CC BY
16
пружтсть насичено1 пари i абсолютна волопсть повiтря зростають бiльше, нiж швидшсть випаровування води з поверхнi. 4. За клiматотвiрними властивостями едифiкаторiв головно! синузи можна створити парковi i лiсопарковi фiтоценози, що володiють високою естетич-ною цiннiстю i сприятливими саттарно-ппетчними умовами.
Л1тература
1. Кучерявий В.П. На зелених орб1тах Львова. - Льв1в: Каменяр, 1972. - 108 с.
2. Кучерявий В.П. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
3. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2001. - 439 с.
4. Кл1мат Львова// За ред. В.М. Баб1ченко, Ф.В. Зузука. - Луцьк: вид-во Вол. ДУ, 1998. - 187 с.
5. Молчанов А.А., Губарева В.А. Взаимосвязи в лесном биоценозе. - М.: Наука, 1980. - 152 с.
6. Мельничук С.П. Мшрокшмат р1зних титв тдстилаючо! поверхш у м. Львов1// Матер. м1жнар. конференцп "Проблеми урбоекологп, урболандшафтознавства i ф1томелюра-щ". - Льв1в: УкрДЛТУ, 2003. - 7 с.
7. Щербань М.И. Микроклиматология. - К.: КГУ, 1968. - 211 с.
УДК581.526:712.23 [477-25] Acnip. О.А. Кушмр -НАУ, м. Кит
ДЕНДРОФЛОРА ДЕРЖАВНОГО 1СТОРИКО-МЕМОР1АЛЬНОГО ЛУК'ЯНЮСЬКОГО ЗАПОВ1ДНИКА
Наведено дендрофлору вщомого некрополю у м. Киев1, i"i стан та пропозицп щодо реконструкцп.
Ключов1 слова: дендрофлора, заповщник, декоративш насадження, газон, композищя, кв1ткове оформлення, однор1чники
O.A. Kushnir - National Agrarian University, Kiev Dendroflora of state historical-memorial Luk'yanovsky preserve
The dendroflora of known the necropolis in Kiev, its state and suggestions in relation to a reconstruction are resulted in this article.
Keywords: dendroflora, preserve, decorative plantings, glassplot, composition, flower ornamentation, annual-plants
Зпдно з тематикою наукових дослщжень впродовж 2002-04 рр. ми дос-лщжували планувальну структуру та стан декоративних насаджень вщомого Лук'яшвського некрополю у м. Киев1, якому у 1994 р. був наданий статус Державного юторико-мемор1ального Лук'яшвського заповщника [3].
1стор1я створення Державного мемор1ального Лук'яшвського
заповщника у м. Киев1
Лук'яшвський некрополь е одним з найдавшших у Киев1, який було закладено бшьше ста роюв тому наприкшщ Х1Х ст. Шсля закриття кладови-ща на Щекавищ для мешканщв Подолу i Плосько! частини потр1бно було вщ-крити ще одне кладовище, яке мало бути центральним для Киева - так наприкшщ вул. Велико! Дорогожицько! i виникло Лук'яшвське кладовище з1 статусом Центрального. 26 липня 1878 р. Дума прийняла постанову про вщве-дення тд це кладовище 3 десятини земль У подальшому кладовище збшь-шувалось. На сьогодш кладовище мае площу 20,3 га (вшськове 5 га). На кла-
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
довищi ховали представникiв всiх вiросповiдань, крiм тих, що мали сво! ок-ремi цвинтарi.
У 1912 р. на Лук'яшвському цивiльному кладовищi вже було поховано близько 30 тис. ошб. У 1917 р. його було подшено на 54 дшьнищ (до 1000 мюць кожна). Сьогоднi кладовище нараховуе 45 дiльниць [3].
У 1887 р. тут було побудовано каплицю, а у 1912 р. зведено загорожу навколо кладовища.
