В.П. Антонюк, д.е.н., В.1. Ляшенко, д.е.н., О.Ф. Новшова,д.е.н., €.В. Котов, к.е.н., М.М. Чумаченко
ПРОГРАМА СТВОРЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ РОБОЧИХ М1СЦЬ У ДОНЕЦЬКШ ТА ЛУГАНСЬК1Й ОБЛАСТЯХ НА ПЕР1ОД ДО 2017 РОКУ I НАУКОВА ЕКСПЕРТИЗА ÏÏ ПРОЕКТУ
Донецька та Луганська област е найбiльш потужними в eKOHOMi4HOMy планi та найбшьш густонаселеними регiонами Украши. На початок 2014 р. у Донецькш област проживало 4384 тис. мешканцiв, у Луганськш - 2240 тис., що складало 14,6% всього населення Украши1. Цi регiони мали також най-бiльшу кiлькiсть економiчно-активного населення: Донецька обл. - 2134 тис., Луганська - 1078 тис.2, що становило майже 15 % у загальнш кшькост економiчно активного населення Украши. Останшми роками в цих областях зменшувалися мож-ливостi зайнятостi, що загострювало проблеми працевлашту-вання. Однак найбшьш гостро проблема зайнятост постала внаслщок сепаратистських дiй, обумовленого ним збройного конфлжту, що призвело до згортання роботи багатьох пщпри-емств. В областях вщбулося скорочення кiлькостi юридичних осiб. Якщо до початку 2014 р. ïx кiлькiсть збiльшувалася, то за 2014 р. ïx чисельшсть у Донецькш област скоротилась на 13,6,
1 Демографiчний щорiчник «Населення Украши», 2013 р1к / Державна служба статистики Украши . - 2014 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: ukrstat.gov.ua.
2 Статистичний збiрник «Економiчна активнiсть населення Украши», 2013 р1к / Державна служба статистики Украши. - 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ukrstat.gov.ua.
© В.П. Антонюк, В.1. Ляшенко, О.Ф. Новжова, £.В. Котов, М.М. Чумаченко, 2014
у Луганськш - на 7,3 тис1. Це обумовило зростання безроб^тя. Якщо в 2013 р. його рiвень у Донецькiй областi становив 8,2% (за методолопею МОП), то до кшця 2014 р. вiн перевищив 11%. Тому виникла гостра необхщшсть розробки програми збере-ження i створення робочих мiсць у даних репонах Укра!ни. Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi було тдготов-лено проект Програми створення та збереження робочих м1сць у Донецькш та Луганськш областях на перюд до 2017 року2, який визначав основш пщходи до виршення проблеми, що е дуже актуальною, адже значна частина територи цього регюну зазнала бойових дш, пiдприемства та установи були зруйноваш або призупинили свою дiяльнiсть. Упродовж перь оду, на який розрахована програма, планувалося вщновити iнфраструктуру областей, створити сприятливi умови для працевлаштування як мiсцевим мешканцям, так i внутрiшньо перемiщеним особам. Аналiз проекту Програми створення та збереження робочих мшць у Донецькш та Луганськiй областях на перюд до 2017 року е яюсним, грунтовним програмним документом, спрямованим на розв'язання значного кола проблем подолання системно! кризи в Укра!ш та И схщних репонах у Донецькш та Луганськш областях. У той же час вш мае можли-вост для подальшого удосконалення.
Метою статтi е аналiз змшту проекту програми та науко-во! експертизи щодо можливостей його удосконалення i умов вирiшення проблем.
Метою програми було визначено забезпечення стабшза-ци, вiдновлення та соцiально-економiчного розвитку схщних регюшв Укра!ни, збереження шнуючих та створення нових робочих мюць на територiях, постраждалих вiд наслщюв
1 Данi державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ukrstat.gov.ua.
2 Мшсоцполггаки презентувало програму створення робочих м1сць та стабЫзацп зайнятост на Донбас [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247465978&cat_id= 244276429.
збройного конфлжту, зокрема у Донецькш та Луганськш областях (дал1 - Схщш регюни).
Визначено, що розроблення програми обумовлено необ-хщшстю розв'язання проблем, яю виникли у сощальнш сфер1, та забезпечення життево важливих потреб населення, у першу чергу шляхом збереження, прискореного вщтворення та ство-рення нових робочих мюць як основи зайнятост та добробуту людей. Це мало здшснюватися шляхом: забезпечення консол> даци зусиль оргашв виконавчо! влади, мкцевого самовряду-вання, оргашзацш роботодавщв 1 профспшок щодо стабшзаци економжи постраждалих регюшв для вщновлення !х життед1я-льностц вщновлення шфраструктури, що зазнала повно! або частково! руйнацп; дотримання прав 1 гарантш громадян, у тому числ1 на працю; створення умов для повернення громадян схщних регюшв. Наголошуеться, що необхщною умовою реал> заци програми е виконання урядових шщатив з установления миру в схщних регюнах, а також забезпечення взаемозв'язку економ1чно1 пол1тики держави в напрям1 европейсько! штегра-ци та активно! пол1тики сприяння зайнятост1.
Передумовою розробки програми став анал1з кнуючого стану та проблем. Головною проблемою схщних регюшв на сьогодш е збройний конфлжт. Унаслщок бойових дш в окремих населених пунктах повшстю зруйновано шфраструктуру та ро-збалансовано систему життезабезпечення, економжа схщних регюшв зазнае значних збитюв. Зупинено понад 20 тис. пщпри-емств (60%), бшьшють з яких е пщприемствами малого та сере-днього б1знесу. Жител1 схщних регюшв змушеш лишати обжит м1сця та ви!жджати до шших регюшв. Залишеш об'екти шфра-структури занепадають або знищуються.
За незначний перюд до регюнальних штаб1в !з розмщен-ня громадян Укра!ни, яю перемщуються з тимчасово окупова-но! територи кра!ни та райошв проведення антитерористично! операци звернулися за допомогою десятки тисяч ос1б !з схщних регюшв. Ймов1рно, кшькють таких оЫб може збшьшитися, оскшьки в районах проведення антитерористично! операци проживае бшьш шж 4 млн, а штенсившсть такого перемщення
зростае у зв'язку з вщновленням збройного протистояння. На сьогодш здiйснюються заходи, яю спрямованi на забезпечення сощально! пiдтримки зазначених громадян, у тому чи^ забезпечення тимчасовим поселенням, призначення рiзних видiв сощально! допомоги. Для цих людей оргашзовано системну роботу всiх профшьних структур у сферi соцiального захисту насе-лення, зокрема щодо сощального супроводу сiмей, що попали у складш життевi обставини, надання сощальних послуг, призначення та продовження усiх належних страхових виплат, у тому чи^ одиноким матерям, ветеранам, швалщам та iншим соща-льно вразливим категорiям. За мiсцем тимчасового проживання працездатним особам надаеться допомога з пошуку роботи та працевлаштування, реестраци та перереестраци безробiтних, призначення (поновлення) виплати допомоги по безробптю за спрощеною процедурою. Однак можливост працевлаштування е обмеженими, що обумовлено сучасним станом економши областей.
