CC BY
13
структури такого плану не ¡снуе, але будь-яка його форма потребуе наявност в¡рог¡дноï базовой ¡нформац¡ï.
Узагальнюючи вище зазначене, можна стверджувати, що проткання економ¡чниx процесс у час¡ носить динам¡чний характер, що допомагае в умовах гостроУ конкуренцп пщпри-емствам швидко адаптуватися до мЫливих умов зовн0-нього ¡ внутр¡шнього середовища. Hав¡ть протягом невеликого перюду часу обсяги споживання дуже динам¡чн¡. В цих умовах мають можливють власного розвитку таю пщприем-ства, як¡ швидше за ¡нш¡ пристосовуються до реалм часу ¡ адаптуються до нових, бодай непом^них, економ¡чниx умов. Головним завданням управлЫня п¡дприeмством задля за-безпечення економ¡чного розвитку е оцЫка ¡ д¡агностика фЬ нансового стану пщприемства, контроль ¡ своечасне запобЬ гання кризовим ситуац¡ям.
Також важливим е акцентування уваги на врахування чис-ленних ¡ р¡зноман¡тниx факторв, тому що, якщо якийсь з них випадае з анал¡зу фЫансового стану конкретного пщприем-ства, оцЫка впливу ¡нших, прийнятих у розрахунок фактор¡в, а також висновки ризикують виявитися спотвореними ¡ не спро-можними забезпечити економ¡чний розвиток пщприемства.
Висновок
Досл¡дження процесу реструктуризацп катталу пщпри-емств багатьох ¡ноземних держав доводять, що реструк-туризац¡я катталу е нев¡д'eмною частиною економ¡чно вдалого функцюнування будь-якого п¡дприeмства, це по-ст¡йний процес, без якого не можна досягти економнно-го розвитку. В нашм краУш також уже цтком усвщомле-на необx¡дн¡сть под^них перетворень. Однак в¡дсутн¡сть ретельно' розробки поняття, мехатзму, м¡сця реструктуризацп кап¡талу дос¡ не дозволяе рацюнально ¡ послщов-но вир¡шувати ïï завдання. У зв'язку з цим гостро назр¡ла необx¡дн¡сть проанал¡зувати проблеми, пов'язан ¡з забез-печенням ефективност проведення реструктуризац¡ï кат-талу. Метою проведення реструктуризацп кап¡талу пщпри-емства е забезпечення економ¡чного розвитку конкретного пщприемства, створення такого пщприемства, яке здатне виготовляти конкурентоспроможну продущю або надава-ти конкурентоспроможн¡ послуги, бути техннно забезпече-ним ¡ фЫансово д¡eздатними.
Результати реструктуризац¡ï кап¡талу мають бути такими, як мають здатнють забезпечити п¡дприeмству досягнення: в¡дпов¡дного рюня прибутковост¡, що ¡ е одтею з ц¡лей реструктуризацп! ¡ водночас показником iï усп¡шност¡; пози-
тивних грошових поток¡в в¡д основноï д¡яльност¡; зростання грошових поток¡в, що мае здатнють забезпечити повернен-ня борпв та ¡нвестування кошт¡в у техннне оновлення, а також зростання виробництва або юльюсного показника по-слуг, що надаються, що своею чергою також свщчить про устштсть реструктуризацп; зростання продуктивност¡ прац^ зростання продуктивност¡ вс¡x вид¡в ресурса, тобто забезпечення рентабельност¡ пщприемства; забезпечення необ-x¡дного м¡н¡муму прибутку пщприемства.
Тому можна стверджувати, що визначення впливу реструктуризацп катталу на ефективнють функцюнування пщприемства, його конкурентоспроможнють залежать в¡д в^но розроблених та науково обгрунтованих найбтьш важливих принцип¡в управл¡ння процесом реструктуризацп катталу п¡дприeмства, як¡ повинн базуватися на дослН дженнях практики реструктуризацп катталу в^чизняних ¡ заруб^них п¡дприeмств, а також досл¡дженняx ключових напрямю, тенденц¡й та результат¡в реструктуризацп катталу конкретних укра^нських пщприемств, враховуючи причини, що знижують ефектившсть реструктуризацп ка-п¡талу п¡дприeмства.
