УДК 338.45:339.5:332.135(477) Мар1я Олександр1вна Гусева,
канд. екон. наук
Оксана 1гор1вна Шевчук,
канд. екон. наук Назарш Миколайович Попадинець
1нститут репональних дослiджень НАН Украши, Львiв
ОЦ1НКА РЕГ1ОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТОВАРООБ1ГУ УКРА1НИ З ее У КОНТЕКСТ1 РОЗВИТКУ II ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ
У сучасних умовах розвиток украш-сько! промисловосп вщбуваеться шд впли-вом внутршшх та зовшшшх чинниюв, серед яких важливе мюце посщають м1жнародн1 штеграцшш процеси. Тому одним провщних чинниюв зростання та рацюнального вико-ристання промислового потенщалу Украши е европейський вектор ll регюнально1 економь чно! штеграцп. Ниш Украша чгтко декларуе свое прагнення бути учасницею Свропейсь-ко! спшьноти. Свропейський виб1р ll зовшш-ньо! политики толеруеться на найвищому державному р1вн1 та шдтверджуеться знач-ною кшьюстю активних заход1в, спря-мованих на поглиблення як економ1чного, так i шших аспекпв ствробгтництва з GC. Тому грунтовний аналiз розвитку промислового сектору Украши в умовах евроштеграцп мае важливе значення для вироблення li ефе-ктивно! зовнiшньоекономiчноl полiтики на вшх рiвнях.
Теоретичним проблемам штеграцп та адаптацп економiки Украши до умов Свро-пейського Союзу присвячено пращ вгтчиз-няних науковцiв, а саме А. Гальчинського, В. Гейця, Б. Губського, I. Грицяка, Д. Лук'я-ненка, В. Романенка, К. Смирнова, С. Соколенка, Л. Чернюк, А. Чухна [1-10] та ш Од-нак, незважаючи на значну кшьюсть прове-дених дослiджень, питання оцшки впливу европейсько! штеграцп на розвиток ук-рашського промислового сектору та обгрун-тування напрямiв формування зовшшньоеко-номiчноl полiтики Укра1ни в розрiзi окремих регiонiв держави дослщжено недостатньо.
Метою статтi е оцшка регiональних особливостей товарообiгу Укра1ни з €С у кон-текстi розвитку ll промислового сектору й обгрунтування евроiнтеграцiйного напряму
© М.О. Гусева, O.I. Шевчук, Н.М. Попадинець, 2013
формування ll зовшшньо1 економiчноl политики.
За роки незалежностi Украши вщбули-ся змiни в напрямах ll зовнiшньоекономiчноl полiтики, а саме поступова переорiентацiя з кра1н-члешв СНД на €С та iншi краши свiту. У зовнiшньоторговельному обiгу (ЗТО) Украши частка кра1н-члешв €С за 2005-2012 рр. зросла з 26 до 31%. У 2012 р. питома вага експорту украшських товарiв до €С у зага-льному обсязi експорту Укра1ни становила 24,5%, а питома вага iмпорту з кра1н-члешв СС до Украши - 32,7% загального обсягу iмпорту краши [11]. Якщо розглянути рiвень ЗТО Укра1ни з кра1нами СС у регюнальному вимiрi (рис. 1), то можна спостертати, що лщерами за показниками ЗТО до кра1н СС е м. Ки1в, а також Донецька, Дншропетровсь-ка, Кшвська, Львiвська та Закарпатська области Вони разом складають 70% загального обсягу ЗТО краши.
Таю тенденцп пов'язаш передусiм iз значною роллю зовнiшньоекономiчних чин-никiв у структурi промислового комплексу цих регiонiв, що е також !х характерною осо-бливiстю, i спецiалiзацiею цих регюшв на ек-спортi продукцп металургшного комплексу, мiнеральних продуктiв та продукцп галузей машинобудування. Зокрема, кра1ни СС е го-ловними стратегiчними партнерами цих реп-ошв та рецишентами продукцп даних галузей промисловостi. Проте сконцентрованють експорту вказаних регюшв на досить обмежено-му наборi товарних груп суттево пiдвищуе ризики залежностi вiд поточних коливань кон'юнктури европейських ринкiв. А специ-фша промислово1 структури даних областей, у якш переважають ресурсоемнi (насамперед енергоемш) виробництва, зумовлюе значний
14000000 -|
12000000 10000000 8000000 6000000 4000000 2000000 0
СУ
♦ 1111< < < > м *л(У-
АААААААААААА
¿У ¿.о <£.»
