CC BY
20
10. Офщшний сайт Компани "Еталон". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.etalon.com.ua/.
11. Офщшний сайт Компани' "Юр-Аква". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.yur-aqua.com.ua/.
12. Семчук Г.М. Народу Украши - якюну питну воду / Г.М. Семчук // Водопостачання та водовщведення : спецвипуск. - 2008. - № 1. - С. 2.
Мельничук И.В. Проблемы обеспечения качественной питьевой водой населения города Ивано-Франковска и пути ее решения
Определены основные проблемы обеспечения качественной питьевой водой населения Украины. Проанализирован уровень качества питьевой воды в Ивано-Франковске согласно нормам. Отмечена необходимость внедрения государственных программ и законов, с целью повышения качества водных ресурсов. Дано краткое описание проектов и намечены перспективные мероприятия, в результате внедрения которых будет обеспечено практически всех жителей города высококачественной питьевой водой.
Ключевые слова: питьевая вода, качество, жилищно-коммунальное хозяйство, бюветы активированной воды, коллективные установки доочищения водопроводной воды, система водоснабжения.
Mel'nichuk I.V. Problems of providing of population of city of Ivano-Francovsk a high-quality drinking-water and ways of its decision
There are basic problems of providing quality drinking water to the population of Ukraine. Analyzed the quality of drinking water in the Ivano-Frankivsk, according to the norms. Noted the nessesity of government programs and laws to improve the quality of water resources. There is a brief description of projects and identified promising measures as a result of which will be provided of high-quality drinking water with almost all residents.
Keywords: drinking-water, quality, home-communal economy, pump-rooms of the activated water, collective options of tapwater double-clearing, water system.
УДК50.272.(091).(470.21) Астр. Н.В. Михайлович1 -Нащональний
утверситет бюресурав i природокористування Украти
СИНФ1ТОСОЗОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З РАРИТЕТНИХ ДЕКОРАТИВНИХ Л1СОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
Визначено раритетш декоративш лiсовi ф^оценози Нацюнального природного парку "Сколiвськi Бескиди", для яких здшснено синф^осозолопчне оцшювання (розраховано синф^осозолопчш шдекси та синф^осозолопчш класи, визначено ка-тегори та статус раритетносп).
Ключов1 слова: Нацюнальний природний парк, синф^осозолопчний аналiз, раритетш декоративш ф^оценози, синф^осозолопчний шдекс, синф^осозолопчний клас, категорiя, статус.
Охорона рослинного свггу вже стала глобальною проблемою збережен-ня як окремих видав, так \ фггоценоз1в та екототв 1х зростання [1, 3, 6-8, 12, 13]. Причому про охорону раритетних фггоценоз1в почали говорити значно шзшше, тж про охорону вид1в рослин. Вперше в Укра1ш щею охорони ф1тоценоз1в почали обговорювати у 60-х роках ХХ ст. \ висунув 11 С.М. Стойко [10].
1Наук. кер1вник: проф. С.Ю. Попович, д-р бюл. наук
Вона актуальна й доЫ, оскiльки раритетнiсть рослинних угруповань -це складне фггоюторичне, фiтогеографiчне й фiтоценотичне явище, пов'язане з динамiчним процесом розвитку рослинного покриву в шсляльодовиковий перiод, зумовленим впливом як природних, так й антропогенних факторiв, а iнодi ix взаемною дiею [12]. Тому вважаемо за доцiльне провести синфггосо-золопчний аналiз раритетних декоративних лiсовиx рослинних угруповань Нащонального природного парку "Сколiвськi Бескиди", який ми здiйснили для того, щоб оцiнити ix структуру, динамiчнi особливостi, екоумови зрос-тання, сучасний стан з метою можливост для вщтворення у штучних умовах заповщних паркiв.
Нацiональний природний парк "Стшвсью Бескиди" було створено для збереження i вщтворення унiкальниx природних комплекЫв Укра'нських Карпат, що мають важливе природоохоронне, наукове, рекреацiйне, освггне, естетичне та оздоровче значення. Через значне антропогенне навантаження рослинний свгг цiеi територи зазнав значних змш. Зокрема, у минулому пере-важали корiннi буковi, ялицево-буковi та смереково-буковi лiси. Сьогоднi тут основнi плошд займають штучно створенi смерековi насадження вжом 5080 рокiв. Щ монокультури е досить малостiйкими до несприятливих факторiв i з кожним роком 'х дедалi бiльше всихае [2, 11]. Саме тому потрiбно вивчати насамперед коршт деревостани, що ще залишилися i зростають на дослщже-нiй нами територи, а втрачеш треба намагатися вiдновити i збагатити на ш-ших освоених територiяx.
