CC BY
15
© Атаман Ю. О., брмоленко Т. С., Перешивайло О. I.
УДК 616.13.002-004.6: 616.43:612.67
Атаман Ю. О., Ермоленко Т. С., Перешивайло О. I.
АНАЛ1З ЗВ'ЯЗКУ М1Ж ПОРУШЕННЯМИ М1СЦЕВОГО КРОВООБ1ГУ
ТА СИСТЕМНО! ГЕМОДИНАМ1КИ
У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ II ТИПУ
I ПАЦ1СНТ1В З НОРМАЛЬНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМ1НУ
Сумський державний ушверситет (м. Суми)
Наукове дослiдження е фрагментом планових кафедральних науково-дослщних тем «Особли-вост перебiгу та лiкування хвороб внутршых ор-ганiв пiд впливом шюдливих факторiв зовнiшнього середовища та ожиршня», № державно! реестра-цiI 010Ш004928 та «Вивчення механiзмiв кальци-фкаци судинно! стiнки», № державно! реестраци 0112000773.
Вступ. Незважаючи на те, що за останнi кiлька десятирiчь смертнiсть вiд артерiосклерозу ютот-но зменшилася, його ускладнення залишаються причиною № 1 летальност серед жшок i чоловiкiв США, кра!н Пвычно! бвропи, Австралп. Навiть на тл значних успiхiв у боротьбi з щею недугою iшемiчна хвороба серця, шсульти i ураження периферичних артерм е причиною близько половини уЫх смертей у зазначених вище крашах [10]. За даними ВООЗ в 2012 рощ вщ серцево-судинних хвороб загинуло 17,5 мтьйоыв осiб, що склало 31% вЫх випадкiв смерт в свiтi [3]. В одних ттьки США вiд серцево-су-динних недуг щороку вмирае близько 1 млн. людей, а на л^вання цих хвороб сусптьство витрачае понад 300 мiльярдiв доларiв на рк [9].
Вiдомо, що цукровий дiабет II типу е однiею з основних причин артерюсклерозу Менкебер-га [1,5,7]. Велика поширенють менкебергiвського склерозу серед хворих з шсулшорезистентнютю i вiдносною iнсулiновою недостатнiстю дала пщ-стави вважати медiакальциноз артерiй ще одним, як i атеросклероз, рiзновидом дiабетичних макроан-гiопатiй. Цiкавим е те, що ц два типи уражень судин перебувають мiж собою у певних антагонютичних вiдносинах: майже нколи вони не розвиваються одночасно в однм i тiй самм дiлянцi артерiально! судини як у людини, так i в експериментальних тва-рин [2]. Якщо в iнтимi артерiй вiдбуваються процеси атерогенезу, то медiя, як правило, залишаеться ш-тактною, i навпаки, у в^^зках судин з кальцифка-щею середньо! оболонки атеросклеротичнi бляшки не виникають.
Осюльки вiдкладання солей каль^ю в судинну стiнку закономiрно веде до змш механiчних власти-востей артерм [6,8], то логiчним е припущення, що менкебергiвський склероз може бути причетний до розвитку порушень як системного, так i периферич-ного кровообiгу у хворих на дiабет.
Метою дослiдження був аналiз зв'язку мiж по-рушеннями мюцевого KpoBoo6iry та системно! ге-модинамки у хворих на цукровий дiабет II типу i па-щенпв з нормальними показниками вуглеводного обмшу.
Об'ект i методи дослiдження. Доотдження виконано на базi терапевтичного вщцтення Сум-ського обласного клiнiчного госпталю iнвалiдiв i ве-теранiв Велико! Втизняно! вiйни. Було обстежено 84 па^енти, з них 29 (17,9%) - вщ 65 до 74 роюв i 62 (73,8%) - 75 i бiльше рокiв. Вщсоток жiнок скла-дав 41,7% (35), чоловкв - 58,3% (49).
Середнм вiк усiх пацiентiв (у роках) склав 76,4 ± 1,24, у тому чи^ жiнок - 78,7 ± 1,21, чоловiкiв -74,9 ± 1,91. Серед обстежених хворими на цукровий дiабет II типу виявилося 24 (28,6%) особи. Вщсоток жшок з дiабетом становив 22,9% (8), чоловкв -32,7% (16).
