CC BY
26
формы проявления современного национализма в контексте глобализационных процессов современности.
Ключевые слова: нация, национализм, политический национализм, глобализаци-онные процессы.
THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASES OF POLITICAL ANALYSIS PHENOMENON NATIONALISM
Chubur N. V.
The article is devoted to the study of nationalism as a political phenomenon, its theoretical justification, current state and prospects. The analysis of the manifestations of modern nationalism in the context of globalization processes of modernity.
Key words: nation, nationalism, political nationalism, globalization processes.
УДК 324: 321.74
Т. М. Моторнюк, здобувачка
АМЕРИКАН1ЗАЦ1Я ПОЛ1ТТЕХНОЛОГ1Й В ЕЛЕКТОРАЛЬНИХ КАМПАН1ЯХ УКРА1НИ
Проанал1зовано специфгку впливу американських полтичних технологiй на виборчий процес Украгни. Розглянуто основт виборчi технологи, як застосовуютьсяу сучасно-му електоральному процеЫ США та Украгни. Зроблено висновок про те, що виборчг технологи, потребують урахування реалш конкретноi електоральног кампани, що в комплекс з гхнш чтким, по^довним виконанням визначае гхню ефективтсть.
Ключовi слова: виборчий процес Украгни, полтичт технологи, полтичт партп, електоральна культура.
Актуальтсть проблеми. У транзитивних сощумах, коли вщбуваються злам старих, народження та утвердження яюсно нових полгшко-культурних щнностей та щеолопчних преференцш, сощальна та политична структура ще не стабМзована, мае розмип обриси, а у деяких випадках взагалi вщсутш базовi (фундаментальш) сегменти сустльного подшу. Тому полгтачш актори, переслщуючи у першу чергу технолопчт urni, вимушеш iмiтуваги ще не сфор-мований, не структурований (соцiально та полгшчно), а отже, не стабМзова-ний суспiльний подiл. Характерними особливостями останшх електоральних кампанiй в Укра1ш стали використання в мiсцевих умовах зарубiжних ви-борчих технологiй, зокрема напрацьованих у модерному виборчому процеа США. Саме тому видаеться актуальним звернутися до свiтового досвiду роз-гортання виборчого процесу та застосування у ньому рiзноманiтних © Моторнюк Т. М., 2010 179
технологш, причому особливо щкавим у цьому pa3i видаеться досвiд США. Ця краша визначила принципи свого державного устрою бшьше 200 роюв тому i мае стaлi демократичш традицп. Сполученi Штати, безумовно, е бать-ювщиною та основним джерелом iнновaцiй у цaринi виборчих технологш, що детермiнуе посилення впливу американсько! политехнолопчнох школи у глобальному контексп.
Анал1з наукових джерел i публтацш. Виборчi технологи як наукова i прикладна проблема вже тривалий час вивчаються в американському поль толопчному дискурсi. У США такими дослщженнями займалися багато на-уковцiв, серед яких найвщомшими е прaцi А. Абрамовща, У. Бернема, Дж. Блумлера, П. Вебба, Дж. Кемпбелла, М. Скаммелла, Дж. Сундквiстa, К. Ушкокса, Д. Фарелла та Ч. Франклша та iн. В Украхт означенш та сумiж-нiй проблематикам придшяють увагу В. Бебик, Л. Кочубей, Г. Почепцов, I. Полщук, М. Примуш, О. Чемшит та ш.
Мета дослiдження полягае у тому, аби проaнaлiзувaти запозичення аме-риканських полiтичних технологiй, як застосовуються шд час електоральних кaмпaнiй в Укршт.
Основт положення. Американський фaхiвець М. Скаммелл наголошуе на тому, що америкашзащя е «корисною як зручний опис для глобальних тенденцш... в яких США е провщним експортером i вiдiгрaють пров1дну роль у моделюванш виборчо! кaмпaнil>> [1, с. 5]. Зростаючий вплив американських технологш на постсощалютичному просторi загалом та в Укра1ш зокрема призводить до певно! унiфiкaцil полiттехнологiчного арсеналу i загрожуе втратою нaцiонaльноl сaмоiдентифiкaцil та швелюванням дЛ' нaцiонaльних трaдицiй. Виникае ждабшсть у прaктицi проведения електоральних кампанш, яка в певному сени е наслщком трaнсформaцiй у постбшолярнш системi. Серед унiверсaльних рис модерних виборчих кампанш слщ назвати: нaдмiр-ну персонiфiкaцiю, акцентування уваги на лiдерi та його iмiджi, широке за-стосування медiaтехнологiй та негaтивiзaцiя iмiджу конкурентiв.
