CC BY
14
18. Лковий кодекс Украши вiд 21.01.1994 р. (в ред. вщ 08.02.2006 р.). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
19. Порядок заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв i здiйснення no6Í4HHx лiсових користувань в лiсах Украши. Затверджеш Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 23 квiтня 1996 р., № 449. - 7 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
20. Рябчук В.П. Недеревна продукщя люу : пщручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Рябчук. -Львiв : Вид-во "Сит", 1996. - 312 с.
21. Синякевич, 1.М. Еколого-економiчнi передумови для реформування лiсового господарства Украши / 1.М. Синякевич, 1.П. Соловiй // Науковi працi Лiсiвничоï академп наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - Вип. 2. - С. 27-30.
Стрямец Н., Элбакидзе М., Рябчук В., Ангельстам П. Использование недревесных ресурсов леса как составная устойчивого ведения лесного хозяйства: обзор международных соглашений и национального законодательства Украины
Рассмотрена важность использования недревесных ресурсов леса как составной части устойчивого ведения лесного хозяйства. Проанализированы критерии и индикаторы устойчивого лесопользования, характеризующие использование недревесных ресурсов леса. Представлен обзор национального законодательства Украины, касающегося управления недревесными ресурсами леса. Отмечена роль недревесных ресурсов леса в контексте устойчивого ведения лесного хозяйства в соответствии с международными соглашениями и национального законодательства Украины.
Ключевые слова: устойчивое ведение лесного хозяйства, недревесные ресурсы леса, критерии и индикаторы устойчивого лесопользования.
Stryamets N., Elbakidze M., Ryabchuk V., Angelstam P. Using non-wood forest products as a part of sustainable forest management: review of international agreements and national legislation of Ukraine
The importance of non-wood forest products as a part of sustainable forest management is discussed. The criteria and indicators which include the non-wood forest management are shown. The overview of the national legislation of Ukraine due to management of the non-wood forest products is given. The role of the non-wood forest resources in the international and national Ukrainian legislation is described.
Keywords: sustainable forest management, non-wood forest products, criteria and indicators for SFM.
УДК: 630*232.13 Проф. Г. Т. Криницький, д-р. бюл. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; доц. В.П. Войтюк, канд. с.-г. наук; асист. В.В. Андреева; доц. О.В. Кичилюк, канд. с.-г. наук -Волинський нацюнальний умверситет м. Леа Укратки
МОРФОМЕТРИЧН1 ТА ЦИТОГЕНЕТИЧН1 ОЗНАКИ ВЕГЕТАТИВНИХ I НАС1ННИХ ПОТОМСТВ ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У ВОЛИНСЬКШ ОБЛАСТ1
Здшснено аналiз плюсових дерев сосни звичайно!' за морфолопчними i цитоло-пчними показниками. За проведеною комплексною оцшкою ввдбрано кандидати в сорти-клони (24 %) i кандидати в ел^ (83 % дослщжуваних потомств). Встановлено, що проростки клошв е ушкальними за ядерцевою актившстю коренево'1 меристеми.
Ключов1 слова: клони, твабси, ядерцева актившсть.
Актуальшсть проблеми. Питания про вплив генотипу та фенотипу на рют плюсових дерев мае загальнобюлопчне \ люогосподарське значення. З бь
олопчно! позици picT дерева зумовлюеться взаемодiею "генотип - навко-лишне середовище". Взаемодiя батькiвських iндивiдуумiв з довкiллям i мiж собою впливае на певш спадковi властивостi насiння. Чим ближче середовище юнування до оптимальних умов росту плюсового дерева, тим сильшше ге-нетичнi задатки проявляються у фенотипi i тим яскравше виявляються в на-сiнному потомствi властивостi материнсько! особини [7]. Однак у сприятли-вих умовах зростання майже вс дерева мають здатшсть до швидкого росту. На сьогодш критери генетично! оцiнки плюсових дерев ще не достатньо роз-роблеш. Проф. Г.Т. Криницький [9] створив шкалу фiзiолого-бiохiмiчних мар-керiв для виявлення високопродуктивних дерев. Його концепщя морфофiзi-ологiчного напрямку в люовш селекци охоплюе три етапи вщбору. На першо-му етапi вiдбiр дерев високо! продуктивностi здiйснюють за морфофiзiологiч-ними ознаками, на другому - за фiзiолого-бiохiмiчними i молекулярно-гене-тичними параметрами i на третьому - шляхом створення випробних культур.
