CC BY
17
УДК: 615 + 616 - 092. 9 Сидоренко А.Г., Луценко Р.В..
АНТИДЕПРЕСИВНА АКТИВН1СТЬ ПОХ1ДНИХ 2-ОКСО1НДОЛ1Н-3-ГЛ1ОКСИЛОВО1 КИСЛОТИ ПРИ МОДЕЛЮВАНН1 КЛОФЕЛ1НОВО1 ДЕПРЕСП
ВДНЗУ "Украшська медична стоматологiчна академiя", м. Полтава, Украша
Мета роботи: вивчити вплив похiдних 2-оксотдолт-3-глюксиловог кислоти при моделюванш клофелтовог депресп у щурiв. Матерiали i методи дослiджень. В експериментах на бших ста-тевозрших щурах-самцях дослiджували вплив похiдних 2-оксотдолт-3-глюксиловог кислоти з умовними позначеннями 18 i Э-38 у дозi 12 мг/кг при експериментальнш депресп, що викликана уведенням клофелту в дозi 0,1 мг/кг маси тша. Через 1, 24 години тсля вiдтворення клофелтовог депресп оцтювали змти емоцшно-поведткових реакцш у тестi "вiдкрите поле", який три-вав 5 хв. Реестрували: латентний перiод першого перемщення (сек.), кшьтсть виходiв до центру, тльтсть перетнутих квадрат1в, кшьтсть вертикальних вставань, показники вегетативного балансу: кшьтсть актiв грумтгу та дефекацп. Результати дослiджень. Встановле-но, що профшактичне введення похiдних 2-оксотдолт-3-глюксиловог кислоти з лабораторними шифрами 18 i Э-38 у дозi 12 мг на кг маси тша зменшувало прояви клофелтовог депресп, тобто збшьшували рухову та дослiдницьку активтсть тварин i вiдновлювали емоцштсть. Бшьш ак-тившшою виявилась речовина Е-38.
Ключов1 слова: пох1дн1 2-оксо1ндол1н-3-глюксиловоТ кислоти, клофел1нова депреая.
Дана робота е фрагментом науковоТ теми кафедри експериментальноТ та шнлчноТ фармакологи з шнлчною 1мунолог1ею та алерголопею ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я" "Пошук засоб1в та бюлопчно-активних речовин (БАР) з числа похщних 2-оксоЫдолу та 3-оксиглридину для фармакотерапп адаптивних процеав при порушены гомеостазу р1зноТ етюлогп" (№ державноТ реестрацп 0111 и004879).
Пщ впливом сучасних соцiально-економiчних та шших факторiв у структурi пс^чних захво-рювань в^^чаеться неухильне зростання де-пресивних розладiв. Депресивн розлади в усьому свт широко розповсюджен незалежно вщ вку, стат та мюця проживання [14]. За останн десятилiття констатуеться зниження за-хворюваностi та смертностi вiд тяжких соматич-них захворювань, однак усшхи в лiкуваннi психн чних i поведiнкових розладiв, особливо депресп незначнi. Некорегованi депресивнi стани, обтя-жують перебiг соматичноТ патологи, особливо у людей похилого вку [10]. За даними ВООЗ до 2020 року депреая стане одшею iз головних причин непрацездатност [12]. В УкраТн 1,2 млн. людей страждають вщ психiчних розладiв рiзно-го ступеня складностк З офiцiйною статистикою, на депресш хворiе 50 тисяч людей [7]. Але мож-на вважати, що па^енпв з цiею хворобою в де-кiлька разiв бтьше.
На фармацевтичному ринку присутня недоста-тня кiлькiсть антидепресантiв, якi не виршують проблему депресп, що пщтверджуеться постшни-ми рецидивами захворювання та розвитком фар-макорезистентностi.
До перспективних психотропних речовин мо-жна вщнести новий клас сполук - похщних 2-оксоiндолiну, що у попередшх дослiдженнях ви-явили антидепресивнi властивост у класичному тестi Porsolt [3] та при експериментальнш резер-пшовш депресп [4].
Мета роботи - вивчити вплив похщних 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти при моделю-ваннi клофелшовоТ депресп у щурiв.
