CC BY
13
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
Реферат
АКТИВНОСТЬ КАРИОЗНОГО ПРОЦЕСА В ПОСТОЯННЫХ ЗУБАХ УДЕТЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ КаськоваЛ.Ф., Сиркович Е.А.
Ключевые слова: дети, распространённость кариеса, интенсивность кариеса, гигиена полости рта.
Обследование детей Полтавской области выявило зависимость распространённости кариеса постоянных зубов от содержания фтора в питьевой воде. Самый высокий показатель в Кременчуге, где низкая концентрация фтора в питьевой воде, самый низкий - в Карловке, где высокое содержание фтора. Распространённость кариеса у всех регионах находится на среднем уровне. Выявлены значительные отклонения в количестве детей с разной ступенью активности кариеса. Субкомпенсирован-ная и декомпенсированная формы кариеса постоянных зубов превалирует в Кременчуге на фоне низкого содержания фтора в питьевой воде. Течение кариозного процесса у этих детей происходит на фоне ухудшения гигиены полости рта.
Summary
CARIES PROCESS ACTIVITY IN PERMANENT TEETH IN CHILDREN OF POLTAVA REGION Kas'kova L.F., Sirkovytch Ye.A.
Key words: children, caries prevalence, caries intensity, oral hygiene
Having examined children living in Poltava region we have found out the interdependence between caries prevalence of permanent teeth and fluoride contents in potable water. The highest index is in Kermentchuk where fluoride concentration is the lowest, and the lowest index is in Karlivka where there is high fluoride concentration in potable water. Caries prevalence in all the regions is of the mean level. Subcompensated and decompensated caries forms of permanent teeth prevails in Krementchuk where there is low fluoride concentration in potable water. The course of caries in the children is usually accompanied with oral hygiene worsening.
УДК. 616.314.17/.25 - 053.5 (477.53)
АНАЛ13 Р03П0ВСЮДЖЕН0СТ1ЗУБОЩЕЛЕПНИХ АН0МАЛ1Й ТА ПАТОЛОГИ ПАРОДОНТАУ П1ДЛ1ТК1В ТА ДОРОСЛИХ ПОЛТАВСЬКОГО РЕГ10НУ
Нестеренко О. М.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
3 метою визначення частоти та розповсюдженост1 зубощелепних аномалт на съогодт, було
проведене обстеження пгдлгткгв та дорослих мкта Полтави та Полтавсъког област1.
Ключов1 слова: пщл1тки та доросл1, ортодонтична патолопя, розповсюдженють зубощелепних аномалм, розповсюдженють г1нг1в1ту.
Враховуючи той факт, що глобалы-м позитивы зрушення в сучасному бачены квалфкованого ортодонтичного лкування зубощелепно-лицьових аномалм сл1д починати з реально!' оцнки розповсюдженост1 ортодонтичноТ патологи серед вах вкових верств населения [1-3], метою нашого дослщження було визначення роз-повсюдженост1 зубощелепних аномалм (ЗЧА), а також визначення характеру зубощелепноТ патологи у пщл™в та дорослих.
Методи досл1джень Проведено обстеження 1034 студенев Пол-тавського педагопчного уыверситету та Полтав-ського медичного коледжу. У зв'язку ¡з подаль-шим розподтом обстежених на мюцевих жителе (м. Полтава) та мешканцв ПолтавськоТ облает! 31 особу було викпючено ¡з-за мюця по-стмного проживания (Дыпропетровська, Харюв-ська, Сумська облас^ та ¡н.). А тому, на статис-
тичну обробку було взято 1003 особи з яких пе-реважна бтьшють 759 складали д1вчата, а реш-та - 244 особи юнаки.
Обстеження проводили за стандартною методикою, починаючи з1 збору анамнезу. Резуль-тати заносили в спецально розроблену карту.
Огляд порожнини рота починали з обстеження слизово! оболонки щк, альвеолярних вщрос-™в, пщнебшня, дна порожнини рота \ язика. Враховували стан ясеневого краю, кол1р, набря-кпють слизово! оболонки.
Оглядали зубн1 ряди, визначаючи Тхню форму \ стввщношення. Звертали увагу на стан прикусу, ротов1 та поза-ротов1 морфолопчы ознаки патологи. По можливост1 намагалися встановити причину аномалм, при цьому збирали даы про розвиток оргаызму обстежуваних \ про стан здо-ров'я.