ф & А А А А
4-" ¿Я
/
Рис. 1. Зовншньоторговельний об.г Украгни врозр.з. ii регюмв у 2012р., тис. дол. США [12]
рiвень !х залежносп вiд iмпорту вiдповiдних вищв сировини та матерiалiв [13, с. 85].
Ощнка експортних можливостей про-мисловостi регiонiв Укра!ни та величина 1х зовнiшньоторговельного обiгу з кра!нами СС свiдчать про високий рiвень штеграцп даних регiонiв з СС та випднють евроштеграцшно-го вектора як для цих областей, так i для держави в цшому.
Щоб визначити, наскiльки тiсною е спiвпраця Укра!ни з кра!нами-членами СС, необхщно проаналiзувати рiвень 11 штеграцп з СС (рис. 2). Його можна вщобразити за до-помогою показника iнтенсивностi торгiвлi, який шюструе, наскiльки активною е торпв-ля (об^) певно! держави чи репону з тiею чи iншою кра!ною. Вiдповiдно чим бiльше зна-чення цього показника, тим вище рiвень ш-теграцп кра!ни чи репону.
Рис. 2. Ревень Штеграцп Украгни вpo.3pi.3i iiрегютву 2012р., % [13]
- Економ.ка промисловостi Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 41
2013, №4 (64)
Як видвд з p^. 2, гоказник irn^c™-нocтi 3TO cyттeвo вiдpiзняeтьcя пo peгioнаx Укpаïни, щo cвiдчить пpo piзнe cпpямyвання пpiopитeтiв ïx eкoнoмiчнoï iнтeгpацiï. ^й-вищий piвeнь за цим пoказникoм мають peri-oни заxiднoгo пpикopдoння Укpаïни, а cамe Тepнoпiльcька, Вoлинcька, Закаpпатcька, Львiвcька, та Чepнiвeцька oблаcтi. ïx piвeнь iнтeгpацiï з кpаïнами GC за ^казнитом irne нcивнocтi oбiгy cтанoвить бiльшe 50%. В oc-вдв^му така тeндeнцiя пoв'язана iз близькь cтю poзташyвання циx peгioнiв та ïx бeзпoce-peднiм мeжyванням iз Gвpocoюзoм, а такoж iз налагoджeнicтю паpтнepcькиx зв'язкiв з кpаïнами-члeнами €С, ocoбливo iз cyciднiми дepжавами. Сepeднe значeння пoказника ш-тeнcивнocтi тopгiвлi пpипадаe на м. Кшв, а
Рш
такoж на цeнтpальнi peгioни дepжави (irn^-cивнicть 3TO агатовить вiд 30 дo 45%).
Пpoаналiзyвавши piвeнь iнтeгpацiï Укpаïни з ^ашами GC y poзpiзi oкpeмиx ма-кpopeгioнiв дepжави, мoжна cпocтepiгати piзнoвeктopнicть ïx iнтeгpацiйниx пpoцeciв та дiамeтpальнicть тeндeнцiй poзвиткy ïx зoв-нiшнix тopгoвeльниx пoтoкiв (pиc. 3-8, ав-тopcькi poзpаxyнки).
Пoказники 3TO У^аши в poзpiзi мак-popeгioнiв cвiдчать, щo пepeважання y OTpy^ тypi 3TO кpаïн CHД cпocтepiгаeтьcя y Cxw-нoмy, Пiвнiчнo-Cxiднoмy, Пpичopнoмopcь-тому та Пpиднiпpoвcькoмy макpopeгioнаx, натoмicть y Заxiднoмy та Цeнтpальнoмy ви-значальними e кpаïни Gвpoпи.