На основi означених вище л^ературних вiдомостей та результатiв власних спостережень серед декоративних люових рослинних угруповань нащонального природного парку "Сколiвськi Бескиди", як занесенi до Зелено'' книги Укра'ни (2009) i шдлягають оxоронi [4], видiляемо таю:
1. Угруповання букових лШв тисових (Fageta (sylvaticae) taxosa (bacca-tae)) та ялицево-букових лШв тисових (Abieto (albae) - Fageta (sylvaticae) taxosa (baccatae)). Це угруповання об'еднуе 13 асощацш, ушкальшсть яких виз-начаеться наявшстю у шдшску домшанта - Taxus baccata L. iз типовими домь нантними видами деревостану та травостою. Це угруповання е дуже щкавим для вiдтворення його в озелененш, оскiльки тут зростае значна кшькють декоративних видiв рослин. Зокрема, перший ярус деревостану утворюе Fagus sylvatica L., сшвдомшуе з ним Abies alba Mill. Другий ярус утворюе Acer pseu-doplatanus L., Tilia cordata Mill., Carpinus betulus L., Fraxinus excelsior L. У трав'яному ярус iз декоративних видiв зростае Dryopteris filix-mas (L.) Schott.
2. Угруповання букових лШв (Fageta sylvaticae) з домтуванням у тра-восто'1 мюячнищ оживаючо'1 (Lunaria rediviva). Це угруповання об'еднуе чоти-ри асощаци на пологих чи досить крутих схилах. Теж щкаве для штучного створення в озелененш (садиби люництв значних розмiрiв), оскшьки домшу-ючим видом у деревосташ е Fagus sylvatica L., спiвдомiнантом - Abies alba Mill. Другий ярус утворюють сшвдомшанти - Picea abies (L.) Karst., Acer pseu-doplatanus L. з домшкою Ulmus glabra Huds., Carpinus betulus L. У шдлюку зростае Corylus ovellana L., Sambucus nigra L. У трав'яному ярус домiнантним видом е Lunaria rediviva L., у домшку - Phyllitis scolopendrium (L.) Newm. та iн.
3. Угруповання букових л1с1в (Fageta sylvaticae) з домтуванням плюща звичайного (Hedera helix). Об'еднуе чотири асощаци, яю трапляються в iзольо-ваних мiсцезростаннях. Для оздоблення територш е досить щкавим, оскiльки деревостан утворюе Fagus sylvatica L., подекуди i3 значною домшкою Abies alba Mill. та Acer pseudoplatanus L. У проективному покритп з декоративних видiв зростае Dryopteris filix-mas (L.) Schott. та Vinca minor L. Це угруповання можна використовувати для дшянок i3 достатньо вологими грунтовими умо-вами та з деяким затшенням (приватна садиба значних розмiрiв, набережнi, ставки на територй дослiдженого Нащонального природного парку).
4. Угруповання букових л1ав (Fageta sylvaticae) з домтуванням у тра-восто'1 скополи карнюлшсъког (Scopolia carniolica). Входить одна асощащя -буковий л1с скопол1евий - Fagetum (sylvaticae) scopoliosum (carniolicae). По-ширена у межах висот 400-700 м н. р. м. Деревостан утворюе Fagus sylvatica L., поодиноко зростае Abies alba Mill., Picea abies (L.) Karst., Acer pseudoplatanus L., у тдшску трапляються Corylus ovellana L., Daphne mezereum L. У травосто! домшуе Scopolia carniolica Jacq., разом з нею постшно зростають Lunaria rediviva L., Phyllitis scolopendrium (L.) Newm., Urtica dioica L. та ш. Використовувати це угруповання у штучних умовах треба досить обережно, осюльки Daphne mezereum L. - отруйна рослина.
5. Угруповання букових л1ав (Fageta sylvaticae) з домтуванням у тра-восто'1 цибул1 ведмежо'1 (Allium ursinum). Це угруповання об'еднуе Ым асощ-ацш, яю зростають на схилах рiзних експозицш крутизною 10-30°. Це багато-ярусш рiзновiковi деревостани з переважанням Fagus sylvatica L., подекуди разом iз Abies alba Mill. та домшкою Acer pseudoplatanus L. Другий ярус мю-цями утворюе Picea abies (L.) Karst., третш - Carpinus betulus L. У трав'яному ярус домiнуе Allium ursinum L. Тобто це угруповання пiдходить для штучного створення шд час оздоблення територш, зокрема для озеленення садиби Завадювського люництва Нащонального природного парку.
