CC BY
14
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-056.455:616-053.2:616.37-002:616-073.43 DOI: 10.22141/2224-0551.14.3.2019.168764
Сорокман Т.В., Макарова О.В.
ВДНЗ Укра'ни «Буковинський державний медичний унверситет», м. Черн'вцк Укра'/на
Частота функцюнальних розлад1в бшарного тракту в д1тей з атотчним дерматитом
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(3):143-148. doi: 10.22141/2224-0551.14.3.2019.168764
Резюме. Актуальтсть. Як в1дзначають багато автор1в, тяжксть перебщ та виражетсть атотч-ного дерматиту (АД) багато в чому залежать вгд функцшнального стану оргатв травления. Мета: до-сл1дити частоту та проанал1зувати особливост1 перебщ атотчного дерматиту в дтей ¡з порушен-нями в бшарнт систем!. Матерiали та методи. Проведене досл1дження 168 дтей вком вгд 1 до 18 ротв, хворих на АД. Д1агноз АД у дтей встановлювали зг1дно з д1агностичними критер1ями 1.М. Нат/т та G. Rqjka (1980). Уа пащенти ;гх батьки були анкетован з використанням карти обстеження. Визнача-ли загальний та специф1чт ^Е (пед1атрична панель). Стан бшарног системи вивчали за допомогою уль-трасонографп, бшх1м1чних показнишв сироватки кров1. Статистична обробка результат1в дослгджень здшснювалась за допомогою стандартних алгоритм1в вар1ацтног статистики. Результати. За дани-ми анкетування виявлет тат фактори ризику розвитку АД у дтей ; тдлттв: обтяжена спадковсть (53,5 %), прояви алергп на першому роц життя (62,5 %), висок р1вт ^Е (52,3 %); чинники, що викли-кають загострення АД(тригери): змшан алергени — 23,8 %, харчов1 алергени — 71,4 %, лжарськ1 алер-гени — 17,8 %, побутов1 алергени — 5,9%, пилков1 алергени — 3,4 %, температурний фактор — 1,7%, психоемоцтний фактор — 1,7%, неуточнен1 — 24,6 %; штучне вигодовування з народження — 13,1 %. Загальна тривалкть матфестаци: до року — 11,3 %, вгд 1 до 5 рокгв — 44,9 %, вгд 5 до 10 рошв — 23,8 %, понад 10 рошв — 20,3 %. Середнезначення за шкалою SCORADу пац1ент1в гзлегким ступенем АДстано-вило 14,01 ± 0,63 бала, гз середтм ступенем АД — 31,04 ± 0,92 бала, у пац1ент1в гз тяжким ступенем — 56,17 ± 5,23 бала. Середтй бал за шкалою EASI в обстежених пац1ент1в вжом вгд 5 до 7 рокгв становив 8,67 ± 0,46. Шдвищений р1вень ^Е в1дзначався у 52,3 %. При активному опитуванн та огляд1 ознаки функцюнального розладу бЫ1арного тракту виявлет в бльшост1 пац1ент1в — 109 (64,8 ± 3,2 %) дтей. При УЗД у 45(42,8%) гз 109дтей, ят мали скарги, встановлено дисфункцгю жовчногом1хура. Збиьшен-ня розм1р1в печнки (до 10 %) без змни ехоструктури та ехогенност1 спостеркалося у 26 (23,8 ± 0,8%) дтей гз АД. Висновки. З огляду на високу частоту функц1ональних порушень бЫ1арного тракту дтям з АДдоцльно проводити ультразвукове досл1дження оргатв гепатобы1арног системи. На основ1 отри-маних даних важливо проводити в1дпов1дну корекцт виявлених порушень у комплексному л1куванн1 АД. Ключовi слова: дти; атотчний дерматит; функцшнальтрозлади бЫ1арного тракту
Вступ
За визначенням Collegium Internationale Allergo-logicum (CIA), атотчний дерматит (АД) — хрошчне запальне захворювання, яке мае рецидивш екзема-тозш ураження шюри, що супроводжуються штен-сивним свербежем [1]. Розвиток АД Грунтуеться на генетичнш схильносп, яка визначае як бар'ерну функцго шюри, так i переважну запальну реакщю Т-хелперiв 2-го типу (T-helper 2 (Th2)). Пошире-
HicTb АД динамiчно зростае. Так, у дослщженнях [2], проведених на початку 1960-х роюв, встановили поширенють АД не бгльше н1ж 3 %. Результати М1ж-народного стандартизованого етдемюлопчного дослщження (The International Study of Asthma and Allergies in Childhood, ISAAC) показали зростання показника поширеност АД У дггей в рiзних крашах з 2005 до 2012 року з 5-7 % до 15-40 % [3]. У досль дженш [4] також показане зростання поширеност