Дж. Блумлер та М. Гуревiч вважають, що америкашзащя — це однобiчний процес конвергенцп [2, с. 123], тобто щ дослiдники додержуються теорil дифузil. Вщбуваеться добровiльнa aдaптaцiя aмерикaнськiх технологiй на-самперед у сферi полiтичних комушкацш та стрaтегiчному плaнувaннi вiдпо-вщно до методiв полiтичного маркетингу або прийняття американського стилю висвгглення електоральних кампанш. Критики теори дифузil зазнача-ють, що унiфiковaнa кaмпaнiя далеко не завжди завершуеться успiхом, адже вона iгноруе низку важливих чинниюв, серед яких: релiгiйний чинник, рiвень полiтичноl культури, соцiокультурнi трaдицil електорату, особливостi нaцiо-нально1 полiтичноl юторп та нaвiть регiонaльний чинник, який мае особливе значення для Украши.
Нaтомiсть, як слушно вiдмiчaе G. Юрченко, «сучасна модернiзaцiя виборчих кампанш та прийомiв 1'х ведення в усьому свiтi призвела до тенденцп
насладування полгтичними eлiтaми aмepикaнського стилю y циx питaнняx, що y свою чepгy сyттeво фоpмye та змiнюe ïx змiст на глобaльномy полгтич-ному ринку» [3, с. 173] Разом з тим глобaлiзaцiя aмepикaнського виборчого стилю та мapкeтинговиx пpийомiв нe e лiнiйним пропсом, який призводить до цiлковитоï стандартизацп мiжнapодноï виборчо! практики.
Aвтоpитeтнi дослщники Д. Фapeлл та П. Be66 спpaвeдливо зауважують, що модepний прощс змiн y вибоpчиx кaмпaнiяx стосyeться тpьоx сфep: 1) тex-тчного зaбeзпeчeння (тeлeбaчeння, кaбeльнe тeлeбaчeння, Iнтepнeт); 2) peсyp-си (використання пpофeсiонaлiв та доступ до фiнaнсiв); 3) тeмaтичний розви-ток (лозунги кампани, мотивацш та тактика ) [4, с. 68—69]. ^вним наслщком aмepикaнiзaцiï полiтичного та eлeктоpaльного пpоцeсy стало ствоpeння сaйтiв в Imuran мaйжe yсiмa полiтичними париями в Укpaïнi, за домогою якж вони проводить piзнобiчнy роботу зi сво!м eлeктоpaтом та aктивiстaми.
Cepeд тeндeнцiй розвитку модepниx вибоpчиx тexнологiй слщ виокpeми-ти: зростання pолi зовнiшнix aгeнцiй, що спeцiaлiзyються на маргетингу та зaсобax масово! комушкацп, та aктивнe зaлyчeння вiдомиx полгтконсуль-тaнтiв. Aмepикaнськi фaxiвцi e мабуть найпопулярншими сepeд колeг з шшю краш. Наприклад, вщомий aмepикaнський фaxiвeць Дж. Нaполiтaн працював на дeв'яти вибоpчиx кaмпaнiяx за кордоном США, його стввгтчизник Ф. Но-блe пpовiв 10 вибоpчиx кaмпaнiй за мeжaми Aмepики [3, с. 175]. Пpотe Г. Сусс-ман сxильний пpимeншyвaти роль полiтконсyльтaнтiв, розглядаючи ïx лишe як «посepeдникiв сepeднього piвня, осюльки головною pyшiйною силою политики США e тpaнснaцiонaльнi корпорацп, ïxнi полiтичнi комiтeти, лобiсти та piзномaнiтнi союзники y полiтичномy житт та дyжe зaможиi iндивiди, яю в мaтepiaльномy та полiтичномy плат нaйбiльш зaлeжиi вщ peзyльтaтiв ви-боpiв» [5, с. 12]. Aлe навряд чи слiд нaстiльки пpимeншyвaти мiсцe i знaчeн-ня «мозюв» вибоpчиx кaмпaнiй.
