CC BY
19
но-культурних ландшафпв села поширенi листопаднi види: Populus balsa-mea, P. nigra 'Piramidalis', Acer sachrinum L., Quercus rubra, Fraxinus laciolata, Padus serotina (Ehrh.) J. Agardh., Eleagnus argentea Purch.
З плодових рослин, особливо на територп сiльських шкш та дошкшь-них закладiв, KpiM яблунi домашньо1, вишнi звичайно1, черешш, абрикоса, али-4Í, досить часто висаджувались гоpiх волоський, шовковиця бша, аpонiя чор-ноплщна, облiпиха кpушиноподiбна. Для створення живоплотiв найчастiше використовували таволгу Вангутта, таволгу верболисту, кизильник блискучий, самшит вiчнозелений, снiгову ягоду бшу. Кpасивоквiтуючi куртини створюва-лись Í3 бузку звичайного, жасмину садового, твони деpевоподiбноl, форзицп повисло1, дейцц шорстко1. За нашими даними, в ландшафтному облаштуванш центрального ядра сшьських населених пунктiв використовувалось вiд 20 до 40 штродукованих видiв та декоративних форм деревних рослин.
В останш роки асортимент рослин, що використовуються в озелененнi сiльських парюв i сквеpiв iстотно розширився. Сучасш садовi центри пропо-нують вщ 150 до 250 видiв та декоративних форм деревних рослин, значна частина з яких завозиться з-за кордону. Впчизняш розсадники також навчи-лися вирощувати як вiчнозеленi, так i декоративно-листяш види i форми фа-неpофiтiв. Це дало змогу пiд час озеленення соцiально-культуpних ландшаф-тiв села використовувати не лише автохтонш види, але й штродуковаш види дерев та кущiв, особливо декоративш форми та сорти, що давно використовуються в декоративному садiвництвi европейських кра1н. Територп бшя ад-мiнiстpативних будинкiв, шкiл та торгових точок у сучасних селах е найбшьш доглянутими. Саме на цих теpитоpiях зосереджена найбiльша кшь-кiсть iнтpодуцентiв. У сучасних умовах щ насадження пiдтpимуються в задо-вiльному станi тодi, коли мають конкретного господаря. Будiвництво i ре-констpукцiя магазинiв, баpiв, кафе, ремонт адмшстративних споруд часто супроводжуються реконструкщею iснуючих та створенням нових насаджень. Якщо донедавна озеленення подiбних територш вiдбувалося у регулярному стилi, то в сучасних умовах перевага надаеться ландшафтному або змшано-му стилям. Нерщко для створення ландшафтних композицш запрошують квалiфiкованих фахiвцiв, що сприяе створенню вишуканих, довершених ландшафтних композицш. На обмежених теpитоpiях висаджують досить значну кiлькiсть видiв та декоративних форм деревних рослин, серед яких нерщко ключова роль выводиться таким вiчнозеленим екзотам: Picea pungens 'Glauca', Picea glauca 'Conica', Thuja occidentalis 'Fastigiata','Smaragd', 'Brabant' 'Globosa'; Juniperus sabina 'Glauca', 'Tamarixofolia', 'Variegata', 'Arcadia' 'Blu dauble' Juniperus chinensis'Stricta', Pinus pallasiana, Pinus mugo, Abies concolor, Abies balsamea, Buxus sempervirens. Ц рослини використовуються як солггери на фонi газону та квггаиюв, а також у виглядi груп, куртин, живоплотiв, бордю-piв, забезпечуючи високу декоpативнiсть ландшафту в ус пори року. У сощ-ально-культурних ландшафтах сучасних сiл ширше почали використовувати листопадш екзоти: Acer platanoides 'Globosa','Drumonti','Shvedleri'; Catalpa bignoides 'Nana', Rhus typhina, Prunus divaricata 'Atropurpurea', Salix matsudi-ana 'Torturosa', Fagus silvatica 'Atropurpurea'.
Вивчення досвщу ландшафтного облаштування центрального ядра села KoBanÍBKa Василькiвського району Ки!всько! областi дало змогу встанови-ти, що KpiM трaдицiйно використовуваних штродуценпв: ялини колючо!, ту! захщно!, дуба червоного, клена цукристого, ятвщв козацького i звичайного, жасмину садового, яю уже бшьше 40 рокiв прикрашають центр села, для озе-ленення оздоровчого центру, школи, будинку побуту та торговельного комплексу використано екзотичш для Укра!ни iнтродуценти: Juniperus chinensis 'Stricta' Juniperus sabina 'Variegata', Picea glauca 'Cónica', 'Arcadia', Piracanta coccínea, жимолость Тельмана Lonicera telmanii, L. caprifolium, Ceria japoni-ca'Plena', Forsitia arnoldii, Spirea japonica 'Macrofila', 'Littel princes', 'Gnom', S. bilardi, Eonimus nana 'Aurea marginata' та 'Argenteavariegata', Mahonia aquifoli-um (Purch.) Nut., Hedera colchida. Крiм традицшних для сощально-культур-них ландшафпв села елеменпв озеленення: живоплопв, куртин, алейних на-саджень, тут створенi рокарп, клумби i рабатки з однорiчних квiтiв, квiтники з чaйногiбридних та мшатюрних троянд, оточенi бордюрами з формованого самшиту вiчнозеленого, а також мжсбордери, де поряд з фанерофггами вико-ристовуються бaгaторiчнi та дворiчнi трaв'янi рослини. Соцiaльно-культурнi ландшафти цього села характеризуються широким використанням газошв, яю пiдкреслюють красоту дерев та кущiв завдяки систематичному пiдстри-ганню трави.
