CC BY
16
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.5-001/-002-07-053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.13.5.2018.141558
Сорокман Т.В., Остапчук В.Г.
Вищий державний заклад Укра!ни «Буковинський державний медичний унверситет», м. Чернвцi, Укра/на
Ефективнють застосування методу aлepгeнспeцифiчноT iMyHOTepanii в дггей з атотчним дерматитом у поeднaннi з пaтологieю верхых вiддiлiв шлунково-кишкового тракту
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(5):450-455. doi: 10.22141/2224-0551.13.5.2018.141558
Резюме. Актуальтсть. У cmpyKmypi дерматологiчноiзахворюваностi питома вага атотчного дерматиту (АД) становить до 20,0 %. Тяжксть АДкорелюе з ураженням шлунково-кишкового тракту, що пояснюе необхiднiсть комплексно'1' терапп дано1' патологи. На думку практично вах фахiвцiв з iмyнологii та алергологи, единим методом, здатним впливати на ва ланки патологiчного процесу, е алергенспеци-фiчна iмyнотерапiя (АС1Т). Мета: визначити ефективтсть застосування методу АС1Тв дтей 1з ато-тчним дерматитом у поеднанш з патологiею верхтх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту. Матерiали та методи. Уроботi подан матерiали ^aiшчного спостереження, клЫжо-лабораторного й тструмен-тального обстеження 168 дтей вком вiд 7 до 18 ротв 1з АД у поеднанш з хрошчним гастродуодентом (ХГД). Порiвняльнy оцнку рiзних варiантiв лжування проводили в 50 дтей: основна група — 25 дтей iз АД i ХГД, яким поряд 1з традицшною тератею на етат амбулаторного лжування проводили АС1Т за стандартною схемою протягом року, групу порiвняння становили 25 дтей ie поеднаною патологi-ею, ят отримували базову тератю. Результати. Kniтчна симптоматика в дтей ie ХГД у поеднаннi з АДхарактеризувалася наявшстю провiдних синдромiв: больового (98,8 ± 8,9 % хворих), диспептичного (91,6 ± 11,2 % хворих), ^токси^^йного (79,1 ± 7,2 % хворих) i штрного (100 %). У груш дтей, urn отримували АС1Т, середтрiвнi ндексу SCORAD через три мсяц тсля лтування знижувались на 61,8 %, через один рж тсля проведеного лжування — на 42,6 %. Вiдповiднi показники в груп порiвняння знижувались на 41,3 та 24,9 % (р < 0,05) вiдповiдно. Застосування комплексного лжування дтей ie АД iХГД дозволило скоротити на 27,8 % термн кyпiрyвання больового, на 14,0 % — диспептичного й на 25,0 % — астеновегетативного синдромiв. Визначено, що вiдносний ризикрозвитку рецидивiв захворювання зни-зиться в 0,48 раза (х2 = 3,96, р < 0,05) при включент дано1' терапп в схему лжування. Висновки. Проведене клЫгчне до^дження продемонструвало позитивний вплив комплексного лкування ie включенням АС1Т на показники ^iшчного переб^у АД у поеднанш з ХГД. Запропонована комплексна тератя була быьш ефективною порiвняно з традицтним лжуванням навтьу вiддаленi термни спостереження. Ключовi слова: дти; атотчний дерматит;хрошчний гастродуодент; алергенспецифiчна iмyнотерапiя
Вступ
Поширенють алерпчних захворювань (АЗ) остан-шми роками набула po3MipiB епщеми й зростае в усьо-му свт [1]. До цих захворювань належать бронх1аль-на астма, алерпчний ришт, алерпчний кон'юнкгивгг, атотчний дерматит (АД), кропив'янка, медикамен-тозна й харчова алерпя, алерпя на укуси комах, ана-
фшакс1я, анпоневротичний набряк. За прогнозами ВООЗ, до 2050 року вщ рiзноманiтних алергозiв буде страждати бшьша частина населення планети, при цьому алергеном може виступати будь-яка речовина, а ХХ1 столгття стане епохою алерги [2].
У структурi АЗ особливе мюце посщае АД [3], осюльки вш е одним iз перших i найчастших про-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («idorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Сорокман Тамта Василтна, доктор медичних наук, професор, кафедра педетри та медично!" генетики, Вищий державний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц1, 58002, УкраТна; е-mail: [email protected]
For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD, PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University', Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: [email protected]
явiв алергп; нерiдко трянсформуеться нaдaлi в iншi форми алергг!; суттево знижуе якiсть життя дiтей незалежно вгд вгку; потребуе тривалого й етапного лжування й реaбiлiтaцГi [4].