Узагальнюючи вище зазначене, можна стверджувати не лише про актуальнють дослщжуваного питання, а й про не-обхщнють подальших досл¡джень реструктуризацп кап¡талу пщприемства.
Список використаних джерел
1. Офщйний сайт Державного комтету статистики Украпни [Елек-трон. ресурс] // Режим доступу до документу: ukrstat.gov.ua
2. Сайт фЫансових новин: www.minfin.com.ua
3. Сайт Нацюнально! б^лютеки Украйни ¡м. В.1. Вернадського: [Електрон. ресурс] - www.nbuv.gov.ua
4. Абрюпна М.С., Грачев А.В. Анал^ ф¡нансово-економ¡чноï дт-тельност п¡дприeмства. - М.: Дело и сервис, 2014. - 316 с.
5. Баканов М.1., Шеремет А.Д. Теори економтного анал¡за. - М.: Ф¡нанси и статистика, 2001. - 292 с.
6. Балабанов 1.Т. Анализ ¡ планування ф¡нанс¡в хозяйствующего суб'екта. - М.: Ф¡нанси ¡ статистика, 2001. - 231 с.
7. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ¡н. ФЫансова д¡яльн¡сть пщприемства. - К., 2014. - 254 с.
8. Белялов А.З. Як збитковому пщприемству вийти з кризи ¡ стати прибутковим: Практическое руководство. - М., 2014. - 211 с.
9. Бтик М. Пщприемства як об'ект фЫансового управляя в умовах переходу до ринковоï економки // Eконом¡ст. - 2012. - №1. -С. 21-26.
H.B. П0ПР03МАН,
к.е.н., доцент кафедри економ1чно'1' кибернетики, Нацюнальний университет боресурав i природокористування Укра1ни
Аграрна економша як стратепчний фактор стабЫзацм агропромислового виробництва
У статт акцентуеться увага на значенн аграрное економки для зростання та розвитку агропромислового виробництва та нацюнально1 eкoнoмiки в цлому. Пpoаналiзoванi ocнoвнi ризики та переваги розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах.
Ключов1 слова: агропромислове виробництво, зростання, аграрна економка, сталий розвиток, «зеленi» нацюнальн рахунки.
© H.B. П0ПР03МАН, 2015
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 6 (169)/2015 1 1 1
H.B. П0ПР03МАН,
к.э.н., доцент кафедры экономической кибернетики, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Аграрная экономика как стратегический фактор стабилизации агропромышленного производства
B статье акцентируется внимание на значении аграрной экономики для роста и развития агропромышленного производства и национальной экономики в целом. Проанализированы основные риски и преимущества развития агропромышленного производства в современных условиях.
Ключевые слова: агропромышленное производство, рост, аграрная экономика, устойчивое развитие, «зеленые» национальные счета.
N.V. POPROZMAN,
Ph.D., assoc. dep. economic cybernetics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
The agrarian economy as a strategic factor stabilizing agricultural production
The article focuses on the importance of agricultural economy for growth and development of agricultural production and the national economy as a whole. Analyzed the main risks and benefits of agricultural production in the modern world.
Keywords: аgricultural production growth, agricultural economics, sustainable development, 'green' national accounts.
Постановка проблеми. С!льськогосподарське вироб-ництво УкраУни е одн!ею з найважлив!ших, базових галузей нацюнальноУ економ!ки, що забезпечуе 8,2% валовоУ додано! вартост!, де зайнято понад 3 млн. населенна, викорис-товуеться основних засоб!в варт!стю понад 100 млрд. грн., функцюнують майже 56,5 тис. господарюючих об'ект!в, як! використовують 21,6 млн. га с!льськогосподарських уг!дь.
