CC BY
15
Квгткова та декоративно-листяна рослиннiсть майже вщсутня, через недостатне освiтлення. Декоративнi насадження на цившьному кладовищi потребують значно! реконструкций особливо на периферiйних дшянках.
Вивчення декоративно! рослинностi на Лук'яшвському некрополi по-казуе, що вона потребуе проведення реконструктивних заходiв рiзноl штен-сивностi та покращення i розширення асортименту декоративних рослин зпдно i3 сучасними вимогами до насаджень спещального призначення [4].
Л1тература
1. Кохно М.А., Кузнецов С.1. Дендрофлора Украши. Дикорослi та культивованi дерева i кущi. Голонасiннi. - К.: Вища шк., 2001. - 205 с.
2. Крюссман Герд. Хвойные породы. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 354 с.
3. Проценко Л., Косенко Ю. Лук'яшвське цившьне кладовище. Путiвник. - К.: 1н-терграфiк, 2001. - 191 с.
4. Уход за декоративными растениями. Справочник. - М.: Глобус, 2000. - 112 с.
УДК 630*27:63.017 Мол. наук. етвроб. С.В. Кучерявий - УкрДЛТУ
ЕДИФ1КАТОРИ, СУБЕДИФ1КАТОРИ ТА АСЕСЕКТАТОРИ ЕТАЛОННИХ ПАРКОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В М. ЛЬВОВА
Висвгтлюеться структура еталонних паркових фiтоценозiв.
Ключов1 слова: парковий фiтоценоз, едифкатор, субедифiкатор, асесектатор, еталон.
S. V. Kucheryavij - USUFWT Edaphicators, subedaphicators and assectators of model park phytocenoses
It is shown the structure of model park phytocenoses
Keywords: park phytocenoses, edaphicator, subedaphicator, assectator model.
Головною особливютю еколопчно! класифжаци паркових фгтоценоз1в е те, що об'еднуючим началом р1зноман1тних зовшшшх ознак рослинних уг-руповань е однорщшсть грунтово-пдролопчних та кшматичних умов, едшсть походження вщ одте!, зрщка вщ двох-трьох, коршних рослинних асощацш, однаковий люорослинний потенщал як еталон природно! продуктивност да-ного типу люу, до якого належить та чи шша асощащя. Як вщомо, в основу шформативних показниюв люового онтогенезу покладеш еталонш насадження за типами люу.
Зрозумшо, що молод1 насадження одного природного ряду вщр1зня-ються вщ еталону рядом ознак, але вони (склад, форма, повнота i т.д.) мо-жуть бути внесет або усунет до вжу стиглостi лiсогосподарськими заходами: шдсадками, рубками тощо. Новоутворенi фгтоценози е прототипами еталону i використовуються для порiвняльноl оцiнки конкретних насаджень. Розрiзняють еталони фiтоценотичнi i господарськi.
Фiтоценотичний еталон - це насадження певного типу люу, у складi якого присутнi всi без винятку види коршного лiсового рослинного угрупо-вання, незалежно вiд питомо! ваги лiсотвiрноl породи. До уваги беруться породи, з яких формуеться фгтоценоз. Це - дерева едифшатори, субедифжатори та асесектатори, а також едифшаторш види трав'янисто! синузп.
Едифiкатор (вщ лат. - будiвельник) - вид рослини у рослинному угру-пованш, який визначае його особливостi, створюючи в екосистемi бюсередо-вище i вiдiграючи важливу роль у формуванш його структури (Реймерс, 1988). В умовах зелено! зони мюта Львова лiсотвiрними породами е дуб зви-чайний, бук лiсовий, вiльха чорна. У ролi субедифiкаторiв паркових i люо-паркових фiтоценозiв виступають супутш породи - граб, клен гостролистий, клен-явiр, липа дрiбнолиста, ясен звичайний. Асесектатори у паркових насад-женнях, на вщмшу вiд лiсових угруповань, трапляються досить рiдко i виступають в основному в екотонах узлюь (черешня, горобина, яблуня, глщ).
Об'ект та методика досл1джень
Дослщжувалися парковi фiтоценози примiського Винникiвського ль сопарку та мiського парку "Погулянка", який впродовж 65 рокiв трансформу-вався з природного букового люу спочатку у лiсопарк, а згодом - у парк. Обидва об'екти знаходяться на схщнш межi ареалу бука люового - на захщ-них вiдрогах Львiвсько-Подiльського горбогiр,я. Дослщжувалися мжроасощ-аци, якi видiлялися за методикою А.А. Корчагша, !х видова та просторова структура (Камишев, 19). Це дало змогу вияснити мюце окремих порщ у бу-дiвництвi фiтоценозiв та формуваннi !хньо! просторово! (вертикально! та горизонтально!) структури.
