Научная статья на тему 'Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів'

Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
43
8
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів»

НАУКОВ1 СТАТТ1

Соцiально-економiчнi проблеми Донбасу -

Н.Й. Кошщева,

д.е.н., проф.,

академiк АкадемИ економiчних наук Украгни, м. Донецьк

ДЕМОГРАФ1ЧН1 НАСЛ1ДКИ РОЗВИТКУ ЕКОКРИЗОВИХ ПРОМИСЛОВИХ РЕГ1ОН1В

Актуальшсть проблеми. Украшсьш вчеш вже друге десятир1ччя привертають увагу сусгальства до посилення негативних тенденщй у розвитку демогра-ф1чних процеав у кра!ш Кризовий стан демограф1ч-но! ситуаци в Укра!ш загрожуе перетворитися на де-мограф1чну катастрофу, що створюе загрозу нацю-нальним Пересам 1 безпещ Укра1ни [1, с. 2; 2, с. 8; 3, с. 11; 4, с. 32—42; 5, с. 381—386; 6, с. 115—129; 7, с. 32—37].

Особливо загрозливою демограф1чна ситуащя представляеться в шдустр1ально розвинутих регюнах (Донецька, Луганська, Дшпропетровська, Запор1зька, Харшвська, Одеська обласп). При цьому треба за-значити, що незважаючи на широке освгтлення демо-граф1чних проблем у щлому по Укра!ш, особливосп таких процеав в екокризових промислових регюнах не вивчаються в достатньому обсяз1, а тому не врахо-вуються при розробщ стратегИ сощально-економ1чно-го розвитку кра!ни [8—10].

Тому за мету цього наукового досл'дження об-рано таке: виявити тенденци демограф1чних процеав в екокризових промислових регюнах, !х вплив на зай-нятють населення, а також розробити рекомендаци щодо !х урахування в державнш регюнальнш полгтищ.

Результати наукових дослщжень. Розглянемо щ процеси на приклад1 Донецько!' обласп, де техно-генне навантаження на населення та природш екосис-теми е найбшьш високим серед регюшв Укра!ни. За 2000—2006 рр. питома вага Донецько! обласп в рес-публшанському обсяз1 промислового виробництва збшьшилася на 4,1%. На площ1 в 4,4% територп Ук-ра!ни, де мешкае 9,8% населення кра!ни, виробляеть-ся 23,1% загальноукра!нського промислового виробництва, у тому числ1 13,3% виробництва електро-енергп, 44,7 — готового вугшля, 71,9 — вугшля для коксування, 45,4 — чавуну, 46,4 — стал1, 45,4 — готового прокату, 25,6 — металевих труб, 17,3 — шиферу, 20,5 — с1рчано! кислоти, 16,6 — цементу, 49,5 — коксу, 59,7 — сол1, 98,1% — побутових хо-

лодильников. Якщо у 2000 р. на одного мешканця обласп вироблялося промислово! продукцл в 1,98 рази бшьше, шж у середньому по кра!ш, то у 2006 р. — у 2,36 [11, с. 21; 12, с. 20] (рис. 1).

У результат! надвисоко! концентрацл еколопчно шшдливого виробництва техногенне навантаження в регюш значно перевищуе середнш р1вень по кра!'ш Обсяг викид1в шшдливих речовин в атмосферу обласп складае 1,9 млн. т — 27,0% республшанського обсягу. Тобто в середньому на 1 км2 територп обласп припадае 71,5 т, що в 7,8 рази перевищуе середш по-казники по Укра!ш, а також у декшька раз1в вище, шж в 1нших промислово розвинутих регюнах кра!ни: у 1,8 рази вище, шж у Дшпропетровськш обласп; у 3,2 рази, шж у Луганськш; у 6,6 рази, шж у За-пор1зькш; у 10,8 рази, шж у Харшвськш обласп [11, с. 383, 384; 13, с. 511; 14, с. 23].

В окремих промислових мютах Донецько! обласп р1вень викид1в на 1 км2 в десятки раз1в вищий, шж 71,5 т, наприклад, у Дебальцев1 — 3223,1 т, Мар1у-пол1 — 1762,3, Донецьку — 369,8, Макивщ — 330,3, €нашев1 — 162,7 т [11, с. 18, 386]. За 2003—2006 рр. у 20 районах та мютах обласп обсяги забруднення на 1 км2 збшьшилися на 5,8% [14, с. 23].

