CC BY
16
ЩДСУМОК
Результати дослщження показали, що piB-номipний pозподiл протягом доби як САТ, так i ДАТ, е правильним й оптимальним не тшьки з погляду фiзiологiï, але i з позицш ощнки тяж-костi пеpебiгу ГХ. А ваpiанти денноï або нiчноï переваги шдвищення систолiчного i дiасто-
лiчного АТ сприяють прогресуванню ступеня ураження оpганiв-мiшеней i негативно впли-вають на прогноз захворювання. Тригерами формування неpiвномipного pозподiлу шдви-щеного АТ протягом доби е piвень САТ вночi та ДАТ удень, порушення циркадного ритму АТ i пiдвищення ваpiабельностi АТ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Клиническое значение суточного мониториро-вания артериального давления для выбора тактики лечения больных артериальной гипертонией / Кобала-ва Ж.Д., Котовская Ю.В., Терещенко С.Н. и др. // Кардиология - 1997. - №9. - С. 98-103.
2. Ольбинская Л.И., Мартынов А.И., Хапаев Б.А. Мониторирование артериального давления в кардиологии. - М.: Русский врач, 1998. - 100с.
3. Рекомендацп Украшсько! асощацд кардюлопв з профшактики та лшування артерiальноl ппертензп: Посiб. до Нацюнально! програми профiлактики i л^вання артерiальноl ппертензп. - К.: 2004.
4. Хапаев Б.А. Суточное мониторирование параметров функционирования сердечно-сосудистой системы у лиц с повышенным артериальным давленим: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - М., 2001. - 24с.
5. Den Hond E., Staessen J.A. Relation between left ventricular mass and systolic blood pressure at baseline in the APTH and THOP trials // Blood Press. Monit.- 2003.-Vol. 8, N 4. - Р.173-175.
6. Devereux R.B., Reichek N. Echocardiography
determination of left ventricular mass in men. Anatomic validation of the method // Circulation. - 1977. - Vol. 55. - P. 613-618.
7. On behalf of ELSA investigators. Relation between blood pressure variability and carotid artery damage in hypertension: baseline data from the European Lacidipine Study on Atherosclerosis (ELSA) / Mancia G., Parati G., Henning M. et al. // J. Hypertens. - 2001. -N19.- P. 1981-1989.
8. Prognostic significance of blood pressure and heart rate variabilities: the Ohasama Study / Kikuya M., Hozawa A., Ohokubo T. et al. // Hypertension. - 2000. -N 36. - P. 901-906.
9. Use and interpretation of ambulatory blood pressure monitoring: recommendations of the British Hypertension Society / O'Brien E., Coats A., Owens P. et al. // BMJ. - 2000. - Vol. 320. - P. 1128-1134.
10. White W.B., Dey H.M., Schlman P. Assessment of daily pressure load as a determinant of cardiac function in patients with mild-to moderate hypertension. // Amer. Heart J. - 1989. - Vol. 113. - P. 782.
♦
УДК 615.33:579.84/.86
С.А. Риженко, О. В. Дробот, М.О. Бредихина, Т. В. Дикленко
Дтпропетровська обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя (гол. лкар - д. мед. н., проф. С.А.Риженко)
ЧУТЛИВ1СТЬ ПРОБ1ОТИЧНОГО АЕРОКОКУ ДО АНТИБ1ОТИК1В
Ключовi слова: A.viridans, чутливiсть до антибiотикiв, пробiотичнi мiкроорганiзми Key words: A.viridans, sensitivity to antibiotics, probiotic microorganisms
Резюме. Представлены результаты исследования чувствительности пробиотических микроорганизмов, в том числе Авгососсш утёат, к различным группам антибиотиков. Определен профиль чувствительности АМпёат к 9 антибиотикам 6 групп. Установлено, что аэрококк резистентен или умеренно стоек к 7 антибиотикам и чувствителен к двум (тетрациклины). Полученный результат предполагает возможность применения пробиотика "А-бактерин" как дополнения к антибактериальному лечению, с учетом профиля чувствительности к антибиотикам. Перспективным является определение минимально ингибиру-ющей концентрации антибиотиков к пробиотическим микроорганизмам для мониторинга их чувствительности.
Summary. Research results of probiotic microorganisms sensitivity to various groups of antibiotics including Aerococcus viridans are presented. The structure of A.viridans sensitivity to 9 antibiotics of 6groups was defined. It is established, that aerococcus is resistant or moderately-stable to 7 antibiotics and is sensitive to two (tetracyclines). The received result assumes a possibility of probiotic "A-bacterinum" application as an addition to antibacterial treatment, considering profile of sensitivity to antibiotics. Defining of minimally inhibiting concentration of antibiotics to probiotic microorganisms holds promise for their sensitivity monitoring.