За даними Нацюнального агентства УкраУни з питань державно! служби, в с!льських ! селищних органах м!сцевого са-моврядування станом на 1 с!чня 2014 року зайнято 44,5 тис. ос!б, ще 4,9 тис. ос!б зайнятих у районних радах, де б!ль-ша половини з них в!ком старше 45 рок!в [2, с. 12].
Аграрний сектор, нав!ть за кризових рок!в, збер!г позитив-ний темп розвитку, став одним з бюджетоутворюючих галузей, займае ч!льне м!сце у товарн!й структур! експорту, а тому йо-го називають антистресовим чи стресост!йким. Проте продо-вжуються ! негативн! тенденци, як! перешкоджають зростанню та розвитков! агропромислового виробництва, тому дана проблематика потребуе детального анал!зу ! досл!дження.
Аналз дослщжень та публкац/й з проблеми. Особливо актуальними питаннями сьогодення е формування стратег!! розвитку агропромислового виробництва та внеску у розвиток ! вдосконалення ц!еУ методологи В. Гейця, Л. Шинкарука, Т. Ар-тьомовоУ [8], В. Бесед!на, Н. Гончар [5], Б. Пасхавера, О. Шу-бравькоУ, Л. Молдован [1], Ю. Лупенка, М. Малка, М. Кропивко, В. Юрчишина, В. Месель-Веселяка [5], П. Саблука, О. Б!лоруса [7], Л. ЗабуранноУ [3], О. Шпикуляка [5], Н. Клименко [10] та ряд важливих наукових праць та дослщжень ННЦ «1нститут аграрное економ!ки». Але питання економ!чного розвитку АПВ у сус-п!льств! потребують переосмислення ! удосконалення п!дход!в до формування сучасноУ стратеги економ!чного розвитку агро-промислового виробництва.
Метою статт е анал1з та обгрунтування значення аграр-ноУ економ1ки для формування стратеги економ1чного розви-тку агропромислового виробництва.
Виклад основного матер1алу. Враховуючи структур-н1 макроеконом1чн1 зм1ни, а саме зменшення частки сть-ського господарства у загальному обсяз! випуску продукцИ' ! скорочення зайнятост! с1льського населення, трансформа-ц1я п!дход!в ! метод!в прийняття р!шень ц!еУ сфери д!яльност! у
сусглльному розвитку е нагальною i невщкладною виходячи ¡з значення ГУ для розвитку нацюнально'У eкономiки - забез-гечення якiсними гродуктами харчування i сировиною гро-мисловiсть, з одного боку, i формування гогиту на гродукти громислового гоходження, з ¡ншого боку (будiвельнi, галив-но-мастильнi матерiали, машинобудування, гродукцiя хiмiч-ноУ громисловос^ тощо). Високi гоказники функцiонування аграрноУ економiки е загорукою гродовольчоУ, а отже нацЬ ональноУ безгеки i незалежностi, виробництва екологiчних гродуктiв, збереження агроландшаф^в, рекреацiйних зон, гiдтримки екосистеми УкраУни, культурно' сгадщини, що в цтому означав гокращення рiвня життя населення.
Сталий розвиток як структурований методолопчний гiд-хiд, сгецифiчна фiлософiя мае реалiзуватися на всiх рiвнях - iдеться гро сталий розвиток глобалiзованого сусгiльства (гланетарний рiвень), сталий розвиток локальних сусгтьств (нацiональний рiвень), сталий розвиток економiчноУ дiяль-нос^ (рiвень видiв економiчноУ дiяльностi), стале життеза-безгечення (рiвень сгiльнот, амей), стале сгоживання - рi-вень сгоживання [8, с. 40].
Зпдно з рис. 1. бачимо, що рiзниця соцiально-економiч-ного розвитку агрогромислового комглексу зпдно з тра-дифйним гiдходом та сталим розвитком очевидна. Для характеристики сталого розвитку економiчноi' системи най-частiше використовують сформульоване ООН визначення: це розвиток, який задовольняе готреби ниншнього гоко-лЫня, але не загрожуе майбутнiм гоколЫням задовольня-ти своУ готреби, тобто гостулат дотримання сграведливос^ щодо майбутых гоколiнь.
