CC BY
37
Профтактика лкування нозоком1альноУ ¡нфекцп в нейрох1рургп
УДК 616.9—022.61:616.8—089:615.33
Актуальш проблеми сучасних нозоком1альних шфекцш
Цимбалюк В.1., Ткачик 1.П.
1нститут нейрох1рургп 1м.акад.А.П.Ромоданова АМН Украши, м. Ки!в, Украша
Ключовгёлова: нозокомгальнг гнфекцл, крангоцеребральнг запальнг ускладнення, чинники ризику, етгологгчт збудники, мгкробгологгчна д1агностика
Актуальнють проблеми гншних запальних процеав шсптального, або нозоком1ального, по-ходження (лат. поБоеошшш — лшарня та гр. поБокошео — доглядати за хворим) визначаеть-ся тенденщею до збшьшення шфекцмно! захво-рюваносп, що вже досягла доантибютичного р1вня. За статистичними даними, кожен четвер-тий-п'ятий мешканець Украши хвор1е на шфекцмш недуги, смертшсть в1д яких поступо-во зростае. Показник летальност в1д шфекцм-них хвороб у 1997 р. становив 20,6 на 100 тис. населення Актив1зацп шфекцшного процесу знач-ною м1рою сприяе попршення еколопчно! ситу-ацп 1 сощально-економ1чних умов життя [28].
На жаль, статистичних даних щодо стану шфекцшно! захворюваност нозоком1ального по-ходження у офщшних документах МОЗ немае.
У европейських кра'шах шфжування нозоко-м1альними шфекщями вщбуваеться з частотою в1д 5 до 17% 1 залежить в1д профилю стацюна-ру [48]. В США гнмно-запальш процеси лшар-няного походження, яш виникають у гостталь зованих пащентш з частотою 5,7%, призводять до значних економ1чних втрат. У 1992 р. вони дор1внювали 4,5 млрд доларгв [62,65].
У Росл в 1993 р. частота запальних усклад-нень нозоком1ального походження становила 6,7%, що у кшьшсному вираженш загалом дор-1внювало 2,1 млн випадкгв, середнм показник летальност — 15,5% [8]. У 1997 р. у 2,5 млн хворих спостер1галися тсляоперацшш гншш ускладнення, р1вень летальност за яких досягав 30—40%, а економ1чш втрати становили понад 25 млн л1жко-дн1в [6].
У госштальних умовах циркуляция збуднишв нозоком1альних ускладнень, зумовлена активь защею контактного та побутового мехашзм1в передач! шфекцп, вщбуваеться у вигляд1 постойного етдем1чного процесу внаслодок порушень протиетдем1чного, саштарно-гшешчного та дез-шфекцшних режим1в. Особливо штенсивний
процес шфжування — у 5—10 раз!в — спосте-р1гаеться у вщдшеннях штенсивно! терапп, де лжуються тяжко хвор1 у раннм тсляоперацм-ний та посттравматичний перюди. Протиетде-м1чними заходами можна запобггти лише 1/3 шфекцшних ускладнень навиъ у економ1чно розвинених кра'шах Свропи [4,20,45]. Зниження загально! та мюцево! резистентности пов'язане з пошкодженням захисних бар'ер1в шшри, сли-зових оболонок унаслщок х1рурпчного втручан-ня, травми, швазивних лжувально-д1агностич-них процедур (судинна, уретральна катетери-защя, дренаж1, вентрикулярш, люмбальш пункцп, лжворея), значно пщвищуе ризик за-раження [35,37,57,60]. Порушення функцш ди-хально! та травно! систем, внасл1док яких доводиться застосовувати штубацда трахе!, штуч-ну вентиляцию легешв, назогастральне зонду-вання, парентеральне харчування, призначати антациди, зумовлюють колошзацда слизових оболонок госптальними збудниками та швазда з подальшим поширенням шфекцп гематоген-ним шляхом [34,66]. 1нтенсифжацп етдем1чного процесу сприяе збшьшення контингенту хворих з вторинним 1мунодефщитом тсля тяжко! че-репно-мозково!, спшально! травми, з тяжким переб1гом тсляоперацшного перюду, насампе-ред у нейроонколопчних хворих у раз1 попе-редньо проведеного лжування протипухлинни-ми препаратами, кортикостеро!дами та про-менево! терапп [11,12,27,29,32,34,58,75]. Ризик виникнення шсляоперацшних ускладнень значно тдвищуеться за наявност екстракрашаль-них осередшв хрошчно! шфекцп, супутно! тяжко! соматично!, ендокринно! патолог1!, а також у пащент1в похилого в1ку [12,34,67]. У раз1 три-валого використання антибактер1йних препарата широкого спектру дп створюються умови для розвитку дисб1озу та супершфекцп муль-тирезистентними госп1тальними збудниками [45,49,53,64].
У новонароджених, що належать до групи ризику стосовно виникнення шфекцшних уск-ладнень через ф1зюлопчно недорозвинуту 1мун-ну систему , пом1чено здатнють шфекцп до по-ширення та блискавично! генерал1зацп обме-женого гншного процесу. Зниженню резистент-ност1 оргашзму новонароджених, насамперед 1мунолопчно! системи, сприяють внутршньо-утробне шфжування 1 асфжая. Крововиливи в головний мозок, пологов1 травми, вади розвитку ЦНС тдвищують ризик виникнення гншних процес1в штракрашально! локал1зацп. Показ-ник шфжування нозоком1альними шфекщями у новонароджених становить 5—10%, подеколи досягаючи 25—30% (у хворих новонароджених 1 недоношених), р1вень летальност становить 25% [14,36]. Значно вищ1 показники нозокомь ального шфжування (до 25%) у вщдшеннях ¡нтен-сивно! терапп новонароджених [14,69].
Про масштаби потенцшно! загрози шфекцшних ускладнень нозоком1ального походження у нейрох1рурпчних стацюнарах свщчить про-гресуюче зростання травматизму в Укра'Ы, насамперед черепно-мозково! травми, а також збшьшення кшькоста оперативних втручань з приводу онколопчно! та судинно! патологи ЦНС.
Останн1м часом в Укра'ш частота гостро! ЧМТ коливаеться в межах 2,3—6%, тобто в середньому становить 4,0—4,4%, що у кшьшсно-му вираженш дор1внюе приблизно 200 тис. хворих на рж. У нейрох1рурпчш стацюнари гос-ттал1зують щор1чно 43—45 тис. пащент1в. Зро-стае питома вага хворих з тяжкою ЧМТ [30]. У структур! загально! кшькоел випадкгв ЧМТ на вщкриту травму припадае 17—24%[31].
