CC BY
27
Лiтература
1. Брадк G.M. Рослинний покрив бол1т УРСР// Рослиннiсть УРСР. Болота. - К.: Наук. думка, 1973. - С. 15-102.
2. Дмитрах Р.1. Еколого-популяцшна рiзноманiтнiсть Valeriana siplicifolia (Reichenb.) Kabath у Карпатах// Вюник Львiв. ун-ту. Серiя бiол., 2002, вип. 31. - С. 95-99.
3. Дмитрах P.I. Valeriana simplicifolia (Reichenb.) Kabath в Укра1'ш: поширення, так-сономiя, морфолопя// Вiсник Львiв. ун-ту. Серiя бiол., вип. 29, 2002. - С. 46-51.
4. Дмитрах P.I. Змши внутр1шньопопуляцшно'1 структури рiзностатевих видiв рос-лин тд впливом антропогенних факторiв// Наук. вюник Ужгород. нац. ун-ту, Серiя бюл., N 10, 2001. - С. 35-37.
5. Козий Г.В. История флоры и растительности Украинских Карпат// Флора и фауна Карпат. - М.: Изд-во АН СССР, 1963. - С. 5-15.
6. Малиновський К.А. Рослиннють високопр'я Украшських Карпат. - К.: Наук. думка, 1980. - 277 с.
7. Тимофеев-Ресовский Н.А., Яблоков А.В., Глотов Н.В. Очерк учения о популяциях. - М.: Наука, 1973. - 278 с.
8. Яблоков А.В. Состояние исследований и некоторые проблемы фенетики// Фенети-ка популяций. - М.: Наука, 1982. - С. 3-13.
9. Яблоков А.В., Юсуфов А.Г. Эволюционное учение. - М.: Высш. школа, 1989. - 335 с.
УДК 502.7+581.55(477) 1нж. Д.П. Воронцов1; М.1. Коханець2; Л.1. МЫкта3
УГРУПОВАННЯ "ЗЕЛЕНО1 КНИГИ" У НАЦ1ОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
Наведено даш про мюцезнаходження та ф1тоценотичну структуру 4 синтаксо-шв рщкюних рослинних угруповань НПП "Сколiвськi Бескиди", занесених до "Зеленой книги Украинской ССР" (1987).
Ключов1 слова: Зелена книга, синтаксон, раритети.
D.P. Vorontsov, M.I. Kochanets, L.I. Milkina
The plant communities of the "Green Data Book" of the National Nature Park "Skolivski Beskydy"
The data on localities and phytocoenotic structure of 4 rare plant communities synta-xa which are included to the "Green Data Book of Ukrainian SSR" (1987) within "Skolivski Beskydy" national nature park are given.
Keywords: "Green Data Book", syntaxa, rare plants.
1нвентаризащя рщюсних, зникаючих i типових рослинних угруповань е частиною i передумовою оргашзацп охорони раршепв бiорiзноманiття шляхом функщонального зонування територи нащональних парюв i визна-чення природоохоронного режиму для кожного типу фiтоценозiв. При цьому, у першу чергу, необхщно брати до уваги наявшсть на територи заповщного об'екту рщюсних угруповань, що мають загальнодержавне синфггосозолопч-не значення. Насамперед, такими е ценози, що включеш до "Зеленой книги Украинской ССР" [5]. Проведення необхщних заходiв щодо 1х швентаризацп та охорони сприятиме збереженню ценотично! рiзноманiтностi не тiльки
1 1нститут екологи Карпат НАНУ
2 директор НПП "Скол1всьш Бескиди"
3 ст. наук. ствроб., д-р. бюл. наук - НПП "Скол1вськ1 Бескиди"
НПП мСколiвськi Бескиди", але й регюну в цiлому. У нашому випадку - це геоморфолопчш райони Стшвських Бескидiв (область Зовнiшнiх Карпат) i Стрийсько-Сянсько! верховини (Вододiльно-Верховинська область) [12].
