CC BY
168
Kvasnij L.G. Optimization of system management by financial streams of oil & gas industry
Investigational mechanism of management financial streams: domestic and foreign experience. Grounded growth of demand and requirements of user to the products of oil & gas industry in the conditions of market. The ways of optimization of control the system by financial streams are analysed .
Keywords: financial streams, oil & gas industry, production-sale policy, control the system. _
УДК 65.012.3 Асист С. О. Комаринець - НУ "RbeiecbKa полтехмка "
АНАЛ1З ГАЛУЗ1 МАШИНОБУДУВАННЯ В НАЦЮНАЛЬНШ ЕКОНОМ1Ц1
Машинобудiвний комплекс е основою економши будь-яко! держави. Саме тому виявлення основних його проблем i знаходження оптимальних способiв ix подолан-ня е особливо важливим для держави та суспшьства. Встановлено, що у зв'язку i3 рiзним рiвнем розвитку машинобудiвниx тдприемств iснують рiзнi меxанiзми спри-яння змiни структури галузi в напрямку шновацшних виробництв i тдвищення кон-курентоспроможностi продукцп машинобудування на мiжнародному ринку.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ii зв'язок i3 важли-вими науковими i практичними завданнями. Серед проблем машинобу-д1вного комплексу Укра!ни - зношешсть основних виробничих фонд1в приб-лизно на 70 % та вщсуттсть реальних швестицшних ресурЫв для !х техноло-пчного оновлення; неспроможтсть самостшно розробляти, створювати та запускати у сершне виробництво нову продукщю; низька ефективтсть ви-робництва; застарша, неконкурентоспроможна продукщя низько! якость Не-обхщним е всеб1чне вивчення реального стану машинобуд1вно! галуз1 Укра-!ни з метою пошуку нових шлях1в для подолання ii базових проблем.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано вирь шення ще! проблеми. Для подолання негативних тенденцш у розвитку галуз1 необхщним е оновлення технолопчно! бази, що зазначають провщт теоретики та практики машинобудування - О. Смирнов, В. Большаков, В. Гикавий, Н. Скудар. Саме тому уряд Укра!ни повинен докласти вс1х зусиль для стиму-лювання швестицшно! д1яльност1 машинобуд1вних тдприемств - надати ви-робникам максимальт пшьги на проведення перспективних проеклв 1з мо-дертзацп виробничих потужностей, виршити питання 1з поверненням ПДВ, забезпечити вггчизняних виробниюв державними замовленнями, зокрема i на шновацшну продукщю, а також ютотно збшьшити фшансування науки, без яко! неможливий шновацшний прорив.
Мета дослiдження. Проанал1зувати сучаст проблеми машинобуд1в-но! галуз1 Укра!ни для виявлення нових перспектив ii розвитку.
Основний матерiал дослiдження з повним обгрунтуванням науко-вих результат. Залежно вщ ринку, на який ор1ентована продукщя машино-буд1вних тдприемств, !х можна об'еднати у п'ять груп:
• швестицшне (тяжке) машинобудування, розвиток якого залежить ввд швес-тищйно!' активност металургшного, буд1вельного, енергетичного та транспортного комплекшв;
• ciльcькoгocпoдаpcькe та тpактopнe машинoбyдyвання, машинoбyдyвання для пepepoбниx галyзeй агpoпpoмиcлoвoгo кoмплeкcy i mдпpиeмcтв лeгкoï npo-миcлoвocтi, poзвитoк якoгo залeжить вiд платocпpoмoжнocтi ciльгocпвиpoб-ниюв i mдпpиeмcтв, як1 пepepoбляють ciльгocппpoдyкцiю, а такoж чаcткoвo ввд пoпитy наceлeння;
• залiзничнe машинoбyдyвання, cyднoбyдyвання, лiтакoбyдyвання, pакeтoбy-дування, вiйcькoвe машинoбyдyвання, cпpямoванe на задoвoлeння шт^б кpаïни;
• автoмoбiльна пpoмиcлoвicть, випуот пpoдyкцiï якoï opieнтований на шпит кiнцeвиx cпoживачiв (виpoбництвo лeгкoвиx автoмoбiлiв), а такoж на пoпит mдпpиeмcтв та opганiв влади (виpoбництвo ватажник автoмoбiлiв та авто-бyciв);
• eлeктpoтexнiка, пpиладoбyдyвання, вepcтатoбyдyвання - груш наyкoмicткиx галyзeй так званиx кoмплeктyючиx, cпpямoвана на задoвoлeння пoтpeб ш-шиx галyзeй пpoмиcлoвocтi, включш iз машинoбyдyванням [1].
