CC BY
13
УДК502.7 + 581.55 Астр. 1.М. Пацура - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 МАЛО ПОШИРЕНИХ Л1СОВИХ УГРУПОВАНЬ
КАРПАТСЬКО1 ЧАСТИНИ БАСЕЙНУ Р1КИ ДН1СТЕР
У регюш збереглися рiдкiснi лiсовi угруповання старшого вжу з участю Quer-cus robur and Abies alba, Acer pseudoplatanus, Quercus petraea, Pinus cembra, Pinus sylvestris, Ulmus glabra. Вони поширеш на обмеженш площ^ Це еталони автохтонного рослинного покриву, що потребують охорони. 1х структурнi особливостi i дина-Mi4m тенденцп необхiдно враховувати при перспективному плануванш ведення лiсо-вого господарства.
I.M. Patsura
The features have not enough of widespread wood groupings a Carpathian part of pool of the river Dnister
In region the rare forest association of the senior age with participation of an Quer-cus robur and Abies alba, Acer pseudoplatanus, Quercus petraea, Pinus cembra, Pinus sylvestris, Ulmus glabra were kept. They locally meet on the small areas. It is the standards of natural forest types. They are necessary for protecting. Their structure is useful for taking into account in forestry practice.
Внаслвдок женсивного заселения та агрокультурного освоения лiсовi ландшафти регюну протягом остантх 3-5 столиь зазнали глибоких антропо-генних трансформацш [3]. Ц процеси особливо позначилися на сташ лкш рiвнини та височини передпр'я, меншою мiрою - низькогiр'я. Про це наочно свдаить вiдносна площа вкритих лком земель у межах складових ландшафтних ярусш регiону (табл. 1).
Табл. 1. Сучасний стан Державного лкового фонду регюну в межах складових _ландшафтних ярупв_
Висотш ландшафтнi яруси, вiдносна лiсистiсть Площа, тис. га Усереднений склад деревосташв природного походження, %*
за-галь-на держлюфонду
разом В т.ч. ль cíb природного поход-ження
Ршнина, 10 % 210,6 18,9 11,7 48Дз20Влч10Бп 8Ос 7Бк 2Яс 2Мд 1(iншi)
Височина, 25 % 454,4 103,4 62,6 31 Дз19Бк15Гз 8Бп 7Яц 6Влч 5См 3Ос 2Лпд 2Сз 1Яв1(шш1)
Низькопр'я, 40 % 377,5 141,7 84,4 38Бк24Яц22См 4Дз 4Сз 2Бп 2Яв 1Гз 1Вхс
Середньопр'я, 86 % 275,6 237,8 125,0 -См32Бк 7Яц 3Сг 2Бп 2Яв 1Влс 1(шш)
Разом, 40 % 1318,1 501,8 283,7 30См29Бк12Яц10Дз 4Бп 4Гз 2Влч 2Сз 2Яв 1Сг 1Ос 1Влс 1Лпд 1(шш)
* Ymobhí no3HawHHa nicoTBÍpHHX Bagá: Ek - Fagus sylvatica L.; En - Betulapendula Roth.; Bm - Alnus glutinosa (L.) Gaertn.; Bnc - Alnus incana (L.) Moench.; r3 -Carpinus betulus L.; ^3 - Quercus robur L.; ^ng - Tilia cordata Mill.; Mg - Larix decidua (L.) Mill.; Oc - Populus tremula L.; Cr - Pinus montana Mill.; C3 - Pinus sylvestris L.; Cm - Picea abies (L.) Karst.; ^b - Acer pseudoplatanus L.; ^c - Fraxinus excelsior L.; .to; - Abies alba Mill.; (mmi - Acer platanoides L., Alnus viridis DC., Cerasus avium (L.) Moench., Pinus cembra L., Quercus rubra L., Quercus petraea Liebl., Salix caprea L., Ulmus glabra Huds. Ta íh.)
Вiдбулося не ильки зменшення лкистосп, але й спрощення структуры деревосташв та суттеве скорочення у 1х складi популящй окремих деревних видав, зокрема - Abies alba, Acer pseudoplatanus, Pinus cembra, Ulmus glabra тощо.