Особливе значения придтяли стану юстковоТ системи \ наявност1 системних захворювань, що
* Стаття пов'язана з ¡н/ц/ативною науково-досл/дною роботою ¡нституту стоматологи АМН Украми № 042.01. «Дослщження регуляцп остеогенезу в зубах та метках за допомогою ф1тоестроген1в для п/двищення профюактики стомато-лог/чних захворювань».
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
можуть знизити реактивну здатнють оргаызму. З'ясовували термши i характер змши зуб1в, характер дихання, пережовування Тж1, вщсутысть зу-6iB, чи проводилось ортодонтичне лкування, чому воно не було доведено до юнця? При на-явност1 рецидиву з'ясовували можливу його причину.
Для встановлення д1агнозу ми використову-вали кпасифкаци Калвелюа та Григор'сво!', а за основу при визначены патолопчного прикусу у обстеженому контингент! ми використовували класифкац1ю Енгля.
У Bcix обстежених визначали наявнють запа-льних процеав ясен за допомогою ¡ндексу PMA. 1нтенсивнють процесу визначали в дтянц шести фронтальних зуб1в нижньо!' щелепи. Шкала оцнки ¡ндексу PMA:
1 бал - запалення ясеневого сосочка (Р);
2 бали - запалення краю ясен (М);
3 бали - запалення альвеолярних ясен (А).
1ндекс обчислювали у вщсотках за формулою:
сума бал1в
1ндекс РМА =---х 100%
3 х 6 (ктьюстьзуб1в)
KpnTepiï оцнки: до 30% - легка ступЫь тяжко-CTi riHriBiTy; 30 - 60% середнм CTyniHb тяжкост1 riHriBiTy; вище 60% тяжка ступнь riHriBiTy.
Результати дослвджень
Серед загально!' ктькост1 обстежених (1003 особи), з яких 759 або 75,65% припадас на oci6 жночо!' CTaTi, а решта - 244 або 24,35% чоловн чоТ, з ортогнатичним прикусом було виявлено 190 oci6 або 18,94%. В залежное^ вщ мюця по-стмного проживания, як уже зазначалось, Bcix обстежених ми роздтили на 2 групи:
1 група: м. Полтава - 339 oci6, що складас 33.80% вщ загально!' ктькост1 обстежених ;
2 група: Полтавська область 664 або 66,20%
Загальна ктьюсть обстежених ¡з р1зними видами ЗЩА становить 813 oci6, що складас 81,06%
При пороняны м1ж рег1онами проживания до-стов1рну р1зницю мае лише патолопя 112 за Енг-лем. У oci6 ¡з числа обстежених, що проживають у м. Полтава, такий вид патолопчного прикусу зустрнаеться на 3,67% частше ыж у тих, хто проживасу Полтавськм облаем (табл.1).
Розподт обстежених oci6 по р^новидам прикусу в залежное^ вщ постмного мюця проживания (табл. 1)
Таблиця 1.
Розподт обстежених oci6 по р/зновидам прикусу в залежно-emi eid постойного мюця проживания
I клас 163 48,08 322 48,49 485 48,35
Hi клас 55 16,22 117 17,62 172 17,15
112 клас 39 11,50 52 7,83 91 9,07
III клас 18 5,31 47 7,08 65 6,48
Всього 275 33.83 538 66,17 813 81,06
Групування Bcix обстежених ¡з патолопчними видами прикусу за класифкацею Енгля не ви-кпючало анал1зу порушень у трансверзалы-нй та вертикалы-нй площинах, а також аномали зубних ряд1в. TaKi вид и прикусу ми розглядали як суттс-ве ускладнення ортодонтичноТ патологи.
Наприклад, косий (перехресний) прикус був виявлений у 53 oci6, що складас 5,28% вщ зага-льноТ ктькост1 обстежених. Визначено, що у 41 особи або 77,36%, тобто у бтьшост1 випадюв, косий прикус ускладнюс аномали положения окремих 3y6iB (I клас за Енглем). При прогени (III кпас) косий прикус було д1агностовано у 7 oci6 -13,21%. При прогнатичному прикуа (II клас), як ускладнення у трансверзальнм площиы, косий прикус зустрнався у найменшм ктькост1 випад-KiB - 9,43% або 5 oci6.
