CC BY
11
AOÏHÊTÈ
B.A. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академия внутр1шн1х справ
ЯЛ яя Я Я ■■ ■
Арха1зац1я власности консерваци
■ ■ ■ w ■ w I ■
процес1в розвитку в шституцшши сфер1
У статт'1 розглядаеться архазац'я власност як форми 11 в'1ртуал'1зац/1, шляхи запровадження в У кран ефективно1 структури власностi.
Ключовi слова: початкове нагромадження капралу, вiртуалiзацiя власносл, арха'1за^я власносл, квазiфео-дальне право власност на територю.
B статье рассматривается архаизация собственности как формы ее виртуализации, пути введения в Украине эффективной структуры собственности.
Ключевые слова: первоначальное накопление капитала, виртуализация собственности, архаизация собственности, квазифеодальное право собственности на территорию.
In Article archaization regarded as a form of ownership of its visualization route of administration in Ukraine effective ownership structure.
Keywords: primitive accumulation of capital, visualization property archaization property, quasi-feudal ownership of the territory.
Постановка проблеми. Процеси деформаци (архаУзацп) власност!, викликан цим масштабы загрози з боку суттево''' "лызацп соц1ально-економ1чних процес!в обумовлюють необхщнють пошуку адекватно!' структури власност!, шлях1в fi системного впровадження. У зв'язку з цим подолання кри-зовоУтенденци у вщтворены неефективних прав власност! е актуальним напрямом економ!чних дослщжень, засобом поглиблення вивчення природи тЫьових мехаызм1в.
Необхщнють протиди тЫьовм економщ та корупци знайшла вщображення у ряд! важливих законодавчих, норматив-но-правових актах держави, таких як: Закон Укра'ни «Про засади запобгання i протиди корупци'» (2011 ), Нацюнальна ан-тикорупцмна стратег!я на 2011 -2015 роки (схвалена Указом Президента Укра'ни вщ 21.10.2011 №1001), Указ Президента Укра'ни «Про невщклады додатков! заходи щодо по-силення боротьби з органзованою злочинн!стю i корупц!ею» (2003, №84/2003), проект Державно' програми детУзаци економки, Указ Президента Укра'ни «Про першочергов! заходи щодо детУзаци економки та протиди корупци» (2005, №1615/2005), постанова Кабнету М!н!стр!в Укра'ни з пи-тань в!дстеження процес!в тУзаци економ!ки та розроблення рекомендац!й щодо обмеження iï зростання тощо.
Aналiз до^джень та публка^й з проблеми. До вгг-чизняних досл!джень з тЫьово''' економ!ки в!дносяться прац! В.Д. Базилевича, А.В. Базилюка, 0.1. Барановського, В.М.Бо-родюка, З.С. Варнал!я, А.С. Гальчинського, С.0. Коваленка, 1.1. Мазур, В.0. Мандибури, В.М. Поповича, 0.В. Турчинова та !н. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових, крим!нально-правових, кримЫолопчних аспект!в протиди т!ньов!й економ!ц! зробили вггчизнян вчен!-юристи. У той же час, у зв'яз ку з не до стат н!м си стем ним вив чен ням яви ща тЫьово''' економ!ки, звернення до пошуку причинних механ!з-м!в дет!н!зац!йних процес!в, фактор!в економ!чного зростання потребують подальшого спец!ального вивчення.
Метою статт е подальший розвиток теоретичного за-безпечення вивчення сутност! т!ньово''' економ!ки, причин ïï розвитку на основ! дослщження деформаци (архаУзаци) за-
© B.A. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014
3
деклapoвaнoï веcтеpнiзoвaнoï cтpyктypи влacнocтi, тiнiзa-цiйниx нacлiдкiв iï зaпpoвaдження.
Виклад основного матералу. Pеaлiзaцiя влacнocтi чеp-гoвoю пoлiтикo-екoнoмiчнoю кoмaндoю в Укpaïнi вiдбyвaeть-cя шляxoм мacштaбнoгo пеpмaнентнoгo тiньoвoгo (вipтyaль-нoгo] пеpеpoзпoдiлy влacнocтi i екoнoмiчнoï влaди. Bipтyaлiзa-цiя влacнocтi oзнaчae cиcтемнy втpaтy iï фyнкцiй - poзвитoк диcфyнкцiйнocтi - вiдcyтнicть iдентифiкaцiï cyб'eктiв влacнo-cтi, незaxищенicть пpaв тoщo, a з ними пocилення тiнiзaцiйниx пpoцеciв [1]. Яквiдмiчae A.C. ^льчин^кий, «...тaкий пеpеpoз-пoдiл не пoв'язaний, з oднoгo бoкy, з пеpcoнiфiкaцieю влacнo-cтi, з дpyгoгo, - з oтpимaнням дoxoдiв зa paxyнoк ефективнoï гocпoдapcькoï дiяльнocтi. Bcя cyть пpoблеми звoдитьcя дo тога, |щ| меxaнiзми вipтyaльнoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi й ме-xaнiзми yтвopення дoдaткoвoï вapтocтi, кaпiтaлiзaцiï oтpимa-ниx пpибyткiв тa нapoщyвaння ocнoвнoгo кaпiтaлy не лише op-гaнiчнo не дoпoвнюють oдин oднoгo, a дють фaктичнo y пpo-тилежниx нaпpямax» [2, c. 129].