Наявнють небезпечних вщходав в обласп в розра-хунку на 1 км2 у 2006 р. в 7,2 рази перевищувала се-редньореспублшанський р1вень 1 досягла 239,4 т (це у 2,94 рази бшьше р1вня 2000 р.), у тому числ1 в Макивщ — 12700,0 т, Дружювщ — 3169,9, Дзержинську — 3168,0, Мар1упол1 — 611,7, Артем1вську — 600,5, Донецьку — 336,1 т на 1 км2 [11, с. 18, 391]. За 2000— 2006 рр. щор1чний р1вень утворення небезпечних в1дход1в збтьшився з 110,7 до 700,3 тис. т, або з 4,2 до 26,4 т на 1 км2, у тому числ1 в Макивщ — 885,4, Мар1у-пол1 — 625,4, Костянтишвщ — 267,9, Артем1вську — 170,8, Авдивщ — 112,3, Дзержинську — 65,7, Донецьку — 164,5 т на 1 км2 [14, с. 101, 103].

Таке високе техногенне навантаження зумовлене переважним розвитком галузей тяжко! промисловосп.

2000 2002 2003 2004 2005 2006

р о к и

Рис. 1. Виробництво промисловоТ продукци на 1 особу в УкраТш та Донецькш облает! за 2000-2006 рр. [12, с. 4, 20]

За 1991—2006 рр. питома вага найбтьш еколопчно не-безпечних виробництв у структур! промислового комплексу област (виробництво електроенерги, коксу, мета-лу, вутшля, х1мчно! та нафтсшмчно! продукци) збтьши-лась з 50,0 до 79,3%. У той же час питома вага науко-емних та сощально значимих виробництв знизилась: ма-шинобудування — з 17,4 до 9,5%, харчово! промисло-восп та перероблення стьськогосподарсько! продукци

— з 17,3 до 6,0%, виробництва будавельних матер1ал1в

— з 3,4 до 2,3%, легко! промисловосп — з 9,0 до 0,2%.

Про цю негативну тенденцию яскраво св1дчать даш про структуру експорту товар1в з Донецько! обласп, питома вага якого складае 22,9% республшанського р1вня: 76,2% припадае на недорогоцшш метали та ви-роби з них; 5,2% — на мшеральш продукти; 5,2% — продукщю х1м1чно! промисловостц 5,7% — машини та мехашзми; 4,0% — транспорта засоби [15, с. 3, 47].

Таким чином, незважаючи на деклараци щодо не-обмдносп забезпечення еколопчно! безпеки та социально! вдаоввдальносп б1знесу, сучасна державна та региональна полтика не враховуе наслвдки багатор1чного техногенного наванта-ження в екокризових промислових регю-нах. В умовах ринково! економ1ки техногенне наванта-ження в цих регюнах мае тенденщю до зростання.

Зпдно з1 звгтом Всесвгтнього економ1чного форуму щодо анал1зу ¿ндекав еколопчно! стабшьносп Укра!на у 2002 р. посвдала 137 мюце з 142 кра!н, як анал1зувалися. У доповвд «Нацюнальна еколопчна пол-¿тика Укра!ни: ощнка 1 стратепя розвитку», яку тдго-тували у 2007 р. фах1вщ Програми розвитку ООН та Мшютерства охорони навколишнього середовища Укра!ни, тдкреслено, що низький прюритет еколопч-

но! складово! в нацюнальних програмах розвитку е сут-тевим бар' ером для м1жнародно! ¿нтеграци Укра!ни та залучення шоземних ¿нвестицш.

Значне нарощування еколопчно небезпечного виробництва та шш1 негативн процеси сощально-еконо-м1чного розвитку останмх десятир1ч призводять до сут-тевого попршення стану здоров'я та якосп життя меш-канщв Донецько! обласп Про це св1дчить неухильне зростання коефкценту смертносп населення — 17,7 оаб на 1000 населення у 2006 р. (в Укра!ш — 16,2, Роси — 16,1, Бторуа — 14,5, Литв1 — 12,9, Польщ1 — 9,7) [11, с. 255; 13, с. 336, 530—531] (рис. 2). Причому, якщо коефщент смертности в Донецькш обласп пере-вищував середньореспублшанський р1вень на 9%, то за такими причинами смертносп як новоутворення — на 15%, хвороби оргашв травлення—на 26%, шфекцшш та паразитарш хвороби — на 53% [13, с. 340].

У 2006 р. в обласп померло на 26,6% оаб бтьше, тж за 1990 р., у тому числ1 ввд хвороб системи кро-вообку 62,9% загально! кшькосп померлих, новоут-ворень — 12,6, нещасних випадшв, отруень, травм — 9,2, хвороб оргашв травлення — 4,6, шфекцшних та паразитарних хвороб — 3,0, хвороб оргашв дихан-ня — 2,5, хвороб нервово! системи — 1,5% [16, с. 30—31; 17, с. 110].

