CC BY
9
KrynytskyyH.T., Voytyuk V.P., Andreeva V.V., Kychylyuk O.V. Morpho-metric and cytogenetic features of vegetative and seminal posterities of plus trees of Scotch Pine in Volyn Region
Analisys of morphological and cytological indexes of plus trees of Scotch Pine is presented in this article. The candidates in variety-clones (%) and candidate of the elite (% of investigated seed) is selected according to the complex estimation. Seedlings of clones are unique in nucleolus activity of root meristem.
Keywords: clones, halfsibs, nucleolus activity._
УДК 581.526.3: 630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
БАГАТОВИМ1РНА ТИПОЛОГ1Я Л1С1В УКРАШСЬКОГО РОЗ-ТОЧЧЯ: КЛАС ALNETEA GLUTINOSAE BR.-BL. ET R.TX. 1943
Типолопчну схему лiсiв класу Alnetea glutinosae спрощено можна представити у виглядi екодого-ф^оценотичного ряду Betulo - Salicetum repentis ^ Salicetum pen-tandro - cinereae ^ Sphagno squarrosi - Alnetum ^ Ribeso nigri - Alnetum.
Ключов1 слова: люова типология, Украшське Розточчя, багатовимiрна ордина-цiя, математичне моделювання.
Л1сов1 насадження класу Alnetea glutinosae формуються на затоплюва-них дшянках р1чкових заплав i3 торфовими грунтами. Багатовим1рна типоло-пя дае змогу прогнозувати тенденци розвитку таких насаджень унаслщок рiз-номанiтних форм антропогенного впливу, зокрема осушення територiï.
Об'екти i методи дослiджень. Типiзацiю лiсорослинних умов на рiвнi асоцiацiй здiйснювали шляхом математичного моделювання методами "ште-лектуального аналiзу" [1-3] на основi фiтоiндикацiйноï оцiнки екотопiв за дев'ятьма параметрами: Tm - термiчний режим, Kn - континентальнiсть кль мату, Om - омброклiмат, Cr - крюкшмат, Hd - вологiсть грунту, Tr - вмiст солей, Rc - кислотшсть грунту, Nt - мшеральний азот, Lc - режим освггле-ностi - затiнення [6]. К^м власних описiв, використовували також дат лгге-ратурних джерел [4, 5]. Математична формалiзацiя типологiчноï схеми зво-диться до опису геометричноï структури даних iз врахуванням розподшу всiеï сукупностi екотопiв мiж окремими асощащями [1-3].
Результати дослiдження. Умови формування та динамiчнi тенденцiï люових насаджень класу Alnetea glutinosae значною мiрою визначаються режимом вологозабезпеченос^ грунту та вмiсту гумусу. Порiвняно з сосновими лiсами асоцiацiï Molinio-Pinetum та сосновими болотами асоцiацiï Ledo-Sphagnetum magellanici, чорновiльховi лiси вiдрiзняються багатшими грунто-вими умовами (вмют гумусу Nt>4,15 балiв). На менш вологих (Hd<15,0 ба-лiв) i дещо багатших грунтах формуються чорновiльховi лiси асоцiацiй Fraxi-no-Alnetum i Stellario nemorum-Alnetum glutinosae, якi належать до класу Qu-erco-Fagetea.
На основi едафiчноï сiтки навiть iз використанням детальних екологiч-них шкал вологозабезпеченос^ та родючостi грунту не вдаеться повшстю розкрити механiзм формування потенцiйноï рослинностi перезволожених
214
Природничi дослвдження на Poîto44Ï
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.16
екотошв. Зазначеш 3aKOHOMÍpHOCTÍ можна вiдобразити тiльки у тривимiрному npocTopi на ochobí характерно: комбшаци екологiчних чинникiв. Результати порiвняльноï оцiнки лiсорослинних умов насаджень перезволожених екото-niB можна охарактеризувати ïx положенням на типологiчнiй схемi (рис.): 1) Molinio - Pinetum (2,81; -2,61; -2,42); 2) Vaccinio uliginosi - Betuletum pubes-centis (0,60; -3,00; -0,35) класу Vaccinio - Piceetea; 3) Ledo - Sphagnetum ma-gellanici (5,30; -0,94; 3,94) класу Oxycocco - Sphagnetea; 4) Sphagno squarro-si - Alnetum (-0,55; 1,93; -0,35); 5) Betulo - Salicetum repentis (1,17; 1,48; -1,12); 6) Ribeso nigri - Alnetum (-1,43; 2,06; 0,63); 7) Salicetum pentandro - ci-nereae (0,98; 3,02; 0,07) класу Alnetea glutinosae; 8) Fraxino - Alnetum (-2,99; 0,01; -0,65); 9) Stellario nemorum - Alnetum glutinosae (-5,38; -2,79; 1,77) класу Querco - Fagetea.