АД — важлива медико-соцгальна проблема, оскгльки гстотно змгнився патоморфоз атопгчного дерматиту, який проявляеться дуже ранньою манг-фестацгею, збгльшенням частоти тяжкого перебггу, розширенням площг тяжкого перебггу, пгдвищен-ням частки ускладнених форм хвороби й гстотним впливом хвороби на економгчний статус сгм'! [5].
Вгдповгдно до сучасних даних, поширенгсть АД серед дгтей у свгтг становить вгд 12,0 до 37,0 %, що значно перевищуе вгдповгдний показник у дорослих (близько 0,2—2,0 %). У структург дерматологгчно! захворюваностг частка цге! нозологГi становить до 20,0 %, а у структург АЗ — вгд 50,0 до 75,0 % [6]. Ви-сокий ргвень захворюваностг, дебют у ранньому ди-тячому вгцг, часто безперервно рецидивуючий пере-бгг патологгчного процесу, тенденцгя до збгльшення стгйких до традицгйно! терапг! форм захворювання й зниження прихильностг пацгентгв до лгкування надають питанням причинних факторгв розвитку захворювання г його ускладнених форм особливо! актуальностг.
Особливий гнтерес викликае поеднання патологи шлунково-кишкового тракту з алерггчними хворобами. Дгти, хворг на АД, скаржаться на шлунково-кишковг розлади. Як г рангше, на сьогоднг вщсутнг науковг дослгдження шлунково-кишкових уражень у цих дгтей. У структург захворювань верхнк вщдглгв шлунково-кишкового тракту 45—55 % припадае на частку хронгчного гастродуоденгту (ХГД), у 30—35 % випадкгв рееструються функщональнг порушення, у 1—4 % — виразка шлунка й дванадцятипало! кишки, у 6—24 % — гнша патолопя. Бгльшгсть дослгдникгв пгдкреслюють единий механгзм виникнення поед-нано! патологи — гмуноалерггчний [1, 3]. Морфо-логгчно в таких пацгентгв визначаеться алерггчний процес у слизових оболонках г шкгрг. Тяжкгсть АД корелюе з ураженням шлунково-кишкового тракту, що пояснюе необхгднгсть комплексно! терапг! дано! патологи.
Сучасна стратеггя лгкування АД у дгтей заснова-на на принципах доказово! медицини, узагальнена у висновках II Мгжнародно! об'еднано! конференцг! з АД (International Consensus Conference on Atopic Dermatitis, ICCAD) [7]. З метою унгфгкацг! ргзних пгдходгв до дгагностики й лгкування АД бвропейська академгя алергологг! й клгнгчно! гмунологг! (European Academy of Allergy and Clinical Immunology, EAACI) разом з Американською академгею алергп, астми й гмунологг! (American Academy of Allergy, Asthma & Immunology, AAAAI) створила робочу групу PRACTALL (Practical Allergology Consensus Report) [8]. Бгльшгсть дослгдникгв прогнозують подальше зростання алергг!, що диктуе пошук нових способгв виргшення проблеми, зокрема впровадження сучасних методгв дгагностики, лгкування й профглакти-ки. На думку практично вск фахгвцгв гз гмунологг! й
алергологп, единим методом, що здатний впливати на Bei ланки патолопчного процесу при АЗ, сформу-вати толерантнiсть до впливу антигенiв, що викли-кали цей патолопчний процес, е алергенспецифiч-на iмунотерапiя (АС1Т) [9—15].
Мета досЛдження: визначити ефективнiсть за-стосування методу АС1Т у дiтей з атошчним дерматитом у поеднаннi з патолопею верхнгх вщдшв шлунково-кишкового тракту.