З чaсiв падшня соцiaлiстичниx peжимiв y Cxiднiй Сврот та розвалу Ра-дянського Союзу aмepикaнськi фaxiвцi з вибоpчиx тexнологiй виявили нeaби який iнтepeс до постсоцiaлiстичного простору. Впepшe на постсощалютич-ному пpостоpi полiттexнологи США з'явилися на початку 90-x роюв ХХ ст. У Роси ïx появу було зaфiксовaно y 1993 р., коли команда aмepикaнськиx мeдiaконсyльтaнтiв готувала peклaмнy продукцию для Б. Сльцина. Для aмepи-кaнцiв об' сктивно склалися нeобxiднi умови щодо iнтepвeнцiï на eлeктоpaльний ринок новиx нeзaлeжииx дepжaв, aджe виник вeликий попит на пpофeсiонaлiв y сфepi полiтичниx комyнiкaцiй. Цe було зyмовлeно тieю обставиною, що y бiльшостi постсоцiaлiстичниx кpaïн, y тому числi в УкраЛш, законодавство дозволяe купувати тeлeeфip для для тpaнсляцiï полiтичноï peклaми, що цiлком yзгоджyeться з вщповщною практикою США. Тому, нeзвaжaючи на значний мовний бар'ф, соцiокyльтypнi pозбiжиостi, поганий стан iнфpaстpyктypи ви-борчю штaбiв, нeпepeдбaчyвaний eлeктоpaт, вщомим aмepикaнським консультантам вдалося зaкpiпитися як впливовi фaxiвцi, котpиx постiйно запрошують
для участ в умх найважливших електоральних кампатях Укра!ни та шших кра!н Схщно! Свропи.
На думку дослщниюв виборчих технологiй Д. Батлера та А. Ранш, най-важлившими елементами виборчих технологiй, як були запозичет в укра-!нському виборчому процес з американсько! електорально! практики, е:
1) широке використання соцюлопчних опитувань, вiдкритих i на замовлення;
2) телефонна агiтацiя; 3) пряме поштове розсилання рекламно! продукцп; 4) активне залучення консультантiв; 5) ринковi дослiдження; 6) телевiзiйнi шоу з елементами машпуляцш [6, с. 8].
Для Укра!ни та iнших кра!н з транзитивними полiтичними режимами особливо актуальною виявилася концепщя впливу виборщв 1з непостшною позищею на результати виборiв, яку первюно було розроблено представни-ками Мiчигансько! школи США. 1нтерес полiтологiв до дано! теми зумовлений тим, що кожнi новi виборчi перегони потребують тдготовчо! роботи, про-гнозування та вивчення громадсько! думки. Практика показуе, що, спираючись на полiтичнi переваги виборцiв, та чи шша партя або незалежний кандидат можуть здiйснювати певнi дп, якi сприятимуть його перемозi на виборах. Виборець з непостiйними поглядами — це такий виборець, який, беручi участь у двох постль та однакових за сво!м значенням виборах, голосуе за рiзнi партп. Вiдповiдно до дослщжень американських полгголопв кшькють таких виборцiв перебувае у межах 10—15 % [7, с. 321]. Ця цифра е не дуже великою, але вона здатна впливати на шдсумки виборiв настшьки, що вони можуть виявитися несподiваними i вплинути на стабильшсть полiтичних iнститутiв та политично! системи в цiлому. Звiдси ця група виборцiв е важливою та вдавить електоральних полiтологiв у США, ФРН, Францп та багатьох шших кра!нах. Суттеве мiсце у цш концепцп посiдають питания про передумови та причини зазначеного явища. Представники Мiчигансько! школи вважають, що передумовою непостiйностi виборцiв е неоднорщний характер политично! шформацп. Також виборщ змiнюють сво! переваги у голосувант через те, що в них немае чгтко сформовано! полiтично! позицп. Бiльшiсть полiтологiв, яю вивчають цю проблему, доходять такого висновку: ршення щодо голосування у сучасних умовах е бшьш, нiж будь-коли, орiентованими:
1) на конкретну економiчну та полгшчну ситуацию в кра!нi;
2) на уявлення про власну полгтчну самореалхзащю у процесi виборiв.