Економгчний потенщал Донецьког та Луганськог областей. В економiчному аспект Донецька та Луганська област мають вигiдне географiчне розташування для транскордонного та мiжрегiонального спiвробiтництва i високорозвинений бага-тогалузевий господарський комплекс, значш запаси вторинних ресурсiв та !х доступнiсть, розвинену транспортну шфраструк-туру, наявнiсть науково-технiчного та виробничого потенщалу у вугiльнiй промисловостi, електроенергетищ, машинобудуван-нi, металургп, хiмi! для розробки i освоення iнновацiй, а також наявшсть природно-рекреацiйного та шторико-культурного по-тенцiалу для розвитку туризму i культури.
Так, питома вага валового регюнального продукту Доне-цько! та Лугансько! областей складала 15,7% загального продукту по Укра!ш за пiдсумками 2012 р. (Донецька область -11,7%, Луганська - 4%), що свщчить про значний економiчний потенщал цього регiону.
УДонецькт област1 в 2010-2013 рр. кнували явш переваги перед шшими регiонами Укра!ни, зокрема: наявшсть багато! мшерально-сировинно! бази, рекреацiйних мюць i цiлющих
родовищ, територш природно-заповщного фонду. Область за-безпечувала бшьше 90% загальнодержавного видобутку кам'яно! сол1 та вогнетривко! глини (перше мюце за обсягом видобутку), 79% флюсового вапняку, 50% кам'яного вугшля, в том числе кокавного - 74%. В област - 90% земельного фонду - грунти чорноземного типу. Мшерально-сировинна база ре-гюну була одшею з найбшьш багатогалузевих та розвинених за обсягами видобутку i видами корисних копалин в Укра!ш, чверть яко! експортувалася. Розвiдано 677 родовищ iз 40 видiв мшерально! сировини, з яких близько 300 родовищ розробля-ються, з них щодо рщюсних, рiдкiсно-земельних, кольорових металiв, а саме Мазуровського, Азовського родовищ, Новодми-трiвського рудопрояву свинцю та цинку. Поглиблювалася пере-робка природно! мшерально! сировини, iз залученням шозем-них швестицш створювалися новi сучаснi виробництва будiве-льних матерiалiв: з гiпсу - виробництво гiпсокартонних панелей та плит, сухих будiвельних сумiшей (ТОВ «Кнауф Гiпс Донбас», ТОВ «Лафарж»), з вогнетривко! глини - виробництво керамiчноl плитки, керамiчних мас (ТОВ «Керамiчнi маси», ТОВ «Зевс Керамжа») тощо. Проте потребуе впровадження комплексного видобутку корисних копалин та технологш з пе-реробки техногенних родовищ з отриманням продукцп юнцево-го споживання. Металургшний комбiнат iм. Iллiча вже створюе на базi хiмiко-металургiйноl фабрики сучасне виробництво з переробки вiдходiв збагачення Мазуровського родовища рщюсних металiв.
До свпово! фшансово! кризи в Донецькiй областi спосте-рiгалися високi темпи зростання промислового виробництва (у машинобудуваннi, металурги та обробленш металу, виробницт-вi будматерiалiв, скла, хiмiчнiй та нафтохiмiчнiй промисловос-тi), а також у виробництвi сталi, чавуну, прокату чорних мета-лiв. Бiльше половини реалiзовано! промислово! продукци вщ-повiдало мiжнародним стандартам якость У 2013 р. у Донець-кiй областi зафiксовано зростання обсяпв вироблено! продукци у виробництвi харчово! промисловостi, напо!в i виробiв з тютюну на 1,8% порiвняно з 2012 р., у той час як вироблення про-
дукцп машинобудування знизилось на 21,2%, xiMi4HOi i нафто-xiMi4HOi продукци - на 11,1%, виробництво будiвельних мате-рiалiв - на 8,7%.
У Лугансьюй област1 сформувалися три крупш промис-ловi вузли, а саме: Луганський вузол, спецiалiзацiю якого ви-значають пiдприeмства металообробки, машинобудування i легко! промисловостi; Алчевсько-Стахановський - металургшш i машинобудiвнi пiдприeмства; Лисичансько-Рубiжансько-Северодонецький - хiмiчнi та нафтохiмiчнi. Вугшьна галузь пе-реважно базуеться на твдш областi в Краснодонському, Ан-трацитiвському та Свердловському районах, а також у мютах Ровеньках i Красному Лучi.
Основу економiки Лугансько! областi складають пщпри-емства машинобудування, металообробки, легко! промисловос-тi, металурги, хiмiчно! та нафтохiмiчно! галузей. У Луганськш областi видобувалося бiльше 30 % кам'яного вугшля Укра!ни. Переробна промисловкть забезпечувала 85,2 % вщ загального випуску товарiв, зокрема це: нафтопереробний завод ЗАТ «Ли-Н1К», м. Лисичанськ (його потужнiсть складае 16 млн т продук-ив нафтопереробки на рiк, единий в Укра!ш комплекс з вироб-ництва пропшену, ВАТ «Алчевський металургiйний комб> нат» - одне з найрозвинутших пiдприемств областi, що мае найбшьший обсяг експорту, серед iнших пщприемств чорно! металурги - ВАТ «Стахановський завод феросплавiв», ЗАТ «Луганський трубний завод», Лутугинський державний науко-во-виробничий валковий комбiнат. Кольорова металургiя представлена СП «1нтерсплав».
Провiдними тдприемствами хiмiчно! промисловостi, якими вироблялося до 70 % продукци галузi, е: ЗАТ «Северодо-нецьке об'еднання «Азот» (мшеральш добрива, метанол, амiак, ацетилен, оцтова кислота, побутова хiмiя), Северодонецьке ВАТ «Склопластик», Рубiжанський казенний хiмiчний завод «Зоря» (вибуховi речовини), ТОВ «Рубiжанський «Краситель», ВАТ «Лиссода», ТОВ НВП «Лисичанський ГТЗ». Провiдними машинобудiвними пiдприемствами областi е ВАТ ХК «Лу-ганськтепловоз», ВАТ «Стахановський вагонобудiвний завод»,
ДП «Попаснянський вагоноремонтний завод», ВАТ «Крас-нолуцький машзавод», Консорцiум «УкрБат», ВАТ «Первомай-ський електромеханiчний завод», ТОВ «Луганський електроме-ханiчний завод» та шшь
Легка промисловiсть представлена трикотажною, швей-ною, взуттевою пiдгалузями. У структурi виробництва легко! промисловостi швейна займала 86 %, взуттева - 13,2 %. Всього в галузi здшснюють виробничу дiяльнiсть бiльше 80 тдпри-емств рiзних форм власность Провiдними пiдприемствами е ВАТ фiрма «Глорiя Джинс», ЗАТ фiрма «Лутри», ВАТ «Сверд-ловська швейна фабрика», ТОВ «Салама», АТЗТ «Ровенькiвсь-ка взуттева фабрика».