Завдяки тому, що Лук'яшвський некрополь був Центральним у Киев^ на ньому поховано багато кращих представниюв штел^енци - вiдомi викла-дачi гiмназiй, професура багатьох ушверсшепв, видатнi художники, академь ки АН Укра!ни, а також геро! громадянсько! вiйни, учасники ВВв та ш.
Тут похованi представники майже вшх давнiх укра!нських старшинсь-ких родiв, тому Лук,янiвський некрополь може мати назву "украшське кладовище", хоча поряд поховаш представники шших нацiональностей - росiяни, евре!, поляки та ш.
Переважно саме на це кладовище переносили поховання тсля лшвщаци iсторичних поховальних комплексiв на Аскольдовш могилi, Щекавицi, у Покровському монастирь
На Лук,янiвському кладовищi поховання вщбувалися до його зак-риття у 1962 р., та окремi поховання здшснювались до 1963 р. На теперш-нiй час на кладовишд дозволяються тiльки пiдхоронювати до могил рщних урни з кремованим прахом.
Питання про утворення на основi старовинного некрополя юторико-меморiального заповiдника мало довгу iсторiю. За шщативою районно! орга-шзаци Украшського товариства охорони пам'яток юторп та культури 19.11.1983 р. Шевченювський райвиконком народних депута^в прийняв рь шення № 135 про створення меморiалу на Лук,янiвському кладовищi. У цей перюд були розробленi проектнi пропозици щодо реконструкци кладовища, здiйснена швентаризащя всiх поховань, а автором монографи "Iсторiя Кшвсь-кого некрополя" Л.А. Проценко проведена реестращя родичiв похованих, а також було здшснено розчищення зелених насаджень.
За зверненням представниюв громадськост^ державних органiв було шщшовано прийняття Постанови Кабiнету Мiнiстрiв вщ 1.07.1994 р, № 447 "Про оголошення комплексу пам'яток юторп та культури Лук'яшвського ци-вiльного кладовища в м. Киевi Державним юторико - меморiальним Лук'яшв-ським заповедником" [3].
Першi кроки дiяльностi заповщника заключалися у впорядкуваннi значно! частини територп кладовища, велися пiдготовчi роботи по розробщ генплану охорони i розвитку заповiдника, вiдреставровано пам'ятники на багатьох могилах видатних, проводяться Дш вшанування пам'ятi визначних дь ячiв, вивчаються науковi джерела, сформувалася невелика експозицiя музею.
Свiтова практика свщчить, що iсторичнi меморiальнi заповщники -один iз вагомих елемеш!в нащонально! культури. Наша столиця повинна мати таю заповщники. Це ютотно пiдсилить iмiдж Киева - великого европейсько-го мiста, юторичного центру Укра!ни.
Анал1з стану декоративних насаджень Державного кторико-мемор1ального Лук'яшвського запов1днику у м. Киев1
У 2003 р. ми вивчали декоративнi насадження спецiального призначен-ня, зокрема на Лук,янiвському вiйськовому та цившьному кладовищах, якi зараз мають статус Державного iсторико-меморiального заповщника. На зазна-ченому об'екп дослщжувалася ix планувальна структура, видовий склад та стан декоративних насаджень. Дендрофлора декоративних насаджень Лук'я-швського вшськового та цивiльного кладовищ представлена в таблищ.
Табл. Дендрофлора деревних та кущовихрослин Державного 1сторико-мемор1ального Лук'яшвського запов'кдника
I № з/п Украшська назва Латинська назва
1 2 3
Хвойт дерева
1 Кипарисовик Лавсона Chamaecyparis lawsoniana Pari.
2 Сосна звичайна Pinus silvestris L.
3 Туя захвдна Thuja occidentalis L.
3 Широкогшочник схвдний Platycladus orientalis (I.) Franco
4 Ял1вець звичайний Juniperus communis L.
5 Ял1вець козацький Juniperus sabina L.