Кжычы ознаки iшемi! нижых кiнцiвок, такi як поява больового синдрому, змша кольору шкiри, зниження мюцево! температури, трофiчнi виразки, атрофiя м'язiв, послаблена пульсацiя артерiй ви-явлено у 32 осiб (38,1%). Серед жшок таких було 15 (42,9%), чоловкв - 17 (34,7%).
Одним з важливих показниюв, що вщображае стан загально! гемодинамiки та ютотним чином впливае на характер мюцевого кровооб^ в тканинах, е артерiальний тиск. У проведених нами досл^ дженнях визначалися таю компоненти кров'яного тиску: (1) систолiчний артерiальний тиск (САТ), (2) дiастолiчний артерiальний тиск (ДАТ), (3) пульсовий артерiальний тиск (ПАТ) i (4) середнм артерiальний тиск (СерАТ).
САТ i ДАТ визначали манометричним методом безпосередньо перед проведенням реовазографп нижых кiнцiвок. Два iншi показники артерiального тиску розраховували за формулами:
ПАТ = САТ - ДАТ; СерАТ = ДАТ + 1/3ПАТ
За результатами нашого дослщження показники кров'яного тиску у пащен^в похилого i старечого вку мали такi середы значення (у мм рт. ст.): САТ - 148 ± 2,1; ДАТ - 85 ± 1,0; ПАТ - 62 ± 1,7; СерАТ - 106 ± 1,2.
Вщмшност цих показниюв в оЫб жшочо! i чо-ловiчо! стат були статистично не достовiрними (табл. 1).
Для вивчення характеру мюцевого крово-об^ у тканинах гомток нами застосовано метод
Таблиця 1.
Показники артерiального тиску (АТ) у пацieнтiв жшочо'Г та чоловiчоT стат
Показники Ж1нки (п = 35) Чолов1ки (п = 49) Р
Систол1чний АТ 151 ± 3,7 146 ± 2,5 0,272
Д1астол1чний АТ 84 ± 1,6 86 ± 1,3 0,457
Середшй АТ 106 ± 2,1 106 ± 1,5 0,824
Пульсовий АТ 67 ± 2,8 60 ± 2,1 0,073
1зольована систол1чна артер1альна г1пертенз1я (1САГ) 14 (40,0%) 15 (30,6%) 0,372
Примiтка: вiдмiнностi показника 1САГ визначалися за критерieм X2 Пiрсона.
комп'ютерно! тетраполярно! реовазографИ (РВГ), що дае можлив1сть визначати пульсове кровонапов-нення р1зних д1лянок нижн1х к1нц1вок на основ! рее-страцИ зм1н !хнього електричного опору [4].
На пщстав1 ампл1тудних I часових показник1в рео-граф1чних кривих (основно! I першо! пох1дно1) досл1-джувалися так1 характеристики мюцевого кровооб1гу у гом1лках: пульсове артер1альне кровонаповнення (ПАК); еластичн1сть магютральних артер1й (ЕМА); тонус рег1ональних артерм великого кал1бру (ТАВК); тонус регюнальних артер1й великого I середнього кал1бру (ТАВСК); тонус рег1ональних артер1й середнього I др1бного кал1бру (ТАСДК); швидкють напо-внення артер1й (ШНА); хвилинне артер1альне кровонаповнення (ХАК).
Результати дослщження та Ух обговорення. У проведених нами досл1дженнях було проанал1зо-вано показники артер1ального тиску та реовазогра-фИ нижн1х юнц1вок у пац1ент1в похилого та старечо-го в1ку, хворих на цукровий д1абет II типу, I в тих, що мають нормальн1 параметри вуглеводного обмшу (концентрац1ю глюкози кров1 натщесерце I п1сля цу-крового навантаження).
У таблиц! 2 наведено дан1 про показники ар-тер1ального тиску у двох групах пор1вняння. При-вертае до себе увагу та обставина, що у хворих на д1абет ¡стотно вищою виявилася величина ДАТ (90 ± 1,9 проти 83 ± 1,1 мм рт. ст., Р = 0,005). Близькими до р1вня статистично! значимост1 були в1дм1нност1 величин середнього артер1ального тиску (Р = 0,051). В1н у д1абетик1в був вищим, н1ж у груп1 пор1вняння (110 ± 2,2 проти 105 ± 1,4 мм рт. ст.).