Матерiали i методи дослiджень
Експерименти виконанi на 50 бтих статево-зрiлих щурах-самцях лжи Wistar масою 150-200 г. Дослщи проводили у вечiрнi години з 17 — - 20
—. Тварини були роздтеш на 4 груп, по 10 щурiв у кожнш: I група - штактш + розчинник i емульга-тор (контроль на iн'eкцiю); II група - отримувала клофелш (контрольна патолопя); III група - похн дне 2-оксоiндолiну 18 + клофелш; IV група - по-хщне 2-оксоiндолiну Э-38 + клофелiн. При моде-люваннi клофелшовоТ депресп щурам, уводили клофелш (Харшське фармацевтичне пщприем-ство "Здоров'я народу", м. Харш, УкраТ'на) у дозi 0,1 мг/кг маси тта внутрiшьоочеревинно [6,8]. Для дослщження використовували похiднi 2-оксошдолш-3-глюксилово'Т кислоти з лабораторними шифрами 18 i Э-38. Сполуки суспензували ex tempore у водi для ш'екцш, використовуючи емульгатор "Твш-80" (1 крапля на 25 мг дослн джуваноТ речовини), i вводили щурам у дозi 12 мг на кг маси тта внутршньоочеревинно за 1 годину до введення клофелшу. Через 1, 24 години пюля вщтворення клофелiновоТ' депресiТ' оцшювали змiни емоцiйно-поведiнкових реакцiй у тест "вщкрите поле". Тест тривав 5 хв., протя-гом яких спостер^ають за тваринами та реестрували наступн показники: латентний перiод першого перемщення (сек.), кiлькiсть виходiв до центру, ктькють перетнутих квадратiв, ктькють вертикальних вставань, показники вегетативного балансу: ктькють актв грумiнгу та дефекаци [1, 5].
Обробку отриманих результат проводили за программами Microsoft Statistika 6.0 з викорис-танням критерш t Стьюдента [2].
Результати дослвдження та ix обговорення
Одыею з патогенетичних ланок депресiТ е по-рушення синтезу та екскрецп нороадреналiну i зменшення чутливостi постсинаптичних адрено-рецепторiв та збiльшення ктькосп пресинапти-чних а2- i ß2-aдренорецепторiв. Клофелiн стиму-люе пресинaптичнi а2- адренорецептори, змен-
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
шуе потк симпатичних iмпульсiв з центрально!' нервово'Т системи та знижуе вивiльнення норад-реналiну з нервових закшчень, що супроводжу-еться розвитком депресивноподiбного стану.
Пiсля введення клофелшу в щурiв розвинули-ся симптоми депресивноподiбного стану, якi спо-стер^алися протягом усiх термiнiв спостережен-ня. У тварин через 1 годину пюля розвитку контрольно'' патологи збтьшувався час латентного перюду першого перемiщення у 15 разiв (р<0,001), через 24 години спостереження анало-гiчна тривалiсть цього показника порiвняно з контролем на ш'екцш (табл. 1 i табл. 2). Експеримен-тальна патологiя викликала зменшення кiлькостi виходiв до центру "вщкритого поля" через 1 та 24 години дослщження у 2,7 рази (р<0,001) та 1,8 рази (р<0,01) вiдповiдно. У перший термiн дослн
Змна е1
дження зменшувалась ктькють перетнутих квад-ратiв у 3,9 рази (р<0,001), а через 24 години - у 2,7 рази (р<0,001) порiвняно з щурами, яким вводили розчинник та емульгатор. У тварин з контрольною патолопею через 1 годину спостер^а-лось зменшення горизонтально'' активносп у 4,0 рази (р<0,001) та через 24 годину -у 2,6 рази (р<0,001) порiвняно з контролем на ш'екцш (див. табл. 1 i табл. 2). Особливостi поведiнки щурiв, що характернi для розвитку депресивного стану, супроводжувались змiнами емоцiйностi у виглядi зменшення актiв грумiнгу через 1 i 24 години, в середньому, у 3,0 рази (р<0,001). При цьому в обидва термши спостереження вiрогiдно збть-шувалась ктькють болюсних кульок порiвняно з контролем на ш'екцш.