6 Ялина звичайна Picea abies (L). Karst
7 Ялина колюча Picea pungens Engelm.
Листят дерева
1 Береза повисла Betula pendula Roth
2 Вишня звичайна Cerasus vulgaris Mill.
3 Верба ламка Salix fragilis L.
4 В'яз граболистий Ulmus carpinifolium L.
5 В'яз шорсткий Ulmus glabra Huds.
6 Пркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L.
7 Горобина звичайна Sorbus aucuparia L.
8 Гор1х грецький Juglans regia L.
9 Горгх чорний Juglans nigra L.
10 Граб звичайний Carpinus betulus L.
11 Груша звичайна Pyrus communis L.
12 Дуб червоний Quercus rubra Du Rei
13 Клен гостролистий Acer platanoides L.
14 Клен польовий Acer campestre L.
15 Клен цукристий Acer saccharinum
16 Клен ясенелистий Acer negundo L.
17 Клен-яв1р Acer pseudoplatanus L.
18 Липа др1бнолиста Tilia cordata L.
19 Липа широколиста Tilia platyphyllos L.
20 Робшя псевдоакац1я Robinia pseudoacacia L.
21 Слива домашня Prunus domestica L.
22 Тополя бша Populus alba L.
23 Тополя 1тал1йська Populus italica (Du Roi) Moench
24 Тополя канадська Populus canadensis Moench.
25 Тополя шршча Populus canescens Sm
26 Тополя чорна Populus nigra L.
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
1 2 3
27 Черемха тзня Padus serótina (Ehrh.) Ag.
28 Черешня (вишня пташина) Cerasus avium (L.) Moench.
29 Яблуня домашня Malus domestica Borkh.
30 Ясен звичайний Fraxinus excelsior L.
Листят кушд
1 Аротя чорноплiдна Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot.
2 Бiрючина звичайна Ligustrum vulgare L.
3 Бузок звичайний Syringa vulgaris L.
4 Бузок перський Syringa persica l.
5 Гортензiя мглиста Hydrangea macrophylla L.
6 Калина-гордовина Viburnum lantana L.
7 Калина звичайна Viburnum opulus L.
8 Пухироплiдник калинолистий Physocarpus opulifolia (L.) Maxim.
9 Самшит вiчнозелений Buxus sempervirens L.
10 Свидина кровяно-червона Swida sanguinea (L.) Opiz.
11 Стрея середня Spiraea media Franz Schmidt
12 Форзицiя звисаюча Forsythia suspense (Thunb.) Vahl.
13 Шипшина собача Rosa canina L.
14 Чубушник вшцевий Philadelphus coronarius L.
За результатами проведено! нами швентаризаци декоративних насад-жень на Лук,янiвському вiйськовому кладовищд встановлено, що деревна рослиннiсть представлена 29 деревними та 11 кущовими видами.
Декоративш насадження знаходяться у хорошому сташ, розмiшенi рiвномiрно на територи та не потребують значно! реконструкцi!. Тiльки окре-мi дерева потребують видалення через незадовiльний стан: засохл^ суховер-шиннi, аварiйнi ^ вiдповiдно, становлять загрозу для життя людей та матерь альних щнностей, зокрема, могильних пам,ятникiв видатних оЫб.
Основним видом iз деревних рослин, що переважае в насадженнях на територи кладовища, е туя звичайна, а !! участь становить близько 60 %. У бшьшосп випадюв вона знаходиться у задовшьному сташ, а через компактш розмiри крони, оптимальну висоту та максимальну декоратившсть вона е одним iз найкращих видiв хвойних деревних рослин, що застосовуеться та мо-же бути використана в насадженнях спещального призначення, зокрема на кладовищах [1].
Кшьюсть видiв квiткових та декоративно-листяних рослин на територи Лук'яшвського вшськового кладовища незначна, але найпоширешшим видом е хоста або фукшя, яка одночасно i декоративно-листяна i гарноквiтуча рослина. На таких об'ектах традицiйним е використання таких видiв квггко-вих рослин: чорнобривщв, сальвi!, очиткiв, конвалi! та рiзних видiв грунтов-кривних.