Матерiали та методи
У робот поданi матерiали клiнiчного спостере-ження, клiнiко-лабораторного й iнструментального обстеження 168 дгтей вжом вiд 7 до 18 роюв iз АД у поеднанш з ХГД, якi перебували на амбулаторному й стацiонарному л^ванш. Дослщження проводились протягом 2012—2017 роюв. Середнiй вiк дiтей становив 11,1 ± 0,7 року, серед них було 108 хлоп-чиюв i 60 дiвчаток. Критерiями включення були: вiк пацiентiв вщ 7 до 18 роюв; проживання в Чершвець-кiй областi; пщтверджений дiагноз АД у поеднаннi з ХГД. Критерiями виключення були: вiк дгтей до 1 року; шюрш захворювання шфекцшно-запального, паразитарного й автоiмунного генезу, генодермато-зи, контактнi дерматити, наявшсть вродженого iму-нодефiциту, шкiрнi прояви системних захворювань, метаболiчних порушень i неопластичних процесiв. Контрольну групу становили 30 практично здо-рових дгтей. Критерiями включення дiтей у контрольну групу були: вщсутшсть алерпчного захворювання, необтяжений спадковий анамнез з атопп; вiдсутнiсть хронiчних захворювань, у тому чи^ шлунково-кишкового тракту, шфекцшних захворювань упродовж 3 мюящв до моменту обстеження; вщповщшсть показникiв загального аналiзу кровi й сечi вiковiй нормi.
Для встановлення дiагнозу АД використовували клiнiчнi даш, результати загальних i спецiальних лабораторно-шструментальних обстежень згщно iз загальновизнаними дiагностичними критерiями J.M. Hanifin та G. Rajka (1980), клiнiчною класи-фжащею АД вiдповiдно до затвердженого Наказом МОЗ Укра!ни № 670 вщ 04.07.2016 року ушфжо-ваного клжчного протоколу первинно!, вторин-но! (спецiалiзовано!), третинно! (високоспещаль зовано!) допомоги «Атотчний дерматит», Наказу МОЗ Укра!ни № 767 вщ 27.12.2005 року «Про за-твердження Протоколiв дiагностики та л^вання алергологiчних хвороб у дгтей», адаптовано! кль шчно! настанови, засновано! на доказах, «Атопiч-ний дерматит» Державного експертного центру МОЗ Укра!ни вiд 2016 року. Дiагноз захворювань верхшх вщдшв шлунково-кишкового тракту в да-тей виставляли згщно з ушфжованим протоколом «Дитяча гастроентерологiя» (Наказ МОЗ Укра!ни вiд 29.01.2013 № 53). Дгти розподглеш на групи за перiодом клiнiчного перебiгу АД (гострий, пщго-стрий, ремiсiя). Ощнка тяжкостi перебiгу АД проводилась нашвкглькюним методом за iндексом SCORAD (Scoring of Atopik Dermatitis), розробле-
ним бвропейською робочою групою eKcnepTiB. У кожнш rpyni обстежуванi були розподшеш на тд-групи за вжом i тяжкiстю клiнiчного пеpебiгy за-хворювання (легкий, середньотяжкий, тяжкий). Поpiвняльнy оцiнкy piзних ваpiантiв лiкyвання проводили в 50 дггей, якi методом pандомiзащï були pоздiленi на двi групи. В основну групу увшшли 25 дiтей з АД та ХГД, яким поряд i3 традицшною тера-пieю на етапi амбулаторного л^вання проводили АС1Т за стандартною схемою протягом року, групу поpiвняння становили 25 дггей iз поеднаною пато-логieю, яю отримували базову тератю. Ус групи обстежених дггей були стандаpтизованi за базовою тератею згщно з наказами МОЗ Украши № 670 вщ 04.07.2016 та № 53 вщ 29.01.2013. АС1Т проводили за стандартною схемою зпдно з методичними реко-мендац1ями, розробленими Асощащею алеpгологiв Украши вщ 02.12.2014, «Алеpген-специфiчна ¡му-нотеpапiя алеpгiчних захворювань».
Ус дослщження проводились тсля пщписання шформовано! згоди дпъми й батьками. У робот до-тpиманi етичш принципи щодо людей, яю виступа-ють суб'ектами дослiдження, з урахуванням осно-вних положень GCP ICH та Гельсшсько! деклараций Всесвиньо! медично! асощацИ з бiомедичних досль джень, у яких людина виступае об'ектом (World Médical Association Déclaration of Helsinki 1964, 2000, 2008), Конвенций Ради бвропи про права людини й бюмедицину (2007 р.)
Статистична обробка результапв дослiджень здшснювалась за допомогою стандартних алго-ритм1в ваpiацiйноï статистики, для pозpахyнкiв використовувалась комп'ютерна програма Excel (Microsoft Office, USA), Statistica 6.0 та on-line калькулятор SISA (Simple Interactive Statistical Analysis) ¡з застосуванням кореляцшного й параметричного аналiзy. Сеpеднi величини подаш у виглядГ M ± m, де М — середне значення показника, m — стандартна похибка середнього; n — обсяг аналiзованоï групи.