Глибокий прикус, як ускладнення у вертикально площиы, був виявлений у 169 oci6, або 16,85%. Найчаст1ше глибокий прикус, за даними наших дослщженнях, уекпаднював патолопю II кпасу за Енглем. Так, при Итклаа ця вертикальна аномал ¡я зустрнасться у 86 обстежених, що складас 50,89%. Патолопю 112 класу глибокий прикус ускладнюс у 18,34% випадюв, або 31 особи. При нейтральному стввщношены щелеп (I клас за Енглем) глибокий прикус зустрнаеться у 28,99%, або 49 обстежених. В найменшм кть-KOCTi випадюв глибокий прикус ускладнюс патолопю III класу лише у 3 oci6, що складас 1,78%. Статистична обробка даних за розповсюдженю-тю глибокого прикусу стосовно регюну проживания обстеженого контингенту показала вщеут-HicTb BiporiflHoT р1зниц1 (p>0.05) м1ж трупами. Так, у oci6 1 групи глибокий прикус, як ускладнення в вертикалы-нй площиы, зустрнаеться у 16,22% 55 oci6, ay 2 групи - 17,17%, або 114 oci6 .
Вщкритий прикус, як ускладнення в вертикально площиы, було встановлено у 31 особи ¡з загального числа обстежених, або 3,09%. Най-частше вщкритий прикус уекпаднював патолопю I класу за Енглем - у 21 особи, або 67,74% на частку 111 класу припадас 19,35% або 6 oci6; при ll2 Knaci вщкритий прикус виявлено у одыеТ особи, або 3,23%. Д1агноз III клас за Енглем зб1гався з вщкритим прикусом у 3 oci6 - 9,67% випадюв.
3 д1астемою було виявлено 87 oci6 (8,67%). Найчаст1ше д1астеми зустрналася як ускладнення при нейтральному стввщношены щелеп (I клас) у 57 oci6, або 66,67%. Д1астеми уекпад-нюють патолопю 111 класу в 22,99% або 20 oci6. На долю ll2 класу припадас - 4,60% 4 випадки. При патологи III класу д1астеми зустрнаються у 5,75% - 5 oci6.
Прикус 1група 2 група Всього
n % n % n %
Ортогнатичний 64 18,88 126 18,98 190 18,94
Том 6, Выпуск 3
57
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
Слщ вщзначити, що д1астеми у oci6 чоловно!' стат1 зустрнаються частше 11,89%, ыжужнок -7,65% (p<0.05).
Дослщжувалась нами також ктьюсть адентм окремих зуб1в. Для статистично!' обробки були взят1 найбтьш поширеы аденти у дано!' обсте-жено!' групи: других верхых р^цв, других премо-ляр1в, та перших моляр^. Слщ зауважити, що аден^я перших моляра була набутою, в той час як аденти других BepxHix р1зц1 в та других премо-ляр1в носила природжений характер.
1снуе BiporiflHa р1зниця в залежное^ вщ мюця проживания обстежених та частотою адентм латеральних р1зц1в (p<0,02) та перших моляра. Так, частота адентм моляра у 1 rpyni значно нижча - 2,06% у пороняны з подгною у 2 rpyni -5,88%. Це вказус на той факт, що у пороняны з обласним центром видалення постмних перших молярв у perioHi вщбувасться частое. Аденти латеральних верхых р1зц1в бтьше зустрнаються у мешканцв м. Полтави - 1,77%, ыж у жителе Полтавсько!' облаем - 0,30%. Було визначено, що частота адентм других верхых премолярв BiporiflHû вщр^нясться (p<0,02) у залежное^ вщ CTaTi обстежених. Так, у юнаюв ми спостер1гали адент1ю других моляра лише в 0,41% ,а у oci6 жночо!' CTaTi - 3,43% випадюв щодо загально!' KinbKOCTi обстежених.
Ми характеризували ступшь тяжкост1 запаль-них процеав ясен обстеженого контингенту за допомогою ¡ндексу PMA.
Всього з патолопсю ясен (riHriBiT) виявлено 724 особи, або 72,18% без видимих патолопч-них 3MiH тканин пародонта 279 oci6, або 27,82%.