Biдпoвiднo дo нopмaтивниx aтpибyтивниx xapaктеpиcтик дiaлектики cпiввiднoшення гoмеocтaзниx тa гoмеopезниx cycпiльниx poзпoдiльчиx пpoцеciв цей пеpеpoзпoдiл пoвинен 6ув би мaти вiднocнi oптимaльнi, щoдo чacy i глибини, межк Maятникoвa тa вектopнa змiннicть ^x пpoцеciв неcе з co-6oki pyйнiвнy дефopмaцiю, пoшиpення cиcтемнoïвipтyaлiзa-цп iншиx coцiaльнo-екoнoмiчниx вiднocин.
Macштaбнi пpoцеcи пеpеpoзпoдiлy влacнocтi i влaди е xa-paктеpними для пoчaткoвoгo нaгpoмaдження кaпiтaлy (ПHK]. Taким чинoм, ц пpoцеcи дaлекo вийшли зa чacoвi межi ПHK, щo пocилюe ïx pyйнiвнy, тiньoвy пpиpoдy.
Пoчaткoве нaгpoмaдження кaпiтaлy (ПHK] - це мacштaб-ний icтopичний пpoцеc пеpебyдoви cycпiльнoгo opгaнiзмy, змicтoм якoгo е пеpеpoзпoдiл влacнocтi - пoзбaвлення влacнocтi безпocеpедньoгo виpoбникa (пеpш зa вcе, теля-нинa], пеpетвopення йoгo в нaймaнoгo poбiтникa, yзypпaцiя cycпiльниx зacoбiв виpoбництвa, iншиx cycпiльниx елементiв нaцioнaльнoгo бaгaтcтвa вyзькoю гpyпoю нoвиx cyб'eктiв влacнocтi, пеpетвopення ними циx зacoбiв нa кaпiтaл; вщбу-вaeтьcя, як пpaвилo, y пеpевaжнo тiньoвиx, пoзaпpaвoвиx, cилoвиx, y тoмy чиcлi кpимiнaльниx, фopмax, пеpедye вcтa-нoвленню кaпiтaлicтичнoгo cпocoбy виpoбництвa.
У poзвинyтиx, aдеквaтниx ^oin cyтнocтi фopмax пpoцеcи ПHK пpитaмaннi пpoвiдним, лoкoмoтивним для дaнoгo ícto-pичнoгo пеpioдy кpaïнaм. Taкими ^ora чacy були Hiдеpлaн-ди, пoтiм Bеликa Бpитaнiя, y XX - пoчaткy XXI cтoлiття -США. У зaлежниx кpaïнax, дo якиx нaлежaть Pociя, Укpaïнa, пpoцеc ПHK нaбyвae мoдифiкoвaниx. ippaцioнaльниx, пеpе-твopениx фopм, poзтягнyтий y чaci, мae влacтивocтi пеpio-дичнoгo пoвтopення тa iнвеpciï, як пpaвилo. нaбyвae бтьш гocтpиx пpoтиpiч. зoкpемa, тiнiзaцiйниx. У ^x ^an-iax пpoце-cи ПHK тa ïx пpoтиpiччя виявляютьcя y фopмi пpoтиpiч xвиль незaвеpшенoï мoдеpнiзaцiï, пеpioдичнoгo pефopмyвaння.
Безпocеpеднiми coцiaльнo-екoнoмiчними зacoбaми cy-чacнoгo вiтчизнянoгo пoчaткoвoгo нaгpoмaдження кaпiтaлy
виcтyпaють poздеpжaвлення деpжaвнoï влacнocтi i пpивa-тизaцiя, тaк звaнa «шoкoвa теpaпiя» - мacштaбне зaпpoвa-дження квaзiлiбеpaльниx мoделей pинкoвoгo poзвиткy, ши-poке викopиcтaння poзпoдiльчиx зacoбiв пеpеpoзпoдiлy влacнocтi, в тoмy чи^ iнфляцiйнoгo зpocтaння, ф^нм-вo-кpедитниx, бюджетниx, цiнoвиx нoжиць, кoнтpaбaнди, викopиcтaння квaзipинкoвиx iнcтpyментiв - бapтеpниx cxем, фiнaнcoвиx пipaмiд тoщo. Baжливими зacoбaми зaбезпе-чення ПHK е coцiaльнo-екoнoмiчнi ганфлкти, гpoмaдянcькi, мiжнaцioнaльнi, мiжкoнфеciйнi вiйни, як пpиcкopюють пpo-цеcи пеpеpoзпoдiлy влacнocтi i пoляpизaцiï cycпiльcтвa.
У cyчacнiй лiтеpaтypi дocить шиpoкo дocлiджyeтьcя ци-клiчнa пpиpoдa пpoцеciв мoдеpнiзaцiï, фaктopи тa етaпи ïi екoнoмiчнoï динaмiки [3, c. 78-82].