По сутi, аграрна економка вiдговiдаe трикритерiально-му гринцигу сталостк економiчну ГУ складову гредставляе аграрне виробництво як вид економiчноi' дiяльностi, соцiаль-ну - людський фактор, як основа зростання i розвитку, еко-логiчну складову - гриродш ресурси, тобто земельнi ресур-си, воды глад^ багаторiчнi насадження, гасовища тощо.
Осюльки без охорони навколишнього середовища немож-ливо вести мову гро здорове населення i еколопчно чистi гродукти харчування, а звщси i екологiчно чисту сировину. Варто зазначити, родючють rрунтiв теж слщ гокращувати за рахунок оргаычних добрив, ресурсозберiгаючих технологiй. Бiльшiсть
с!льськогосподарських виробник!в не дотримуються науково обгрунтованих норм с!возм!н та грунтозахисних технолог!й, не вноситься необх!дна норма орган!чних ! м!неральних добрив, що призводить до виснаження грунт!в, зниження Ух родючос-т!, посилення Ух деградац!У. С!льськогосподарська освоен!сть, розоран!сть земель е небезпечною для нац!ональноУ еколо-г!чноУ безпеки. Надм!рна розоран!сть с!льськогосподарських уг!дь призводить до щор!чного зб!льшення ероз!йних грунт!в на 80-90 тис. га. Особливо актуальним питанням у сфер! по-кращення ситуац!У !з земельним фондом УкраУни е вилучення з !нтенсивного оброб!тку малопродуктивних та деградованих земель ! переведення Ух у природн! кормов! уг!ддя, пасовища та п!д зал!сся. Тобто сл!д врахувати !нновац!йно-!нвестиц!й-н! чинники, а прибуток розраховувати уже п!сля узгодження економо-еколого-соц!ального фактору. Еколог!чно скори-гований чистий внутр!шн!й продукт розраховуеться за системою еколого-економ!чного обл!ку - «зелених» нац!ональних рахунк!в - !з валового внутр!шнього продукту в!драховуеть-ся варт!сна оц!нка виснаження природних ресурс!в ! еколо-г!чноУ шкоди. Показник скоригованих чистих заощаджень або д!йсноУ норми нагромадження розраховуеться таким чином: в!д валового внутр!шнього нагромадження в!дн!мають знос основних виробничих фонд!в, виснаження енергетичних, м!-
неральних, природних ресурс!в, збитки в!д викид!в двооки-су вуглецю, до цих витрат додають витрати на в!дновлення та осв!ту, ус! величини у в!дсотках до ВВП [8, с. 41]. Зм!ни такого зм!сту, сталого розвитку економ!ки, прир!внюють до таких же зм!н у лог!ц! економ!чного мислення, як за промисловоУ рево-люц!У у св!й час [8, с. 39]. Такий п!дх!д сприяе п!днесенню на-ц!онального та м!жнародного агроеколог!чного !м!джу та мае стати важливим аспектом стратег!У розвитку агропромисло-вого виробництва.
За останн! роки простежуеться тенденц!я до знижен-ня основних показник!в соц!ально-економ!чного розви-тку УкраУни. Так, за 2010-2013 роки !ндекс споживчих ц!н знизився приблизно на 10%, зб!льшився розрив м!ж реальною ! ном!нальною зароб!тною платою та обсяг безроб!тних, зменшився обсяг виробництва продукц!У тваринництва, а також загальний обсяг як !мпорту, так ! експорту. Анал!зу-ючи товарну структуру експорту продукцп аграрного сектору за даними М!нагропол!тики УкраУни протягом останн!х трьох рок!в, перероблена продукц!я становить лише в!д 48 до 53%, де питому вагу тут займае соняшникова ол!я. Разом !з тим у структур! !мпорту перероблена продукц!я займае близько 60%. Тобто аграрний сектор УкраУни мае на 10-12% б!льш сировинну товарну структуру, втрачаючи при цьому обсяги
Рисунок 1. Переваги застосування сталого розвитку агропромислового виробництва
Джерело: розроблено автором.