Оскшьки перевiрка на елiтнiсть - довготривалий, складний i трудомю-ткий процес, актуальним залишаеться розроблення методiв ранньо! дiагности-ки росту потомств. Варто зазначити, що достовiрнiсть вже юнуючих методiв не пiдтверджена довготермшовими дослiдами i потребуе подальшого вивчення.
Мета роботи - на основi аналiзу морфометричних i цитогенетичних ознак вегетативних та насшних потомств плюсових дерев вщбрати кандида-ти в ел^у сосни звичайно!, поширено! у Волинськш областi.
Об'екти i методика дослвджень. У дослiдженнях були використаш 33-рiчнi вегетативнi i 27-рiчнi насшт потомства плюсових дерев, що ростуть у свiжiй судiбровi Волинсько! област на архiвно-маточнiй плантаци та у випробних культурах Володимир-Волинсько! (ВВ), Камшь-Каширсько! (КК), Ki-верщвсько! (Юв), Львiвськоl (Л) та Цумансько! (Ц) ценопопуляцш, а також проростки окремих клошв.
За попереднiми коротко- та середньотермшовими оцiнками випробних культур швидкорослютю вiдзначились усi потомства, ^м Ц-8, яке на раннiх етапах онтогенезу характеризуеться середньою швидюстю росту.
Для характеристики штенсивност росту визначали показник швид-костi росту (ПШР) за Н.1. Давидовою [8]. Аналiз на виявлення частки швид-корослих дерев у потомствах було проведено за рекомендащями С.Н. Багаева [4] i за допомогою критерш "норма" Ю.С. Булигiна [5].
Коефщент успадкування у широкому розумiннi (Н ) визначали за методикою В.М. Роне [13] i А.С. Петрова [12].
Насшня клошв сосни звичайно! пророщували на вологому фшьтру-вальному паперi в чашках Петрi за температури +25оС. Пiсля досягнення ко-рiнцями сосни довжини 1-1,5 см фжсували !х розчином Карнуа протягом 12-24 год [1]. Шсля цього матерiал зберiгали за температури в холодильнику.
Для вивчення цитогенетичних характеристик об'еклв готувались дав-леш тимчасовi мiкропрепарати. Фарбування проросткiв здшснювалось азот-нокислим срiблом за методикою Плотона та ш. [14]. Час фарбування шдби-рався емпiрично. Встановлено, що за юмнатно! температури найкраще фарбування ядерець сосни вщбуваеться за 50 хв.
Всього було переглянуто понад 400 коршщв, з яких проанашзовано 136 по 100 кштин у кожному. Ядерцеву актившсть проростюв визначали за допомогою вщсоткового спiввiдношення клiтин до певно! кшькосл ядерець в ядрi (вiд 1 до 12). Додатково визначали середню кшьюсть та об'ем ядерець у клггит та вiдношення сумарно! плошд ядерець в ядрi до плошд клiтини.
Для аналiзу велико! кшькосл даних бiометричних i цитогенетичних вимiрювань плюсових дерев ефективним е проведення !х кластеризаци. Клас-терний аналiз використовуеться для встановлення структури популяцш ос-новних лiсотвiрних видiв [11] i для оцiнки iнтенсивностi росту потомств плюсових дерев [10]. Тому комплексна ощнка клонiв i родин за швидюстю росту i ядерцевою активнiстю проводилась з використанням кластерного ана-лiзу. Для кожного об'екта дослщжень будувались дендрограми, на яких ус плюсовi дерева об'еднувались у групи. Статистичний аналiз даних виконано у пакет STATGRAPHICS.
