CC BY
222
УДК 81'3732
Падура М.Ф., кандидат фшолопчних наук, професор ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ДАВН1 ПР1ЗВИЩА МЕШКАНЦ1В ЧЕРНИЛЯВИ
Стаття присеячена розглядоег пр1зеищ мешканще села Черниляеи Яеор1еського району за 1775 рж, котр1 е найстаршим поеним списком пр1зеищ мешканще села, що дгйшое до нас. Тод1 у сел1 було 128 родин, як\ мали 67 пр1зеищ. У 2000 рощ у сел1 було 577 родин, як1 мали 157 пр1зеищ. В1д 1775 року дос у сел1 збереглася частина пр1зеищ, тш1 ж зникли зг сфери ежиеання у сел1, натомить еиникли ноег пр1зеища. Анал1з пр1зеищ, котр1 залишилися дос у сел1, е матер1алом пропоноеаног статт1.
Ключовi слова: пр1зеище, пргзеисько, родоеа назеа, прозор1 пр1зеища, непрозор1 пр1зеища.
Вступ. Як жиеуть пр1зеища. На початку 2000 року в Чернилявi разом з Люком нараховувалося 577 господарських дворiв. I хоч в кожного господаря е свое прiзвище, але, як виявляеться, на цше село е тшьки 157 рiзних прiзвищ. Це означае, що одш прiзвища у селi часто повторюються, а iншi використовуються кшька р^в, а е й таю, що на цше село лише один господар мае таке прiзвище.
Сьогодш у Чернилявi найбшьше господарiв мають прiзвище Ковалик, таких у селi аж 28. Мова тут не йде про вЫх людей у сел^ що мають прiзвище Ковалик, таких буде десь коло ста, а йдеться про прiзвище окремих Ымей, хоча в кожнш Ым'1 може бути двое, четверо чи й бшьше оЫб з таким прiзвищем.
Понад 20 Ымей у селi мають прiзвище Косик, !х - 22 i Турко - 21. Досить поширеним у селi е прiзвища Хомж (19), Ядлось (18), Клюс (15), Момрик (13), Котовський (12), Гера (12), Бугшчик (11), Романик (10) i Вергун (10).
I лише по одному разу зустрiчаються у Чернилявi таю прiзвища: Бабич, Березова, Бишко, Бiнкевич, Боднар, Брижата, Бучко, Галушка, Гшевич, Гнатушок, Гринда, Гула, Данкевич, Дацко, Демай, Довжанська, Завальна, Зшько, Зозуля, 1ванович, Iлiв, Ют, Кш, Костюк, Кохман, Курян, Кухар, Лисик, Луник, Лялюк, Максимик, Махновський, Мiрка, Мiтурак, Павлусь, Паславський, Паучек, Пелих, Перун, Петришин, Петрiв, Пиц, Процак, Процака, Сабов, Савчин, Семочко, Сопатюк, Суберляк, Тейкало, Тишик, Товарянська, Трубега, Федець, Фггель, Хай, Цепак.
Звернемо увагу, що майже вс прiзвища, якi зустрiчаються у селi по одному разу, е новими для Черниляви. Якщо порiвняти !х зi списком мешканщв села за 1775 рiк, а це найстарший список наших предюв, що зберiгся до наших дшв [1, 243 - 248], то з цих прiзвищ в 1775 рощ згадуються тiльки Галушка i Кохман.
I тут буде цiкаво для сучасних чернилявщв дiзнатися, чи! тепершш прiзвища мали !х предки у далекому 1775 рощ, тобто понад 230 роюв назад.
© Падура М.Ф., 2009 344
Тодi у Чернилявi жили люди з такими прiзвищами, котрi збереглися до наших дшв: Брух, Бугш, Бугшчик, Вахулович, Вергун, Галушка, Глинка, Говда (Голда), Гуз, Занько, Клюс, Ковалик, Коваль, Косик, Кохман, Лисак, Миханейко, Момрик, Олексюх, Павлик, Падура, Пиж, Пунда, Роман, Сосновський, Тесля, Турко, Чмара, Шафран, Ядлось, разом - 30 прiзвищ.