Робота будiвельного комплексу областi спрямована на ре-алiзацiю програм житлового будiвництва, газифiкацiю населе-них пунктiв, будiвництво об'ектiв соцiального i комунального призначення, збшьшення виробництва i розширення асортиме-нту будiвельних матерiалiв. Пiдприемства галузi у повному об-сязi забезпечуали попит областi на будматерiали. Провщними виробниками будматерiалiв були: ЗАТ «Лисичанський скляний завод «Пролетарiй», КП «Лисичанський ЗЗБВ», ВАТ «Об'еднання «Склопластик», ТОВ «Лутугинський ЗБМ», ЧП «Момотов».
Насл1дки кризових явищ. Варто вщзначити, що впродовж останнiх десятилiть у схщних областях наростали кризовi яви-ща. За випуском ряду найважливiших видiв продукцi!' економь ка областей була вщкинута у минуле на 20-30 роюв, а за видо-бутком вугшля, виробництвом цементу, скла вжонного, шюря-ного взуття i деякими шшими показниками - бiльш шж на 50 рокiв. Основною причиною такого стану е техшчна вщсталють матерiального виробництва та перевантаженiсть його пщприем-ствами галузей важко! промисловост. Бiльшiсть технологiчного обладнання на цих тдприемствах експлуатувалося понад 40 роюв. Продукцiя, що вироблена за старими технолопями, не витримувала конкуренцi! на внутршньому i зовнiшньому ринках. Формувалась тенденцiя зменшення видобутку вугшля, виробництва готового вугшля, електроенергп. Генеруючi потуж-
ност теплових електростанцш областей використовувалися лише на 25-30% вщ установлених.
До загальнодержавних проблем додалися специф1чш реп-ональш, пов'язаш з початком процесу реструктуризаци вугшь-но! промисловост I закриттям безперспективних вуглевидобув-них I вуглепереробних тдприемств, яю у багатьох м1стах I селищах област були мютоутворюючими. У результат! прничих пщроб1ток посилилась руйнащя житлового фонду I промисло-вих споруд, комушкацш, транспортних мереж. Скорочення I зупинка виробництва в областях викликали багаторазове зрос-тання сощальних проблем, найважливша з яких - проблема зайнятость Чисельшсть незайнятого працездатного населення збшьшилася в 2 рази.
Так, складна ситуащя спостер1гаеться у Луганськш область У 2013 р. випуск продукци в добуванш корисних копалин (кр1м кам'яного вугшля) та розробленш кар'ер1в скоротився на 54,4%, виробництво продукци переробно! промисловост - на 11%. Зниження обсяпв виробництва торкнулось I харчово! промисловост (на 1,5% у 2013 р. проти 2012 р.). У 2013 р. спад у металургшному виробнищта, виробництв1 готових металевих вироб1в (кр1м машин I устаткування) у Луганськш област вщ-бувався швидшими темпами, шж у цшому по кра!ш (8,8% в об-ласт проти 5,8% у цшому по кра!ш).
З початку 2014 р. внаслщок пол1тично! й економ1чно! кри-зи, збройного конфлжту вщбуваеться зниження обсяпв проми-слового виробництва, яке прискорюеться. У Донецькш област пор1вняно з с1чнем-кв1тнем 2013 р. спад у металургшному ви-робнищв та виробництв1 готових металевих вироб1в складав 14,4%, у легкш промисловост - 30,1, у виробнищв х1м1чних речовин I х1м1чно! продукци - 32,1, у машинобудуванш -37,3%. Негативш тенденци мали мюце в Луганськш область У Ычш-травш 2014 р. пор1вняно з ачнем-травнем 2013 р. спосте-р1галося скорочення випуску продукци на пщприемствах з лит-тя метал1в на 59,7%, виробнищв труб, порожнистих профшв I
фпинпв зi сталi - на 33,5%, шшо! продукцi! первинного оброб-лення сталi - на 22,8%.
Однак слщ вiдзначити, що проблеми економiчного роз-витку цих областей обумовлеш не лише сучасною кризою, !х причини були закладенi у попередньому перiодi внаслiдок не-достатностi технолопчних та структурних зрушень у провщних галузях економiки та iгноруваннi потреб постiндустрiально! модернiзацi!.
Оцтка р1вня модертзацтних процеав в областях на при-клад\ розвитку найбшьших промислових м1ст. В останнш чет-верт ХХ стол^тя розпочалися суттевi модернiзацiйнi процеси в економщ розвинутих кра!н на засадах постiндустрiального i неоiндустрiального розвитку. Ц концепцi! сощально-еконо-мiчного розвитку домiнують у державнiй полiтицi багатьох кра-!н свiту, конкуруючи мiж собою i визначаючи розвиток окремих з них. Так, стратепя розвитку промисловост Свропейського Союзу до 2020 р. побудована на базi неоiндустрiально! концеп-цi!. У березнi 2010 р. £С була прийнята нова европейська стратепя економiчного розвитку - «Свропа 2020: Стратегiя розум-ного, стiйкого i iнтегруючого зростання»1. Один з !! роздiлiв присвячений проблемам формування i реалiзацi! ново! промис-лово! полiтики Свропи в умовах глобалiзацi!. Цей роздiл перед-бачае вирiшення ряду завдань, спрямованих на диверсифiкацiю промисловостi, створення сильно! i конкурентоздатно! промис-лово! бази, розвиток розумного регулювання конкуренци i ста-ндартизацiю, полiпшення дiлового середовища i активне вико-ристання енергозбер^аючих технологiй. Проведенi в Iнститутi економжи промисловостi НАН Укра!ни дослiдження рiвня постiндустрiально! та неоiндустрiально! модернiзацi! на прик-ладi найбiльших промислових мют показали, що економiка областей знаходиться лише на початковш стадп модернiзацiйного процесу. Для оцiнки було обрано групи економiчних (ВРП та його структура, структура зайнятост за ВЕД), сощальних (рi-
1Новая европейская стратегия "Европа 2020" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eulaw.ru/content/307.