Результати досл1дження. Встановлено, що середня висота клошв у 33-рiчному вiцi становить 18,4 м з лiмiтами середшх висот вiд 16,5 до 19,7 м. Ко-ефiцiент варiацi! середшх висот клошв знаходиться в межах 0,3-12,4 %.
За висотою достовiрно перевищують середне значення шiсть клошв (ВВ-1, ВВ-4, ВВ-5, КК-1, Ц-4, Ц-7), що становить 24 % вщ загально! кiлькостi дослiджуваних клошв. Перевищення за висотою становить у середньому 6 % (в межах 4,4-6,8 %).
1стотно нижчим ростом (у середньому на 7,5 % в межах 4,7-10,4 %) характеризуются п'ять клошв (Шв-2, Юв-6, Л-1, Л-2, Ц-8), що становить 20 % вщ усiх потомств.
За штенсившстю росту у висоту вс вегетативнi потомства об'едну-ються у два кластери (рис. 1). У першому кластерi згрупованi потомства швидкого i середнього росту, у другий кластер ввшшли всi повiльнорослi клони. Потомство Л-2 на дендрограмi утворюе окрему гшку. Варто зазначи-ти, що воно е повшьнорослим ще з 18-рiчного вiку [6].
0,5
Рис. 1. Дендрограми зв 'язтв ЗЗ-ргчпих вегетативных потомств за висотою:
1 - ВВ-1, 2 - ВВ-3, 3 - В В-7, 4 - Юе-2, 5 - Юв-3, 6 - Юв-4, 7 - Юе-6, 8 - Юв-7, 9 - Юв-8, 10-КК-1, 11-Л-2, 12-Л-4, 13 - Л-5, 14-Ц-4, 15-Ц-8
Середнш дiаметр клошв становить 28,1 см з лiмiтами середшх показ-ниюв вщ 24,7 до 33,1 см. Достовiрно перевищують за дiаметром середне значення чотири клони (Ц-3, Ц-4, Л-1, Л-5), що становить 16 % вЫх потомств. Перевищення за дiаметром становить у середньому 16 % (в межах 12,817,6 %). Достовiрно вщстають в рост за дiаметром 20 % вшх потомств (клони ВВ-4, Юв-2, Юв-3, КК-1, Ц-7). У середньому !х дiаметр е меншим на 9,6 %
1 132 8 9 3 12 5 1014 4 6 11 7 15
(в межах 7,3-12,2 %).
Зпдно з комплексною ощнкою потомств за методикою Ю.С. Булигша [5], найвишд ранги мають 24 % вс1х потомств (клони Ц-3, Л-5, Л-1, ВВ-3, Цг-7 { Цг-8). За показником швидкост росту (ПШР=107-126 %) кращими е 28 % вЫх потомств (клони Ц-3, Л-5, Л-1, ВВ-3, Ц-4, Л-4, ВВ-5), а пршими (ПШР=80-92 %) - також 28 % вшх потомств (клони ВВ-4, Юв-2, 3, 4, 6, 9, Ц-8).
З 18-р1чного вжу потомств спостер1гаеться поступове зростання ко-ефщента успадкування висоти { д1аметра, визначеного дисперсшним способом за С.А. Петровим [12]. Однак у вщ1 33 роюв вш становить лише 0,3, що св1дчить про низьке успадкування висоти { д1аметра клонами (рис. 2). Вико-ристовуючи методику В.М. Роне [13], коефщ1ент успадкування у широкому розумшш становить за висотою 0,61, за д1аметром - 0,65. Загалом ефектив-шсть вщбору плюсових дерев у вщ1 60-90 роюв становить за висотою 9,9 %, за д1аметром - 10,4 % [2].