Матерiалами для дано! роботи послужили геоботашчш описи рщюс-них люових угруповань, якi було зроблено на пiдставi детально-маршрутних дослiджень рослинностi НПП "Стивсью Бескиди". У складi деревосташв (ярус А) видiленi пiд,яруси А1 (найвищий) та А2 (нижчий вщ попереднього на 3-5 м). Ярус В - ярус чагарниюв та шдросту. Ярус С - трав'яно-чагарнич-ковий. Латинськi назви угруповань прийнято за домшантною системою [9], видовi назви рослин наведено за "Определителем..." [8]. Порядок перелжу синтаксошв прийнято за "Зеленой книгой Украинской ССР" [5].
1. Синтаксон: асощащя букового лку ведмежоцибулевого - Fage-tum (sylvaticae) alliosum (ursini). Рщюст для Укра!ни угруповання з домшу-ванням у TO^mi Allium ursinum - виду, включеного до "Червоно! книги Ук-ра!ни" [11]. Угруповання включенi також до регюнально! "Зелено! книги" [10] та "Зелено! книги Укра!ни" [6]. Вщзначеш на пiвнiчно-схiдних схилах хребта Парашки у Стшвському вiйськовому ЛГ, на схилах г. Високий Верх, у Майданському, Стивському (кв. 12), Крушельницькому (кв. 29, 30) та За-вадювському (кв. 12) лiсництвах.
Рiзновiковi, переважно монодомiнантнi буковi деревостани. Зiмкну-тiсть крон 0,7-0,9. В ярус В - поодинокi особини Corylus avellana, Grossula-ria reclinata, Sambucus racemosa, Sorbus aucuparia, Lonicera nigra, nidpicm Fa-gus sylvatica. Флористичне ядро утворюють Allium ursinum (40-90 %) та iншi представники широколистяно-люово! еколого-ценотично! групи: Actaea spi-cata, Aposeris foetida, Asarum europaeum, Chaerophyllum temulum, Circaea alpina, Dentaria bulbifera, D. glandulosa, Dryopteris filix-mas, Filipendula denudata, Galeobdolon luteum, Galium odoratum, Glechoma hirsuta, Isopyrum thalictroides, Lunaria rediviva, Mercurialis perennis, Paris quadrifolia, Polystichum braunii, Primula veris, Pulmonaria obscura, Stachys sylvatica, Stellaria nemorum, S. ho-lostea, Symphytum cordatum, Thalictrum aquilegifolium.
2. Синтаксон: формащя яворових лiсiв - Acer eta pseudoplatani. До "Зеленой книги Украинской ССР" [5] занесено всю формацш Acereta pseudoplatani, але у синтаксономiчному складi формацп асощаци Aceretum (pseudoplatani) phyllitidosum (scolopendrii) та A. (p.) scopoliosum (carniolicae) не наведет. Вважаемо за доцшьне доповнити даш щодо ценотичного рiзноманiття в рамках дано! формаци.
Асощащя яворового лку листовикового - Aceretum (pseudoplatani) phyllitidosum (scolopendrii). Первинно рщюсш для Укра!нських Карпат люи з домшуванням у TO^mi Phyllitis scolopendrium - третинного релжту з лгголо-пчним типом iзоляцi!' [7]. Угруповання приурочеш до прського люового поясу, де ростуть на с^мких схилах з кам'янистими бурими прсько-люовими грунтами. Вщзначеш у Сколiвському (кв. 2) лiсництвi.
Склад деревостану 9Яв1Гр од. Яц. Зiмкнутiсть крон 0,9. В ярус В (0,5) -Grossularia reclinata (40-50 %), Sambucus nigra, шдрют Abies alba, Acerpseudop-latanus, Carpinus betulus. Проективне покриття ярусу С становить 60-70 %. Фло-
pистичне ядоо, кpiм Grossularia reclinata, утвоpюють Phyllitis scolopendrium (до 20 о/о), Polypodium vulgare (до 1S //), Dryopteris filix-mas (до 1S //), Dr. carthusi-ana (S о/), Actaea spicata, Dentaria bulbifera, Mercurialis perennis, Phegopteris connectilis, Salvia glutinosa, Stellaria holostea, Symphytum cordatum.
