CC BY
18
9. Державний архiв м. Киева. Киевский лесохозяйственный ин-т главного управления технических вузов Министерства высшего образования. Фонд № Р-1073. оп.2., справа № 32, 1999. - 62 с.
10. Мороз П.И., Шлапак В.П. Комплексное освоение Среднеднепровских песчаных массивов/ Под ред. проф. П.И. Мороза: - Львов: Престиж Информ, 2000. - 256 с.
11. Мороз П.И., Шлапак В.П. Приднепровские песчаные массивы: природные условия и проблемы рационального использования/ Под ред. проф. П.И. Мороза: Монография. -Львов: Престиж Информ, 2001. - 248 с.
12. Невзоров И.М., Годнев Л.Е., Миронов В.В. Анализ влагообеспеченности чистых сосновых культур и обоснование их целесообразности в сухих островных борах/ В сб.: Защи-теое лесоразведение и лесные культуры. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - С. 76-99.
13. Нестеров В.Г. Причины уменьшения площадей сосняков и пути восстановления последних/ В сб.: Бузулукский бор. - М.-Л.: Гослесбум-издат. - 1959, т. 2. - С. 57-88.
14. Пивоваров М.А. К вопросу об учете успешности культур/ В сб. статей по лесн. хоз-ву в честь 25-летней деятельности проф. Орлова. - СПб., 1916. - С. 31-39.
15. Положенцев П.А. Результаты работ Борового опытного лес ничества по изучению майского хруща и других вредителей леса/ В сб.: Итоги опыт.-исслед. работ Борового оп. лесн-ва за 25 лет (1903-1928 гг.). - Москва-Самара: ОГНЗ, 1932. - 89 с.
16. Пршемецкий З. Майский жук в Бузулукском бору/ Тр. по лесн. опыт. делу в России. - 1909, вып. Х1Х. - 23 с.
17. Редько Г.И., Невзоров В.М., Невзоров И.М. Хиров А.А. Лесные культуры в Бузу-лукскому бору: Учебн. пособ. - Л.: ЛТА, 1986. - 86 с.
18. Редько Г.И., Шлапак В.П. Корабельны лыси Украши. - К.: Либщь, 1995. - 336 с.
19. Рутковский В.И. Влияние динамики климатических и гидрологических условий на лесные культуры/ В кн.: Бузулукский бор. - М.-Л.: Гослесбумиздат. - 1950, т. 4. - 295 с.
20. Тольский А.П. Культуры сосны в Бузулукском бору/ Сб. тр. Поволжского лесотехн. ин-та. - Йошкар-Ола: ПЛТИ. - 1940-а, № 2. - С. 76-88.
21. Тольский А.П. Состояние культур сосны в сухих борах Поволжья в зависимости от способов закладки сплошных рубань/ Сб. тр. Поволжского лесотехн. ин-та. - Йошкар-Ола: ПЛТИ. - 1940-б, № 2. - С. 34-51.
22. Тольский А.П. Строение корней в посадках как одна из причин неустойчивости культур/ Сб. тр. Поволжского лесотехн. ин-та. - Йошкар-Ола: ПЛТИ. - 1940-в, № 7. - С. 3-15.
23. Тольский А.П. Техника закладки культур сосны на сухих дюнных песках Среднего Поволжья/ Сб. тр. Поволжского лесотехн. ин-та. - Йошкар-Ола: ПЛТИ. - 1939, № 1. - С. 15.
24. Тольский А.П. Усыхание Бузулукского бора (Самарской губернии)// Лесоведение и лесоводство. - 1926, вып. 2. - С. 14-32.
25. Чудников П. Труды по лесному опытному делу Талицкого опытно-показательного лесничества при Талицком лесном техникуме. - Свердловск: Изд. Талицкого лесотехникума, 1925. - С. 33-45.
26. Шувалов П. К вопросу о причинах гибели сосновых культур в боровом опытном лесничестве Самарской губернии. - Изд. Казанского ит-та с.-х. и лесовод. - 1926, вип. VI. - С. 36-61.