Результати та ix обговорення
Будiвельниками корiнних асоцiацiй е едифiкатори деревного намету i трав'яного покриву, як у поеднаннi з iншими компонентами визначають склад i структуру фггоценозу певного типу лiсу. Кожному типу люу властивi динамiка i закономiрнiсть розвитку рослинних угруповань, передусiм трав'янистого та пiдлiскового ярусiв, пов,язанi, скорш за все, iз значним рек-реацiйним впливом, що й визначае характер змш грунтових, гiдрологiчних та шших умов мiсцезростання. Все це обумовлюе певнi труднощi у видшент еталонного фiтоценозу, того чи шшого типу лiсу.
У фiтоценотичному вщношенш тип лiсу являе собою велику сукуп-нiсть рослинних асоцiацiй. Це насадження рiзного типу, повноти, запасу iз слабо або ж сильно порушеним трав'яним покриттям та шдлюком.
У насадженнях зелено! зони мюта найкращими фiтоценотичними параметрами володшть такi, якi за складом i структурою наближаються до при-родних. Зрозумшо, що це забезпечуеться оптимальними клiматичними, грун-товими й орографiчними умовами територи. Тому основу мюьких зелених насаджень мають складати автохтонш деревнi породи, а iнтродукованi види потрiбно висаджувати з метою оформлення парадних мюць, галявин, кулiс, створення алей та ш.
Природно-iсторичною основою створення садово-паркових фггоцено-зiв, а також !хньо! реконструкци слугуватимуть люорослинне районування територи Укра!ни, розроблене на основi лiсоекологiчно! типологи. Райони та шдрайони, як головнi таксономiчнi одинищ районування, видiляються на ос-новi обстеження лiсових дiлянок, вивчення географп лiсiв i закономiрностей !х формування. Кожний люорослинний район репрезентуе природш складовi корiнних лiсових асоцiацiй для конкретних люорослинних умов.
298
Заповвдна справа в Галичинi, на Подьлл та Волинi
Морфолопчна характеристика фiтоценозiв наводиться для областей сирого, вологого i свiжого noMipHoro клiмату, у конкретному районi i шд-pайoнi, основу яких становлять коршш асощаци певних типiв люу. У наших умовах, як вище згадувалося, це Львiвськo-Пoдiльське гopбoгip,я з його роз-сiченим рельефом, слабо лужними грунтами, свiжими i вологими мюцезрос-таннями. Для пopiвняння ми видшили мжроасощаци, поперечник територи яких становить, зпдно з методикою Б.А. Бикова, не менше п'яти середшх ви-сот деpев-едифiкатopiв.
1. М. ас. Бк+Лщ+Бз.ч+Бз чв+ Ягл. (Парк "Погулянка").
Яглицево-грабова бучина
Вiк бука 135 р., висота 29 м, дiаметp стовбура 62 см, насадження II бо-нггету, повнота 0,6.Проективне покриття трав'яного ярусу 80 %.
Бук у деревосташ займае 100 %. Бшьше того, таке ж представництво бука е i у шдрост (вiк 10-15 poкiв). Шдшсковий ярус представлений лiщинoю та бузиною (чорною та червоною). Яглиця розташована невеликими густими парцелами пеpедусiм у мюцях, якi незайнятi чагарниками i добре oсвiтленi.
Мiкpoасoцiацiя II-го класу естетично'' цiннoстi. Зниження декоратив-ност пов'язане з поганим оглядом шднаметових пpoстopiв, якому перешкод-жають шдрют i пiдлiсoк. До цього необхщно додати також понижений (II) боштет деревостану.
2. М. ас. Бк+Гр+Бз.чв+Кп+Ос.в (парк "Погулянка").
Копитнева грабова бучина
Вж букового деревостану 135 р, висота 30 м, дiаметp стовбура 57 см, боштет II, повнота насадження 0,7. У деревосташ бук займае близько 100 %, граб трапляеться зрщка. У тдрост 70 % бука i 30 % граба, вж 15 роюв. Пщ-лiсoк з бузини червоно'', яка росте невеликими куртинами. У трав'яному пок-pиттi агрегаци копитня. Осока волосиста трапляеться на шдвищеннях. Цю мiкpoасoцiацiю вiднoсимo до II класу естетично'' цiннoстi.