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Сорокман Тамта Василтна, доктор медичних наук, професор, кафедра педетри та медично!" генетики, Вищий державний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц1, 58002, УкраТна; е-mail: [email protected]
For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD. PhD, Professor, Department of Pediatrics and Medical Genetics, Bukovinian State Medical University, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: [email protected]
АД. В Украш поширенiсть АД коливаеться вiд 5 до 20 % [5, 6]. 1снуюча сьогоднi тенденцiя до зростання частоти алергiчних захворювань, у тому числi й ато-ni4Horo дерматиту, високий ризик розвитку тяжких ускладнень, якi погiршують якють життя хворих та !х близьких, свщчать про актуальнiсть дано! пробле-ми [7—11]. У численних дослщженнях показано, що в кожно! дитини, хворо! на АД, визначаються по-рушення з боку шлунково-кишкового тракту, який виконуе функщю захисного бар'ера для будь-яких патогешв, що надходять цим шляхом. Захворюван-ня оргашв травлення е однiею з причин виникнен-ня й пiдтримки хрошчних дерматозiв у людини. Як вщзначають багато авторiв, тяжкiсть перебiгу та ви-раженiсть АД багато в чому залежать вщ функцю-нального стану оргашв травлення [12—18].
Мета: дослщити частоту та проаналiзувати осо-бливостi перебiгу атопiчного дерматиту в дггей iз по-рушеннями в бшарнш системi.
Матер1али та методи
Проведено дослiдження 168 дiтей вжом вiд 1 до 18 роюв, хворих на АД, якi перебували на л^ванш в Чернiвецькiй обласнш дитячiй клiнiчнiй лжар-нi впродовж 2012—2018 рр. Середнш вiк обстеже-них з АД становив 9,4 ± 0,6 року, серед них 88 хлоп-чикiв та 80 давчаток. Критерiями включення були: вж пацiентiв вщ 1 року до 18 роюв; проживання в Чершвецькш областi; пiдтверджений дiагноз АД; шформована згода пацiента та його батьюв. Крите-р1ями виключення були: вж дiтей до 1 року; поед-нана алергiчна та iнша патолопя запального генезу. Контрольну групу становили 30 практично здоро-вих дггей. Критерiями включення дiтей у групу по-рiвняння були: вiдсутнiсть алерпчних захворювань, хронiчних та iнфекцiйних захворювань; необтяже-ний спадковий анамнез щодо атопщ вiдповiднiсть показникiв загального аналiзу кровi й сечi вiковiй нормь
Дiагноз АД у дiтей встановлювали згщно з дiагнос-тичними критер1ями J.M. Hanifin та G. Rajka (1980) [19]. Дiти розподiленi на групи за тяжкiстю клтчно-го перебяу захворювання (легкий, середньотяжкий, тяжкий). Тяжшсть АД встановлювали за допомогою дерматологiчного iндексу SCORAD-TIS (Scoring of
Atopic Dermatitis — The Item Severity). Проводили ощнку тшьки об'ективних даних i3 визначенням ш-дексу за формулою: SCORAD-TIS = А / 5 + 7В/2, де: А — поширешсть шюрних уражень, В — штен-сившсть клiнiчних проявiв. При цьому враховували 6 ознак iнтенсивностi уражень у виглящ еритеми, набряку/папул, мокнутгя/кiрок, екскорiащi, лixенi-фжацп, сухост1 за шкалою вщ 0 до 3 6ял1в: 0 — вщ-сутн1сть, 1 — слабко виражена, 2 — пом!рно вира-жена, 3 — р!зко виражена. Поширешсть ощнювали за правилом «дев'ятки», де за одиницю прийнята площа долонно! поверxнi кисть
У дггей в1ком 5—7 роив використовували шкалу Eczema Area Severity Index (EASI) [20]. Спочатку розраховували площу ураження шк1рних покрив!в: оцiнювали окремо для голови й ши!, тулуба, верxнix i нижшх к1нц1вок вщ 1 бала до 6 бал!в залежно вщ вщсотка уражених дшянок (табл. 1).