Асощащя яворового лку скополквого - Aceretum (pseudoplatani) sco-poliosum (carniolicae). Пеpвинно p^iem ос^вш ^p^rn ценози з пaнувaн-ням у TO^rni Scopolia carniolica - тpетинного pелiкту [V], включеного до "Чеpвоноï книги Укpaïни" [11]. Угpуповaння зaнесенi тaкож до pегiонaльноï "Зелено1' книги" [10] тa "Зелено1' книги Укpaïни" [б]. Вiдзнaченi у Сколiвсько-му люнищв (кв. 12).
Пеpестiйнi люи. Склaд деpевостaну 10 Яв. Зiмкнутiсть кpон 0,4-0,б. Яpус В утвоpюють Corylus avellana (З /), Sambucus nigra, n^pier Abies alba. ^ое^мте покpиrтя яpусу С - до 98 /. Флоpистичне ядpо стaновлять Scopolia carniolica (90 о/), Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Athyrium filix-femina, Chrysosplenium alternifolium, Lunaria rediviva, Mercurialis perennis, Pulmonaria obscura, Symphytum cordatum.
3. Cuнтаксон: Асощащя втьхового лку з einbxu арог страусшково-го - Alnetum (incanae) matteucciidosum (struthiopteris). Пеpвинно p^iem для Укpaïни угpуповaння з пaнувaнням у TORp^i тpетинного pелiкту Matteuccia struthiopteris [V]. Вщзшчеш у Сколiвському (кв. З) тa Мaйдaнському (кв. S3), a тaкож споpaдично нa теpaсaх вздовж p. Рибник) лiсництвaх [1].
Сктад деpевостaну 10Влс, зpiдкa rpaпляються Abies alba, Acer pseu-doplatanus, Fagus sylvatica. Зiмкнутiсть ^он 0,V-0,9. В яpусi В - Corylus avellana, Daphne mezereum, Grossularia reclinata, Salix caprea, Sambucus nigra, nidpicm Abies alba, Acer pseudoplatanus, Fraxinus excelsior. Пpоективне пок-pиття яpусу С - 80 /. Флоpистичне ядpо утвоpюють евrpофнi види - Matteuccia struthiopteris (2S-S0 о/), Lunaria rediviva (до 10 о/), Petasites albus (до 10 о/), Aegopodium podagraria (S о/), Asarum europaeum (S о/), Stellaria nemo-rum (до S о/), Aconitum moldavicum, Athyrium filix-femina, Cirsium oleraceum, Dentaria bulbifera, D. glandulosa, Geranium phaeum, G. robertianum, Impatiens noli-tangere, Ranunculus lanuginosus, Salvia glutinosa, Scrophularia nodosa, Stachys sylvatica, Thalictrum aquilegifolium.
4. Cuнmаксон: Формащя прuгнiченосмереково-сфагнова - Sphagneta (fusci, magellanici, nemorei) depressipiceetosa (abietis).
Рщюст для Укpaïни ripcbra боpеaльнi болотш угpуповaння, в яpусi D яких неподшьно тнують сфaгновi мохи. Головною сшльною pисою цих бо-л^ e тявшсть суцшьного потужного шapу тоpфу.
Асощащя Sphagnetum (magellanici) depressipiceetosum (abietis) (угру-повання (Picea abies) - Eriophorum vaginatum - Oxycoccus palustris - Sphagnum magellanicum). Пеpвинно p^i^e для Укpaïнських Kapпaт олiготpофне пухiвково-сфaгновe болото. Угpуповaння включене тaкож до peгiонaльноï "Зелено1' книги" [10]. Вщзшчене у Сколiвському (кв. З) люницга, в уpочищi "Жуpaвлинe" [4, 10].