Пicля poзпадy СРСР вiдбyлocя cтpiмкe знижсння oбcягiв виpoбництва на пiдпpиeмcтваx важ^го машишбудування, внаалщйк чсгс багато з ниx збанкpyтyвали. У 2005-2010 pp., згiднo з даними аб'еднання "Мeталypгпpoм", у пpoeкти мoдepнiзацiï, peкoнcтpyкцiï та тexнiчнoгo пepeoбладнання у^а-ïнcькi пiдпpиeмcтва вклали 20 млpд гpн. Оcвoeнням циx ^ш^в займаютьcя вeликi iнoзeмнi кopпopацiï, таю як " Siemens-VAI", "Danieli", "SMS Demag". Так, "Siemens-VAI" пpoвeла peкoнcтpyкцiю cталeплавильнoгo цexy Адчсв^-^ro мeталypгiйнoгo гамбшату; збудувала cлябoвy машину для бeзпepepвнo-го лиття загoтoвoк (МБЛЗ) на Маpiyпoльcькoмy мeталypгiйнoмy кoмбiнатi iм. Iллiча; poзпoчала бyдiвництвo eлeктpocталeплавильнoгo агpeгатy на тд-пpиeмcтвi "Дoнeцькcталь" - мeталypгiйний завoд"; пiдпиcала кoнтpакт iз мс-талypгiйним кoмбiнатoм "Запopiжcталь" на шетачання двox ycтанoвoк знс-cipчeння piдкoгo чавуну, двox 250-тoнниx киcнeвиx кoнвeктopiв, двox уета-нoвoк "пiч-кiвш", уеташвки вакуумування, пилoвлoвлюючиx ycтанoвoк i двox машин бeзпepepвнoгo poзливання cлябiв; iз "Днiпpoвcьким мeталyp-гiйним кoмбiнатoм iм. Дзepжинcькoгo" - на мoдepнiзацiю двox copтyвальниx лiнiй завoдy [2]. Тактика po6o™ iнoзeмниx виpoбникiв мeталypгiйнoгo oблад-нання на вiтчизнянoмy pинкy пepeдбачаe пocтачання вiднocнo нeдopoгиx oc-нoвниx агpeгатiв i дopoгиx запчаетин, Щ0 значнo здopoжye ocтатoчний ^o-дукт та всдс дo за^шлання icнyючoï тeндeнцiï вiдcтавання тexнiчнoгo piвня yкpаïнcькиx мeталypгiйниx ^д^^мотв вiд cвiтoвиx лiдepiв виpoбництва cталi та пpoкатy. Вiтчизнянi пiдпpиeмcтва пpoгpають у кoнкypeнтнiй бopoть-6í чepeз тс, шр пpoвiднi cвiтoвi фipми мають, пo-пepшe, дocвiд i мoжливocтi для peалiзацiï пpoeктiв мoдepнiзацiï cталeплавильнoгo кoмплeкcy "шд ключ", а пo-дpyгe, cпpoмoжнi opганiзyвати кpeдитнi лiнiï "пiд мoдepнiзацiю" для на-шиx мeталypгiйниx ^д^^мотв. Укpаïнcькi завoди такими мoжливocтями та вшьними фiнанcoвими pecypcами нс вoлoдiють. Натомють вoни oбиpають шляx cпeцiалiзацiï на вигoтoвлeння пeвниx видiв oбладнання. I в цж oкpeмиx нiшаx yкpаïнcькe важкe машинoбyдyвання мoжe cтанoвити СФСКТИВНУ кoнкy-peнцiю iнoзeмцям як за цiнoю, так i за яюетю. Сдиний yкpаïнcький виpoбник, cпpoмoжний кoнкypyвати з iнoзeмними кopпopацiями на piвниx, - Нoвoкpа-матopcький машинoбyдiвний завoд, пpoвiв peкoнcтpyкцiю кoнвepтopнoгo цс-
xy Cнакiïвcькoгo мeталypгiйнoгo завoдy та двox МБЛЗ кймбшату "Aзoв-cталь"; вигoтoвив шву МБЛЗ для Нoвoлипeцькoгo мeталypгiйнoгo кймбшату (Рociя); вигpав тeндep на шетачання oбладнання для мoдepнiзацiï cтанy "2500" гаpячoгo пpoкатyвання Mагнiтoгopcькoгo мeталypгiйнoгo гамбшату (Рociя). Iншi yкpаïнcькi виpoбники, таю як "Aзoвмаш", гpyпа завoдiв кoмпанiï "Днiпpoтexcepвic" (базoвий cepeд ниx "Днiпpoтяжмаш") здeбiльшoгo rampo-люють pинoк запчаетин, oкpeмиx машин, дoпoмiжнoгo oбладнання. Для змь ни cитyацiï 1'м нeoбxiднo пpoвecти загальну peкoнcтpyкцiю влаcниx виpoбни-чиx пoтyжнocтeй. Цс даcть змoгy випycкати пpoдyкцiю, яка б забeзпeчила ви-щий piвeнь тexнoлoгiй у мeталypгiï i збiльшила пpoдyктивнicть ^ащ [3].
Укpаïнcькi пiдпpиeмcтва eнepгeтичнoгo машишбудування вмoнтoванi в iнфpаcтpyктypнi пpoeкти Pociï, а такoж Kазаxcтанy, Тypкмeнiï, Узбскиетану й Aзepбайджанy. У пepшoмy пiвpiччi 2009 p. 41 0% загальшто eкcпopтy ^o-дyкцiï eнepгeтичнoгo машишбудування Укpаïни пpипададo на Рociю. Рociя пpoвoдить цiлecпpямoванy пpoтeкцioнicтcькy пoлiтикy, змушуючи yкpаïнcькi завoди пepeнocити виpoбництвo на pocrn^^ тepитopiю. Так, у вepecнi 2009 p. "Moтop-Сiч" пiдпиcала iз владoю Саpатoвcькoï oблаcтi yгoдy ^o cтвo-peння cпiльнoгo пiдпpиeмcтва з випуоту пpoдyкцiï eнepгeтичнoгo машишбу-дування. У Саpатoвcькiй oблаcтi пiдпpиeмcтвo виpoбляe газoтypбiннi слск-тpocтанцiï i газoтypбiннi пpивoди для кoмпpecopниx cтанцiй. Пoдiбнi плани е у гpyпи "Енepгeтичний cтандаpт", дo якoï вxoдять ВAТ "Сyмcькe наyкoвo-ви-poбничe oб,eднання iм. Фpyнзe" та "Запopiжтpанcфopматop". Екcпepти opo^ нoзyють, Щ0 машинoбyдiвники пepeнecyть у Pücto чаcтинy виpoбництва -cкладання агpeгатiв, вигoтoвлeниx в Укpаïнi [4]. Одним iз найбiльш peffra-бсльню пiдпpиeмcтв в Укpаïнi е ВAТ "Тypбoатoм", якс налсжить дo пpoвiд-ниx тypбoбyдiвниx фipм cвiтy, якс cпeцiалiзyeтьcя на випycкy паpoвиx тypбiн для тeплoвиx eлeктpocтанцiй, атoмниx етанцш, гiдpавлiчниx тypбiн для гiдpo-eлeктpocтанцiй i гiдpoакyмyлятивниx eлeктpocтанцiй, газoвиx тypбiн, паpoвиx ycтанoвoк та iншoгo eнepгeтичнoгo oбладнання, мае замкнсний цикл виpoб-ництва: вiд пpoeктнo-кoнcтpyктopcькoгo та наyкoвo-дocлiднoгo poзpoблeння дo вигoтoвлeння, збиpання, випpoбyвання, вiдвантажeння й oбcлyгoвyвання тypбiннoгo oбладнання для ycix типiв eлeктpocтанцiй. Пpoдyкцiя шд-пpиeмcтва пpацюe у 45 кpаïнаx cвiтy на чoтиpьox кoнтинeнтаx [5].