1нтенсившсть вираженостi морФолог1чних зм1н оцiнювали в д!апазош вщ 0 до 3 бал!в: 0 — ураження вщсутш, 1 — слабко виражеш, 2 — пом1рно виражеш, 3 — максимальна iнтенсивнiсть. Формула: EASI = A + B + C + D, де A — голова/шия: (E +1 + + Ex + L) x Area x 0,2; B — тулуб: (E + I + Ex + L) x x Area x 0,3; C — верхш кшщвки: (E +1 + Ex + L) x x Area x 0,2; D — нижш кшщвки: (E +1 + Ex + L) x x Area x 0,3. Якщо EASI дор!внюе 3—6, то загострен-ня вважали легким, 7—9 — середньотяжким, 10 i по-над — тяжким.
Ус1 пащенти та ix батьки були анкетоваш з ви-користанням карти обстеження, що включала вщо-мост про дебют захворювання, спадкову схильшсть, наявнiсть супутньо! патологи та шших чинник1в ри-зику.
Параклiнiчнi методи дослщження включали: пе-риферичний анал!з кров1 з пiдраxунком лейкоци-тарно! формули та р1вня еозинофiлiв, копроцито-граму, визначення загального IgE в сироватщ кров1 методом твердофазового хемшюмшесцентного iмунометричного аналiзу (тест-системи Immulite/ Immulite 1000 Total IgE, «Simens», США) i специ-ф1чних IgE — пед!атрична панель, методом Гмуно-ферментного анал!зу (тест-системи «Euroimmun», Нiмеччина). Стан бшарно! системи вивчали за допомогою ультрасонографп, 61ох1м1чних показникiв
Таблиця 1. Ступ1нь тяжкост aroni4Horo дерматиту залежно вщ площi ураження тла
Площа ураження поверхш шмри, % Бали
Ураження вщсутне 0
< 10 1
10-29 2
30-49 3
50-69 4
70-89 5
90-100 6
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
сироватки кровi з визначенням активностi печшко-вих ферментiв: АЛТ, АСТ, ГГТП, загального бшру-бiну i його фракцш, загального холестерину, лужно! фосфатази. Дiагноз функцiонального розладу бш-арного тракту встановлювали вщповщно до Ушфь кованого клiнiчного протоколу медично! допомоги дням iз функцiональними розладами жовчного мь хура та сфiнктера Одад (наказ МОЗ Укра!ни № 59 вщ 29.01.2013 р.). Усiм дням на 2-й день обстеження проводили УЗД оргашв черевно! порожнини вран-цi натще за стандартною методикою на апаратах «AL0KA-4000» (Японiя), «Vivid S5» (Корея) кон-вексним датчиком iз частотою 1,5—6 МГц i лiнiйним датчиком iз частотою 4—13 МГц. У комплексне УЗД входили органи черевно! порожнини: печшка, жов-чний мгхур, пiдшлункова залоза, селезшка. При до-слiдженнi печiнки й селезшки визначали розмiри, структуру, ехогеннють, контур, судинний рисунок, дiаметр ворпно! та селезшково! вен. Оцiнювали форму та розмiри жовчного мiхура, товщину стiнок, умiст його просвiту, а також дiаметр i стiнки жовч-них проток.