Жили тодi теж такi нашi предки з прiзвищами, що зовам недавно зникли зi села, як: Древник, Карабан, Кузик, Прийма, Сщун, Смола, Ткач, Труш. А частина прiзвищ з 1775 року не дшшла до нас, на що можуть бути рiзнi причини: прiзвище зникае, коли його носила дiвчина, а, вийшовши замiж, вона переходить на прiзвище свого чоловiка; прiзвища зникають разом зi смертю останнього !х носiя чи тодi, коли особа з певним прiзвищем покидае село.
Так з то! чи то! причини зникли у Чернилявi вщ 1775 року такi прiзвища наших попередникiв: Бартко, Брушек, Влох, Джумало, Дмитрик, Дупак, Дяк, Замiхвост, Йойкало, Карабан, Квас, Кецик, Кисшь, Комiшинський, Кузик, Лель, Малсив, Озомський, Патрник, Прийма, Сiдун, Смола, Стещв, Флем'ер, Чорний, Шафранюк, Швець - разом 27 прiзвищ. Це сталося за 230 рокiв!
Немае велико! трагедп, якщо цей процес е природним: прiзвища, як i люди, то народжуються, то вмирають. Прше, коли причиною зникнення прiзвищ (разом з людиною!) е природнi чи штучш катаклiзми, як чума, холера, голод, неволя, депортаци, котрi теж не оминули Черниляви.
Коли виникають пр1звища. Сьогодш люди не вибирають собi прiзвища, вони успадковують !х вiд сво1х батькiв. Першими записують прiзвище у пологовому будинку, де людина приходить на свгг, поим прiзвище записують у метрику, яку видае ЗАГС ^ нарештi, наше прiзвище записують у церковнiй метрищ пiд час хрещення дитини. Зi сво!м прiзвищем людина живе усе життя. А прiзвище або залишаеться в назвi нащадкiв, або ж гине разом з людиною.
Виникае природне питання, чи завжди люди мали прiзвище. Нi, не завжди. На перших етапах свого розвитку, коли люди жили родами чи племенами, вони мали лише iмена чи якюь прiзвиська. Як людина мала потребу називати якось предмети, що були навколо не!, так само iменами називали сво!х рiдних чи близьких. Поступово з'являлися клички людей чи прiзвиська для розрiзнення бшьшо! кiлькостi людей, котрi мали однаковi iмена. При поступовому розвитку людського суспшьства з'явилася потреба в певнш реестраци людей, скажiмо, виникае потреба переписати сво!х громадян. Тут мусила бути родова назва людини, для цього з'явилися прiзвища, якi почали успадковуватися. Так можна було легше визначити свiй рщ, свою ближчу i дальшу родину. Такi прiзвища ставали постiйними i передавалися (успадковувалися) вiд поколiння до поколiння, але передавалися вони в уснiй форм1
Коли почали записувати пр1звища. До середини XVII стол^тя в Укра!ш нiхто не записував людей за прiзвищем, яке б було спадковою родовою назвою людини. I лише в 1642 рощ украшський патрiарх Петро Могила доручив священикам вести метрики людей, що народжуються, що одружуються i що помирають. На жаль, у бшьшосп випадюв священики записували тiльки iмена людей, а не прiзвища, тому цi метрики з ХУП-ХУШ столiть мають малу вартiсть. Коли ж в 1772 рощ Схщна Галичина, де ми живемо, тдпала пiд владу
345
Австри, тодi почалася точна реестращя усiх людей, котрi жили в Галичинi. Прiзвища записувалися так, як 1х застала нова австршська влада. Найстаршi письмовi документи, де подаш прiзвища наших предюв з Черниляви, як вже зазначалося вище, походять з 1775 року. Було тодi у Чернилявi 128 окремих родин, котрi мали 67 прiзвищ, включаючи пана i корчмаря.
Зегдки взялися пр1звища. Насамперед скажемо, що жодне прiзвище саме по собi шчого не означав, воно лише називае певну конкретну людину незалежно вiд будь-яких ознак чи властивостей дано! людини. Якщо, наприклад, сьогоднi якась людина мае прiзвище Коваль, то це зовсiм не означав, що ця людина вмiе працювати у кузнi чи тдковувати коней. Прiзвище Коваль вiдрiзняе конкретну людину вщ шшо! людини, яка мае, наприклад, прiзвище Ковалик. Але шша справа, якщо ми будемо розглядати прiзвища з iсторичного погляду. Кожне прiзвище мусило якось виникнути, мусила бути якась причина, що зумовила якраз таке прiзвище, та, зрештою, мусив бути той хтось, хто таке прiзвище придумав, бо важко уявити соб^ щоб людина сама придумала собi прiзвище, хоч i таке можливе.