Стосовно CTaTi у д1вчат патолопю ясен виявлено у 72,73%, а у юнаюв у 70,49% обстежених (табл. 2., та табл. 3.).
Розподт патолопчних змЫ у тканинах пародонта (riHriBiT) за ступенем тяжкост1 у oci6 чоло-Bi40ï CTaTi (табл. 2)
Таблиця 2.
Розподт патолог/чних зм/н у тканинах пародонта
(ziHaieim)
за ступенем тяжкост1 у oci6 чолов\чо)' cmami
Таблиця 3.
Розподт патолог'нних зм\н у тканинах пародонта
(aiHaieim)
за ступенем тяжкост: у oci6 ж1ночо'1 cmami
Ступшь ТЯЖКОС"П Кть- KiCTb oci6 S Процентне сгнввщношення стосовно зага-льноУ кшькосл oci6 даноУ групи (244) Процентне стввщношення стосовно загально!' кгпь-koctî обстежених (1003)
n % %
Без патолопчних 3MiH 72 29,51 7,18
Легка стуглнь тяжкосл riHriBÎTy 97 39,75 9,17
Середня ступ1нь ТЯЖКОС"П riHriBÎTy 68 27,87 6,78
Тяжка CTyniHb riHriBÎTy 7 2,87 0,69
CTyniHb тяжкосл Кть- KiCTb OCÎ6 ? Процентне стввщношення стосовно зага-льноУ кшькосл oci6 дано!' групи (759) Процентне стввщношення стосовно загально!' ктькосл обстежених (1003)
n % %
Без патолопчних 3MÎH 207 27,27 20,64
Легка CTyniHb тяжкосл riHriBÎTy 346 45,59 34,49
Середня стутнь тяжкосл riHriBÎTy 199 26,22 19,84
Тяжка CTyniHb riHriBÎTy 7 0,92 0,69
3 наведених у таблицях даних видно, що па-толопчы змЫи у тканинах пародонта (пнгЫт) у оаб жночоТ стат1 зустрнаються на 2,23% частн ше, ыж у чоловно!'. Легка стутнь г1нг1в1ту у д1в-чат зустрнасться на 5,83% частше, ыж у юнаюв. Але середня та тяжка ступЫь тяжкост1 у жнок меша, ыж у чолов1юв обстежено!' групи на 1,65% та 1,95% вщповщно.
При обстеженнях був проведений аналЬ роз-повсюдженост1 патологнних змш у тканинах пародонта (пнпв1т) у обстежених в залежное^ вщ мюця постмного проживания. 3 патолопчними змшами у тканинах пародонту на першу групу припадае 65,78%, а на другу 75,45% вщносно ктькост1 оаб у трупах (табл. 4).
Розподт патолопчних змЫ у тканинах пародонта (пнпв1т) по ступеню тяжкост1 в залежное^ в1д постмного мюця проживання.(табл. 4)
Таблиця 4
Розподт патолог'нних зм\н у тканинах пародонта
(г/нг/в/т)
за ступенем тяжкост1 в залежност: в':д постойного м'юця
проживания.
CTyniHb тяжкосл Перша трупа (м. Полтава) Друга група (Полтавська область)
Ю 'о о -Û ъг Процентне CniBBÎflHO- шення вщносно зага-льноУ кть- KOCTÎ OCÎ6 у дашй rpyni (339) 'о о J3 Процентне CniBBiflHO-шення в1дно-сно загальноУ к1лькост1 oci6 у дашй rpyni (664)
n % n %
Без патолопчних 3MÎH 116 34,22 163 24,55
Легка CTyniHb тяжкосл riHriBÎTy 141 41,59 302 45,48
Середня CTyniHb тяжко-CTi riHriBÎTy 78 23,01 189 28,46
Тяжка CTyniHb riHriBÎTy 4 1,18 10 1,51
Розподт патолопчних змЫ у тканинах пародонта (riHriBiT) за ступеню тяжкое^ у oci6 жшочо!' CTaTi (табл. 3)
3 наведених у таблицях даних видно, що частота патолопчних змЫ у тканинах пародонта (riHriBiT) у MicTi Полтава нижча за показники по Полтавськм облас^ на 9,67%. Вщповщно piBeHb
Актуальн! проблемы сучасно*! медицины
патолопчних змш у тканинах пародонта вищий у друпй грут при легкому ступени тяжкосп на 3,89%, при середньому - на 5,46%. Проведен! статистичы дослщження за допомогою визна-чення критерш р вказують на в1рогщнють р1зниц1 при пор1внянн1 груп м1ж собою (р < 0,01).