вень урбашзацп, очжувана тривал1сть життя та ш.) шдикатор1в, 1ндикатор1в знання й шновацш (окрем1 показники НДДКР, осв> ти, штелектуального потенщалу тощо), яю нормувалися до ви-значених еталонних значень для шдустр1ально!, пост1ндустр1а-льно! та нео1ндустр1ально! модершзаци1.
Проведет розрахунки дали змогу оцшити та розподшити мюта Донецько! та Лугансько! областей за р1внем модершза-цшних процеав на три групи: лщери (> 70 пункт1в), середняки (вщ 50 до 70 пункт1в) I аутсайдери (< 50 пункт1в) (табл. 1-2).
Таблиця 1
1ндекси посттдустр1ально! модертзацИ деяких
2
промислових мгст Донецьког I Луганськог областей
Мюта Лугансько! обласп 2000 2005 2008 2010 Мюта Донецько! обласп 2000 2005 2008 2010
Л1дери
Луганськ 58 72 71 71 Донецьк 74 76 78 76
Краматорськ 66 72 71 76
Середняки
Алчевськ 55 62 67 66 Слов'янськ 60 60 57 57
Северодонецьк 55 68 59 56 Марiуполь 60 59 57 56
Аутсайдери
Свердловськ 45 44 44 47 Артемiвськ 52 50 50 49
Стаханов 46 45 44 45 Снаюево 47 47 47 49
Рубiжне 48 47 43 44 Макпвка 53 53 47 47
Антрацит 41 40 41 43 Авдпвка 42 45 43 43
Красний Луч 43 42 40 43 Горлiвка 53 43 41 41
Лисичанськ 42 40 41 42 Красноармшськ 38 41 36 37
Ровеньки 43 42 41 42 Харцизьк 45 44 45 34
1 Ляшенко В.1. Укра!на ХХ1: неошдустр1альна держава або «крах проекту»?: моногр. / В.1.Ляшенко, С.В.Котов; НАН Укра!ни, 1н-т економжи пром-стц Полтавський ун-т економжи i торпвл1. - Ки!в, 2015. - С. 53.
2 Там само. - С. 89.
Таблиця 2
1ндекс неогндустргальног модершзацп промысловых мгст Донецьког I Луганськог областей
Мюта Лугансько! област 2000 2005 2008 2010 Мюта Донецько! област 2000 2005 2008 2010
Лiдери
Луганськ 69 69 71 71 Донецьк 73 73 75 75
Середняки
Алчевськ 66 64 64 65 Краматорськ 56 66 63 68
Северодонецьк 63 62 59 60 Марiуполь 56 59 60 60
Рубiжне 57 53 52 53 Слов'янськ 50 56 53 57
Макивка 53 57 52 51
Артемiвськ 48 51 51 51
Аутсайдери
Антрацит 50 48 50 50 Снаюево 46 47 49 50
Красний Луч 52 49 48 50 Авдй'вка 40 41 43 44
Лисичанськ 49 48 49 50 Горлiвка 52 46 44 43
Свердловськ 50 48 49 50 Харцизьк 44 45 46 37
Ровеньки 50 48 49 49 Красноармшськ 35 42 35 36
Стаханов 51 48 49 49
Лщерами постшдустрiально! модершзаци були мюта Лу-ганськ, Донецьк та Краматорськ - штелектуальш, виробничi i культурнi центри областей. Серед середняюв мiста Алчевськ i Северодонецьк, яю е великими iндустрiальними центрами Лугансько! областi, в кожному з яких виробляеться бiльше 22% промислово! продукци регiону. Результати оцiнки стадiй розви-тку постшдустрiально! модершзаци мiст Донецько! та Лугансько! областей показали, що ус мiста знаходяться у шдготовчш фазi, лише мiста Донецьк i Слов'янськ були на «твкроку» по-переду основно! групи. Але i вони, вiдiрвавшись трохи, пода-льшого прискорення убiк розвитку процеав постiндустрiально! модернiзацi! не проявляють. Головною перешкодою у приско-реннi процеав постiндустрiально! модернiзацi! мiст обох областей е орiентацiя !х економши на iндустрiальний розвиток. Серед лiдерiв неоiндустрiального розвитку - «столицi» кожно! з дос-лiджуваних областей. Це лщерство забезпечене концентрацiею
1 Там само. - С.89.
на !х територи транспортних, фшансових, осв1тшх I наукових центр1в, наявшстю сильного пол1тичного впливу в регюш.
Слщ особливо тдкреслити, що ус м1ста, як1 увшшли до перших двох груп (лщери I середняки), досягли цього завдяки проведенню на територи м1ста науково-дослщних I дослщно-конструкторських роб1т, для яких необхщш квал1ф1коваш кадри I ввдповвдш фшансов1 витрати.
У переважнш бшьшост м1ст процеси постшдустр1ал1заци I нео1ндустр1ал1заци носять стшкий «затухаючий» характер, що вимагае внесення у стратеги розвитку областей I мют термшо-вих I ршучих заход1в щодо змши тенденцш, яю склалися. 1н-акше на цих територ1ях можливе прискорення процеЫв дешду-стр1ал1заци, що призведе до подальшо! деградаци промислового потенщалу I звуження можливостей зайнятост та використан-ня нагромадженого людського катталу.
Стан ринку прац1 схгдних областей Украши. Змши в реп-ональнш економщ позначитись на макроеконом1чних показни-ках сфери зайнятост1, прогноз яких з початку 2014 р. неодноразово переглядався убш попршення. За тдсумками 2013 р. чисе-льшсть зайнятих ос1б у схщних регюнах становила майже 15% зайнятого населення уЫе! Укра!ни (у Донецькш - 1968,1 тис. оЫб, Луганськш - 1011,7 тис. оаб, у цшому по кра!ш - 20,4 млн оЫб).
У Донецькш област р1вень зайнятост населення упро-довж 2010-2012 рр. перевищував середнш показник по кра!ш на 0,2-0,3 в.п. щороку, а в 2013 р. становив 60,3% (що вщповщае середньому р1вню по кра!ш). У Луганськш област упродовж 2010-2012 рр. р1вень зайнятост збер1гався традицшно нижче середнього по кра!ш (на 1,2-1,9 в. п. щороку) \ в 2013 р. становив 59,4% (проти 60,3% у середньому по кра!ш).
З 1991 р. по 2013 р. у Донецькш та Луганськш областях вдв1ч1 зменшилась середньооблжова чисельшсть штатних пра-щвнишв (як I в цшому по Укршш). При цьому тшьки за останш шють роюв (перюд подолання наслщюв фшансово! кризи) за-значений показник у цих областях зменшився бшьш шж на
15%, зокрема в Донецькш област майже на 182 тис. оаб, y Луганськш - на 81 тис. оЫб.