Pk
Pue. 3. Дшамжа ЗТО mа тказнша iнmенсuвнoсmi mopгiвлi Ценmpальнoгo макpopегioнy У^атт
18000000 16000000 14000000 12000000 10000000 8000000 6000000 4000000 2000000 0
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Рш
60
40
20
фаши СИД Gвpoпа
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Рш
0
Pue. 4. Дшамжа ЗТО mа noказнuка iнmенсuвнoсmi mopгiвлi Схiднoгo макpopегioнy y^ürnu
ся
О ся
Тис. дол. США
ON
XI
fcq «
о а S
I =
3
о
#
«
0 а
1 §
р
Чз
Я о
>J
^ s
я g -с s
-S *
^ s
О Uj
^ й ьЗ О
С4 Гч
^ Í О s <\) о о «
ä 5
Q я ^ g
^ s
S' § 2
3 S
S 05
"S == э §
3
I'
OJ
Чз я о
PN
Й я
^ 8 S я я
uj
S S
о*
«
О
<\) О
о'
s
о
«
5
я
я «
я
s §
g
я я
I'
Тис. дол. США
Тис. дол. США
Чз
Я
0
Т? я
1
<-0 3
II
s
о
«
5
я
я «
05
я я я
о
р
о
я
t-H ^
я
1 Я'
я
I'
H
Cd ^ О 05
I
9000000
8000000
7000000
^ 6000000
" 5000000 о
4 4000000
К
н 3000000 2000000 1000000 0
—♦— ^аши СЦД Gвpoпа
«-»—*
2005 2006 2007
2008 2009 Рж
2010 2011
80 70 60 50 40 30 20 10 0%
Kpаïни CHД Gвpoпа
-♦ > ♦
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Рж
Pue. 8. Дтамша ЗТО mа noказнuка iнmенсuвнoсmi mopгiвлi Захiднoгo макpopегioнy Укpаïнu
Шд^ Заxiднoгo макpopeгioнy Укpаïни, дo якoгo включeнo 7 oблаcтeй, а cамe Львiв-№ку, Вoлинcькy, Iванo-Фpанкiвcькy, Tep^-пiльcькy, Закаpпатcькy, Чepнiвeцькy та Piв-нeнcькy, то, як видвд з pиc. 8, piвeнь зoвнiш-ньoтopгoвoгo oбiгy, так cамo як i piвeнь ime гpацiï, тут cyгтeвo вiдpiзняeтьcя i дoмiнye в напpямi кpаïн-члeнiв GC, на пpoтивагy кpаï-нам СЦД. Цe пoв'язанo пepeдyciм iз ^^op-дoнним poзташyванням макpopeгioнy, а тому i на^ям йoгo зoвнiшньoï толпики зopieнтo-ваний здeбiльшoгo на eвpoпeйcькi кpаïни. Kpiм тoгo, данi peгioни з eвpoпeйcьким кpаï-нами, пepeдyciм iз кpаïнами-cyciдами, гов'я-зye щe й icтopичнe минyлe, а татож cпiльнi пpoблeми та iнтepecи, як нинi icнyють мiж
ним на piзниx piвняx, зoкpeма y cфepi e^p-гeтики, eкoлoгiï, науки, ocвiти, кyльтypи то-щo. Упpoдoвж y^oro пepioдy poзвиткy мiж-наpoдниx в^ц^етн Укpаïни eвpoпeйcький вeктop зoвнiшньoeкoнoмiчниx зв'язюв ïï За-xiднoгo макpopeгioнy залишаeтьcя oдним iз найважливiшиx як з точки зopy oкpecлeння пpiopитeтiв того зoвнiшньoï пpoмиcлoвoï пoлiтики, так i в ram^cri викopиcтання тиx гeoeкoнoмiчниx пepeваг, якими вoлoдiють цeй peгioн та вiдпoвiднi кpаïни.
Якщo пpoаналiзyвати oкpeмo ^pm^ cький peгioн, то мoжна зауважити, щo най-вищий piвeнь eвpoiнтeгpацiï cпocтepiгаeтьcя y двox йoгo oблаcтяx - Закаpпатcькiй та Львiвcькiй (pиc. 9).
Pue. 9. Дтамжа ЗТО mа тказнта iнmенсuвнoсmi mopгiвлi Каpnаmськoгo pегioнy У^ат з кpаïнамu СС ^emop^rn poзpахyнкu)
Загалoм стад вщзначити, щo piвeнь отей Kаpпатcькoгo peгioнy з кpаïнами GC e eкoнoмiчнoï iнтeгpацiï вcix бeз винятку oбла- дocтатньo виcoким, ocr^rr чаcтка циx кpа-
!н становить бшьше 50% у 1х зовнiшнiй тор-гiвлi. Зокрема, в Закарпатськш областi у се-редньому 83% 11 зовнiшньоекономiчного обi-гу припадае на кра1ни СС.
Незважаючи на широку географiю зов-нiшньоекономiчних зв'язкiв Карпатського регiону, понад 60% його ЗТО здшснюеться до декшькох основних кра1н, з якими впро-довж тривалого перiоду часу вже налагодже-нi тiснi партнерськi вщосини. Вiдповiдно кожна область мае сво1х основних партнерiв, з якими вона ствпрацюе бiльшою чи мен-шою мiрою. Зокрема, до основних кра1н-партнерiв Львiвськоl областi, до яких вона експортуе свою продукщю, належать Поль-ща, Нiмеччина, Данiя, Велика Бриташя, Че-хiя та Ггалш. Щодо iмпорту у Львiвську область, то понад 60% його основного обсягу належить незмшно Польщi та Кмеччиш,
Найбiльша частка в експортi промис-лово1 продукци Карпатського регiону до кра-1н СС належить хiмiчнiй та легкiй промисло-
решта кра1н мають суттево меншi частки в загальному обсязi iмпорту областi.