Сiльcькoгocпoдаpcькe машинoбyдyвання пicля poзпадy Радянcькoгo Сoюзy пepeтвopилocя iз пepeдoвoï у дeпpecивнy та дoтацiйнy галузь eкoнoмi-ки. У 1991-2010 pp. нап^ата 9 пpoгpам poзвиткy ceктopy, якi бyлo пpoфiнан-coванo лишс на 14 % i, вiдпoвiднo, нс втiлeнo. Так, з мстою завантажсння вiльниx пoтyжнocтeй i cтвopeння замкнeнoгo виpoбничoгo циклу Дepжавний кoмiтeт з матepiадьниx pecypciв у 1993 p. шдготував "Пepeлiк пpoдyкцiï, яка pанiшe ввoзилаcя iз кpаïн СНД i виpoбництвo якoï дoцiльнo opганiзyвати на пiдпpиeмcтваx Укpаïни". Оcнoвнoю тамил^ю була cпpoба вiднoвити yвecь OTercrp ciльcькoгocпoдаpcькoгo машинoбyдyвання, Щ0 нс вiдпoвiдалo галузс-вим peадiям [1]. Нeпocлiдoвнoю була i пpoтeкцioнicтcька пoлiтика ypядy. Так, у жoвтнi 2007 p. агpаpiям дoзвoлили закyпoвyвати дo 30 наймснувань пpoдyкцiï нс вiтчизнянoгo виpoбництва з 30 %-вoю дepжкoмпeнcацieю ïï ваp-тocтi. Укpаïна фактичнo ^я^имала eкoнoмiкy iншиx кpаïн i зpoбила нeкoн-
курентоспроможним власного виробника. Так, у 2007 р. росшська компашя "Ростсельмаш", яка виробляе зернозбиральнi комбайни та iншу сшьгосптех-нiку, захопила 60 % в^чизняного ринку, продавши украшським аграрiям 442 комбайни "Дон" на суму 42 млн дол. США. Гомельський завод сшьгос-пмашинобудування (Бшорусь) у 2008 р. експортував в Украшу 400 зернозби-ральних комбайнiв "Палессе GS812" i "Палессе GS12". Також вггчизняш сшь-госпвиробники купують обладнання i техшку виробництва Свропи ("Gaspar-do" Ьашя, "Schroder Landmaschinen" i "Claas" Нiмеччина, "Kuhn" Францiя / Шмеччина, "New Holland" i "Vervaet" Нщерланди), Канади ("Bourgalt" i "Buhler"), США ("Sunflower" i "Wil Rich"). Як член СОТ Украша зобов'язалась скасувати ввiзне мито на продукщю сшьгоспмашинобудування, що в пер-спективi знизить вартiсть iмпорту на 5-10 %. У таких умовах вижити вггчиз-няним виробникам сшьгосптехшки без державно1 пiдтримки нереально. 1нак-ше втрати галузi можуть становити 15-22 млрд грн - таку суму, за ощнками Мшстерства промислово1 пол^ики Украши, аграрiï планують витратити в короткотермшовш перспективi на замiну зношених основних фондiв [6].
На територи колишнього СРСР близько десяти заводiв випускали ван-тажнi та пасажирськ вагони. При цьому Уральський вагонобудiвний завод (сьогоднi АТ "Уралвагонзавод", Нижнiй Тагiл) i Марiупольський "Азовмаш" покривали близько половини потреби краши у вагонах, а "Азовмаш" був i за-лишаеться монополiстом iз виготовлення цистерн. В Украïнi Крюювський ва-гонобудiвний завод (Кременчук, Полтавська область), ВАТ "Дншрвагон-маш", Стахановський вагонобудiвний завод, виробниче об'еднання "Азовмаш" (ВАТ "Азов", Марiуполь) i холдингова компашя "Луганськтепловоз" цiлком спроможш забезпечити потреби як залiзничного комплексу краши, так i держав СНД. У 2009 р. на Крюювському вагонобудiвному заводi розпо-чалося сершне виробництво пасажирських залiзничних вагонiв, як до цього виготовлялися лише як зразки, плануеться розпочати випуск двоповерхових пасажирських вагонiв. Сучасне украшське залiзничне машинобудування -одна iз найбiльш експортно орiентованих галузей промисловостi. Обсяги ек-спорту сягають 80 %, а окремоï продукци - 90 % [6]. С^мке скорочення об-сягiв залiзничних перевезень у 1990-х роках призвело до утворення тимчасо-вого надлишку вантажних вагошв, вщповщно, протягом тривалого часу попит на новi вагони був на низькому рiвнi. Як наслщок, вiдбулося старiння парку вантажних вагошв. За таких умов модершзащя i вщновлення основних фондiв украшських залiзниць особливо актуальнi. Лише "Укрзалiзниця" пла-нуе до 2015 р. витратити близько 30 млрд грн на кушвлю рухомого складу. Подiбнi масштабш програми модернiзацiï локомотивного парку прийнят i в iнших державах СНД - Роси, Казахстанi, Бшорусп. А украïнськi виробники мають можливють завоювати новi перспективнi нiшi [7].
Украшська РСР виробляла i ремонтувала 70 % цивiльного та вшсько-вого флоту СРСР. На украшськш територiï знаходилося 11 суднобудiвельних заводiв, 7 пiдприемств судового машинобудування, 11 тдприемств морсько-го приладобудування, 27 науково-дослщних iнститутiв i конструкторських бюро. Серед них - ВАТ "Дамен Шипярдс Океан", державне шдприемство "Суднобудiвний завод iменi 61 комунара", холдингова компанiя "Чорно-
мopcький cyднoбyдiвний завoд", ВAТ "Iллiчiвcький cyднopeмoнтний завoд". Завантажсння cyднoбyдiвниx завoдiв Укpаïни нс пepeвишye 40 О, сфсктив-шсть виpoбництва низька. Затpати на oбpoблeння тoнни металу cтанoвлять 120-150 люди^-годин, тoдi як у Пiвдeннiй Kopeï цсй пoказник cтанoвить 29 люди^-годин, у Pociï - 105 людинo-гoдин. За такиx yмoв нi пoдаткoвi пiльги, нi дсшсвизна тpyдoвиx pecypciв i cиpoвини нс зpoблять у^аш^кс cyднoбyдyвання кoнкypeнтocпpoмoжним на cвiтoвoмy pинкy [S].