Статистична обробка результапв дослiджень здшснювалась за допомогою стандартних алго-ритм!в вар!ащйно! статистики, для розрахункiв використовували комп'ютерну програму Excel (Microsoft Office, США), Statistica 6.0 та on-line калькулятор SISA (Simple Interactive Statistical Analysis), iз використанням кореляцшного та па-раметричного аналiзу. Середнi величини подаш у виглядi M ± m, де М — середне значення показни-ка, m — стандартна похибка середнього; n — обсяг анал!зовано! групи.
Результати та обговорення
Розподiл дiтей вiдповiдно до стап та тяжкостi пе-реб!гу АД наведено в табл. 2 та на рис. 1.
Залежно вщ ступеня тяжкосп АД дгти розподь ленi на три групи. Першу групу становили пащенти з АД легкого перебку — 44 (28,5 %) дитини, другу групу — дгти з АД середнього ступеня тяжкосп — 100 (59,5 %) оаб, третю — дгти з АД тяжкого без-перервно-рецидивуючого перебку — 24 (14,2 %) пащенти.
За даними анкетування виявлеш таю фактори ризику розвитку АД у дггей i пiдлiткiв:
1. Сприятлив! фактори: обтяжена спадковiсть (алерпчш захворювання в родич!в) — 53,5 %, пере-6Гг алерг!! в дитини: прояви алерг!! на першому рощ життя — 62,5 %, висок! р!вш IgE — 52,3 %.
2. Чинники, що викликають загострення АД (тригери): змiшанi алергени — 23,8 %, xap40Bi алер-гени — 71,4 %, лжарсью алергени — 17,8 %, побу-TOBi алергени — 5,9 %, пилковГ алергени — 3,4 %, температурний фактор — 1,7 %, психоемоцшний фактор — 1,7 %, неуточнеш — 24,6 %.
3. Вигодовування: штучне з народження — 13,1 %, грудне менше нiж 6 мiсяцiв — 5,9 %, грудне понад 6 мiсяцiв — 53,5 %.
4. Загальна тривалють машфестацИ: до року — 11,3 %, вщ 1 до 5 роив — 44,9 %, вщ 5 до 10 рокiв — 23,8 %, понад 10 роюв — 20,3 %.
У 100 % пащенпв вщзначалася сух1сть шкiрних покривiв. Звертало на себе увагу те, що сухють шюр-них покривiв у пацieнтiв спостерiгалася не тшьки в осередках ураження, а й поза зонами ураження. НайбГльш часто при оглядi в дггей з АД вщзначали екскорiацïï й розчоси — у 93,2 %, еритему — у 72 %, хейли" — у 44 %, папульозш елементи — у 38,1 %, фолГкулярний гшеркератоз — у 32,2 %, трщини за вухами — у 29,7 %. Найрщше траплялися екзема со-сюв — 1,7 % випадюв, серединна трiщина губи — 0,5 %.
У дослщжуваних пацieнтiв з АД середнш бал за шкалою SCORAD становив 32,53 ± 1,37 бала. Середне значення за шкалою SCORAD у пащенпв ¡з легким ступенем АД становило 14,01 ± 0,63 бали, ¡з середнiм ступенем АД — 31,04 ± 0,92 бала, у пащенпв ¡з тяжким ступенем — 56,17 ± 5,23 бала.
Середнш бал за шкалою EASI в обстежених пащенпв вжом вщ 5 до 7 роив становив 8,67 ± 0,46. 1з 46 (27,3 %) дггей вжом 5—7 роив, яю були включе-ш в дослщження, легкий перебГг зареестровано в 10 (21,7 %) осГб, середньоï тяжкосп — у 30 (65,3 %) та тяжкий перебк — у 6 (13 %) дней.