Безсумшвно, що структура зовшшньо-економiчних потоюв регiону мае неабиякий вплив на ефективнють i особливо на конку-рентоспроможнiсть його економiки. Незмiн-но висока частка сировини у загальному екс-порт мiстить загрозу збереження динамiки сировинного експорту ^ вiдповiдно, негативно впливае на експортш можливостi його проми-словостi. Натомiсть збiльшення частки маши-нобудiвноl продукци в експортi промислово1 продукци забезпечуватиме динамiчний еко-номiчний розвиток на основi iнновацiй.
Упродовж 2005-2012 рр. для областей Карпатського регюну була характерна тенден-щя збiльшення обсягiв експорту промислово1 продукци до кра1н СС, яка збериалася протя-гом дослiджуваного перiоду часу (рис. 10).
восп, а також продукци галузей машинобу-дування, що разом становлять у середньому 74% експорту вие1 промислово1 продукци
103256,6
: 84719,5
2007
2008
2009
" 38718,2 2006 ■ 1нше
□ Машинобудування
□ Металопродокщя
□ Легка промислов1сть
□ Целюлозно-паперова промислов1сть тс обробва деревини
□ Х1м1чыа промислов1сто
□ Харчова промисловвть
94017,4 2012
Рис. 10. Динамта експортног д1ялъност1 Карпатського регюну в розр1з1 окремих галузей промисловост1 (авторсъю розрахунки за даними джерела [13]), тис. дол. США
perio^, з ниx xiмiчнiй пpoмиcлoвocтi налe-жить 23, лeгкiй - 20, машивдбудуванню -31%. Cлiд зазначити, щo poзшиpeння виpoб-ництв, яю пpацюють на yкpаïнcькiй cиpoвинi в галyзi xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi, cпpиятимe збiльшeнню eкcпopтниx мoжливocтeй данoï галyзi, а ад cвoeю чepгoю - пiдвищeнню на-цioнальниx кoнкypeнтниx пepeваг на eвpo-пeйcькoмy pинкy.
Аналiз впливу eвpoiнтeгpацiï на poзви-тoк галyзi лeгкoï пpoмиcлoвocтi cвiдчить, щo дo cyгтeвиx i бeззапepeчниx кoнкypeнтниx пepeваг як для peгioнy, так i для дepжави за-галoм стад вiднecти ваpтicть i якicть пepвин-нoï cиpoвини (тpадицiйна cиpoвина лyб'яниx кyльтyp i шoвкiвництва) на eвpoпeйcькoмy pинкy. Тoваp, який cтабiльнo маe oднy з най-бiльшиx чаcтoк y ЗТО yкpаïнcькoï швeйнoï пpoдyкцiï, - цe пальта та плащi жiнoчi з вoв-ни. Ц cвiдчить такoж пpo тe, щo cлiд poзви-вати влаcнe виpoбництвo в гpyпi тeкcтильниx матepiалiв iз тpадицiйнoï для Укpаïни œpo-вини - вoвни, льoнy, xiмiчниx вoлoкoн. Kpiм тoгo, вcтyп дo зoни вiльнoï тopгiвлi з GC ви-магатимe вiд yкpаïнcькиx пiдпpиeмcтв лeгкoï пpoмиcлoвocтi випycкy пpoдyкцiï eвpoпeйcь-mi' якocтi, а oтжe, тexнiчнoгo й тexнoлoгiчнo-гo ïx пepeocнащeння, пoлiпшeння якocтi от-poвини, вiдcтeжeння вдвж тeндeнцiй pинкy.