В останш роки в Укра'ш майже в 4 рази збшьшилась кшьшсть випадшв судинно! патологи головного мозку, насамперед шсульту. Кшьшсть хворих з гострими порушеннями моз-кового кровооб1гу щороку становить 130 тис. Бшьшють ¡з них потребують невщкладно! анг-юнейрох1рурпчно! допомоги. Летальнють при гострих порушеннях мозкового кровооб1гу дор-¡внюе майже 1/3 загально! кшькосп летальних випадшв в1д сердцево-судинних захворювань [46,47].
Унаслщок попршення еколопчно! ситуацп 1 впливу генетичних чинникгв в Укра'ш спос-терггаеться тенденция до поступового тдвищен-ня ураження пухлинами ЦНС за бшьшютю ос-новних форм 1 локал1зацш, — як злояшсними, так 1 доброяшсними. Зпдно з1 статистичними даними МОЗ Украши, захворюваннють тшьки на злояшсш пухлини головного мозку та шших вщдшв нервово! системи становила в 1995р. 3,80/0000 для жшок 1 5,10/0000— для чоловшв. У 1,4 з 100 тис. детей до 14 рок1в виявлено злояшсш пухлини ЦНС [15].
У х1рурпчнш практищ з метою стандарти-зування тсляоперацшних гншних ускладнень видшяють 4 типи оперативних втручань: «чистЬ, «умовно чистЬ, «забруднеш», або кон-тамшоваш, та «брудш». Ризик шфекцшних про-цеав при них дор1внюе 5, 10, 20, 35—40% вщповщно [12].
У нейрох1рургп до «чистих» зараховують бшьшють планових операцш без проявгв запа-лення, коли х1рурпчш доступи проводять через здорову шшру, не перетинаючи контамь новаш аутофлорою слизов1 оболонки парана-зальних синусгв, пазух основи черепа, верхшх дихальних шлях1в (трансназально, трансорально).
До «умовно чистих» нейрох1рурпчних втручань належать планов1 операцп, коли х1рурпчш доступи доводиться роботи через контамшова-ну аутофлорою слизову оболонку верхних дихальних шлях1в (трансназально, трансорально), пазухи основи черепа, параназальш синуси; ре-операц1я через «чисту» рану протягом 7 д1б; невщкладш «чистЬ операцп.
До «забруднених», або контамшованих, операцш можуть бути зараховаш втручання на операцшних ранах, що мають симптоми не-гншного запалення; операцп з приводу в1дкри-то! нейротравми, теля яко! минуло не бшьше 4 год.
«Брудними» сл1д вважати втручання на шфжованих ранах, у раз1 поеднано! супутно! шфекцп, тсля проникаючих пошкоджень головного 1 спинного мозку, пром1жок часу теля яких перевищуе 4 год.
У загальнш структур1 найпоширешшими клИчними формами запальних ускладнень но-зоком1ального походження у х1рурпчних стац1-онарах визнають: пневмонп, х1рург1чн1 1нфекц11, сепсис (бактер1ем1я), уролог1чн1 запальн1 про-цеси. Частота !х становить 15,5, 14,8, 13,1 1 33 % вщповщно [57]. Частота сепсису в нейро-х1рургп коливаеться у межах в1д 6,8 до 9,1% — залежно в1д типу контам1нац11 п1д час операцп [68].
У нейрох1рурпчнш практиц1 серед шфекцшних ускладнень найчастше спостер1гаються запальн1 процеси екстракран1альн1ально1, насамперед бронхо-легенево!, локал1зац11. Та най-небезпечшш1 посттравматичн1 й п1сляоперац1йн1 1нтракран1альн1 запалення внаслщок швидко! ге-нерал1зац11 шфекцшного процесу та тяжкого переб1гу, що супроводжуеться сепсисом, 1нфек-ц1йно-токсичним шоком, зниженням ефектив-ност1 л1кування [21, 33].
В останш роки в нейрох1рургп серед чин-ник1в, що сприяють зростанню кшькост! п1сля-операцшних кран1оцеребральних запальних ускладнень (КЦЗУ) нозоком1ального походжен-
ня, видшяють: тдвищення р1вня радикальноел оперативних втручань; застосування штраопе-рацшного обладнання (ультразвуков! вщсмок-тувач1, ендоскопи, мжроскопи), методи стери-л!зацп i дезшфекцп яких потребують удоско-налення; широке застосування шунтуючих систем та мплантатав, поверхня котрих може бути шфжована бактер!ями; збшьшення шлькоста ургентних втручань, пов'язаних з ЧМТ та су-динними катастрофами [25, 34, 60].
Серед головних показник!в ризику щодо ви-никнення КЦЗУ називають значне й тривале (понад 4 год) пошкодження анатом!чних бар'ер!в тд час ЧМТ, проведення реоперацш та застосування х!рурпчних доступ!в, що !х проводять через пазухи основи черепа, параназальт си-нуси, а також трансназальним, трансоральним доступами [34, 67, 68, 75—77]. Додатков! шляхи шфжування виникають за наявност тсляо-перацшно! та посттравматично! лжворе!, в раз! використання дренажних систем [22, 25, 34, 37, 50, 53, 59]. 1нтраоперацшна кровотеча, об'ем яко! перевищуе 1000 мл, спричинюе значний мунодефщит в тсляоперацшний перюд [10].
Частота виникнення тсляоперацшних КЦЗУ при планових «чистих» нейрох!рурпчних втру-чаннях досить висока. За даними р!зних автор!в, вона становить вщ 3,0 до 7,2%, збшьшуючись до 10% тсля проведення ургентних операцш [25, 34, 75, 76, 78].
У нейротравматологп кшьшсть посттрав-матичних !нфекц!йних ускладнень ендогенного та нозоком!ального походження характеризуеть-ся стшкою тенденщею до збшьшення. Частота КЦЗУ при закритш ЧМТ становить 14—15% [19, 24]. Частота запальних процес!в, що вини-кають у раз! в!дкритих та проникаючих по-шкоджень черепа, коливаеться у широкому д!а-пазот — вщ 20—29% навггь до 64% [19, 25]. У раз! вогнепального характеру ЧМТ частота гн!йних !нтракран!альних ускладнень становить 41—96% [26].
Лжування тсляоперацшних та посттравма-тичних кран!оцеребральних запальних усклад-нень (КЦЗУ) — гншних шфекцш ран, меншгь ту, мен!нгоенцефал!ту, вентрикул!ту, остеом-!ел!ту шсткового клаптя — досить серйозна проблема, пов'язана з необхщнютю проведення штенсивно! терапп, застосування сучасних високоефективних антиб!отик!в та тривалим реабштацшним перюдом. Це супроводжуеться значними економ!чними витратами. Розвиток посттравматичних та п!сляоперац!йних !нфек-цшних ускладнень е одшею з частих причин летальност! нейрох!рург!чних хворих. У нейро-онкологп при виконанш «чистих» оперативних втручань п!сляоперац!йн! КЦЗУ зумовлюють летальшсть до 14% [34], при гншних штрак-
ран!альних ускладненнях, зумовлених ЧМТ вог-непального характеру, вона досягае 37,8% [26]. За останн! 5 рок!в летальн!сть в!д мен!нгоенце-фалтв бактер!ально! та в!русно! етюлогп збшьшилась удв!ч! ! становить 21—34% [21, 28].