додано'' вартост1, який перемщуеться в економку ¡нших кра-Уни Основними експортними позиц¡ями УкраУни залишають-ся зерно, соя, ртак ¡ соняшникова ол¡я. Скорочення обсяпв експортноУ продукц¡У не е дюю економ¡чних закон¡в чи процесс, а лише впливом агресивно'У зовышньоУ пол¡тики, який пов'язаний ¡з втратою традицмних рик¡в збуту стьськогос-подарськоУ продукцп. У зв'язку з цим частина продукцп, що мала йти на експорт, переор^нтуеться на внутршый ринок, чим, напевне, спричинить зниження р¡вня ц¡ни на цю продук-ц¡ю та, в¡дпов¡дно, поставить питання про знаходження нового зовышнього цив^зованого ринку збуту [2].
Продукцт тваринництва, з одного боку, через вщсутнють д¡eвоi' ¡ визнаноУ системи контролю якоси що е головною за-порукою просування ц¡ei' продукцп на зовншнм ринок, об-межуеться попитом т¡льки внутр¡шнього ринку, а з ¡ншого боку, низька платоспроможнють населення УкраУни, як головного ¡ единого споживача, обмежуе виробництво продукцп та розвиток тваринництва як галузк
Продуктивнють прац¡ в стьськогосподарських пщприем-ствах у 2005 роц - 1,4 рази, у 2010 роц - в 2,6 раза, у 2013 роц - у 4 рази перевищила рюень 1990 року на 1 за-йнятого в стьськогосподарському виробництв¡, у постмних цЫа 2010 року, у рослинництв¡ в¡дпов¡дно 1,4; 2,2 та 3,4 раза, за вщповщний перюд у тваринництв¡ продуктивн¡сть пра-ц¡ зросла у 1,2; 3,2 та 4,8 раза.
Згщно з табл.1 ¡ндекс виробництва продукц¡i' рослинни-цтва у 2013 роц¡ порвняно з 2012 роком становив 118,1%, у тому чи^ в аграрних пщприемствах - 125,2%, у госпо-дарствах населення - 109,3%.
У 2013 роц ¡ндекс виробництва продукцп тваринництва порвняно з 2012 роком становив 104,8%, у тому чис-л¡ у с¡льськогосподарських п¡дприeмствах - 108,8%, у гос-подарствах населення - 101,8%. На стьськогосподарських пщприемствах (кр^ малих) у 2013 роц пороняно з 2012 роц обсяг вирощування худоби та птиц зб¡льшено на 11,9%, у тому чи^ свиней - на 15,6%, птиц вс¡х вид¡в - на 12,4%, але скорочено вирощування велико' рогато' худоби (на 1,4%); вщношення обсягу вирощування худоби та птиц до УхньоУ реал¡зац¡i' на забм становило 105,4% (у 2012 роц - 107,1%); середньодобов¡ прирости велико' рогато''' худоби на вирощування вщгод^ та нагул¡ зб¡льшилися на 0,8%, свиней - на 5,8%. У 2013 роц середый надм молока в¡д од-н° корови в аграрних пщприемствах (крм малих) становив 4853 кг (порвняно з 2012 роц зб¡льшився на 4,1%). Для забезпечення сталого розвитку агропромислового вироб-ництва необхщно забезпечити адекватну яюсть економнно-го зростання. У контекст сталого розвитку необх¡дн¡ стратегий зрушення, перех¡д в¡д традицйного запвнто'У реакци на негативн¡ соцально-економны тенденц¡i' до прийняття превентивних заходв, переходу на ¡нновац¡йний тип реак-цп, в основ¡ якого яюсы показники щодо технолог¡й, системи управлЫня, людського кап¡талу. Зг¡дно з розрахунками за новою методикою, вимр процесу сталого розвитку, роз-роблену укра'Унськими вченими, зокрема М. Згуровським1 [4], УкраУна вв¡йшла у групу краУн ¡з середн¡м р¡внем ¡ндек-
1 Згуровський М.З., Гвишиани А.Д. Глобальное моделирование процессов устойчивого развития в контексте качества и безопасности жизни людей (2005-2007/2008 гг.). - К.: НТУ «КПИ»«Политтехника», 2008. - С. 8-10.