Нaйбiльше зменшення сеpедньооблiковоï кшькост штат-ниx пpaцiвникiв з 2008 по 2013 р. по Донецькш област спосте-piгaлося y мiстax Mapiyполь (на 39 тис. оаб), Донецьк (на 25 тис. оаб), Краматорськ (на 13,8 тис. оаб) та y мiстax Харцизьк, Гоpлiвкa, Аpтемiвськ, Слов'янськ. У Лyгaнськiй област - y мiстax Лисичанськ (на 12,1 тис. оаб), Лyгaнськ (на 8,8 тис. оаб), Алчевськ (на 8,4 тис. оаб), Северодонецьк (на 7,5 тис. оЫб) та iншиx. Це обyмовлено спадом економiки в цьому регю-нi, високою залежшсть вiд циклiчностi попиту та пропозицш на свiтовомy ринку на металопродукщю, нaслiдкaми реструктури-зацп вyгiльноï промисловост i закриттям безпеpспективниx ву-глевидобувнж пiдпpиeмств, що вплинуло на середньооблжову кiлькiсть штaтниx пpaцiвникiв yбiк зменшення: у перюд з 2008 по 2013 р. у Донецькш област - майже на 113 тис. оЫб, у Лу-гaнськiй - на 44 тис. оаб.
Майже половина найманж пpaцiвникiв Донецькоï та Лу-гaнськоï областей працюють у промисловоси, зокрема: близько 50% - у переробнш гaлyзi, з ниx майже 40 % на металургшно-му виpобництвi, виpобництвi готовиx метaлевиx виpобiв, реш-та - на виpобництвi xiмiчноï продукци, коксу, продукив наф-топерероблення, у мaшинобyдyвaннi, в xapчовiй та легкiй про-мисловостц близько 35% - у добувнш пpомисловостi, з ниx 90 % пращвниюв добувае кам'яне та буре вугшля; близько 15% - забезпечують здiйснення процесу постачання електро-енергп, газу та води тощо.
1нша половина пpaцiвникiв забезпечувала розвиток областей у гaлyзяx освiти, науки та оxоpони здоров'я, спорту i вщпо-чинку. Однак для обоx областей залишаеться низьким piвень штaтниx пpaцiвникiв у бyдiвельнiй гaлyзi, сшьському, лiсовомy та рибному господapствi, а також гaлyзi програмного забезпе-чення, що пояснюеться ситyaцieю зростання неформального сектору економжи в цiломy по кршш. Так, чисельнiсть пра-цюючж у неформальному сектоpi економiки зросла на 154,3
тис. оаб I в 2013 р. досягла 4,8 млн. оЫб (23,6% загально! кшькост зайнятих).
У схщних регюнах середня оплата пращ була традицшно вищою, шж у цшому по Укра!ш, що обумовлено дом1нуванням галузей з високою штенсившстю та важкими умовами пращ. Середньомкячна зароб1тна плата пращвниюв за перюд Ычень-травень 2014 р. у Донецькш област становила 3853 грн, що на 16 % бшьше, шж по Укра!ш, у Луганськш област - 3386 грн, що на 2 % бшьше, шж по Укра!ш, в тому числ1 у добувнш про-мисловост - близько 6000 грн, у х1м1чнш - 3824 грн, металу-ргшному виробництв! - 4409 грн. Така зароб1тна плата випла-чувалася значно меншш кшькост роб1тник1в пор1вняно з попе-редшми роками, що обумовлено значними звшьненнями та зро-станням безроб1ття.
Питома вага безроб1тних оЫб у схщних областях в 2013 р. становить 14,7% чисельност усього безроб1тного населення в Укра!ш (у Донецькш - 165,6 тис. оаб, Луганськш - 66,3, у щ-лому по кра!ш - 1,57 млн оаб (тут I дал! - за методолопею МОП). Р1вень безроб1ття Донецько! област упродовж 20102012 рр. перевищував середнш по кра!ш на 0,3-0,5 в.п. щороку, а в 2013 р. становив 7,8% (проти 7,2% у середньому по кра!ш). У Луганськш област цей показник е традицшно одним ¿з най-нижчим серед шших регюшв. Так, у 2010-2012 рр. його величина була нижчою за середньоукра!нський р1вень на 0,9-1,3 в.п. щороку, а в 2013 р. становила 6,2% економ1чно активного населення в1ком 15-70 роюв, поступаючись м. Киеву (5,2%), Одесь-кш (5,3%) та Кшвськш (6,1%) областям.
У першш половиш 2014 р. вщбулося попршення ситуаци на ринку пращ як у цшому по кра!ш, так I Схщних регюнах. Р1вень безроб1ття (за методолопею МОП) у першому квартал! 2014 р. у Донецькш област становив 9,1%, що перевищуе середнш по кра!ш (8,8%), проте зростав повшьшше (на 0,5 в.п. в област проти 0,8 в.п. у кра!ш). У Луганськш област вш становив 8,4%.
У першому швр1чч1 поточного року до державно! служби зайнятост над!йшла шформащя про заплановане масове ви-
вшьнення 106,5 тис. працюючих, iз них у Донецькш областi -10 тис. оЫб, у Луганськiй - 4,5 тис. оЫб. Вивiльнення працюючих, як правило, вщбуваеться з пщприемств реального сектору економiки, в основному промисловост та сумiжних галузей внаслiдок скорочення обсягiв виробництва, спричиненого об-меженням ринкiв збуту, виведенням росшського та частково бiлоруського швестицшних капiталiв. Для цих областей скорочення i зупинка виробництва викликали багаторазове зростання соцiальних проблем. Одшею з найважливiших е проблема зайнятоси, маргiналiзацi! ринку працi, зниження професшного рiвня робочо! сили, втрата штелектуального капiталу внаслiдок вiдпливу за межi цих регiонiв малого та середнього бiзнесу, працiвникiв соцiально! та культурно! сфери, науки, осв^и.
Задля збереження юнуючих робочих мiсць роботодавцi вимушеш переводити працiвникiв у режим неповно! зайнятостi, роботу в умовах скороченого робочого дня (тижня) або перебу-вання в неоплачуваних вiдпустках на перюд припинення вико-нання робп. Кiлькiсть працiвникiв у Донецькiй обласи, переве-дених з економiчних причин на неповний робочий день, досяг-ла 86 тис. оаб, або 8% загально! кiлькостi працiвникiв в облас-тi; у Луганськiй - 33,4 тис. оЫб (7% загально! кшькосп пращв-никiв).