6. Угруповання ялицево-звичайнодубових лшв (Abieto (albae) - Querce-ta (roboris)). До даного угруповання входить дев'ять асощацш, яю зростають на висот 300-500 м н. р. м. Воно доволi щкаве для створення в штучних умовах, осюльки домшуючим видом у деревосташ е Quercus robur L., сшвдомь нантом виступае Abies alba Mill., поодиноко трапляеться Acer pseudoplatanus L. та Fagus sylvatica L. Мюцями другий ярус формують Carpinus betulus L. та Tilia cordata Mill. Шдшсок або чагарниковий ярус iз декоративних видiв представляе Corylus ovellana L. При штучному створенш слщ звернути увагу на родючють грунтiв, оскiльки для цього угруповання вони повинш бути особливо багатими та поживними. Його можна створювати у парку вщпо-чинку або ж для озеленення територш люництв, лжарень тощо.
7. Угруповання с1ров1лъхових лшв (Alneta incanae) з домтуванням у травосто'1 скополи картолшсъког (Scopolia carniolica). Входить лише одна асощащя - с1ровтъховий л1с скопол1есий (Alnetum (incanae) scopoliosum (car-nioliacae), що зростае на терасах рiчок до висоти 600 м н. р. м. Його деревостани утвореш Alnus incana (L.) Moench. У шдлюку поодиноко зростае Sambu-cus nigra L. та Euonymus verrucosa Scop. Домшантом трав'яного ярусу виступае Scopolia carniolica Jacq., iз декоративних видiв, яю становлять флорис-
тичне ядро, зростае Caltha palustris L. Це угруповання е доволi цiкавим для створення у штучних умовах, особливо на зволожених територiях. Зокрема, його можна висаджувати на берегах ставюв Завадювського лiсництва, озера Журавлине та шших перезволожених земель на територи Нащонального природного парку.
8. Угруповання тровтьхових Äicie (Alneta incanae) з домтуванням у травосто'1 цибулi ведмежо'1 (Allium ursinum). До його складу входить лише одна асощащя - тровтьховий лic ведмежоцибулевий (Alnetum (incanae) alli-osum (ursini)). Фггоценоз зростае на терасах рiчок до висоти 600 м н. р. м. Па-швним видом у деревосташ е Alnus incana (L.) Moench., у домшку - Acer pseudoplatanus L. та Picea abies (L.) Karst. 1з рослинного рiзноманiття, яке утворюе шдлюок, можна видшити таю декоративш види: Sambucus nigra L. та Euonymus verrucosa Scop., Cornus mas L. У травосто1 iз декоративних видiв зростае Caltha palustris L. Це угруповання е щкавим для вщтворення його шд час оздоблення територш, але лише на зволожених мюцях та терасах рiчок, берегах озер, ставюв тощо.
9. Угруповання яворових лiciв (Acereta pseudoplatani) з домтуванням у травосто'1 м^ячнищ оживаючо'1 (Lunaria rediviva). Воно об'еднуе чотири асощаци, яю зростають на висот до 500-700 м н. р. м. на крутих прських схилах. Щкаве для створення у штучних умовах за своею будовою: перший ярус утворюе Fagus sylvatica L. з участю Fraxinus excelsior L., Abies alba Mill. та Ulmus laevis Pall. У другому ярус переважае Acer pseudoplatanus L. У шд-люку поодиноко трапляеться Cory lus ovellana L. У трав'яному ярус домшуе декоративний вид Lunaria rediviva L., поодиноко зростае Phyllitis scolopendri-um (L.) Newm. Його можна використати шд час створення паркових дендро-композищй, або ж для озеленення садиб люництв.