Як не прикро, але приклад Ковaлiвки скорiше виняток, нiж правило в сучаснш Укрaiнi. У бiльшостi сш соцiaльно-культурнi ландшафти села дегра-дують. Через припинення фiнaнсувaння закриваються дитячi садочки, фельдшерсько-aкушерськi пункти, будинки культури та клуби. 1х територiя заростае сaмосiвом клена ясенелистого i клена гостролистого та бур'янами. У сшьських парках та скверах рубки догляду не проводяться, вщбуваеться заха-ращення насаджень, накопичення сухостiйних дерев, опаду гшок, листя та смiття. За вщсутносп систематичного догляду нaйбiльш уразливими вияви-лись iнтродуценти, особливо !х декорaтивнi форми i сорти. В умовах затшен-ня та високо! конкуренцii з мiсцевими видами та швазшно небезпечними ш-тродуцентами вони швидко втрачають декорaтивнiсть i гинуть.
Ытродукцшна оптим1защя ландшафтгв приватног забудови сшьських населених пунктов мае давню традищю i яскраво виражеш мен-тальш особливостi в рiзних регюнах Укра!ни [8]. Приватна присадибна дь лянка укра!нця - той мжрокосмос, у якому повинно бути все необхщне для життя: хата, повика, погрiб, гараж, криниця i обов'язково сад, япдник та квгт-ник. Головною окрасою присадибно! дiлянки завжди був сад, в якому перева-жали плодовi рослини утилiтaрного призначення: яблуш, вишнi, сливи, гру-ш^ абрикос, алича, горiх грецький, виноград, малина, смородина, агрус. В ос-танню чверть минулого столiття бшя оселi сiльського жителя почали виро-щувати екзотичнi для Укра!ни види: персики, айву, актинщю коломiктa та аргута, aронiю чорноплiдну, ожину американську, вишню повстисту, лимонник китайський, жимолость iстiвну, облiпиху крушино подiбну. Майже у кожному дворi можна побачити декоративш кущi: калину звичайну, бузок звичайний, жасмин садовий, троянди чайнопбридш та плетистi, якi разом з
багаторiчними та однорiчними квiтами створюють неповторний барвистий укра!нський сiльський колорит. Порiвняно рщко подвiр'я сiльських жителiв прикрашають ялина звичайна, ялина колюча, туя захвдна, широкогiлочник схiдний, ялiвець козацький, самшит вiчнозелений, якi iстотно урiзноманiтню-ють ландшафт, особливо в осiнньо-зимовий перюд.
В останнi роки iнтродукцiйна оптимiзацiя ландшафтiв приватно! забу-дови, особливо навколо Киева та шших великих мют, змiнила прiоритети i значно поглибилась. Внаслщок зведення замiських будинюв у багатьох селах з'явилися зразки сучасного ландшафтного облаштування територп приватно! забудови, в яких традицшний сад та город вдайшли на другий план, а асорти-мент рослин, використаних для створення ландшафтних композицш, iстотно розширився. За умови комплексного озеленення територп особливо популяр-ш декоративнi форми як автохтонних, так i iнтродукованих видiв деревних рослин, яю пiдкреслюють екзотичнiсть ландшафту та оригшально поедну-ються мiж собою. З вiчнозелених дерев особливо популярна Thuja occidenta-lis та !! декоративнi форми: 'Brabant', 'Smaragd', 'Aurea', 'Globosa', 'Lutea'; Juniperus comunis 'Hibernica', 'Compressa', 'Hornibrookii'; Juniperus scumata 'Skaiy roket', Juniperus chinensis 'Stricta', 'Old gold', ялiвець лускатий 'Blue carpet', 'Blue Star', 'Mejeri', Juniperus chinensis 'Prostata', 'Wiltonii', Picea glauca 'Albertina' 'Conica', Picea omorica, Abies coreana, Abies concolor, Pinus pallasiana, Pi-nus panderosa, Platicladus orientalis 'Aurea', Chamaciperus lavsoniana 'Alumi', Ch. nutcanensis 'Pendula', Ch. philifera 'Filifera aurea','Nama', 'Boulevard', Taxus bocata L. та його декоративнi форми, Pinus mugo 'Mops', 'Pumilo'. Завдяки ви-сокiй декоративностi та екологiчнiй пристосованосп до вирощування в Грун-тово-ктматичних умовах лiсостепу Укра!ни цi рослини широко використову-ються для штродукцшно! оптимiзацil ландшафтiв пр^адибно! забудови. Листопадш екзотичнi дерева використовують як солггери та в групах, це пе-реважно повiльно рослi та високодекоративш види. Особливо популярнi пiд час ландшафтного облаштування невеликих територш плакуч^ кулястi та де-коративно-листянi форми дерев: Morus alba 'Pendula', Salex caprea 'Pendula', Salex purpurea 'Pendula', Fagus silvatica 'Purpurea pendula', Catalpa bignoides 'Globosa''i 'Nana', Betula pendula 'Yungii', Salex matsudiana 'Tortuosa', Acer pal-matum 'Atropurpurea' та 'Atropurpurea pendula', Larix campferi 'Pendula', Corilus avelana 'Torturosa' та 'Purpurea', Crataegus monogina 'Rubra plena'.
