CC BY
29
0.1. Благодарний
канд. екон. наук
1нститут економко-правових до^джень НАН Украти
О.1. Мошура
1.П. Голованьова
м. Донецьк
ВПЛИВ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ ДОНЕЦЬКОГО РЕГ1ОНУ НА ЙОГО ДЕМОГРАФ1ЧНИЙ РОЗВИТОК
Рiвень та якiсть життя населення любо! кра!ни виз-начае соцiально-економiчний розвиток Н. Основною компонентою рiвня життя е рiвень здоров'я населення i тому вивчення впливу факторiв навколишнього природного середовища на здоров'я населення е надзвичай-но актуальним напрямком.
Дослщження, пов'язаш з дiагностикою здоров'я населення репошв кра!ни, дозволяють виявити найбшь-шу кiлькiсть факторiв середовища, якими можна управ-ляти та прийняти ди по покращенню ситуаци та якостi життя населення [1, с. 89].
Демографiчнi показники та здоров'я населення пов'язаш з яюсними змшами навколишнього природного середовища. Надзвичайно високе антропогенне навантажен-ня, яке характерне для територй регюну, призвело до сут-тевого попршення життя та здоров'я населення. Демогра-фiчна ситуацiя в областi характеризуеться негативним природним приростом. На 1 шчня 2011 року у Донецькш обласл проживало 4433 тис. ошб, за 2010 рiк чисельнiсть населення област зменшилася на 33,7 тис. ошб, що в роз-рахунку на 1000 жителiв становило 7,6 ошб [2, с. 27].
Погляди вчених зводяться до того, що здоров'я населення залежить в середньому на 20 % вщ факторiв навколишнього середовища [1, с. 90].
Але, по-перше, визначити стушнь впливу точно неможливо, по-друге, ряд авторiв стверджують, що зах-ворювання — е найбшьш характерна i офщшно зарее-стрована реакцiя населення на негативний вплив заб-руднення навколишнього середовища [3]
Мета дано'1 статтi — визначення ступеня впливу забрудненост навколишнього природного середовища на захворювашсть в репош.
Даш спещальних дослщжень свiдчать про тiсний зв'язок мiж змiнами в навколишньому середовищi та станом здоров'я населення. Вщзначено, що захворю-ванiсть е одшею з причин передчасно! смертностi, особливо в тих регюнах де бшьш розвинуто промислове виробництво, а, значить, i вище забрудненiсть навко-лишнього природного середовища.
Донецький репон вiдноситься до найбшьш напру-жених у екологiчному плаш так як вiн е провщним шду-стрiальним регiоном Укра!ни. Висока концентрация про-мислового виробництва i транспортно! iнфраструктури в поеднаннi зi значною щiльнiстю населення створили найбшьше в Украi'нi навантаження на бюсферу. На тери-тори Донецько! областа, яка займае 4,4 % площi кра!ни [2, с. 4], зосереджена майже шоста частина загальноук-ра!нського обсягу основних засобiв промисловостi, бшьше двох третин з яко! припадае на еколопчно небезпечнi виробництва металургшно! та добувно! галузей, вироб-
ництво електроенерги й коксу. Пiдприемства саме цих ввдв економiчноi дiяльностi найнегативнше впливають на довкiлля. Обсяг виквдв забруднюючих речовин у ат-мосферне повггря вщ стацiонарних та пересувних джерел забруднення на територГ! областа у 2010 роцi склав 23,8 % вщ загального !х обсягу по Укра!ш, а наявнiсть вдаодав у спецiально вiдведених мiсцях чи об'ектах та на територГ! пщприемств на кiнець року — 19,1 %.
Для визначення ступеня впливу означених вище факпв забруднення навколишнього середовища слщ проводити дiагностику його, основною метою яко! е виявлення цеш^в та причин забруднення по основних складових: атмосфера, вода, грунт. Набiр лопчних опе-рацiй, що дозволяють провести порiвняння оцiнок забруднення навколишнього середовища, дозволяе провести еколопчну дiагностику по данних таблицi 1.