0,6 т-
0,5--1 ■ ■ ; | -
о,4 —{Щ-ШИЯ-■
х 0,3 —;;;;;;;;;;-х;;;;;;; Щщ--—■
_18_30_33 Вис, роюв
□ Коф1шент успадкування висоти ш Коефщент успадкування д1аметру
Рис. 2. Дипамжа коефщьепта успадкування висоти г дьаметра вегетативним потомством
Обстеженнями 27-р1чних насшних потомств встановлено, що 1х серед-ня висота дор1внюе 15,2 м (перевищення контролю на 3,4 %), середнш дь аметр знаходиться на р1вш контролю (18,3 см), середнш об'ем стовбура в ко-р1 - 0,21 м3. Деревостан зростае за 1б боштетом [3]. У 27-р1чному вщ1 збере-жешсть дерев у швЫбсових потомствах вщ юлькост висаджених саджанщв знаходиться на р1вш контролю (вщповщно 32,5 % \ 33,1 %).
Достов1рно перевищують контроль в рост за висотою 44,4 % потомств. При цьому перевищення родин над контролем за висотою в се-редньому становить 9,1 %, за д1аметром - 11,0 %, за об'емом стовбура в кор1 досягае 28,9 % (ВВ-7). Лише одне потомство (Ц-8) ютотно вщстае вщ контролю в рост за висотою - на 11 %.
Кластеризащя висоти швЫбсових родин виявила, що потомства Ц-8, К1в-4 { Л-5 утворюють в дендрограмах под1бност1 окрем1 гшки, що свщчить про 1хню ушкальшсть (рис. 3). Зокрема швЫбсове потомство Л-5 е лщером за штенсившстю росту (18г=6,1), Ц-8 - ютотно вщстае вщ контролю (^ = 2,6), а К1в-4 вщзначаеться середньою швидюстю росту. В окремий кластер об'една-лись потомства, яю за висотою достов1рно перевищують контроль (ВВ-3, К1в-7, КК-1, Л-2).
У дослщжуваних культурах до високопродуктивних потомств за запасом стовбурово! деревини на 1 га належать ВВ-3, Л-3, Л-5 (вщ 409 до 450 м ), яю перевищують стандарт на 50,2 %. Значно менший вщ контролю е запас у
0,2 0,1 0
3
потомств Ц-8, Кiв-4, ВВ-7 (123-154 м /га). Загалом напiвсiбсовi потомства пе-ревищують стандарт за запасом стовбурно! деревини на 17 м3/га.
Рис. 3. Дендрограма зв'язюв 27-р1чних
настнюс твЫбсових потомств за высотою: 1 - ВВ-1, 2 - ВВ-3, 3 - ВВ-7, 4 - Юв-2, 5 - Юв-З, 6 - Кт-4, 7 - Шв-6, 8-Кгв-7, 9 - Юв-8, 10-КК-1, 11-Л-2, 1 4 3 9 5 7 1214 2 8 1011 6 1315 12-Л-4, 13 -Л-5, 14 -Ц-4, 15-Ц-8
Зпдно з комплексною ощнкою швЫбсових потомств, проведеною за методом Ю.С. Булигша [5], 15 потомств (83,3 %) можна розглядати як кандидата в ел^у. Пршими вщ контролю е три потомства (16,7 %). Найкрашд по-казники мають потомства ВВ-3, Юв-6, Л-3, Л-5, Ц-4, як рекомендуемо вико-ристовувати для спрямованих схрешувань з метою отримання щнного пб-ридного насiння.
Комплексна ощнка потомств, виконана за допомогою кластерного ана-лiзу, виявила складну iерархiчну структуру, проте кластери знаходяться на невеликих вщстанях один вщ одного (в межах чотирьох умовних одиниць).
Шд час аналiзу насшних i вегетативних потомств важливим е методо-логiчне питання: скiльки ознак i якi саме необхiдно аналiзувати. У наших дослiдженнях, враховуючи показник швидкост росту, в комплекснiй ощнщ за методом Ю.С. Булигiна [5] виявилось, що ваговий коефiцiент ПШР у се-редньому становить 0,68, цю ознаку не можна вилучати з ощнки потомств.
Зазначимо, що шд час дослiджень виявлено помiрний зв'язок мiж ПШР однойменного насшного i вегетативного потомств (г=0,71, р=0,01).
Щоб встановити роль iнших показниюв в оцiнцi iнтенсивностi росту, з кластерного аналiзу спецiально виключили ПШР (рис. 4).