У cyчаcнiй мiжнаpoднiй тopгiвлi пoнад S0 О тoваpiв пepeвoзять мo-peм. У 19S5-2010 pp. oбcяг мopcькиx пepeвeзeнь зpic yдвiчi i пepeвишив 7 млpд тонн за prn. Свiтoвий фiнанcoвий oбopoт у cфepi мopcькиx вантажниx пepeвeзeнь - 230-250 млpд дoл. СШЛ, вилoв pиби i дoбyвання мopeпpoдyк-тiв - 35-40 млpд дoл. СШA, дoбyвання нафти i газу на мopcькиx шeльфаx -S0-100 млpд дoл. СШA. Пoeднання мopcькиx вантажниx пepeвeзeнь iз cyднo-бyдiвнoю галуззю мoжe дати Укpаïнi вагомий пpибyтoк, ocкiльки низька pe^ табсльтсть, xаpактepна для cвiтoвoгo cyднoбyдyвання, мoжe кoмпeнcyватиcя за pаxyнoк eкcплyатацiï cyдeн. Дoxiд вiд eкcплyатацiï cyдна в cepeдньoмy ут-pичi, а у pибальcтвi - у 4-5 pазiв пepeвишye ваpтicть йoгo бyдiвництва. A poз-винснс cyднoбyдyвання дае змoгy завантажити cyмiжнi гадyзi пpoмиcлoвocтi. ^бто найбiльший eкoнoмiчний сфскт вiд бyдiвництва cyдна виникае за yмo-ви дого eкcплyатацiï, cамe тoмy i Швдснна Kopeя (3S О cвiтoвoгo pинкy cyд-нoбyдyвання), i Япйтя (25 О cвiтoвoгo pинкy), i ^тай (14 О cвiтoвoгo pин-ку) з пoчаткy 2009 p. знизили пoдаткoвe навантажсння на cyднoбyдyвання вдвiчi [S]. В Укpаïнi внаcлiдoк нeпocлiдoвнoï пoдаткoвoï пoлiтики (часта змь на cтавoк oпoдаткyвання, мexанiзмiв наpаxyвання та cплати пoдаткiв, вдаут-нicть cтабiльниx пoдаткoвиx пiльг для iнвecтopiв), чиcлeнниx бюpoкpатичниx пepeпoн на шляxy peадiзацiï iнвecтицiйниx пpoeктiв, нeпiдгoтoвлeнocтi бшь-шocтi пiдпpиeмcтв дo швсстування, вiдcyтнocтi гpамoтнoгo iнвecтицiйнoгo планування, xpoнiчнoï збиткoвocтi вiтчизняниx cyднoбyдiвниx завoдiв ^зи-цiï cyднoбyдyвання втpачeнi нс лишс на мiжнаpoдниx, а й на внyтpiшньoмy pинкy. Mopcький флoт У^аши заcтаpiв, бiльшicть cyдeн нс в^^в^ють ви-мoгам мiжнаpoдниx кoнвeнцiй. Бшьшс нiж 92 О вантажiв, як oбpoбляють в yкpаïнcькиx пopтаx, тpанcпopтyютьcя iнoзeмними cyднами. Вiтчизнянi вepфi здeбiльшoгo пpocтoюють абo пpацюють на закopдoннoгo замoвника. Базoвoю пpoблeмoю yкpаïнcькoгo cyднoбyдyвання е вiдcyтнicть влаcниx кoштiв, фь нанcoвoï пiдтpимки дepжави, тpyднoшi у залучснш фiнанcoвиx pecypciв тpe-rix cтopiн. Виxiд вбачаeтьcя у заcтocyваннi opигiнадьниx фopм кpeдитyвання, дo якж ваpтo вiднecти cтвopeння банкiвcькиx кoнcopцiyмiв, шo дае змoгy за-лучати значш кpeдитнi pecypcи, дивepcифiкyвати ^сдит pизики, пiдтpимy-вати лiквiднicть баланЫв банкiв-yчаcникiв кoнcopцiyмy. В Укpаïнi мoжна cтвopити cпpиятливi yмoви для залучсння iнвecтицiй у cyднoбyдiвнy галузь за pаxyнoк cпиcання з пiдпpиeмcтв бopгiв, пoвepнeння 1'м мoжливocтi CTbo-peння oбiгoвиx кoштiв, надання пoдаткoвиx i митнж пiльг, шдяxoм запpoва-джсння cпeцiадьнoгo eкoнoмiчнoгo peжимy фyнкцioнyвання cyднoбyдiвнoï пpoмиcлoвocтi [9].
Укpаïна вxoдить дo вocьми кpаïн cвiтy, якi мають пoвний цикл виго-тoвлeння л^аюв - вiд ïx пpoeктyвання дo запycкy в cepiйнe виpoбництвo. Су-
часний стан авiацiйноï галузi складний - багато тдприемств зупинили вироб-ництво i припинили продаж лгтакгв, мають кредиторську заборговангсть, зно-шенi виробничi фонди, бракуе квалгфгкованих кадрiв. Для пгдтримки вгтчиз-няного авiабудування у 2008 р. було розроблено програму фгнансового та ор-ганiзацiйного оздоровлення авiабудiвноï галузi, яка складалася з трьох етапiв: (1) завершення фiнансового та оргашзацшного оздоровлення пiдприемств га-лузi та початок у 2008 р. масштабноï антикризовоï кампанiï, яка передбачала збiльшення фiнансування авiабудування з держбюджету до 380 млн грн, що дало змогу частково модернгзувати обладнання та закупити комплектуючi для виробництва лгтакгв, збiльшити статутний капiтал кшвського заводу мАвiантм i Харкiвського авiацiйного виробничого пiдприемства. У 2009 р. фг-нансування галузi здiйснювалося за рахунок стабшзацшного фонду сумою близько 500 млн грн. Так, на АНТК iм. Антонова здiйснювали таю проекти: 1) побудови дослгдного зразка регюнального пасажирського лiтака Ан-148-200 (55 млн грн), створення та побудови тренажера лгтака Ан-148 (5 млн грн), впровадження в експлуатацгю регюнального пасажирського лггака Ан-148-100 (15 млн грн); 2) повна реконструкцгя i модернгзацгя базових тдприемств; 3) забезпечення ашацшно1" галузг надгйними ринками збуту та координацгя зусиль гз виробництва лгтакгв гз гншими крашами. Для цього слгд вгдновити довгру до Украши тих закордонних партнергв, якг рангше за-мовили лгтаки i заплатили за них, але ix не отримали. Для виконання експор-тних контрактiв авiазаводам намiчено видглити гз стабiлiзацiйного фонду 260 млн грн. Кргм цього, украшськг пiдприемства повиннг поглиблювати спгвпрацю з краïнами, як мають потребу у вгтчизняних лiтакаx (Росгя, Китай). З метою оздоровлення авiапромисловостi Мшгстерство промислово!" по-лгтики пгдготувало основу для корпоратизацiï авiапiдприемств, як входять до складу державного концерну "Антонов" (АНТК гм. Антонова, КгАЗ "Авiант", Харкiвське державне авгацгйно-виробниче пгдприемство, 410 завод цившьно1" авгаци). З метою реструктуризаци кредиторсько1' заборгованостг виргшено ви-пустити облггаци Харкгвського авгацгйного пгдприемства на суму 1,62 млрд грн i Кшвського заводу "Авгант" на суму 858 млрд грн. Кргм цього, передбачаеться зменшення вгдсоткгв за кредитами, надання довготермгнових кредитгв пгд гаранти уряду з мгнгмальними вгдсотками, використання коштгв стабшзацшного фонду для сплати вгдсоткгв за кредитами [10].