Тяжкий
Середнш
Легкий
0 10 20 30 40 50
Рисунок 1. Розподл обстежених дтей вщповщно до ступеня тяжкост атопiчного дерматиту
Таблиця 2. Розподл обстежених дтей вщповщно до стат
^^^^^^ Нозолопя Стать Д^и, XBopi на АД Група порiвняння Разом
Абс. % Абс. % Абс. %
Хлопчики 88 52,4 16 53,3 104 52,5
Дiвчатка 80 47,6 14 46,7 94 47,5
Всього 168 100 30 100 198 100
Таблиця 3. Результати ультразвукового дослщження орган1в черевно/ порожнини в дтей,
хворих на атопчний дерматит (%)
Ультразвуковi змши органiв шлунково-кишкового тракту Дiти з легким переб^ом АД (п = 44) Дгги з nepe6iroM АД середньо! тяжкостi (n = 100) Дгги з тяжким перебiгом АД (п = 24)
Загин жовчного мiхура 10 (22,7 ± 1,7) 22 (22,0 ± 2,1) 7 (29,1 ± 2,3)
Ознаки реактивного панкреатиту 7 (15,9 ± 1,0) 11 (11,0 ± 1,1) 4 (16,6 ± 1,2)
Гепатомегалiя 4 (9,0 ± 0,9) 20 (20,0 ± 1,1) 6 (25,0 ± 1,1)
Спленомегалiя 2 (4,5 ± 0,8) 7 (7,0 ± 0,6) 4 (16,6 ± 1,2)
400
t 200
0-1---1---1--
Дiти з АД та Дiти з АД та Дiти з АД без
ФРБТ ФРБТ i ДЖМ ФРБТ
Рисунок 2. Р1вень 1дЕ у д'ией з атоп1чним дерматитом та функцональними розладами бМарно/ системи Примтки: АД — атопчний дерматит; ФРБТ — функ-ц1ональн1 розлади бш1арного тракту; ДЖМ — де-формац'1я жовчного м'1хура.
Скарги, що вказують на порушення функцш жовчовивщно! системи, дгти висловлювали рщ-ко, проте при активному опитувант та оглад таю симптоми, як нестшке або спастичне випорожнен-ня, ознаки стеаторе!, перiодичний бiль у живоп, ну-дота й блювота тсля прийому жирно! !ж1, а також пальпаторне збiльшення печiнки й позитивт мь хуровi симптоми були виявлет в бiльшостi пащен-тiв - 109 (64,8 ± 3,2 %) дггей.
Патолог1я жовчного мiхура проявлялася де-формацieю у виглядi перегишв його тiла або дна в 24,4 ± 2,4 % дггей. У 10 (5,9 %) дггей у просвiтi мiхура визначали повш й неповнi перегородки.
Правильна форма жовчного мiхура виявлена в 65,6 ± 1,8 % пацieнтiв серед уах дiтей; вона прева-лювала в кожнiй групi, а лабгльний перегин виявле-но в 11 ± 3,2 % дiтей. У вах стiнки мiхура були тоню, умют мiхура гомогенний. Деформацiя жовчного мь хура зустрiчалася в кожно! четверто! дитини з пер-шо! групи i кожно! п'ято! з друго! та третьо! груп iз невеликою тенденцieю зниження частоти при се-редньому й тяжкому переб^.
Проведення проби з жовчогiнним стданком дозволило виявити в 45 (42,8 %) iз 109 дггей, якi мали скарги, зниження скорочувально! функцп жовчного мiхура, що було розщнене як дисфункцiя за гшомоторним типом. У 12 (11 %) дггей зазначали пщвищення скоротливо! функцп жовчного мiхура, що було розщнене як дисфункцiя за гшермоторним типом.
За даними ехограф!! вщзначали ознаки халазп, дуоденогастрального i/або шлунково-стравохвдно-го рефлюкав, що визначалося при вiзуалiзащ! руху вмiсту в протиприродному напрямку.
Збiльшення розмiрiв печiнки (до 10 %) без змь ни ехоструктури та ехогенност спостерiгали в 26 (23,8 ± 0,8 %) дггей з АД. Реактивнi змiни печшки у виглядi зниження ехогенностi паренхiми печiнки й посилення судинного рисунка з ущгльненням сть нок судин печшки й жовчних проток вiзуалiзували-ся в 3,6 ± 0,1 % дггей. Збгльшет лiмфатичнi вузли в воротах печшки правильно! овально! форми, од-норщно! структури й нормально! ехогенност зарее-строванi в 4,7 ± 0,3 % обстежених.