1 81615914182 7 3 5 610111713124 1 - перевищення плюсових дерев за висотою, %; 2 - перевищення плюсових дерев за диаметром, %; 3 - перевищення клотв за висотою, %; 4 - перевищення клотв за д1аметром, %; 5 - Н2 висоти клотв; 6 - Н2 д1аметра клотв; 7 - к\лък\стъ швидкорослих дерев клотв, %; 8 - висота клотв, м; 9 - д1аметр клотв, см; 10 - об'ем стовбура клотв, м3; 11 - ктътстъ дерев без двтчаток, %; 12 - перевищення твабав за висотою, %; 13 - перевищення твабав за диаметром, %; 14 - кшък1стъ швидкорослих дерев твабав, %; 15 - висота твабав, м; 16 - диаметр твабав, см;
17 - об'ем стовбура твабав, м3, 18 - збережешстъ твабав, %
Виявилося, що найбшьш шформативним е перший кластер, у який входять абсолютш показники висоти i дiаметра потомств, вщсоток швидко-
рослих дерев у потомствах, збережешсть пiвсiбсiв, селекцшна рiзниця плю-сових дерев за висотою i дiаметром. Очевидно, що аналiз iнтенсивностi росту плюсових дерев насамперед треба проводити за даними показниками.
Дослщженнями пролiферуючоl меристематично! тканини проростюв окремих клонiв встановлено, що кшьюсть активних ядерець становить пере-важно 5-6, за мiнiмального значення 1 i максимального - 12 (табл.).
Виявлено значну мшливють кшькосл ядерець в ядрi в межах коршця (У>30 %). За середньою кiлькiстю ядерець у клiтинi, середшм об'емом ядерця корiнцi в межах клону достовiрно вiдрiзняються (1ф> 1;05).
Клони сосни характеризуються специфiчнiстю за цитогенетичними ознаками: розподшом популяцп клггин за кiлькiстю ядерець, розподiлом популяцп клiтин за показником вщношення сумарно! площi ядерець до плошд клiтини, середнiм об'емом ядерця.
Табл. Мiнливiсть ктькостц розмiру ядерець i показника вiдношення сумарноИ
Клони Частка кл1тин (%) з кшьшстю ядерець Середня кшьшсть ядерець у кл1тит, шт. Середнш об'ем ядерця, мкм3 Частка кл1тин (%) з показником ввдно-шення сумарно! пло-щ1 ядерець в ядр1 до площ1 кл1тини Середнш показник ввдношення сумарно! площ1 ядерець в ядр1 до площ1 кл1тини
-2 т 1Л -8 7- 9-10 11-12 до 0,06 0,06-0,10 е ш0 л ^ ю
ВВ-3 2,7 20,3 44,7 22,9 6,7 2,6 5,9 30,1 70,4 18,9 10,8 0,06
Л-1 4,8 29,1 47,1 16,4 3,5 1,0 5,4 13,3 52,7 34,5 12,8 0,07
Л-4 5,8 19,9 36,5 24,2 9,8 3,9 6,0 40,3 43,8 30,3 25,8 0,08
Л-5 3,5 16,6 44,1 26,5 7,2 2,0 6,0 10,9 81,1 11,4 7,5 0,05
Ц-4 2,3 23,7 42,3 23,1 6,8 1,8 5,8 12,2 48,5 30,1 21,5 0,08
Ц-8 1,1 15,9 40,7 29,7 8,1 4,4 6,4 16,3 43,9 36,2 19,9 0,08
Встановлено також, що плюсове дерево Ц-8 е ушкальним як за морфо-метричними, так i за цитогенетичними показниками, про що свщчить окрема гшка на дендрограмi (рис. 5).
Рис. 5. Дендрограма подШноспи плюсових дерев за морфометричними * цитогенетичними показниками:
1 3 2 4 5 1- ВВ-3, 2 - Л-4, 3 - Л-5, 4 - Ц-4, 5 - Ц-8 Висновки. Встановлено ютотний помiрний зв'язок за показником швидкостi росту (ПШР) мiж однойменним насiнним i вегетативним потомством (г=0,71, р=0,01).
