CC BY
22
УДК 631.15:36 (477.83)
Музика П.М., науковий керiвник; © Фок Г. I., асистент.
Лье1еський нац1ональний ушеерситет еетеринарног медицины та б1отехнолог1й ¡мет С.З. Гжицького
АНАЛ1З СОЦ1АЛЬНОГО РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й ЛЬВШЩИНИ
Проанал1зоеано стан сощального розеитку Льегеського села та розглянуто проблеми, що перешкоджають розеитку сшьських територт. Обгрунтоеано рекомендацИ для сприяння сощального розеитку стьськог мгсцееостг.
Ключовi слова: соц1альна сфера села, держает заклади культури, розеиток, аграрна полтика, ф1нансуеання.
Постановка проблеми. Новi часи потребують нових mдходiв до забезпечення розвитку села. Науковий св^ уже вiдповiв на щ виклики. Концепщя сшьського розвитку охоплюе два важливi напрями: розвиток сшьського господарства й шших видiв господарсько! дiяльностi в селi та розвиток сшьських територш. Так вже вторично склалося, що село стало колискою культури i духовностi укра!нського народу. Адже саме там серед кв^учо! природи та сiмейного затишку б'еться серце нашого фольклору, традицш, якi пробиваючись крiзь час та просир, досягають серця кожного укра!нця i тим самим об'еднують !х в одну нацiю. Але, на жаль, сьогодшшня ситуацiя, яка склалася у сiльськiй мiсцевостi, не просто насторожуе, вона - жахае. Бшьшють си, не маючи стратеги власного розвитку, без перебшьшення, поступово вимирають. Про те, як врятувати укра!нське село вiд зникнення чи не найболючша проблема сьогодення. Доцiльно звернути увагу на стан нишшшх закладiв культури, оскiльки вони е одним з осередюв, звiдки доноситься самобутшсть селян.
Потрiбно звернути увагу на проблеми, прислухатись до реальних потреб сшьських закладiв культури, якi часто залишаються без елементарного опалення, тощо.
Нарештi, необхiдно зазначити, що якою не була б досконалою державна аграрна пол^ика, якi б фiнансовi вливання не здiйснювалися у розвиток села, як би побiчнi допомоги селу не надходили, якщо сшьська громада буде пасивною i байдужою, то нщо !й не допоможе вийти на битий шлях поступу, подолати власш негаразди. Ще 1ван Франко застерiгав, що коли не буде розумного й освiченого керiвництва в громадi, то доля останньо! мало перспективна [9; с.1].
© Музика П.М., Фок Г.1., 2009 60
Анал1з останшх дослщжень. Вагомий науковий внесок у вивчення трудових ресурсiв, проблем життeдiяльностi, духовного розвитку населення та пiдвищення ефективност працi зробили такi вiдомi вчеш: Н.В. Анiшина, В.О. Архiпов, О.А. Бугуцький, В.В. Бовкун, М.Х. Вдовиченко, О.1. Вишняк, В.О. Джаман, Т.Р. Зарихта, О.1. Здоровцев, С.Т. 1щук, I.I. Лотоцький, В.1. Лишиленко, 1.О. Мартинюк, В.В. Онiкieнко, М.Д. ШЫстун, М.О. Пiтюренко, С.1. Пирожков, В.В. Романова, 1.Х. Степаненко, М.Х. Тггма, О.Х. Хомра, В.Г. Швець, К.1. Якуба та багато iнших. Однак багатограннiсть, складнiсть i невичерпнiсть проблем професшно-осв^ньо! пiдготовки сшьсько1 молодi, И зайнятосп, трудово! активностi та за^плення в сiльськiй мiсцевостi в умовах вiдсутностi сощально-економiчноl стабiльностi, розвитку аграрного сектору потребуе нових пiдходiв для l! подальшого i всебiчного вивчення.
Мета статт1: полягае у розробщ теоретичних пiдходiв до вивчення проблеми розвитку стьсько1 мiсцевостi та формувань рекомендацiй щодо !х пщвищення.