Анал1з гемодинам1чно'| структури артер1ально! ппертензп показав, що в ос1б з нормальними показ-никами вуглеводного обм1ну частота 1САГ набагато вища, н1ж у хворих на д1абет (табл. 3). Так, серед па-ц1ент1в-нед1абетик1в цей показник становив 41,7%, тимчасом як в ос1б з д1абетом - ттьки в 16,7% (Р = 0,029). У хворих на д1абет натом1ть переважали ¡нш1 гемодинам1чн1 вар1анти артер1ально! ппертензп (г1по- I еук1нетична форми), визначальним елемен-том яких е пщвищення ДАТ
Пор1вняння показник1в РВГ у групах пац1ент1в, що анал1зуються, показало в1дсутн1сть ¡стотних в1дм1нностей м1ж ними (табл. 4). Стосовно лише
Таблиця 2.
Артерiальний тиск (АТ) (мм рт. ст.) у пащен^в похилого i старечого вiку, хворих на цукровий дiабет, i в оЫб, що мають нормальнi показники вуглеводного обмiну (М ± т)
Д1абет (п = 24) Д1абету немае (п = 60) Р
Систол1чний АТ 151 ± 3,9 147 ± 2,5 0,453
Д1астол1чний АТ 90 ± 1,9 83 ± 1,1 0,005
Пульсовий АТ 61 ± 3,2 63 ± 2,1 0,495
Середшй АТ 110 ± 2,2 105 ± 1,4 0,051
Примiтка: п - кiлькiсть пащентпв.
хвилинного артер1ального кровонаповнення (ХАК) можна сказати, що даний параметр в ос1б без ознак д1абету е вищим, якщо пор1внювати з хворими на цю недугу. Однак, под1бний висновок не пщтвер-джуеться статистичними критер1ями, хоча вони у випадку з ХАК - на вщмшу в1д пор1вняння ¡нших показник1в РВГ - близью до р1вня достов1рност1 (Р = 0,01).
В1дм1нн1сть м1ж д1абетиками I нед1абетиками на-бувае статистично! значимости якщо пор1внювати не абсолюты значення ХАК, а частоту зменшення цього показника в пац1ент1в (табл. 5). Так, вщсо-ток ос1б з цукровим д1абетом, що мали зменшене -у пор1внянн1 з нормою - ХАК, становив 70,8% проти 41,7% у груп1 пор1вняння (Р = 0,016).
Хвилинне артер1альне кровонаповнення е одним з найважливших ¡нтегральних показник1в мюцевого кровооб1гу. В1д нього власне залежить ефективнють постачання кров1 периферичним тканинам. Можна вважати, що зменшення ХАК мае вести до порушень доставки кисню I поживних ре-човин кл1тинам, а отже, до розвитку циркулятор-
Таблиця 3.
1зольована систолiчна артерiальна гiпертензiя (1САГ) у пащен^в,
хворих на цукровий дiабет, i в осiб, що не мають порушень вуглеводного обмшу
1САГ (-) 1САГ Разом
1САГ (+)
ЦД (-) Частота 35 25 60
% ЦД 58,3% 41,7% 100%
% 1САГ 63,6% 86,2% 71,4%
ЦД (+) Частота 20 4 24
% ЦД 83,3% 16,7% 100%
% 1САГ 36,4% 13,8% 28,6%
Разом Частота 55 29 84
% ЦД 65,5% 34,5% 100%
% 1САГ 100% 100% 100%
X2 П1рсона = 4,740; Р = 0,029
Таблиця 4.
Показники реовазографй гом1лок у пац1ент1в похилого i старечого в1ку, хворих на цукровий д1абет, i в ос1б, що мають нормальн1 показники вуглеводного обмшу (M ± m)
Показники Д1абет (n = 24) Д1абету немае (n = 60) P
ПАК, б/р 0,38 ± 0,033 0,41 ± 0,024 0,466
ЕМА, сек 0,21 ± 0,034 0,21 ± 0,003 0,988
ТАВК, б/р 15,8 ± 0,87 16,4 ± 0,54 0,571
ТАВСК, б/р 5,8 ± 0,33 5,7 ± 0,20 0,791
ТАСДК, б/р 9,8 ± 0,58 10,3 ± 0,46 0,540
ШНА, ом/сек 0,50 ± 0,045 0,54 ± 0,032 0,543
ХАК, мл 150 ± 8,8 169 ± 6,6 0,100
Примггка: n - кiлькiсть пащетчв.