У регюш спостер1гаеться зростання так звано! со-щально-детермшовано! смертности, пов'язано! з! зло-вживанням наркотиками, алкоголем, з нещасними ви-падками, травмами та самогубствами. У 1990 р. смертшсть населення ввд нещасних випадюв, убивств, самогубств та ¿нших зовн!шн!х д!й складала 115,0 на 100 тис. населення. У 2006 р. цей показник зрю на

о^б Донецька область

20 '

18 16 14 12 10 8

17,1 17

17,1 17'3

17,7 16,2

краша

7,6

роки

6

1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Рис. 2. Динамша кшькосл померлих на 1000 жит^в в УкраТш та Донецькш област [11, с. 255; 13, с. 335; 16, с. 58; 17, с. 37]

41,2% 1 досяг 162,4 на 100 тис. населення (278,2 чо-лов1ки 1 65,5 ж1нки), у тому числ! вщ випадкових от-руень алкоголем смертнють зросла в 1,88 рази — з 10,4 до 19,6; убивств в 1,27 рази — з 11,5 до 14,6; самогубств в 1,13 рази — з 23,9 до 27,0 на 100 тис. населення [16, с. 31; 17, с. 110].

Поглиблюеться тенденция випереджаючого зрос-тання юлькосп померлих у працездатному вщ. При зростанш загально! юлькосп померлих в обласп за 1990—2006 рр. в 1,27 рази, кльшсть померлих у працездатному вщ збшьшилась у 1,51 рази, а !х питома вага зросла з 22,2 до 26,6% (табл. 1). Кшьюстъ померлих серед чоловшв у працездатному вод (20—59 роив) у 1990 р. складала 12201 чол. У 2006 р. вона досягла 17244 оаб, або 79,7% загально! юлькосп померлих у працездатному вод [16, с. 43; 17, с. 108—109].

Спостер^аютъся загрозлив! темпи зростання над-лишкових смертей чоловтв вщ нещасних випадшв, отруень 1 травм, в1д хвороб системи кровообшу, оргашв дихання й травлення. Кшьшсть померлих на 100 тис. ос1б серед чолов1шв через розлади псих1ки внаслщок вживання алкоголю в 14,1 рази бшьше, шж серед жшок; через хвороби нервово! системи — в 3,6; через хвороби оргашв дихання — в 4,7; через алкогольну хворобу печ1нки — в 2,8; через випадко -ве отруення та дто алкоголю — в 4,7; через навмисне самоушкодження — в 5,2; в результат! транспортних нещасних випадшв — в 3,8; зовшшшх причин смерт — в 4,2 рази [16, с. 30—31; 17, с. 110].

Найгостршою сощально-демограф1чною ! вод-ночас гендерною проблемою е поглиблення ютотного розриву показник1в середньо! оч1кувано! тривалост!

життя чолов1шв ! жшок. В Укра!ш людина живе в се-редньому на 11 рок1в менше, шж у захщноевропейсь-ких кра!нах. Розрив середньо! оч1кувано! тривалост! життя чоловтв ! жшок досяг 11,7 рошв (у чолов1шв вона складае 62,4 рошв, а жшок — 74,1), тод1 як в економ1чно розвинених кра!нах цей показник 5—8 рошв. У Донецьшй обласп ця р1зниця складае 12,6 рошв (в 1991—1992 рр. вона була 10,3 роки) [13, с. 343, 534—535; 17, с. 42] (табл. 2).

Особливютю демограф1чно! ситуаци в екокризо-вих промислових регюнах е висок! темпи зростання захворюваносп дорослих ! д1тей. Авторами доповщ «Нацюнальна еколог!чна полтика Укра!ни: оцшка ! стратегия розвитку», якку тдготовлено фах1вцями Програми розвитку ООН та М!н!стерства охорони навколишньо-го середовища Укра!ни у червш 2007 р., гадкреслюеть-ся, що через посилення техногенних чиннишв зростае шльшсть хрошчних хвороб та порушень з боку захис-них систем оргашзму, шдвищуетъся загальна захворю-ванють та смертнють населення Укра!ни. Обстеження студент1в Приазовського державного техшчного ушвер-ситету (м. Мар1уполь), середнш ф1зичний вш яких був 21,2 роки, показав, що середнш бюлопчний вш 40% обстежених складав 38,7 роки [18, с. 144], що свщчить про прискорений х1д процеав старшня населення в еко-кризових промислових регюнах.

За 1995—2006 рр. в Донецьшй обласп захворю-ванють кров! ! кровотворних оргашв зросла в 1,87 рази, системи кровообку — в 1,6 рази. Захворювашсть оргашв травлення збшьшилася на 3,8%, ендокринно! системи, розладу харчування, порушення обмшу ре-човин — на 72,8%, сечостатево! системи — на 11,9%.

Таблиця 1

Димамша шлькосл померлих у Домецькш областi у працездатмому в1щ за 1990-2006 рр.

Показмики Роки

1990 1995 2000 2005 2006

Кшьюсть померлих, тис. ошб 64,4 89,5 83,6 83,7 81,3

В тому чи^ у працездатному вiцi 14,3 23,5 20,1 23,0 21,6

Питома вага, % 22,2 26,2 24,0 27,5 26,6

Розраховано за даними: [15, с. 79; 16, с. 43, 57].