Сучасна наука визначила тi способи, якими утворилися украшсьм прiзвища. Назвемо найважливiшi з них.
Перший споЫб - утворення прiзвищ вщ iмен. На певному етат люди жили так, що мали тшьки якесь iм'я. Коли ж настав час, що годi було вже обходитися з цим iм'ям, бо з'явилося багато людей з таким самим iм'ям, то люди почали шукати шший шлях для розрiзнення один вiд одного. Почався процес створення, ^м iменi, ще прiзвищ, якi б були постшними. Основою для цього ставали iмена батька, матерi чи навт дiда. Так, вiд поширеного украшського iменi 1ван наука сьогоднi нараховуе понад сто рiзних прiзвищ (Гвашв, 1ванович, 1ванюк, 1ваненко, 1ванусь, Ваньо i iншi).
Найпростiшим прикладом утворення прiзвищ вiд iменi було те, що якраз саме чоловiче iм'я ставало прiзвищем. Так виникли у Чернилявi такi прiзвища: Роман, КаЫян, Мартин, Назар, Федор. Найдавнiшим iз цих прiзвищ е Роман, яке згадуеться вже пiд 1775 роком. Характерно, що в 1775 рощ у Чернилявi було прiзвище Роман, але не було жодного тодi мешканця, щоб мав iм'я Роман. Видно, що ще до 1775 року це iм'я в селi вживалося, а потiм як iм'я воно зникло, залишившись як прiзвище.
Вiд чоловiчих iмен утворювалися прiзвища за допомогою рiзних суфiксiв, як: -ик, -ович, -ак, -чик. Наприклад, вщ iменi Роман утворилося прiзвище Романик (Роман + ик), вщ 1ван - 1ванович (1ван + ович), вщ Андрусь -Андрусяк (Андрусь + ак), вщ Бугш - Бугшчик (Бугш + чик).
Отже, у переважнш бшьшосп украшсью прiзвища утворюються вiд чоловiчих iмен (1ван - 1ванюк), а рщко коли прiзвища виникали вiд жшочих iмен. Так, окремi прiзвища утворилися вщ назви матерi по чоловжов^ Це було тодi, коли батько був невщомий чи коли батько давно помер, i весь тягар виховання д^ей мати брала на себе. Наприклад, жшка мала чоловжа Гната, по-вуличному И звали Гнатиха, а тсля його смерти якщо вона мала ще д^ей, то 1м могли дати прiзвище Гнатишин, тобто син Гнатихи. Чи взяти шший приклад з ютори Черниляви. У 1775 рощ власницею господарства пщ номером 121 значиться вдова 1ванчиха, а через 15 роюв господарем тут став 1ванчишин 1ван,
346
тобто син 1ван вдови 1ванчихи. Вщ того часу з'явилося нове прiзвище у селi -1ванчишин.
Другий спосгб утворення пр1звищ. Часто якась риса чи властивкть, яю були характерш для певно! людини, могли бути тою ознакою, що впадала у вiчi i ставала пiдставою для нового прiзвища, наприклад, рiд заняття людини, вигляд людини, мкце проживання, мкце походження, нацiональнiсть тощо. Про це свщчать такi прiзвища: Коновал (предок займався каструванням чи валашанням коней, споЫб, при якому коней треба було повалити), Чорний (предок мав дуже чорне волосся), Лисий (предок не мав волосся), Запоичний (предок жив за потоком), Котовський (предок жив на присшку Коти), Литвин (предок або був з Литви, або !здив туди i повернувся звщти).
Матер1алом дослщження були списки мешканщв села за 1775 та 2000
роки.
Метою дослщження е встановити и прiзвища, якi залишилися у селi до сьогоднi ще вщ 1775 року i визначити !х первiсне значення, хоч ми розумiемо, що сьогоднi годi часто сказати, чому хтось мае таке чи таке прiзвище, але причина для такого прiзвища завжди була. На жаль, вiдтодi минуло багато часу i вже забулися слова, яю сьогоднi бiльше не вживаються, i ми можемо тiльки здогадуватися про значення окремих ^в, що стали основою для творення прiзвища чи тих причин, що породили якесь прiзвище. Наприклад, шхто сьогоднi не знае, що могло колись означати слово ханас, яке стало прiзвищем.