Таблиця 1
но-поведнкових реакцй щур1в через 1 годину пюля розвитку клофелновоТ депресп в тест! "в1дкрите поле" (М+т)
Група тварин Латентний перюд першого перемн щення, сек Вертикапьнi вставання, ю-пькiсть Виходи до центру, кть-кiсть Болюси, ю-пькiсть Грумшг, кть-кiсть Пересiченi квадрати, ю-пькiсть
1. Контроль на ш'екцто 1,12±0,18 13,5±1,48 3,7±0,42 2,5±0,24 3,8±0,33 119,3±8,36
2. Контрольна патолопя 17,3±1,63* 3,34±0,48* 1,35±0,33* 4,26±0,13* 1,25±0,13* 30,2±4,46*
3. Сполука 18 + клофелш 12,9±1,36** 8,25±0,89** 3,45±0,22** 1,33±0,15** 1,34±0,15 65,2±2,49**
4. Сполука Э-38 + клофелш 2,96±0,27** 5,84±0,46** 2,45±0,16** 1,25±0,13** 3,24±0,13** 76,7±7,95**
Прим1тки в табл. 1 \ 2:
1 - * - р<0,001 у пор1внянн1 з контролем на ¡н'екцю;
2 - ** р< у пор1внянн1 з контрольною патолог1ею.
3 - У кожн1й груп по 10 тварин.
Таблиця 2
Змна емоцшно-поведшкових реакцй щур1в через 24 години пюля розвитку клофелновоТдепресп в тест! "в1дкрите поле" (М+т)
Група тварин Латентний перюд першого перемн щення, сек Вертикапьнi вставання, ю-пькiсть Виходи до центру, кть-кiсть Болюси, ктькють Грумiнг, ктькють Пересiченi квадрати, ю-льюсть
1. Контроль на ш'екцто 1,12±0,16 12,4±1,32 3,3±0,42 2,6±0,27 4,32±0,37 104±10,4
2. Контрольна патолопя 15,1 ±1,64* 4,72±0,41* 1,83±0,22* 4,03±0,37* 1,41±0,13* 38,3±4,13*
3. Сполука 18 + клофелш 1,73±0,34** 9,72±1,57** 3,14±0,43** 2,25±0,36** 1,83±0,39 73,3±9,07**
4. Сполука Э-38 + клофелш 2,13±0,23** 16,5±2,91** 2,54 ±0,16** 1,35±0,15** 2,57±0,16** 107±11,5**
Розвиток клофелшово'Т депреси супроводжу-вався порушенням емоцшно-поведшкових реак-цш у тест "вщкрите поле" у виглядi суттевого пригшчення горизонтально' та вертикально' активности посиленою тривожнютю та пригшчення емоцшносп у щурiв, як тривали, що найменше 24 години.
Профтактичне введення сполуки 18 попере-джало розвиток депресивних явищ протягом уах термiнiв спостереження (див. табл. 1 i табл. 2). Час латентного перюду першого перемщення через 1 години i через 24 години вiрогiдно змен-шувався порiвняно з контрольною патолопею. У ц термiни також збтьшувалось кiлькiсть виходiв до центру "вщкритого поля" у 2,5 рази (р<0,001) та 1,7 рази (р<0,02) вщповщно, порiвняно з гру-пою тварин, яким вводили ттьки клофелiн. Через 1 години в^^чалось збтьшення кiлькостi перетнутих квадратiв у 2,1 рази (р<0,001), а через 24 години - 1,9 рази порiвняно з контролем II (р<0,002). Сполука з лабораторним шифром 18 у перший термш дослщження збтьшувала кн лькiсть вставань у 2,4 рази (р<0,001), яка i через 24 години залишалось вiрогiдно вищою за конт-
рольну патологiю. Похщне 2-оксоiндолiну через 1 годину спостереження зменшувало кшькосп болюсних кульок у 3,2 рази (р<0,001) та через 24 години у 1,8 рази порiвняно з контрольною патолопею (р<0,002) (таблиця 1 i таблиця 2).