УДК 581. 527.7 Доц. М.1. Сорока, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ГЕНЕЗИС АСОЦ1АЦ1Й Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1 РОЗТОЧЧЯ ТА ДИНАМ1ЧН1 ТЕНДЕНЦП У НИХ
Дослщження люово! рослинносп природного регюну Розточчя проводилися з допомогою методики Браун-Бланке. Зроблено спробу вщтворити можливi шляхи генезису люових асощацш регюну. Дослщжено динамшу люових фiтоценозiв та зроблено прогнози 1х подальшого розвитку.
Assoc. prof. M.I. Soroka - NUFWT of Ukraine, L'viv Genesis of associations of forest vegetation of Roztocze and dynamic tendencies
Researches of forest vegetation of natural region of Roztocze were conducted with the help of method of Braun-Blanquet. An attempt to reproduce the possible ways of gene-
sis of forest associations of region was done. The research of dynamics of forest phytoco-enose and the prognoses of their subsequent development were made.
Сукцесшна схема рослинност Розточчя е складною багатовекторною системою, кожне бокове вщгалуження яко!" зумовлене змiною параметрiв чинникiв довюлля. Рослинне вкриття регiону утворене комплексом природ-них та антропогенних угруповань, яю постiйно змiнюються, i змшюють одне одного, тому передбачити хщ сукцесiй рослинностi досить проблематично. При аналiзi сучасних рослинних комплексiв регюну динамiки необхiдно вь докремити природш угруповання вiд вторинних, що прийшли !'м на змiну з рiзних причин. У цьому випадку дуже актуальною виглядае теорiя стало! "еколопчно!" нiшiм або "типу мiсцезростаньм, яку активно розвивають у фгто-ценолопчних працях польськi ботанiки [5, 7, 10-12, 14-16, 18]. Зпдно з нею, будь-який тип мюцезростання iз визначеним i постiйним набором чинниюв довкiлля мае притаманний тiльки йому ряд асощацш, якi змiнюють одна одну в чаЫ. Кожному типу мюцезростання вiдповiдае декiлька похщних угруповань, але тiльки одна юнцева, гомеостатична асоцiацiя. Саме ця юнцева асоцiацiя i е природною асоцiацiею в даному типi мюцезростання [18]. При-родна рослиннiсть, а також грунти, якi сформувалися при нш, е найхарактер-нiшими ознаками мюцезростання. Певний набiр видiв та тип грунту залиша-ються як своерщний паспорт ще! дiлянки навггь пiсля знищення рослинного комплексу. Це дае змогу дiагностувати природну асощацш, прогнозувати шляхи li формування iз вторинних угруповань та передбачати хщ сукцесiй на цiй дiлянцi. У багатьох випадках первинна асощащя може повшстю вщнови-тися пiсля зняття всiх лiмiтуючих чинникiв, зокрема, i антропогенного наван-таження. Проте завжди юнуе ймовiрнiсть дii неочiкуваних, насамперед, антропогенних, чинниюв, появи нових видiв чи навггь угруповань, а водночас i змши магiстрального напрямку сукцесш, тим бiльше в умовах техногенного середовища. Тому оцiнювати можливГ змши в рослинних комплексах необ-хщно дуже обережно i з обов'язковою поправкою на людський чинник. Оче-видним е факт, що будь-яка природна змша фiтоценозу може бути перервана чи доповнена дiею антропогенних чинниюв, а також починатися шсля заюн-чення !х ди, набуваючи рис вторинно!" сукцеси.