На передпр'1 типовi зональнi лiсовi угруповання сформувались на контактi формацiй рiвнинниx широколистяних дубових, букових та грабових лкш Захщноукрашського Лiсостепу та гiрськиx ялицевих i букових лiсiв Ук-рашських Карпат. Тому вони представленi складними мiшаними деревоста-нами, перший ярус яких формуе ялиця бiла, другий - дуб звичайний, а третш - граб звичайний. Такi угруповання е автохтонними для вше! шдпрсько! ви-сочини. Залишки 1х зустрiчаються лише в окремих мiсцяx на ршниш право-бережжя Днiстра i в долинах низькогiр'я, на висоп до 750-800 м над р. м. (Малотур'янське л-во Вигодського держлкгоспу). Оскшьки, популяцiя ялицi i дуба зазнали масового знищення у минулому, це сприяло розширенню по-пуляцл бука лiсового. Отже, характер лково! рослинностi височин пiдгiр'я та на низькопр'1 був iстотно змiнений, що призвело навiть до певних роз6Джнос-тей при геоботанiчному та лiсiвничому районуваннi ще! територц. Однак ввд-новний потенцiал лiсiв забезпечив поступове вщновлення природного характеру рослинносп. Так, у межах височини, на вщмшу вiд ршнини та низько-гiр'я, все ж вбачаеться чика тенденцiя формування ялицево-дубових лiсiв з грабом та буком (табл. 1). Особливо щнними еталонними насадженнями такого типу е невелит за площею лiсостани в Болехшському та Дрогобицькому держлiсгоспаx (19 дiлянок, загальною площею 131 га). Це переважно се-редньоповнотнi деревостани, запас яких становить 300 -500 м3 на 1 га. Се-редня висота дерев ялищ сягае 35 м, а дуба до 30 м. На жаль, лки такого складу старшого вшу поширеш на обмеженш плошд: на височинi - всього 22,7 га i у низькопр'1 34,3 га (табл. 2). 1х слiд вважати унiкальними. Вони пот-ребують охорони та вiдтворення.
Табл. 2. Поширення ялицево-дубових лiсiв старшого eiKy за висотними ярусами
у лисах держлкфонду регюну
Тип едафотопу Площа, га
разом в т.ч. за вшовими трупами, роки
61-70 | 71-80 |81-90 |91-100 |101-110| бшьше 110
Височина
Свiжий груд 16,8 - - 15,8 1,0 - -
Вологий груд 170,5 11,6 50,3 24,2 25,0 21,5 10,5
Вологий сугруд 121,1 17,0 17,8 2,7 12,0 - 12,2
Разом 308,4 28,6 68,1 42,7 38,0 21,5 22,7
Низькопр'я
Вологий груд 210,9 26,7 3,5 14,3 46,1 -,8 31,6
Вологий сугруд 96,6 30,1 5,5 19,2 5,3 1,7 2,7
Разом 307,5 56,8 9,0 33,5 51,4 54,5 34,3
Середньопр'я
Вологий сугруд | 5,3 | 0,7 | 2,7 | 1,9 | - | - | -
У межах регюну дуже рдакними е також лiсовi угруповання з дубом скельним, що локально трапляються в умовах вологих сугрудав та груддв. Це
переважно середньоповнотш деревостани старшого BiKy висотою до 20 м, в яких дуб скельний е переважаючою породою. Зyстрiчаються вони у Надвр-нянському держлiсгоспi на площi 21 га та у Старосамбiрськомy держлiсгоспi на плошд 16 га. У складi таких деревосташв як домiшка зростають бук, ялиця, липа серцелиста та черешня. Як значна домiшка у букових деревостанах, трапляються дуб скельний в Болехнвському л-вi Болехшського держлкгоспу на плошi 1,5 га. Bd цi дшянки включенi до природно-заповщного фонду.
Дуже рiдкiсними у регюш е також лiсовi угруповання з участю окре-мих видав в'яза (табл. 3). У межах низовини вони практично ввдсутш. Як до-мiшка у складi заплавних дубових лiсiв Ulmus glabra, а також Ulmus laevis Pall i Ulmus suberosa Moench трапляються у ландшафтному заказнику "Ко-шiв" на плошд 110 га.