Пiдвищений рiвень IgE вщзначали в 52,3 % да-тей. Середнш рiвень IgE в обстежених становив 371,3 ± 44,1 МО/мл. У пащенпв iз IgE-залежним АД середнш рiвень IgE становив 791,7 ± 88,3 МО/мл, у пiдгрупi з ^Е-незалежним АД — вiдповiдно 35,86 ± 6,3 МО/мл. У дггей з АД та функцюнальними розладами бшарного тракту спостерпалася тен-денцiя до пiдвищення рiвня ^Е, особливо в дiтей iз наявнютю деформацп жовчного мiхура, однак вiро-гщно вищо! концентрацп не встановлено (р > 0,05; рис. 2).
Отже, отримаш данi свiдчать про взаемозв'язок двох патолопчних станiв: функцiональних пору-шень бiлiарного тракту та АД. Наявшсть клжч-них ознак порушення функцп бiлiарного тракту в дiтей з АД може бути ощнена як реакщя на надхо-дження алергешв, якi викликають запалення або функщональт розлади моторики жовчовивiдних шляхiв. З шшого боку, порушення функцп бтар-ного тракту можуть призводити до накопичення нерозщеплених макромолекул у просвiтi кишечника, що може призводити до сенсибЫзацп орга-нiзму дитини.
Висновки
З огляду на високу частоту функщональних по-рушень бiлiарного тракту дгтям з АД доцiльно проводит ультразвукове дослiдження органiв гепа-тобшарно! системи. На основi отриманих даних проводити вiдповiдну корекцiю виявлених пору-шень у комплексному лжуванш АД.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
KëiHi4Ha neAiaTpia / Clinical Pediatrics
References
1. Simon D, Wollenberg A, Renz H, Simon HU. Atopic Dermatitis: Collegium Internationale Allergologicum (CIA) Update 2019. Int Arch Allergy Immunol. 2019;178(3):207-218. doi: 10.1159/000497383.
2. Ellis C, Luger T, AbeckD, et al. International Consensus Conferense on Atopic Dermatitis II (ICCADII): clinical update and current treatment strategies. Br J Dermatol. 2003May;148 Suppl 63:3-10.
3. Ellwood P, Asher MI, Beasley R Clayton TO, Stewart AW; ISAAC Steering Committee. The International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC): Phase Three rationale and methods. Int J Tuberc Lung Dis. 2005 Jan;9(1):10-6.
4. Bridgman AC, Eshtiaghi P, Cresswell-Melville A, Ramien M, Drucker AM.The Burden of Moderate to Severe Atopic Dermatitis in Canadian Children: A Cross-Sectional Survey. Cutan J Med Surg. 2018 Jul/Aug; 22(4): 443-444. doi: 10.1177/1203475418761859.
5. Okhotnikova YeN. Atopic dermatitis: a pediatrician view. Klinichna immunolohiia, Alerholohiia, Infektolohiia 2010;(Suppl 1):65-73. (inRussian).
6. Kryuchko TO, Holovanova IA, Tkachenko OY, Melnyk MO, Pocheniuk KV Prevalence of risk factors of allergic diseases among children aged 8-9 years in poltava region (the results of the first stage of the research). WiadLek. 2018; 71(3 pt 2):699-704.
7. Yang EJ, BeckKM, Sekhon S, Bhutani T, Koo J. The impact of pediatric atopic dermatitis on families: A review. Pediatr Dermatol. 2019 Jan; 36(1):66-71. doi: 10.1111/pde.13727.
8. Barbarot S,Auziere S, Gadkari A, et al. Epidemiology ofatopic dermatitis in adults: results from an international .survey. Allergy. 2018 Jun; 73(6):1284-93. doi: 10.1111/all.13401.
9. Kunsleben N, Rüdrich U, Gehring M, NovakN, Kapp A, Raap U. IL-31 Induces Chemotaxis, Calcium Mobilization, Release ofReactive Oxygen Species, and CCL26 in Eosinophils, Which Are Capable to Release IL-31. J Invest Dermatol. 2015 Jul; 135(7):1908-11. doi: 10.1038/jid.2015.