Таблиця 2

Рiзниця м1ж очшуваною тривалктю життя при мароджеммi жмок та чоловiкiв, ротв

КраТни роки

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2005 р. до 2000 р.

Донецька область 12,3 12,4 12,4 12,5 12,8 12,6 1,02

Укра!на 11,3 11,4 11,5 11,5 11,8 11,7 1,04

Литва 10,6 11,5 11,2 11,2 11,4 12,0 1,13

Бшорусь 11,4 11,8 11,8 12,0 11,8 12,2 1,07

Росшська Федеращя 13,2 13,2 13,1 13,2 13,3 13,5 1,02

Польща 8,3 8,1 8,3 8,3 8,5 8,6 1,04

Угорщина 8,5 8,3 8,3 8,3 8,3 8,3 0,98

Словаччина 8,3 8,2 7,9 7,9 7,5 7,8 0,94

Болгарiя 7,1 6,8 6,7 7,0 7,1 7,3 1,03

Румунiя 6,9 7,3 7,4 7,5 7,4 7,2 1,04

Словенiя 7,2 8,0 7,9 7,8 7,6 7,2 1,0

Фiнляндiя 6,9 6,9 6,6 6,7 7,0 6,8 0,99

Поргугалiя 6,8 6,8 6,7 6,3 6,5 6,5 0,96

Чеська Республша 6,8 6,4 6,6 6,6 6,4 6,2 0,91

Грецiя 5,1 4,8 4,7 4,8 4,9 4,9 0,96

Норвегiя 5,4 5,3 5,1 4,9 4,8 4,8 0,89

Нiмеччина 6,0 5,8 5,8 5,7 5,7 5,6 0,93

Уроджеш аномали або вади розвитку збтьшилися в 1,23 рази 1 досягли 82 випадки на 100 тис. населення пор1вняно з 59 у 1995 р. На 51,4% зросли ускладнен-ня ваггтност1, полопв 1 тсляпологового перюду [11, с. 347, 348]. Р1вень материнсько! смертност збшьшився з 3,8 у 2004 р. до 11,2 у 2005 р. та до 12,7 у 2006 р. на 100 тис. народжених живими [17, с. 124].

Р1вень захворюваност дгтей в област в 2,5 рази перевищуе р1вень захворюваност дорослих. 1з загаль-но! чисельност вперше захвор1вших у 2006 р. 25,2% складали дти у вщ до 14 роив, 5,9% — шдлгтки (15— 17 рошв) та 68,9% — доросле населення (18 рошв 1 бтьше). За окремими «недитячими» хворобами р1вень захворюваност дгтей набагато вище, шж дорослих. Наприклад, шльшсть зареестрованих випадшв хворо-

би кров1 та кровотворних оргашв у розрахунку на 100 тис. населення серед дгтей у 13,2 раз1в бшьше, н1ж серед дорослих; оргашв дихання — у 6,5 рази; дея-ких 1нфекц1йних та паразитарних хвороб — у 2,7; оргашв травлення — у 2,3; розладу харчування та порушення обм1ну речовин — у 1,8; нервово! систе-ми — у 2,1 рази [17, с. 89—90].

Про кризове еколопчне становище в рег1он1 св1дчить зростання захворюваност1 новоутвореннями. К1льк1сть хворих, як1 перебували на обл1ку в медич-них закладах на шнець року через захворювання зло-яшсними новоутвореннями, зб1льшилася за 1990— 2006 рр. на 23,1% — з 73,3 до 90,2 тис. оаб, або з 1376,2 до 1973,6 на 100 тис. населення (на 43,6%). Кшьшсть уперше зареестрованих випадшв захворю-

,1а Л-'МиЛ- I

Е

|

:

1 :

Рис. 3. Кiлькiсть хворих, якi перебували на облшу в медичних закладах ДонецькоТ областi

на кiнець року, на 100 тис. населення

вань на новоутворення за 2002—2006 рр. збшьшила-ся на 12,4% — з 748 до 841 на 100 тис. населення. Смертнють населення вщ новоутворень у Донецькш обласп перевищуе середньоукра1нський р1вень на 100 тис. населення на 5,5% [17, с. 94, 152].

Попршення якосп життя та харчування обумов-люе зростання захворюваносп населення активним туберкульозом. За 1990—2006 рр. шльшсть хворих з цим д1агнозом, що встановлений уперше, збшьшила-ся в 3,1 рази. Загальна шльшсть хворих туберкульозом, як перебували на обл1ку в медичних закладах на шнець року, зросла за цей перюд з 171,6 до 281,0 оаб на 100 тис. населення, або в 1,64 рази. Переважна бшьшють з них хвор1е на активний туберкульоз оргашв дихання — 96,2% [17, с. 95] (рис. 3).