Наявнiсть структурно! диспропорци мiж попитом на ро-бочу силу та !! пропозищею е фактором, що обмежуе як можли-востi працевлаштування безробiтних, так i задоволення потреби роботодавцiв у пращвниках. Так, у червнi 2014 р. порiвняно з червнем 2013 р. у Донецькш обласи в 2,3 раза збшьшився пока-зник навантаження зареестрованих безробiтних на одну вакан-сiю (з 8 до 18 безробпних), у Луганськiй - з 8 до 9 безробпних. При цьому таке навантаження в цшому по Укра!ш також зросло за рахунок переселенцiв iз схщних регiонiв та АР Крим.
Напрямы розв 'язання проблем та подолання кризових процеав на регюнальних ринках прац1, ят передбачет програ-мою. Враховуючи, що проблеми регюнальних ринюв пращ та зайнятоси акумулюють у собi результати та наслщки дiяльностi нацiонально! та регiонально! економiки i мають важелi впливу
на стан сощально! сфери в регюш, мета I цш, яю спрямоваш на збереження I розвиток людського потенщалу схщних регюшв та забезпечення !х сталого сощально-економ!чного розвитку, будуть досягатися виходячи ¿з можливостей та потенщалу еко-номжи Донеччини I Луганщини, з урахуванням !х специфжи природно-географ1чного розташування, можливостей сировин-но! бази, загального розвитку нащонально! економжи, в тому числ1 прюритетних галузей, яю дадуть поштовх створенню но-вих робочих м1сць у сум1жних галузях схщних регюшв.
Урядом плануеться залучити техшчну мшю М1жнародно! оргашзаци пращ, яка, спираючись на досвщ ООН у подоланш тслявоенних наслщюв в шших кра!нах, надаватиме допомогу для максимального сприяння зайнятост та визначення най-бшьш ефективних для швестування сфер економжи регюшв, перегляду пщход!в до здшснення сощального д1алогу з урахуванням доцшьност ефективного освоення швестицш за даними оперативно! ощнки завданих збитк!в економ!ц! та населенню для усунення наслщюв кризи.
Пщ час визначення напрям!в спрямування швестицш для розвитку сх!дних регюшв доц!льно врахувати економ!чний та сощальний ефект !х освоення, у частит наслщюв створення нових робочих мюць у пр!оритетних галузях економ!ки в Укра-!н!, що дасть поштовх створенню нових робочих мюць у сум!ж-них галузях. Зокрема, створення одного робочого мюця у бу-д!вництв!, суднобудуванн!, ав!абудуванн!, машинобудуванн!, в тому числ! с!льськогосподарському, забезпечить створення до 6-10 додаткових робочих мюць у сум!жних галузях (добувн!й та переробнш галуз!, зокрема у металурги та х!м!чн!й, нафтох!м!ч-н!й та електрошки), а також шших перспективних для схщних рег!он!в, зокрема в туристичнш сфер!, с!льському господарств!, в галуз! програмного забезпечення та ПЧндустрп.
Стратег!я розвитку Донецько! та Лугансько! областей повинна будуватися на основ! модел! нео!ндустр!ал!зац!!, яка пе-редбачае розвиток сфери високотехнолог!чно! шдустрп, авто-матизац!! ! комп'ютеризац!! техшчно! бази виробництва, зам!ну ф!зично! пращ розумовою, що кардинальним чином пом!няе
характеру пращ i структуру трудового потенщалу. Прюритет-ному розвитку мають пщлягати галузi i сектори економiки, що використовують досягнення фундаментально! i прикладно! науки, iнженерно! i конструкторсько! думки для забезпечення переходу на шновацшний шлях розвитку.
Для забезпечення прискореного вщновлення сощально-економiчного стану схiдних регiонiв дiяльнiсть центральних та мiсцевих органiв виконавчо! влади, сторiн соцiального дiалогу (iз залученням мiжнародних iнституцiй) будуть спрямованi на виконання таких завдань:
вщновлення об'екив шфраструктури, в тому числi соща-льно! (школи, лiкарнi, дитячi садочки тощо), транспортно! (дороги, мости), торгово-промислово!, комунально-житлово!, що постраждали внаслщок збройного конфлiкту;
забезпечення сприятливих умов для розвитку пщпри-емств, яю здiйснюють дiяльнiсть у прiоритетних галузях еко-номiки як у схщних, так i в iнших регюнах;
сприяння розвитку сiльськогосподарського виробництва (переробка, збер^ання та реалiзацiя сiльськогосподарсько! про-дукцп), а також ефективне використання новiтнiх розробок у сферi агротехшки, бiотехнологi! й агроекологп та створення i впровадження на основi шновацшних технологiй високоефек-тивних сортiв i гiбридiв сiльськогосподарських культур та но-вих високопродуктивних порiд тварин;
розширення туристично! сфери, в тому чи^ сiльського „зеленого" туризму;
прискорення реструктуризацп вугiльно! промисловостi i закриття безперспективних вуглевидобувних i вуглепереробних пiдприемств та забезпечення сощально! пiдтримки працiвникам вугшьно! галузi;
викорiнення нелегального приватного видобування кам'яного та бурого вугшля i застосування працi на них непов-нолiтнiх;
перехiд на видобування i комплексну переробку сировини на основi найбiльш досконалих технологiй, якi сприяють орга-нiзацi! безвiдходного виробництва;
переорiентацiя пщприемств, пов'язаних економiчними, господарськими та сощальними зв'язками з Росiйською Феде-рацiею, на внутрiшнiй ринок або споживчi ринки кра!н-членiв Свропейського Союзу;
освоення виробництва нових конструкцiйних матерiалiв у хiмiчнiй та нафтохiмiчнiй промисловост для задоволення потреб високотехнолопчних виробництв;
створення у машинобудуваннi машин i обладнання нового поколшня для металургiйного i агропромислового комплек-сiв, енергетики, транспорту, широке впровадження ресурсо- та енергозберiгаючих технологiй, обладнання з числовим програ-мним управлшням, оптимiзацiя виробничих потужностей гiр-ничого машинобудування та розвиток виробництва складно! побутово! технiки;
сприяння розвитку малих пщприемств та пщтримка пщ-приемницько! шщативи;
розвиток державно-приватного партнерства, в тому чи^ у сферi зайнятостi;
створення умов для визначення «територш зростання»; в енергетичнiй галузi - техшчне переоснащення та опти-мiзацiя виробничих потужностей теплових електростанцiй, впровадження еколопчно чистих технологiй спалювання вугш-ля, ефективних способiв очищення газiв та розробка альтер-нативних видiв енергопостачання;
перехiд до iнновацiйно! моделi розвитку в легкш промис-ловостi та штенсивного оновлення виробничих потужностей, вщхщ вiд давальницьких схем виробництва, насичення спожив-чого ринку товарами легко! промисловоси регiонального виробництва;
запровадження мiжтериторiального i мiжгалузевого пере-розподiлу робочо! сили, включаючи можливостi працевлашту-вання з наданням житла.