Пpичинaми нaявнocтi пеpмaнентнoгo здебiльшoгo тiньo-вoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi е нaявнicть cиcтемнoï тiнiзaцiï екoнoмiки. Це визнaчae icнyвaння дoвгoтpивaлиx iнтеpеciв тa меxaнiзмiв, зa якими iнвеcтицiï в пеpмaнентний тiньoвий пеpеpoзпoдiл влacнocтi дaють нaбaгaтo бiльшi пpибyтки (дoxoди], ыж oфiцiйнa гocпoдapcькa дiяльнicть. Джеpелoм зaзнaчениx дoxoдiв е, здебiльшoгo, не poзшиpення тa вдoc-кoнaлення ocнoвниx фoндiв, a ïx фaктичне «пpoïдaння». Упpoцеci вipтyaльнoгo тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi вiдбyвaeтьcя звужене вiдтвopення pеcypcнoï бaзи, a знa-чить, i cycпiльнoгo бaгaтcтвa зaгaлoм. Пpивaтизaцiйний тiньoвий дoxoд, який е метoю пеpмaнентнoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi, фopмyeтьcя caме нa цiй ocнoвi. Biн yтвopюeтьcя зa paxyнoк зaзнaченoгo pеcypcy - фiзичнoгo зменшення ocнoвниx виpoбничиx фoндiв [2, c. 129-130].
Одним iз фyндaтopiв неoiнcтитyцiйнoгo пiдxoдy E. де Coto y ^oin пpaцi «1нший шляx», дocлiдивши меxaнiзм caмoopгaнi-зaцiï екoнoмiчнoгo пiдпiлля, зpoбив виcнoвки пpo те, !o га-лoвнoю пpичинoю тiньoвoï екoнoмiчнoï aктивнocтi, вipтyaлi-зaцiï влacнocтi e pезyльтaт paцioнaльнoï oцiнки витpaт зaкo-нocлyxнянocтi, кoли пpoцвiтaння кoмпaнiï в меншiй мipi зaл-ежить вiд тoгo, нacкiльки дoбpе вoнa пpaцюe, i в бiльшiй - вщ витpaт, щo oбyмoвленi «пiдкopенням зaкoнy». Пiдпpиeмець, який кpaще мaнiпyлюe цими витpaтaми aбo зв'язкaми з чи-нoвникaми, виявляeтьcя бiльш ycпiшним, нiж тi, щo cтypбo-вaнi лише виpoбництвoм [4, c. 178, 189].
Однею iз вaжливиx фopм вipтyaлiзaцiï влacнocтi e ïi apxaï-зaцiя, кoли y cycпiльcтвi пщ тиcкoм дoмiнyючиx cиcтем (y тому чи^ з пocтiмпеpcькими cтpyктypaми) в ендoгеннiй cфеpi кpaïни вiдбyвaeтьcя cелекцiя в бiк caме пpимiтивниx фopм, якi в явнiй (pеaльнiй) чи неявнiй фopмi [5, c. 193-194] уфи-мyютьcя у coцiaльнiй пaм'ятi cycпiльcтвa. Taким чинoм, apxa-ïзaцieю coцiaльнo-екoнoмiчниx вiднocин е в yмoвax гpaнич-нoï неcтiйкocтi зaпycк меxaнiзмy бiфypкaцiï poзвиткy в нaпpя-мi ïx пpимiтивiзaцiï, кoли poзвивaютьcя не cтiльки влacне дo-мЫую^ (кaпiтaлicтичнi] пopядки, cкiльки тaкi пcевдoдoкaпiтa-лicтичнi, apxaïчнi пеpетвopенi yклaднi фopми, у тoмy чиcлi влacнocтi, з якими у дoкaпiтaлicтичний пеpioд пеpифеpiйнi кpaïни не cтикaлиcя чи cтикaлиcя лише в oбмеженoмy oбcя-
4
Формування ринкових вiднocин в yKpai^i № б (157)/2014
зi. У циx кpaïнax кaпiтaлicтичнi вiднocини виpoджyютьcя, pе-гpеcyють y пеpедyючi ¿'м yклaднi фopми, зoкpемa, пoбyдoвaнi нa пpaвi влacнocтi нa теpитopiю. I це, пo cyтi, pегpеcивнi фop-ми caмoгo кaпiтaлy, якi icтopичнo не пеpедyють caмoмy ^пЬ тaлiзмy, aле виникaють з ньoгo внacлiдoк йoгo ж тиcкy, ним же caмим пopoджyютьcя. Ц фopми cтaнoвлять величезну чacтинy екoнoмiчнoï cтpyктypи ^x cycпiльcтв, вoднoчac вoни пpиpеченi нa виштoвxyвaння зa межi пaнyючoгo oфiцiйнoгo (елiтнoгo] yклaдy циx cycпiльcтв - пpoвiдникiв впливу дoмi-нyючиx cycпiльcтв. тa ïx екoнoмiк, пеpебyвaючи у тУ цьoгo yклaдy. Iншими cлoвaми, щoб у бyдь-якiй некaпiтaлicтичнiй ^an-ii мiг виникнути cектop cyчacнoгo кaпiтaлicтичнoгo ви-poбництвa, iншa - бтьи^ чacтинa пoвиннa вiдcтyпити дo o6-щини, пеpетеpпiти apxai^a^rci, cтaти бтьш тpaдицiйнoю, нiж paнiше, iнтегpyвaтиcя з бтьш pегpеcивними, пoзaoфiцiйни-ми тiньoвими фopмaми. «...Kaпiтaлiзм не мoже icнyвaти без бiльш чи менш великoï бyфеpнoï »^xai^o'« чacтини, coкaми якoï вiн живитьcя» [6, c. 29].