Для створення рокарпв, альтнарпв, невеликих груп бшя дорiжок, во-дойм, та тд стiнами будинкiв широко використовують карликов^ сланкi та подушкоподiбнi форми деревних рослин: Picea abies Nidiformis', Picea glauca 'Conica', Thuja occidentalis 'Globosa', 'Globosa nana', 'Danica' 'Elvangera aurea', Juniperus Sabina 'Tamarixofolia', 'Arcadia', 'Variegata', ялiвець лускатий 'Blu tchip', Tsuga canadensis 'Nana', Cotoneaster gorisontalis, C. adprenses, C. nanchan, C. damerii, C. dilsii; Spirea bumaldi 'Gold flaim', Spirea japonica 'Gnom', 'Litel princes', S. pumeliona тощо.
У живоплотах, бордюрах висаджують самшит вiчнозелений, таволги: дубровколисту, Бiларда, березолисту, сiру, Бумальда 'Goldflame', 'Crispa'; ма-гонiю падуболисту, барбарис Тунбергера, б. оттавський та !х низькоро^
форми, дейщю Лемуана. Куртини та мiксбордери з красивоквиуючих кущiв створюють за участ твони деревоподiбноl, жасмину садового та ж. Лемуана, вейгели ранньо1, дейци шорстко1, будле1 Давида, гiбiскуса сиршського, миг-далю трилопатевого 'Plena', бузку звичайного та б. перського, рiзних сортiв троянд. Як декоративно листят часто е свидина бiла 'Argentea marginata', бузина червона 'Aurea', барбарис Тунбергера 'Aurea' i 'Atropurpúrea', пухироп-лщник калинолистий 'Aurea' i 'Purpurea', бирючина овальнолиста ф. золотис-тооблямована та iн., як особливо ефектно виглядають на фонi вiчнозелених рослин або стриженого газону. Завдяки використанню цих iнтродуцентiв у сшьсьюй мiсцевостi створюються екзотичнi ландшафти.
Вщомо, що привабливiсть ландшафту зростае за умови наявносп вод-них об'екпв, ось чому в селах на берегах рiчок, озер, ставков досить часто бу-дуються елiтнi будинки. Iнтродукцiйна оптимiзацiя прибережних ландшафтiв мае сво1 особливостi, пов'язанi з тополопею мiсць зростання. Для ландшафтного облаштування вологих екотопiв використовують верби Salex alba 'Vitellina pendula', S. babilónica L., S. caprea 'Pendula' Petz. et Kirhn., S. purpurea 'An-gustifolia','Gracilis', S. integra japónica 'Hakuro-nishiki' тополi Populus italica (Du Roi) Moench, P. deltoides Marsh. P. simonii Corr. Бшя штучних струмюв та озер, mi досить популярт в сучасному ландшафтному облаштувант, найчастiше висаджують таволги Spirea cinerea Zab., S. japónica 'Little Princess', f. mac-rophylla, S. xbumalda Burvenich. За умови тдкислення Грунту бiля штучних во-дойм задовшьно себе почувають рододендрони: камчатський, японський, Смирнова, даурський, Шлiпенбаха та сучаст гiбриди i сорти цього роду, як надають ландшафтним композищям особливо1 екзотичностi. Вирощування ро-додендрошв потребуе створення кислого субстрату та регулярного тдкислення Грунту, посадки рододендротв у натвтш та систематичного зволоження.
Ытродукцшна оптимiзацiя вуличних ландшафтгв у сшьсьюй мюце-востi у бшьшосп випадкiв здiйснюеться стихiйно, завдяки висаджуванню жителями села деревних насаджень на вулицях бшя сво1х садиб. Найчаспше це плодовi дерева - вишт, яблунi домашньо1, черешт, горiха волоського, шов-ковицi бшо!, а також бузок звичайний, чубушник вшцевий, шипшина змор-шкувата. Центральт вулицi села облаштовують, використовуючи так! штро-дуценти, як клен цукристий, гiркокаштан звичайний, дуб червоний, ялина звичайна, тополя пiрамiдальна. Алейнi насадження, створет за участi штро-дуценпв, сприяють привабливостi та екзотичностi вуличних ландшафпв села.
