CC BY
18
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
7. Соломония Р. Влияние мио-инозитола на судороги, вызванные пентилентетразолом и каиновой кислотой у крыс // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2007. - Т. 143, № 1. - С. 64-66.
8. Соломония Р. Влияние олеамида на судороги, вызванные у крыс пентилентетразолом - // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2008. - Т. 145, № 2. -С.185-187 .
9. Шандра A.A., Годлевский Л.С., Брусенцов А.И. Киндлинг и эпилептическая активность. - Одесса: Астропринт, 1999. - 191с.
10. Шандра O.A. Фармаколопчний кшдлшг як модель досль дження функцюнування мозку за умов норми та патологи // Одеський медичний журнал. -1998. -№2. -С. 13-26.
11. De Deyn P.P., D'Hooge R. Animal models of focal epilepsy // Acta Neurol. Belg. -1999. -Vol.99, №4. -P.222-225.
12. Engelborghs S., D'Hooge R., De Deyn P.P. Pathophysiology of epilepsy // Acta Neurol. Belg. -2000. -Vol.100, №4. -P.201-213.
13. Loscher W. Animal models of epilepsy for the development of antiepileptogenic and disease-modifying drugs. A comparison of the pharmacology of kindling and post-status epi-lepticus models of temporal lobe epilepsy // Epilepsy Res. -2002. -Vol.50. - №1-2. - P.105-123.
14. Loscher W. Animal models of drug-resistant epilepsy // No-vartis Found Symp. -2002. - Vol.243. - P. 149-159.
15. Loscher W. Current status and future directions in the pharmacotherapy of epilepsy // Trends Pharmacol. Sci.- 2002. -Vol.23, №3. -P.113-118.
Реферат
КОРДИАМИНОВАЯ МОДЕЛЬ ЭПИЛЕПТИЧЕСКИХ ПРИПАДКОВ У КРЫС Саник Л.А.
Ключевые слова: кордиамин, коразол, эпилептоген, модель эпилептических судорог.
Автор предлагает простой и доступный метод острого моделирования судорожных эпилептических припадков у крыс. В качестве эпилептогена использовался кордиамин. В опытах показана его эффективность, рассчитана оптимальная доза препарата, предложена шкала для визуальной оценки тяжести эпилептических припадков.
Summary
CORDIAMIN MODELING OF EPILEPTIC SEIZURE IN RATS Sanik L.A.
Key words: cordiamin, pentylenetetrazol, epileptogen, epileptic seizure modeling.
The author offers simple and approachable method of acute epileptic seizure modeling in rats. Cordiamin was used as epileptogen. Experiments have proved its effectiveness, the dosage of cordiamin has been calculated, and the scale for the visual estimation of epileptic seizure severity has been worked out.
УДК: 615.214
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХ0ТР0ПНИХ ВЛАСТИВ0СТЕЙ П0Х1ДН0Г0 2-0КС01НД0Л1Н-3-ГЛ10КСИЛ0В01 КИСЛ0ТИ Сидоренко А.Г., Луценко Р.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Укра'шська медична стоматолопчна академ1я"
Досл{джено психотропт enacmueocmi нового похгдного 2-окситдолт-3-глюксиловог кислоти (Э-38) в нейpoеmoлoгiчнux модельних тестах у дoзi 12 мг/кг маси тша, яку уводили внутр0нъо-очеревинно. Через 1 годину вивчали поведтково-емоцшт реакцп в тестах xpеcmoпoдiбнuй прит-днятий лaбipuнm, чорно-бша камера i тест1 Порсолта. Встановлено, що субстанщя Э-38 вияв-ляе анксиоактивуючу i антидепресивну активтстъ
Ключов1 слова: noxiflHi 2-оксо1ндолш-3-глюксиловоТ кислоти, анксиоактивуюча i антидепресивна дт.
Загальномедична значимють проблеми пошу-ку нових речовин з психотропними властивостя-ми обумовлена великою ктькютю поб1чних ефе-кт1в (невиб1рковють дм викликае залежнють, по-рушують сон, координацш рух1в та ¡н.) у наявних лкарських речовин [3]. Також значна розповсю-дженють псих1чно1 \ неврозопод1бноТ патолог^' серед населения з тенденц1ею до 1Т хрон1чного переб1гу, здатн1сть провокувати та загострювати соматичы захворювання вимагае розширення арсеналу наявних лкарських засоб1в [2].