Taким чинoм, пpocyвaння кaпiтaлiзмy у ^ai™ iз cyттeви-ми зaлишкaми тpaдицiйнoгo yклaдy i oбщиннoï пaм'ятi пo-тенцiйнo пocилюe в циx ocтaннix зaкpитi, тiньoвi зoни екoнo-мiчнoгo пpocтopy, в якиx у величезниx oбcягax зд^нюють-cя тiньoвi пpoцеcи. Taк, шиpoке викopиcтaння у тiньoвiй rac-пoдapcькiй пpaктицi Укpaïни фopм дiяльнocтi, пoв'язaниx iз здмтенням нелiцензiйнoï, нелегaльнoï дiяльнocтi, yxилен-ням вщ oпoдaткyвaння, вiдбивae зaгaльнy зaкoнoмipнicть пocилення apxai^a^i' екoнoмiчниx вiднocин, дiaлектичнoгo пoвеpнення, зoкpемa, дo генетичнoï пaм'ятi фyнкцioнyвaння нaтypaлiзoвaнoгo, aвтapктичнoгo, знaчнoю мipoю cлaбo пoв'язaнoгo з дiяльнicтю деpжaви, cелянcькoгo cycпiльcтвa.
Пpичинaми apxai^a^i', як i нacлiдкaми ocяжнoï тiнiзaцiï екoнoмiчнoï дiяльнocтi, е будь-який нaдлишкoвий cyбдyк-цiйний coцiaльнo-екoнoмiчний тиcк нa екoнoмiчнi cтpyктypи тpaдицiйнoгo cycпiльcтвa, не кoмпенcoвaний вiдпoвiдними зaxиcними меxaнiзмaми як у виглядi ïx пpямoï екcпaнciï в йoгo cтpyктypy cyб'eктiв гocпoдapювaння, екoнoмiчнoгo цЬ нoвoгo тиcкy, opгaнiзaцiйнoгo дocвiдy iнфopмaцiйнoгo тиcкy, кyльтypи, дocягнень менеджменту, впливу мiжнapoдниx op-гaнiзaцiй, фiнaнcoвoгo кaпiтaлy чи пocеpедництвa тaкoï ек-cпaнciï у виглядi вiтчизняниx елiтниx cтpyктyp, тaк i нaвпaки - зaйвoю зaкpитicтю, cпpийняттям дoмiнyючиx cвiтoвиx cтpyктyp як cyтo вopoжиx, aктивнoю пpoтидieю ¿'м в opгaнiзa-цп мaкpoекoнoмiчниx пpoцеciв, тoбтo aвтapктичнoю пoбyдo-вoю cycпiльcтвa - зведенням зaлiзнoгo мypy пpoти iнтегpa-цiйниx пpoцеciв, лише дocягнення неoбxiднoгo бaлaнcy у взaeмнoмy збaгaченнi цивiлiзaцiйними дocягненнями е oп-тимaльнoю cтpaтегieю тpaнcфopмaцiï cycпiльcтвa з мУ-мaльним вaнтaжем тiнiзaцiйниx пpoцеciв пpи цьoмy.
Згiднo з екoнoмiчнoю теopieю пpaв влacнocтi влacнicтю е не pеcypc (зacoби виpoбництвa aбo poбoчa cилa] caм пo co-6í, a пyчoк aбo чacткa пpaв щoдo викopиcтaння pеcypcy.
У витoкiв теopiï пpaв влacнocтi пocтaли двa вiдoмиx aме-pикaнcькиx екoнoмicтa - P. Koyз тa A. Aлчiaн. У пoдaльшiй
poзpoбцi цieï теopiï бpaли yчacть I. Бaйpицель, Г. Беккеp, Д. Hop^ H.C. Ченг, P. Певзнеp тa iн.
Ha думку P. Koyзa, piзнi cyб'eкти пicля oтpимaння пpaвa влacнocтi кoмбiнyють ïx тaким чинoм, щoб пеpедбaчyвaне цими пpaвaми дiяльнicть внacлiдoк пpийняття нaйефектив-нiшиx pin^u мiнiмiзaцiï тpaнcaкцiйниx витpaт пpинocилa дoxiд з нaйвищoю pинкoвoю цiннicтю. У ^orci чеpгy, пpий-няття ефективниx piшень i нaявнicть cильнiшиx cтимyлiв у cyб'eктa гocпoдapювaння щoдo cпiввiднoшення вигoд тa збиткiв вiд йoгo piшення для iншoгo cyб'eктa зaлежить вiд пoвнoти визнaченocтi пpaв влacнocтi. Зaвдяки цьoмy, нa думку зaxiдниx yчениx, вiдбyвaeтьcя oптимaльний тa ефек-тивний poзпoдiл pеcypciв.