Останшм часом дослiдники констатують, що непостшний електорат —
це найбiльш пошформоваш, мобiльнi в соцiальному та политичному сенсах громадяни. Вони належать, як правило, до середшх мiських верств. Ще один висновок у цьому контекстi: сiльське населення голосуе бшьш традицшно
[1, с. 31].
Шсля очевидних провалiв росiйських полiттехнологiв у 2004 р. все бшьше поттиюв в Укра!т схильнi запрошувати у сво! виборчi штаби професю-налiв зi США та шших кра!н зi сталими демократичними традищями. 182
Причому, фахiвцi у галузi выборного PR виконують не тiльки суто техноло-пчш функци. Iноземнi политехнологи, як правило, виступають поеднуваль-ною ланкою мiж кандидатом та зовшшшми групами впливу, тобто виконують посередницью функцй у спiлкуваннi нацiональних ели.
Наприклад, до складу «вашингтонсько! команди» В. Януковича на пере-можних для нього президентських виборах 2010 р. увшшли провiднi амери-канськ! полiтологи та аналiтики, як! працювали консультантами президентiв США Р. Рейгана i Дж. Буша, а також деяких сенаторiв-республiканцiв. На думку багатьох укра!нських експертiв, сво!й перемозi у 2010 р. В. Янукович не в останню чергу мае завдячувати саме фахiвцям 3i США. Йдеться про одного з керiвникiв вщомо! в США та за !х межами консалтингово! компани «Davis, Manafort and Freedman» П. Манафорта [8]. П. Манафорт вщомий тим, що зазвичай працюе з «важкими» клiентами — диктаторами, керiвниками кра!н, що балансують на гранi м!жнародно! !золяци. При цьому в США його бшьше знають як впливового та успiшного лобiста Республ!кансько! партп, а не тiльки як политехнолога (в Америщ вiн практично не залучався до сер-йозних виборчих кампанш на перших ролях). На виборах в Укра!ш вiн скорь ше за все вiдiгравав у першу чергу роль «зв'язного» з Республжанською партiею США — забезпечивши зовнiшньополiтичну пiдтримку результату В. Януковича у сценарп його оскарження з боку шших кандидатiв [9].
Слщ наголосити на тому, що в Укра!ш им'я П. Манафорта матер!ализу-валося ще у 2006 р. Тод! у мiсцевiй «помаранчевiй» прем ходили наполегли-вi чутки про те, що згаданого американського лобюта i полiттехнолога тод1 познайомив з майбутшм укра!'нським президентом один з найбагатших людей в Укра!ш — Р. Ахметов на черговому всесвгтньому форумi у Давосi. У кам-панiях 2006-го та 2007 рок!в основним завданням групи П. Манафорта було поеднання рейтингу В. Януковича i власне Партп Регюшв (на той момент спостер^ався значний дисбаланс на користь першого). Спiкерiв партп кон-сультували також щодо того, як триматися на публщ, як! тези проголошувати та iн. Хоча не можна не згадати, що значну частину технологiй П. Манафорта, як! е характерними для американських передвиборчих кампанiй, було в!дки-нуто (наприклад, викотристання агiтацiйного автобуса, в якому В. Янукович мав би !здити по кра!ш) [9].