Виклад основного матер1алу. Найкатастрофiчнiша ситуащя з зайнятiстю у Львiвськiй област спостерiгаеться в селах. Працевлаштуватися тут надзвичайно важко, а подекуди i зовсiм неможливо. З розпадом колгоств стьське населення стало безробiтним. У тих мюцях, де ще збереглося хоч якесь колективне господарство, люди мають невелик джерела доходiв. Зазвичай люди iз стьсько1 мiсцевостi вшжджають працювати за кордон або добираються на роботу до бiльших мкт, де знайти робоче мiсце набагато легше. Деякi селяни, правда, намагаються започаткувати власний бiзнес i зайнятися фермерством. Але без початкового катталу тут важко обштися. Отримати кредит чи залучити швестици на такий вид дiяльностi фактично неможливо. Шдтримка з боку держави е мiзерною. Тому весь бiзнес базуеться на примггивнш реалiзацil товарiв з власного тдсобного господарства. Молодь, яка вшжджае з львiвського села на навчання у мюта, здебiльшого, там i працевлаштовуеться. Вiдсутнiсть робочих мiсць у селах i е основною причиною занепаду сш Львiвськоl областi.
До гостро1 проблеми безробiття у сшьськш мiсцевостi, можна вщнести структурнi чинники, пов'язаш з рiзким падiнням обсяпв сiльськогосподарського виробництва, про що свщчать рiзке зменшення посiвних площ та поголiв'я велико1 рогато1 худоби як у перюд трансформацшно1 кризи, так i в останнi роки, а також повiльнiсть впровадження ринкових перетворень у сшьськш мкцевосп та диверсифжаци економiки села. Найбшьша частка безроб^них обумовлена складним фiнансовим станом. пщприемств, що змушуе керiвникiв виробництва скорочувати робочi мiсця.
Вiдбуваеться випереджаюче зменшення чисельност населення в сiльськiй мкцевосп. Це веде до поступового зменшення частки сiльського населення. Причому цей процес вщбуваеться з причин як природного скорочення за рахунок дисбалансу народжуваносп та смертностi, так i мкраци.
За перiод 2003-2007 pp. щорiчнi темпи зменшення чисельностi сшьського населення становили близько 1,4 % або 200 тис. оаб щороку.
61
Дослщжуючи показники статистики народжуваносп сшьськш мюцевосп фжсуеться деяке полшшення ще! ситуаци, проте високий р1вень смертности що перевищуе р1вень народжуваносп вказуе на вщ'емний природний прирют населення й залишаеться одшею з основних причин депопуляци сшьського населення рис. 1.
'О ф
60000,0 50000,0 40000,0 30000,0 20000,0 10000,0 0,0
□ Стьське населення
■ Всього населення
/ / / / / / / /
Pin
Рис.1. Структура населення Украни за 1991-2007 рр.
[на основ1 статистичних матер1ал1 управлшня статистики]
Додатковим тягарем на бюджети сшьських райошв лягае сощальне забезпечення непрацездатно! частини населення.
Посилюеться диспропорцшнють структури сшьського населення по вщношенню до мюького за статтю: в сшьськш мюцевосп чисельнють жшок перевищуе кшьмсть чоловтв на 14,3 %, в мшьких посиленнях це стввщношення складае 17,8 %, що вказуе на значний вщплив жшок фертильного в1ку до мюта навпь за даними офщшно! статистики, яка не враховуе значну частку м^рацшних потоюв всередиш кра!ни. Порушення статевого стввщношення загрожуе попршенням процесу вщтворення сшьсько! частини населення. Розмиваеться вщтворювальний потенщал для замщення поколшь батьюв поколшнями дней.
Ситуащя з вщтворенням населення також попршуеться високою кшькютю розлучень та вщносно низькою кшькютю шлюб1в.
До процесу скорочення чисельносп сшьського населення додаеться також м^рацшний рух: внутршньорегюнальний, м1жрег1ональний та м1ждержавний, який е достатньо точним шдикатором економ1чного i сощального становища. Внутрiшньодержавна та мiждержавна мiграцiя сiльського населення змшюе кiлькiснi та якiснi його характеристики, посилюе непривабливiсть проживання (особливо для молодо) на сшьських територiях.