Ытродукцшна оптим1зацш сакрально-меморiальних ландшафтгв села залежить вщ ментальних особливостей населення i його традицт. Тра-дицiйне озеленення територп православно! церкви передбачае використання рослин, як символ!зують райське дерево: яблуня домашня, груша звичайна, яблуня Недзвецького. Часто бшя православно! церкви зростають таю штро-дуценти, як ялина колюча, ялина звичайна, туя захщна та !! форми. У квггко-вому оформленнi беруть участь троянди, бузок звичайний, жасмин садовий, а клумби та гашники створюють з однолггаиюв: чорнобривщв, айстр, вербени, майорiв. Католицью храми здебiльшого озелененi в регулярному стилг Жи-воплоти створюють !з самшиту вiчнозеленого, а ту! та кипарисовики задають
ритм мжсбордерам вздовж церковно! огорожi та алеям вдовж дорiжок. Часть ше, шж бiля православних храмiв, бiля католицьких можна побачити декора-тивнi форми ялини звичайно! та ялини колючо!, ялiвця звичайного, ялiвцiв козацького, китайського, лускатого. Ландшафтне оформлення цих споруд ви-разне, добре продумане, але не таке барвисте, як бшя православних храмiв, а монохроматичне.
Що стосуеться використання штродуценпв пiд час озеленення те-фальних ландшафтiв, то залежно вiд регiону та традицiй воно рiзне. Якщо в схiднiй Укра!ш, особливо в полiських районах, на цвинтарi переважають ав-тохтоннi види: береза повисла, сосна звичайна, калина звичайна, то в цен-тральних областях Укра!ни нерщко висаджують тую захщну 'Fastigiata', 'Smaragd', ялину канадську 'Conica', ялiвець козацький та його форми, формують бордюри навколо могил iз самшиту вiчнозеленого. Крiм Грунтопокривних рослин, надгробки iнодi засаджують кизильником Дамера, плющем вiчнозе-леним. Популярний ранiше в озелененнi кладовищ бузок звичайний нинi майже не використовують через здатшсть до коренепорослевого розмножен-ня i утворення заростей. Висновки:
1. Запропонована типолопя ландшафлв сшьсько! мiсцевостi дае змогу ди-ференцiйовано пiдiйти до штродукцшно! опти]шзаци дендрофлори, характерно! для цих ландшафтв.
2. Пiд час штродукцшно! оптишзацп дендрофлори потрiбно враховувати функцюнальне призначення та типологiчнi особливост ландшафту.
3. Найбiльше видове i формове рiзноманiття характерне для ландшафтав со-цiально-культурного призначення, асортимент рослин, що використо-вуеться для !х озеленення постiйно збiльшуеться.
4. Спостершаеться тенденцiя до зменшення ролi саду в озелененш приват-них будинюв у сiльськiй мiсцевостi, у формуванш присадибних терито-рiй дедалi бшьшу роль вiдiграють iнтродукованi рослини, особливо де-коративнi форми хвойних дерев та кущiв.
Л1тература
1. Александрова Т.Д. Понятия и термины в ландшафтоведении / Т.Д. Александрова. -М. : Б.и., 1986. - 111 с.
2. Гродзинський М.Д. Шзнання ландшафту: Мюце i простор : монограф1я / М.Д. Грод-зшський. - У 2-ох т. - К. : ВПЦ Ки!вський ушверситет. - 2005. - Т. 1. - C. 27.
3. Свропейська ландшафтна конвенщя (конвенщю ратифжовано Законом в1д 07.09.2005 р., № 2831-IV // Вщомосп Верховно! Ради, 2005. - № 51, ст. 547.
4. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре : справочник / Л.И. Рубцов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 271 с.
5. Дендрофлора Укра!ни: дикоросл1 й культивоваш дерева i кущ1. Голонасшш / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - 348 с.
5. Дендрофлора Укра!ни: дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг - Ч. 1: Покритонасшш / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Ф1тосоцюцентр", 2002. - 448 с.
6. Дендрофлора Укра!ни: дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг - Ч. 2: Покритонасшш / за ред. М.А. Кохна та Н.М. Трофименко. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2005. - 716 с.
7. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Куче-рявий. - Льв1в : Вид-во "Свп" 2005. - 456 с.
8. Роговський С.В. Особливосп ландшафтного облаштування сшьських населених пунктов в Укра!ш / С.В. Роговський // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.9. - C. 78-83.
Роговский С.В. Особенности интродукционной оптимизации ден-дрофлоры ландшафтов в сельской местности Лесостепи Украины
Предложена уточненная классификация антропогенно измененных ландшафтов сельской местности. Рассмотрены особенности интродукционной оптимизации дендрофлоры аграрных ландшафтов Лесостепи Украины. Показан видовой состав интродуцентов в зависимости от типа ландшафта и предложены виды и декоративные формы, перспективные для интродукционной оптимизации ландшафтов.
Ключевые слова: ландшафт, интродукция, дендрофлора, вид, декоративная форма, дерево, куст, оптимизация ландшафта, насаждения, фитоценоз, село.