но! iшемiчно! ппокси i, як наслщок, до пов'язаних з нею дистрофiчних змiн, аж до некрозу. Подiбнi порушення часто розвиваються в нижых кiнцiвках хворих на цукровий дiабет i описуються як синдром дiабетично! стопи.
Бiомеханiчнi змiни артерiальних судин при цу-кровому недузi мають тi ж самi характеристики, що i в пацiентiв з нормальним перебком вуглеводного обмiну. Проте, нами встановлено, що характер сис-темних гемодинамiчних змiн у них шший: артерiаль-на гiпертензiя, що розвиваеться, не е iзольованою систолiчною, а пов'язана зi збiльшенням ДАТ або ДАТ i САТ одночасно. В основi цього, мабуть, лежать бтьш складнi, нiж зумовленi одним лише вком, ме-ханiзми.
Вщомо, що цукровий дiабет ускладнюеться не ттьки макроангiопатiями (атеросклерозом i ар-терiосклерозом Менкеберга), а й великою ктькютю iнших, часто тяжких порушень - ураженнями дрiбних судин ^кроанпопа^ями), периферичних нервiв (звiдси розлади нервово! регуляцп тонусу судин), нирок (додаються потужн ренальнi механiзми п-пертензи). Можливо, саме цi додатковi патогене-тичнi механiзми змiнюють гемодинамiчну структуру артерiально! гiпертензi!, надають !й злояюсного характеру. За цих обставин серцево-судинна система не здатна пщтримувати належний рiвень кровопос-тачання периферичних оргаыв i тканин, а тому таку
Таблиця 5. Зм1ни хвилинного артер1ального кровонаповнення (ХАК) у пац1ент1в, хворих на цукровий д1абет, i в ос1б, що не мають порушень вуглеводного обмшу
Зменшення Змши ХАК Разом
Норма або збшьшення
ЦД (-) Частота 25 35 60
% ЦД 41,7% 58,3% 100%
% змши ХАК 59,5% 83,3% 71,4%
ЦД (+) Частота 17 7 24
% ЦД 70,8% 29,2% 100%
% змши ХАК 40,5% 16,7% 28,6%
Разом Частота 42 42 84
% ЦД 50% 50% 100%
% змши ХАК 100% 100% 100%
X2 П1рсона = 5,833; P = 0,016
ситуац1ю можна позначати як стан декомпенсацп мюцевого кровооб1гу. Основною його рисою е роз-виток циркуляторно|' ¡шем1чно|' ппокси, яка виявляе себе функц1ональними порушеннями кровопоста-чання нижн1х к1нц1вок.
Висновки
Цукровий д1абет II типу характеризуемся розви-тком артер1ально1 ппертензп за рахунок пщвищен-ня ДАТ або ДАТ i САТ одночасно. У хворих на д1абет зменшуеться еластичнють маг1стральних артер1й, що веде до зменшення хвилинного артер1ального кровонаповнення. У пац1ент1в похилого i старечого в1ку, що не хвор1ють на цукровий д1абет, артер1аль-на г1пертенз1я мае характер ¡зольовано! систол1ч-ноГ Зменшення еластичност1 маг1стральних артер1й у них не спричиняеться до зниження хвилинного ар-тер1ального кровонаповнення.
Перспективи подальших досл1джень
В подальшому плануеться проанал1зувати мож-ливий зв'язок м1ж показниками артер1ального тиску та функц1ональними показниками еластичност1 ар-тер1й, з одного боку, i наявнютю кл1н1чних ознак ¡темп нижн1х к1нц1вок - з другого.
Л1тература
1. Атаман О. В. Артерюсклероз Менкеберга. 1сторичний нарис / О. В. Атаман. - Суми: Вид-во СумДУ, 2010. - 86 с.