Введення речовини з лабораторним шифром Э-38 через 1 годину зменшувало час латентного перюду першого перемщення у 5,6 рази (р<0,001), через 24 години - у 7,2 рази (р<0,001) порiвняно з контрольною патолопею. При цьому через 1 та 24 години дослщження збтьшува-лась ктькють виходiв до центру вщкритого поля у 1,85 (р<0,01) та 1,4 рази (р<0,002) вщповщно, порiвняно з контролем II. Також сполука вiрогiд-но збтьшувала ктькють перетнутих квадра^в через 1 i 24 години у 2,5 рази вiд початку розвитку експериментального депресивного стану (р<0,001). У щурiв через 1 годину вiрогiдно збн льшувалась кiлькостi вставань у 1,4 рази (р<0,002), а через 24 години у 3,5 рази (р<0,001) порiвняно з контрольною патолопею (див. табл. 1 i табл. 2). Профiлактичне введення сполуки Э-38 позитивно впливало на показники емоцшносп та тривожностi тварин. Профтактичне введення
похiдного 2-оксошдолшу вiрогiдно збтьшува-лась кiлькостi акпв rpyMiHry порiвняно з клофе-лшовою патологieю. При цьому кiлькiсть болюав зменшувалась у середньому у 3 рази (p<0,001) в yci термши дослiдження порiвняно з контролем II (див. табл. 1 i табл. 2).
Аналiз отриманих даних показав, що профн лактичне введення похщних 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти з умовним позначення 18 i Э-38 зменшувало прояви клофелшовоТ депреси, тобто в^^чалось збiльшення руховоТ та дослщ-ницькоТ активностi i вiдновлювалась емоцiйнiсть тварин. Обидвi дослiджуваннi сполуки виявляли антидепресивну активнють на моделi клофелн новоТ депресiТ. Однак бiльш активнiшою вияви-лась речовина Э-38.
Тимоаналептична активнють у дослщжуваних сполук пов'язана з антогошзмом до клофелшу та блокадою пресинаптичних а2- aдренорецепторiв i пiдсиленням aдренергiчноТ передaчi в головному мозку (ппоталамус, структурах лiмбiчноТ сис-теми, а саме центральному ядрi мигдaлеподiб-ного тта i зубчaстiй звилинi, locus coeruleus) [11,13]. Також встановлена у попередых дослн дженнях антидепресивна дiя похщних 2-оксоiндолiну частково пов'язана з антагошзмом до резерпiну у виглядi блокади пресинаптичних 5-НТ1- або стимуляци 5-НТ2-рецепторiв [9]. Отримaнi результати свщчать, що у похiдних 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти присутнi де-кiлькa компонент якi обумовлюють антидепресивну дш сполук.
Висновки:
1. Профiлaктичне введення похщних 2-оксоiндолiну-3-глiоксиловоТ кислоти у дозi 12 мг/кг виявляе антидепресивну дш на моделi клофелiновоТ депреси у щурiв.
2. Бiльш активною виявилась сполука з лабо-раторним шифром Э-38.
Реферат
АНТИДЕПРЕССИВНАЯ АКТИВНОСТЬ ПРОИЗВОДНЫХ 2-ОКСОИНДОЛИН-3-ГЛИОКСИЛОВОИ КИСЛОТЫ ПРИ МОДЕЛИРОВАНИИ КЛОФЕЛИНОВОЙ ДЕПРЕССИИ Сидоренко А.Г., Луценко Р.В.
Ключевые слова: производные 2-оксоиндолин-3-глиоксиловой кислоты, клофелиновая депрессия.
Цель работы: изучить влияние производных 2-оксоиндолин-3-глиоксиловои кислоты при моделировании клофелиновой депрессии у крыс. Материалы и методы исследований. В экспериментах на 50 белых половозрелых крысах-самцах исследовали влияние производных 2-оксоиндолин-3-глиоксиловои кислоты с условными обозначениями 18 и Э-38 в дозе 12 мг/кг при экспериментальной депрессии, вызванной введением клофелина в дозе 0,1 мг/кг тела. Через 1, 24 часа после моделировании клофелиновой депрессии оценивали изменения эмоционально-поведенческих реакций в тесте "открытое поле", который длится 5 мин. Регистрировали следующие показатели: латентный период первого перемещения (сек), количество выходов в центр, количество пересеченных квадратов, количество вертикальных стойк, показатели вегетативного баланса: количество актов груминга и дефекации. Результаты исследования: Установлено, что профилактическое введение производных 2-оксоиндолин-3-глиоксиловои кислоты с условными обозначениями 18 и Э-38 в дозе 12 мг/кг массы тела уменьшало сиптомы клофелиновой депрессии, то есть увеличивало двигательную и исследовательскую активность животных и восстанавливали эмоциональность. Более активной выявилось вещество Э-38.
Л^ература
1. Буреш Я. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения / Я. Буреш, О.Бурешова, Д.П.Хьюстон; Пер с англ. Е.Н. Живописцевой, под ред. Бутаева А.С. - М. : Высш. шк., 1991. - 399 с.