Захворюванють на венеричш хвороби за 1990—

2005 рр. зросла з 225 хворих з д1агнозом, що встановлений уперше, до 2176 ос1б (в 9,6 раз1в), або з 4,2 до 47,0 оаб на 100 тис. населення (в 11,2 раз1в). У

2006 р. р1вень цих показнишв знизився, вщповщно, до 1472 1 32,1 ос1б. Кшьшсть хворих на сифшс, як перебували на обл1ку в медичних закладах на шнець року, зросла за 1990—2005 р. в 12,4 рази — з 18,4 до 228,2 оаб на 100 тис. населення. У 2006 р. вона зменшилася до 203,9 ос1б [17, с. 95].

Р1зко зростае чисельнють хворих з д1агнозом без-

симптомного носшства в1русу 1мунодефщиту чоловь ка (ВШ-шфшоваш). 1х загальна шльшсть зросла за 1995—2006 рр. з 1,2 до 78,6 ос1б на 100 тис. населення, або в 65,5 рази. Кшьшсть В1Л-шфшованих, яш перебували на обл1ку в медичних закладах на шнець рокку, збшьшилася в обласп за цей перюд в 198,9 рази

— з 70 до 13922 хворих, а в розрахунку на 100 тис. населення — з 1,4 до 304,8, або в 217,7 рази, а шльшсть хворих на СН1Д збшьшилася за 2002— 2006 рр. в 5,2 рази — з 8,9 до 45,7 хворих на 100 тис. населення. Кшьшсть хворих з д1агнозом наркомашя 1 токсикомашя, що перебували на обл1ку в медичних закладах обласп на шнець року, зросла за 1990— 2006 рр. в 3,4 рази — з 71,1 до 241,5 ос1б на 100 тис. населення [11, с. 350; 17, с. 96; 19, с. 37] (рис. 3).

В обласп спостер1гаеться тенденщя повшьного збшьшення коефщента народжуваносп: у 1990 р. на-родилося 58,3 тис. ос1б, в 2002 р. — 31,2, в 2004 р.

— 35,5, в 2005 р. — 35,9, в 2006 р. — 39,3 тис. оаб В 1990 р. коефщент народження складав 1090,3 оаб на 100 тис. населення, у 2002 р. вш скоротився до 645,3 ос1б, тобто на 40,8%. У 2004 р. вш зрю до 760,0, в 2005 р. — до 770,0, а у 2006 р. — до 850 народже-них [11, с. 257; 16, с. 25—26].

У результат! зростання коефщента смертности та зниження коефщента народжуваносп в Донецькш

20 10 0

* -10

о ff

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

g -20

H

-30 -40 -50 -б0

18

18'б

18'8

15'914^17'2 „Г" 15'б «i 12'8

8'7

опт

-б'4

-13'4

-23

-33'3

-39'9

-43'8

-41'9

-50'7 S48'8 -49'3

-50'5

-4б'7

LJ-50'45i '-47'8

-53'5 -51'1

00 00 00 00 00 00 00 00 00 00^^^^^^^^^^®®®®®®® ^^слсл^слсл^^слсл^^слсл^слсл^^®®®®®®®

|ЮкИ

Рис. 4. Динамша пpиpoднoгo зpocтaння (cкopoчення) населення в Д()1 ici ibk'iii oблacтi

области спoстepiгaеться пpиpoднe скopoчeння чисeль-ност нaсeлeння. У 1990 p. воно складало — 6,4 тис. оаб, y 2000 p. — 53,5, y 2004 p. — 46,7 тис. оаб [20, с. 29—30], y 2005 p. — 47,8 тис. оаб, або 13,4% загального скopoчeння по У^аш [11, с. 255; 12, с. 335]. У 2006 p. ^^одте скopoчeння нaсeлeння в области складало 41,9 тис. оаб, або 14,1% загального скopoчeння по У^аш (9,2 oсiб на 1000 мeшкaнцiв пpи 6,4 по У^ашТ) (pис. 4) [16, с. 57—58; 17, с. 37].

Aнaлiзyючи навями пoлiпшeння становища, якe склалося, тpeбa вiдмiтити, що oснoвнi пpoцeси поки що мають нeгaтивнi тeндeнцiï як y Дождь^й oблaстi, так i в У^аш в цiлoмy (табл. 3). ^и цьому тpeбa звepтaти yвaгy як на кiлькiснi показники, так i на якiснi асгакти u^x пpoцeсiв.