Побiчним ефектом застосування антибютиюв широкого спектру ди е радикальш змши мш-робюти людини, насамперед кишечника, що збшьшуе ризик супершфекци грибами та шшими мшрооргашзмами.
Масштаби недоцшьного застосування анти-бютиюв наведеш CDC (Центр контролю захво-рювань): у США половина антибютиюв призна-чаеться при вiрусних iнфекцiях [10].
Широко застосовуються антибiотики у вете-ринари. Наприклад, щорiчно у США бшьш нiж 70% всiх антибiотикiв використовуеться для т-кування i, в основному, як добавка до 1ж з метою профiлактики хвороб i стимуляци наро-щування ваги [6].
Масове i неконтрольоване застосування анти-бютиюв визначило глобальну проблему охорони здоров'я - поширення резистентних, часто до багатьох антибiотикiв, штамiв бактерiй. За да-ними CDC, щорiчно заражаються в лiкарнях США близько двох мшьйошв пацiентiв, з них близько 90000 вмирають. Приблизно 70% смер-тельних випадкiв викликаш бактерiями, якi е стiйкими принаймш до одного антибiотика [11].
Зрозумшо, що мпостантибiотична ера" вима-гае нових стратегш i пiдходiв для боротьби з шфекцшними хворобами. Особливо приваб-ливими в цьому плаш уявляються пробiотики, механiзм дп яких не суперечить сформованим у процес еволюци механiзмам захисту макроор-гашзму.
Нормалiзацil складу i функци мшробюти людини забезпечуе стiйкiсть i антагошзм до па-тогенних i умовно патогенних мiкроорганiзмiв [3, 7, 13] i, що особливо важливо, формуе рiвень iмунiтету до iнфекцiй, що зменшуе кiлькiсть i серйознiсть шфекцш, потребу в антибiотиках [5, 8].
С розумшня труднощiв вiдмови лiкарiв вiд традицiйного застосування антибiотикiв, тому уявляеться доцшьним доповнення схем лшу-вання пробiотиками. Це вимагае дослщження !х взаемоди з антибiотиками [4].
Метою проведеного дослщження було визна-чення чутливостi пробiотичного аерококу Aero-
coccus viridans та шших пробютичних мшро-органiзмiв до рiзних груп антибiотикiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Об'ектами дослiдження були A.viridans штам № 167 - основа пробютику «А-бактерин» i про-бiотичнi мшрооргашзми iз офiцiйних препаратiв Бiфiдумбактерин, Лактобактерин i Колiбактерин (Bifidobacterium bifidum №1, Lactobаcillus plantarum 8 PA-3, Escherichia coli штам М-17).
У дослад iз A.viridans використовували 6 груп антибютиюв: бета-лактами, амiноглiкозиди, фторхiнолони, тетрациклши, макролiди, цефа-лоспорини.
Чутливiсть пробiотичних мiкроорганiзмiв (B.bifidum, L.plantarum, E.coli) проводили з анти-бiотиками енрофлокс (група фторхшолошв) i фармазин (група макролiдiв).
Визначення чутливосп мiкроорганiзмiв до ан-тибютиюв проводили in vitro диско-дифузiйним методом i методом серiйних розведень у бульйош згiдно з методичними вказiвками [1].
Для оцiнки достовiрностi результат дослщ-ження чутливостi A.viridans та пробютиюв до антимiкробних препаратiв паралельно було проведено процедуру внутршнього контролю якостi дослiдження, а саме:
- контроль чистоти росту пробютичних культур - суспензи дослщжуваних мiкроорганiзмiв засiвали на неселективне живильне середовище та проводили облiк росту культури шсля 20 годин шкубаци - отримано рiст чисто! культури;
- контроль якост поживних середовищ - мш-робну суспензiю контрольного штаму Escherichia coli ATCC 25922 густиною 0,5 за стандартом МакФарланда заавали на чашки та пробiрки з поживним середовищем по 0,1 см3 суспензи 10-5, 10-6, 10-7 розведень - отримано рют культури з 10-6, 10-7 розведень;
- контроль стерильносп поживних середовищ - проводили шкубащю при 350С протягом 24 годин.
Результати дослщжень оброблено з ви-користанням методiв варiацiйноl статистики [2] з розрахунком середньо! величини (M) та ll по-милки (m).