У 2010 р. Верховна Рада Украши ухвалила законопроект №2515 "Про внесення змгн до деяких законгв щодо державно1' пгдтримки лгтакобудгвно1' га-лузг", що на 6 рокгв звгльняе авгабудгвнг пгдприемства вгд сплати земельного податку i ПДВ у разг гмпорту необхгдно1' у виробництвг продукци (кргм пгдак-цизно1'), гстотно спрощуе митний режим, вводить низку пгльг пгд час визначен-ня обсяггв амортизаци основних фондгв i формування валових доходгв. Пгльго-вий пергод впроваджено до 2016 р. [11]. Особливгстю авгабудгвно!" галузг е формування пакета замовлень на поставки лгтаюв на тривалий пергод. Зокре-ма, мова йде про мгжнароднг контракти з Лгвгею на постачання Ан-74, Ро-сгею - на Ан-148, 1ндгею - на ремонт i модершзащю лгтакгв Ан-32, Китаем -на постачання авгацгйних двигунгв для лгтаюв Л-15. Станом на 2010 р. гснуе понад сто замовлень та опщошв на лгтак Ан-148-100. Це перший лгтак в Укра-
im, який повнiстю спроектовано методом комп'ютерного моделювання. Це приклад ефективно'' спiвпрацi втизняних i росiйських лiтакобудiвникiв. Аш-акомпашя мAеросвiтм домовилася про купiвлю або постачання в лiзинг протя-гом трьох рокiв десяти лiтакiв Ан-148 i його модифжаци Ан-158 з АНТК iм. Антонова [12]. У 2011 р. у коопераци з Рошею завершиться розроблення i вип-робування вiйськово-транспортного лiтака Ан-70, розробником якого е АНТК iм. Антонова, виробником - ДП мКiAЗ "Ашант", замовником - Мiноборони у ствробгтництш з десятками вiтчизняних та росшських пiдприемств [10].
Укра'нська космiчна галузь налiчуе 7 конструкторських бюро, науко-во-дослiдних i проектних iнститутiв, 12 промислових шдприемств, 13 спещ-алiзованих пiдприемств i установ. Ii основою е ДП "Конструкторське бюро "Швденне" iм. Янгеля" i ВО "Швденний машинобудiвний завод iм. Макарова". Укра'на володiе трьома видами сучасних ракетоносив: "Зенiт", "Днiпро", "Циклон-3". 1х використовують для запускiв Росiя, США, кра'ни Свропи. Наша кра'на спiвпрацюе з Бразилiею, Китаем, Iндiею, Египтом, 1зра'лем, бере участь у мiжнародних проектах "Вега", "МКС", "Радюастрон", "Спектр", "Га-лiлео", "Sea Launch", "Land Launch". "Sea Launch" ("Морський старт") - це ра-кетно-космiчний комплекс морсько'' бази, створений для запуску комер-цiйних супутникiв рiзного призначення iз акватори Тихого океану. Розмщен-ня старту на плавучш платформi дае змогу обирати оптимальне з погляду енергетичних можливостей ракетоноЫя мiсце старту. Проект розпочався у 1995 р. Його учасники - "Boeing Commercial Space Company" (40 % капиталу), росшська РКК "Енерпя" iм. Корольова (25 %), норвезька "Aker Kvaerner" (20 %), укра'нське КБ "Пiвденне" (5 %) i ВО "Пiвденний машинобудiвний завод iм. Макарова" (10 %). Укра'нська ракета "Зенiт-3SL" у перюд 19992009 рр. здiйснила 30 старев, тiльки два пуски закшчилися невдало [13]. "Land Launch" ("Наземний старт") е продовженням "Морського старту", здшснюеться консорцiумом "Sea Launch" i росшсько-украшською компанiею "Мiжнароднi космiчнi послуги". Проект розпочався у 2004 р. Ракетоноси за-пускають iз стартово'' площадки на космодромi "Байконур". '^m^SL" у пе-рiод 2008-2009 рр. здшснила 3 старти [14]. Новий етап розвитку Укра'ни як космiчноi держави - укра'нсько-бразильський проект будiвництва на приек-ваторiальному космодромi "Алкантара" стартового комплексу для модершзо-ваного ракетоношя "Циклон-4". Укра'нсько-бразильське СП "Алкантара-Цик-лон-Спейс" створене у 2006 р. Права й обов'язки учасникiв, фшансування проекту подiленi порiвну. Сума статутного фонду - 105 млн дол. США. Бра-зилiя будуе загальну iнфраструктуру пускового центру "Алкантара", Украша - ракетоносш "Циклон-4", системи й агрегати техшчного та стартового комплекЫв. Закiнчення робiт iз стартового комплексу плануеться на 2011 р., перший запуск ракети - на 2012 р. [15].