су сталого розвитку. 1нтегральний ¡ндекс сталого розвитку у неУ за величиною на 20% нижчий, ыж у Францп, яка увмшла до групи краУн ¡з високим рвнем за рахунок нижчих значень уах складових ¡ндексв, особливо економнного ¡ соцально-го. Привертае увагу ¡ те, що УкраУна перемютилася з 45-го у 2005 роц на 66-те м¡сце у 2007/08 роках, що було озна-кою поглиблення нестабтьност розвитку економ¡чних ма-кропоказник¡в нацюнально'У економ¡ки.
У 2012 роц¡ за рейтингом Глобального ¡нновацйного ¡н-дексу краУн св^у УкраУна пос¡ла 63-те м¡сце, у 2013 ро-ц¡ опинилася на 71-му мюцр [12]. За рейтингом Св¡тового банку «Ведення б¡знесу, 2013» УкраУна займае 137-е мю-це серед 185 краУн, за рвнем конкурентоспроможност¡ у 2010-2011 роках вщповщно до Глобального ¡ндексу кон-курентоспроможност¡ (WEF Global Competitiveness Index) посщае 89-е мюце серед 139 краУн.
УкраУна належить до енергозалежних краУн, осктьки потреби в паливно-енергетичних ресурсах бтьш н¡ж на 50% задо-вольняються за рахунок ¡мпорту. Зв¡сно, така ситуацт не тть-ки не сприятлива, а й загрозлива та потребуе валютних витрат. Сучасн тенденци розвитку б¡оенергетики р¡зних краУн показу-ють, що процес виробництва ¡ використання б¡опалива стае все ¡нтенсивншим. Для УкраУни, яка в агросектор¡ мае високий ви-робничий потенцнл, важливо сформувати науково обгрунто-вану соцально-економнну пол¡тику у сфер¡ виробництва бю-палива, бо за останн 15 рок¡в в Укра'У вщбувся перерозпод¡л площ пос¡ву с¡льськогосподарських культур пщ ол¡йн¡ культури, за рахунок скорочення площ пщ кормов¡ культури та зерновк Зг¡дно з рис. 2 пло1щ п¡д кормов¡ зменшилися, а своею чергою площ¡ посву соняшнику зросли на 3415 га. Олмы культури стали комерцйно привабливими у св¡тл¡ таких процесс. Але вирощування р¡паку не е найефективн¡шим в агрокл¡матичних умовах УкраУни. Для бтьшост УУ територ¡й потенцал бюпалив-ноУ сировини першого поколЫня (зернов¡, цукров¡ ол¡йн¡ культури) становлять 40-70% вщ можливого потенцнлу бюпаливноУ сировини другого покол¡ння (швидкоростуч¡ деревн¡ посадки та л¡гноцелюлозн¡ трави) [132, с. 450].
В умовах глобал^аци та пошуку альтернативних варюнтю здешевлення виробництва земля стае все приваблившим ресурсом для ¡ндустр¡ального капггалу. Варто зазначити, що нарощування валового виробництва стьськогосподарськоУ продукцп створюе умови для розвитку альтернативно' енер-гетики, зокрема, для збтьшення виробництва бюпалива. За рахунок розширення переробки стьськогосподарськоУ продукцп на бюпаливо можна збтьшити попит на стьськогос-подарську продукцю та п¡двищити економ¡чну ефективнють галуз¡ в ц¡лому за рахунок здешевлення витрат на палив-но-мастильн речовини. А в розр¡з¡ нацюнально'У економки зб¡льшення обсяг¡в б¡опалива дозволить зменшити залеж-н¡сть в¡д ¡мпорту джерел енерги.