3. М. ас. Бк+Бз.чв.+Ос.в.+Пап.чол (парк "Погулянка").
Волосисто-осокова грабова бучина
Розташована на piвнoму тдвищенш. У трав'яному вкpиттi переважае осока волосиста. Ефектними агрегащями зpiдка виступае папороть чoлoвiча. Чисте високоповнотне (0,8) букове насадження вжом 70 роюв, висота 22 м, дiаметp стовбура 24 см, боштет I. Зрщка кушд бузини червоно'' i чорно'', роз-ташовано'' невеликими групами.
Особливо'' декоративност угрупованню надають стpункi з цилшдрич-но'' форми стовбурами буки та зелений килим осоки волосисто''. Угрупування вщнесене до I класу естетично'' щнность
4. М. ас Бк.л+Гр+Лп.д.+Бз.ч+Бз.чв.+Зл.ж. (парк "Погулянка").
Зеленчукова грабова бучина
Вж бука 120 р., висота 27 м, дiаметp стовбура 56 см, повнота насадження 0,7, боштет I класу. У деревосташ бук займае 100 %. Поодиноко трапляеться граб та липа дpiбнoлиста. У трав'яному ярус велик парцели зеленчука жовтого. Про синотропизацш угруповання св^ить поява гравшату мюького.
Загалом естетична oцiнка мжроасощацп висока - I клас естетично'' цiннoстi.
5. М. ас. Бк.л.+Гр.+Кл-яв.+В.ч.+Лщ.+Бз.гр.+Ягл (парк "Погулянка).
Яглицево-яворово-грабова бучина
Угруповання знаходиться у пiдошвi схщного схилу на невеликому понижены, де протжае невеличкий потж, що виправдовуе присутнiсть тут ви-сокобонгтетно! (I кл) вiльхи чорно!
Бук у деревостанi займае майже 100 %. Зрщка бачимо вшьху чорну та клен-явiр. У шдрост 20-рiчнi явори i бук (8Кл-яв.2Бкл).
Вiк бука 120 р., висота 34 м, дiаметр стовбура 80 см. II кл. боштету. Погана прохщшсть та прогляднiсть пiд наметового простору знижуе естетич-ну щнтсть угруповання (II кл).
6. М. ас. Бк.л.+Гр.+Лп.+Кл.яв.+Гор.+Дзв.+Зл.ж (парк "Погулянка).
Зеленчукова грабова бучина
У деревосташ пануе бук (90 %), граб займае близько 10 %, зрiдка трапляеться липа дрiбнолиста, клен-явiр та дуб звичайний.
Бук мае 100 роюв, висота 33 м, дiаметр стовбура 80 см, I клас боштету. У шдрост бук (80 %) i клен-явiр (20 %) 15^чного вiку. У ролi асесектатора виступае горобина звичайна. Проективне покриття зеленчука жовтого - 50 %.
Насадження, дякуючи красивим цилшдричним стовбурам бука та яс-кравiй зеленi трав'яного покриття, вiднесено до I кл. естетично! цiнностi.
7. М. ас. Кл.г.+Гр+Бк+В.ч.+Дч.+Бз.чор.+Ос.в.
Волосисто-осокова грабово-кленова бучина
Угрупування знаходиться у невеликому пониженш. У мжроасощацп клен гостролистий разом iз грабом займають 80 % складу деревостану, бука в насадженш 20 %, поодиноко трапляеться вшьха чорна та дуб звичайний.
Вш клена 50 роюв, висота 23 м, дiаметр стовбура 32 см, I кл. боштету.
У шдлюку зрщка трапляеться бузина чорна. У трав'яному вкритл осока волосиста. Незважаючи на домiнування клена, угрупування мае високу ес-тетичну цiннiсть (I кл.).
8. М. ас. Бк.+ Кл. г.+ Гр.+ Бз. чр+ Коп.+ Пч. (парк "Погулянка).
Копитнево-печточнева грабова бучина
Рiзновiкове букове насадження. У першому ярусi бук у вщ 120 р., висота 28 м, дiаметр стовбура 60 см. I кл боштету. Повнота насадження 0,7.
У другому ярус бук у вщ 50 р., висота 21 м, дiаметр стовбура 18 см, I кл. боштету. У нижньому деревному ярус молодий шдрют бука (10 р.), повнота 0,3. У шдлюку зрщка трапляеться бузина чорна. У трав'яному ярус аг-регащями копитень та печшочниця. Насадження I кл. естетично! цiнностi.