2. Быць Ю. В. Сравнительно-патофизиологические аспекты энергообеспечения сосудистой стенки / Ю. В. Быць, В. П. Пишак,
А. В. Атаман. - Киев-Черновцы: Прут, 1999. - 330 с.
3. ВОЗ. Бюллетень № 317 (2015) / ВОЗ // http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs317/ru/.
4. Ронкин М. А. Реография в клинической практике / М. А. Ронкин, Л. Б. Иванов. - М.: НМФ МБН, 1997. - 184 с.
5. Al-Aly Z. Aortic Msx2-Wnt calcification cascade is regulated by TNF-a-dependent signals in diabetic Ldlr-/- mice / Z. Al-Aly,
J.-S. Shao, C.-F. Lai [et al.] // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. - 2007. - V. 27. - P. 2589.
6. Cantini C. Aminoguanidine and aortic wall mechanics, structure, and composition in aged rats / C. Cantini, P. Kieffer, B. Corman
[et al.] // Hypertension. - 2001. - V. 38. - P. 943-948.
7. Diehm C. Die Bedeutung der peripheren arteriellen Verschlusskrankheit beim Diabetes mellitus / C. Diehm, M. Schwertfeger,
W. Kirch, D. Pittrow // Diabetologe. - 2009. - B. 5. - Р. 12-18.
8. Jegger D. Ventricular-arterial coupling in a rat model of reduced arterial compliance provoked by hypervitaminosis D and nicotine /
D. Jegger, R. de Silva, X. Jeanrenaud [et al.] // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. - 2006. - V. 291. - P. 1942-1951.
9. Lefkowitz R. J. Prospects for cardiovascular research / R. J. Lefkowitz, J. T. Willerson // JAMA. - 2001. - V. 285. - P. 581-587.
10. Porth C. M. Pathophysiology: Concepts of altered health states. 7th ed. / C. M. Porth. - Philadelphia: Lippincott Williams and Wilkins, 2005. - 1582 p.
УДК 616.13.002-004.6: 616.43:612.67
АНАЛ1З ЗВ'ЯЗКУ М1Ж ПОРУШЕННЯМИ М1СЦЕВОГО КРОВООБ1ГУ ТА СИСТЕМНО! ГЕМОДИНА-М1КИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ II ТИПУ I ПАЦ16НТ1В З НОРМАЛЬНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМ1НУ
Атаман Ю. О., Ермоленко Т. С., Перешивайло О. I.
Резюме. Аналiз гемодинамiчноI структури артерiальноI rinepTeH3ii показав, що в oci6 з нормальними показниками вуглеводного обмiну частота iзольованоI систолiчноI артерiальноI rinepTeH3ii (1САГ) набагато вища, ыж у хворих на дiабет. Так, серед пацieнтiв-недiабетикiв цей показник становив 41,7% , тим часом як в оЫб з дiабетом - ттьки в 16,7% (P = 0,029). У хворих на дiабет натомгть переважали iншi гемодинамiчнi варiанти артерiальноI гiпертензiI (гiпо- i еукшетична форми), визначальним елементом яких е пiдвищення дiастолiчного артерiального тиску. При цьому у таких хворих зменшуеться еластичнють магiстральних арте-рiй, що веде до зменшення хвилинного артерiального кровонаповнення. З iншого боку, у пащетчв похилого i старечого в^, що не хворiють на цукровий дiабет, артерiальна гiпертензiя мае характер iзольованоI сис-толiчноI. Зменшення еластичност магiстральних артерiй у них не спричиняеться до зниження хвилинного артерiального кровонаповнення.
Ключовi слова: порушення мюцевого кровообiгу, цукровий дiабет II типу, системна гемодинамка, ар-терiосклероз Менкеберга.
УДК 616.13.002-004.6: 616.43:612.67
АНАЛИЗ СВЯЗИ МЕЖДУ НАРУШЕНИЯМИ МЕСТНОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ И СИСТЕМНОЙ ГЕМОДИНАМИКИ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ II ТИПА И ПАЦИЕНТОВ С НОРМАЛЬНЫМИ ПОКАЗАТЕЛЯМИ УГЛЕВОДНОГО ОБМЕНА
Атаман Ю. А., Ермоленко Т. С., Перешивайло О. И.