08/ Том XIII/1
61
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ГХ ОБГОВОРЕННЯ
Продовольча i сшьськогосподарська оргаш-защя ООН (FAO) та Всесвiтня оргашзащя охо-рони здоров'я (WHO) визначили вимоги до пробютичних мiкроорганiзмiв [9]. Одночасно наголошено на подальшому дослщженш цих мiкроорганiзмiв на предмет набуття та передачi резистентностi до антибютиюв, що мае значення як у розповсюдженш резистентних до анти-бютиюв патогенних та умовно патогенних мш-робiв, так i на випадок виникнення побiчних ефектiв пробiотикiв.
Хоча побiчнi ефекти при застосуваннi про-бiотикiв виникають рiдко, iснують нечисленш повiдомлення про виникнення при прийманш цих препаратв фунгеми i бактерiурil, в основному, серед оаб, що страждають на iмуноде-фщит [12].
У таблицi 1 надаш результати дослiдження чутливостi A.viridans до антибютиюв рiзних груп.
Данi таблицi свщчать, що A.viridans резис-тентний або помiрно стiйкий до бiльшостi антибактерiальних препаратiв i чутливий до антибютиюв групи тетрациклiнiв.
Таким чином, встановлений профшь чутли-востi до антибютиюв A.viridans дае клiнiцисту можливiсть свщомо призначати пробiотик, як доповнення до курсу лшування антибiотиками.
Таблиця 1
Чутливкть A.viridans до антиб1отик1в (мм; М±т, п=30)
Група антибактер1альни\ препаратов .Щаметри зон пригшчення росту, мм Оцшка результату
Бета-лактами:
бензилпен1цил1н 6±0,5 Резистентней
Амшоглжозиди:
канам1цин 12±0,3 Резистентний
гентам1цин 14±0,2 Пом1рно ст1йкий
Фтор\1нолони:
ципрофлоксацин 20±0,3 Пом1рно ст1йкий
енрофлоксацин 17±0,7 Пом1рно ст1йкий
Тетрацикл1ни:
тетрацикл1н 25±0,5 Чутливий
доксицикл1н 30±0,4 Чутливий
Макрол1ди:
еритромщин 13±0,4 Резистентней
Цефалоспорини:
цефазолш 6±0,5 Резистентний
У другому дослад вивчалась мiнiмальна iнгiбуюча концентрацiя (М1К) антибiотикiв, при якiй не спостер^аеться рiст штамiв пробiотичних мiкробiв офщшних пробiотикiв, - бiфiдумбак-терин, лактобактерин i колiбактерин. Для дослщ-ження вибраш антибiотики, що застосовуються переважно у ветеринара. Данi дослiду наведет у таблиц 2.
Таблиця 2
М1шмально 1нг1буюча концентращя антибютик1в по вщношенню до проб1отични\
• • 3
м1кроб1в (мкг/см ; п=10)
Штам проб1отичного мшрооргатзму Антиб1отик Концентращя антибютиюв
30 мкг/см3 15 мкг/см3 7,5 мкг/см3 3,75 мкг/см3 1,86 мкг/см3 0,94 мкг/см3
А.чгМаш Енрофлокс - - - + + +
штам 167
Фармазин - - - + + +
В.ЫМиш №1 Енрофлокс - - - + + +
Фармазин - - - + + +
¡.рЬпиашш Енрофлокс - - - + + +
8 РА-3
Фармазин - - - + + +
E.coli Енрофлокс - - - - - -
штам М-17
Фармазин - - + + + +
Прим1тки: + наявшсть росту мжрооргашзму, - вщсутшсть росту мшрооргашзму.
Як видно з табл.2, мшмальна iнгiбуюча кон-центрацiя антибiотикiв енрофлокс i фармазин однакова для вшх, окрiм Е.соП, узятих у дослiд пробiотичних мiкроорганiзмiв, i становить 7,5 мкг/см3.
Актившсть фармазину до E.coli була вдвiчi
нижче (15 мкг/см3), а енрофлоксу - вище, нiж мiнiмальна концентращя у дослiдi (0,94 мкг/см3).
Отримаш результати можуть бути корисними при подальшому мошторингу чутливостi пробю-тичних мiкроорганiзмiв до антибiотикiв.
ВИСНОВКИ
1. Визначений профшь чутливосп пробютич-ного аерококу A.viridans до 9 антибютиюв 6 груп свiдчить, що вш резистентний або помiрно стш-кий до 7 антибiотикiв i чутливий до 2 (тетра-циклши).