Rogovsky S.V. Features of introduction optimization dendroflora landscapes of rural Forest-Steppe of Ukraine
A refined classification of anthropogenic changed landscapes of rural areas is suggested. Some peculiarities of introductive optimization of rural areas landscapes dendroflora in the Forest-Steppe of Ukraine are considered. The species content of introducents depending on the landscape type are shown, kinds and decorative forms perspective for intro-ductive optimization of some landscapes.
Keywords: landscape, introduction, dendroflora, species, decorative form, tree, bush, landscape optimization, planting, phytocenosis, rural area.
УДК630*532/.535+541:634.942:635.9 Ст. наук. ствроб. В.Ф. Собченко,
канд. с.-г наук - Нацюнальний дендрологiчний парк "Софивка ",
НД1НАН Украгни
1НВЕНТАРИЗАЦ1ЙНИЙ АНАЛ1З КОЛЕКЦ1Й ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН КВАРТАЛУ №3 НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФИВКА" НАН УКРА1НИ
За результатами швентаризаци кварталу №3 НДП "Софивка" (2007-2012) виз-начено, що колекцшний фонд за перюд 1997-2012 рр. збагачено автором на 51 вид та 105 форм i сор™ декоративних рослин, яга належать до 22 родiв та 11 родин загаль-ною гальгастю 236 шт., зокрема: 4,2 % кущiв та 95,8 % дерев. Серед деревних порщ вегетативно розмноженими автором е 207 шт. (92 %) рослин, зокрема: розмножених методом укоршення кореневих живщв - 2,9 %, а також створених методами внут-ршньовидового щеплення (гомотрансплантащею) - 51,2 %, мiжвидовим (гетеро-трансплантащею) - 34,8 % та вщдаленим щепленням (ксено-трансплантащею) -11,1 %. Серед кущових рослин вегетативно розмноженими автором способом укор> нення стеблових живщв е 10 шт., що становить 100 %.
Ключовг слова: швентаризащя, колекщя, декоративн кущ^ дерева, вегетативне розмноження, гомо-, гетеро-, ксено-трансплантащя, укоршення живщв, кореневi вщ-садки.
Деревш дикорослi рослини в Украш почали вводити в культуру близько 4 тис. р. до н. е. (за археолопчними дослщженнями), переважно для отримання продукпв харчування. Основне ж окультурення ландшафту в Ук-ра1ш почало вiдбуватись лавинно з кшця XVIII ст., коли багато деревних ви-дiв було штродуковано з iнших кра1н i континентiв та почали створюватись боташчш сади, дендропарки, дендрарп [8].
Виникли новi напрямки у рослинництвi: акшматизащя, натуралiзацiя та iнтродукцiя рослин [1, 4, 8, 12, 21], декоративна дендролопя [6, 10], озеле-нення, люопаркове господарство [12, 13] та багато шших. Бурхливий розви-
ток декоративного садiвництва та садово-паркового будiвництва [9] вимагав напрацювання дослiджень у сферi розмноження та культивування рослин, а також створення колекцш [5, 10, 19].
Методика та MaTepiai. Щд час проведення швентаризацп [3] наса-джень НДП "Софпвка" НАН Укра1ни на територп кварталу № 3 (рис. 1) було проведено аналiз робгг 3i збагачення колекцiй декоративних рослин [2].
Умовн позначення:
-- Буд1вл ¡споруди
^^^ -Дор1жки
-- Насадження
2 -- Номери видЫв -- Me>K¡ парку Meжi кварталу L -- репери
^ -- Камеш
Рис. 1. Схема кварталу № 3 та розмщення видлв
Для збшьшення насаджень родових i видових комплекшв застосyвали як пересаджyвання щеп, рашше створених та дорощених на штродукцшно-дослiднiй дiлянцi iм. В.В. Мтна [15, 16, 18, 23], так i проведення операцш з трансплантацп видового, формового та сортового матерiалy на рiзновисоких штамбах самосiйних рослин безпосередньо на експозицшних мiсцях [17, 20]. Операцп з гомо- та гетеро-трансплантацп [3] живцiв (аблактyвання, копулю-вання), або бруньок (окyлiрyвання) проводили протягом 1997-2012 рр. як тра-дицiйними методами, так i модифжованими автором [19] для полiпшення якосп зрощування з метою отримання високояюсного трансплантованого ма-терiалy декоративних рослин та збагачення ними колекцш парку. Результати роботи подано y табл.
За результатами швентаризацп кварталу №3 НДП "Софпвка" 2007-2012 рр. було визначено, що на площi у 3,21 га росте 1091 шт. рослин, i встановлено, що колекцшний фонд насаджень цього кварталу за перюд 1997-2012 рр. поповнено автором на 236 шт. декоративних рослин (21,6 %).