На височиш деревостани за участю в'яза прського та шших видав зyстрiчаються лише в окремих мiсцях на невеликих площах. Зростають вони серед дубових лкш бiля рiчок, де в'яз прський навiть домiнyе у складi деревосташв. Таке цiкаве угруповання його з домшкою ясена звичайного, дуба звичайного та клена-явора виявлено на плошд 11,3 га на лшому березi р. Су-кiль у Болехнвському л-вi Болехшського держлiсгоспy. У весняному спектрi трав'яного вкриття тут сущльний фон утворюе Allium ursinum L. з домiшкою Leucojum vernum L. та Lilium martagón L., ят занесенi до Червоно! Книги Ук-ра'ни. Тут запропоновано створити заповщне урочище "В'язина болехшська" для збереження цього рiдкiсного фiтоценозy.
Табл. 3. Поширення популяци в 'яза гiрського у межах лiсiв держл^фонду
регюну (площа, га)
Висотнi ландшафтнi яруси Участь у складi деревосташв, % Класи BiKy Всього
до 5 10 20 3 4 5 6 7 9
Височина 3,4 - - - - 3,4 - - - 3,4
Низькопр'я 117,0 21,8 8,0 1,5 83,8 33,9 12,0 3,8 146,8
Середньопр'я 341,7 58,7 0,4 0,6 7,4 94,8 113,8 57,2 36,0 400,8
Разом 462,1 80,5 8,4 2,1 91,2 -37,: 113,8 69,2 39,8 551,0
Дещо ширше поширення мае популящя в'яза прського у межах низькопр'я та середньопр'я. Так насадження е у Граб1вському л-в1 Брош-швського держлкгоспу (2 га), М1зунському, 1лемянському, Собольському л-вах Вигодського держлкгоспу (50,8 га), Надв1рнянському, Довбушанському 1 Бистрецькому л-вах Надв1рнянського держлкгоспу (8,6 га), Мшанському л-в1 Осмолодського держлкгоспу (6,6 га), Корчинському та Майданському л-вах Природного нацюнального парку "Скол1вськ1 Бескиди" (2,3 га), Ор1вському л-в1 Сколшського держлкгоспу (2,4 га). Це переважно ялиново-буков1 середньоповнотш деревостани старшого в1ку з 10-20 % з дом1шкою в'яза прського, що зростають в умовах вологих сугруд1в та грудш.
Под1бш тенденцц поширення виявляють 1 лки з домшуванням клена-явора (таблиця 4). Таю угруповання е рдакними, але досл1дження показали, що вони мають бшьш широке поширення, шж це було вщомо [2].
Табл. 4. Участь популяцп клена явора у деревостанах держлкфонду (площа, га)
Тип едафотопу Участь у складi деревосташв, % Разом
60 70 80 90
Вологий субiр 2,3 - 5,6 - 7,9
Вологий сугруд 41,4 18,8 8,2 2,6 71,0
Сирий сугруд 2,2 - 2,3 - 4,5
Вологий груд 13,1 20,8 2,5 1,4 37,8
Разом 59,0 39,6 39,3 4,0 121,2
У горах клен-явiр зростае в складi букових i ялинових лiсiв. Зменшен-ня його участi в складi карпатських лiсiв вiдбувалось за рахунок тривалого iнтенсивного лiсокористування та створення монокультур ялини. На даний час деревостани з перевагою у склада клена-явора займають незначн площi. Вони переважно середньоповнотш, 1-11 боштету, висотою до 30 м, середтм дiаметром стовбурiв 40-45 см. Такими ушкальними еталонними угруповання-ми слiд вважати окремi невеликi дiлянки яворових деревосташв старшого вь ку, що збереглися у Церкшнянському л-вi Болехнвського держлкгоспу (7,2 га), Лугiвському л-вi Брошшвського держлiсгоспу (7,4 га), Осмолодському та Довгополянському л-вах Осмолодського держлiсгоспу (2,6 га), Майдансько-му л-вi Природного нащонального парку "Сколiвськi Бескиди" (1,5 га), Ду-бинському та Коростшському л-вах Сколiвського держлiсгоспу (4,4 га) i Зуб-рицькому л-вi Туртвського держлiсгоспу (12,8 га).