Моховий яpус (100 о/) утвоpюють Sphagnum magellanicum тa Sph. ca-pillifolium з нeзнaчною домшкою Polytrichum juniperinum (до S /). В яpусi С
(75 %) домiнують види, характеры для болгг формацп Sphagneta depressipice-etosa, зокрема Eriophorum vaginatum (50 %o), Oxycoccus palustris (до 20 %о), Drosera rotundifolia (10 %), Carex limosa (10 %), Rhodococcum vitis-idaea, Vac-cinium myrtillus. Розрщжений деревно-чагарниковий ярус (0,1-0,3) сформова-ний переважно пригшченими особинами Picea abies, що ростуть куртинами.
Асощащя Sphagnetum (nemorei) depressipiceetosum (abietis) (угруповання (Picea abies)-Eriophorum vaginatum - Vaccinium uliginosum - Oxycoccus palustris - Sphagnum nemoreum + S. rubellum). Первинно рщюсне для Укра!нських Карпат ол^отрофне пухiвково-сфагнове болото. Вщзначене у Завадювському лiсництвi, в урочишд "Селище" [2, 3].
У моховому ярус (85-100 %) панують Sphagnum nemoreum, Sph. rubellum з домшкою Sph. plumulosum, Sph. quinquefarium, Aulacomnium palustre, Polytrichum juniperinum, P. commune, P. formosum. Проективне покриття ярусу С становить 80-90 %. Тут переважають ол^отрофш та ол^омезотрофш види: Eriophorum vaginatum (25-50 %), Vaccinium uliginosum (25-50 %), Oxycoccus palustris (до 10 %). Трапляються також Calluna vulgaris, Rhodococcum vitis-idaea, Vaccinium myrtillus. Схщна частина болота рiдколiсна. Тут ростуть поодинок особини Picea abies, що мюцями формують куртини. Зiмкнутiсть крон 0,2-0,3.
Бшьшють наведених у роботi рщюсних фiтоценозiв трапляеться на те-ритори НПП "Сколiвськi Бескиди" одинично i потребують особливо! уваги. Зокрема, угруповання Sphagnetum (magellanici) depressipiceetosum в урочищi "Журавлине" знаходиться у зонi регульовано! рекреаци, стан його збереже-ност незадовiльний. Унiкальне для територи парку угруповання Sphagnetum (nemorei) depressipiceetosum в урочищi "Селище" знаходиться в господарсь-кш зонi. Недостатньо забезпечене охороною також угруповання Aceretum (pseudoplatani) phyllitidosum (scolopendrii) у Стивському лiсництвi (зона регульовано! рекреаци). Подiбнi проблеми мають мiсце також стосовно локаль тетiв деяких iнших рiдкiсних фiтоценозiв (наприклад, Fagetum (sylvaticae) al-liosum (ursini), деяк локалiтети якого знаходяться на територи Сколiвського вiйськового люгоспу). Таким чином, виникае потреба переглянути попе-редньо розроблену схему природоохоронного зонування територи НПП "Сколiвськi Бескиди" i внести необхiднi корективи.
Лггература
1. Воронцов Д.П., М1лк1на Л.1. Ценотична структура лiсiв з Alnus incana (L.) Mo-ench. в басейш р. Рибник Майданський (НПП "Скол1всью Бескиди")// Науковi за писки Державного природознавчого музею. - Львiв, 2002, т. 17. - С. 47-54.
2. Воронцов Д.П., Пщгребельна О.М. Флора i рослиннють верхового болота "Селище" (Схщш Бескиди) // Вюник Льв1вськ. ун-ту: Сер1я бюлопчна. - 2002, вип. 31. - С. 77-87.
3. Воронцов Д.П., Пщгребельна О.М. Про доцшьшсть збереження верхового болота "Селище" (Схщш Бескиди) // Науков1 основи збереження бютично! р1зномаштносп. -2002. - Льв1в: "Лга-Прес". - 2003, вип. 4. - С. 77-87.