Для ефективного скрин1нгу потенц1йних психо-тропних засоб1в бажано використовувати дек1ль-ка р1знопланових повед1нкових моделей, оск1ль-ки експериментальна тривожн1сть мае гетеро-генний характер \ завжди е супутником емоцш-ного стресу [7]. В той же час дослщжуваы суб-станци можуть виявляти р1зну чутлив1сть у модельних умовах експерименту [6]. Використову-
ван1 тести повинн! вщповщати наступним крите-р1ям: в1дтворювати етюлопю, нейроф1з1олог1чне п1д^рунтя \ симптоматичн1 прояви, як1 под1бн1 до кл1н1чного переб1гу патолог1| у людей, а також мати специф1чн1сть \ чутлив1сть для дослщжу-ваних речовин [14].
Для вивчення нейропсихотропноТ активност1 сполук були використан1 стандартн1 психофар-маколог1чн1 тести, анал1з яких базуеться на до-сл1дженн1 спонтанно! повед1нки при помщенш тварин у незнайоме для них середовище, тобто створення емоц1йно1 стресовоТ ситуац1| [13].
Мета роботи - вивчити психотропн1 властивос-т1 нового похщного 2-окси1ндол1н-3-гл1оксилово1 кислоти в нейроетолопчних модельних тестах.
Матер1али 1 методи досл1джень Експерименти виконан1 на 90 бтих статевозр1-лих щурах-самцях л1нИ' Вютар масою 150 - 200 г.
Актуальн проблеми сучасно! медицини
Yci тварини були розподтеы на 3 групи, по 10 щур1в у rpyni для кожного з тест1в. Дослщи проводили в стандартних умовах у BenipHi години з 18.00 до 20.00 години. Для дослщження викори-стали пох1дне 2-оксошдолшу з умовним позна-ченням Э-38. Речовину суспендували ex tempore у BOfli для ¡н'екцш, використовуючи емульгатор "Твш-80", вводили тваринам у доз1 12 мг на кг маси тта внутр1шньоочеревинно за 1 годину до початку першого тестування. Тваринам контрольно! групи уводили розчинник (вода для ¡н'екцш 1 мл з емульгатором) i пщдавали такому ж впливу, як i дослщних тварин.
Через 1 годину пюля уведення субстанцш по-ведшково-емоцшы реакцЛ дослщжували в при-пщнятому хрестопод1бному лаб1ринт1, тестування тривало 5 хвилин. При дослщженш врахову-вали наступш показники: латентний nepiofl зна-ходження в центр! лаб1ринту, ктькють виход1в у в1дкрит1 рукава (дослщницька активнють), кть-юсть зазирань у вщкрит1 рукава i донизу з кшц1в закритих i вщкритих рукав1в (оцшка ризику), кть-к1сть переход1в через центральну платформу лаб1ринту, ктькють вставань (вертикальна дослщницька активн1сть), ктькють, час i вщсоток тварин, як1 продемонстрували акти грумшгу, а також ¡нтенсивнють акт1в дефекаци за ктькютю болюсних кульок [8].
Психотропну активнють похщних 2-оксшндолш-3-глюксиловоТ кислоти дослщжували в тест1 чорно-бта камера, який тривав 10 хв. (5 хв. - адаптац1я до темного вщаку камери i 5 хв. - власне тестування) [10]. Реестрували латентний nepiofl першого виглядання (рефлекс нори), ктькють виглядань i виход1в у св1тлий ВЩ-ciK камери, а також загальний час виглядання, час перебування тварин у св1тлому BiflciKy камери та ктькють болюсних кульок у обох вщдтах камери.
Вплив noxidHoao 2-оксшндол-3-глюксиловоТ кислоти на емос
У дослщах використовували тест Порсолта, який е експериментальною моделлю депресп та вщтворюеться шляхом вимушеного плавания ("forced swimming") пщдослщних тварин [12]. При тестуваны щур1в опускали в бтий пластиковий цилшдр висотою 60 см, д1аметром 50 см, який на дв1 третини був заповнений водою ( t 24 С0). Тест продовжувався 6 хв., протягом яких реестрували латентний перюд першого "зависания" (¡ммобтьнють бтьше 5 сек.) i загальний час ¡м-мобтьносп (сек.), що ¡нтерпретуеться як прояв вщчаю (депресивна д1я). Пщ ¡ммобтьнютю ма-еться на уваз1 повна вщсутнють плавальних ру-xiB при пасивному триманш тварини на водк
Статистичну обробку одержаних результате проводили за програмою Microsoft Statistika 6.0 з використанням дисперсшного анал1зу ANOVA i
х2 [1].
Результати досл1дження та ix обговорення
Введения розчинника i емульгатора (Твш-80) контрольнш rpyni щур1в BiporiflHO не впливало на психоф1зюлопчш показники в тестах хрестопод1-бний припщнятий лаб1ринт, чорно-бта камера i TecTi вимушеного плавания Порсолта пор1вняно з ¡нтактними тваринами (таблиця 1 i таблиця 2).