Таксономiчний склад поповнення нараховуе: 11 родин (Berberidaceae Juss.; Betulaceae S.F. Gray; Bignoniaceae Juss.; Caprifoliaceae Juss.; Fabáceae Lindl.; Fagaceae Dumort.; Malvaceae Juss.; Moraceae Nakai; Rosaceae Juss.; Sa-pindaceae Juss.; Ulmaceae Mirb.), 22 роди (Acer L.; Alnus Mill; Berberis L.; Be-tula L.; Caragana Fabr.; Catalpa Scop.; Chaenomeles Lindl.; Crataegus L.; Fa-
gus L.; Fraxinus L.; Lonicera L.; Malus Mill.; Morus L; Prunus L.; Pyracantha M. Roem.; Pyrus L.; Quercus L.; Robinia L.; Sorbus L.; Tilia L.; Ulmus L.; Zelko-va Spach), 51 вид i 105 форм та copTÍB (таблиця).
Табл. Роботи 3Í збагачення колекцш декоративных рослин у Keapmmi №3 НДП "Софжка", як виконав автор (1997-2012 рр.)
Родина Ид, вид .5 д s в % К-сть рослин, II шт. II Примггки
1 2 3 4 5
Berberi-daceae Juss. Berberis thunbergii DC. 3 2 Весняна (2009 р.) посадка 10^чних кущiв, отриманих з укоршених живщв на штродукцшно-дослщнш д^нщ ím. В.В. Мтна (1дд. Мтна).
B. t. 'Atropurpúrea' 5 8 Осшня (2010 р.) - // - .
Alnus incana 'Laciniata' 5 6 Весняна (2012 р.) посадка в одне посадкове мюце рослин, розмножених методом укоршення корене-вих живщв та коренепаросткових вщсадгав i дорощених на 1дд. Мiтiна.
Betula xaurata Borkh. 3 1 Визначено шд час iнвентаризацil 2007-2012 рр.
B. costata Trautv. 4 2 - // -
- // - 5 3 - // -
B. davurica Pall. 4 3 - // -
- // - 5 8 - // -
B. nigra L. 5 1 - // -
B. papyrifera Marshall 5 2 - // -
- // - 5 3 Посаджено 2009 р. рослини, привезеш з Киева вщ Л.1. Пархоменко.
Betula- ceae S.F. Gray B. pendula L. + Alnus incana 'Péndula' 5 1 Осшня (2010) посадка двох рослин, стовбури яких сшрально сплетеш.
B. p. 'Carelica' 4 1 Визначено шд час швентаризаци 2007-2012 рр.
B. p. 'Elegans péndula' 5 3 Гомотрансплантащя весною 2007 р. на 2,8-м штам-би. Пересаджування на експозищю 2009 р.
B. p. 'Laciniata' 5 1 Гомотрансплантащя весною 2007 р. на 1,2-м штамб. Пересаджування на експозищю 2009 р.
B. p. 'Purpurea' 5 1 Гомотрансплантащя весною 2007 р. на 2,5-м штамб. Пересаджування на експозищю 2008 року весною.
B. p. 'Tristis' 5 1 Весняна (2009 р.) гомотрансплантащя живця на самошв на мющ експозици
B. p. 'Youngii' 4 4 Весняна (2007 р.) гомотрансплантащя живщв на 2,5-2,9-м штамби. Пересаджування на експозищю весною 2009 року.
B. pendula Roth. 3 51 Визначено шд час швентаризаци 2007-2012 рр.
- // - 4 110 - // -
- // - 5 83 - // -
B. pubescens 'Aurea' 5 1 Весняна (2007 р.) гомотрансплантащя живця на 1,5 м штамб. Вирощування на 1дд. Мтна i пересадка 2010 р. на експозищю.
B. pubescens Ehrh. 3 12 Визначено шд час швентаризаци 2007-2012 рр.
1 2 3 4 5
- // - 4 32 - // -
- // - S 24 - // -
B. schugnanica (B. Fedtsch.) Litv. 4 1 Догляд (2008-2010 рр.) рослини, отримано! вщ Пархоменка Л.1. Висаджено на експозищю 2010 р.
B. raddeana Trautv. 4 1 Догляд (2008-2012 рр.) рослини, отримано! вщ Пархоменка Л.1.
B. schmidtii Regel 4 3 Визначено тд час швентаризаци 2007-2012 рр.
Bignoni-aceae Juss. Catalpa bigno-nioides Walt. S 1 Весняна (2010 р.) посадка рослини, вирощено! на 1дд. Мтна з насшня мюцевих рослин.
Caprifoli-aceae Juss. Lonicera alpígena L. 4 S Весняна посадка (2012 р.) кущ1в, яга вирощеш на 1дд. Мтна з 2000 р. з насшня мюцевих рослин.
Caragana arbores-cens 'Lorberga' 2 6 Весняна (2003 р.) гомотрансплантащя живщв на 1,0-м штамби самос1ву на мющ експозици.
C. a. 'Pendula' 2 7 Весняна (2003 р.) гомотрансплантащя живщв на 2,3-2,6-м - // - .
- // - 2 1 Весняна (2004 р.) ксенотрансплантащя живщв на 7 гшок 2,2-м штамб1в золотого дощу (Laburnum anagiroides) - // - .