У клiматичних умовах Розточчя природними угрупованнями рослин-ност е, насамперед, лгсовг ценози, меншою мГрою - водш, прибережно-воднi, болотш, псаммофiльнi та лучно-степов^ яю обiймають значно меншi плошд, i можуть бути як природного, так i антропогенного походження. Сукцеси лгсо-во!" рослинност Розточчя пов'язаш як гз вшовими змiнами самих бiоценозiв, так i зг змгнами умов зовнгшнього середовища. I хоча лгси е зональним типом рослинностг для Розточчя а також юнцевими стадгями практично всгх сукце-сгйних рядгв рослинностг, у них теж вгдбуваються процеси, що приводять до змши фгтоценозгв. Особливо вгдчутною для лгсгв е змша ггдрологгчного режиму, зокрема, пониження ргвня грунтових вод та спад ргвня води у вгдкри-тих водоймах, що призводить до загального осушення територи регюну. Нап-рям сукцесш у лгсових ценозах регюну великою мгрою визначае також дгяль-нгсть людини, яка провокуе процеси деградацп ландшафтгв i рослинностг зок-
рема. Лiсовi ценози perioHy пiддалися рiзним формам деградацiï та видозмь ни, тому сьогодш важливим е дослщження напрямiв сукцесiйних процесiв та сприяння тим, що спрямоваш на регенеращю KopiHHoro деревостану. Динамь ку фiтоценозiв основних класiв лiсовоï рослинностi Розточчя дають право трактувати багаточисельнi фггосощолопчш працi европейських учених та результата багаторiчного монiторингу на територи регiону.
Клас ALNETEA GLUTINOSAE Br.-Bl. et Tx. 1943 представлений у репот асоцiацiями Salicetum pentandro-cinereae (Almg. 1929) Pass. 1961, Be-tulo-Salicetum repentis Oberd. 1964, Sphagno squarrosi-Alnetum Sol.-Gorn. (1975) 1987, Ribeso nigri-Alnetum Sol.-Gorn. (1975) 1987. Вони найчастше формуються i3 асоцiацiй класiв SCHEUCHZERIO-CARICETEA (Nordh. 1937) R.Tx. 1937 та OXYCOCCO-SPHAGNETEA Br.-Bl. et R.Tx. 1943, яю пе-реходять спочатку у заплавш верболози, а потiм - у вшьшняки. Утворюються вони також внаслщок осушення, припинення косiння чи випасання мокрих лук iз класу MOLINIO-ARRHENATHERETEA R.Tx. 1937 (союз Molinion ca-eruleae W. Koch 1926). Найчастше стартовою асоцiацiею для розвитку зап-лавних вiльшнякiв iз лучних ценозiв стае Molinietum caeruleae W. Koch 1926. Асощаци класу ALNETEA GLUTINOSAE можуть сформуватися також iз прибережно-водних ценозiв класу PHRAGMITETEA R.Tx. et Prsg. 1942, зокрема, iз фiтоценозiв пiзнiх сукцесiйних стадш союзу Magnocaricion Koch 1926. Переважно, такою стадiею е асоцiацiя Thelypteridi-Phragmitetum Kuiper 1957. Найбiльш стiйкою асощащею вiльшнякiв у регiонi е Ribeso nigri-Alnetum. Вона мае пол^енетичш ознаки: утворюеться як одна iз кiнцевих стадiй у сукцесiйних рядах прибережно-водно", заплавнолучноï та болотноï рослин-ностi. Серед асоцiацiй, якi передують порiчковому вiльшняку - бiльшiсть фь тоценозiв iз класу PHRAGMITETEA, деяю болотнi асоцiацiï з класу SCHEUCHZERIO-CARICETEA (Caricetum lasiocarpae Koch 1926, Carici canescen-tis-Agrostietum caninae R.Tx. 1937,), заплавнолучш ценози з класу MOLINIO-ARRHENATHERETEA (Scirpetum silvatici Ralski 1931, Epilobio-Juncetum ef-fusi Oberd. 1957, Molinietum caeruleae). Подальша стратепя ценозiв iз класу ALNETEA GLUTINOSAE тюно пов'язана iз гiдрологiчним режимом мюця зростання. При незмiнних умовах довюлля таю ценози довго утримують по-зици в ландшафтах, активiзацiя сукцесiйних процесiв i змiна фiтоценозiв нас-тупають з природних причин. Проте в умовах змш пдролопчного режиму сукцесiя iде з прискоренням i випаданням деяких стадш, i тодi ценози класу ALNETEA GLUTINOSAE дуже швидко поступаються мюцем мезофшьним лiсовим асоцiацiям. Зокрема, пiд впливом осушення фггоценози цього класу втрачають характеры для них види, а ix мiсце охоплюють рослини з класу VACCINIO-PICEETEA Br.-Bl. 1939. У европейських фггосощолопчних пра-цях описано безлiч прикладiв замiни асоцiацiй листяних лiсiв iз класу ALNETEA GLUTINOSAE хвойними та мшаними люами через рiзноманiтнi пере-xiднi стади. Здебiльшого вони спровокованi антропогенними чинниками. Наприклад, перехщ фiтоценозiв Sphagno squarrosi-Alnetum у бшьш мезо-фiльнi ценози Ribeso nigri-Alnetum вщбуваеться природним шляхом або тд впливом поступового пониження рiвня грунтових та скорочення часу стояння