Результати та обговорення
Розподiл дiтей за вiком i тривалiстю АД У поед-нанш з ХГД поданий у табл. 1.
Клшчна симптоматика в дггей iз ХГД у поед-нанш з АД характеризувалася наявнiстю провщних синдромiв: больового (98,8 ± 8,9 % хворих), диспеп-тичного (91,6 ± 11,2 % хворих), штоксикацшного (79,1 ± 7,2 % хворих) та шюрного (100 %). Аналiз поширення запального процесу слизово! оболонки шлунка й дванадцятипало! кишки показав наяв-нiсть у хворих дггей антрального гастриту: I ступеня активност — у 40 осiб (23,8 %), II ступеня — у 100 оаб (59,5 %), III ступеня — у 28 оаб (16,7 %); дуо-денiту: I ступеня активносп — у 42 оаб (25,0 %), II ступеня — у 98 оаб (58,3 %), III ступеня — у 28 оаб (16,7 %).
Тяжюсть шюрних проявiв АД у дтей оцiнювали за шкалою SСORAD (табл. 2, 3).
У дггей вжом 7—10 роюв значно рщше уражалась дглянка обличчя, водночас висипання були чгтко локалiзованi, обмеженi перiорбiтально, перюраль-но, помiтно вища частота локалiзащi висипань на верхнгх i нижнгх кiнцiвках, особливо на згинальних поверхнях. У дiтей вiком 11—15 роюв рщше, н1ж у молодших дггей, спостериалось ураження обличчя, найчастiше вражалися згинальш поверхнi верхнiх i нижшх кiнцiвок. У всiх дiтей рееструвався шюрний сверб1ж, iнтенсивнiсть якого е одним iз критерив тяжкостi захворювання. Сверб1ж був легким, етзо-дичним, не порушував сон, працездатнiсть i загаль-ний стан у 24,2 % дггей; сильний постшний сверб1ж, що викликав появу на шкiрi глибоких розчосiв, порушував нiчний сон, знижував працездатнiсть i зумовлював неспокш, вiдмiчався в 75,8 % дггей.
Запропонована комплексна терап1я з поеднаним використанням АС1Т виявилася ефективною, що тдтверджувалось регресом клiнiчних проявiв запального процесу на шюрь Вщмчалось зменшення площi й iнтенсивностi висипань на шюр^ свербежу, нормалiзацiя самопочуття та сну. Разом з тим
Таблиця 1. Розподл дтей за bîkom i тривал1стю захворювання
BiK (роки) Тривалють хвороби
До року 1-3 роки > 3 роки
Абс. % Абс. % Абс. %
7-10 26 32,5 24 30 30 37,5
11-18 28 31,8 30 34,1 30 34,1
Усього 54 32,1 54 32,1 60 35,7
Таблиця 2. Характеристика переб'1гу АД у дтей (M ± m)
Характеристика Середне значення Хлопчики Дiвчатка
Середнш BiK (роки) 11,1 ± 0,7 11,4 ± 0,4 10,7 ± 0,4
SCORAD, бали 57,78 ± 8,45 58,91 ± 9,44 50,45 ± 7,12
Ктьшсть загострень на piK 2,67 ± 0,91 2,98 ± 0,62 2,56 ± 0,81
Тривалють загострень, дн 31,27 ± 9,88 28,56 ± 8,21 22,99 ± 7,67
Тривалють ремiсiï, мюяц 4,45 ± ± 1,12 3,78 ± 1,09 5,12 ± 1,11
регрес шкiрних проявiв залежав вiд морфолопчно-го BapiaHTa АД. При ексудативнш формi спостерь галось зменшення ексудацИ, набряку, пщсихання ерозивних поверхонь, утворення кipочок, лусочок з наступною епи^защею. При еритематозно-сква-мознiй фоpмi вiдмiчaлось поступове зменшення еритеми й шфшьтративних змiн, епiтелiзaцiя екс-коpiaцiй i трщин, регрес папул, утворення лусочок, посилення дpiбноплaстинчaстого лущення на ура-жених дшянках. При лкенощнш фоpмi с^стерта-лось поступове зменшення еритеми, екскоpiaцiй, згладжування шкipного рисунка, проте чггко обме-женi вогнища лiхенiфiкaцïï в типових мiсцях зберта-лись, утримувались потовщення й дисхpомiя шири. Загалом при виписцi iз стащонару в бiльшостi дiтей утримувались зaлишковi явища у виглядi пдвище-roï сухостi шкipи, велико- й дpiбноплaстинчaстого лущення (табл. 4).