9. М.ас.Бк.+Дзв.+Гр.+Лп.д.+Кл.г.+Кл.-яв.+Ос.в. (Виннишвський люопарк).
Осоково-волосиста грабова бучина
Це угрупування належить до типово! люово! асощаци Carpineto-Fage-Шш caricosum (pilosae). Падбрана як природний еталон у слабо змшених ль сорослинних умовах Д2грБк.
Вiк бука у першому ярус деревостану 140 р., висота 32 м, дiаметр 54,5 см, Г кл. боштету. На 1 га 258 екз. бука, запас деревостану 430 м3.
У фгтоценоз^ як бачимо, вщсутш асесектатори та шдлюок. Причиною цього е характерна висока повнота насадження (0,8), яка призводить до не-достатньо! шсоляцп пiднаметового простору. Урiзноманiтнюе пiднаметовий простiр рiдкий травостш осоки волосисто!'.
300
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
Анашзуючи морфологiчну структуру паркових i люового фiтоценозiв, доходимо до висновку, що у люорослинних умовах Д2грБк у ролi едифiкатора виступае бук люовий, субедифiкатора - граб звичайний, клен гостролистий, клен-явiр, липа дрiбнолиста, дуб звичайний, вшьха чорна. Трав'яний покрив щентифжуе типовi лiсовi асощаци. Серед асесектаторiв трапляеться тiльки горобина звичайна. Вс описанi парковi фiтоценози можна вважати еталонни-ми i вони мають знаходитися пiд охороною як заповщш об'екти.
Л1тература
1. Быков Б.А. Геоботаника. Алма-Ата: Изд-во Каз.ССР, 1978. - 288 с.
2. Калинина А.В. Естественные и искусственные фитоценозы// В кн.: Теоретические проблемы фитоценологии и биогеоценологии. - М.: Наука, 1970. - С. 51-60.
3. Кучерявий В.П. Еколопя. - Льв1в: Свгт, 2001. - 500 с.
4. Реймерс М.Ф. Основные биологические понятия и термины. - М.: Просвещение, 1988. - 319 с.
УДК 502.757:477.8 О.В. Тимчук; Н.М. Федорчук;
Л.М. Белей - Карпатський НПП, м. Яремче
OXOPOHA ТА РОЗШИРЕННЯ ПОПУЛЯЦ1Й Р1ДК1СНИХ ВИД1В ФЛОРИ НА ТЕРИТОРП КАРПАТСЬКОГО НПП
На територи Карпатського НПП виявлено 80 видiв рщюсних i зникаючих видiв рослин. Бшьшють з них зазнають впливу р!зних стихшних та антропогенних проце-ciB. Вирiшення проблеми збшьшення чисельностi особин рiдкiсних i зникаючих ви-дiв у парку планусться двома шляхами: моделювання ценопопуляцш у природних фiтоценозах i створення банку насшня i маточних плантацш.
Ключов1 слова: рiдкicнi види, Червона книга Украши, флора.
O. Tymchuk, N. Fedorchuk, L. Belei - Carpathian natural national park Protection and enlargement rare flora species populations in Carpations NPP
80 rare species of the high plants are occurred out the territory of the Carpathian natural national park. This communities of rare plants saved in the specific sites of grow. Different role of individuals of rare plants in se formation of soil banks of seeds, banks of plants and their importance for preservation of population viability is established.
Keywords: rare species, Red Book of Ukraine, flora.
Охорона та збереження генофонду рослинного св1ту е одним is прь оритетних завдань Карпатського НПП. Заповщшсть територи парку т1ею чи шшою м1рою забезпечуе охорону та шдтримуе стабшьшсть популяцш рщюс-них та зникаючих рослин. Боташчш дослщження спрямоваш на вивчення флористичного р1зномашття, виявлення рщюсних, зникаючих, релжтових ви-д1в рослин та вивчення вЫх стадш ix розвитку у природ! при тривалих дос-лщженнях. Для виршення природоохоронних питань на територи парку про-водяться заходи з швентаризаци судинних рослин; проводиться анал1з рари-тетност вид1в та рослинних угруповань, що становлять флору; вивчаеться ландшафтно-екотошчна ампл1туда й еколопчний оптимум раритетних рослинних угруповань, особливост !х динамжи, здатшсть до шдтримання гоме-остазу фонових та рщюсних рослинних угруповань; створено системи опера-