Перша вюь типологiчноï схеми (рис.) пояснюе 46,7 % загальноï дис-персп. Ця функщя вщображае таку структуру взаемозв'язюв мiж еколопчни-ми параметрами: Í3 зменшенням вмюту азоту (коефщент кореляци r=-0,91), вмiсту солей (r=-0,57) i pH грунту (r=-0,66) зменшуеться ф^оценотична роль лiсовоï рослинностi, зростае освгглешсть у ценозi (r=0,60). Максимальними значеннями функци Root1 характеризуються насадження асощацш Salicetum pentandro - cinereae, Betulo - Salicetum repentis класу Alnetea glutinosae i сос-^bí болота асощаци Ledo - Sphagnetum magellanici класу Oxycocco - Sphagnetea (рис.). Зазначена комбшащя чинникiв е еколопчним еквiвалентом змен-шення параметрiв термiчного режиму i вказуе на екстразональний характер поширення названих асощацш.
Друга вюь типологiчноï схеми (рис.) додатково пояснюе 30,3 % за-гально1' дисперсiï. Вона вiдображае зменшення фiтоценотичноï значущостi ль сово1' рослинност на фонi збiльшення вологостi грунту (r=0,78), вмiсту солей (r=0,66) i pH грунту (r=0,56). Ця функщя вщображае вiдмiнностi у формуван-m низових i верхових лiсовиx болгг, вплив рельефу на геоxiмiчний режим. Порiвняно iз сосновими болотами, чорновiльxовi насадження та широколистi верболози формуються на менш кислих, збагачених солями й азотом грунтах.
Третя вюь типолопчно1" схеми пояснюе 15,6 % загально1' дисперсь Ця функцiя дае змогу ч^юше окреслити екологiчний прос^р асоцiацiï Sphagno squarrosi - Alnetum, яка, порiвняно з асоцiацiею Ribeso nigri - Alnetum, характеризуемся меншими значеннями третьо1' координати.
Закономiрностi формування та динамiчнi тенденцiï фiтоценозiв класу Alnetea glutinosae е досить складними. Асоцiацiï Betulo - Salicetum repentis i Salicetum pentandro - cinereae, як займають периферiю еколопчного простору класу та деревно1' рослинностi загалом (рис.), е найбшьш вразливими до антропогенного впливу. ïxнiй розвиток залежить вiд характеру змш вологоза-безпеченостi грунту та вмюту азоту. Найбiльш виразно проявляеться еколого-фiтоценотичний ряд Sphagno squarrosi - Alnetum ^ Ribeso nigri - Alnetum ^ Fraxino - Alnetum ^ Stellario nemorum - Alnetum glutinosae.
Для пояснення динамiчниx тенденцш рослинностi мiж всiма типами екотошв визначали вiдстань Маxаланобiса - багатовимiрний аналог вiдстанi
Евклiда Í3 врахуванням кореляци мiж екологiчними параметрами [2]. Вщ-стань Махаланобiса може слугувати Kp^repieM iнтенсивностi антропогенного впливу за характером змш рослинного покриву. Так, квадрат вщстат Salice-tum pentandro - cinereae (S. p.-c.) ^ Betulo-Salicetum repentis становить 3,51; S. p.-c. ^ Sphagno squarrosi-Alnetum - 5,74; S. p.-c. ^ Ribeso nigri-Alnetum -10,36; S. p.-c. ^ Fraxino-Alnetum - 35,77; S. p.-c. ^ Molinio-Pinetum - 47,79; S. p.-c. ^ Vaccinio uliginosi-Betuletum pubescentis - 65,68; S. p.-c. ^ Ledo-Sphagnetum magellanici - 70,38; S. p.-c. ^ Querco roboris-Pinetum - 100,89; S. p.-c. ^ Vaccinio uliginosi-Pinetum - 102,13 одиниць. Мшмальна вiдстань характеризуе найбiльшу ймовipнiсть розвитку асощаци унаслщок незначних змiн лiсоpослинних умов.