Анaлiз показниюв пошиpеностi пaтологiчного процесу на шкipi залежно вщ застосованого лГку-вання показав швидше зменшення площi ураження на фонi комплексноï теpaпïï з АС1Т у дiтей iз АД i ХГД поpiвняно з традицшним лiкувaнням. Спосте-piгaлось зменшення площi поширення пpоявiв па-тологiчного процесу на шкipi в дiтей основноï гру-пи на фонi АС1Т, i бiльш вираженим воно було при легкому й середньотяжкому переб^, меншим — у випадку тяжкого перебцу захворювання (р < 0,05).
1нтенсившсть запальних змiн на шкipi загалом також подавалась швидкому регресу тд впливом обох схем л^вання. При цьому кращий резуль-
тат через один мюяць вiдмiчaвся в д^ей основноï групи поpiвняно iз пaцiентaми групи поpiвняння. Водночас на фош тpaдицiйного лiкувaння через один рж iнтенсивнiсть запальних змiн на шкь pi знову зростала, на той час як у груш дггей, яю отримували запропоновану комплексну тератю з АС1Т, на фош л^вання через один piк штенсив-нiсть запальних змiн на шкipi й дaлi зменшувалась. Оцiнкa й aнaлiз суб'ективних пpоявiв показали, що тд впливом лiкувaння вiдмiчaлося покра-щення самопочуття хворих, зменшувався свербш шкipи, ноpмaлiзувaвся сон, причому до початку л^вання суб'ективнi симптоми в дггей iз АД були вipогiдно бгльш вираженими (р < 0,05). Пд впливом обох схем лжування середш значення штен-сивност свербежу й показники порушення сну зменшувалися.
З метою ощнки ефективностi пpоведеноï теpaпïï в дiтей з АД у поеднанш з ХГД визначали середш р1вш iндексу SCORAD, динамжа якого залежала вщ теpмiнiв i способу л^вання (табл. 5).
У груш дггей, яю отримували АС1Т, сеpеднi рГвш iндексу SCORAD через три мгсящ тсля лiкувaння знижувались на 61,8 %, через один рж тсля прове-деного лжування — на 42,6 %. Вщповщт показники в грут пор1вняння знижувались на 41,3 i 24,9 % (р < 0,05).
У грут дггей з АД та ХГД, яю отримували комплексну тератю з включенням АС1Т, тен-денцiя до зниження середнгх рГвшв об'ективних, суб'ективних проявГв та iндексу SCORAD спосте-
Таблиця 3. Середш значення iндексу SCORAD залежно вщ тяжкост кл1н1чного переб1гу АД у дтей
(M ± m)
№шчний nepe6ir АД 1ндекс SCORAD, бали
Легкий (n = 50) 18,73 ± 0,27
Середньотяжкий (n = 90) 49,87 ± 1,62
Тяжкий (n = 28) 83,59 ± 2,18
Таблиця 4. Динамка шюрних симптом1в у дтей iз АД та ХГД пщ впливом рiзних схем л1кування (M ± m)
Термши Поширешсть, % 1нтенсившсть, бали
Тяжшсть nepe6iry Тяжкiсть nepe6iry
Легкий Середнш Тяжкий Легкий Сeрeднiй Тяжкий
Тради^йне лiкування + АС1Т (n = 25)
До лтування 7,14 ± 0,21 31,23 ± 2,42 59,13 ± 6,28 4,33 ± 0,17 11,10 ± 0,31 16,54 ± 0,34
Через три мюящ 4,55 ± 0,25* 13,31 ± 1,21* 28,50 ± 3,77* 1,16 ± 0,07* 4,20 ± 0,11* 6,75 ± 0,25*
Через один piK 1,45 ± 0,13* 7,10 ± 0,64* 20,50 ± 2,05* 2,10 ± 0,05* 4,21 ± 0,11* 6,95 ± 0,27*
Тради^йне лкування (n = 25)
До лтування 8,58 ± 0,27 31,23 ± 2,04 60,50 ± 2,90 5,28 ± 0,09 10,57 ± 0,54 18,25 ± 0,99
Через три мюящ 4,34 ± 0,17** 18,64 ± 1,08** 36,19 ± 2,71** 2,13 ± 0,03** 7,36 ± 0,36** 14,56 ± 0,41**
Через один рт 5,96 ± 0,19** 21,52 ± 1,44** 40,50 ± 0,87** 3,23 ± 0,03** 8,36 ± 0,36** 11,99 ± 0,29**
Примтки: * — в1ропдн1сть р1зниц1 мж показниками дтей основноï групи до та тсля л1кування (р < 0,05); ** — в1ропдн1сть р1зниц1 м'жпоказниками д1тей групи пор1вняння до та тслял1кування (р < 0,05).