КЦЗУ все чаелше набувають тяжкого пе-реб!гу, що пов'язано не т!льки з анатом!чними ! циркуляторними порушеннями в дшянщ головного мозку внаслщок травматичного ушкод-ження або операц!йного втручання, але й з! значним антибактер!альним !мунодеф!цитом, який сприяе швидкш генерал!зацп шфекцшно-го процесу штракрашально! локал!зацп мен!нг!т—мен!нгоенцефал!т та розвитку екст-ракрашальних запальних процеав [3, 11]. Для переб!гу вторинного мен!нгоенцефал!ту харак-терн!: набряк-набухання головного мозку (у 55% хворих), синдром полюрганно! недостатност (у 20%), пневмон!я (у 30%), судомний синдром (у 30%), нирково-печшкова недостатнють (у 5%) [21, 22].
Зниженням !мунореактивност! орган!зму внасл!док негативного еколог!чного впливу по-яснюеться не тшьки тяжкий переб!г, але й тдвищення р!вня загально! шфекцшно! захво-рюваноста, зокрема патолог!! нозоком!ального походження. Через селективний тиск антиб!о-тик!в, що !х широко ! нерацюнально застосо-вують у медицин! ! народному господарств!, у мжроекологп людського оргашзму вщбувають-ся несприятлив! змши, пов'язат з розвитком дисб!озу [3—5, 28].
Останшм часом спостер!гаеться кардинальна трансформац!я структури збудник!в нозоко-м!альних !нфекц!йних ускладнень, зумовлена постшною взаемод!ею р!зноманггних вид!в бак-терш. В етюлопчнш структур! нозоком!альних !нфекц!й у 80-х роках зм!нився дом!нуючий патоген — Staphylococcus аигеиБ — на грамнега-тивт мжрооргашзми, серед яких найбшьшого кл!н!чного та еп!дем!олог!чного значення набу-ли р!зноман!тн! аеробн! та анаеробн! умовно-патогент бактерп, що належать до природно! мжрофлори людини. Найпоширешш! мжрооргашзми з родини Enterobacteriaceae — E.coli, Enterobacter spp., Klebsiella spp., Serratia spp., Proteus spp., представники неферментуючих бактерш Pseudomonas та Acinetobacter, передуем клМчно вагом! види P.aeruginosa ! A.baumannii, а також грамнегативн! анаероби роду Bacteroides. З грампозитивних бактерш актуальними патогенами залишаються стафь лококи нозоком!ального походження, у першу чергу метицилшрезистентш штами S.epidermidis, рщше — S. аureus. Грампозитивн збудники S.epidermidis обумовлюють !нфекц!йн! ускладнення, зокрема шунт-меншпт, пов'яза-
ний з ¡мплантащею шунтуючих систем. Останнгм часом у виникненш гншно-запальних процеав збшьшуеться етюлопчна роль Enterococcus spp., серед яких особливо небезпечш мультирезис-тентш госттальш штами [7, 23, 35, 39, 57].
Для бактерш, асоцшованих з нозоком1аль-ними запальними процесами, характерне фор-мування в лжарняних умовах госпггальних штам1в з тдвищеною патогеншстю, що резис-тентш до антибютишв, антисептишв, дезшфек-танлв, здатних до швидко! колошзацп шшри, слизових оболонок та блискавичного розвитку супершфекцп у ослаблених хворих. Грамнега-тивш мжрооргашзми, на противагу бшьшост грампозитивних збуднишв — стафшококам i стрептококам, здатнi створювати факульта-тивш резервуари нозокомiальноi iнфекцii у навколишньому середовищi стацiонара, що значно полегшуе реалiзацiю iнфекцiйного про-цесу. 1нфекцшш ускладнення нозокомiального походження, етiологiчно пов'язаш з гостталь-ними штамами, мають надзвичайно тяжкий переб^, високу контагюзнють та спричинюють значну летальнiсть [4, 20, 45, 60].
У нейрохiрургiчних хворих тсляоперацшш гнiйно-запальнi процеси зумовлеш як ендоген-ними збудниками (аутомжрофлорою хворого), так i мiкроорганiзмами екзогенного, переважно нозокомiального, походження. Пiд час хiрургiч-ного доступу, навiть через здорову неушкод-жену шкiру, створюеться загроза контамiнацii раново! поверхнi бактерiями аутомiкрофлори людини (Staphylococcus spp., переважно S.epidermidis, значно рiдше — Peptococcus, Peptostreptococcus, Corynebacterium). Мжроор-ганiзми, яш входять до складу мiкрофлори шшри людини, чутливi до бiльшостi антибю-тикiв, тому адекватне проведення штраопера-цiйноi антибiотикопрофiлактики запобiгаe роз-витку хiрургiчноi iнфекцii. Пiд час проведення трансназального хiрургiчного доступу вщбу-ваеться контамiнацiя операцiйноi рани резидентною аеробною мжрофлорою (рiдше — ана-еробною) слизових оболонок верхнiх дихальних шляхiв. Особливо небезпечнi мiкроорганiзми з патогенними властивостями — Streptococcus рyogenes, Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus. Адекватною антибютикопрофшак-тикою запальних процеав пщ час проведення трансназального хiрургiчного доступу передба-чене застосування препаратiв, активних щодо грампозитивних бактерш, насамперед стреп-тококiв. Екзогенне шфжування вiдбуваeться в разi порушення протиепiдемiчного режиму пiд час проведення швазивних лiкувально-дiагнос-тичних втручань. Серед збуднишв переважа-ють госпiтальнi штами грамнегативних мжро-органiзмiв [12, 20, 35, 57, 60].