Укра'нський ВПК тюно пов'язаний iз росiйським, понад 70 % тд-приемств-постачальникiв систем i комплектуючих для укра'нських шдприемств знаходяться в Роси, бшьшють укра'нських пiдприемств працюе зав-дяки росiйським контрактам. Самостiйно Укра'на здатна виробляти танки Т-84 ("Оплот" i "Ятаган"), низку бронетранспортерiв, проводити модершзацш танкiв Т-55, Т-62, Т-64 ("Булат"), Т-72. Базовим пiдприемством галузi е ДП
"Завод гм. Малишева". Найбгльш гстотним з тих, що реалгзуються, експор-тних замовлень, е укладений у 2008 р. контракт на постачання силових установок з двигуном 6ТД-2 в КНР для установки на китайський танк МБТ-2000 [16]. Основнг фонди вгтчизняного ВПК зношенг на 70 %. Низька рентабель-нгсть i доходи вгд продажу технгки унеможливлюють модершзащю основних фондгв. За стандартами економгчно розвинених краш для надежного гснуван-ня внутргшнього ринку озброень витрати держави на оборону повиннг стано-вити 2-2,5 % ВВП. У 2009 р. реальний вгйськовий бюджет становив 0,7 % ВВП (7,4 млрд грн). За таких умов обороннгй галузг Украши потргбно вийти на ринок ремонту радянсько1' технгки у Схгднгй Сврош. Зггдно з оприлюдне-ною у 2009 р. профгльним комгтетом Держдуми Росшсько1' Федераци гнфор-мацгею, вартгсть перспективних довготермгнових контрактгв на ремонт вгйсь-ково1' технгки краш Схгдно1' Свропи становить 42 млрд дол. США [8]. У кгнцг 2009 р. Украша уклала контракт на виробництво i постачання танкгв та бро-нетехнгки, а саме танюв Т-84 "Оплот", бронетранспортерГв БТР-4, до 1раку. Загальна сума операци - 2,48 млрд дол. США. Виконанням замовлення займаеться КБ Гм. Морозова (Харюв), ДП "Завод Гм. Малишева" [17]. У планах вГтчизняного ВПК - продаж Бразилп трьох координатних радюлока-цшних систем, танюв Т-84У "Оплот", бронетранспортерГв БТР-4. Зпдно з прийнятою у 2009 р. програмою модершзаци армп, до 2030 р. БразилГя мае намГр витратити на кушвлю збро1' 74 млрд дол. США [8].
Автомобгльна промисловють Украши виробляе ус типи транспортних засобГв - легковГ автомобш ("АвтоЗАЗ"), вантажш, спецавтомобш, вшсько-ву автомобгльну техшку ("АвтоКрАЗ"), мюью та мапстральш автобуси ("Лаз"), автомобш пГдвищено1' прохщност ("Луаз"), мотоцикли ("КМЗ"). Ук-рашсью шдприемства випускають усю номенклатуру матерГалГв i комплекту-ючих до автомобшв - Бшоцерювський i Дншропетровський шинш заводи, Дншропетровський завод "1ста" з виробництва акумуляторГв, Кам'янець-По-дгльський завод Гз виготовлення джгутГв проводГв i комутацшного обладнан-ня, Кременчуцький колоний завод, Херсонський електромашинобудГвний завод Гз виробництва стартерГв i генераторГв. Шсля розпаду Радянського Союзу впчизняна автомобгльна промисловють обрала стратегда коопераци з шозем-ними виробниками, внаслщок чого на украшських шдприемствах збирають бшьшють автомобгльних брендГв свпу. В Укра1'ш дГе чотири шдприемства повномасштабного виробництва автомобшв з вГтчизняним катталом -"ЗАЗ" (у складГ "УкрАвто"), "Сврокар", "Богдан" i "КрАСЗ". Асощащя авто-виробниюв Украши зазначае слабше порГвняно з европейським, американсь-ким i далекосхщним техшчне забезпечення промисловостГ, нерозвинену ш-фраструктуру виробництва сучасних матерГалГв i компонентГв для випуску автомобшв, високу вартють фшансових ресурЫв i податкове навантаження та пропонуе створити державш програми стимулювання i шдтримки дГяль-ност тдприемств Гз шдвищення техшчного рГвня виробництва, реалГзовува-ти ефективш мехашзми залучення швестицш у виробництво та забезпечити мехашзми ïx захисту, заохочувати створення робочих мюць, стимулювати ек-спорт продукци i вводити нетарифш методи захисту ринку. В шшому разГ га-лузГ загрожуе наплив бшьш дешевих автомобшв, здебгльшого з краïн Ази (Китай, Швденна Корея) й 1нди.
Наукймюткс машинoбyдyвання - джepeлo пocтiйниx iннoвацiй e^^-мiчнo poзвинeниx кpаïн. Самс тому cтpyктypа машинoбyдyвання СШA, Яш-ни, вС xаpактepизyeтьcя пepeважнoю чаcткoю наyкoмicткoгo виpoбництва. Складнicть cyчаcниx тexнoлoгiй i cтвopeння на ïx ocнoвi шу^м^^го ^o-дукту пoтpeбye кoнцeнтpацiï фiнанcoвoгo й iнтeлeктyадьнoгo капiталy, тoмy poзpoблeння та виpoбництвo cyчаcнoгo наyкoмicткoгo пpoдyктy пepeйшли нацioнадьнi кopдoни та ^ивсли дo cтвopeння тpанcнацioнадьниx кopпopацiй. На чаетку 5-7 найбiльшиx тpанcнацioнадьниx cтpyктyp пpипадаe бшьшс н1ж 50 О cвiтoвoгo виpoбництва наyкoмicткoï пpoдyкцiï. На цьoмy eтапi для Ук-pаïни важливo cтвopити такi виpoбничi наyкoвo-тexнiчнi cтpyктypи, як1 були б здатш ув1йти дo кoнфiгypацiï мiжнаpoдниx виpoбничиx зв'язюв. Для цьoгo нeoбxiднo видшяти кoшти на наyкoвi дocлiджeння у машишбудуванш на piв-m 2-3 О ВВП, ocкiльки цс poблять eкoнoмiчнo poзвинeнi кpаïни [1].