Результати дослщження. Як виникли пр1звища мешканщв Черниляви.
Тут ми ще раз повторимо, що жодне прiзвище сьогодш шчого не означае, воно лише називае конкретну людину, щоб вiдрiзнити И вщ шшого мешканця села чи мiста. 1нша рiч, що кожне прiзвище виникло з якогось слова, яке мало певне значення, наприклад, прiзвище КаЫян виникло вщ iменi Касiян, а прiзвище Боднар - вiд професи ремюника боднар. I тут е двi можливостi: ми легко можемо втзнати, вiд якого слова утворене прiзвище, наприклад, прiзвище Вовк, або ж сьогодш важко визначити, вщ чого виникло те чи те прiзвище. Дуже часто годi пояснити, чому таке прiзвище виникло, навiть якщо ми розумiемо значення слова, вщ якого воно утворилося. Наприклад, слово перун означае ^м, але ми не можемо твердо сказати, чому саме так назвали колись людину, i ця назва чи прiзвисько стали згодом родовим прiзвищем Перун. [2]
Зважаючи на таю мiркування, ус прiзвища мешканцiв Черниляви можна подшити на двi великi групи: прозор\ пр1звища, тобто таю, що ми вщразу втзнаемо слово, вщ якого утворене прiзвище, наприклад, 1вашв утворене вiд iменi 1ван, i непрозор1 пр1звища, або такi, по яких важко визначити слово, вщ якого це прiзвище утворене, наприклад, Тейкало.
Проаналiзуемо прiзвища мешканцiв села Черниляви вщ 1775 року, чи! прiзвища збереглися до сьогоднi.
Брух - утворене вщ загально! назви брух - живiт; первiсне значення -той, що мав великий жив^.
Бугш - можливо, що утворене вщ дiалектноl назви буга (бугай) за допомогою суфжса -ш; первiсне значення - людина з вдачею бугая (сильний або впертий).
347
Бугшчик - утворене за допомогою суфжса -чик вщ прiзвиська Бугш; первкне значення - малий Бугш або син Бупя.
Вахулович - утворене вщ прiзвиська Вахула за допомогою суфiкса -ович; первюне значення - син Вахули.
Вергун - утворене вщ загально! назви вергун - сорт тютюну; могло утворитися завдяки тому, що хтось особливо любив курити такий сорт тютюну.
Галушка - утворене вщ назви страви - галушка; могло утворитися завдяки тому, що хтось особливо любив таку страву або частував нею гостей.
Германович - утворене вщ шмецького власного iменi Герман за допомогою суфжса -ович; первюне значення - син Германа.
Глинка - шший варiант - Глинька; утворене вщ загально! назви глинка, тобто вщ назви того, що е в землц можливо, перший власник прiзвиська Глинка займався викопуванням глини.
Говда - утворене вщ загально! назви говда - голова; могло утворитися, завдяки тому, що хтось вщзначався високими розумовими здiбностями, мав мудру голову.
Гуз - походження неясне: можливо, вщ слова Гудз, що означало вузол або Гуля; можливо, що вщ слова гуз, що означало задню частину чогось, наприклад, лелека - чорногуз, тобто бший птах з чорною ознакою.
Зшько - утворене вщ народного варiанту власного iменi Зшько (вщ iменi Зiновiй).
Клюс - утворене вщ основи дiеслова клюс-увати (вигладжувати дерево спещальним кривим ножем, рiзаком); утворилося завдяки тому, що хтось особливо вмшо обробляв дерево клюсаком.
Ковалик - утворене за допомогою зменшеного суфiкса -ик вiд власно! назви Коваль; первкне значення - син Коваля.
Коваль - утворене вщ назви професи ремiсника - коваль (той, що кував залiзо у кузнГ); перший носiй цього прiзвиська мусив бути ковалем.
Косик - утворене вщ прiзвиська Косий - зизий, зизоокий - за допомогою суфжса -ик; первкне значення - син або зять Косого.