У госттальних умовах спостерггаеться по-ступове зниження ефективносп антиб1отикоте-panii з приводу шфекцмних ускладнень, нав1ть у pазi використання високоефективних антибак-теpiальних пpепаpатiв — цефалоспоришв III поколiння, фтоpхiнолонiв, каpбапенемiв. Це по-яснюеться феноменом постшно зpостаючоi pе-зистентностi збудникгв лiкаpняного походження [4, 41, 44]. Найчастше пiдвищення стiйкостi мiкpооpганiзмiв до найпошиpенiших у медичнiй пpактицi бета-лактамних антибютишв вiдбу-ваеться за pахунок феpментативноi iнактивацii бактеpiальними бета-лактамазами [9]. Найбшьш «пpоблемними» госпiтальними патогенами виз-нано ^ам^т^в^ бактеpii — пpодуценти бета-лактамаз шиpокого спектpу дii: Enterobacter spp., Klebsiella spp., E.coli з pодини Enterobacteriaceae; нефеpментуючi бактеpii — A.baumannii, P.aeruginosa; фампозитивш мiкpо-оpганiзми — метицилiнpезистентнi штами S. epidermidis та S. aureus; мультиpезистентнi штами Enterococcus spp. [2, 13, 41, 42, 51, 57, 63, 73].
За останш 10 pокiв значно пщвищилась ет-iологiчна pоль нового госттального патогена -Acinetobacter baumannii. Biн зумовлюе тяжкi iнфекцiйнi ускладнення нозокомiального походження, насампеpед пiсляопеpацiйний та пост-тpавматичний менiнгiти, а також госттальну пневмонiю, гнiйнi запалення pан, сепсис у хво-pих з нейpохipуpгiчною патологieю та пащенлв вiддiлень iнтенсивноi теpапii [42,50, 54,64,70,71,74,76]. Miкpооpганiзми A.baumannii фоpмують госпiтальнi штами з тдвищеною па-тогеннiстю, здатш до швидкоi колонiзацii слизових оболонок i шкipи хвоpих, а в pазi 1нвазИ — до миттево'1 генеpалiзацii iнфекцii. Для госттальних штамiв A.baumannii хаpактеpний надзвичайно високий piвень pезистентностi до антибютишв, насампеpед до всiх бета-лактамiв, окpiм каpбапенемiв та комбiнованого пpепаpа-та ампiцилiн+iнгiбiтоp бета-лактамаз сульбак-там (пpепаpат «Уназин»). Лiкувальна тактика ацинетобактеpасоцiйованих шфекцшних ускладнень нозокомiального походження надзвичайно ускладнена чеpез неефективнiсть антибiотико-теpапii за емпipичними схемами та надто об-межену кiлькiстю активних антибютишв [43,52]. Навиъ для мiкpооpганiзмiв A.baumannii ендо-генного походження, iзольованих у пащентав вiддiлень iнтенсивноi теpапii, визначаеться над-звичайна здатнiсть до блискавичного pозвитку множинноi антибiотикоpезистентностi уже пpо-тягом пеpших дiб госпiталiзацii, що зумовлюе потенцмну загpозу виникнення генеpалiзованого iнфекцiйного пpоцесу [55].
Cпостеpiгаeться збшьшення кiлькостi ви-падкiв iнвазивних мiкозiв, у тому числi нозо-
Aкmyaльнi npoàëeMu cy4a^ux noзoкoмiaльнux тфвкцш
9
кoмiaльнoгo кaндидoзy, ocoбливo y пaцieнтiв зi знижeнoю iмyнopeaктивнicтю нa тлi тpивaлoгo зacтocyвaння aнтибioтикiв шиpoкoгo cпeктpy дп. Heбeзпeчним e збiльшeння питoмoï вaги гете-paлiзoвaниx фopм тa мiкoзниx ypaжeнь ЦHC, лeтaльнicть пpи як^ дocягae 40%. Cepeд збуд-нишв пepeвaжaють гpиби poдy Candida, нa-caмпepeд C.albicans, здaтнoгo фopмyвaти нoзo-кoмiaльнi штaми [5,17,18, 38,72]. Cпpияють poз-витку кaндидoзнoï iнфeкцiï нoзoкoмiaльнoгo пoxoджeння знaчнi eндoгeннi peзepвyapи люд^-кoгo opгaнiзмy: чacтoтa видiлeння ^ибш poдy Candida з opгaнiв тpaвлeння cтaнoвить 90— 100%, зi cлизoвиx oбoлoнoк poтoвoï пopoжни-ни — 15—40%. Boнa збшьшуетьея дo 80% зa тpивaлoï гocпiтaлiзaцiï [40]. Чинникaми, щo вipoгiднo збiльшyють pизик poзвиткy гeнepaл-iзoвaниx кaндидoзiв, y тoмy чиcлi impa^am-aльнoï лoкaлiзaцiï, визнaють тpивaлe rapóme^ ня бap'epниx функцм opгaнiзмy в paзi пpoвe-дeння iнвaзивниx лiкyвaльнo-дiaгнocтичниx Ma-нiпyляцiй (зoкpeмa cyдинниx кaтeтepiв), rnpe^ тepaльнe xapчyвaння, зacтocyвaння aнтaцидiв тa aнтибaктepiaльниx пpeпapaтiв шиpoкoгo rnerapy дiï пpoтягoм знaчнoгo чacy. Heбeзпeкa пocилюeтьcя y пeвнi пepioди життя xвopoгo (вж пoнaд 60 poкiв тa нeoнaтaльний пepioд) [5,38]. З мeтoю пpoфiлaктики мiкoзiв пiд чac iнтeнcив-нoï aнтибioтикoтepaпiï з пpивoдy тяжкиx фopм нoзoкoмiaльниx ycклaднeнь цштам oбгpyнтoвa-ним е зacтocyвaння eфeктивниx aнтимiкoтикiв (флюкoнaзoлy).
Cepeд гoлoвниx пpичин нeeфeктивнocтi эл-тибioтикoтepaпiï cлiд нaзвaти нeвpaxyвaння e^ ioлoгiчнoï cтpyктypи нoзoкoмiaльниx iнфeкцiй-ниx ycклaднeнь тa piвeнь aнтибioтикopeзиcтeн-тнocтi дoмiнyючиx бaктepiaльниx збуднишв, xa-paктepниx для кoжнoгo нeйpoxipypгiчнoгo вiддiлeння. B зв'язку з нaзвaним вищe знaчнo зpocтae poль мiкpoбioлoгiчнoгo дiaгнoзy, нacaм-пepeд дiaгнocтичниx дocлiджeнь y xвopиx з iнфeкцiйними ycклaднeннями. Miкpoбioлoгiчни-ми дocлiджeннями пepeдбaчeнi вид^ння тa тoчнa видoвa iдeнтифiкaцiя бaктepiaльнoгo збуд-никa aa cyчacнoю тaкcoнoмiчнoю клacификaцieю [13, 42, 57]. Для oбгpyнтyвaння paцioнaльнocтi тaктики aнтибioтикoтepaпiï y тожтому тонк-peтнoмy випaдкy нoзoкoмiaльнoгo ycклaднeн-ня, a тaкoж для пpoвeдeння бaктepioлoгiчнoгo кoнтpoлю зa eфeктивнicтю лiкyвaння вeликe знaчeння мae визнaчeння чyтливocтi дo aнти-бioтикiв (aнтибioтикoгpaм) мiкpoopгaнiзмiв. Pe^ pocпeктивний aнaлiз peзyльтaтiв мoнiтopингy aнтибioтикopeзиcтeнтнocтi, щo йoгo пpoвoдять sa дoпoмoгoю Пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння Iнфop-мaцiйнoï ciтки BOOЗ — WHKNET-4, дoзвoляe дocлiдити piвeнь cтiйкocтi дoмiнyючиx нoзoкo-мiaльниx збyдникiв дo нaйпoшиpeнiшиx aнти-
бioтикiв тa визнaчити ocнoвнi тeндeнцiï змiни cтiйкocтi дo aнтибaктepiaльниx пpeпapaтiв [41].