10. Ramirez FD, Chen S, Langan SM [et al.]. Association of Atopic Dermatitis With Sleep Quality in Children JAMA Pediatr. 2019Mar 4:e190025. doi: 10.1001/ jamapediatrics.2019.0025.
11. Schmitt J, Chen CM, Apfelbacher C, et al. Infant eczema, infant sleeping problems, and mental health at 10 years of age: the prospective birth cohort study LISAplus. Allergy. 2011 Mar; 66(3):404-11. doi: 10.1111/j.1398-9995.2010.02487.x
12. Weidinger S, Novak N. Atopic dermatitis. Lancet. 2016 Mar 12;387(10023):1109-1122. doi: 10.1016S0140-6736(15)00149-X.
13. Sicherer SH. Clinical Aspects of Gastrointestinal Food Allergy in Childhood. Pediatrics. 2003Jun;111(6Pt3):1609-16.
14. Kobetz TV, Gostishcheva EV Analysis of combined pathology: atopic dermatitis andfunctional disorders ofthe biliary system in children. Vestnikfizioterapii i kurortologi. 2011;17(3):66-67. (inRussian).
15. Okhotnikova YeN. Gastrointestinal food allergy in children. Klinichna immunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2013;(2):5-13. (inRussian).
16. Okhotnikova OM, Bondarenko LV, Ivanova TP, et al. Gastrointestinal dietary allergy in the children as the up-to-date issue. Sovremennaya pediatriya. 2014;(64):104-109. doi 10.15574/SP.2014.64.104. (in Ukranian).
17. Yaghmaie P, Koudelka CW, Simpson EL. Mental health comorbidity in patients with atopic dermatitis. J Allergy Clin Immunol. 2013 Feb;131(2):428-33. doi: 10.1016j.jaci.2012.10.041.
18. Halling-Overgaard AS, Zachariae C, Thyssen JP. Management of Atopic Hand Dermatitis. Dermatol Clin 2017 Jul;35(3):365-372. doi: 10.1016/j. det.2017.02.010.
19. Hanifin JM, Rajka G. Diagnostic features of atopic dermatitis. Acta Dermatovener(Stockholm) Suppl. 1980;60(92):44-47. doi: 10.2340/00015555924447.
20. Hanifin JM, Thurston M, OmotoM, Cherill R Tofte SJ, Graeber M. The eczema area and severity index (EASI): assessment of reliability in atopic dermatitis. EASI Evaluator Group. Exp Dermatol. 2001 Feb;10(1):11-8. doi: 10.1034/j.1600-0625.2001.100102.x
OTpuMaHO 20.03.2019 ■
Сорокман T.B., Макарова E.B.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Частота функциональных расстройств билиарного тракта у Аетей с атопическим Аерматитом
Резюме. Актуальность. Как отмечают многие авторы, тяжесть течения и выраженность атопического дерматита (АД) во многом зависят от функционального состояния органов пищеварения. Цель: исследовать частоту и проанализировать особенности течения атопического дерматита у детей с нарушениями билиарной системы. Материалы и методы. Обследовано 168 детей в возрасте от 1 до 18 лет с АД. Диагноз АД у детей выставляли согласно диагностическим критериям J.M. Hanifin и G. Rajka (1980). Все пациенты и их родители были анкетированы с использованием карты обследования. Изучали общий и специфические IgE (педиатрическая панель). Состояние билиар-ной системы изучали с помощью ультрасонографии, биохимических показателей сыворотки крови. Статистическая обработка результатов исследований осуществлялась с помощью стандартных алгоритмов вариационной статистики. Результаты. По данным анкетирования выявлены следующие факторы риска развития АД у детей и подростков: наследственность (53,5 %), проявления аллергии на первом году жизни (62,5 %), высокие уровни IgE (52,3 %); факторы, способствующие обострению АД (триггеры): смешанные аллергены — 23,8 %, пищевые аллергены — 71,4 %, лекарственные аллергены — 17,8 %, бытовые аллергены — 5,9 %, пыльцевые аллергены — 3,4 %, температурный фактор — 1,7 %, психоэмоциональный фактор —