Профтактичне застосування похщного 2-оксшндолш-3-глюксиловоТ кислоти, з умовним позначенням Э-38, суттево змшювало емоцшно-повед1нков1 реакцп тварин у тест1 хрестопод1б-ний припщнятий лаб1ринт. При дослщженш вертикально! руховоТ активност1 спостер1галось 36i-льшення ктькосп виход1в до вщкритих рукав1в у 1,6 рази (p<0,002) i переход1в через центр лабн ринту в 2,9 рази пор1вняно з контролем (p<0,001). При цьому не змшився латентний nepiofl першого перемщення i ктькють заглядань у в1дкрит1 рукава лаб1ринту (див. табл. 1).
Таблиця 1
i-noeediHKoei реакцШнтактних щур1в у mecmi хрестопод1бний
припШнятий лаб1ринт
Групи тварин Латентний nepiofl зна-ходжен-ня в центру сек. Ктькють BHXOfliB у вщкритий рукав КтЬКЮТЬ перехода через центр Ктькють заглядань У BiflKpHTi рукава Ктькють заглядань до низу КтЬКЮТЬ всавань ГрумЫг, % тварин. КтЬКЮТЬ болюсш
1. 1нтакты 1,1+0,1 3,74+0,50 3,1+0,49 4,0+0,44 7,1+0,44 2,3+0,21 20 5,4+0,24
2. Контроль 1,1+0,1 3,88+0,51 3,3+0,51 3,9+0,31 7,4+0,45 2,2+0,20 20 5,3+0,21
2. Пюля введения субстанци Э-38, через 1 год 1,1+0,1 6,4+0,52*** 9,5+0,88*** 4,0+0,67 9,8+0,91*** 3,7+0,33*** 100***(х2) 2,0+0,26***
Примаки:
1 - * - р<0,05 у поршнянж з ¡нтактними тваринами;
2 - ** р<0,05 у поршняны з контролем.
Уведення речовини Э-38 збтьшувало верти-кальну активнють в 1,7 рази (р<0,002) \ в1рогщно збтьшувало показник "оцшка ризику", тобто кн лькють зазирань донизу з вщкритих та закритих рукав1в лаб1ринту пор1вняно з щурами без уведення субстанцп (див. табл. 1). При анал1з1 вегетативних показниш було
встановлено, що ктькють болюсних кульок зме-ншилась в 2,7 рази (р<0,001) пор1вняно з контрольною групою щур1в. Акти грумшгу були заре-естроваы у 100% дослщних тварин, на фош вн рогщного збтьшення Тх кшькосп \ часу пор1вня-но з контролем (див. табл. 1).
Як бачимо, запоб1жне введения субстанци Э-
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
38 ¡нтактним тваринам збтьшувало ктькють ви-ход1в у вщкритий рукав \ переход1в через центральну платформу лаб1ринту, при цьому не спостер1галось в1рогщно значимого впливу на кн лькють виглядань у вщкрит1 рукава. Отримаы результати свщчить про пщвищення дослщни-цько'Г \ руховоТ активное^ щур1в, яку можна роз-цшювати як реал1зовану. Тобто похщне 2-оксшндолш-3-глюксиловоТ кислоти виявляе ак-тивуючу дш на ЦНС, при цьому зменшуе вщчут-тя страху \ пщвищуе швидкють адаптацп до но-вих умов. Також субстанц1я Э-38 збтьшувала кн лькють заглядань до низу \ зменшувала ктькють акт1в дефекацп \ грумшгу, що свщчило про пщ-вищення стшкосп емоцшноТ сфери тварин за умов моделювання ситуацшноТ тривоги (пом1рно аверсивного стресорного впливу), як це описано при скриншговому дослщжены ¡нших потенцш-них психотропних сполук [4].
Одыею з найбтьш чутливих моделей для до-слщження нейротропних властивостей речовин е чорно-бта камера [10]. В результат! спостере-
Вплив походного 2-оксишдол-3-глю1
ження за тваринами було встановлено, що субстанщя Э-38 збтьшувала час латентного перн оду першого визирання в 1,5 рази пор1вняно з контролем (р<0,05) (таблиця 2). Також в1рогщно зменшилась ктькють виглядань \ виход1в у освн тлений вщак камери пор1вняно з тваринами без уведення похщного 2-оксшндолшу. При цьому лише 20% щур1в виглядали або виходили в освн тлену частину камери, пор1вняно з контрольною групою, у якш зазначеш показники реестрували-ся у 100% тварин (див. табл. 2). Запоб1жне введения речовини Э-38 в1рогщно зменшувало час виглядання та зменшувало ктькють виход1в у освоений вщак камери в 4,7 рази пор1вняно з тваринами, яким не вводили субстанцш (р<0,001). Також в1рогщно зменшився загальний час перебування щур1в у освптеному вщдт1 камери пор1вняно з контрольними тваринами. Серед дослщжених вегетативних показниш слщ вщзначити зменшення ктькосп акт1в дефекацп у 3,2 рази пор1вняно з групою тварин, яким уводили розчинник \ емульгатор (див. табл. 2).