Рoзвитoк машинoбyдyвання мoжe вiдбyватиcя виняткoвo на шнйва-цiйнo-iнвecтицiйнiй ocнoвi за pаxyнoк забсзпсчсння poзpoблeння вiтчизняниx тexнoлoгiй абo за pаxyнoк eфeктивнoгo викopиcтання за^з^снта тexнoлo-г1й. В Укpаïнi cкладаeтьcя замкнснс кoлo пpoблeм - забсзпсчити шнйва-ц1йний poзвитoк галуз1 мoжливo за pаxyнoк фopмyвання iнвecтицiйниx pe-cypciв, а ïx напpацювання залсжить в1д iннoвацiйнoгo i тexнoлoгiчнoгo piвня пpoдyкцiï. Тoмy, наcампepeд, чepeз важсл1 дepжавнoï пoлiтики ваpтo забсзпс-чити тдвишсння пpoдyктивнocтi фyнкцioнyвання тиx ^д^^мотв i галузсй, як1 пpeдcтавлeнi у cтpyктypi машинoбyдyвання i мoжyть забсзпсчити фopмy-вання iнвecтицiйниx pecypciв галузь Оcкiльки галуз1 машинoбyдyвання xа-pактepизyютьcя piзним piвнeм poзвиткy, тo юнують piзнi мexанiзми cпpияння змш1 cтpyктypи галуз1 в напpямкy iннoвацiйниx виpoбництв i шдвишсння мiжнаpoднoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi пpoдyкцiï:
• для галузсй з ви^ким plвнeм мiжнаpoднoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi (лlтакo-будування, pакeтнo-кocмlчна галузь, ВПK) гoлoвнe завдання - збepeгти та poзвинyти кoнкypeнтнl пepeваги, заcнoванl на влаcниx нау^в^ poзpoблeн-няx;
д __и __* *
• для галузсй, пpoдyкцiя якиx нс вадшвадае cвlтoвим аналoгам, алс RopHc-тует^я внyтplшнlм пoпнтoм (пoбyтoвe машинoбyдyвання, автoмoбlлeбyдy-вання) ваpтo виRopнcтoвyватн ycl фopми cпlвpoбlтннцтва з lнoзeмнимн тд-пpиeмcтвами, як cпpнятнмyть cтвopeнню влаcниx кoнкypeнтоcпpoмoжниx mдпpнeмcтв;
• для галузсй, як xаpаRтepнзyютьcя пpoгнoзннм зpocтанням пoпнтy (eлeктpoн-нс та eнepгeтнчнe ycтатROвання, нафтoxlмlчнe oбладнання та oбладнання для eлeктpoeнepгeтичнoï галyзl), i галузсй, пoпнт на пpoдyкцiю яRнx в УRpаïнl на cyчаcнoмy eтапi poзвнтRy фаRтнчнo вдутый, oднаR cамe ц1 внpoбннцтва е пepcпeктивними (poбoтoтexнlRа, мсдичнс oбладнання, oбладнання для oxo-poнн навROлишньoгo cepeдoвища) ваpтo пpoвoднтн дocлiджeння мoжлнвocтi cтвopeння таRнx пlдпpнeмcтв в УRpаïнl.
В шнйвацштй cфepi icнye дocтатня кшьюеть poзpoбoк, гoтoвиx дo ввсдсння у виpoбництвo i cпpямoваниx на шдвишсння йoгo кoнкypeнтocпpo-мoжнocтi шляxoм пoкpащeння pecypcooшадниx xаpактepиcтик. Шиpoкe впpo-ваджсння pecypcoшадниx тexнoлoгiй е мснш вифатним пopiвнянo 1з зб1ль-шснням видoбyткy падивнo-eнepгeтичниx i cиpoвинниx pecypciв, :m,o ocoбли-
во важливо в умовах, коли щна виробництва енергоресурсГв i продукпв ïxньоï перероблення близька до свгшво1" або вища за не". Недостатне швестування технологш у машинобудування веде до технолопчно1" деградаци виробництва. У середньотермшовш перспективГ не очжуеться значного приросту швестицш у технолопчне переозброення машинобудГвного комплексу, тому варто поеднати два процеси - з одного боку, необхщно максимально використову-вати наявний, частково адаптований до ринкових умов технолопчний потен-щал з одночасним швестуванням розробок нових i модершзащею тих видГв продукци, яю виробляються, з метою полшшення 1'хнГх споживчих властивос-тей i техшко-економГчних параметрГв, з шшого, варто розширювати прогре-сивну технолопчну базу машинобудування за рахунок вже розроблених i частково впроваджених у виробництво наукомютких ресурсоощадних технологш, для яких не потрГбне створення ново!' виробничо!" бази. Щ позитивш процеси повинш бути здшснет в найближчш перспективГ за умови, що прирют виробництва скеровуеться переважно на задоволення внутршнього попиту, а держава проводить ефективне регулювання щн на продукщю галузей -при-родних монополютГв i умов зовнiшньоï торпвль ГалузГ машинобудування, яю втратили конкурентш позицiï на внутршньому ринку, вже зараз потребують шдвищення якост продукцiï за рахунок впровадження передових науково-техшчних розробок у поеднанш з вщновленням значноï частини використову-ваного устатковання. При цьому шновацшна полГтика в них повинна бути орГентована на активне Гмпортозамщення. НайбшьшГ можливост в цш сферГ мають галузГ машинобудування, яю виробляють споживчГ товари. НадалГ прь оритетним повинно стати кардинальне вщновлення виробничого апарату на основГ використання шновацшних технологш i реадiзацiï наявних наукових розробок, ютотного шдвищення продуктивност основного кашталу, подаль-шоï змши структури товарного виробництва i розвитку швестицшного машинобудування. Для цього необхщно провести: 1) модершзащю тдприемств на базГ високопродуктивного, ресурсоощадного устатковання; 2) оптимГзащю форм об'еднання тдприемств у штегроваш структури в межах виробництва конкурентоспроможноï продукцiï; 3) створення системи керування яюстю й умов ïï сертифжаци; створення ринково орГентованих систем керування шд-приемствами (НДККР, кадрГв, фшанЫв, шновацш) [19, с.111-120].
Висновки. Основними проблемами машинобудiвноï галузГ Украши е, по-перше, нагальна потреба у вщновленш застарiлоï теxнологiчноï бази, подруге, вщсутшсть ресурЫв для ïï оновлення, i по-трете, неоднорщшсть розвитку галузГ з низькою часткою нових наукомГстких технологш i розробок. У зв'язку Гз рГзним рГвнем розвитку машинобудГвних тдприемств юнують рГзш мехашзми сприяння змши структури галузГ в напрямку шновацшних вироб-ництв i шдвищення конкурентоспроможност продукци машинобудування на мГжнародному ринку. Для висококонкурентних на свГтових ринках машино-будГвних виробництв варто зберГгати i змщнювати свою конкурентну перевагу, засновану на наукомютюй продукцiï. Для конкурентних на внутршньому ринку суб'ектГв машинобудування потрГбно залучати шоземний досвщ у створенш ушкального власного продукту. Для потенцшно конкурентних ма-
шинобудiвних шдприемств n0Tpi6H0 проводити розвiдки з можливост побу-дови виробничих потужностей на територи Украши.
Л1тература
1. Машиностроение Украины: текущие тенденции. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minprom.ua/news/755.html.