Очжуваш результати реал1зацп програми. Результатом реалiзацi! програми очiкуеться вiдновлення виробничого та трудового потенщалу схiдних регюшв, збереження iснуючих та створення нових робочих мiсць, зменшення обсягiв нелегально!
(тшьово!) зайнятостс, зростання надходжень до бюджеив уЫх р1вшв та фонд1в загальнообов'язкового державного сощального страхування, зменшення вщпливу економ1чно активного насе-лення за кордон. Очжуеться, що в 2014-2015 рр. у вщбудову економжи схщних регюшв буде вкладено значш обсяги бюдже-тних та швестицшних ресурав.
Наукова експертиза щодо можливостей удосконалення проекту програми. Анал1з показуе, що зм1ст проекту програми е конструктивним, спрямованим на прогресивне вщновлення та розвиток схщних регюшв, збереження юнуючих \ створення в них нових робочих мюць та подолання наслщюв збройного конфлшту. Але можливост його удосконалення не вичерпано.
Головним недолшом програми е !! спрямовашсть на вщ-творення юнуючо!, застаршо!, переобтяжено! базовими галузя-ми структури економши Донецького та Луганського регюшв, ор1ентованими на технологи 3-4 технолопчних уклад1в. У той час як у всьому свт мае мюце збшьшення питомо! ваги сфери послуг, малого та середнього пщприемництва шляхом упро-вадження саме в цьому сектор! технологш 5-6 технолопчних уклад1в, стимулювання цих процеЫв та створення нових робочих мюць саме в цих сферах. Тому необхщно сприяти розвитку високотехнолопчних шформацшних та шновацшних сектор1в економжи.
Не викликае сумшву необхщшсть переор1ентаци збуту традицшних потоюв товарного експорту на нов1 ринки. Але для цього необхщне створення вщповщно! шфраструктури. Зусиль лише Торгово-промислово! палати для здшснення вщповщних прорив1в замало. Тому необхщно шукати та широко використо-вувати шоземний досвщ формування елеменпв вщповщно! ш-фраструктури стимулювання експорту. Одним 1з таких елемен-т1в е створення вщповщних торгових дом1в, ор1ентованих як на велик макрорегюни, так { на окрем1 кра!ни.
Самотужки забезпечити вщродження конкурентоспро-можних пщприемств легко! промисловост (швейно!, трикотаж-но!, взуттево! та шших) складно та недоцшьно. У зв'язку з цим
пропонуеться залучати для цього iноземних партнерiв, що не передбачено проектом програми.
Поза увагою залишились вкрай важливi та актуальнi про-блеми переробки промислових i побутових вiдходiв, якi в схщ-них регiонах загострились та не розв'язуються. Пропонуеться забезпечити створення пщприемств iз переробки промислових i побутових вiдходiв, що вирiшуватиме проблеми зайнятостi та полшшення екологiчного середовища.
Слушною е пропозищя щодо розвитку в регюнах сфери туризму. Але !! необхщно конкретизувати, розширити та спря-мувати не лише на забезпечення розвитку "зеленого туризму", а модершзацш туристично! i рекреацiйно! галузi шляхом розвитку шфраструктури азовського узбережжя, природних паркiв та заповiдникiв, iндустрiального й екстремального туризму.
Gвроiнтеграцiйнi процеси розширюють можливостi для модернiзацi! освiтнiх процеЫв та надбання якiсних трудових компетенцш. Пропонуеться включити до проекту програми по-ложення з пiдвищення мобшьност робочо! сили та рiвня !! компетентностi шляхом реалiзацi! програм стажування в кра!-нах СС, проходження там виробничо! практики студентами, ор-ганiзацi! ви!зду на сезоннi роботи в зарубiжнi кра!ни.
У проект програми чiтко не визначено джерела та обсяги фшансування заходiв. Це перетворюе !! в гарний декларативний документ та обумовлюе недовiру щодо його реалiзацi!. Тому доцiльно обгрунтувати обсяги необхiдних фiнансових ресурсiв та забезпечити залучення донецьких i луганських олiгархiв до фiнансування й реалiзацil програми.
Поза увагою залишились питання реалiзацi! програми за умов децентралiзацil влади та управлiння в Укра!ш. Ц процеси можуть i сприяти, i перешкоджати реалiзацi! програми. Ризики доцшьно було б визначити та попередити.
У загальнш частинi програми визначено необхщшсть забезпечення консолщаци зусиль органiв виконавчо! влади, мю-цевого самоврядування, органiзацiй роботодавцiв та профспшок щодо стабiлiзацi! економiки постраждалих регiонiв для вщнов-лення !х життедiяльностi. Але визначених у проект програми
заход1в щодо розвитку сощального д1алогу та державно-приватного партнерства недостатньо. До них доцшьно включи-ти чинш мехашзми догов1рного регулювання сощально-економ1чних I сощально-трудових процеав взагал1 та у сфер1 зайнятост зокрема. Це Угода регюнального розвитку м1ж обл-радами та Кабшетом Мш1стр1в Укра!ни, регюнальш стратеги розвитку, Генеральна, регюнальш та галузев1 угоди I колективш договори.
Необхгдт умови реал1зацИ визначених завдань та потреби переор1ентацИ економжи схгдних областей на новI зовшшт ринки збуту. Важливою передумовою економ1чного розвитку схщного регюну е високий р1вень професшно-квал1ф1кацшно! пщготовки фах1вщв, наявшсть достатньо! кшькосп р1знопрофь льних спещалют1в практично в ус1х галузях господарства. Подальше залучення кшькосп спещалют1в з вищою осв1тою в економжу народного господарства сприятиме забезпеченню сталого зростання виробництва.
Наявна власна трудоресурсна база, !! високий науково-техшчний р1вень - основа \ запорука прискореного розвитку економжи регюну. Для схщного регюну перспективним е розвиток л1зингу, особливо в галузях 1з нагальною потребою оновлення техшчного парку { технологш виробництва.
Внаслщок розриву економ1чних, господарських та сощ-альних зв'язюв з Росшською Федеращею загострюеться проблема вившьнення працюючих з пщприемств схщних регюшв, продукщя яких була ор1ентована на ринки збуту кра!н-члешв Митого союзу. Переор1ентащя таких пщприемств на внутр1ш-нш ринок або споживч1 ринки кра!н-члешв Свропейського Союзу потребуватиме значних фшансових ресурЫв, оскшьки ос-новш галуз1 спещал1заци схщних регюшв е енергоемними та технолопчно вщсталими (вугшьна галузь, чорна металурпя, машинобудування, х1м1чна, нафтох1м1чна галуз1).