Таблиця 2
воГ кислоти на емоцшно-повед/нков/ реакцп ¡нтактних шур1в
у тест! чорно-бта камера
Групи тва- Латентний К1льк1сть ви- Тварин, яга Час визи- К1льк1сть Тварини, як1 К1льк1сть
рин перюд першого визирання, сек зирань визирали, % рань, сек. ВИХОД1В виходили, % болюс1в
1. 1нтактнл 12,7+1,39 3,0+0,34 100 17,6+1,81 1,6+0,17 100 4,8+0,42
2. Контроль 14,7+1,83 2,7+0,39 100 23,2+2,98 1,4+0,16 100 4,5+0,31
3. Пюля вве-
дения суб-станц1Т Э-38, 22,2+4,8 *'** 0,3+0,21*** 20 *** (х2) 1,0+0,73*** 0,3+0,21*** 20***(х2) 1,4+0,16***
через 1 год
Примаки:
1 - * - р<0,05 у поршнянж з ¡нтактними тваринами;
2 - ** р<0,05 у поршняны з контролем.
Таким чином, у тесп чорно-бта камера суб-станщя Э-38 збтьшувала латентний перюд першого виглядання, зменшувала ктькють \ час виглядань, час преребування та виход1в у осв1т-лений вщак камери, хоча зменшувала ктькють болюсних кульок у темному \ освптеному вща-ках камери. Див1анты змши поведшки щур1в свн дчать, що в структур! нейротропноТ активносп похщного 2-оксшндолш-3-глюксиловоТ кислоти не виключена присутнють певного анксиол1тич-ного компоненту.
Для уточнения психотропних властивостей похщного 2-оксшндолш-3-глюксиловоТ кислоти в нейроетолопчних модельних дослщах, було проведено тест вимушеного плавания Порсолта.
Поведшковий тест вщчаю показав, що при за-стосуванш субстанцп Э-38 час першого "зависания" дор1внював 175,3+5,06 сек., тобто збть-шився в 1,4 рази (р<0,001) пор1вняно з контролем. При цьому загальний час ¡ммобтьносп (25,1+2,54 сек.) зменшився в 2,1 рази пор1вняно
3 показниками тварин, яким вводили розчинник \ емульгатор (р<0,001).
Таким чином, речовина Э-38 пролонгувала на-стання першого перюду ¡ммобтьносп \ збтьшу-
вала загальний час ¡ммобтьносп, тобто змшю-вала поведшку щур1в у тесл вимушеного плавания. Таким чином дослщжувана субстанщя зменшувала р1вень тривожноси та депресивнос-т1 у щур1в, тобто виявляла виражену антидепре-сивну активнють.
На основ! комплексного анал1зу проведених нейроетолопчних теспв можна дшти висновку, що похщне 2-оксшндолш-3-глюксиловоТ кислоти змшюе емоцшно-поведшков1 реакцп, збтьшуе швидкють адаптацп до нових умов, попереджае розвиток вщчуття тривоги, страху \ запоб1гае пригшченню психоемоцшноТ сфери щур1в за умов модельноТ патологп, тобто виявляе анкси-оактивуючу \ антидепресивну активнють.
Анал1зуючи потенцшы мехашзми активуючоТ \ антидепресивноТ дм субстанцш Э-38, слщ в1д-значити, що вони можуть бути пов'язаш з виб1р-ковим ¡нг1буванням активносп м1тохондр1ально1 моноам1ноксидази (МАО-А) у тканинах головного мозку досл1дних щур1в, як це описано для ¡нших похщних оксшндол1в [5]. Шдтвердженням нашо-го припущення е дан1, що вщом1 ¡нг1б1тори моно-ам1ноксидази належать до антидепресанив \ ти-молептична д1я яких може поеднуватись з пси-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ксидаз митохондрий мозга крысы // Вопросы медицинской химии. - 2002. - Т.48, Вып.2. - С. 123-129.