Асортимент квiткових рослин потребуе розширення, удосконалення, та створення композицш згiдно iз призначенням. На цившьному кладовишi видовий склад деревно-кущово! рослинностi подiбний, але вона знаходиться у значно пршому санiтарному сташ [2]. Тут спостер^аеться суцшьна захара-шенiсть бiльшостi дiлянок, велика кшьюсть сухостшних, хворих, пошкодже-них та аваршний дерев i кущдв.
Квггкова та декоративно-листяна рослиннiсть майже вщсутня, через недостатне освiтлення. Декоративнi насадження на цившьному кладовищд потребують значно! реконструкций особливо на периферiйних дшянках.
Вивчення декоративно! рослинностi на Лук'яшвському некрополi по-казуе, що вона потребуе проведення реконструктивних заходiв рiзно! штен-сивностi та покращення i розширення асортименту декоративних рослин зпдно iз сучасними вимогами до насаджень спещального призначення [4].
Лггература
1. Кохно М.А., Кузнецов С.1. Дендрофлора Укра!ни. Дикоросш та культивоваш дерева 1 кущ!- Голонасшш. - К.: Вища шк., 2001. - 205 с.
2. Крюссман Герд. Хвойные породы. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 354 с.
3. Проценко Л., Косенко Ю. Лук'яшвське цившьне кладовище. Пупвник. - К.: 1н-терграфк, 2001. - 191 с.
4. Уход за декоративными растениями. Справочник. - М.: Глобус, 2000. - 112 с.
УДК 630*27:63.017 Мол. наук. етвроб. С.В. Кучерявий - УкрДЛТУ
ЕДИФ1КАТОРИ, СУБЕДИФ1КАТОРИ ТА АСЕСЕКТАТОРИ ЕТАЛОННИХ ПАРКОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В М. ЛЬВОВА
Висвгглюеться структура еталонних паркових фiтоценозiв.
Ключов1 слова: парковий фiтоценоз, едифкатор, субедифiкатор, асесектатор, еталон.
S. V. Kucheryavij - USUFWT Edaphicators, subedaphicators and assectators of model park phytocenoses
It is shown the structure of model park phytocenoses
Keywords: park phytocenoses, edaphicator, subedaphicator, assectator model.
Головною особливютю еколопчно! класифжаци паркових фггоценоз1в е те, що об'еднуючим началом р1зноман1тних зовшшшх ознак рослинних уг-руповань е однорщшсть грунтово-пдролопчних та кшматичних умов, едшсть походження вщ одше!, зрщка вщ двох-трьох, коршних рослинних асощацш, однаковий люорослинний потенщал як еталон природно! продуктивност да-ного типу люу, до якого належить та чи шша асощащя. Як вщомо, в основу шформативних показниюв люового онтогенезу покладеш еталонш насадження за типами люу.
Зрозумшо, що молод1 насадження одного природного ряду вщр1зня-ються вщ еталону рядом ознак, але вони (склад, форма, повнота i т.д.) мо-жуть бути внесет або усунет до вжу стиглостi лiсогосподарськими заходами: шдсадками, рубками тощо. Новоутворенi фггоценози е прототипами еталону i використовуються для порiвняльно! оцiнки конкретних насаджень. Розрiзняють еталони фiтоценотичнi i господарськi.
Фiтоценотичний еталон - це насадження певного типу люу, у складi якого присутнi всi без винятку види коршного лiсового рослинного угрупо-вання, незалежно вiд питомо! ваги лiсотвiрно! породи. До уваги беруться породи, з яких формуеться фггоценоз. Це - дерева едифшатори, субедифжатори та асесектатори, а також едифшаторш види трав'янисто! синузи.