Резюме. Анализ гемодинамической структуры артериальной гипертензии показал, что у лиц с нормальными показателями углеводного обмена частота изолированной систолической артериальной гипертензии (ИСАГ) намного выше, чем у больных диабетом. Так, среди пациентов-недиабетикив этот показатель составил 41,7%, тогда как у лиц с диабетом - только в 16,7% (P = 0,029). У больных диабетом вместо этого преобладали другие гемодинамические варианты артериальной гипертензии (гипо- и эукинетическая формы), характерным признаком которых является повышение диастолического артериального давления. При этом у таких больных уменьшается эластичность магистральных артерий, что ведет к уменьшению минутного артериального кровенаполнения. С другой стороны, у пациентов пожилого и старческого возраста, не страдающих сахарным диабетом, артериальная гипертензия имеет характер изолированной систолической. Уменьшение эластичности магистральных артерий у них не влечет снижение минутного артериального кровенаполнения.
Ключевые слова: нарушение местного кровообращения, сахарный диабет II типа, системная гемодинамика, артериосклероз Менкеберга.
UDC 616.13.002-004.6: 616.43:612.67
ANALYSIS OF RELATIONSHIP BETWEEN LOCAL BLOOD CIRCULATION DISTURBANCES AND SYSTEMIC HEMODYNAMIC OF PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS TYPE II AND PATIENTS WITH NORMAL CARBOHYDRATE METABOLISM
Ataman Yu. A., Ermolenko T. S., Pereshyvailo O. I.
Abstract. We have analyzed blood pressure and lower extremities rheovasography data of old age patients with diabetes mellitus type II and those with normal parameters of carbohydrate metabolism (blood glucose concentration on an empty stomach and after taking sugar).
It is important to note that patients with diabetes had considerably high value of diastolic blood pressure (90 ± 1,9 vs 83 ± 1,1 mm Hg., P = 0,005). Differences of the mean arterial pressure values were close to the level of statistical significance (P = 0,051). The patients with diabetes had higher mean arterial pressure than other patients in the comparison group (110 ± 2,2 vs 105 ± 1,4 mm Hg.).
Analysis of hemodynamic structure of arterial hypertension showed that incidence of isolated systolic arterial hypertension (ISAH) in patients with normal carbohydrate metabolism is much higher than in patients with diabetes. Thus, this indicator was 41.7% among patients who do not suffer from diabetes, while among people with diabetes it was just 16,7% (P = 0,029). Patients with diabetes had other options of hemodynamic hypertension (hypo- and eukinetic form), key element of which is increasing of diastolic blood pressure.
Analysis of rheovasography indicators in the analyzed groups of patients showed absence of considerable differences. Regarding to only minute arterial blood supply (MABS) we can say that this option in patients without diabetes is higher in comparison with patients with this disease. However, such a conclusion is not supported by
statistical criteria, although in case of MABS - in contrast to comparison with other indicators of VG - they are close to the confidence level (P = 0,01).
The difference between diabetic and not diabetic acquires statistical significance in case of comparison not absolute values of MABS, but frequency of reducing of this indicator in patients. Thus, the percentage of people with diabetes that had decreased MABS - in comparison with the norm, was 70,8% versus 41,7% in the comparison group (P = 0,016).
Minute arterial blood supply is one of the most important integrated indicators of local blood circulation. Effectiveness of blood supply to peripheral tissues actually depends on it. We can say that reducing of MABS should lead to violations of the delivery of oxygen and nutrients to the cells, and hence to the development of coronary circulatory hypoxia and consequently to related degenerative changes, up to necrosis. Such disturbances are often developed in the lower limbs of diabetic patients and described as a syndrome of diabetic foot.
Thus, we recognized that type II diabetes is characterized by development of hypertension because of simultaneous increasing of DBP and SBP or DBP. The elasticity of main arteries in patients with diabetes decreases. It causes diminishing of minute arterial blood supply. In addition, hypertension has isolated systolic character in patients of old age that do not suffer from diabetes. As a result, reduction of main arteries elasticity of these patients is not caused decreasing of minute arterial blood supply.
Keywords: disturbances of local blood circulation, diabetes mellitus type II, systemic hemodynamic, Moncke-berg arteriosclerosis.
Рецензент - проф. Гарбузова В. Ю.
Стаття надшшла 05.02.2016 року