Кохман - шмецьке прiзвище за походженням; утворене вщ назви роду заняття - КоЛтапп (по-укра!нськи: кухар); перший носш такого прiзвиська або вщзначався тим, що любив кухарство вдома, або ж був десь за кухаря у пашв. Можливо, це був шмець або австрiець, що жив у Чернилявi i згодом зукра!шзувався.
Лисак - утворене вщ загально! назви лисак - той, що лисий; саме ж слово лисак утворене за допомогою суфжса -ак вщ прикметника лисий -людина, позбавлена волосся.
Миханейко - утворене вщ зменшеного власного iменi Миханейко (походить вщ форми народного варiанту власного iменi Михань вiд Михайло, утвореного за допомогою суфжса -ейко); первiсне значення - син Миханя.
Момрик - утворене вщ основи дiеслова мимр-ити або момр-ити -невиразно говорити - за допомогою суфжса -ик; первюне значення - той, що невиразно або тихо говорить.
348
Олексюх - утворене вщ народно1 форми власного iMern Олексюх, яке, у свою чергу, було утворене за допомогою згрубшого суфжса -юк вiд власного iMeHi Олeксiй; пeрвiснe значення - син ОлекЫя.
Павлик - утворене вщ прiзвиська Павлик, що виникло за допомогою здрiбнiлого суфiкса -ик вщ власного iмeнi Павло; пeрвiснe значення - син Павла.
Падура утворене вщ дieслiвноï основи пад-ати за допомогою суфжса -ура; можливо, людина одержала таке прiзвищe вiд того, що кшька разiв з чогось падала, як-от з воза, коня чи дерева.
Пиж - утворене вщ загальноï назви пиж - дитяча гра; можливо, таке прiзвищe вiд того, що хтось любив бавитися з дтми у дитячi iгри.
Пунда - утворене вщ загальноï назви пундик - рщ печива або пирiжкiв; людина була названа так вщ того, що, мабуть, любила смачну ïжу.
Роман - утворене вщ власного iмeнi Роман; прiзвища утворювалися вiд власного iмeнi тод^ коли це iм'я було рщюсним у пeвнiй мiсцeвостi. Так у Чeрнилявi виникли ще прiзвища Кааян, Мартин, Назар.
Сосновська - прiзвищe жiночого роду, чоловiчого роду - Сосновський; утворене за допомогою суфжса -ськ- вщ назви поселення Сосшвка; вказувало на походження звiдти.
Тесля - утворене вщ назви ремюника тесля (той, що займався спорудженням дерев'яних будов); перший носш такого прiзвиська мусив мати якесь вщношення до того, хто працював з деревом.
Турко - можливi кшька тлумачень походження цього прiзвища: 1. утворене вщ загальноï назви турко - вш зi загнутими до середини рогами; 2. вказуе на означення нащональност (Турко - турок); 3. вказуе на людину, яка була у турецькому полош i повернулася звiдти.
Чмара - утворене вщ дiалeктноï загально1' назви чмара - привид, опудало; людина, мабуть, одержала таке прiзвисько вiд того, що була або дуже худою, або незграбною i вайлуватою.
Шафран - утворене вщ загальнох' назви шафран - назва рослини; можливо, що людина одержала таке прiзвищe вщ того, що збирала лкарсью рослини, серед яких особливе мюце займав шафран, або ж лжувала травами, зокрема шафраном.
Ядлось - прiзвищe польське за походженням; утворене вщ польського дieслова jadl - 1в за допомогою суфкса -os: Jadlos (Ядлось); людина, мабуть, одержала таке прiзвищe вщ того, що любила багато юти; щун.
Висновки. Наш аналiз показав, що сьогоднi в сeлi Чeрнилявi побутуе тридцять прiзвищ, яю iснували вже в 1775 рощ. Встановлено первюне значення цих прiзвищ.
Л1тература
1. Документи Центрального державного юторичного архiву Украши у Львова фонд 19, опис ХШ, справа 103, стор. 243 - 248.
2. Ю.К.Редько. Сучасш украïнськi прiзвища. - К.: Наукова думка, 1966.
Summary
349
Since 1775 only 30 surnames of habitants of Chernylava have been preserved till today. It has been stated the origin meanings of the words from which the family surnames were formed.
Стаття надшшла до редакцИ 17.04.2009
350