6. Лапин И.Г. Модели тревоги на мышах: оценка в эксперименте и критика методики // Экспер. и клин. фармакол. -2000. - Т.63, №3. - С. 58-62.
7. Машковский М.Д. Лекарственные средства - М.: Новая волна, 2006.-1206 с.
8. Руководство по експериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ / Под общ. ред. чл.-корр. РАМН, проф. Р.У. Хабриева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 2005. - 832 с.
9. Aguiler R., Guil L., Flint J., et al. Learned fear, emotional reactivity and fear of heights: a factor analytic map from a large F2 intercross of Roman rat strains // Brain Res. Bull. -2002. - V. 57. - N. 1. - P. 17-26.
10. Calatayud F., Belzung C. Emotional reactivity in mice, a case of non-genetic heredity // Physiol. Behav. - 2001. - V. 74. - P. 355-362.
11. Kalyna Z. Bezchlibnyk-Butler, J. Joel Jeffries Clinical Handbook of Psychotropic Drugs - Toronto, Canada, 1999. - P. 85-89.
12. Porsolt R.D., McArthur R.A., Lenegre A. Psychotropic screening procedures // Methods in Behavioral Pharmacology / Ed. F. van Haaren. - N.Y.: Elsevier, 1993. - P. 23-51.
13. Salum C., Morato S., Roque-da-Silva. Anxiety-like behavior in rats: a computational model // Neural Networks. - 2000. -V. 13. - P. 21-29.
14. Stanford S.C. Stress. A major variable in the psychophar-macologic response // Pharmacol. Biochem. Behav. - 1996. - V. 54, N.1. - P. 211-217.
Реферат
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИЗУЧЕНИЕ ПСИХОТРОПНЫХ СВОЙСТВ ПРОИЗВОДНОГО 2-ОКСОИНДОЛИН-3-ГЛИОКСИЛОВОЙ
кислоты
Сидоренко А.Г., Луценко Р.В.
Ключевые слова: производные 2- оксоиндолин-3-глиоксиловой кислоты, анксиоактивирующое и антидепресивное действие.
Исследовано психотропные свойства нового производного 2-оксоиндолин-3-глиоксиловой кислоты (Э-38) в нейроэтологических модельных тестах в дозе 12 мг/кг массы тела, которую вводили внутрибрюшинно. Через 1 час изучали поведенчиско-эмоциональные реакции в тестах крестообразный приподнятый лабиринт, черно-белая камера и тесте Порсолта. Установлено, что субстанция Э-38 имеет анксиоактивирующую и антидепресивную активность.
Summary
EXPERIMENTAL STUDY OF PSYCHOTROPIC PROPERTIES OF 2-OXO INDOLINE-3- GLYOXYLIC ACID DERIVATIVE Sydorenko A.G., Lutsenko R.V.
Key words: 2-oxoindoline-3-glyoxylic acid derivatives, anxiety-activating and antidepressant action.
The research centered around the psychotropic properties of new 2-oxo indoline-3- glyoxylic acid derivative in neuroethological modeling tests in dose of 12 mg/kg body weight which was introduced intraperitoneally. In an hour we studied behavioral and emotional responses in series of the tests. It has been revealed the studied substance has antidepressant and anxiety-activating properties.
хостимулюючою, або анксиол1тичною активню-тю, тобто мае регулюючий вплив на ЦНС [7, 11].
Висновок
Профтактичне введения щурам субстанцш Э-38 (похщне 2-ошндолш-3-глюксиловоТ кислоти) у доз1 12 мг на кг маси тта в нейроетолопчних тестах виявляе анксиоактивуючу \ антидепреси-вну дш.
Л1тература
1. Гельман В.Я. Медицинская информатика: практикум. -СПб: Питер, 2001.- 480 с.
2. Джекобсон Дж. Л., Джекобсон Алан М. Секреты психиатрии: пер с англ. / Под общ. Ред. Акад РАМН П.И. Сидорова. - М.: МЕДпресс-информ, 2005. - 576 с.
3. Джордж Арана, Джеральд Розенбаум. Фармакотерапия психических расстройств: пер. с англ. Ю. Бородиной, Е. Гальцева, М. Якубы / Под ред. С. Кабанова. - М.: БИНОМ, 2004. - 416 с.
4. Епишина В.В, Меркушенкова О.В. Сравнительное экспериментальное изучение психотропных свойств новых производных глютаминовой кислоты - соединений РГПУ0135 и РГПУ-202 // Бюл. Волг. науч. Центра РАМН.-2007.- №2. - С. 11-13.
5. Крумероль М., Торнейр М-К., Кейн А., Медведев А.Е. Влияние окисленных индолов на активность моноамино-