Незважаючи на помiтне нинi зниження темтв м^раци сiльського населення (рис. 2), показовим цей процес назвати неможливо, оскiльки, це зниження пов'язане з тим, що на даний час найбшьш активна та працездатна
62
частина населення, що не знаходила можливостеи для реашзацп свого потенщалу в сшьсьюИ мюцевосп, вже ви!хала. Населення, що залишилися на сьогодш в сел1, або не мае змоги ви!хати, або адаптувалося до сучасно! ситуаци, вщтак нездатне до активно! мцраци, яка фксувалася рашше.
Рис.2. Сальдо мцраци з сшьсько!' мкцевосл, ос1б
[на основ1 матер1ал1в статп С. Лавриненко, Я. Жалшо]
Анал1з сальдо м1граци за потоками (рис. 3) у 2006 та 2007 роках (за 9 мкящв кожного перюду) показуе пом1тне зменшення м1жрегюнально! м1граци та змшу тенденци р1вня внутршньорегюнально! мцраци, сальдо яко! стало позитивним.
■ Мжр в п о н алыча м 1гр а ц| я п £ну тр| шнь оре по н ал ьна мгр а цт □ М 1»щер:*эен а М1 грация
Рис.3. Сальдо м1граци за потоками (сшьська мкцевкть, ос1б)
[на основ1 матер1ал1в статп С. Лавриненко, Я. Жалшо]
Отримаш результати можуть свщчити про встановлення тимчасово! р1вноваги в процес «насичення» ринку пращ в мютах мешканцями сш на р1вш регюну, а також про тдвищення жорсткост умов життя для «прибульщв» в мюьких поселеннях (збшьшення темтв шфляци, недоступшсть житла за рахунок надзвичаИно високих щн на нього тощо). М1ж тим, збереження високого р1вня м1жрегюнально! мцраци пояснюеться значною м1жрегюнальною диспропорщею в р1вш доход1в населення, що спонукае мешканщв регюшв з
63
нижчим життевим рiвнем мГгрувати до бГльш благополучних в цьому сена територш [мaтерiaли з статп С. Лавриненко, Я. ЖалГло].
А говорячи про культурну спадщину, неможна нагадати, що етнокультурнi особливост зникають з кожним роком. Сдиним джерелом культури в бiльшостi жителiв сшьсько! мiсцевостi е засоби масово! шформаци. Бiльшiсть молодi зростае на телевiзiйних передачах, "бойовиках", реклaмi. Що можна взяти iз телеекрану на бaзi закордонних iдей?
У незадовГльному стaнi в селi перебувають об'екти освГти, охорони здоров'я та культури. Наявна мaтерiaльнa база культурно побутових об'ектiв не вщповщае нормам.
До компонент державних зaклaдiв культури належить бiблiотеки, театри, музе!, нaроднi будинки культури. В сшьськш мiсцевостi об'екти освГти в бiльшостi випaдкiв не мають сучасних технiчних обладнань для навчання, не вистачае педaгогiчного персоналу, а рiвень його фахово! освгги нижчий, нiж в мiстi. Введення в експлуaтaцiю нових дитячих дошкшьних установ вiдбувaеться украй нерiвномiрно та повшьно.
До негативних нaслiдкiв в сощальному плaнi призводить руйнування шфраструктури сшьських лiкувaльних установ. Потенцiaл сшьських дшьничних лiкaрень скорочувався Гз року в рж. Поспшь було практично припинеш вш'зш форми медичного обслуговування, знизилися обсяги та яюсть профшактичних медичних заходГв.
При дуже низькому рГвш введення в експлуатацш установ культури вони старшть та зношуються !х основш фонди, збшьшуеться число об'ектГв, що закриваються без подальшого вщновлення !х функцюнування. Чисельшсть закладГв культури клубного типу в сшьськш мюцевосп скорочуеться.
Про попршення стану бГблютек свщчать таю показники: динамГка юлькосп бГблютек, забезпечешсть населення бГблютеками та динамГка книжкового фонду. В середньому за рГк у сшьськш мюцевост област закривають близько 7 бГблютек. Даш свщчать, що динамка книжкового фонду бГблютек фжсуе максимальне зменшення по ЛьвГвськш областг порГвняно з шшими областями книжковий фонд зберГгаеться краще, темпи його зменшення в останш роки набагато нижчг
Про катастрофу культури села свщчить Г вщсутшсть доступу сшьських жителГв до театрГв, музе!в.