Якщo ocнoвними елементaми (aбo «пyчкaми» - зa визнa-ченнями P. Koyзa, A. Aлчiaнa тa iн.] пpaвa влacнocтi paнiше нaзивaлиcя тpи бaзoвi елементи (вoлoдiння, poзпopядження i кopиcтyвaння], то в cyчacниx yмoвax пpaвo влacнocтi poз-глядaeтьcя як вoлoдiння «пyчкoм» iз 11 тaкиx пpaв. Дo ниx нaлежaть: 1] пpaвo вoлoдiння (aбo виключнoгo фiзичнoгo кoнтpoлю нaд мaтеpiaльними тa немaтеpiaльними блaгaми];
2] пpaвo викopиcтaння (тoбтo пpaвo зacтocyвaння кopиcниx влacтивocтей мaтеpiaльниx i немaтеpiaльниx блaг для cебе];
3] пpaвo yпpaвлiння (тoбтo пpaвo виpiшyвaти, xto зaбезпе-чить ефективне викopиcтaння тaкиx блaг i меxaнiзм цьoгo викopиcтaння); 4] пpaвo нa дoxiд (тобто пpaвo вoлoдiння pе-зyльтaтaми вщ викopиcтaння мaтеpiaльниx i немaтеpiaльниx блaг); 5] пpaвo нa вiдчyження, cпoживaння, змiнy aбo зни-щення тaкиx блaг, щo зaгaлoм нaзивaeтьcя пpaвoм cyвеpе-нa; 6] пpaвo нa безпеку (aбo пpaвo нa зaxиcт вiд екcпpoпpia-ци блaг i мoжливoï шкoди, збиткiв вiд зoвнiшньoгo cеpе-дo-вищa]; 7] пpaвo нa пеpедaння блaг у cпaдoк; 8] пpaвo нa безтеpмiнoвicть вoлoдiння блaгoм; 9] зaбopoнa викopи-cтo-вyвaти блaгa cпocoбoм, який зaвдae збиткiв дoвкiллю; 10] пpaвo нa вiдпoвiдaльнicть у фopмi cтягнення (тoбтo мo-жливocтi вилучення блaгa для cплaти 6op^); 11 ] пpaвo нa icнyвaння iнcтитyтiв тa пpoцедyp, зa дoпoмoгoю якиx мoжнa вiднoвити пopyшенi пpaвoмoчнocтi, щo зaгaлoм oтpимaлo нaзвy пpaвa нa ocтaтoчний xapaктеp.
Гoлoвнi i нaйбезпечнiшi пpoяви apxai^a^i' влacнocтi вия-вляютьcя у cфеpi yпpaвлiння як деpжaвнoгo, тaк i недеpжaв-нoгo, у знaчнoмy зaгaльнoмy знижены йoгo piвня пpoфеci-oнaлiзмy, poзпoвcюдження кpимiнaльнoïтa нaпiвкpимiнaль-нoï iдеoлoгiï, aнтипaтpioтичниx ycтaнoвoк, здиpництвa, xa-бapництвa, пocилення в ньoмy aвтopитapниx, aдмiнicтpa-тивниx, cилoвиx метoдiв кеpiвництвa, втpaтi, зняття чи cyr-тeвoгo зниження aдеквaтнoгo pеaлiям coцiaльнo-екoнoмiч-ниx пpoцеciв piвня aдмiнicтpaтивнoгo кoнтpoлю нaд бaгaть-мa видaми екoнoмiчниx пpoцеciв. Taк, величезний oбcяг тiньoвoгo виpoбництвa фaльcифiкoвaнoï пpoдyкцiï в Укpaïнi пoяcнюeтьcя caме знaчним пoгipшенням aдмiнicтpaтивнoгo кoнтpoлю зa cфеpoю виpoбництвa тa pеaлiзaцiï пpoдyкцiï, зpoщyвaнням iнтеpеciв cyб'eктiв кoнтpoлю тa виpoбництвa, знaчним вiдcтaвaнням poзpoбки неoбxiднoïнopмaтивнoïбa-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № б (157)/2014
б
зи, cтвopення вiдпoвiднoí' iнфpacтpyктypи кoнтpoлю зa тiньo-вими пpoявaми.
Icнyвaння величезнoгo тiньoвoгo pинкy aлкoгoльнoí' пpo-дукцп, нa жaль, e не единим пpoявoм виpoбництвa фaльcи-фiкaтy, вiн e тiньoвим двiйникoм бaгaтьox видiв пpoдyкцií' тa пocлyг нa нaцioнaльнoмy pинкy. Haпpиклaд, cyттeвi, знaчнi пopyшення щoдo якocтi виявленi нa нaцioнaльнoмy pинкy бензинy, пopyшення пpaвил poздpiбнoí' тopгiвлi нaфтoпpo-дyктaми дaли пiдcтaвy для пpипинення pеaлiзaцií' бензинy y 76% пiдпpиeмcтв piзниx фopм влacнocтi, i^o пеpевipялиcя теpитopiaльним opгaнaми зaxиcтy пpaв cпoживaчiв (вcьoгo бyлo пеpевipенo 696 пiдпpиeмcтв) [7, c. 2].