Оcoбливoï актyальнocтi набyваe такoж пoпит на вiтчизнянy пpoдyкцiю машивдбу-
дування y кpаïнаx Gвpocoюзy, яка пoтpiбна нe лишe для пiдтpимки дiючиx виpoбництв, алe i crae ключoвим фактopoм тexнoлoгiчнo-го poзвиткy та iннoвацiйнoï мoдepнiзацiï eкoнoмiки дepжави загалoм. Оcтанiм чаcoм тeмпи poзвиткy машинoбyдiвнoï галyзi знач-вд пpиcкopилиcя. Пpoтe вiтчизняна eкoнoмi-ка пoтpeбye вiд машинoбyдyвання нe стшьки кiлькicнoгo, cкiльки якicнoгo зpocтання. no-ки щo бpак якicнoгo зpocтання цieï галyзi в Укpаïнi пoкpивавcя iмпopтoм. Poзв'язання пpoблeми iмпopтoзамiщeння маe oтpимати якicнo нoвий фopмат - ж намагатиcя дублю-вати iмпopтнy пpoдyкцiю чи ïï замiнники з мeтoю cкopoтити iмпopт, а cтвopювати в ceбe виpoбництвo cyчаcниx видiв якicнoï вишто-тexнoлoгiчнoï пpoдyкцiï, нeзалeжнo вiд тoгo, замiнюватимe вoна iмпopтнy чи cтанe o^e-мoю cтаттeю вiтчизнянoгo ^^^pernoc^o-мoжнoгo eкcпopтy [14].
Cтpyктypа eкcпopтy пpoмиcлoвoï ^o-дукцп Kаpпатcькoгo peгioнy змiнюeтьcя з ча-coм, зoкpeма, eкcпopт пpoдyкцiï xiмiчнoï ^o-миcлoвocтi piзкo cкopoчyeгьcя, натомють cipi-мкo зpocтають oбcяги eкcпopтy пpoдyкцiï галyзi машинoбyдyвання (pиc. 11). Пoдiбна тeндeнцiя e вeльми пoзитивнoю i збepiгаeтьcя внаcлiдoк пpипливy в peгioн iнoзeмниx ime-cтицiй, в ocнoвнoмy iз заxiдниx кpаïн-члeнiв GC, а татож cтвopeння cпiльниx пiдпpиeмcтв, y тoмy чиcлi за участю eвpoпeйcькoгo капiталy.
2005 2006 2007 2008 2009 2012
i ¡Пиша пpoмиcлoвicть ♦ Машинoбyдyвання
Pue. 11. Обсягu eKenopmy npoдyкцiï машuнoбyдyвання mа тшш галyзей npoмuслoвoсmi Каpnаmськoгo pегioнy ^emop^Ki poзpахyнкu за данuмu джеpела [13]), mue. дoл. США
Загалoм змша галyзeвoï cтpyктypи eœ- ким зpocтанням чаcтки тexнoлoгiчнo eмнoï пopтy Kаpпатcькoгo peгioнy в напpямi зни- пpoдyкцiï e пoзитивним peзyльтатoм i дoзвo-жeння чаcтки cиpoвини з oднoчаcним cтpiм- ляe пpoгнoзyвати ycпiшнicть йoгo poзвиткy iз
збереженням подiбних тенденцш при виходi на европейсью ринки.
Аналiз структури експорту продукци шд-галузей машинобудiвного комплексу Карпат-ського регiону до кра!н СС свiдчить про те, що
основну нiшу займае продукцiя електротехшч-ного машинобудування - 89,2%, меншу - про-дукцiя важкого машинобудування - 8%. Тран-спортне машинобудування займае в експорн Карпатського регюну лише 0,85% (рис. 12).
Наземш транспорты Аеронавшацшт або
Зал1зничт або трамвайш локомотиви, шляхове обладнання; . 1 181,7
засоби, кр1м зал1зничних; 5 584,7
косм1чн1 апарати; 1 459,8
Плавуч1 засоби морсьга або р1чковц 875
Прилади й апарати; 21 125,3
Котли, машини, апарати [ мехашчш пристро!; 86 281,2
Рис. 12. Структура експорту продукцИ тдгалузей машинобудування Карпатського реггону до крат СС (авторсъю розрахунки за даними джерела [13]) у 2012р., тис. дол. США
Особливютю Карпатського регюну е також робота значно! частки його тдпри-емств за давальницькими схемами ^ вщповь дно, залежшсть вщ шоземних замовлень, в основному з Свропи. Значна питома вага готово! продукци, виготовлено! з давальниць-ко1 сировини, е характерною ознакою проми-слового експорту вшх без винятку областей Карпатського регюну. Майже вс тдприемс-тва легко!, хiмiчноi та шших галузей проми-словостi регюну працюють на давальницькiй сировинi для розвинутих европейських держав. Зокрема, у Львiвськiй обласп впродовж 2011-2012 рр. питома вага експорту готово! продукци, виготовлено! з давальницько! си-ровини, становила понад 40%, тодi як у до-кризовий перюд у сумарному обсязi експорту регюну вона коливалась у межах третини [15]. Кра!ни Свросоюзу е основними партнерами при укладанш давальницьких контракта Львiвщини.