4. Воронцов Д.П., Якушенко Д.М. Скол1всью Бескиди// Ф1тор1зномашття наць ональних природних паркiв Укра!ни/ Пщ заг. ред, Т. Л. Андр1енко та В. А. Онищенка. - К.: Наук. свгг, 2003. - С. 76-83.
5. Зеленая книга Украинской ССР: редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества/ Под общ. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К.: Наук. думка, 1987. - 216 с.
6. Зелена книга Украши. Лiси/ За ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. - К.: Наук. думка, 2002. - 254 с.
7. Малиновський К., Царик Й., Кияк В., Нестерук Ю. Рщюсш, ендемiчнi, рел^о-вi та погранично-ареальш види рослин Укра'шських Карпат. - Львiв: Лiга-Прес, 2002. - 76 с.
8. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
9. Продромус растительности Украины/ Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух ЯП., Дубы-на Д.В. и др.; Отв. ред. Малиновский К. А. - К.: Наук. думка, 1991.- 272 с.
10. Стойко С.М., Мшкша Л.1., Ященко П. Т. та ш Раритетш фiтоценози захiдних репошв Украши (Регiональна "Зелена книга"). - Львiв: Поллi, 1998. - 190 с.
11. Червона книга Украши. Рослинний свт / Редкол.: Ю.Р. Шеляг-Сосонко (вщп. ред.) та ш - К.: Украшська енциклопедiя iм. М.П. Бажана, 1996. - 608 с.
12. Цись П.М. Геоморфология i неотектонiка// Природа Украшських Карпат. - Львiв: Вид-во Львiвськ. ун-ту, 1968. - С. 59-80._
УДК 630*27 Ст. лаб. О. С. М'ясоедов - Дрогобицький ДПУ
ХВОЙН1 ДЕРЕВА ТА КУЩ1 У СКЛАД1 ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
М1СТА ТРУСКАВЦЯ
Наводяться результати дослщжень видового та формового складу хвойних у зе-лених насадженнях мюта Трускавця.
Ключов1 слова: курорт Трускавець, хвойш, зеленi насадження.
O.S. Myasoedov - Drogobych SPU Coniferous species in green belt of Truskavets' city
The results of investigation of needles in the greenery of the town Truskavets are given in the mentioned above article.
Keywords: the resort of Truskavets, needles, greenery.
Озеленения Трускавця (старшого укра!нського курорту) мае довгу ю-торда. Перш1 вщомост про роботи з озеленення вщносяться до середини Х1Х ст. [4]. Тод1 люок мюцевого священика було перетворено на парк з джерелом Мар1я, де засяли та посадили ялину. Наприюнщ Х1Х ст. парк "Адам1вка" було реконструйовано та перетворено на англшський парк. Вщомо, що тод1 було висаджено велику кшьюсть привезених рщюсних дерев та кушдв. Цший гай вжових смерек, насаджених тод1, збер1гся до нашого часу. У середиш 20-х роюв ХХ ст. у м1ст1 з'являеться кипарисовик Лавсона, його рщюсна форма 'Argentea'. Загалом у цей перюд спостер1гаеться захщноевропейська лш1я в озелененш. Шзшше, за радянсько! влади, у зелеш насадження мюта було привнесено велику кшьюсть ту! захщно! та и форм. З початку 90-х роюв проводиться озеленення з використанням р1зних форм ял1вцю козацького, ту! та тису, при цьому акцент робиться на створенш високо естетичних композицш (прок, солггер1в тощо). При цьому дослщження зелених насаджень, !х швен-таризащя носять нерегулярний характер та не охоплюють мюто в цшому.
Протягом 2001-03 рр. ми провели дослщження на предмет визначення наявних вид1в та форм хвойних. Для бшьшо! зручност грунтовш дослщжен-ня (видовий та формовий склад, життевий стан, середнш вж тощо) ми проводили на трьох дшянках, що обирались з огляду на р1зний характер озеленен-