2. Труднощ1 в переход1 до сучасних технологий виплавки сташ в Укрш'ш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.news/bau/com/ua/20101015/trudnoschi-v-perehodi-do.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrrudprom.com/digest/dstaln120307.html.
4. "Мотор Оч" з1бралась в Росш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. рroject/ukrinform/ua/news/12312.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lityo.comua/w573.html.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.industry.kmu.gov.ua/control/uk/index.
7. Всеукра'нський транспорт на газ // Магистраль - 22-28.05.2010. - № 39(1518). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.magistral-uz.com.ua/arhiv/201039/pdf.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.newsland.ru/News/Detail/id/44376.
9. Суднобудування в Укра1'ш - курс на виживання. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.politikan.com.ua/posts/view? id=3739.
10. Дмитренко Е.Д. Основш напрямки розвитку ав1ацшно'1 промисловосп Украши / Е.Д. Дмитренко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.ua/portal/soc_gum/ ppei/2010_25/dmitrenko.pdf.
11. Рада звшьнила украшську ав1апромислов1сть вщ сплати податкiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.newsru.ua/finance/21jan2010/avia_save.html.
12. АНТК й "Аеросвгт" домовилися про поставки протягом трьох роюв 10-ти л1таюв Ан-148 i Ан-158. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrinform.ua/ukr/order/? id=812643.
13. "Морський старт" може вщновити пуски лiтом 2011 р. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.mil.in.ua/novyny-opk/morskyy-start-mozhe-vidnovyty-pusky-litom-2011-r.
14. Укра1'нськ1 ракети запускатимуть з землi, а не з моря. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epravda.com.ua/news/4b49a9a2466fo.
15. Укра1'нсько-бразильський проект "Алкантара Циклон Спейс" здшснить перший запуск ракети-ноая "Циклон-4" у 2012 рощ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. golosua.com/2010/09/16/ukrayinsko-brazilskij-proekt-alkantara-ciklon-spej/.
16. Завод iM. Малишева ниш може випускати 100 танкiв та 200 БТР на рiк. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zamkova.info/index/php? newsid=4731.
17. Укра'на шдписала найдорожчу угоду на поставку танюв в 1рак. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zamlova.info/2009/12/10/ukrayina-pidpisala-najdorozhchu-ugodu-napostavku.html.
18. УкраТнсьи автовиробники прогнозують спад автомобшьного ринку наступного року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.radiosvoboda.org/content/article/1862861.html
19. Малащук Д.В. Особливосп шновацшного потенцiалу машинобудування Украши / Д.В. Малащук // Актуальш проблеми економки. - 2005. - № 2(44). - С. 111-120.
Комаринец С. О. Анализ отрасли машиностроения в национальной экономике
Машиностроительный комплекс является основой экономики любого государства. Именно поэтому выявление основных его проблем и нахождение оптимальных способов их преодоления является особенно важным для государства и общества. Установлено, что в связи с разным уровнем развития машиностроительных предприятий существуют разные механизмы содействия изменения структуры отрасли в направлении инновационных производств и повышения конкурентоспособности продукции машиностроения на международном рынке.
KomarynetsS.O. Machine-building industry review in the national economy
Machine-building complex is the base of the any state economy, that is why the discovery of its main problems and finding optimal ways to overcome them is essential for state and society. It is set that in connection with the different level of development of
machine-building enterprises there are different mechanisms of assistance of change of structure of industry in direction of innovative productions and increase of competitiveness of products of engineer at the international market._
УДК331.101.3:658 Доц. В.1. Куцик, канд. екон. наук;
магктрант €.В. Бараншков - Львiвська КА
ТЕХНОЛОГ1Я РЕ1НВЕСТУВАННЯ ПРИБУТКУ
шдприемств po3apœhoï торг1вл1
Зважаючи на важливють процесу розподшу прибутку у виконанш низки важ-ливих завдань дiяльностi шдприемства, дослщжено значення та видшено основш взаемозв'язки, складовi елементи та особливостi щентифшацп системи розподiлу прибутку пiдприемства, проаналiзовано особливостi реiнвестування прибутку в аль-тернативних економiчних системах.
Ключов1 слова: прибуток, розподш прибутку, реiнвестування прибутку, пщ-приемство роздрiбноï торгiвлi.
Вступ. Особливост функцюнування шдприемства в ринкових умовах господарювання пояснюються важливютю отримання позитивних кшцевих фшансових результата. Отриманий прибуток виконуе низку важливих фун-кцш для подальшоï ефективноï д1яльност1 шдприемства. Його використання за р1зними напрямками, питома вага часток у загальнш величиш може приз-вести до шдвищення прибутковост та ринковоï вартост шдприемства, до формування його позитивного !мщжу, зростання добробуту пращвниюв, ок-реслення позитивних тенденцш розвитку. Проте невмше його використання спричиняе втрати вже досягнутих позицш, попршуе перспективи розвитку шдприемства, формуе внутршш негативш тенденцiï у фшансово-господарсь-кш дiяльностi пiдприемства за сприятливих умов зовшшнього середовища. Уникнення цих проблем забезпечуеться розумшням важливостi розподiлу прибутку в управлшш пiдприемством. Багато науковщв минулого та сього-дення схиляються до думки, що найважлившою проблемою економши е проблема розподiлу, конкретизуючи - проблема справедливого розподшу. Зазначимо, що змша суспшьно1" формацiï, типу економiчноï системи, значення державного регулювання не зменшуе важливостi завдань, що повинш бути вирiшенi в ходi проведення розподiлу прибутку, а тим бшьше не вирiшуе 1'х автоматично. Отже, розподiл прибутку пiдприемства, що характеризуеться появою та необхщшстю використання низки економiчних iнструментiв, треба розглядати як систему, важливу дшянку в управлшш шдприемством.
Зважаючи на важливють завдань, що виршуються в ходi розподiлу прибутку шдприемства, цей напрямок наукових дослщжень вщображено у працях багатьох вчених. Зокрема, проблеми ефективного розподiлу прибутку дослщжували такi вiдомi зарубiжнi вченi-економiсти, як: Ф. Модшьят, М. Мiллер, С. Бр^хем, Ван Хорн Дж.К., А. Бабо та шшь Проте ixm працi найчастiше стосуються питань, що пов'язаш з тiею частиною прибутку, що йде на споживання, а саме полчищ виплати дивiдендiв власникам акцюнер-них пiдприемств та майже не стосуються проблем забезпечення ефективного решвестування прибутку. Вагомий внесок у вивчення рiзних аспекта пол^и-