В 1вано-Франювськш областi в товар-нш структурi експорту промислово! продукци, виготовлено! з давальницько! сировини, провiдне мiсце посiдають обсяги органiчних хiмiчних сполук (62,8%), полiмерних матерь алiв, пластмас (26,3%) та енергетичних мате-рiалiв, нафти i продуктiв и перегонки (6,0%)
[16]. Вагомими е поставки ще! продукцii до Угорщини, Польщi, Румунii, Словаччини, Ес-тони. Запровадження схеми роботи тдпри-емств на давальницькш сировинi е суттевою проблемою областi, зокрема у галузi легко! промисловостi, оскiльки така ситуащя не сприяе змiцненню !х фшансового становища, тому що створений прибуток не залишаеться на пiдприемствi, а вггчизняний ринок не на-повнюеться товарами легко! промисловосн.
У загальних обсягах експорту товарiв Закарпатсько! областi питома вага давальницько! сировини та продукци, виготовлено! з не!, як була, так i залишаеться значною. Слщ зазначити, що загалом структура виробницт-ва обласп здебiльшого зорiентована на виго-товлення продукцii з давальницько! сировини ^ вщповщно, значно залежить вiд шозем-них замовлень [17]. Основш надходження зазначено! сировини здiйснювались iз Кмеч-чини, Угорщини, Австри, Iталii та Бельги. Водночас у 2010 р. частка продукци, вигото-влено1 з давальницько1 сировини, у загаль-ному експорп товарiв обласп становила 80,3%, а в 2011 р. зменшилася до 48,8% [18]. На жаль, подiбно до ситуаци в шших областях Карпатського регюну бшьшють промис-лових тдприемств Закарпаття працюе за да-
вальницькими cxeмами i гов^ю мipoю за-лeжить вiд oбcягiв пocтавoк ^eï cиpoвини для ïï пepepoбки, щo нe даe мoжливocтi вплинути на poзвитoк данoï галyзi в periorn.
Оcкiльки вcтyп дo зoни вiльнoï тopгiвлi з GC вимагатимe вщ yкpаïнcькиx пpoмиcлo-виx пiдпpиeмcтв пocтачання пpoдyкцiï eвpo-пeйcькoï якocтi, а oтжe, пoтpeбye ïx тexнoлo-ич^го пepeocнащeння, пoлiпшeння якocтi cиpoвини, вiдcтeжeння cyчаcниx тeндeнцiй, тo для rax пiдпpиeмcтв, якi вжe пpацюють за давальницькими cxeмами, eвpoiнтeгpацiйнiй напpям бyдe вeльми актуальним i OTp^^™-вим, oœ^m ïx виpoбничий пpoцec yжe пpиcтocoваний дo випycкy пpoдyкцiï eвpo-пeйcькoï якocтi. Kpiм тoгo, тexнiчнe ^pe-ocнащeння yкpаïнcькиx пpoмиcлoвиx шд^и-eмcтв, якi пpацюють за давальницькими cxe-мами, здiйcнюeтьcя за pаxyнoк тexнiки, яка виpoбляeтьcя iнoзeмними фipмами, тoмy для такиx пiдпpиeмcтв загpoза пpизyпинeння ви-poбництва e мимальтою. Отжe за тexнiкo-тexнoлoгiчним чиннитом пpoцec iнтeгpацiï в GC пiдпpиeмcтв лeгкoï, xiмiчнoï, машивдбу-дiвнoï галyзeй, якi пpацюють на давальниць-кш cиpoвинi з Gвpoпи, нe гальмyeтьcя. Hera-тивним мoмeнтoм e, звичайвд, тoй факт, щo eвpoпeйcькi фipми poзглядають yкpаïнcькi пpoмиcлoвi пiдпpиeмcтва тшьки як влаcникiв дeшeвoï poбoчoï етли для випycкy тoваpiв шиpoкoгo вжитку eвpoпeйcькoï якocтi на ïx замoвлeння. Iнoзeмнi iнвecтopи згoднi завo-зити дo Укpаïни тexнiкy й тexнoлoгiï, алe нe зацiкавлeнi в шдготовщ фаxiвцiв вищoгo pi-вня квалiфiкацiï.