Таблиця 5. Динам1ка ¡ндексу SCORAD удтей з АД i ХГД пд впливом р1зних схем л1кування (M ± m)
Схема лжування 1ндекс SCORAD, бали
До лтування Через три мюяц Через один piK
Традицшна терапт + АС1Т (n = 25) 35,14 ± 1,56 13,41 ± 1,32* 7,69 ± 0,44*
Традицшна тератя (n = 25) 34,54 ± 1,98 20,26 ± 1,19** 15,22 ± 1,23**
Примтки: * — Bipor^HicTb рiзницi мiж показниками дтей основной групи до та псля лкування (р < 0,05); ** — вiрогiднiсть рiзницi м 'ж показниками дтей групи порiвняння до та псля л/кування (р < 0,05).
рпалась через один мюяць, i в подальшому трива-ло цих показниюв через три мгсящ й один рж тсля початку лжування. У групi дiтей з АД та ХГД, яю отримували традицiйну терапiю, максимальний терапевтичний ефект i тенденц1я до зниження се-реднiх рiвнiв об'ективних, суб'ективних проявiв та iндексу SCORAD спостерiгалась також через один мюяць пiсля лжування, проте в подальшому вщ-новлювалась клiнiчна симптоматика захворювання з поступовим повторним зростанням середнiх рiв-шв об'ективних, суб'ективних проявiв та шдексу SCORAD (р < 0,05).
Середня тривалiсть купiрування больового синдрому в дггей становила в груш порiвняння 3,6 ± 0,2 дня, в основнш групi — 2,6 ± 0,9 дня, р < 0,001. Прояви диспептичного синдрому швелювались упродовж 5,3 ± 0,3 дня в дггей групи порiвняння й 4,3 ± 0,2 дня — в основнш груш (р < 0,01). Ознаки астеновегетативного синдрому в дггей групи по-рiвняння зникали на 8-му — 10-ту добу, на той час як у дггей основно! групи — на 6-ту — 7-му добу. Отже, застосування комплексного лiкування дггей iз АД i ХГД дозволило скоротити на 27,8 % термш кутрування больового, на 14,0 % — диспептичного й на 25,0 % — астеновегетативного синдромiв. Середня тривалють перебування в стацiонарi хворих, яю отримували терапiю з додаванням АС1Т, також скоротилась (на 18,8 %) порiвняно з особами групи порiвняння.
Визначення основних показникiв оцшки ефек-тивностi лiкування дiтей з АД та ХГД iз застосуван-ням АС1Т показало, що вщносний ризик розвитку рецидивiв захворювання знизиться в 0,48 раза (95% Д1: 0,12-2,17) (х2 = 3,96, р < 0,05) при включен-ш дано! терапп в схему л^вання, а число хворих, яких необхщно пролiкувати для отримання одного позитивного результату, становить 2,1 (95% Д1: 1,52-3,61).
Отже, в дггей, яю отримували комбшоване лшу-вання з включенням АС1Т, створювалися передумо-ви для швидшо! лiквiдацГi симптомiв ураження верхнiх вщдшв шлунково-кишкового тракту й мен-шо! частоти рецидивування надаль
Аналiз особливостей перебiгу АД у дггей залежно вщ застосованого лжування через рж показав, що в основнш груш дггей середня частота загострень на рж була рщшою, середня тривалiсть загострень у днях була меншою, а середня тривалють ремюп в мь сяцях була довшою порiвняно з групою порiвняння (р < 0,05).
Висновки
Проведене клшчне дослiдження продемонстру-вало позитивний вплив комплексного лiкування i3 включенням АС1Т на показники клiнiчного пере-6iry АД у поeднаннi з ХГД. Запропонована комплексна терашя була бгльш ефективною порiвняно i3 традицiйним лiкyванням навiть у вщдалеш термiни спостереження.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщ-сyтнiсть конфлiктy штереав при пiдготовцi даног статтi.