Haпpиклaд, в У^аш питома вага дiтeй, rnpo^e-нж жiнкaми, як нe пepeбyвaли y зapeестpoвaнoмy шлюбi, збтьшилася за 1990—2006 pp. з 11,2 до 21,1% [13, с. 338]. У До^ць^й области вдй показник досяг 26,7%, y тому чи^ в сшьськш мiсцeвoстi — 32,3%. В 2006 p. в области було poзipвaнo 19086 шлюбiв, з нж 9339 з oднiею сильною дитиною, 1394 — з двома, 141 — з трьома. Юльюсть aбopтiв на 100 длсй, rnpo^erax живими, складае 65,9, а на 1000 жшок вiкoм 15—49 po^ — 11. У 2006 p. з 25926 aбopтiв 80,1% ^ипадае на жiнoк вшом 18—34 poки [17, с. 54, 87, 97].

Вис^вки та pекoмендaцiï щoдo pезультaтiв

дocлiдження. Уpaxoвyючи вишeвиклaдeнe, вбачаеться як актуальш дeтaльнe дoслiджeння oснoвниx aспeктiв сoцiaльнo-eкoнoмiчнoï ситуацл, що склалася в ero -кpизoвиx пpoмислoвиx peгioнax, та poзpoбкa яшсно ново1' стpaтeгiï ïx poзвиткy з ypaxyвaнням ^таман-нж 1'м oсoбливoстeй.

Ha думку г^ов^и^ фак1вц1в 1нституту дeмoгpaфiï та сощальнж дoслiджeиь HAH У^аши, за прогнозом якого чисeльнiстъ нaсeлeиня У^аши на початок 2051 p. стaнoвитимe лишe 36 млн oсiб, зapaз «нагальною шоб-xiдиiстю стае peгioнaльнe дeмoгpaфiчнe пporaoзyвaння» [21, с. 4—5]. Тому важливо mдкpeслити, що в ypaxy-вaниi особливостсй eкoкpизoвиx пpoмислoвиx peгioнiв пpи poзбyдoвi тцюнально1' й peгioнaльниx eкoлoгiчнoï та дeмoгpaфiчнoï пoлiтики зaцiкaвлeнa нe ттьки влада eкo -кpизoвиx ^ом^лов^ peгioнiв, are й цeитpaльнa.

Бaгaтopiчнa eксплyaтaцiя людськиx peсypсiв у цж peгioнax обумовила нeгaтивнi нaслiдки з точки зopy шиpoкoгo спeктpy пpoблeм зaйнятoстi. За 2000— 2006 pp. eкoнoмiчнa aктивиiсть нaсeлeння в Дош^ий области знизилась з 63,8 до 62,8% до нaсeлeння вшом 15—70 poкiв, або з 2,38 до 2,26 млн о«б. Питома вага зайнятого нaсeлeння области у пpoмислoвoстi ско -poтилaся за 1995—2006 pp. з 36,3 до 31,1% загально1' чисeльнoстi зайнятого нaсeлeння (в У^аш — з 26,4 до 19,5%) [11, с. 266; 13, с. 355—356].

Ha 01.01.2007 p. у До^ць^й области питома вага

Таблиця 3

Пор1вняльний ;и 1а из демо1раф1чпи\ показниюв по Донецькiй областi та УкраТнi

(на 1000 наявного населения)

Показники Роки

1990 1995 2000 2005 2006

Кiлькiсть народжених

Украгна 12,6 9,6 7,8 9,0 9,8

Донецька область 10,9 7,4 6,1 7,7 8,5

Кшьюсть зареестрованих шлюбiв

Украгна 9,3 8,4 5,6 7,1 7,6

Донецька область 9,1 7,8 5,0 6,7 7,1

Кiлькiсть зареестрованих розлучень

Украгна 3,7 3,8 4,0 3,9 3,8

Донецька область 4,4 4,3 4,7 4,2 4,1

Складено за даними [11, с. 255, 260; 13, с. 336, 344; 17, с. 44].

постойного населення у працездатному вщ складала 61% (в середньому по Укра!ш 60,6%), старшому за працездатний вш — 25,8% (23,9%), молодшому за працездатний вш — 13,2% (15,5%). При цьому за 2002—2007 рр. питома вага населення Донецько! области вшом до 16 рошв зменшилася з 16,1 до 13,2%. Це найнижчий р1вень серед регюшв в Укра!ш (Р1вненська область — 20,9%, Закарпатська — 20,6, Волинська — 20,1, 1вано-Франшвська — 18,9, Чер-швецька — 18,6, Терношльська — 17,8, Льв1вська — 17,6, Житомирська — 17,5, Хмельницька — 16,7, В1нницька — 16,6%) [13, с. 331; 17, с. 148; 19, с. 31].

Спостер1гаеться тенденщя випереджаючого ско-рочення зайнятого населення у пор1внянш з постшним. За 1995—2006 рр. у Донецькш област постшне населення скоротилося на 11,8%, а зайняте — на 14,0% (в Укра!ш — на 12,7%), тобто у 1995 р. його питома вага у постойному складала 47,9%, а у 2006 р. — 46,7% [11, с. 19, 247, 265; 13, с. 327, 356].