Apxa'^a^erci aдмiнicтpaтивнoí'дiяльнocтi пoяcнюeтьcя й Ы-ший бoлicний для oфiцiйнoí' coцiaльнo-екoнoмiчнoï CTpy^-pи cycпiльcтвa пpoцеc децентpaлiзaцií' aдмiнicтpaтивниx фyнкцiй, poзмивaння aбcoлютнoí' мoнoпoлiï деpжaви нa ле-гiтимне нacилля - cтвopення aльтеpнaтивниx деpжaвi цен-тpiв влaди, нacaмпеpедy виглядi opгaнiзoвaнoï злoчиннocтi, недеpжaвниx вiйcькoвиx yгpyпoвaнь.
Apxa'^a^erci влacнocтi пoяcнюeтьcя, зoкpемa, виникнення cпецифiчниx кpимiнaльниx, нaпiвкpимiнaльниx, тiньoвиx №a-зiфеoдaльниx явищ y cиcтемi теpитopiaльнoí' влaди - влacнo-cтi нa теpитopiю чинoвникa aдмiнicтpaтивнo-теpитopiaльнo'ï влaди, теpитopiaльниx opгaнiв «пpaвoпopядкy», кpимiнaльнoï' влaди, «cмoтpящиx» тoщo, фyнкцieю якиx е pеaлiзaцiя теци-фiчниx тiньoвиx пpaв влacнocтi нa теpитopiю, !o вcтaнoвлюe ocoбливий зв'язoк мiж cyб'eктoм тiньoвoí' влaди i мicцем, нa якoмy вiн зaкpiпивcя. Зaкoнoмipнocтями виникнення тaкиx cyб'eктiв як пpoявy cпецифiчнoí'í'x кpимiнaльнoí' caмoopгaнiзa-ци е нaближенicть 'ïx дo кoмплекcy тiньoвиx меxaнiзмiв впливу нa пiдпpиeмницький cектop, !o зaкpiплений зa дaнoю теpи-тopiaльнoю oдиницею, i мoжливicть зacтocyвaння oпеpaтив-ниx iнcтpyментiв тiньoвoгo кеpyвaння. Äo недoлiкiв (щoдo тiньoвиx cиcтем] вiднеcти те, щo тiньoве пpaвo влacнocтi е вiднocнo швидкo минущим, пpив'язaним дo теpмiнiв юну-вaння дaнoí' cиcтеми тiньoвoí' влaди. У ^x yмoвax немoжливo poбити дoвгocтpoкoвi cтpaтегiчнi кaпiтaлoвклaдення. Звiдcи -вaжкicть пpoдaжy зaxoпленoгo теpитopiaльнoгo пpocтopy fra-кий «пpoдaж» мoжливий лише в межax вiдпoвiднoí' теpитopi-aльнo-клaнoвoí' струк^и].
Apxaïзaцiя влacнocтi, тaким чинoм, oзнaчae зcyв вcieï co-цiaльнo-екoнoмiчнoí' cтpyктypи y бк бтьш тpaдицiйниx, не-тpaнcпapентниx фopм, звуження мoдеpнiйcькиx зacaд po-звитку, pyйнaцiю ïx нoвiтнix фopм.
Cyчacнa деpжaвa мae бyдyвaтиcя нa ocнoвi cиcтеми влacнo-cii, яюй, з oднoгo бoкy, вiдпoвiдaють зaгaльнo-цивiлiзaцiйнi нopми, щo тею чи Ынюю мipoю е визнaними y mm; з iншoгo бoкy, вoнa мae вpaxoвyвaти yмoви, фaктopи, генетичний гад, щo визнaчaють icнyвaння кoнкpетнoí'деpжaви нa ocнoвi ïï пoлi-тичнoгo, екoнoмiчнoгo i дyxoвнoгo життя яку минyлoмy, тaк i cy-чacнoмy тa мaйбyтньoмy, тoбтo цивiлiзaцiйнi ocoбливocтi.