З oглядy та пocтyпoвe збiльшeння кiлькocтi випaдкiв iнфeкцiйнoï пaтoлoгiï в cyчacниx тей-poxipypгiчниx cтaцioнapax, зyмoвлeнoï нeдo-cтaтньoю eфeктивнicтю як пpoтиeпiдeмiчниx зaxoдiв, тaк i лiкyвaння, виникae нaгaльнa та-тpeбa y викopиcтaннi paцioнaльниx мeтoдiв 6o-poтьби з нoзoкoмiaльними ycклaднeннями, o6-гpyнтoвaниx нa пiдcтaвi peзyльтaтiв мiкpoбio-лoгiчниx дocлiджeнь. Baжливим нaпpямкoм po-бoти e peтpocпeктивний aнaлiз з визнaчeнням лoкaльнoï eтioлoгiчнoï cтpyктypи iнфeкцiйниx пpoцeciв, нacaмпepeд KЦЗУ, тa cклaдy дoмi-нyючиx нoзoкoмiaльниx збyдникiв для ^жтого вiддiлeння [1,44].Oкpiм пpoвeдeння дiaгнocтич-ниx дocлiджeнь з пpивoдy гнiйнo-зaпaльниx yc-клaднeнь, вaжливим poздiлoм бopoтьби з то-зoкoмiaльними iнфeкцiями e пpoвeдeння тамп-лeкcy caнiтapнo-бaктepioлoгiчниx дocлiджeнь для oцiнки пpoтиeпiдeмiчнoгo cтaнy тa пpoгнo-зyвaння eпiдcитyaцiï нeйpoxipypгiчнoгo CTa^o-нapy.
Cпиcoк лiтepaтypи
1. Aлeкcaндpoвa È.A., Шогпнян Г.Г., Имшeнeцêaя
B.Ô. Бaктepиoлoгичecкий мoнитopинг гнoй-ныx интpaкpaниaльныx ocлoжнeний пpи oг-нecтpeльныx чepeпнo-мoзгoвыx paнeнияx / / Maтepиaлы II cъeздa нeйpoxиpypгoв Poc-cии.— M., 1998.— C.47.
2. Aфaнacьeвa Т.И. Meтициллинpeзиcтeнтныe cтaфилoкoкки //Aнтибиoтики и xимиoтepa-пия.— 1998.— T.43.— № 6.— C.29—31.
3. Бapшmeйн Ю.A.,Koнoнeнкo B.B., ßporn O.O.,
Щepбuнcьêa A.M., Apieль Б.М. Знaчeння ricro-гeмaтичниx бap'epiв i iмyннoï cиcтeми в iнфeкцiйнoмy пpoцeci тa вплив нa ниx нeгa-тивниx фaктopiв дoвкiлля //Iнфeкцiйнi xвo-poби.—1995.—№ 2.— C.47—50.
4. Бeлoбopoдoв B£. Пpoблeмa нoзoкoмиaльнoй инфeкции в oтдeлeнияx peaнимaции и ин-тeнcивнoй тepaпии и poль кapбaпeнeмoв // Kлиничecкaя фapмaкoлoгия и тepaпия.— 1998.— № 7(2).— C.13—16.
5. Бeлoбopoдoвa H.B. Kaндидoз и этиoтpoпнaя тepaпия //Meдицинa для вcex.— 1998. — № 5 (11).— C.29—32.
6. Блamyн Л. HeTOTOphie ac^Mbi гocпитaльнoй
инфeкции // Bpaч.— 1998.— № 1.—C.3—5.
7. Блamyн Ë.A., Пaвлoвa M.B., Tepexoвa Р.П., E-
ëazuna Ë.B., Якавлвв B.П, Cвemyxuн A.M. Ëe-чeниe и пpoфилaктикa paнeвoй инфeкции / / ^вый мeдицинcкий жypнaл.— 1998.— № 2.— C.7—11.
8. Baгaнoв H.H. Peшeнныe и нepeшeнныe зaдa-
чи инфекционной службы в Российской Фе-деpации // ЖМЭИ.— 1993.—№ 2.— C.3—6.
9. Вильяме Д. Резистеность к беталактамным пpепаpатам //Антибиотики и химиотеpа-пия.— 1997.— Т. 42.—№ 10.— C.5—9.
10. Галдикае Ю.М. Клинические исследований инфекции синтетических сосудистых пpо-тезов: Автоpеф. дис...канд. мед наук. —Вильнюс, 1986. — 26 с.
11. Горбунов В.И. О патогенезе внутpичеpеп-ных гнойных осложнений пpи тяжелой че-pепно-мозговой тpавме //Нейpохиpуpгия.— 1998.— №2.— C.22—25.
12. Гоетищев В.К., Омеляновекий В.В. Пути и возможности пpофилактики инфекционных осложнений в нейpохиpуpгии //Xipуpгiя. — 1997.— № 8.— C.11—15.
13. Дмитриева Н.В., Смолянекая А.З., Петухова И.Н., Кулага Е.В., Соколова Е.Н., Соколова В.И., Жабина М.И. Mикpобиологические аспекты инфекционных осложнений в онкологической клинике // Антибиотики и химиотеpа-пия.— 1999.— Т.44.— №10.—C.16—19.
14. Доновитц Л. Инфекции новоpожденных // В кн.: Внуфибольничные инфекции/Под pед.
B.Венцела. —М.:Медицина.—1990.— C.455— 480.
15. Зозуля Ю.А., Пацко Я.В., Никифорова А.Н. Эпидемиологические исследования в нейpо-онкологии: совpеменное состояние в Утаите и за pубежом // Bопpосы нейpохиpуp-гии.— 1998.— № 3.— C.50—54.
16. Имшенецкая В.Ф., Александрова И.А. Тактика антибиотикотеpапии послеопеpационных менингитов //Mатеpиалы II съезда нейpо-хиpуpгов России.— M.,1998. — C.43—44.