2. Отриманий результат припускае можли-вiсть застосування пробiотику «А-бактерин», як
доповнення до антибактерiального лiкування, iз урахуванням профiля чутливостi пробiотичного аерококу до антибютиюв.
3. Перспективою подальших дослiджень е визначення мшмально! шпбуючо! концентраци антибiотикiв до пробiотичних мiкроорганiзмiв для монiторингу 1хньо1 чутливостi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Визначення чутливосп м1крооргашзм1в до антибактер1альних препарапв: Метод. вказ1вки 9.9.5143-2007. - К., 2007. - 74 с.
2. Гланц С. Медико-биологическая статистика. Пер. с англ. - М.: Практика, 1998. - 459 с.
3. Риженко С.А. Антагошстична актившсть про-бютишв у вщношенш м1кроорган1зм1в // Анали Меч-шковського т-ту. - 2004. - №6. - С. 39-42.
4. Риженко С.А. Про зм1ну чутливосп до пеш-цилшу Staphylococcus aureus при стльному культи-вуванш з Аегососсш viridаns in vitro // Дерматология, косметология, сексопатология. - 2002. - № 3-4(5). -С. 58-60.
5. Риженко С.А., Кулшенко С.Г., Журило О.А. 1мунш реакци оргашзму людини на пробютик А-бак-терин // Вюн. фармацп. - 2002. - № 4. - С. 78-80.
6. Barrett B., Wallinga D. Legislation needed to halt use of animal antibiotics // Wisconsin State J. - 2004. -Vol. 24. - P. 10.
7. Doron S., Gorbach S.L. Probiotics: their role in the treatment and prevention of disease // Expert Rev.
Anti-Infective Therapy. - 2006. - Vol. 4. - P. 261-275.
8. Ezendam J., van Loveren H. Probiotics: immunomodulation and evaluation of safety and efficacy // Nutrition Rev. - 2006. - Vol. 64. - P. 1-14.
9. FAO/OMS. Guidelines for the evaluation of probiotics in food: Joint FAO/WHO working group meeting. - London; Ontario: Canada. - 2001. - N5. P^eKrpoHHbm pecypc]. http://www.who.int/ foodsafety/fs_management/ en/ probiotic_guidelines.pdf.
10. Gums J.G. Redefining appropriate use of antibiotics // Am. Fam. Physician. - 2004. - Vol. 69. - P. 3940.
11. Light J. Working to keep antibiotics working: can the superbugs be stopped? // Multinational Monitor. -2004. - N 1. - P. 24-26.
12. Marteau P., Seksik P. Tolerance of probiotics and prebiotics // J. Clin. Gastroenterol. - 2004. - Vol. 38. - S. 67-69.
13. Probiotics in primary care pediatrics / Cabana M.D., Shane A.L., Chao C. et al. // Clin. Pediatrics. -2006 - Vol. 45. - P. 405-410.
♦
УДК 616.361-008.6:616.381-002:616.345-008.8-089.843-092:612.017
В.В. Бтоокий ПАТОФ1З1ОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З
ШУНОЛОГ1ЧНО1 РЕАКТИВНОСТ1 ТА М1КРОФЛОРИ ТОВСТОГО КИШЕЧНИКА ЗА УМОВ ВИСОКОГО ТА НИЗЬКОГО Б1Л1ОДИГ1СТИВНИХ АНАСТОМОЗ1В
Буковинський державний медичний утверситет кафедра хгрургИ та очних хвороб (зав. - д.мед.н., проф. 1.Ю.Полянський) м. Чернгвц!
Ключовi слова: жовчний перитонт, ШунологЫна реактивтсть, дисбактерюз, високий гепатикоеюноанастомоз, низький холедохо-дуоденоанастомоз Key words: biliary peritonitis, immunological reactivity, dysbacteriosis, high hepaticojejunum anastomosis, low biliary choledochoduodenalanastomosis
Резюме. Сравнительный анализ исследования состояния иммунологической реактивности и микрофлоры толстого кишечника у 24 больных острым калькулезным холециститом, осложненным желчным перитонитом I степени тяжести, которым по разным причинам наряду с холецистэктомией были выполнены билиодигистивные анастомозы, показал, что больные, которым был наложен высокий гепати-коеюноанастомаз, характеризовались более низким напряжением клеточного и гуморального иммунитета и меньшими проявлениями дисбак-териоза толстого кишечника в сравнении с низким холедоходуодено-анастомозом, что обосновывает лучшую эффективность высокого би--лиарного анастомоза по отношению к низкому.
08/ Том XIII/1
63