Стан повпряного басейну являеться одшею з най-гострiших проблем область Ситуащя з iнтенсивним заб-рудненням повиряного басейну е наслiдком процесу ста-новлення i розвитку промисловосп в областi в минулi десятирiччя, коли при будiвництвi промислових об'екпв екологiчному аспекту не придiлялося належно! уваги.
За 2010 рiк викиди забруднюючих речовин та пар-никових газiв у атмосферу вiд стащонарних джерел забруднення становили 1378,1 тис. т (33,4% вшх викидiв по Украiнi), що на 6 % бшьше, н1ж за 2009 рш. [2, с. 5]
Найбiльшу частку (27,8 %) в загальному обсязi забруднюючих речовин складае оксид вуглецю, викиди якого за 2010 рк: становили 382,5 тис. т. Обсяги викидiв дюксиду та шших сполук сiрки склали 375,7 тис. т (27,3 %), метану — 325,9 тис. т (23,7 %), речовин у виг-лядi суспендованих твердих частинок — 194,2 тис. т (14,1 %), сполук азоту — 81,5 тис. т (5,9 %).
Таблиця 1
Надходження забруднюючих речовин у довюлля Донецько! обласп
2005 2006 2007 2008 2009 2010
Надходження
забруднюючих
речовин
в атмосферу, тис. т 1863 1861 1871 1767 1513 1589
в поверхнев1
водойми, млн. м3 1196 3481 1968 1758 1232 1503
в земельш ресурс и . 66,1 156,6 203,4 337,9 47,0 93823,4
тис. т
У розрахунку на одну
особу
в атмосферу, кг 401 404 410 391 338 357
в поверхнев1 257 756 432 389 275 237
водойми, м3
1 № За 2005—2009рр. вадображаються даш по вщходах I—III класш небезпеки; з 2010 р. — по вщходах I—ГV класш небезпе-ки.
Метали та к сполуки становили 14 тис. т (1 % загаль-ного обсягу виквдв), серед них найбшьш шкiдпивi: ртуть та 11 сполуки — 2,5 т, хром та його сполуки — 45,9 т, свинець та його сполуки — 61,2 т, цинк та його сполуки — 159,4 т.
Перерахован забруднюк^ речовини, що присутш в повггр^ сприяють розвитку захворквань i смертi жи-телiв репошв [1, с. 91].
Щiльнiсть викидiв забруднюкчих речовин вiд стацi-онарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний илометр територй областi склала 52 т проти 49 т в 2009 рощ, що в 7,6 раза б1льше, н1ж у середньому по Укрш'ш, та суттево вище, шж в 1нших промислово-розвинутих регю-нах краши: в 1,8 раза вище, н1ж у Дншропетровськш, в 2,7 раза — н1ж у Луганськш, у 5,5 раза — в Запор1зьк1й та в 6,5 раза — в Харывськш областях [2, с. 5].
Основними забруднквачами атмосферного повиря в област1 залишаються п1дприемства вугшьно! промисло-вост1, металурги та пщприемства-виробники електрое-нергй, на як1 припадало 92 % загального обсягу викид1в по област1. У 2010 роц1 викиди забруднюкчих речовин пщприемствами з виробництва електроенергй склали 467,8 тис. т, або 33,9 % обласного обсягу, металургшного комплексу — 414,5 тис. т, або 30,1%, вупльно! промисловост1 — 383 тис. т, або 27,8 %. Тому значне навантаження на по-виряний басейн у тих м1стах та районах, де розташоваш пщприемства цих вид1в д1яльност1, перш за все в м. Мар-1упол1, на який припало 26,4 % ус1х викид1в по област1 (364,3 тис. т). На пщприемства Мар'1нського району припало 124,2 тис. т, або 9 % обласного обсягу викид1в, м. Де-бальцевого — 112,8 тис. т (8,2 %), Старобеш1вського району — 110,5 тис. т (8 %), м. Донецька — 80,2 тис. т (5,8 %), м. Харцизька — 75,4 тис. т (5,5 %), м. бнаюевого — 67,4 тис. т (4,9 %), м. Макивки — 58,1 тис. т (4,2 %). [2, с. 6]
Зменшення чисельност1 населения обласп спостер1га-лось в уск м1стах та районах обласп 1 вщбувалось переваж-но за рахунок природного скорочення — на 32,6 тис. ос1б (96,8 % загального зменшення) при незначному мирацш-ному вщтощ — 1,1 тис. ос1б (3,2 %). Природний рух населення в 2010 роц1 характеризувався зменшенням к1лькост1 народжених на 2,1 тис. ос1б та числа померлих на 1,3 тис. ос1б у порiвияннi з 2009 роком, а також суттевим переви-щенням числа померлих над кшьыстю живонароджених: на 100 померлих ос16 припадало 56 народжених дтей. [2, с. 27]
Р!вень смертностi дiтей у вщ1 до 1 року в розрахун-ку на 1000 живонароджених становив 11,8 ошб, що знач-но вище, н1ж у середньому в кршш — 9,1. Основними причинами смерт дiтей в1ком до 1 року були: окрем! стани, що виникають у перинатальному перюдц природ-женi вади розвитку, деформаци та хромосомн1 аномали; хвороби нервово! системи; зовн1шн1 причини смертi; хвороби оргашв дихання.