поверхневих вод. Таю процеси приводять до розвитку асощацш листяних ль cíb. PÍ3Ke пониження рiвня грунтових вод приводить до формування на мющ Sphagno squarrosi-Alnetum фiтоценозiв асощацп Vaccinio uliginosi-Pinetum Kleist 1929, i поступового розвитку процеЫв, що сприяють формуванню mí-шаних та хвойних лiсiв. Так само i Ribeso nigri-Alnetum при сукцесшних змь нах переходить у заплавш листянi лiси Fraxino-Alnetum W. Mat. 1952. Але при рiзкому осушенш на торфово-болотних грунтах вона трансформуеться у сосновi бори Leucobryo-Pinetum Mat. (1962) 1973, на шдзолистих грунтах - у мшат деревостани Querco-Piceetum. Початкова стадiя такого процесу по-мiтна в урочищi Заливки в Природному заповщнику "Розточчя".
Клас QUERCO-FAGETEA Br.-Bl. et Vlieg. 1937 представлений чис-ленними варiантами асощацш дубових, букових, грабових та багатих i вщ-носно сухих вшьхових лiсiв у дуже рiзноманiтних умовах мюцезростання. Кожна конкретна асоцiацiя проходить властивi тiльки 1и вiковi стадп розвитку у напрямку до формування кшцевого ценозу. Одна Í3 наищкавших асощацш листяних лiсiв - термофiльна дiброва Potentillo albae-Quercetum Libb. 1933 - з природних причин обшмае невелик площi в регюш. Ii формування тiсно пов'язане iз асоцiацiями термофiльноi рослинностi iз класу TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI Th. Müller 1962. Правдоподiбним е взаемозв'я-зок таких дiбров також iз лучно-степовою рослиннiстю iз класу FESTUCO-BROMETEA Br.-Bl. et R.Tx. 1943, яка обшмае подiбнi екотопи. З лггератури добре вiдомi факти змш лучно-степово!" рослинностi узлiсними ценозами TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI, як стають першою стадiею формування дiбров. Пiдтвердженням цьому слугують синтаксономiчнии склад, еко-лопчна характеристика та сучасне поширення фiтоценозiв асоцiацii Potentillo albae-Quercetum на Розточчь Прекрасною iлюстрацiею останнього факту слугують дiброви урочища Ярина, де в позаминулому стол^т була степова рослиншсть [9, 13, 17]. Стабiльнiстю така дiброва вiдзначаеться тiльки на карбонатних та мергелевих виходах на схилах твденно! та захщно! експози-цш. При надмiрному розвитковi чагарникiв, а, особливо, лщини, такi дiброви набувають вигляду Tilio cordatae-Carpinetum betuli Tracz. 1962. Натомiсть прорiдження деревних яруЫв, вирубка чагарникiв та випасання худоби в багатих варiантах фiтоценозiв Tilio cordatae-Carpinetum betuli приводить до формування антропогенно!" видозмiни термофiльноi дiброви [10]. З л^ерату-ри також b^mí випадки, коли олiготрофiзацiя умов мюцезростання виклика-ла замiну таких дiбров мiшаними борами Querco roboris-Pinetum (W. Mat. 1981) J. Mat. 1988. Такии самии результат дае тдсадка сосни у фiтоценози асощацп Potentillo albae-Quercetum [8, 11]. 1снуе також думка про вториннии характер асощацп Potentillo albae-Quercetum. Виявилося, що евтрофiзацiя се-редовища та затшення нижнiх деревних та чагарникового яруЫв у термофшь-них дiбровах Potentillo albae-Quercetum приводить до !х перетворення в Tilio cordatae-Carpinetum betuli. Це вщбуваеться в ходi природних сукцесшних процеЫв у дiбровах, в зв'язку з чим площi таких дiбров постшно скорочують-ся [10]. Безлют площi в мiсцях знищених дiбров на Розточчi маиже не зус-трiчаються. На початкових стадiях шсля зникнення деревостану тут пануе
термофшьна рослинтсть з класу TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI, антропогенне та пасторальне навантаження провокуе розвиток рудеральних ценозГв асощаци Potentillo-Artemisietum absinthii Falinski 1965.