За комплексною оцiнкою потомств плюсових дерев сосни до кращих належать 24 % клошв та 83,3 % швЫбЫв.
Найкращi морфом етричш показники мають насшт потомства ВВ-3, KiB-6, Л-3, Л-5, Ц-4, як рекомендуемо використовувати для спрямованих схре-щувань з метою отримання щнного пбридного насiння, а однойменнi плюсовi дерева розглядати як кандидати в ел1ту сосни звичайно! у Волинськш областi.
Проростки клонiв сосни характеризуются специфiчнiстю за цитоге-нетичними ознаками: розподшом популяцп клiтин за кшьюстю ядерець, роз-подiлом популяцп кштин за показником вiдношення сумарно! плошд ядерець до плошi клiтини, середшм об'емом ядерця.
Л1тература
1. Александров В.Я. Руководство по цитологии/ В.Я. Александров [и др.]. - М. - Л.: Наука, 1965. - Т. 1. - 572 с.
2. Андреева В.В. Лтавничо-селекщйна ощнка вегетативного потомства плюсових дерев сосни звичайно! у Волинськш обласп / В. В Андреева // Науковий вюник нащон. люотехн. утверситету Украши // Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.9. - С. 25-31.
3. Андреева В.В. Таксацшно-селекцшна ощнка твабсових потомств сосни звичайно!/
B. В Андреева, В.П. Войтюк // Науковий вюник нащон. люотехн. ушверситету Украши // Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.8. - С. 30-37.
4. Багаев С.Н. Способ предварительной оценки плюсовых деревьев по потомству /
C.Н. Багаев // Лесное хозяйсво. - 1983. - № 2. - С. 34-35.
5. Булыгин Ю.Е. Улучшенная математическая модель комплексной оценки экотипов древесных пород / Ю.Е. Булыгин // Лесное хозяйство. - 1985. - № 11. - С. 41-43.
6. Войтюк В.П. Селекщя i насшництво сосни звичайно! на Волиш: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г.наук: 06.00.18 / В.П. Войтюк. - Львiв, 1996. - 15 с.
7. Гиргидов Д.Я. Первинный отбор плюсовых деревьев по фенотипу / Д.Я. Гиргидов, В.И. Долголиков // Лесное хозяйство. - 1972. - № 1. - С. 41-44.
8. Давыдова Н.И. К вопросу селекции дуба на Украине / Н.И. Давыдова // Лесное хозяйство. - 1978. - № 2. - С. 67-68.
9. Криницький Г.Т. Морфофiзiологiчнi основи селекци деревних рослин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук: 06.03.01, 03.00.12 / Г.Т. Криницький. - Украшський державний аграрний ушверситет. - К. : , 1993. - 46 с.
10. Монтилле А.А. Кластерный и регрессионный анализ изменений количественных морфометрических признаков / А.А. Монтилле, С. А. Шавнин, А.И. Монтилле // Материалы I международной конференции "Математическая биология и биоинформатика". - 2007. - Т. 2. - № 1. - С. 60-65.
11. Оценка состояния популяции березы повислой в ООПТ юга Сибири / Е.С. Булатова, С.Г. Бабина, С.С. Онищенко [и др.] // Известия научного центра Российской академии наук, т. 11. - № 1 (3). - 2009. - С. 363-368.
12. Петров С.А. Методы определения и практическое использование коэффициента наследуемости в лесоводстве / С. А. Петров // М.: ЦНИИЛГиС, 1972. - 53 с.
13. Роне В.М. Генетический анализ лесных популяций / В.М. Роне. - М.: Наука, 1980. - 160 с.
14. Ploton D. Improvement in the staining and in the visualization of the argyrophilic proteins of the nucleolar organizer region at the optical level / D. Ploton [et al] // Histochemical Journal. -1986. - V. 18. - P. 5-14.