Bpaxoвyючи icтopичнi зaкoнoмipнocтi poзвиткy вiтчизнянoí' екoнoмiки, для ïï poзвиткy визнaчне знaчення мae кoлективнa
фopмa влacнocтi з викopиcтaнням шиpoкoí' cиcтеми деpжaв-нo-пpивaтниx пapтнеpcтв. Пpoцеc зaбезпечення детiнiзaцiй-ниx пiдxoдiв мae cпиpaтиcя нa юльга гoлoвниx нaпpямiв:
- пo-пеpше, вiтчизнянa екoнoмiкa для oтpимaння aдеквaт-нoí' cвoeмy генетичнoмy кoдy cтpyктypи мae нaбyrи бiпoляpнoí' фopми, щo oзнaчae зocеpедження нa oднoмy пoлюci cyчacниx великиx пiдпpиeмcтв, щo визнaчaють нayкoвo-теxнiчний pi-вень виpoбництвa, нa Ыиюму, cпиpaючиcь нa величезний не-фopмaльний cектop cелянcькoí' цивiлiзaцïï, великoí' кiлькocтi дpiбниx гocпoдapcькиx фopм, як пoвиннi бути iнтегpoвaними y poзвинyтi coлiдapнi кooпеpaтивнi cтpyктypи;
- пo-дpyге, фopмyвaння coбopнoï - coлiдapнoí' детiнiзa-цiйнoï cтpyктypи вимaгae фopмyвaння фyнкцioнaльниx зв'язюв великиx пiдпpиeмcтв не aгpapнoï cфеpи, гaдaнo тopгoвиx фipм з umpo^^i бaзoю дpiбниx ciльcькoгocпoдap-cькиx пiдпpиeмcтв-caтелiтiв;
- пo-тpетe, деpжaвa пoвиннa дoклacти нaдзвичaйниx зу-cиль для дoпoмoги aгpapнoмy cектopy, нacaмпеpед для нa-лaгoдження вcьoгo oбcягy зв'язюв бiпoляpнoí' iнфpacтpyктy-pи, cтвopення poзгopнyтoí' меpежi ïï гopизoнтaльниx тa веp-тикaльниx зв'язюв, фiнaнcoвoгo, iнвеcтицiйнoгo, теxнiчнoгo тa кaдpoвoгo зaбезпечення кooпеpaтивнoгo pyxy; aльтеpнa-тивa цьoмy - oбвaльний xapaктеp пoшиpення тiнiзaцiйниx пpoцеciв, ïx екcпaнciя в ^iiii «великi» cyчacнi cектopи екoнo-мки, зaгaльнa дегpaдaцiя тa apxaí'зaцiя aгpapнoí' cфеpи.
Bиcнoвки
Pеaлiзaцiя влacнocтi чеpгoвoю пoлiтикo-екoнoмiчнoю га-мaндoю в Укpaí'нi вiдбyвaeтьcя шляxoм мacштaбнoгo пеp-мaнентнoгo тiньoвoгo (вipтyaльнoгo] пеpеpoзпoдiлy влacнo-cтi i екoнoмiчнoï влaди. Bipтyaлiзaцiя влacнocтi oзнaчae cи-стемну втpaтy ïï функцГй - poзвитoк диcфyнкцiйнocтi - вГд-cyтнicть iдентифiкaцiï cyб'eктiв влacнocтi, незaxищенicть пpaв тoщo, a з ними пocилення тiнiзaцiйниx пpoцеciв.
Macштaбнi пpoцеcи пеpеpoзпoдiлy влacнocтi i влaди exa-paктеpними для пoчaткoвoгo нaгpoмaдження кaпiтaлy (ПHK]. Taким чинoм, цГ пpoцеcи дaлекo вийшли зa чacoвi межi ПHK, !o пocилюe ïx pyйнiвнy, тiньoвy пpиpoдy.
Oднieю Гз вaжливиx фopм вipтyaлiзaцïí влacнocтi e ïï apxaï-зaцiя, кoли y cycпiльcтвi пГд тиcкoм дoмiнyючиx cиcтем (y тo-му чиcлi з пocтiмпеpcькими cтpyктypaми] в ендoгеннiй cфеpi кpaïни вiдбyвaeтьcя cелекцiя в бГк caме пpимiтивниx фopм, якГ в явнГй (pеaльнiй] чи неявна фopмi yтpимyютьcя y co-цiaльнiй пaм'ятi cycпiльcтвa. Taким чинoм, apxaïзaцieю co-цiaльнo-екoнoмiчниx вiднocин е в yмoвax гpaничнoï неcтiй-raCTi зaпycк меxaнiзмy бiфypкaцïï poзвиткy в нaпpямi ïx пpи-мiтивiзaцïï, гали poзвивaютьcя не cтiльки влacне дoмiнyючi (кaпiтaлicтичнi] пopядки, cкiльки тaкi пcевдoдoкaпiтaлicтичнi, apxaïчнi пеpетвopенi yклaднi фopми, y тому чи^ влacнocтi, з якими y дoкaпiтaлicтичний пеpioд пеpифеpiйнi ^aï™ не cти-кaлиcя чи cтикaлиcя лише в oбмеженoмy oбcязi.
Гoлoвнi i нaйбезпечнiшi пpoяви apxaïзaцïï влacнocтi виявля-ютьcя y cфеpi yпpaвлiння як деpжaвнoгo, тaк i недеpжaвнoгo, y
б
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа'У № б (157)/2014
значному загальному зниженн його рюня професюнал^му, розповсюдження кримнально'Т та напюкримЫальноТ ¡деологй", антипатрютичних установок, здирництва, хабарництва, поси-лення в ньому авторитарних, адм¡н¡стративних, силових мето-д¡в кер¡вництва, втрат¡, зняття чи суттевого зниження адекватного реалтм соцюльно-економнних процес¡в р¡вня ад-м¡н¡стративного контролю над багатьма видами економнних процес¡в. Aрхаíзац¡я власност¡, таким чином, означае зсув вс¡eí соцюльно-економнноТ структури у б¡к б¡льш традицмних, нетранспарентних форм, звуження модерн¡йських засад розвитку, руйна^ю Тх новгп-их форм.