Найпоширешшими фгтоценозами складних листяних деревосташв Розточчя е Tilio cordatae-Carpinetum betuli. Ця асощащя якнайкраще тдхо-дить на роль гомеостатично!" кшцево! стади у динамГчному ряду практично вЫх асощацш листяних лшв регюну. Вона формуеться також як завершаль-ний етап розвитку багатьох нелюових ценозГв рослинность Тенденци до переходу в Tilio cordatae-Carpinetum betuli внаслщок рГзних причин виказують люовГ ценози асощацш Potentillo albae-Quercetum, Dentario glandulosae-Fa-getum W. Mat. 1964 et Guzikowa et Kornas 1969, Fraxino-Alnetum, Stellario nemorum-Alnetum glutinosae Lohm. 1953. Сучаст фГтоценози ще! асощаци виступають на РозточчГ у виглядГ багатих та бщшших варГантГв. Природш змши у них вщбуваються дуже повшьно. Багат варГанти асощаци при зрь дженш деревостану переходять у Potentillo albae-Quercetum. ОлГготрофГзащя мюцезростань приводить до !х замши мшаними люами Querco roboris-Pine-tum [10]. Нижш частини прирГчкових терас, зайнят фгтоценозами асощаци Tilio cordatae-Carpinetum betuli, часто заливаються паводковими водами. З часом люи в таких мюцях набувають рис заплавних та поступово переходять у фгтоценози асощаци Fraxino-Alnetum. Фгтоценози Tilio cordatae-Carpine-tum betuli е досить стабшьними та здатними до швидко! регенераци, i тшьки дГяльшсть людини часто спричинюе !х трансформащю в похщт деревостани. Бшьшють мюцезростань багатих шдтишв асощаци на РозточчГ сьогодш зайнята деградацшними варГантами фгтоценозГв з класу QUERCO-FAGETEA з сосною звичайною в деревному яруЫ, що, зазвичай, стало наслщком рубань Гз подальшою шдсадкою сосни. В мюцях знищених таких лшв формуються антропогенш варГанти суходшьних лук - Poo-Festucetum rubrae Fijalkowski 1959, Deschampsietum caespitosae Horvatic 1930, угруповання з Carex brizo-ides L. Значно рщше тут поширюються природш екотонш угруповання Ange-lico-Cirsietum oleracei R.Tx. 1937 em. Oberd. 1967. Якщо таю площд викорис-товуються в сгльському господарствГ, то в поЫвах злаюв тут найчастше трапляються бур'яновГ угруповання Vicietum tetraspermae (Krusem. et Vlieg. 1939) Kornas 1950, Aphano-Matricarietum R.Tx. 1937, а в просапних культурах - Echinochloo-Setarietum Krusem et Vlieg. (1939) 1940, яким найкраще вщповщають дерново-шдзолист глеюват грунти з-шд грабових лшв.
БуковГ люи Розточчя вщносяться до найменш видозмшених люових ценозГв. Серед них практично немае штучно створених людиною i дуже мало ценозГв Гз повшстю втраченим складом чи структурою. Асощащя Dentario glandulosae-Fagetum вщзначаеться винятковою стабшьшстю i, з практики европейсько! фгшсоцюлоги, дуже рщко еволюцюнуе в напрямГ шших люо-вих асощацш. Тшьки на дуже бщних грунтах ця асощащя зрщка переходить у мшат фгтоценози Querco roboris-Pinetum, або набувае рис кисло! бучини Luzulo pilosae-Fagetum W. Mat. et A. Mat. 1973. Фгтоценози ще! асощаци вщ-значаються високою здатшстю до регенераци, внаслщок чого на територи регюну спостерГгаеться утворення складних деревосташв, коли на мющ знищено!