10. Угруповання яворових лiciв (Acereta pseudoplatani) з домтуванням у травосто'1 скополИ' карнюлшськоЧ (Scopolia carniolica). Об'еднуе двi асощаци, що зростають на стрiмких схилах на висот вщ 500 до 700 м н. р. м. Де-ревний ярус утворюе Acer pseudoplatanus L., поодиноко трапляються Fagus sylvatica L., Abies alba Mill. та Picea abies (L.) Karst. Негустий шдшсок сфор-мований Corylus ovellana L. У травосто1 виявлеш таю декоративш види: Scopolia carniolica Jacq., Lunaria rediviva L., Phyllitis scolopendrium (L.) Newm. Для створення у штучних умовах е досить актуальним. Це угруповання можна вщтворювати на присадибних дшянках великих розмiрiв, або ж шд час озеленення освоених територш люництв.
Таким чином, на територи Нащонального природного парку "Стшвсь-ю Бескиди" виявлено 10 раритетних декоративних фiтоценозiв лiсiв, що шдля-гають охорош [4]. З них за категорiальним статусом п'ять рщюсних i п'ять тих, що перебувають шд загрозою зникнення. О^м цього, вщповщно до методич-них розробок [4, 5, 8, 12], для кожного угруповання, залежно вщ його науково1 та фiтосозологiчноï цiнностi, було зроблено синфггосозолопчне оцiнювання. На дослщженш територiï виявлено два угруповання III категори раритетностi, одне угруповання I i II категорш та шм угруповань II категорiï. Згiдно з визна-ченими синфiтосозологiчними iндексами (СФ!), якi е iнтегральними юльюсни-ми показниками фiтосозологiчноï цiнностi угруповання, для кожного фггоце-
нозу ми видшили синфiтосозологiчнi класи (СФКл). Наприклад, якщо СФ1 от-римали бшьше числа 11, то це I СФКл, якщо СФ1 бiльший за 8, але менший, нiж 11 - це II СФКл, якщо межi СФ1 змiнюються вiд 5 до 7,9 - це III СФКл i якщо СФ! менший за 5 - це IV СФКл [4, 5, 8]. Отже, 10 раритетних рослинних угруповань, що зростають на територи Нащонального природного парку "Ско-лiвськi Бескиди", належать до I СФКл. Зважаючи на це, слщ переглянути обся-ги ix господарського використання, а також загалом зменшити iнше антропо-генне навантаження на територiяx, де безпосередньо зростають щ раритетнi i водночас декоративш рослинш угруповання.
Натомiсть з опиЫв цих декоративних фiтоценозiв можна зробити де-який висновок про те, що вс раритетнi угруповання Нащонального природного парку "Стшвсью Бескиди" не лише потребують збереження, а й вщтво-рення та збагачення на територiяx озеленення. Вони за сво'м складом та бу-довою е досить естетичними та привабливими для використання у ландшафтному фггодизайш на доволi великих площах. Дос для оздоблення територш населених пунклв такий прийом не застосовувався. Вш дав би можливють вiдновити та сприяти поширенню цих раритетних рослинних угруповань. Тому можна рекомендувати створювати раритетш декоративш фггоценози на територiяx паркiв вщпочинку, садиб лiсництв, лiкарень, оскiльки вони потребують досить великих за розмiрами дшянок та формування повного видового складу рослин. Таю дшянки варто шдбирати за грунтово-киматичними умо-вами, котрi максимально наближенi до природних умов прського масиву Ук-ра'нських Бескид.
Л1тература
1. Дейиека А.М. Рщюсш види рослин i тварин / А.М. Дейнека, В.Я. Бандерич, В.О. Крамарець. - Льв1в : Вид-во СПОЛОМ, 2007. - 192 с.
2. Дейиека А.М. Люи нащонального природного парку "Скол1вськ1 Бескиди" / А.М. Дейнека, Л! Млкша, В.П. Приндак. - Льв1в : Вид-во СПОЛОМ, 2006. - 176 с.
3. Европейский Красный список животных и растений, находящихся под угрозой исчезновения во всемирном масштабе. - Нью-Йорк : Вид-во ООН, 1992. - 167 с.
4. Зелена книга Украши / за заг. ред. члена-кор. НАН Украши ЯП. Д1духа. - К. : Вид-во "Альтерпрес", 2009. - 128 с.
5. Зелена книга Украши: якою ш бути? / за заг. ред. акад. НАН Украши, проф. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. - К. : Вид-во "Академперюдика", 2003. - 33 с.
6. Конвенщя про м1жнародну торпвлю видами дико'' флори i фауни, що перебувають тд загрозою зникнення (Вашингтон, 1973). - К. : Вид-во Мшекоресурав Украши та НУ "Киево-Могилянська академiя", 2000. - 80 с.