17. Канайкин К.Ф., Бахур В.Т., Эекин МА. Поpа-жения неpвной системы пpи микозах / / Клиническая медицина.— 1984.— № 2.—
C.10—19.
18. Караев З.О., Зоманюк Ф.П., Санталова Ф.П. Кандидозный и кандидозно-бактеpиальный менингоэнцефалиты у детей: вопpосы клиники, диагностики и лечения // Педиат-pия.—1985.— №12.— C.19—23.
19. Кибирев А.Б. Воспалительные осложнения чеpепно-мозговой тpавмы в остpом ^p^-де (клиника, диагностика, пpогнозиpование, пpофилактика, лечение) : Автоpеф. дис. ... канд. мед. наук. — M., 1991.— 16 с.
20. Ковалева Е.П. // Пpофилактика внутpиболь-ничной инфекции.— M., 1993.— C.4—6.
21. КононенкоВ.В. Антибиотикотеpапия бакте-pиальных менингоэнцефалитов в совpемен-ных условиях //В кн.: Cовpеменные аспекты военной медицины. Сб.научных тpудов
междунаpод. научно-пpакт .конф .инфекционистов и эпидемиологов ВС У^аины «Актуальные вопpосы инфектологии, эпидемиологии и ми^обиологии».— К., 1998.— C.241—242.
22. Кононенко В.В. Bтоpиннi бактеpiйнi менш-гоенцефалiти пpи назальнiй лiквоpеi // В кн.: Актуальш питання клiнiчноi шфектологп. Mатеp. V з'iзду iнфекцiонiстiв Укpаiни.— К.,
1998.— C.311—312.
23. Кочеровец В.И., Уеанов Е.И.,Матвеев Н.В. Неклостридиальные анаэpобные инфекции ЦНС //Bопpосы нейpохиpуpгии.— 1988.— №6.— C.42—44.
24. Куценок И.Х. Послеопеpационные осложнения пpи тяжелой чеpепно-мозговой тpавме // Mатеpиалы II съезда нейpохиpуpгов России.— M., 1998.— C.51.
25. Лебедев В.В., Крылов В.В. Пpофилактика и лечение гнойного менингита // Нейpохиpуp-гия.— 1998.— № 1.— C.51—57.
26. Лебедев В.В., Крылов В.В., Жарикова Е.В., Мордвинов Ю.С., Дьяков А.А. Xиpуpгическое лечение оpужейных чеpепно-мозговых pане-ний миpного вpемени //Bопpосы нейpохи-pуpгии.—1998.— № 3.— C.50—54.
27. Лорие Ю.И.// Клиническая онкология.— 1971.— № 1.— C.24—193.
28. Мараевеький В.Ф., Руденко А.О., Щербинеька А.М. 1нфекцмш хвоpоби в У^аМ на pу-бежi двох столиъ //Iнфекцiйнi хвоpоби.—
1999.— № 2.— C.18—21.
29. Марютин П.В., Кравец С.Г., Сатурнов А.В., Сокирекий Е.К. Пpофилактика и лечение гнойно-септических осложнений пpи чеpеп-но-мозговой тpавме//Mатеpиалы II съезда нейpохиpуpгов России. — M., 1998.— C.52— 53.
30. Морозов А.М. Пеpспективи подальшого pоз-витку в Укpаiнi невщкладно'1 нейpохipуpгi-чноi допомоги пpи roCTprn чеpепно-мозковiй тpавмi // Бюлетень УАН. — 1998. —№ 5. — C.14—15.
31. Моеийчук Н.М., Дзяк ЛА.,Новик Ю.Е., Швыдкая, Д.Г., Курако Е.В. К вопpосу отбытой чеpепно-мозговой тpавмы // Бюл. УАН.— 1998.— № 5.— C.46.
32. Нейротравматология /Под pед.А.Н.Конова-лова, Л.Б.Лихтеpмана, А.А.Потапова. —M.: Bазаp-Феppо, 1994. — 415 с.
33. Нуржиков С.Р., Имшенецкая, В.Ф. Послеопе-pационные гнойные осложнения пpи инфак-pаниальных вмешательствах //Bопpосы ней-pохиpуpгии. — 1996. — № 2.— C.28—30.
34. Нуржиков С.Р., Потапов А.А., Махмудов У.Б., Алекеандрова И.А, Коршунов А.Г. Кpаниоце-
pe6panbHbie raoMHo-BocnanMTenbHbie ocno:-HeHMH y HeMpooHKonorMHecKMX 6onbHbix b noc-neonepaцмoннoм nepno^e //Bonpocbi HeMpo-XMpyprMM.— 1998.— № 1.— C. 11—13.
35. nuKOK flm. E. PeflKaH noкanмзaцмн MH^eK-цмм: rna3a m ^HTpanbHaH HepBHaH cMcTeMa // B KH.: BHyTpMGonbHMHHMe MH^e^MM /nop; pep. P.n.BeH^na.— M.: Mep^MHa, 1990.— C.423—448.
36. noKpoecKuU B.M., CeMUHa H.A., OOMUHO M.n. 3nM^eMMonorMHecKMM Ha^3op 3a neKapcTBeH-hom ycToMHMBocTbro ochobhmx Bo36y^MTeneM MH^e^MoHHo-BocnanMTenbHbix 3a6oneBaHMM m TaKTMKa aHTM6aKTepManbHoM TepanMM. — M.: Coroзмн^opмaцмн, 1991.—71 c.
37. nomanoe A.A.,, OxaonKoe BA.., fluxmepMan fl.B., KpaenyK A.ff. nocTTpaBMaTMHecKaH 6a3anbHaH nMKBopen / nofl pe^.A.H.KoHoBanoBa. — M.,1997.— 128 c.
38. CaMCbizuna F.A., Bycaaeea F.H. 3nM^eMMono-rMH MH^e^MoHHo-BocnanMTenbHbix 3a6oneBa-hmm m ponb rpM6oB pofla Candida y hobo-po:^eHHMX fleTeM // Ahtm6motmkm m xmmm-oTepanMH.— 1998.— T. 43.— № 8.— C. 23— 27.
39. Cmoahhckoh O.3. CoBpeMeHHbie npo6neMbi KnMHMHecKoM MMKpo6MonorMM b HeMH^e^M-ohhom KnMHMKe // AKTyanbHbie npo6neMbi KnMHMHecKoM MMKpo6MonorMM. — M.,1989. — C.8—11.
40. Cmoaxhckoa A.3., flMumpueea H.B., Kyrnza E.B., nemyxoea M.H. TpM6KoBan MH^e^MH b ohko-norMHecKoM KnMHMKe // Ahtm6motmkm m xm-MMoTepanMH. — 1999. — T. 44. — № 4. — C.25—30.