бучини садили лiсовi культури, в нижнiх ярусах яких природно поновився бук. Завдяки цьому явищу появляються сосново-дубово-буковi деревостани, як позбавленi рис природних фiтоценозiв асоцiацiï Querco roboris-Pinetum fagetosum. До асощацш букових лiсiв, якi мають на Розточчi менше поши-рення i менш стабiльне положення, вщносяться Luzulo pilosae-Fagetum та Caricipilosae-Fagetum Moor 1952 em. Hartm. et Jahn 1967. Фггоценози першоï асощацп внаслщок специфiчних умов формування у свош бiльшостi стали мiсцем масового впровадження сосни i перетворилися на сосново-буковi деревостани. Ценози другоï асощацп в ходi природних сукцесш повiльно тран-сформуються у Tilio cordatae-Carpinetum betuli. В мюцях видозмшених ру-баннями або знищених бучин найчастше формуються лiси асоцiацiï Tilio cordatae-Carpinetum betuli, часто також i3 великою долею участ бука. Безлю-нi площi колишнiх бучин охоплюють рiзноманiтнi фiтоценози з класу MOLI-NIO-ARRHENATHERETEA, найчастше це Poo-Festucetum rubrae, рщше -Anthyllidi-Trifolietum Mat. 1982. Угруповання бур'яшв, вiдмiченi на полях з карбонатними та дерново-шдзолистими грунтами з-пiд букових лiсiв, найчас-тiше належать асоцiацiям Vicietum tetraspermae, Echinochloo-Setarietum, Ap-hano-Matricarietum R.Tx. 1937.
Як складова потенцiйноï рослинност регiону виступае асоцiацiя бага-тих шдтишв вiльхових лiсiв Fraxino-Alnetum. У процес сукцесiйних змiн фь тоценози ще1" асоцiацiï можуть також трансформуватися в багат пiдтипи Tilio cordatae-Carpinetum betuli, особливо якщо щ процеси будуть пiдштовхнутi осушенням. Мгсця вирубаних вiльхових лiсiв при утриманш високо1' зволоже-ностi та навггь сезонного пiдтоплення охоплюють ценози з класу PHRAGMI-TETEA - Phalaridetum arundinacea (Koch 1926 n.n.) Lib. 1931, Glycerietum maximae Hueck 1931. Спостер^аеться також зворотнш процес переходу таких ценозiв у вiльховi лгси. Бшьш осушенi дiлянки охоплюють заплавш луки з класу MOLINIO-ARRHENATHERETEA - Scirpetum silvatici, Epilobio-Jun-cetum effusi, Cirsio-Polygonetum, Poo-Festucetum rubrae, Deschampsietum ca-espitosae. В багатьох мюцях таю луки шддаються господарському покращен-ню та стають сшоюсними.
Клас VACCINIO-PICEETEA Br.-Bl. 1939. Фггоценози восьми асощацш цього класу охоплюють ргзне становище та мають ргзну динамгку в ландшафтах регюну. Найпоширешшими та найстабшьшшими гз них у Сврош при нез-мгнних умовах довюлля е Vaccinio uliginosi-Pinetum, Leucobryo-Pinetum Mat. (1962) 1973, Querco roboris-Pinetum. Cladonio-Pinetum Juraszek 1927 е ргдюс-ною асощащею регюну, Festuco ovinae-Pinetum Kobendza 1930 - натвнату-ральна асощащя, яка швидко переходить у гншг рослиннг угруповання, а Vaccinio uliginosi-Betuletum pubescentis Libbert 1933, хоча i мае сво1' постшш еколо-ггчнг нгшг, проте на ïï стан та структуру впливае змiна пдролопчних умов, а тому прогнозувати подальшу стратегiю таких фiтоценозiв треба обережно.