Дуже рщккними е автохтоннi лiсовi угруповання з сосни звичайно!', що е релштами ранньоголоценового часу. Зустрiчаються вони переважно на кам'янистих розсипах масивних шсковикш або на болотах у межах рiчкових терас. Це пояснюеться пристосованктю до життя в олiготрофних умовах сухих кам'янистих та надашрно зволожених торфових грунтш. На вiдмiну вiд сосни iншi лiсовi едифжатори (ялина, бук, ялиця, вiльха ара тощо) в таких умовах формувати деревостани не можуть. Найбiльш щнними е високопов-нотнi сосновi лки природного походження вiком понад 150 рокш, якi збереглися у Зеленському л-вi Надвiрнянського держлiсгоспу (23,5 га) та Анге-лшському л^ Осмолодського держлiсгоспу (22,4 га). Запас таких деревосташв становить 200-400 куб. м. Як домшка у складi ялинових та ялицевих деревосташв сосна зутрiчаеться значно частше (табл. 5).
Табл. 5. Участь популяци сосни звичайноI втом понад 150 роюв у деревостанах
держлкфонду (площа, га)
Тип едафотопу Участь у складi деревосташв, % Разом
до 5 10 20 30 50 60 70 80 90 100
Вологий бiр - - - - 0,80 4,90 16,00 - - 18,80 40,50
Вологий субiр 12,80 20,00 3,30 2,00 - - 7,70 4,30 13,00 - 63,10
Вологий сугруд 7,70 8,40 1,50 4,70 22,30
Сирий сугруд - 1,50 - - - — - - - 2,30 3,80
Разом 20,50 29,90 4,80 6,70 0,80 4,90 23,70 4,30 13,00 21,10 1:9.-0
Ушкальш низькобоштетт угруповання сосни звичайно! на болота збе-реглися на плошд 250 га у пдролопчному заказнику "Турова дача", " Лютоша-ра", "Мшана" Осмолодського держлкгоспу.
На значно бшьшш площд збереглися у прськш частит репону угруповання з сосною кедровою, яка теж е релжтом раннього голоцену. Протягом ос-таншх стоить, внаслщок 1нтенсивного лкокористування, популящя 11 ктотно зменшилася. Але, протягом остантх 50-ти роив вона почала пом1тно вщнов-люватися. Природт угруповання ялинових лк1в з сосною кедровою поширеш на площд 3942,9 га. Найбшьш1 масиви з 11 участю збереглись у верхньому лко-вому пояс найвищих хребтш у межах висот 1000-1700 м на твденно-захщ-них, швтчно-схщних та схщних схилах крутизною 15-20°. У межах природного запов1дника "Горfани", сосна кедрова зустр1чаеться на площд 395,8 га, в тому числ1 переважае у склад1 деревостатв на плошд 79,9 га.
У межах держлкфонду угруповання сосни кедрово!, з р1зною 11 участю в склад1 деревостану, представлен! значно ширше. У середньопр'1 на пло-щд близько 3000 га сосна кедрова зустрДчаеться переважно у виглядД домшки у ялинових деревостанах, а на плошд близько 560 га участь сосни кедрово! у склад1 смерекових деревосташв сягае 20-40 %. Супутшми деревними видами у склад1 таких деревосташв е береза повисла, ялиця бша, клен-яв1р, сосна прська, осика, сосна звичайна та ш. Деревостани з перевагою сосни кедрово! (бшьше 50 %) займають площу 18,5 га. Це переважно середньо та високопов-нотш деревостани. Таю ушкальт лков1 угруповання старшого вшу, понад 100 роив, з1 значною участю сосни кедрово! (бшьше 25 %) збереглися в Гриньювському л-в1 (18,8 га), Осмолодському (14,8 га), Мшанському (6,1 га), Менчшьському (2,6 га), Р1зарнянському (3,7), Бистрецькому (5,0 га) лк-ництвах Осмолодського держлкгоспу. Локально таю деревостани формують верхню межу лку з субальшйськими стелюхами сосни прсько!. Висота дерев сосни кедрово! тут сягае 17 м, а ялини 14 м. ДДаметр окремих дерев сягае 1 м, а 1х в1к бшьше 200 роив. Здебшьшого вони уражеш стовбурними гнилями.