References
1. Weidinger S, Novak N. Atopic dermatitis. Lancet. 2016 Mar 12;387(10023):1109-1122. doi: 10.1016/S0140-6736(15)00149-X.
2. Wolter S, Price HN. Atopic dermatitis. Pediatr Clin North Am. 2014Apr;61(2):241-60. doi: 10.1016/j.pcl.2013.11.002.
3. Dudnikova EV, Kobzeva NN, Prihodskaja ES, Besedina EA, Pedchenko EG. Certain peculiarities of the clinical course of atopic dermatitis in children's early age. Meditsinskiy vestnik Yuga Rossii. 2013;(3):44-47. (inRussian).
4. Agafonov AS, Reviakina VA. Atopic dermatitis in children and infections complicating the course of the disease. Lechashii vrach. 2011;(1):8-9. (inRussian).
5. Repetskaya MN, Maslov YuN, Shaydullina EV. Clinicolaboratory characteristic of complicated and uncomplicated forms of atopic dermatitis in children. Ural'skii meditsinskii zhurnal. 2011;(80):105-108. (inRussian).
6. Gostishcheva EV. Research of the psycho-emotional status in children with atopic dermatitis. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice. 2013;(13):21-23. (in Russian).
7. Melnikov VL, Rybalkin SB, MitrofanovaNN, AgeykinAV. Some clinical and epidemiological aspects of the flow of atopic dermatitis on the territory of the Penza region. Fundamental Research. 2014;(10-5):936-940. (in Russian).
8. BallowM, Akdis CA, Casale TB, et al. Immune response modifiers in the treatment of asthma: A PRACTALL document of the American Academy of Allergy, Asthma & Immunology and the European Academy of Allergy and Clinical Immunology. J Allergy Clin Immunol. 2012 Aug;130(2):311-24. doi: 101016/j.jaci.2012.04.046.
9. Bae JM, Choi YY, Park CO, Chung KY, Lee KH. Efficacy of allergen-specific immunotherapy for atopic dermatitis: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. J Allergy Clin Immunol. 2013 Jul;132(1):110-7. doi: 10.1016/j.jaci.2013.02.044.
10. Darsow U. Allergen-specific immunotherapy for atopic eczema: updated. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2012 Dec;12(6):665-9. doi: 10.1097/ACI.0b013e3283588cf4.
11. Tam HH, Calderon MA, Manikam L, et al. Specific allergen im-munotherapy for the treatment of atopic eczema: a Cochrane systematic review. Allergy. 2016 Sep;71(9):1345-56. doi: 10.1111/all.12932.
12. Berings M, Karaaslan C, Altunbulakli C, et al. Advances and highlights in allergen immunotherapy: On the way to sustained clinical and immunologic tolerance. J Allergy Clin Immunol. 2017 Nov;140(5):1250-1267. doi: 10.1016/j.jaci.2017.08.025.
13. Simpson EL, Chalmers JR, Hanifin JM, et al. Emollient enhancement of the skin barrier from birth offers effective atopic dermatitis prevention. J Allergy Clin Immunol. 2014 Oct;134(4):818-23. doi: 10.1016/j.jaci.2014.08.005.
14. Silverberg NB, Duran-McKinster C. Special Considerations for Therapy of Pediatric Atopic Dermatitis. Dermatol Clin. 2017 Jul;35(3):351-363. doi: 10.1016/j.det.2017.02.008.
15. Halling-Overgaard AS, Zachariae C, Thyssen JP. Management of Atopic Hand Dermatitis. Dermatol Clin. 2017 Jul;35(3):365-372. doi: 10.1016/j.det.2017.02.010.
OTpuMaHO 05.05.2018 ■
Сорокман T.B., Остапч^кВ.Г.