Зпдно розрахуншв Ради по вивченню продуктив-них сил Укра!ни НАН Укра!ни, де розроблено Схему-прогноз розвитку [ розмщення продуктивних сил Донецько! обласп на перюд до 2015 року, прогнозуеть-ся, що до 2015 рр. загальна к!льк!сть постойного населення обласп скоротиться до 3983,3 тис. пор!вняно з 4873 у 2000 р., або на 18,3% [22, с. 12].

СпостерОгаеться ще одна негативна тенденцш: якщо в Укра!'ш в розрахункку на 1000 населення припадае 300 пенсюнер1в, то в Донецькш област! — 323, причому за 1991—2006 рр. в Укра!ш цей показник зр!с на 18,6%, а в Донецькш област! — на 14,5%. Демограф!чне на-вантаження населення Донецько! област! працездатно-го в!ку особами старшими в!д працездатного в!ку на 01.01.2007 р. складае 423 на 1000 ос1б працездатного вшу, в Укра!н! — 394,7 [13, с. 331, 334].

Вищенаведеш особливосп демограф!чно! ситу-ац!! в екокризових промислових рег!онах недостатньо враховуються при формуванш довгостроково! державно! регюнально! пол!тики, про що св!дчить змют Концепц!! демограф!чного розвитку на 2005—2015 роки [4], Стратег!! демограф!чного розвитку в перюд до 2015 року та шших документов [23].

За розрахунками Держкомстату Укра!ни, Донець-ка область, незважаючи на вагомий внесок в еконо-м!ку кра!ни, протягом значного терм!ну мае самий низький в Укра!н! ¿ндекс людського розвитку, який за 1999—2006 рр. знизився з 0,44 до 0,397. У 2006 р. за р!внем цього показника вона знаходилась на 27 м!сц! з 27 регюшв Укра!ни, в тому числ! на 23 — за станом демограф!чно! ситуац!! та охорони здоров'я; на 22 — за умовами проживання населення; на 26 — за р!внем освгти; на 21 — за станом сощального середовища; на 27 — за станом еколопчно! ситуац!!; на 15 — за фшансуванням людського розвитку [24, с. 5, 23].

Узагальнення наведених даних св!дчить про не-обхвднють розробки та реал!зац!! терм!нових заход!в щодо пол!пшення еколог!чно! та демограф!чно! ситуац!! в Донецькш област! та ¿нших екокризових промислових регюнах [25]. Як наголошуеться в Стратег!! демограф!чного розвитку Укра!ни в пер!од до 2015 р., змют реального виходу з демограф!чно! кри-зи полягае «не стОльки в подоланн! депопуляци, скшьки у шдвищенш якост! життя населення, збереженш та в!дтворенн! його життевого ! трудового потенщалу» [23, с. 162]. Виршення ц!е! проблеми неможливо без кардинально! зм!ни прюритетОв сощально-економчного розвитку.

Л1тература

1. Мельниченко I. Держав! потр!бна едина де-

мограф1чна политика: Парламентсьш слухання у Вер-ховнш Рад1 Укра!ни: Демограф1чна криза в Укра!ш: ii причини та наслвдки // Урядовий кур'ер. — 2003. — 27 трав. — С. 2. 2. Демографiчна криза в Укра!ш: причини i наслвдки: 1з ствдоповвд голови Комитету Верховно! Ради Укра!ни з питань нацiональноi безпеки i оборони Г. Крючкова на парламентських слуханнях 21 травня 2003 р. // Голос Укра!ни. — 2003. — 3 черв.

— № 101 (3101). — С. 8. 3. Лiбанова Е. Демогра-фiчний колапс // Урядовий кур'ер. — 2004. — № 40.