Криницкий Г. Т., Войтюк В.П., Андреева В.В., Кичилюк О.В. Мор-фометрические и цитогенетические признаки вегетативных и семенных потомств плюсовых деревьев сосны обычной в Волынской области
Представлен анализ плюсовых деревьев сосны обычной по морфологическим и цитологическим показателям. По проведенной комплексной оценке отобраны кандидаты в сорта-клоны (24 %) и кандидаты в элиту (83 % исследуемых потомств). Установлено, что проростки клонов являются уникальными по ядрышковой активностью корневой меристемы.
Ключевые слова: клоны, полусибсы, ядрышковая активность.
KrynytskyyH.T., Voytyuk V.P., Andreeva V.V., Kychylyuk O.V. Morpho-metric and cytogenetic features of vegetative and seminal posterities of plus trees of Scotch Pine in Volyn Region
Analisys of morphological and cytological indexes of plus trees of Scotch Pine is presented in this article. The candidates in variety-clones (%) and candidate of the elite (% of investigated seed) is selected according to the complex estimation. Seedlings of clones are unique in nucleolus activity of root meristem.
Keywords: clones, halfsibs, nucleolus activity._
УДК 581.526.3: 630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. iïbeie
БАГАТОВИМ1РНА ТИПОЛОГ1Я Л1С1В УКРАШСЬКОГО РОЗ-ТОЧЧЯ: КЛАС ALNETEA GLUTINOSAE BR.-BL. ET R.TX. 1943
Типолопчну схему лiсiв класу Alnetea glutinosae спрощено можна представити у виглядi екодого-ф^оценотичного ряду Betulo - Salicetum repentis ^ Salicetum pen-tandro - cinereae ^ Sphagno squarrosi - Alnetum ^ Ribeso nigri - Alnetum.
Ключое1 слова: люова типология, Украшське Розточчя, багатовимiрна ордина-щя, математичне моделювання.
Л1сов1 насадження класу Alnetea glutinosae формуються на затоплюва-них дшянках р1чкових заплав i3 торфовими грунтами. Багатовим1рна типоло-пя дае змогу прогнозувати тенденци розвитку таких насаджень унаслщок рiз-номанiтних форм антропогенного впливу, зокрема осушення територiï.
Об'екти i методи дослiджень. Типiзацiю лiсорослинних умов на рiвнi асоцiацiй здiйснювали шляхом математичного моделювання методами "ште-лектуального аналiзу" [1-3] на основi фiтоiндикацiйноï оцiнки екотопiв за дев'ятьма параметрами: Tm - термiчний режим, Kn - континентальнiсть кль мату, Om - омброклiмат, Cr - крюкшмат, Hd - вологiсть грунту, Tr - вмiст солей, Rc - кислотшсть грунту, Nt - мшеральний азот, Lc - режим освггле-ностi - затiнення [6]. К^м власних описiв, використовували також дат лгге-ратурних джерел [4, 5]. Математична формалiзацiя типологiчноï схеми зво-диться до опису геометричноï структури даних iз врахуванням розподшу всiеï сукупностi екотопiв мiж окремими асощащями [1-3].
Результати дослiдження. Умови формування та динамiчнi тенденцiï люових насаджень класу Alnetea glutinosae значною мiрою визначаються режимом вологозабезпеченост грунту та вмiсту гумусу. Порiвняно з сосновими лiсами асоцiацiï Molinio-Pinetum та сосновими болотами асоцiацiï Ledo-Sphagnetum magellanici, чорновiльховi лiси вiдрiзняються багатшими грунто-вими умовами (вмют гумусу Nt>4,15 балiв). На менш вологих (Hd<15,0 ба-лiв) i дещо багатших грунтах формуються чорновiльховi лiси асоцiацiй Fraxi-no-Alnetum i Stellario nemorum-Alnetum glutinosae, якi належать до класу Qu-erco-Fagetea.
На основi едафiчноï сiтки навiть iз використанням детальних екологiч-них шкал вологозабезпеченост та родючостi грунту не вдаеться повшстю розкрити механiзм формування потенцiйноï рослинностi перезволожених