За неофщшними даними, п!д егiдою П. Манафорта у Ки!ш в президент-ськш виборчш кампанп 2010 р. працювало не менше десяти високопрофесш-них американських пол!толог!в. Сам патр!арх пол!ттехнолог!чного цеху, як м!г, намагався уникнути згадувань про його участь у гострш боротьб! за укра-!нський пол!тичний ол!мп, вс!ляко приховуючи св!й ф!рмовий торговельний бренд — «Davis, Manafort and Freedman». Фах!вець, який м!г дозволити заяви-ти, що його послуги коштують 2 млн долар!в США, знайшов соб! роботу в кра!ш, яку один з його чергових патрошв (Дж. Макейн, сенатор, колишнш кандидат у президенти США) називав окра!ною. Шд кер!вництвом шар-
технолога П. Манафорта у кампанп В. Януковича дшсно серйозно попрацю-вали б^ш десяти вiдомих американських iмiджмейкерiв. Тiльки пiсля шау-гурацп В. Януковича П. Манафорт нарешт вийшов з тiнi. «Ю. Тимошенко намагалася виступити у ролi лщера демократичних сил, — сказав американ-ський пiaр-технолог в iнтерв'ю захщним журнaлiстaм. — В. Янукович ви-ступав як лiдер реформаторських сил. Вш наполегливо просував цю щею, сконцетрувавшися на тому, що у Ю. Тимошенко був шанс, але она його втра-тила. I вiн свого домЛся» [10].
Юлгю Тимошенко в останнш електорaльнiй президентськiй кампанп теж супроводжувала група полiттехнологiв зi США на чолi зi старшим радником Б. Обами Д. Аксельродом. AKPD Media and Message, яка була заснована та очолюеться Д. Аксельродом, забезпечувала шновацшну складову полгт-техиологiй тодшнього укра1нського прем'ер-мiнiстрa Ю. Тимошенко. Другого за популяршстю кандидата в президенти Украши також консультував Дж. Анзалон, який активно працював у переможшй виборчiй кампанп Б. Обами. Крiм того, у комaндi Ю. Тимошенко на посaдi радника на громадських засадах працював американський фах1вець К. Мерфi [10] Увесь нaбiр комп'ю-терних техиологiй, режисування з'lздiв БЮТ, проведення aгiтaцiйного туру зiрок шоу-бiзнесу та iншi технологи, спрямоваш на молодiжиу aудиторiю, е результатом роботи маститих американщв.
Ще одна американська компания PBN Company працювала у виборчiй кампанп тепер вже колишнього президента Украши В. Ющенка. Полптехно-логам з-за океану так i не вдалося вщновити популярнiсть В. Ющенка, втра-тившого свою посаду. Не допомогли щшьш аптацшш тури самого кандидата в президенти, яю вiн використовував тд вивiскою зустрiчей з громадсьюстю обласних центрш сво1х базових електоральних оплопв — здебiльшого Цен-трально1 та Схщно1 Укра1ни як чинний глава держави, багатотисячш бiлбор-ди iз зазначенням усiх звершень, якi сталися за час правлшня третього президента. На В. Ющенка працювала група фaхiвцiв тд керiвництвом М. Пена, який розробляв основи стратеги електорально1 кaмпaнil Х. Клiнтон [10]. Як вщомо, п1дтримка президента В. Ющенка знизилася до кaтaстрофiчних 5 %, не залишивши йому жодного шансу на переобрання.
У цьому контекстi можна нагадати, що у 2007 р. у позачерговш виборчш кaмпaнil до Верховно1 Ради Украши тодi президентська пaртiя «Народний Союз "Наша Украша"» у блоцi з «Народною самообороною» (НУНС) вико-ристовувала послуги вельми вiдмого та авторитетного американського по-лiттехнологa Д. Карвша. Вiн виступав головним консультантом у виборчiх кaмпaнiях Т. Блера, Н. Мандели, Г. Шрьодера, Е. Барака. Особливу популяр-нiсть та вплив вш здобув пiсля роботи головним стратегом президентськоl електорально1 кaмпaнil Б. Клштона у 1992 р. Дружина В. Ющенка К. Чума-ченко, яка мае широю зв'язки у США, через сво1х знайомих з Вашингтона 184
запросила фахiвцiв з групи CIAG (Critical Incident Analysis Group — Групи аналитичних дослщжень) [9].