— С. 11. 4. Концепщя демографiчного розвитку на 2005—2015 роки: Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вад 08.10.2004 р. № 724-р // Офщ. вiсн. Ук-ра!ни. — 2004. — № 41. — Ст. 2719. — С. 32—42. 5. Скуратсвський В., Петрое О. Особливосп теоре-тичних штерпретацш сутносп демоrрафiчноi полiтики // Вiсн. Нац. академп держ. управлiння при Президентов Укра!ни. — 2005. — № 3. — С. 381—386. 6. Кошщева Н.Й. Проблеми демоrрафiчноrо розвитку Донецько! областi // Соцiально-економiчнi до^джен-ня в перехвднш перiод. Полiтика демоrрафiчноrо розвитку: сучасний стан та !! перспективи в захвдному реriонi Укра!ни: Зб. наук. пр. — Вип. 5 (55). — Л.: 1н-т регюнальних дослiджень НАН Укра!ни, 2005. — С. 115—129. 7. Новикова О.Ф. Государственное и региональное управление человеческим развитием: оценка проблем и направления обеспечения // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Актуальные проблемы управления человеческими ресурсами и маркетинга в контексте стратегии развития Украины: Сб. науч. тр. — Т. 1. — Донецк: Ин-т экономики пром-сти, 2007. — С. 32—37. 8. Близнюк А.М., Кошщева Н.Й. Проблеми пол-шшення демографiчноi ситуацп в екокризових промислових репонах // Ввдкритий дiалоr: уряд, промисловють i суспiльство. Сталий розвиток навко -лишнього середовища в Укра!ш: Мiжнар. наук.-практ. конф. Марiуполь, 19—21 вересня 2006 р. — Марiу-поль: Марiуп. держ. rуманiтарний ун-т, 2006. — С. 404—411. 9. Кошщева Н.Й. Особливосп демогра-фiчноi ситуацп в Донецькш обласп // Розвиток еконо-мiки Сходу Укра!ни: демоrрафiчний фактор: Круглий сттл. Донецьк, 20 квiтня 2006 р. — Донецьк: Донец. нац. ун-т, 1н-т економiки пром-стi НАН Укра!ни, 2006.

— С. 40—51. 10. Кошщева Н.Й. Особливосп де-моrрафiчноi ситуацп в екокризових промислових репонах // Економша i право. — 2006. — № 3. — С. 18— 23. 11. Статистичний щорiчник Донецько! обласп за 2006 рш. — Донецьк: Головне управлiння статистики у Донецькш област1, 2007. — 397 с. 12. Промисловкть Донецько! обласп в 2006 рощ: Стат. зб. № 8/132. — Донецьк: Головне управлiння статистики у Донецькш

обласп, 2007. — 72 с. 13. Статистичний щорiчник Украши за 2006 piK. — К.: Держ. комгтет статистики Украши, 2007. — 552 с. 14. Довкшля Донеччини за 2006 рш: Стат. зб. № 34/114. — Донецьк: Головне упpавлiння статистики у Донецькш обласп, 2007. — 181 с. 15. Донецька область в графшах та дiагpамах (1995—2006 роки). — Донецьк: Головне управлшня статистики у Донецькш обласп, 2007. — 122 с. 16. OKpeMi демогpафiчнi показники Донецько! обласп за 2006 рш. — Донецьк: Головне упpавлiння статистики у Донецькш обласп, 2007. — 62 с. 17. Населен-ня Донецько! обласп у 2006 рощ: Демогpафiчний що-piчник. — Донецьк: Головне упpавлiння статистики в Донецькш обласп, 2007. — 153 с. 18. Задорож-ный Б.В. Функциональное состояние организма студентов // Сотрудничество для устойчивого решения трансграничных, межрегиональных и местных проблем оздоровления окружающей природной среды, развития предпринимательства: Третья Междунар. науч.-практ. конф. Мариуполь, 1—2 октяб. 2005 г.

— Мариуполь: Гос. управление экологии и природ -ных ресурсов Украины в Донецкой области, Приазовский госуд. технический ун-т, ОЭО «Ассоциация спасения Азовского моря», 2005. — С. 143—145. 19. Сощальш iндикатоpи piвня життя населення за 2006 р.: Стат. зб. — Донецьк: Головне управлшня статистики у Донецькш обласп, 2007. — 138 с. 20. Ок-peMi демогpафiчнi показники Донецько! обласп за 2005 рш: Стат. зб. № 3/74. — Донецьк: Головне управлшня статистики у Донецькш обласп, 2006. — 43 с. 21. Лiбанова Е.М. Проведення чгтко! демогpафiчно! политики на вах piвнях вимагае довгостроковий прогноз розвитку Укра!ни // Свгт. — 2007. — № 47—48.

— С. 4—5. 22. Схема-прогноз розвитку i розмщен-ня продуктивних сил Донецько! обласп на перюд до 2015 року. — К.: Рада по вивченню продуктивних сил Укра!ни НАН Укра!ни, 2005. — 214 с. 23. Стратепя демогpафiчного розвитку в перюд до 2015 року: Постанова Кабшету Мiнiстpiв Укра!ни ввд 24.06.2006 р. № 879 // Офщ. вюн. Укра!ни. — 2006. — № 26. — Ст. 1898. — С. 161—168. 24. Регшнальний людський розвиток: 2007 рш / Щоpiчна науково-аналгтична до-поввдь / За ред. Е.М. Лiбаново!. — К.: 1н-т демографп та сощальних дослiджень НАН Укра!ни, Державний комiтет статистики Укра!ни, 2007. — 28 с. 25. Кошщева Н.Й. Особливосп еколопчно! та демогpафiчно! полiтики в екокризових промислових репонах // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. — Донецк: Ин-т экономики пром-сти НАН Украины, 2007. — С. 87 — 95.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.