Vaccinio uliginosi-Pinetum у бшьшосп регiонiв Середньоï Свропи е досить стшкою асоцiацiею, яка в незмшних умовах зволоження довго зберь гае свою структуру i не виказуе сукцесшних тенденцш. I тшьки осушення та наступна мiнералiзацiя торфу викликають перехiд фiтоценозiв цiеï асоцiацiï в
Leucobryo-Pinetum. Утворюеться Vaccinio uliginosi-Pinetum внаслiдок транс-формаци багатьох природних та антропогенних фiтоценозiв, якi охоплюють мокрi та ки^ грунти. Попередниками цiеï асощаци в регюш найчастiше е ценози бол^ переxiдного типу - Caricetum lasiocarpae, Caricetum rostratae Rübel 1912, в урочишд Горбки вiдмiчено утворення цiеï асоцiацiï також на мющ болота Ledo-Sphagnetum magellanici Sukopp 1959 em. Neuhäusl. 1969. Рщше мок-рий бiр може утворитися внаслщок пiдтоплення фiтоценозiв Leucobryo-Pine-tum, або затiнення нижнix ярушв фiтоценозiв асоцiацiï Molinio-Pinetum W. Mat. et J. Mat. 1973, хоча таю випадки описаш в лiтературi [10]. Поxiдними ценозами в мюцях Vaccinio uliginosi-Pinetum е Caricetum lasiocarpae, Carici canes-centis-Agrostietum caninae, Molinietum caeruleae, Deschampsietum caespitosae, дуже часто формуються також пустишщ луки з Nardus stricta L.
Фггоценози асощаци Leucobryo-Pinetum утворюються в мюцях осуше-них ценозiв Vaccinio uliginosi-Pinetum та Molinio-Pinetum. В процес сукце-сшних змiн фiтоценози Leucobryo-Pinetum повшьно трансформуються в угруповання, яю вiдносяться до асоцiацiï Querco roboris-Pinetum. На мющ знище-них лiсiв Leucobryo-Pinetum найчастiше зустрiчаються неужитки та пустишщ луки з класу NARDO-CALLUNETEA Prsg. 1949, рщше - флористично бщш луки з класу MOLINIO-ARRHENATHERETE: Poo-Festucetum rubrae, Lolio-Cynosuretum R.Tx. 1937, а в мюцях iз шщаним грунтом - псаммофiльнi ценози асощаци Spergulo vernalis-Corynephoretum (R.Tx. 1928) Libb. 1933. На ро-зораних дшянках в агроценозах формуються угруповання Echinochloo-Setarietum Krusem et Vlieg. (1939) 1940, Scleranthetum annui Gamor et al. 1985.
Дшянок, зайнятих природними фггоценозами Querco roboris-Pinetum, на Розточчi небагато. ïx сукцеси спрямоваш на формування гомеостатичних фiтоценозiв Tilio cordatae-Carpinetum betuli. Бшьшють типових для даноï асощаци мюцезростань займають тепер штучш насадження з переважанням сосни або деревостани, пройдет в минулому вибiрковими рубаннями. На багатьох дшянках у шдрост з'явився бук внаслщок евтрофiзацiï умов мюцез-ростання штучно введеними деревними породами. Спостер^аються також явища регенераци мшаних борiв у природних мiсцезростанняx. Таю насадження часто е вжовими регенерацшними стадiями одноï асоцiацiï. Безлюш плошi в мiсцяx Querco roboris-Pinetum займають лучш угруповання з класу MOLINIO-ARRHENATHERETEA, бшьшкть з них служить сшоюсними угiддями, а тому мае видозмшений флористичний склад.
Лiтература
1. Бутейко А.И. Сосново-буковые леса запада УССР: Автореф. дис.... канд. с.-х. наук. -Львов, 1975. - 28 с.
2. Косець M.I. Нарис люово1 рослинносп Льв1всько1 обласп УРСР// Ботан. журн. АН УРСР. - 1953. - 10, № 4. - С. 75-85.
3. Сорока М.1. Синтаксоном1я рослинносп Украшського Розточчя// Наук. вюник УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 7. - С. 37-41.
4. Сорока М.1. Буков1 люи Розточчя - синтаксоном1я та генезис// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лiсiвницькi дослщження в Укра1т (IX Погребнякiвськi читання). - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.3. - С. 106-116.