41. Cocmonnue aHTM6MoTMKope3McTeHTHocTM rpa-MoTpM^TenbHbix Bo36y^MTeneM Ho3oKoMManb-hmx MH^e^MM b oTfleneHMHX MHTeHcMBHoM TepanMM. Mн^opмaцмoннoe nMcbMo Me«Be^oM-cTBeHHoro HayHHoro KoMMTeTa no BHyTpM6onb-hmhhmm MH^eKqMHM npM PAMH m M3 PO. — M., 1997.— 8 c.
42. Tkohuk M.n. Ponb MMKpo6MonorMHecKoro flM-arHo3a b o6ocHoBaHMM paцмoнanbнoм aHTM-6MoTMKoTepanMM npM rocnMTanbHMX MH^eK-цмoннbIX ocno«HeHMHx// Einb, 3He6onroBaH-hh i iHTeHcMBHa TepaniH. —1999.—№ 3(8).— C.34—41.
43. Tkohuk M.n. Paцмoнanbнaн aHTM6MoTMKoTe-panMH rocnMTanbHMX MH^e^MM b HeMpoxM-pyprMM // EronneTeHb YAH.—1998. — №4. — C.110—114.
44. TpewuncKuu A.M., CaenKo B.O. (pep.) CencMc m aHTM6aKTepManbHaH TepanMH. — K., 1997.— 144 c.
45. Ouaamoe H.M. npo^MnaKTMKa rHoMHo-cen-
TMHecKMX ocno«HeHMM b cтaцмoнapax XMpyp-rMHecKoro npo^MnH: MeToflMHecKoe noco6Me. — M., 1995.— 49 c.
46. U,uMeuKo O.A. HeMpoxipypriHHe niKyBaHHH cy-flMHHoi naTonorii ronoBHoro Mo3Ky: cTaH Ta nepcneKTMBM // EroneTeHb YAH. —1998. — № 7.— C.97—103.
47. U,uMeuKo O.A., CmenanenKo A.B. Пpмнцмпм i CTaH^apTM HaflaHHH ypreHTHoi HeMpoxipypri-HHoi ^onoMorM npM rocTpMX nopymeHHHX цe-pe6panbHoro KpoBoToKy (cnoHTaHHi KpoBoBM-nMBM, BHyTpimHboMo3KoBi kpobobm.mbm, imeMiHHi iHcynbTM) // YKpaiHcbKMM MeflMH-hmm anbMaHax. —1999.— T.2. — №3 (flofla-tok). — C.130—134.
48. Acar J.E. Antimicrobial surveillance programmes //J. of Clinical Microbiology and Infection,1997.—V.3, Suppl.2, abstract 182.
49. Amyes S.G.B. Multiresistant Acinetobacter Emerges //In: «Emerging Issues of Resistance», P.7 —9 (MSK Satellite Symposium; 20th International Congress of Chemotherapy; 1997, July 2; Australia).
50. Baltas I., Tsoulfa S, Sakellariou P., Vogas V., Fylaktakis M., Kondodimou A. Posttraumatic Meningitis: Bacteriology, Hydrocephalus, and outcome // Neurosurgery, 1994.—V.35, № 3.— P.422—427.
51. Bergogne-Berezin E.,Kecre K.,Joly-Guilhu M.-L. opportunistic nosocomial multiply resistant bacterial infections — their treatment and prevention //J.of Antimicrob. Chemotherapy— 1993.—V.32.— Suppl.A.— P.39—47.
52. Bergogne-Beresin E,Towner K..J. Acinetobacter spp.as Nosocomial Pathogens: Microbiological, Clinical, and Epidemiolocical Features // Clinical Microbiology Rev. 1996. Apr.— P.148— 165.
53. Buckwold F.J.,Hand R., Hansebout R.R. Hospital-acquired bacterial meningitis in neurosurgical patients //J.Neurosurg., 1977.— V.46.— P.494—500.
54. Cisneros J.M.,Reyes M.J,Pachon J., Becerril B., Caballero F.J., Carcia-Carmendia J.L., optiz C., Cobacho A.R. Bacteremia Kue to Acinetobacter baumannii: Epidemiology, Clinical Fingings, and Prognostic Features //Clin. Infect.Kis.— 1996.—V.22.— P.1026—1032.
55. Corbella X., Pujol M., Ayats J. et al. Relevance of Digestive Tract Colonization in the Epidemiology of Nosocomial Infectios Kue to Multiresistant Acinetobacter baumannii / /Clin.Infect.Kis.. — 1996.— №23.— P.329—34.
56. Ellis K.H. Clinical mycology. The human
opportunistic mycoses. 1994; New York; 167 P-
57. Emory T.G., Gaynes T.P.An overview of nosocomial infections, including the role of the microbial laboratory // Clin.Microbiol.Rev. 1993.— № 4.— P.428—442ro
58. Eudicott J.N, Wolf G, Strong E.W.et alAdjuvant chemotherapy for advanced head and neek squamous carcinoma.Final report of the head and neek contracts programm // Cancer.— 1987.— V.60.— P.301—311.
59. Federico G., Tumbarello M., Taconelli E.,Serra M.G., Del Forno A., Roselli R., Iacoangelli M., Scerratti M. Bacterial Meningitis in a Neurosurgical Ward // J.of Clinical Microbiology and Infection.— 1997.— V. 3— Suppl.2— abstr. P504.
60. Garvey G. Current concepts of bacterial infections of the central nervous system // J.Neurosurg.— 1983.—V. 59.— P.735—744.
61. Girold K.A. , McCulloch T.M. , Tsue T.T., Weymuller E.J. Risk factors for complications in clean contaminated head and neek surgical procedures //Head Neek. — 1995. — V.17. — № 1.— P.7—13.
62. Haley R.W., Culver K.H., White J.W., Morgan W.M., Emory T.G. The nationwide nosocomial infection rate: a new need for vital statistics // Am.J.Epidemiol.—1985.—V.121.— P.159— 167.
63. Hanberger H., Garcia-Rodriguez J.-A., Gobernado M., Goossens H., Nisson L.E., Struelens M.J. Antibiotic Susceotibility among Aerobic Gram-negative Bacilli in Intensive Care Units in 5 European Countries // Jama.—1999.—V.281.— № 1.— January 6.— P.67—71.
64. Jimenez-Mejias M.E., Pachon J., Becerril B., Palomino Nicas J., Rodriguez-Cobacho A., Revuelta M. Treatment of Multidrug-Resistant Acinetobacter baumannii Meningitis with Ampicillin/Sulbactam //Clin.Infect.Kis.— 1997.—V.24.— P.932—935.
65. Martone W.J., Jarvis W.R., Culver K.H., Haley R.W. Incidence and nature of endemic and epidemic nosocomial infections // In Bennett J.V., Brachman P.S. (ed) Hospital infections, 3rd ed., Little Brown and Co., Boston.— 1992.— P.577—596.