Проте необидно враховувати, що Донеччина \ Луганщина е найменш залежними вщ внутр1шнього ринку Укра!ни, сшв-вщношення експорту до ВРП тут сягае 85-91%, за кордон спрямовуеться бшьш як половина продукци видобувно! та пе-
реробно! промисловостс. При цьому економiка Донецько! та Лугансько! областей, всупереч стереотипам щодо залежност вiд росiйського ринку збуту, орiентована на европейськi тв-деннi ринки збуту. Частка Роси в експортi регiону (20,5%) нижча, шж середня по Укра!нi. При цьому частка експорту до СС (25,6%) перевищуе на Донеччиш та Луганщиш частку експорту до Росп, а переважна його частина припадае на кра!ни Азi! та Африки.
Драматичний спад активной Укра!ни на традицiйних ринках збуту змушуе до пошуку експортних нiш, ринюв по той бiк Чорного моря, нових можливостей у глобальнiй економщ, де центри зростання розташованi в кра!нах, що розвиваються. Регiон Персько! затоки, Пiвнiчна, Захiдна, Центральна, Швден-на Африка - новi потенцшш джерела попиту та iнвестицiй в Укра!ну. Так, партнерство з кра!нами Персько! затоки здатне принести стратепчш iнвестицi! в транспортну iнфраструктуру i ланцюжок створення додано! вартост в харчовiй промисловос-и, перетворивши Укра!ну на харчовий центр для кра!н, що розвиваються на Близькому Сходi та в Африщ. Незавершена урба-нiзацiя i гiгантська кiлькiсть людей, якi ще не е «забезпеченими споживачами», - вщмшна стартова позицiя для переорiентацil товаропотокiв та розвитку агропромислового сектору економ> ки, для якого Укра!на та схiднi регiони мають значш природнi ресурси.
Створення Торгового Дому Укра!на-Африка це пiлотний проект змiни експортно! структури, термiнового позбавлення залежностi економжи кра!ни вiд однобiчно! орiентацi! експорту на Росш, переорiентацi! промислових прюритеив Укра!ни на нову географiю - на кра!ни Африканського континенту з вико-ристанням сучасних iнтегрованих шформацшних технологiй. Передумовою iде! створення Торгового Дому саме з кра!нами Африки е чинники, яю випливають на пiдставi аналiзу еволюцi! GVCs (глобальних ланцюжкiв вартостi), а саме: 1) вщносно низький стартовий рiвень середньодушових доходiв в Афри-канських кра!нах в умовах урбанiзацi! i диверсифжаци економiк веде до швидкого зростання попиту на продукти харчування
для населення i промисловi товари, необхщш для розвитку ш-фраструктури; 2) низький рiвень доходiв у кра!нах Африки ви-значае попит на вщносно дешевi недиференцiйованi товари, яю Укра!на може експортувати негайно; 3) товари/продукщя, якi поставляються на ринки кра!н Африки, вiдповiдають нижчим стандартам продукив i процесiв, нiж товари/продукщя, що екс-портуються на ринки СС, i це надасть змогу укра!нським това-ровиробникам отримати певний перехщний перiод для гармош-зацп продукцi! за свiтовими стандартами; 4) укра!нська еконо-мiка, яка продукуе товар, мае структуру господарства i траекто-рi! розвитку промисловостi, аналопчш товароспоживачам у кра!нах Африки. Як результат, розвиток економши Укра!ни та розвиток економж кра!н Африки будуть стимулювати один одного.
Таким чином, природний потенщал створюе передумови для отримання ключовою продукцiею схщних регiонiв конку-рентних переваг на европейському, азiатському, африканському ринках за умови залучення значних iнвестицiй у розвиток виро-бництва, зокрема у модершзацш iндустрiального виробництва, запровадження шновацшних технологiй, заходiв з енергозбере-ження, розвитку сшьського господарства, харчово! та легко! промисловост та переорiентацi! на новi ринки збуту.
Висновки. Запропонований проект програми формуе ком-плексний пщхщ у формуваннi умов для прискореного вщтво-рення старих та створення нових робочих мiсць, необхщних для забезпечення зайнятостi й ефективного використання трудового потенщалу та подолання негативних наслiдкiв военних дiй для ринку пращ цих областей. Вш створюе умови для вщновлення об'екив iнфраструктури, промислових примiщень, житла та ш-ших складових системи життезабезпечення i буде сприяти по-верненню бiженцiв та мiгрантiв у схщш регiони, що робить цей програмний документ полiтично зрiлим та сощально привабли-вим. У той же час необхщно посилити модернiзацiйний аспект даного документа, сформувати умови для неоiндустрiального та постiндустрiального розвитку даних територш, що створить не-обхщш умови подальшого прогресивного розвитку територш.
Доопрацьований та затверджений Кабшетом Мш1стр1в Укра!ни зм1ст програми доцшьно широко представити у ЗМ1, особливо довести до вщома населення цих регюшв, щоб змши-ти !х стан вщчаю в реальш оч1кування покращення ситуаци та життевого р1вня. Програма мае значний пол1тичний контекст I е вагомим важелем повернення дов1ри до влади населення схщ-них регюшв. Але це стане можливим за умов дшсно! та приско-рено! реал1зацп програми. Для попередження виникнення кон-флшт1в щодо нереал1зованост1 програми доцшьно залучити представниюв громадськост (об'еднання 1з захисту прав гро-мадян, профспшки, роботодавщ тощо) до контролю за !! вико-нанням.
НадШшла до редакцП 19.11.2014 р.
Ю.З. Драчук, д.е.н., Н.В. Трушкша
УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКАМИ ШВЕСТИЦШНО-ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА ВУГЛЕДОБУВНИХ ШДПРИСМСТВАХ1
Вугледобувш пщприемства у процес швестицшно-шновацшно! д1яльност1 тдпадають тд вплив ряду ризиюв, що негативно позначаються на виробничих та фшансових показни-ках. Компани прагнуть зменшити ризики, що перебувають у сфер1 !х контролю, I враховувати можлив1 негативш наслщки ризиюв, як не в змоз1 контролювати.
Актуальним завданням для вугледобувних пщприемств е ефективне управлшня ризиками. I складним завданням у
1 Дослiдження виконано в рамках НДР 1ЕП НАН Укра!ни «Розвиток iнституцiонального середовища промислового виробництва з урахуванням галузево! специфжи» (номер держреестрацп 0113U004371).
© Ю.З. Драчук,
Н.В. Трушкша, 2014