Gвpoiнтeгpацiйний напpям для Укpаïни e в^ай актуальним питанням cьoгoдeння -як y ц^му для дepжави, так i в poзpiзi o^e-миx ïï peгioнiв. Gвpoiнтeгpацiя, як мeта дocя-гнeння макpoeкoнoмiчниx гоказниюв на piв-нi кpаïн GC, e гозитивним фактopoм poзвит-ку yкpаïнcькoï пpoмиcлoвocтi, тoмy щo вoна cпpиятимe надxoджeнню iнoзeмниx ф^анто-виx pecypciв, активнoмy oбмiнy тexнoлoгiя-ми, впpoваджeнню iннoвацiйниx пpoeктiв, налагoджeнню дoвгoтpивалиx звязюв мiж пiдпpиeмcтвами. Пpoтe викopиcтання œpe-ваг eвpoiнтeгpацiï мoжливe лишe за yмoв пpoвeдeння дepжавoю eфeктивнoï (тoбтo го-cлiдoвнoï та зважeнoï) зoвнiшньoeкoнoмiчнoï пoлiтики, ввoдячи пoмipкoванi oбмeжyвальнi заxoди та викopиcтoвyючи пepeважнo жта-pифнi баp,epи y cфepi peгyлювання зoвнiш-ньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi. Для уник^н^
нeгативниx наcлiдкiв eвpoiнтeгpацiйнoгo пpoцecy важливo дocягти eкoнoмiчнoï жза-лeжнocтi дepжави, дивepcифiкyвати у^аш-cький eкcпopт та iмпopт, а такoж джepeла oтpимання cиpoвини i пальнoгo.
Уce вищeзазначeнe заcвiдчye нeoбxiд-нicть peалiзацiï цiлecпpямoваниx заxoдiв дepжавнoï та, зoкpeма, peгioнальнoï eкoнoмi-чнoï пoлiтики щoдo cтвopeння yмoв для ви-кopиcтання пepeваг eвpoiнтeгpацiï для У^а-ïни, найважливiшoю з якиx e cтимyлювання тexнoлoгiчнoгo eкcпopтy. Цьoгo мoжна дocя-гти шляxoм запpoваджeння eфeктивниx ш-cтpyмeнтiв дepжавнoгo peгyлювання - вiд таpифнoгo заxиcтy pинкy i cтимyлювання eкcпopтy дo пpямoï фiнанcoвoï пiдтpимки ЦДДКР та фiнанcyвання тexнoлoгiчнoгo те-peoзбpoeння заcoбiв виpoбництва. Зoкpeма, y cфepi пiдтpимки виcoкoтexнoлoгiчнoгo e^-пopтy пoтpiбна дoпoмoга в oдepжаннi вeли-raro oбcягy закopдoнниx cepтифiкатiв, y мiж-наpoднoмy патeнтyваннi, пoдoланнi пpoтeк-цioнicтcькиx заxoдiв [19]. Оcoблива увага маe бути cпpямoвана такoж на пiдвищeння cтандаpтiв якocтi пpи cтимyлюваннi тexнoлo-гiчнoгo пoпитy.
Дo iншиx мoжливocтeй викopиcтання пepeваг eвpoiнтeгpацiï для Укpаïни дoцiльнo вiднecти pяд такиx заxoдiв:
cпpoщeння пpoцeдyp митнoгo oфopм-лeння eкcпopтy тexнoлoгiчнo eмнoï пpoдyкцiï та заcтocyвання мexанiзмy пoвepнeння ПДВ пoдiбним вiтчизняним eкcпopтepам;
забeзпeчeння дocтyпy дo iнфopмацiï пpo тoваpнi пpoпoзицiï yкpаïнcькиx виpoбни-кiв та пpo топит на ïx пpoдyкцiю на мiжна-poдниx pинкаx;
надання iнфopмацiйниx гостуг вiтчиз-няним eкcпopтepам cтocoвнo yмoв вeдeння тopгiвлi на закopдoнниx pинкаx, забeзпeчeн-ня заxиcтy ïxнix im^pe^ y кoнфлiктниx cи-тyацiяx, cпpияння yчаcтi yкpаïнcькиx виpoб-никiв y cпeцiалiзoваниx мiжнаpoдниx виcта-вкаx, яpмаpкаx;
викopиcтання пepeваг пpикopдoннoгo poзмiщeння багатьox peгioнiв Укpаïни, зoк-peма налагoджeння паpтнepcькиx вiднocин iз cyciдами в pамкаx пpoгpам та пpoeктiв тpанc-кopдoннoгo cпiвpoбiтництва.
Burnoeo^ Таким чивдм, yпpoваджeння eфeктивнo налагoджeнoï cиcтeми заxoдiв, щo cпpиятимyть викopиcтанню пepeваг eвpoiн-тeгpацiï для Укpаïни в ycix cфepаx ïï eкoнo-мiчнoгo життя, дoзвoлить пiдвищити piвeнь
технолопчного забезпечення конкурентосп-роможних галузей промисловосп та сприя-тиме И економiчному зростанню й адаптащ! до виклиюв зовнiшнього свiту.