ВГУЗ Украины «Буковинский гocyдарcтвенный медицинский yниверcитет», г. Черновцы, Украина
Эффeктивнocть пpимeнeния мeтoдa aллepгeнcпeцифичecкoй иммyнoтepaпии y дeтeй c aтoпичecким дepмaтитoм в coчeтaнии c пaтoлoгиeй вepxниx oтдeлoв жeлyдoчнo-кишeчнoгo тpaктa
Резюме. Актуальность. В структуре дерматологической заболеваемости удельный вес атопического дерматита (АД) составляет до 20,0 %. Тяжесть АД коррелирует с поражением желудочно-кишечного тракта. По мнению практически всех специалистов по иммунологии и аллергологии, единственным методом, который способен влиять на все звенья патологического процесса, является аллергенспецифическая иммунотерапия (АСИТ). Цель: определить эффективность применения метода АСИТ у детей с атопическим дерматитом в сочетании с патологией верхних отделов желудочно-кишечного тракта. Материалы и методы. В работе представлены материалы клинического наблюдения, клинико-лабораторного и инструментального обследования 168 детей в возрасте от 7 до 18 лет с АД в сочетании с хроническим гастродуоденитом (ХГД). Сравнительную оценку различных вариантов лечения проводили у 50 детей: основная группа — 25 детей с АД и ХГД, которым наряду с традиционной терапией на этапе амбулаторного лечения проводили АСИТ по стандартной схеме в течение года, группу сравнения составили 25 детей с сочетанной патологией, получавших базовую терапию. Результаты. Клиническая симптоматика у детей с ХГД в сочетании с АД характеризовалась наличием веду-
щих синдромов: болевого (98,8 ± 8,9 % больных), диспеп-тического (91,6 ± 11,2 % больных), интоксикационного (79,1 ± 7,2 % больных) и кожного (100 %). В группе детей, получавших АСИТ, средние уровни индекса SCORAD через три месяца после лечения снижались на 61,8 %, через год после проведенного лечения — на 42,6 %. Соответствующие показатели в группе сравнения снижались на 41,3 и 24,9 % (р < 0,05) соответственно. Применение комплексного лечения детей с АД и ХГД позволило сократить на 27,8 % срок купирования болевого, на 14,0 % — диспеп-тического и на 25,0 % — астеновегетативного синдромов. Установлено, что относительный риск развития рецидивов заболевания снизится в 0,48 раза (х2 = 3,96, р < 0,05) при включении данной терапии в схему лечения. Выводы. Проведенное клиническое исследование продемонстрировало положительное влияние комплексного лечения с включением АСИТ на показатели клинического течения АД в сочетании с ХГД. Предложенная комплексная терапия была более эффективной по сравнению с традиционным лечением даже в отдаленные сроки наблюдения. Ключевые слова: дети; атопический дерматит; хронический гастродуоденит; аллергенспецифическая иммунотерапия
T.V. Sorokman, V.G. Ostapchuk
State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Efficiency of allergen specific immunotherapy in children with atopic dermatitis combined with the pathology of the upper gastrointestinal tract
Abstract. Background. In the structure of dermatological morbidity, the specific weight of atopic dermatitis (AD) is up to 20.0 %. The severity of AD correlates with the lesion of the gastrointestinal tract. In the opinion of almost all immunology and allergology specialists, allergen specific immunotherapy (ASIT) is the only method that is able to influence all links of the pathological process. The purpose was to determine the effectiveness of the ASIT in children with atopic dermatitis combined with the pathology of the upper gastrointestinal tract. Materials and methods. The paper presents data of clinical observation, clinical laboratory and instrumental examination of 168 children aged 7 to 18 years with AD combined with chronic gastroduodenitis (CGD). A comparative evaluation of the different treatment options was carried out in 50 children: the main group of 25 children with AD and CGD who, along with the traditional therapy as a part of outpatient treatment, underwent ASIT according to the standard schedule during the year, the comparison group consisted of 25 children with combined pathology who received standard therapy. Results. Clinical symptoms in children with CGD combined with AD
were characterized by the presence of leading syndromes: pain (98.8 ± 8.9 % of patients), dyspepsia (91.6 ± 11.2 % of persons), intoxication (79.1 ± 7.2 % of patients) and cutaneous (100 %). In the group of children receiving ASIT, the mean levels of the Scoring Atopic Dermatitis index decreased by 61.8 % three months after treatment, and one year after the treatment — by 42.6 %. The corresponding indices in the comparison group decreased by 41.3 and 24.9 %, respectively (p < 0.05). The use of comprehensive treatment in children with AD and CGD reduced by 27.8 % the period of pain relief, by 14.0 % — of dyspepsia and by 25.0 % — of asthenovegetative syndromes. It was found that the relative risk of disease recurrence will decrease by 0.48 times (x2 = 3.96, p < 0.05) when this therapy is included in the treatment regimen. Conclusions. The clinical study demonstrated the positive effect of comprehensive treatment with the inclusion of ASIT on the clinical course of AD combined with CGD. The proposed comprehensive therapy was more effective than traditional treatment even in long-term follow-up. Keywords: children; atopic dermatitis; chronic gastroduode-nitis; allergen specific immunotherapy