Fabáceae Lindl. - // - 3 S Весняна (2003 р.) гомотрансплантащя живщв на 1,2-м - // - .
C. a. 'Walker' 2 2 Весняна 2004 р. гомотрансплантащя живщв на 1,0-м - // - .
Robinia pseudoacacia 'Pyramidalis' 2 12 Весняна (2000-2004 рр.) гомотрансплантащя живщв з б/с Фомша на 1,5-1,8-м штамби коренепаросткових рослин на мющ експозици.
R. viscosa Vent. 2 7 Весняна (2003 та 2004 рр.) гетеротрансплантащя живщв на 1,0-1,5 м штамби коренепаросткових рослин робшп бшо! (R. pseudoacacia L.).
Fagus sylvatica 'Albovariegata' S 2 Весняна (2011 р.) гомотрансплантащя живщв на 0,5-м штамби самос1ву на мющ експозици.
Fagaceae Dumort. Quercus robur 'Pendula' 2 2 Весняна (2000 р.) гомотрансплантащя живщв на 2,5-2,8-м - // - .
Q. r. 'Rubra Pyramidalis' 2 1 Весняна (2003 р.) гомотрансплантащя живця на 0,5-м штамб самос1ву.
Malvaceae Tilia cordata 'SVF-Luba' Sobch. 4 2 Гомотрансплантащя (2008 р.) весною живщв, взятих ¡з нового розс1ченолистого сорту авторсько-го добору 2005 року на 1,5 м штамби, дорощування на 1дд. Мтна. Осшня у 2010 р. пересадка рослин на експозищю.
Juss. T. c. 'SVF-Victoria' Sobch. 4 2 Весняна гомотрансплантащя (2008 р.) живщв, взятих ¡з нового зубчастого сорту авторського добору 2003 року на 0,9-1,0 м штамби. Дорощування на 1дд. Мтна. Осшня (2010 р.) пересадка рослин на експозищю.
Moraceae Nakai Morus alba 'Macrophylla' 4 3 Гомотрансплантащя (2008 р.) весною живщв, взятих ¡з НБС Гришка на 0,6-0,8 м штамби, дорощування на 1дд. Мтна. Весняна у 2007 р. пересадка рослин на експозищю.
Oleaceae Hoffmgg. & Link Fraxinus excelsior 'Albovariegata' 4 1 Весняна (2010 р.) гомотрансплантащя живця на 0,5 м штамб самошву. Прирют за вегетащйний перюд - 70 см.
292
Збipник нayково-тexнiчниx пpaць
1 2 3 4 5
- // - 5 2 Весняна (2011 р.) гомотрансплантащя живщв на 2,0-2,1 м штамби самоаву на експозицшному мющ.
F. e. 'Monophylla Pendula' 1 1 Гоморансплантащя (2011 р.) живця на 3,6-м штамб самошву на експозицшному мющ.
F. e. 'Pendula' 2 1 Гоморансплантащя у 2001 р. живця на 1,2-м штамб самошву шд пологом дуба. Плакуча крона тягнеться до сонця i утворила одногшкову парасольку довжиною 2 м.
- // - 2 1 Гоморансплантащя у 2006 р. живця на 1,2-м штамб самоаву. Живщ привезен з Полтавсько! обл. с. Пугачiвка для вщповвд ЗМ1 на знахщку дивного ясена у цьому сел^ зростаючого 'догори коршням'.
- // - 5 1 Гоморансплантащя 2001 р. живця на 10,2-м штамб самошву.
F. excelsior L. 2 8 Визначено шд час швентаризацп 2007-2012 рр.
F. pennsylvanica Marshall 1 3 - // -
F. p. 'Flavescensi-folia' Sobch. 1 1 Весняна (2006 р.) гетеротрансплантащя живця вщ добору з аянця нового авторського сорту на 1,6 м штамб ясена звичайного (F. excelsior L.) на 1дд. Мтна. Пересадка на постшне мюце у 2009 р.
Chaenomeles maulei (Mast.) Schneid. 3 8 Весняна ксенотрансплантащя живщв на 2,1-2,2-м штамби цидони глечиково! (Cydonia lagenaria Loisel.) на мющ експозицп.
Crataegus monogyna 'Pendula' 1 1 Весняна (2012 р.) ксенотрансплантащя 7 бруньок на 3,8-м штамб грушi дико! (Pyrus communis L.) на мющ експозицп. Прирют за вегетацшний перюд - 2,5 см.
- // - 5 1 Весняна (2012 р.) гетеротрансплантащя 5 бруньок на 3,8-м штамб глоду швняча шпора (C. crus-galli L.) на мющ експозицп.
- // - 5 1 Весняна (2004 р.) гетеротрансплантащя живця на 3,7 м штамб глоду швняча шпора (C. crus-galli L.) i дорощування на 1дд. Мтна. Осшня (2009 р.) посадка не експозищю.
Rosaceae Juss. C. m. 'Rosea Plena' 2 1 Весняна у 2012 рощ гетеротрансплантащя живця на 1,2-м штамб глоду швняча шпора (C. crus-galli L.) на мющ експозицп. Прирют 2,5 см.