Серед причин смерт всього населення областi в 2010 як i в 2009 роц1 перше мiсце посщали хвороби системи кровооб^у, друге — новоутворення, трете — зовншш причини смерть
З допомогою «Науково-методичних рекомендацiй з дiагностики навколишнього середовища репону», проведено аналiз показникiв, що характеризують стан дов-к1лля областi та розраховано прогнозоваш показники на 2011—2012 роки за факторами (видами хвороб), як1 за-лежать в1д впливу викид1в забруднюючих речовин. У результатi розрахунку було виявлено, що показники
20
впливу забруднення атмосферного повпря збертатимуть тенденци, що спостерiгалися за 2000—2010 роки.
Майже вс1 види хвороб, показники яких аналiзува-лися в процес дослiдження, зберiгакть сво! значення на перспективу чи збшьшуються досить незначно. Це свщчить про те, що в розвитку обласп склалися набуп тенденци, як1 фактично переходять з року в р1к (табл. 2).
Для визначення стушт впливу о6сяг1в викид1в забруднюючих речовин в атмосферне повиря ^1) на окремi фактори проведено дослщження взаемозв'языв м1ж ними, що описуються функщями з урахузанням фактору часу (Т):
— на новоутворення (У11) Y11= 35,086 + 0,002*Y1 + 0,031*Т, ступ1нь впливу — 1,8 %;
— на хвороби системи кровооб^у ^12) Y12 = 139,685 + 0,052*Y1 + 3,065*Т, ступ1нь впливу — 83,1 %;
— на хвороби кров1, кровотворних органiв та ок-ремi порушення 1з залученням кровотворного мехашз-му (Y13) Y13 = 10,077 + 0,002*Y1 — 0,123*Т, ступ1нь впливу — 62,3 %;
— на хвороби оргашв дихання ^14) Y14 = 2175,1 — 0,416*Y1 — 38,991*Т, ступ1нь впливу — 66,9 %;
— хвороби оргашв травлення (Y15) Y15 = 122,578 + 0,0003*Y1 — 1,247*Т, ступ1нь впливу — 85,0 %;
— природжеш вади розвитку ^16) Y16 = 5,874 — 0,00^1 - 0,044*Т, ступ1нь впливу 27,3 %.
Стутнь впливу описуе тасноту зв'язку факторiв що вивчаються, тобто
для першо! функци 1,8 % значить, що тшьки 1,8 % варiацil (зм1ни) викид1в чинять вплив на варiацiю ново-утворень. В протилежнiсть цьому для хвороб оргашв травлення — 85 % чинять обсяги викид1в i тшьки 15 % становлять шш1 фактори.
Одержат результата свщчать про те, що викиди забруднюючих речовин в навколишне середовище досить сильно впливають як на довкшля так i на тих хто проживае на територй областi.
Дослiдження тдтверджують, що як1сть та тривалiсть життя населення тюно взаемопов'язанi з1 станом навко-лишнього середовища.