7. Конвенщя про охорону дико'' флори i фауни та природних середовищ юнування в Сврот (Берн, 1979). - К. : Вид-во Мшекобезпеки Украши, 1998. - 76 с.
8. Методичш рекомендаци до вивчення дисциплши "Бiосозологiя" студентами мапстратури денно'' форми навчання за напрямом 1304 - "Люове та садово-паркове господарство" / укладачi: проф. С.Ю. Попович, доц. О.М. Корiнько. - К. : Вид-во НАУ, 2006. - 42 с.
9. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
10. Попович С.Ю. Синфггосозолопя лiсiв Украши / С.Ю. Попович. - К. : Вид-во "Академперюдика", 2002. - 228 с.
11. Соломаха В.А. Нащональний природний парк "Сколiвськi Бескиди". Рослинний свгг / В.А. Соломаха, Д.М. Якушенко, В.О. Крамарець та ш. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2004. - 240 с.
12. Стойко С.М. Раритетнг фiтоценози захiдних реггонгв Украши / С.М. Стойко, Л.1. Мiлкiна, П.Т. Ященко та гн. - Львiв, 1997. - 150 с.
13. Червона книга Украши. Рослинний свгт / редкол. Ю.Р. Шеляг-Сосонко (вiдп. ред.) та гн. - К. : Вид-во "Украшська енциклопедiям iM. М.П. Бажана, 1996. - 608 с.
14. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дгдуха. - К. : Изд-во "Глобалконсалтинг", 2009. - 900 с.
Михайлович Н.В. Синфитозологический анализ раритетных декоративных лесных фитоценозов природного парка "Сколивские Бескиды"
Определены раритетные декоративные лесные фитоценозы Национального природного парка "Сколивские Бескиды", для которых сделана синфитосозологичес-кая оценка (рассчитаны синфитосозологические индексы и синфитосозологические классы, определены категории и статус раритетности).
Ключевые слова: Национальный природный парк, синфитосозологический анализ, раритетные декоративные фитоценозы, синфитосозологический индекс, син-фитосозологический класс, категория, статус.
Mykhaylovych N.V. Synphytosozological analysis of rare decorative forest phytocoenoses of the natural park "Skolivski Beskydy"
Rare decorative forest phytocoenoses of the national natural park "Skolivski Beskydy" are determined, for which the synphytosozological assessment is elaborated (synphytosozological indices and synphytosozological classes are identified, categories and status of the rarity are determined).
Keywords: National natural park, synphytosozological analysis, rare decorative phytocoenoses, synphytosozological index, synphytosozological class, category, status.
УДК330.15+332.142.6:911.375.3 Астр. У.В. Павлюк1 -НЛТУ Украши, м. Льем
ФОРМУВАННЯ ПОНЯТШНО-ТЕРМШОЛОГШНОГО АПАРАТУ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ НАСЕЛЕНИЯ ВЕЛИКИХ М1СТ
Розглянуто особливосп формування понятшно-термшолопчного апарату, пов'язаного з висв^ленням проблем еколопчно! безпеки населення великих мют. Окреслено типи переходу вщ еколопчно! безпеки до еколопчно! небезпеки. Проана-лiзовано найважливiшi ознаки еколопчно! безпеки. Подано побудовану автором по-нятшно-термшолопчну систему "еколопчна безпека" - "еколопчна небезпека".
Ключов1 слова: еколопчна безпека, еколопчна небезпека, еколопчний ризик, еколопчна загроза, понятшно-термшолопчний апарат.
У ХХ1 ст. проблеми еколопчно! безпеки населення великих мют перманентно загострюються. Зпдно з ощнками спещашслв ООН, еколопв м1ж-народних { нащональних природоохоронних оргашзацш, управлшщв, сощ-олопв, одшею з найбшьших сучасних сощально-економ1чних проблем еколо-пчних проблем е зростання кшькосп та величини великих м1ст, у яких хворь ють й передчасно помирають люди, руйнуються та гинуть залишки природи внаслщок концентраци на 1х територи потенцшно небезпечних об'екпв. Саме тому сучасш велик м1ста характеризуються в багатьох наукових { науково-популярних публшащях як "раков1 пухлини": на 1х територи концентруеться низка загроз безпещ населення. Так загрози потребують вивчення, оскшьки без цього неможливо реал1зувати еколопчну безпеку у великих мютах.
1 Наук. кер1вник: проф. Г. С. Шевченко, д-р екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