Шдркт сосни кедрово! небагаточисельний, р1знов1ковий, проте високо! жигтевост!. Нердао вш зустрДчаеться досить далеко вщ материнських особин. Його поширенню сприяе перенесения насшня птахами. Кедров! горшки па-дають у трщини м1ж кам'яними брилами, де на певнш глибит знаходять по-живне середовище з частково мшералДзованих продуктш лкового опаду. Там, в умовах достатнього зволоження та темноти, вони проростають 1 через де-кшька роюв з'являються на поверхш. 1х в1к звичайно бшьше п'яти роив.
Очевидним е те, що в минулому сосна кедрова мала значно ширше по-ширення у прськш зон Горган [1]. Про це свДдчать 1 сучаст тенденцц розши-рення 11 чисельносп 1 локального ареалу.
Зважаючи на обмежене поширення р1дккт лков1 угруповання ре-гюну старшого в1ку потребують охорони, оскшьки це еталони автохтонного рослинного покриву. 1х структурт особливосп 1 динамДчт тецденнд необ-хщно враховувати при перспективному плануванш ведення лкового госпо-дарства.
Лiтература
1. Бойчук 1.1., Гайдукевич М.1., Парили В.1., Петрова Л.М., Третяк П.Р. 1сторш Осмолодсько! пущi. - Л^в: Наук. тов. ]м. Шевченка, 1998. - 146 с.
2. Стойко С.М., Микша Л.1., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. Раритеты фiтоценози захiдних регiонiв Украши (Регiональна "Зелена книга") - Львш, "Поллi", 1998. - 190 с.
3. Третяк П., Криницький Г., Дейнека А. Стан люш та еколопчш проблеми люово-го господарства Львшщини/ Екологiчний збiрник: Екологiчнi проблеми природокористування та бiорiзномаlття Львшщини. - Пращ Наукового товариства iм. Шевченка. Т. 7. - Львiв: Наук. тов. iм. Шевченка, 2001. - с. 43.
УДК 630 *453:595.785 В.Л. Мешкова - УкрНДШГА, м. Харшв
ПРОГНОЗУВАННЯ СЕЗОННОГО РОЗВИТКУ ЗИМОВОГО П'ЯДУНА У Р1ЗНИХ ОБЛАСТЯХ УКРА1НИ
Наводяться результати розрахунку дат появи гусениць залежно вщ термшв початку розвитку яець та дат появи лялечок залежно вщ дат появи гусениць зимового п'ядуна у трьох районах, що вивчалися.
V.L. Meshkova - УкрНДШГА, м. Харшв
Prognostication of winter caterpillar seasonal evolution in different regions
of Ukraine
There are shown results of calculating of caterpillar appearing dates, which depend on terms of egg evolution and depend on three considered regions.
Зимовий п'ядун (Operoptera brumata L.: Lepidoptera, Geometridae) -один i3 найбшьш небезпечних штднитв дiбров Розточчя. Динамка площ осередов зимового п'ядуна (ЗП) мае вщмшносп за амплиудою та частотою у pi3HHx областях Украши [3]. Крш Львiвськоí, спалахи цього виду значною мiрою поширеш у Харкiвськiй та АР Крим (рис. 1).
-4 -3 -2 -1 шк 1 2 3 4 Роки 11-р1чного циклу СА
■Льв1вська Харк1вська
■ Кримська
б)
Рис. 1 Динамта спалтав ЗП у рiзних областях Украти: а) по роках; б) у межах Ночного циклу сонячноЧ активностi (СА)
Беручи до уваги провiдну роль клшатичних чиннитв у динамщ спа-лахш [2], ми вирiшили порiвняти сезонний розвиток ЗП у трьох областях iз
5 6