- // - 5 3 Весняна у 2006 р. гетеротрансплантащя живщв на три 1,0-м штамби самошву глоду швняча шпора (C. crus-galli L.).
C. pinnatifida var. major 'Mao-Mao' 5 3 Весняна гетеротрансплантащя (2011) живщв на 0,5-0,7-м штамби самошву глоду швняча шпора (C. crus-galli L.).
Malus baccata 'Pendula' 4 3 Весняна (2005 р.) гетеротрансплантащя живщв на 2,5-м штамби яблущ недзведського (M. niedzwedskiana) на 1дд. Мтна. Пересадка на експозищю восени 2008 р.
M. pumila 'Pendula Rubrifolia' 5 1 Весняна (2008 р.) гетеротрансплантащя живця на самошв яблуш домашньо! (M. domestica L.).
Prunus divaricata 'Pissardii' 5 3 Весняна гомотрансплантащя 2005 р. живщв на 0,8-м штамби на 1дд. Мтна. Пересаджено 2008 р. на експозищю.
1 2 3 4 5
P. d. 'Purpussii' 3 8 Весняна гомотрансплантащя живщв на 5 гшок 2,8-м штамбу самоавно! aami на мющ експозицп.
P. glandulosa 'Rosea Plena' 4 1 Весняна гетеротрансплантащя (2007 р.) живця на 1,2-м штамб самоаву черешш (Cerasus avia L.).
P. serrulata 'Péndula' 4 1 Весняна (2003) гетеротрансплантащя живця на 6,5-м штамб самошву черешш (Cerasus avia L.).
- // - 5 1 Весняна гетеротрансплантащя живця на 3,1-м штамб черешщ (Cerasus avia L.) на 1дд. Мтна у 2004 р. Пересаджена на експозищю 2010 р. весною.
- // - 5 1 Щепа Козлова на низькому 1,0 м штамбг Пересадже-
на автором на експозищю 2011 року весною.
P. triloba 'Rosea-Plena' 3 3 Весняна ксенотрансплантащя живщв сливи трило-патево! махровокв^ково! - Louiseania triloba (Lindl.) Pachom. на три 2,8-м штамби аличi (Prunus cerasifera L.) на експозицшному мющ.
Pyracantha coccínea 'Orange Glow' 2 5 Весняна (2005 р.) гетеротрансплантащя живщв на 1,5-м штамби яблущ недзведського (Malus niedzwedskiana). Пересадка на експозищю 2008 р. весною.
Pyrus domestica 'Limonca' 2 1 Весняна (2008 р.) ксенотрансплантащя живця на 1,2-м штамб самоаву глоду швняча шпора (Crataegus crus-galli L.). Прирют 3,5 см.
Sorbus aucuparia 'Pendula' 5 1 Весняна (2009 р.) гомотрансплантащя живця на 3,2 м штамб самошву на експозицшному мющ.
S. intermedia (Ehrh.) Pers. 5 5 Весняна ксенотрансплантащя живщв на п'ять 1,0-м штамбiв самошвного глоду швняча шпора (Crataegus crus-galli L.) у 2006 р.
Acer barbinerve Maxim. Ex Miq. 1 3 Весняна пересадка на постшне мюце перед люовим масивом у 2011 р. рослин, привезених iз Голошево у 2007-2009 рр.
A. campestre 'Austriacum' 1 1 Весняна (2007 р.) гомотрансплантащя живця на 0,3 м штамб на 1дд. Мтна. Пересадка на постшне мюце у 2009 р.
A. c. 'Hebecarpum' 1 1 - // -
A. c. 'Hederifolia' 1 1 - // -
A. c. 'Leiocarpum' 1 1 - // -
A. c. 'Rubrum' 1 1 - // -
A. c. 'Schwedlerii' 1 1 - // -
A. c. 'Suberosum' 1 1 - // -
A. campestre L. 3 6 Визначено шд час швентаризаци 2007-2012 рр.
Sapinda-ceae Juss. A. cissifolium Siebold and Zuccarini 5 1 Весняна (2010 р.) посадка великого Печного дерева, вирощеного з насшня (б/с Фомша) на 1дд. Мтна.
A. davidii Franch. ssp. grosseri (Pax) P.C. De Jong 4 1 Весняна (2012 р.) гетеротрансплантащя бруньки на 1,3 м штамб самошву A. platanoides L. на експозицшному мющ. Прирют 30 см.
- // - 5 1 Весняна (2011 р.) гетеротрансплантащя бруньки на 1,3 м штамб самошву A. platanoides L. Пересадка на експозищю восени 2011.
A. negundo 'Argen-teo-marginata' 5 1 Весняна (2011 р.) гомотрансплантащя живщв на 1,2 м штамб самоаву на експозицшному мющ.
A. n. 'Aurea-margi-nata' 5 1 Весняна (2011 р.) гомотрансплантащя живщв на 5 гшок 1,2 м штамбу самошву
на експозицшному мющ.