2. Гельман В.Я. Медицинская информатика: практикум / Гельман В. Я. - СПб. : 2001. - 480 с.
3. Луценко Р.В. Дослщження антидепресивноТ активност похщних 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти в тест Порсолта / Р.В. Луценко, Т.О. Дев'яткша, А.Г. Сидоренко [та ш.] // Вюник Фармаци. - 2008. - Т.56, №2. - С.4-8.
4. Луценко Р.В. Похщш 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти при резерпшовш моделi депреси / Р.В. Луценко // Вюник Вшницького Нацюнального медичного ушверситету. - 2011. -№1. - С.123-125.
5. Маркель А.Л. Метод комплексной регистрации поведенческих и вегетативных реакций у крыс при проведении теста "открытого поля" / А.Л. Маркель, Р.А. Хусаинов // Журн. высш. нервн. деятельности. -1976. - Т. 26, №6. - С.13-14.
6. Машковский М.Д. Фармакология антидепрессантов / М.Д. Маш-ковский, Н.И. Андреева, А. И. Полежаева. - М. : Медицина. -1983. - 240 с.
7. Марута Н.О. Особливост потребово-емоцшноТ сфери у хворих похилого вку на тривожно-депресивш розлади з суТцидальним ризиком / Н.О. Марута, 1.О. Явдак, О.С. Череднякова // УкраТн-ський вюник психоневрологи - 2011. - Т. 19, Вип. 3, №68. - С. 50-53.
8. Руководство по экспериметальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ / [О.Л. Верстакова, Е.В. Арзамасцев, Э.А. Бабаян и др.]; Под ред. Р.У. Хабриева. -[2-е изд.]. - М. : ОАО "Издательство "Медицина". - 2005. - 832 с.
9. Сидоренко А.Г. Антидепресивна активнють похщних 2-оксошдолш-3-глюксиловоТ кислоти / А.Г. Сидоренко, Бобирьов
B.М. // Вюник Вшницького Нацюнального медичного ушверситету. - 2011. - Т.15 (1). - С.41-44.
10. Catipovic-Veselica K. Relation between major and minor depression and heart rate, heart-rate variability, and clinical characteristics of patients with acute coronary syndrome / K. Cati-povic-Veselica, A. Galic, K. Jelic [et al.] // Psychol. Rep. - 2007. -№100. - P.1245-1254.
11. Dishman R.K. Treadmill exercise training augments brain norepi-nephrine response to familiar and novel stress / R.K. Dishman, K.J. Renner, J.E. White-Welkley [et al.] // Brain Res Bull. - 2000. -V.52(5). - P.337-342.
12. Michaud C.M. Burden of disease-implications for future research /
C.M. Michaud, C.J. Murray, B.R. Bloom // JAMA.- 2001. - V.285. -P.535-539.
13. Klimek V. Reduced leves of norepinephrine transporters in the locus coeruleus in major depression / V.Klimek, C.Stockmeier, J.Overholser [et al.] // The Journal of Neuroscience. -1997. - V.17 (21), №1.- P. 8451 -8458.
Schmidt H.D. Functional Biomarkers of Depression: Diagnosis, Treatment, and Pathophysiology / H.D. Schmidt, R.C. Shelton and R.S. Duman // Neuropsychopharm. - 2011. - V.36 - P. 2375-2394.
14.
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна академ1я»
Summary
ANTIDEPRESSANT ACTIVITY PRODUCED BY 2-OXOINDOLIN-3- GLYOXYLIC ACID DERIVATIVES IN MODELS OF CLONIDINE-INDUCED DEPRESSION Sydorenko A.G., Lutsenko R.V.
Key words: derivatives, 2-oxoindolin-3-glyoxylic acid, clonidine-induced depression.
This research was aimed to study the influence of 2-oxoindolin-3-glyoxylic acid derivatives in models of clonidine-induced depression in mice. Under the observation there were 50 white pubescent male mice. The derivatives conventionally designated as 18 and E-38 were administered in a dose of 12 mg/gr of body weight in modeled clonidine-induced depression. In 1.24 h after the event we registered changes of psychic and behavioral reactions in the "open field" test which lasted 5 min. We focused on the following parameters as the latent period of the first relocation (sec.), the number of entries to the centre, the number of square crossed, the number of vertical positions, the parameter of vegetative balance including the number of grooming behavior acts and dejections. It has been established preventive introduction of 2-oxoindolin-3-glyoxylic under conventional signs as 18 and E-38 in a dose of 12 mg/gr of body weight decreases clonidine-induced depression, i.e. increases locomotor activity and exploratory behavior of the animals. The substance designated as E-38 is found out to be more effective.