Сьогодш немае згрупованосп селян на благо культури котра була за часГв великих поетГв, за часГв комушзму. Настав час шдивщуалГзаци, коли кожна сГм'я дбае про свш куток, свою домГвку.
Вкрай низький сучасний рГвень сощально! шфраструктури села створюе реальш передумови для попршення сощально-демографГчно! ситуаци в сшьськш мюцевостг Подолання проблем, що склалися в цш галузГ вища. безпосереднього втручання держави шляхом фшансування конкретних цшьових програм сощального розвитку села.
Вщповщно до ст.21. Закону Укра!ни "Про прюритетнють сощального розвитку села", фшансування наукових дослщжень з проблем сощального
64
розвитку сшьського мкцевост повинне вщбуватись за кошти державного бюджету [8; с.5]. Впродовж останшх рокiв вiдбулось значне зростання бюджетних видаткiв на потреби культури, зокрема в сшьськш мiсцевостi. Водночас бюджетне фiнансування сшьських закладiв культури е недостатнiм. Мало коштiв видiляеться на каттальний ремонт, технiчне оснащення закладiв культури, поповнення бiблiотечних фондiв.
Висновки. Соцiальна сфера села - це економiчна категорiя, яка формуеться пщ впливом ряду чинникiв: економiчних, сощальних, демографiчних та екологiчних. Якiсною характеристикою сощально! сфери села е певний критерш, а кiлькiсною показник. Сощальна сфера села вимагае спецiальних наукових дослщжень, зокрема, соцiально-економiчного розвитку сшьських населених пунктiв. Тому дослiдження дано! проблеми повинно бути комплексним.
Розвиток сшьських населених пункпв вимагае невщкладного здшснення комплексу соцiально-економiчних заходiв. Формування на селi висококомфортних умов життя потребуе мщно! фшансово! бази мюцевих органiв влади.
Л1тература
1. Постанова Верховно! Ради Укра!ни "Про Рекомендаци парламентських слухань про становище молодi в Укра!нi "Формування здорового способу життя укра!нсько! молодi: стан, проблеми та перспективи"" вщ 3 лютого 2004 року № 1425-ГУ
2. Постанова Кабiнету мiнiстрiв Укра!ни "Про затвердження Державно! цшьово! програми розвитку укра!нського села на перiод до 2015 року" вщ 19 вересня 2007 р. № 1158
3. Ашамова Г.М., Максимова £.М. Особливост розвитку територiально! системи розселення в Захщному регiонi Укра!ни//Проблеми сощально-економiчноl географi! Захiдного регiону Укра!ни.-К.: Наук, думка, 1993.-С66.
4. Гаврилюк М.М. Агропромисловому виробництву-шновацшний шлях розвитку/Гаврилюк М.М.//Економка АПК.-2005.№8.-С.19-22.
5. Касянов Г.Укра!на 1991-2007:нариси новiтньо! iсторi!.-К: Наш час,2007.-432с.
6. Музика П.М. 1нновацшне пiдприемство в аграрному виробництвi Укра!ни//Монографiя.-Львiв:ПП. "Кварт",2005-306с.
7. Статистичний щорiчник Укра!ни за 1995 рк-К.: Технiка.-1996.-576 с.
8. Шепотько Л., Прокопа I., Максим'юк О. Село: сучасна пол^ика i стратепя розвитку.-К., 1997.-330 с
9. www.zakon.rada.gov.ua
10. www.dcz.gov.ua
65
Hayxoeuu eicnux flHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого Tom 11 № 2(41) ^acmuna 5, 2009
Summary Fok G.I.
Lviv National University of Veterinary Medicine and biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi, Lviv, Ukraine ANALYSIS OF SOCIAL DEVELOPMENT OF RURAL TERRITORIES OF LVOV
Social development of the Lvov village status is analysed and problems which hinder development of rural territories are considered. Recommendations are grounded for the assistance of social development of rural locality.
Keywords: social sphere of village, state establishments of culture, development, agrarian policy, financing.
Cmammx nadiumna do peda^ii 17.04.2009
66