5. Badania biologiczne ekosystemow l^dowych i wodnych Roztocza i Karpat Wschodnich w warunkach antropopresji/ Mat. Lubelsko-Lwowskiej sesji nauk. 25-27.09.1989. - Lublin: Wyd-wo UMCS, 1990. - 165 s.
6. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie, Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-New York: Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
7. Fukarek F. Fitosocjologia. - Warszawa: PWR i L, 1967. - 218 s.
8. Izdebski K., Czarnecka B., Grqdzie! T., Lorens B., Popiolek Z. Zbiorowiska roslinne Roztoczanskiego Parku Narodowego. - Lublin: Wyd-wo UMCS, 1992. - 268 c.
9. Krol Z. Roslinnosc na granicznym pasie wyzyny podolskiej i nizu polnocno-europejskiego w Galicji Wschodniej// SKF-1878. - T. XII. - S. 108-148.
10. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warszawa: PWN, 2001. - 536 s.
11. Matuszkiewicz W., Matuszkiewicz J.M. Przegl^d fitosocjologiczny zbiorowisk lesnych Polski (Synteza)// Phytocenosis. - 1996. - 8, № 5. - 79 s.
12. Matuszkiewicz W., Polakowska M. Materialy do fitosocjologicznej systematyki borow mieszanych w Polsce// Acta Soc. Bot. Poloniae. - 1995. - 24, № 2. - S. 65-74.
13. Rehman A. O formacjach roslinnych Galicji a) Obwod Zolkiewski// SKF. - 1870. - IV. -S. 186-235.
14. Roztoczanski Park Narodowy (pod red. T. Wilgata). - Krakow: Ostoja, 1995. - 243 s.
15. Scamoni A. Wst^p do fitosocj ologii praktycznej. - Warszawa: PWR i L, 1967. - 247 s.
16. Sokolowski A.W., Kliczkowska A., Grzyb M. Okreslenie jednostek fitosocjologicznych wchodz^cych w zakres siedliskowych typow lasu// Prace Instytutu Badawczego Lesnictwa. - 1997. -Ser. B., № 32. - S. 5-55.
17. Szafer W. Las i step na zachodniem Podolu// Rospr. Wydz. mat. - pryrodn. Pol. Akad. Umiej. - 1935. - LXXII. - Dz. B. - S. 1-123.
18. Wysocki C., Sikorski P. Fitosocjologia stosowana. - Warszawa: Wyd-wo SGGW, 2002. - 449 s.
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СТАРОВ1КОВ1 Л1СОВ1 УГРУПОВАННЯ - ЕТАЛОНИ
БЮР1ЗНОМАНГГТЯ
Розглянуто роль старовшових люових угруповань у тдтримщ бюлопчного рiз-номашття лiсiв. Запропоновано використовувати параметри !х бiорiзноманiття як еталоннi при ощнщ ступеня трансформованостi лiсових екосистем i виявленнi тери-торiй, багатих на природне бiорiзноманiття.
Senior research officer L.M. Petrova - NUFWT of Ukraine, L'viv Forest communities of the senior age - the standards of a biodiversity
The role of forests communities of senior age in maintenance of existence of the biological variety of the forests is shown. It is suggested to utilize the parameters of their biodiversity as standard at an estimation of changes of forest ecosystems and during search of territories, rich on a natural biodiversity.
Питания збереження бюлопчного р1зномашття лшв набули особливо! актуальност на рубеж1 столггь разом з усвщомленням глобально! рол1 лшв у житп бюсфери. На жаль, це сталося шсля того, як через тотальне знелюнен-ня, фрагментащю та деградащю л1с1в вже вщбулася втрата широкого спектру м1сць оселення рослин, тварин i м1кроорган1зм1в. У зв'язку з цим св1това спшьнота запровадила низку глобальних 1н1ц1атив у галуз1 охорони, в1днов-лення i невиснажливого використання б1ор1зноман1ття, в т.ч. природного бю-р1зноман1ття лiсiв. Зокрема, на VI Конференцп Сторiн Конвенцп з бiологiч-ного рiзноманiття ршенням VI/22 "Forest Biological Diversity" тдкреслено термiнову необхiднiсть встановлення прiоритетiв у галузi збереження бiорiз-