Таблиця 2
Прогнозоваш показники впливу викидiв забруднюючих речовин на здоров'я населення по Донецькш обласп на 2011-2012 роки
2011 2012 Похибка, %
Викиди забруднюючих речовин у атмосферу, тис. т 1448,3 1322,3 3,0
Кшыасть уперше зареестрованих випадюв захворювання — новоутворення, тис. ос1б 37,9 37,9 1,9
Клльк1сть уперше зареестрованих випадкт захворювання — хвороби системи кровооб1гу, тис. ос ¡6 246,2 239,8 0,9
Клльюсть уперше зареестрованих випадюв захворювання — хвороби кровт кровотворних оргашв та окрем1 порушення ¡з залученням кровотворного механизму, тис. ос1б 10,7 10,3 2,4
Клльюсть уперше зареестрованих випадюв захворювання -хвороби оргашв дихання, тис. оао 1110,6 1107,5 3,0
Кшькшть уперше зареестрованих випадюв захворювання хвороби оргаш в травлення, тис. ос ¡6 107,9 106,6 1,1
Клльюсть уперше зареестрованих випадюв захворювання — природжеш вади розвитку, тис. осчо 3,9 3,9 2,7
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ^
Одним iз факторiв, який мае вплив на покращання стану навколишнього природного середовища е еко-лопчш платежi за забруднення довкiлля, якi пред'явля-ються пiдприемствам та дають можливють скоротити обсяг викидiв забруднюючих речовин в атмосферу.
Науково-методичш рекомендаций з дiагностики навколишнього середовища регюну дають можливiсть розрахувати прогнозованi показники за шшими факторами, яю впливають на покращання стану довкшля (технiчними, технологiчними, фiнансовими, тощо). За одержаними результатами розрахунюв виявилося, що серед зазначених факторiв, питома вага впливу поточ-них витрат та еколопчних платежiв на забезпечення зменшення викидiв забруднюючих речовин за дослщ-жений перiод склала 27,2 % та 30,4 % вщповщно, а частка сплачених еколопчних платежiв за забруднення — 26,8 %.
Отже, перш за все найважлившим напрямом дiяль-ност органiв екологiчноi безпеки мае бути забезпечен-ня сурового контролю за виконанням надходжень еко-лопчних платежiв, що пред'явленi пiдприемствам за забруднення навколишнього середовища.
Складний стан навколишнього природного середовища, що сформувався в регюш, потребуе невщклад-ного виконання низки заходiв для покращання еколо-гiчноi ситуаци. Перш за все — бшьш детальне дослщ-ження проблеми та розробки рекомендацш в цьому напрямку.
До прюритетних напрямiв змiцнення екологiчноi безпеки област належать:
— будiвництво нових та реконструкцiя дiючих очис-них споруд;
— полшшення екологiчного стану pi40K;
— зменшення рiвня забруднення повпря та бiльш рацiонального використання природних ресурав;
— переход до европейсько! системи збору вiдходiв;
— санащя iснуючих смiттезвалищ, якi не вщповь дають нормам еколопчно! безпеки;
— пщтримка iнвестицiйних проектiв, що викорис-товують сучаснi енергозберiгаючi технологи та не заб-руднюють навколишне природне середовище.
Реалiзацiя !х дасть можливють зменшити забруд-ненiсть навколишнього природного середовища.
Лггература
1. Епишева М. А. Влияние экологических факторов на здоровье как основную детерминанту качества жизни населения Украины / М. А. Епишева // Бизнес информ. — 2006. — № 6. — с. 89-98.
2. Стан навколишнього природного середовища До-нецько! област в 2010 роцк комплексна доповщь № 0617/904 вщ 20.06.2011/ Головне управлшня статистики у Донецькш область — Донецьк. — 2011. — 33 с.
3. Джаман В. О. Регюнальш системи розселення: де-мографiчнi аспекти / В. О. Джаман // Чершвш : Рута. — 2003. — 392 с.
4. Науково-методичш рекомендацп по дiагностицi навколишнього середовища регюну: брошура / 1нститут економшо-правових дослiджень НАН Укра!ни. — Донецьк. — 2011. — 23 с.