З метою формування евроштеграцшно-го напряму зовшшньо! промислово! полiтики Укра!ни необхiднi подальшi всебiчнi досль дження тенденцiй i факторiв зростання та рацiонального використання !! промислового потенцiалу в контекстi виходу на европейсью ринки.
Лiтература
1. Гальчинський А.С. Свроштеграцш-ним курсом [Електронний ресурс] /
A.С. Гальчинський. - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Evrointeg/Statua3.htm.
2. Прюритети нащонального економь чного розвитку в контекст глобалiзащй-них викликiв: моногр.: у 2 ч. - Ч. 2 / за ред.
B.М. Гейця, А.А. Мазараю. - К.: Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 273 с.
3. Губський Б.В. Свроатлантична ш-тегращя Укра!ни / Б.В. Губський. - К. : Логос, 2003. - 328 с.
4. Грицяк I.A. Диференцшована евро-пейська штегращя: аналiз концепцiй, тдхо-дiв та шструменпв / I.A Грицяк, О.О. Хомен-ко // Зб. наук. праць Нац. акад. держ. упр. при Президентовi Украши. - 2009. - № 1. -
C. 182-193.
5. Спшьний европейський економiч-ний проспр: гармошзащя мегарегюналь-них суперечностей: моногр.; за заг. ред. Д.Г. Лук'яненка, B.I. Чужикова. - К. : КНЕУ, 2007. - 544 с.
6. Романенко В.А. Ощнка змш у стру-ктурi попиту на робочу силу в машинобуду-ванш / В. А. Романенко // Проблеми ефекти-вного використання та професшно-техшчно! пiдготовки кадрiв промислового сектору економши Укра!ни: мiжнар. наук.-практ. конф. (28-29 листоп. 2007 р.): тези доповь дей. - К., 2008. - Т. 1. - С. 212-215.
7. Смирнова К.В. Свропейська штегращя Украши: перспектива зони вшьно! торгiвлi з кра!нами Свропейсько! асощащ! вшьно! тор-гiвлi (правовi аспекти) / К.В. Смирнова // Право Украши. - 2011. - №9. - С. 201-207.
8. Соколенко С.1. Глобалiзацiя i еконо-мiка Укра!ни / С.1. Соколенко. - К.: Логос, 1999. - 539 с.
9. Методолопя формування та розвитку регюнальних господарських систем в еко-номiчному просторi. В кн.: Економiчний простiр i динамiка розвитку продуктивних сил Украши: теоретико-методолопчш осно-ви дослщження / Л.Г. Чернюк, M.I. Фащевсь-кий, Д.В. Клиновий; за ред. Б.М. Данилиши-на. - К.: РВПС Украши НАН Укра!ни, 2008. - 220 с.
10. Чухно A.A. Постiндустрiальна економiка: теорiя, практика та !х значення для Укра!ни / A.A. Чухно. - К.: Логос, 2003. - 631 с.
11. Сшвробгтництво мiж Укра!ною та крашами €С у 2012 рощ // Стат. зб.; вщп. за вип. A.O. Фризоренко. - К., 2013. - 229 с.
12. Регюни Украши: стат. зб. / за ред. Осауленка О.Г. - К., 2012. - Ч. II. - 783 с.
13. Жалшо ЯА. Послаблення залеж-носп економши старопромислових регюшв Укра!ни вiд зовнiшньоекономiчних чинникiв як стратегiчний орiентир структурно! политики / Я.A. Жалшо, О.Ю. Снiгова // Стратегiчнi прюритети. - 2012. - № 1. - С. 85-91.
14. «Перепусткою» у бiзнес глобально! економши е лише шноващ! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uspp. org.ua/interview/28.perepustkoyu-u-biznes-glo-balnoi-ekonomiki-lishe-innovacii.htm&print.
15. Головне управлiння статистики у Львiвськiй областi: прес-релiз [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.stat.lviv.ua
16. Головне управлшня статистики в 1вано-Франювськш обласп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.if.ukrstat. gov.ua
17. Промисловють Закарпаття: стат. зб. / Головне управлшня статистики у Закар-патськш областi. - Ужгород, 2011. - 84 с.
18. Закарпатська OflA. Зовшшня тор-гiвля товарами i послугами [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.car-pathia.gov.ua/ua/publication/print/5368.htm.
19. Технолопчна модершзащя проми-словостi Укра!ни / за ред. Л.1. Федулово!; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2008. - 472 с.
Надшшла до редакци 29.10.2013 р.
- Економ.ка промисловостi Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 49
2013, №4 (64)