1,7 %, неустановленные — 24,6 %; искусственное вскармливание с рождения (13,1 %); общая продолжительность манифестации АД: до года — 11,3 %, от 1 до 5 лет — 44,9 %, от 5 до 10 лет — 23,8 %, более 10 лет — 20,3 %. Среднее значение по шкале SCORAD у пациентов с легкой степенью АД составило 14,01 ± 0,63 балла, со средней степенью АД — 31,04 ± 0,92 балла, у пациентов с тяжелой степенью — 56,17 ± 5,23 балла. Средний балл по шкале EASI у обследованных пациентов в возрасте от 5 до 7 лет составил 8,67 ± 0,46. Повышенный уровень IgE отмечался у 52,3 % детей. При активном опросе и осмотре признаки функционального расстройства билиарного тракта обнаружены у большинства пациентов — 109 (64,8 ± 3,2 %) детей. При УЗИ у 45 (42,8 %) из 109 детей, которые имели жалобы, установлена дисфункция желчного пузыря. Увеличение размеров печени (до 10 %) без изменения эхоструктуры и эхогенность наблюдалось у 26 (23,8 ± 0,8 %) детей с АД. Выводы. С учетом высокой частоты функциональных нарушений билиарного тракта детям с АД целесообразно проводить ультразвуковое исследование органов пищеварительной системы. На основе полученных данных важно проводить соответствующую коррекцию выявленных нарушений в комплексном лечении АД. Ключевые слова: дети; атопический дерматит; функциональные расстройства билиарного тракта
KAiHNHa neAiaiprn / Clinical Pediatrics
T.V. Sorokman, O.V. Makarova
HSEI Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
Frequency of functional disorders of the biliary tract in children with atopic dermatitis
Abstract. Background. According to the data of numerous authors, the severity of atopic dermatitis (AD) strongly depends on the functional state of the digestive system. The purpose of the study is to analyze frequency and peculiarities of atopic dermatitis course in children with disorders in the biliary system. Materials and methods. A total of 168 children aged 1 to 18 years old with AD were studied. Diagnosis of AD in children was verified according to the diagnostic criteria of J.M. Hanifin and G. Rajka (1980). All patients and their parents were questioned using a survey record. General and specific IgE (pediatric panel) was determined. State of the biliary system was assessed using ultrasonography, biochemical parameters of blood serum. Statistical processing of research results was performed using standard algorithms of variation statistics. Results. According to the questionnaire results, the following risk factors for the development of AD in children and adolescents are found: burdened heredity (53.5 %), allergic manifestations during the 1st year of life (62.5 %), high IgE levels (52.3 %); factors causing exacerbation of AD (triggers): mixed allergens — 23.8 %, food allergens — 71.4 %, medicinal allergens — 17.8 %, household allergens — 5.9 %, pollen allergens — 3.4 %, temperature factor — 1.7 %, psy-choemotional factor — 1.7 %, not specified — 24.6 %; arti-
ficial feeding from birth (13.1 %); the total duration of manifestation: up to a year — 11.3 %, from 1 to 5 years — 44.9 %, from 5 to 10 years — 23.8 %, more than 10 years — 20.3 %. The mean scoring value for SCORAD in patients with mild AD levels was 14.01 ± 0.63 points, with an average grade of AD of 31.04 ± 0.92 points, and in patients with severe degrees of 56.17 ± 5.23 points. The average score on the EASI scale in the examined patients aged 5 to 7 years was 8.67 ± 0.46 points. The elevated IgE level was registered in 52.3 %. The active survey and observation revealed the signs of functional disorder of the biliary tract in the majority of patients — 109 (64.8 ± 3.2 %) children. The ultrasound examination demonstrated gallbladder dysfunction in 45 (42.8 %) out of 109 children with complaints. Increase liver (up to 10 %) without changes in echostructure and echogenicity was observed in 26 (23.8 ± 0.8 %) children with AD. Conclusions. Given a high frequency of functional disorders of the biliary tract in children with AD, it is recommended to perform an ultrasound examination of the hepatobiliary system and to make the appropriate correction of the revealed violations in the complex treatment of AD on the basis of the obtained data. Keywords: children; atopic dermatitis; functional disorders of the biliary tract