УДК 611.21:616-07 Совгиря С. М.
ВИВЧЕННЯ СТАНУ ПРОЛ1ФЕРАТИВНИХ ПРОЦЕС1В В КЛ1ТИНАХ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ КЛИНОПОД1БНОТ ПАЗУХИ У ЛЮДЕЙ ЗР1ЛОГО В1КУ ЗА ДОПОМОГОЮ 1МУНОГ1СТОХ1М1ЧНОГО МАРКЕРА К1-67
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я» м. Полтава
В даному iмуногiстохiмiчному дослiдженнi матерiалом вивчення була слизова оболонка клинопо-дiбнdi пазухи людей зршого вту. Метою цiëi роботи е виявлення явищ пролiферацii в клтинах псевдобагатошарового вшчастого цилшдричного еттелт за допомогою iмуногiстохiмiчного маркера Ш-67. Встановлено, що медiальна, латеральна i передня сттки, як м^тять велику кшь-тсть високодиференцшованих клiтин, характеризуются достатньо активними процесами мтозу. В той час, як на заднш сттцг, в зонах росту, даний маркер спостеркаеться тшьки в пятинах, розташованих на базальнш мембран (коротк i довгi вставт клтини). На нашу думку, це тдтверджуе дан лiтератури, що вставн клтини е клтинами-попередниками мтро-ворсинчастих, а потiм i вшчастих та келихоподiбних кпятин. Але останн клтини тдтри-мують свою тльтсть i за рахунок власного мтозу.
Ключов1 слова: псевдобагатошаровий вшчастий цил1ндричний еглтелш, гомеостаз, прол1ферац1я, маркер К1-67.
Дана робота е фрагментом науково''' теми «Морфолопя судинно-нервових взаемовщношень оргаыв голови та ши''' людини в норм1 та глд д1ею зовышжх чинниив у вдовому аспект!. Створення та модиф1кац1я юнуючих х1рурпчних шовних матер1ал1в I екс-периментально-морфолопчне обфунтування 'х використання в кл1нЩ1», № держ.реестрацп 0107и001657.
телш (коротких i довгих вставних, мковорсинча-стих, келихоподiбних та вшчастих).
Об'ект i методи дослвдження Об'ектом дослщження дано' роботи була слизова оболонка клиноподiбноl' пазухи людини, забiр яко' проводився на трупному матерiалi людей, померлих вщ причин не пов'язаних з ЛОР-патологiею. Забiр слизово' оболонки кли-ноподiбноl пазухи вщбувався в умовах примн щення судово-медичного моргу Бюро судово-медично' експертизи Управлiння Охорони Здо-ров'я Полтавсько' обласно' державно' адмшют-рацп та патанатомiчному вiддiленнi ПОКЛ.
У сво'й роботi ми використовували вкову пе-рiодизацiю, яка була прийнята Мiжнародним симпозiумом по вiковiй перюдизаци у Москвi в 1965 роцк Отриманi данi занесенi в таблицю.
Вступ
Системы уявлення про гомеостаз все ще ви-кликають вагання у науковому свт. Багато рош вони дискутуються, уточнюються. В оргашзацп живо' природи ( в т.ч. i людському органiзмi) ми маемо справу з пiрамiдою гомеостатичних бю-систем, якi постiйно взаемодiють мiж собою. В основi ^еТ шрамщи знаходиться жива клiтина. Питання пщтримання кiлькiсного балансу клiтин в кожнш окремiй тканинi вивченнi недостатньо [1,3,6,7]. Це стосуеться i псевдобагатошарового вшчастого цилшдричного епiтелiю. Тому ми провели iмуногiстохiмiчне дослiдження з викорис-танням маркеру Кi-67 слизово' оболонки клино-подiбноl пазухи людей зртого вiку.
Мета роботи Вивчення явищ пролiферацil в клiтинах псевдобагатошарового вшчастого цилшдричного еш-