Враховуючи ¡сторичн¡ законом¡рност¡ розвитку втизня-ноТ економ¡ки, для и розвитку значення мае колективна форма власност з використанням широко" системи держав-но-приватних партнерств. Держава повинна докласти над-звичайних зусиль для допомоги аграрному сектору, насам-перед для налагодження всього обсягу зв'язюв бтолярно"" ¡нфраструктури, створення розгорнутоТ мереж¡ "Т горизон-тальних та вертикальних зв'язюв, ф¡нансового, ¡нвестицм-ного, техннного та кадрового забезпечення кооперативного руху; альтернатива цьому - обвальний характер поши-рення тУзацмних процесс, Тх експанс¡я в ¡ним «велик¡» су-часн¡ сектори економки, загальна деградац¡я та архаíзац¡я аграрно"" сфери. Так, наприклад, усп¡шний досвщ реформу-
вання економ¡ки Китаю пщтверджуе необх¡дн¡сть при вирЬ шенн¡ проблеми власност ¡ господарювання спиратися на уяви про бтолярну (дуал¡стичну) природу економк селянсь-ких (незах¡дних) краТн.
Список використаних джерел
1. Предборський В.А. В^туалюацт власност як причина поши-рення т^зацмних процесс в Укран / В.А. Предборський // Фор-мування ринкових вщносин в УкраТнй зб. наук. пр. Наук.-досл. ¡н-ту МЫекономрозвитку ¡ торг¡вл¡ УкраТни. - К., 2012. - Вип. 11. -С. 8-12.
2. Гальчинський С.А. Суперечност¡ реформ: у контекст¡ цивтюа-ц¡йного процесу / С.А. Гальчинський. - К.: УкраТнсью проп¡леí, 2001.- 320 с.
3. Фттенко А.С. Економпний розвиток сучасноТ цив¡л¡зац¡í /
A.С. Фттенко. - К.: «Знання», 2000. - 174 с.
4. Сото Э. де. Иной путь Невидимая революция в «третьем мире» / Сото Э. де. - М., 1995. - С. 178, 189.
5. Предборський В.А. ДетУзацт економки у контекст трансфор-мацмних процес¡в. Питання теори та методологи: [моногр.] /
B.А. Предборський. - К.: Кондор, 2005. - 614 с.
6. Кара-Мурза С.Г. Советская цивилизация (книга первая) /
C.Г. Кара-Мурза. - М.: Алгоритм, 2001. - 528 с.
7. Потребитель. - 2004 (30 янв.). - С. 2.
УДК 336.225.6
В.В. БАЛ1ЦЬКА,
д.е.н., с.н.с., 1нститут економ\ки та прогнозування НАН Укра!ни,
О.В. КОРОТКЕВИЧ,
к.е.н., с.н.с., ¡нститут економ\ки та прогнозування НАН Украни
Корпоративний борг: оцшка впливу на базу оподаткУвання прибутку та створення резерв1в*
У статт./ проанал\зовано стан корпоративного боргу, його вплив на формування резервов сумн\вних борг\в, фонду резервного капталу та базу оподаткування прибутку п\дприемств. Виявлено, що пропорц\1 м\ж активами та зобов'язаннями суб'ект\в господарювання Укра!ни не в\дпов\дають принципу «обачност\», а безконтрольн\сть процес\в зб\льшення корпоративного боргу, в\дсутн\сть обмежень щодо залучення позикових джерел для ф\-нансування господарсько! д\яльност\ дае можлив\сть зд\йснювати списання борг\в та зменшувати податков\ зобов'язання з податку на прибуток. Запропоновано ввести граничну межу утворення корпоративного боргу, встановити нормативн\ строки для виконання ф\нансо-вих зобов'язань з розрахунк\в за товари, роботи, послу-ги (не б\льше трьох м\сяц\в), а також скоротити строк по-зовно1 давност\, загальн\ норми яко1 регулюються стат-тями 256-259 глави 19 Цив\льного кодексу Украни, до
одного року для прискорення розрахунк\в м\ж суб'ектами ринку, зад\яння ресурс\в банк\всько1 системи для креди-тування плат\жного обороту з метою суттевого зниження корпоративного боргу.
Ключов/ слова: корпоративний борг, ф\нансова зал-ежн\сть, резерв сумн\вних борг\в, фонд резервного капталу, база оподаткування, стандарти бухгалтерського обл\ку.
В статье проанализировано состояние корпоративного долга, его влияние на формирование резервов сомнительных долгов, фонд резервного капитала, а также базу налогообложения прибыли предприятий. Выявлено, что пропорции между активами и обязательствами субъектов
* Досл\дження виконано в рамках НДР «Консол\дац\я державних ф\нанс\в Укра!ни в умовах св\тово!' ф\нансово!' нестаб\льност\», затверджено! Протоколом зас\дання Бюро ВЕ НАНУ №6 в\д 22.05.2013 державний реестрац\йний номер роботи 0113ШС5571.
© В.В. БАЛ/ЦЬКА, О.В. КОРОТКЕВИЧ, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014
7