О О m - 1; -2; -3;................................... 1 1 / ♦ \ ♦
+ п д -4; -5; -6; д Д ___I , I / ' ♦ < \ □
♦ ■ А ▲ -7; -8; -9. ¿Í - ■Я V / п * *
7 1 At'-Ï* а / щ L À ♦ о \ / о„ 1........ ж к..................
А/ i \ АА \ А А А- О cr- "V- f О 1 i °J ...V -
к о
(Ч
§0 ОС
-:2 -4
-6 -4 -2 0 2 4 6
Root 1
Рис. Екологiчний npocmip nicoeux насаджень класу Alnetea glutinosae:
Rooti - oci типолог1чно1' схеми; нумерация асощацт, наведена у текстi
1з чотирьох асощацш класу Alnetea glutinosae Ribeso nigri - Alnetum характеризуемся найбшьшим еколопчним простором (рис.). Завдяки цьому ïï можна визнати синтаксоном потенцiйноï люово1 рослинностi перезволоже-них мезо- i евтрофних екотопiв. Найбiльш вiддалена вщ неï асоцiацiя Betulo -Salicetum repentis (квадрат вiдстанi Махаланобiса становить 16,9 одиниць) представляе першу стадда заростання люовою рослиннiстю заплавних лук i болгг [4].
Висновки. Типолопчну схему лiсiв класу Alnetea glutinosae спрощено можна представити у виглядi еколого-фiтоценотичного ряду Betulo - Salicetum repentis ^ Salicetum pentandro - cinereae ^ Sphagno squarrosi - Alnetum ^ Ribeso nigri - Alnetum.
216 Природничi дослвдження на P03T044i
Науковий iticiiiiK НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.16
Лггература
1. Дюк В. Data Mining: учебный курс/ В. Дюк, А. Самойленко. - СПб: Питер, 2001. -
368 с.
2. Енюков И.С. Методы, алгоритмы, программы многомерного статистического анализа.- М.: Финансы и статистика, 1986. - 232 с.
3. Скробала В. Багатовимiрна типология рослинного покриву Украши: рiвень титв рослинносп// Вюник Львiв. ун - ту. Серiя бiологiчна.- 2009, вип. 50.- С. 44-51.
4. Сорока М.1. Рослиншстъ Украшсъкого Розточчя. - Львiв: Свiт, 2008. - 434 с.
5. Ткачик В.П. Рослиншстъ заповщника "Розточчя": класифшащя методом Браун-Бланке. - Львiв: НТШ, 1998. - 198 с.
6. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических факторов в подзоне хвойно -широколиственных лесов. - М. : Наука, 1983. - 198 с.
Скробала В.М. Многомерная типология лесов Украинского Рас-точья: класс Alnetea glutinosae Br.-Bl. et R. Tx. 1943
Типологическую схему лесов класса Alnetea glutinosae упрощенно можно представить в виде эколого-фитоценотического ряда Betulo - Salicetum repentis ^ Salicetum pentandro - cinereae ^ Sphagno squarrosi - Alnetum ^ Ribeso nigri - Alnetum.
Ключевые слова: лесная типология, Украинское Расточъе, многомерная орди-нация, математическое моделирование.
Skrobala V.M. Multidimensional typology of the Ukrainian Roztochya forests: class Alnetea glutinosae Br.-Bl. et R. Tx. 1943
The typological chart of the class Alnetea glutinosae forests can be presented as eco-logical-phytocoenological row: Betulo - Salicetum repentis ^ Salicetum pentandro - cinereae ^ Sphagno squarrosi - Alnetum ^ Ribeso nigri - Alnetum.
Keywords: forest typology, Ukrainian Roztochya, multidimensional ordination, mathematical modeling.