Новачок президентських виборчих перегонiв, колишнiй голова Верховно! Ради Укра!ни А. Яценюк через родиннi зв'язки (його рщна сестра уже тривалий час мешкае в США) явним чином пов'язаний з Вашингтоном. Подейкують, що американськ полiттехнологи до його виборчо! кампании мали непрямий сто-сунок (вони працювали на молодого полiтика на рiвнi загальних консультацiй з питань використання ринку ЗМ1). Це виявилося в однiй з основних особли-востей виборчо! кампанii А. Яценюка — активному використаннi 1нтернету. Це доволi вщчутно нагадувало недавню переможну електоральну кампанию Б. Обами. Так чи шакше, але посильну участь у змаганнях за президентську владу А. Яценюка брав медiадиректор у передвиборному штабi Б. Обами Д. Роспарс [10]. Мабуть, саме через це нова адмшютращя США вже виказува-ла особливi симпатii до перспективного политика «ново! хвилЬ> А. Яценюка.
Ще раз треба шдкреслити, що активне залучення зарубiжних фахiвцiв у електоральний процес Укра!ни мае на мет не тiльки ютотне пiдвищення ефективностi проведения виборчих кампанш за умов транзитивного политичного режиму, а й забезпечення зовшшньополитично! шдтримки у захистi «по-трiбного» результату пiдрахунку голосiв [9]. Можна припустити, що тут спрацьовуе певний синдром 2004 р., коли переможця президентських пере-гонiв в Укра!т встановили тiльки пiсля перерахунку голосiв пiсля проведен-ня «третього» туру виборiв.
Щодо значення укра!нського електорального ринку вiце-президент PBN М. Василик заявив, що Укра!на — це важливий ринок для вмх великих по-лiтологiчних фiрм. «Це одна з найкрупшших кра!н у Сврош, а бiльшiсть провiдних партш пiдтримуються великим бiзнесом, який у стат профшансу-вати професiйну кампанию... Тут працюють французькi та британськ кон-сультанти, але до американщв виявляють бiльше уваги» [10].
Багато фахiвцiв з США вказують на привабливiсть укра!нського ринку для потттехнолопв. За даними одного американського консультанта, який працюе у Киев^ в його рiчному коиграктi фпурують суми вiд 2 до 4 млн доларiв США. Це менше, шж може принести участь у ключових виборчих кампанiях у США, але достатньо, аби консультанти не залишилися без роботи, коли вдома «мерт-вий сезон» мж виборами. «Це багата кра!на», — заявив радник [10].
Отже, iснуе багато технологш, здатних привести до перемоги у виборчш кампанп. Важливо, аби технологи враховували мiсцевi особливостi кампанii i своечасно адаптували сво! iдеi та дп до конкретно! ситуацii згщно iз законо-давством.
Висновки. Вивчення проблеми виборчих технологш США у сучаснш по-лiтичнiй науцi е дуже важливим, адже власне система виборчих прийомiв у кiнцевому результатi виступае основною рушiйною силою полiтичного, економiчного, культурного розвитку кра!ни. Полiттехнологи зi США, якi
працюють у виборчому процес Украши, не тшьки виконують суто техноло-пчш функци, а й виступають поеднувальною ланкою мiж кандидатом на виборчу посаду та зовнiшнiми групами впливу, тобто виконують посеред-ницьк функцп у спiлкуваннi нацiональних елт. Стосовно укра'нського кон -тексту слщ пiдкреслити, що перенесення в укра'нську полiтичну практику напрацьованих американською полiтичною наукою пiдходiв та конкретних прийомiв роботи на виборах потребуе урахування об'ективних особливостей вiтчизняного политичного процесу. Виборчi технологи, будучи загальноприй-нятою категорiею свггово! политично! науки та практики, потребують враху-вання реалiй конкретно! виборчо! кампанп', що в комплекс з iхнiм чгтким, послiдовним виконанням визначае !хню ефектившсть. Перспективним на-прямом подальших дослщжень е аналiз ефективностi застосування рiзнома-нiтних виборчих технологiй в електоральному процесi Укра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Scammell, M. The Wisdom of the War Room: U.S. Campaigning and Americanization [Text] / M. Scammell // Media, Culture & Society. — 1998. — Vol. 20. — № 2. — P. 3—7.
2. Blumler, J., Gurevitch M. The Crisis of Public Communication [Text] / J. Blumler, M. Gurevitch. — N.Y. : Routledge, 1995. — 237 p.