Дослщжувапась розповсюдженють
патолопчних зм1н у тканинах пародонта (пнпв1т) стосовно клаав патологи ЗЩА за Енглем. Було встановлено, що найбшьша частота пнпвтв припадае на патолопю N2 класу за Енглем, а найменша спостер1гапась при ортогнатичному прикуа (рис.1).
%
Частота гшгтпу вщповщно класам ЗЩА за Енглем 100п
Шклас
Рисунок 1. Частота aiHaieimy eidnoeidHo класам ЗЩА за Енглем
Висновки
При проведен! доспщжень було вщм1чено ви-соку розповсюдженють патологи ЗЩА у пщл™в
та дорослих незалежно вщ репону проживания [4]-
Р1зниця у розповсюдженостч riHriBiTy серед обстежених oci6 пояснюеться нижним р1внем профтакгично-ппсычних заход1в, меншою об1знанютю та недостатньою стоматолопчною допомогою у репонах у пор1внянн1 з обласним центром.
Зубощелепы аномали впливають на стан тканин пародонта, призводячи до запалення ясен (пнпв1ту) р1зного ступеня тяжкост1 [5].
Л1тература
1. Головко Н.В., Грицай И.В., Ковтун H.H. и др. Распространённость физиологического прикуса у студентов. // Мат. ВсеукраТнськоТ науково-практичноТ конференцм "Актуальн1 проблеми ортопедичноТ стоматолопТ та ор-трдонтГГ 17-18 травня 2000 р. Полтава. -С. 19
2. Вишник В.А., Райда А.И., Краснова Е.А. и др. Распространенность зубочелюстных аномалий у детей, проживающих в промышленном регионе Крыма // Мат. МЬкнародноТ наук.-практ. конф. "Епщем1олопя основ-них стоматолопчних захворювань" 15-17 кв1тня. - 1ва-ноФранк1вськ, 2004. - С.24.
3. Самойленко A.B., Каюкова В.Д. Поширенють зубоще-лепних аномал1й у школяр1в еколопчно чистого району м. Днтропетровська // Мат. М1жнародноТ наук.-практ. конф. "Еп1дем1олог1я основних стоматолог1чних захворювань" 15-17 кв1тня. - 1вано-Франювськ, 2004. - С.78.
4. Каськова Л.Ф., Тараненко H.M. Частота р1зних форм зубощелепних аномапм // Мат. М1жнародноТ наук.-практ. конф. "Еп1дем1олог1я основних стоматолопчних захворювань" 15-17 кв1тня. - 1вано-Франювськ, 2004. -С.45-46.
5. Фадеев P.A., Барчукова О.В. Распространенность заболеваний пародонта, их сочетание с зубочелюстны-ми аномалиями у населения // Пародонтология - 2003. -Т. 27, №.2 - С. 6-8.
Реферат
АНАЛИЗ РАСПРОСТРАНЕННОСТИ ЗУБОЧЕЛЮСТНЫХ АНОМАЛИЙ И ПАТОЛОГИИ ПАРАДОНТА У ПОДРОСТКОВ И ВЗРОСЛЫХ ПОЛТАВСКОГО РЕГИОНА. Нестеренко О.Н.
Ключевые слова: подростки и взрослые, ортодонтическая патология, распространенность зубочелюстных аномалий, распространенность гингивита.
С целью изучения частоты и распространенности зубочелюстных аномалий на сегодняшний день, было проведено обследование подростков и взрослых города Полтавы и Полтавской области.
Summary
ANALYSIS OF DENTOFACIAL ABNORMALITIES AND PARODONTAL PATHOLOGIES IN TEENAGERS AND ADULTS OF POLTAVA
REGION
Nesterenko O.N.
Key words: adults, teenagers, orthodontic pathology, prevalence of dentofaclal abnormalities, prevalence of gingivitis.
Adults and teenagers of the city of Poltava and Poltava regions were examined to study the frequency and prevalence of dentofacial abnormalities nowadays.
Tom 6, Выпуск 3
59