66. Massanari P.M., Hierholzer W.J. The intensive care unit. //In bk: Bennett J.V., Brachman P.S.(ed) Hospital Infection. Boston. Little,Brown, and Co.—1986.— P.285—298.
67. Mollman K.H, Haines S.J. Risk factors for postoperative neurosurgical wound infection // J.Neurosurg.— 1986.—V.64.— P.902—906.
68. Narotam P.K., van Kellen J.R.,du Trevou M.K., Gouws E. operative sepsis in Neurosurgery: A method of classifying surgical cases // Neurosurgery. —1994. —V.34. — № 3.— P.409—415.
69. Nelson.G. (ed). J.K. The neonate // In bk: Hospital acguired infection in pediatric patient (Konowitz L. ed) Williams & Wilkins. Baltimore. London. —1988.— P.273—294.
70. Nguyen M.H.,Harris S.P., Muder R.R,Pasculle A.W. Anibiotic-resistant Acinetobacter meningitis in neurosurgical patients // Neurosurgery.— 1994.—V.35.— P.851—855.
71. Patterson J.E., Vecchio J., Pantelick E.L., et aL Assotiation of contaminated gloves with transmission Acinetobacter calcoaceticus var. anitratus in an intensive care unit // Am.J.Med. —1991. —V.91.— P.479—483.
72. Pfaller M., Wenzel R. Impact of the changing epidemiology of fungal infections in the 1990s. // Eur.J.Clin.Microbiol.Infect.Kis.— 1992.— V.11.— №4.— P.287—291.
73. Quinn J.P. Molecular Epidemiology of ESBL/ /In: «Emerging Issues of Resistance» (MSK Satellite Symposium), P. 4—5; 20th International Congress of Chemotherapy.— 1997.— July 2; Australia.
74. Siegman-Igra Y., Bar Yosef S., Gorea A., Avram J. Nosocomial Acinetobacter meningitis secondary to invasive procedures: report of 25 cases and reviews // Clin. Infect. Kis.— 1994.—V.17.— P.843—849.
75. Tenney J.H.,Vlahov K., Sachman M., Kucker T.B. Wide variation in risk of wound infection found in clean neurosurgery. Implication for perioperative antibiotic prophylaxis // J.Neurosurg.—1985— V. 62.— P. 243—247.
76. Towner K.I. Clinical Importans and Antibiotic Resistance of Acinetobacter spp.// J.Med Microbiol.— 1997.—V. 46.— №9.— P.721—746.
77. Van Aken Maarten o. Risk factors for meningitis after transsphenoidal surgery // Clin. Infect. Diseases.—1997.—V. 25.—№ 4.— P.852—856.
78. Velasco E., Martins C.A., Goncalves V.M.et al. Risk factors for surgical wound infections development in head and neek surgery // Rev.Hosp.Clin. Fac.Med.Sao Paulo.— 1995.— V.50.— №1— P.58—62.
79. ZhaoJ.Z.,Li J.S.,Jang J., Zang J.T., He Q. Perioperative prophylaxis of ceftriaxon in neurosurgery // Clinical Neurology and Neurosurgery.—1995.— V.97.— N4.— P.285— 289.
Актуальные проблемы современных нозокомиальных инфекций
Цимбалюк В.И., Ткачик И.П.
Освещены современные проблемы нозокомиальных инфекций в нейрохирургии. Частота послеоперационных краниоцеребральных воспалительных осложнений в «чистой» нейрохирургии составляет от 3 до 10 %. Наибольшая частота краниоцеребральных воспалительных осложнений — 20—64% — наблюдается при ЧМТ. Вероятность возникновения инфекционных осложнений увеличивают роль таких факторов риска, как наличие лик-вореи из раны, сопутствующей инфекции экстракраниальной локализации, хирургические доступы, осуществляемые через пазухи основания черепа и трансназально, длительность операции, а также применение дренажных систем. Приводят данные о проблемних возбудителях нозокомиальных инфекций, включая оппортунистические мультирезистентные бактерии, а также патогены, вызывающие инвазивные микозы. Рассмотрены микробиологические аспекты борьбы с нозокомиаль-ными инфекциями, включая обоснование рациональной тактики антибиотикотерапии.
Actual problems of modern nosocomial infections
Tsymbaliuk V.I., Tkachick I.P.
The article highlights the modern problems of nosocomial infections in the Neurosurgery. The rate of postoperative craniocerebral pyoinflammatory complications following clean neurosurgery varied from 3,0% to10,0%.The most rate of craniocerebral pyoinflammatory complications following head injuries varied from 20—29% to 64%.Concurrent infections, surgical approaches via parabasal sinuses and transsphenoidal approaches and CSF leakage at the operation site were considered as risk factors for postoperative CNS infections complications. The article represents «problem» agents of nosocomial infection including the opportunistic multiply resistant bacterial pathogens and agents of human invasive mycoses. The directions of rational antimicrobial therapy based on the given microbiological researches are considered.
КОММЕНТАРИЙ
к статье Цымбалюка В.И., Ткачик И.П. «Актуальные проблемы современных нозокомиальных инфекций»
Актуальность проблемы нозокомиальных инфекций в нейрохирургии обусловлена ростом количества послеоперационных гнойно-воспалительных осложнений и тяжестью их течения, а также ассоциированной с ними значительной летальностью. Как свидетельствуют статистические данные, инфекционные осложнения нозокомиаль-ного (госпитального) происхождения довольно распространены, чему способствуют не только прогрессирующий рост травматизма, сосудистой и онкологической патологии головного мозга, но и неблагоприятное влияние окружающей среды на иммунореактивность человеческого организма.
В статье детально изложены эпидемиологические особенности возникновения нозокомиальных инфекций, представлены механизмы экзогенного и эндогенного инфицирования при разных хирургических доступах, а также ассоциированные с ними основные бактериальные возбудители. Большое значение уделено факторам риска, способствующим увеличению количества послеоперационных интракраниальных инфекционных осложнений. Особого внимания заслуживают сведения о современных проблемных возбудителях нозокомиальных инфекций бактериального и микозного происхождения. Несомненно, что эффективность лечения инфекционных осложнений нозокомиального происхождения в значительной степени зависит от рационального выбора антибактериальных препаратов, осуществляемого на основе результатов микробиологических исследований. Полностью оправдано мнение авторов, что рациональные методы борьбы с нозокомиальными инфекциями должны основываться на данных микробиологического диагноза.
С учетом всего изложенного появление данной публикации является весьма актуальным и своевременным.
доктор мед.наук Кондаков Е.Н.
Роееийекий научно-иееледовательекий нейрохирургичеекий инетитут им.проф.А.Л.Поленова