3. Юрченко, G. О. Американсью виборчi технологи на свгтовш ареш [Текст] / G. О. Юрченко // Вюн. акад. адвокатуры Украши. — 2009. — № 2. — С. 172—177.
4. Farell, D. Political Parties as Campaign Organizations [Text] / D. Farell, P. Webb / In Dalton R., Wattenberg M. Parties Without Partisans: Political Change in Advanced Industrial Democracies. — Oxford University Press, 2000. — 134 p.
5. Sussman, G. Global Electioneering: Campaign Consulting, Communications, and Corporate Finansing [Text] / G. Sussman. — Lanham, MD: Rowman and Littlefield, 2005. — 262 p.
6. Butler, D. Electioneering: A Comparative Study of Continuity and Chahge [Text] / D. Butler, A. Ranney. — Oxford : Clarendon Press, 2000. — 294 p.
7. Gunther, R. The Media and Democracy in Comparative Perspective [Text] / R. Gunther, A. Mugham. — N.Y. : Cambridge University Press, 2000. — 444 p.
8. Секрет успеха Януковича, или тайны американских политтехнологов. [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу: http://vlasti.net/news/79975 — Загол. з екрану.
9. Ко стенко, В. Американские и ро ссийские политтехнологи на украинских выборах [Текст] / В. Костенко. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://odnarodyna. com.ua/topics/1/219.html — Загол. з екрану.
10. С Януковичем, Тимошенко и Ющенко работали американские политтехнологи, [Текст] / [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.focus.ua/ politics/96376/?p=1 — Загол. з екрану.
АМЕРИКАНИЗАЦИЯ ПОЛИТТЕХНОЛОГИЙ В ЭЛЕКТОРАЛЬНЫХ КАМПАНИЯХ УКРАИНЫ
Моторнюк Т. Н.
Проанализировано специфику влияния американских политических технологий на избирательный процесс Украины. Рассмотрены основные избирательные техно-
логии, которые используются в современном электоральном процессе США и Украины. Сделан вывод о том, что избирательные технологии требуют учета реалий конкретной электоральной кампании, что в комплексе с их четким и последовательным исполнением определяет их эффективность.
Ключевые слова: избирательный процесс Украины, политические технологии, политические партии, электоральная культура.
AMERICANIZATION OF POLITICAL TECHNOLOGIES IN THE ELECTORAL CAMPAIGNS OF UKRAINE
Motornyuk Т. М.
The peculiarities of American political techniques impact on the electoral process of the Ukraine are analyzed. The basic electoral techniques used in modern electoral process in the USA and Ukraine are regarded. In conclusion, electoral techniques need taking into account actuality of a specific electoral campaign that in combination with an accurate and consistent execution defines its effectiveness.
Key words: electoral process of Ukraine, political techniques, political parties, electoral culture.
УДК 32.321
В. М. Пахолок, асистент
ЕВОЛЮЦ1Я УН1ТАРНОГО УСТРОЮ СУЧАСНО1 ДЕРЖАВИ
Проаналiзовано особливостi територiального устрою сучасних уттарних держав. Встановлено чинники, щоускладнюють класифiкацiю держав за традицШними ознаками унтаризму та федерализму.
Ключовi слова: територiальний устрШ, регiоналiзацiя, децентралгзащя, феде-ралгза^я.
Актуальтсть проблеми. Одшею з важливих характеристик форми державного правлшня е територiальний устрш, який вказуе на юнування декшь-кох способiв оргашзацп вщносин мгж рiзними iерархiчними рiвнями управ-лшня, мiж центром i периферiею. 1ншими словами, тд територiальною орга-шзащею держави розумж>ться и вертикальна побудова та юнуюча система взаемин мiж центром i складовими частинами держави. Традицшно прийня-то видшяти двi моделi територiальноl оргашзацп: уштарну (рiшення ухвалю-ються лише в центру) i федеративну (ршення ухвалюються на рiзних верти-кальних рiвнях за наявностi у конституци норм про розподiл компетенцп м1ж центром i суб'ектами федерацп). Однак сьогодн досить складно вiднести © Пахолок В. М., 2010 187