Для виробництва альтернативних видю енерг¡i' використо-вуеться [5]:
- солома та ¡нол ресурси рослинного походження - для отримання гною, що використовуеться як органнне добри-во, ¡ як для отримання бюгазу, а п¡сля бродЫня, як б¡олог¡чне добриво, а також як паливний матерел для отримання тепла.
2 The Global Innovation index 2013. The local Dynamics of Innovation. Rankings.[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http//www.wipo.int/ expost/sites/www/freepublication/en/economics/gii/gii_2013.pdf.
7^
0
1
0
1 _с I
=1 "О
о
СП
Таблиця 1. 1ндекси обсягу сшьськогосподарського виробництва, у % до попереднього року
Роки Площа сшьськогоспо-дарських упдь, тис. га УЫ категорм господарств В тому числ1
продукщя сшьського господар-ства з не'| продукщя сшьськогосподарсьм шдприемства господарств населения
рослин-ництва тварин-ництва продукщя сшьського господар-ства з не'| продукщя продукщя сшьського господарства з не'| продукщя
рослин-ництва тварин-ництва рослин-ництва тварин-ництва
2000 41827,0 109,8 121,3 95,3 98,1 105,4 77,9 118,6 142,2 101,3
2001 41817,0 110,2 112,3 106,8 120,0 122,4 110,7 104,1 102,5 105,8
2002 41800,4 101,2 98,5 105,7 97,6 94,1 112,0 103,8 103,7 103,9
2003 41788,5 89,0 85,9 93,9 74,4 70,3 88,9 98,8 102,3 95,4
2004 41763,8 119,7 133,1 100,5 142,5 155,5 106,6 108,1 116,9 98,8
2005 41722,2 100,1 97,5 105,1 101,1 96,6 119,1 99,4 98,3 100,9
2006 41675,9 102,5 101,8 103,6 108,3 106,1 115,4 98,6 97,8 99,5
2007 41650,0 93,5 90,9 98,0 94,5 89,9 108,3 92,8 92,0 93,8
2008 41625,8 117,1 128,6 98,7 136,3 148,8 105,2 102,5 108,3 95,6
2009 41596,4 98,2 95,3 104,2 94,9 90,2 111,3 101,5 102,4 100,5
2010 41576,0 98,5 95,9 103,4 97,7 93,7 109,1 99,1 98,5 100,1
2011 41557,6 119,9 130,4 101,3 128,7 137,9 106,0 111,8 121,7 98,3
2012 41536,3 95,5 91,9 103,9 93,4 89,1 107,0 97,8 95,5 101,7
2013 41525,8 113,3 117,9 104,0 120,8 125,6 108,1 105,5 108,4 101,0
"О
о со ш
7^ <
—I
>
< 00
>
ш
ш гп
7^ О
л
0
1 _с л
0 ^
сг
1
о о
в о
"О
2 <
со ш
& I
о
Джерело: розроблено автором на основ! статистично! ¡нформацН. [Електрон. ресурс]: Режим доступу: http://ukrstat.org/about.html
<л
СО
СЛ
Iз oднieï тонни coлoми мoжнa oтpимaти В т п-юю, a cпaлю-вaнням oтpимyють теплa, щo зaмiнюe 400 ку6. м гaзy;
- piпaк i rnrni oлiйнi кyльтypи - для oтpимaння бioдизеля. З oднieï тонни piпaкy oтpимyють 420 ку6. м бюдизеля, 550 кг мaкyxи i бВ кг глiцеpинy;
- зеpнoвi кyльтypи - для oтpимaння бioетaнoлy. Bзявши нa пеpеpoбкy oднy тонну кyкypyдзи, мoжнa oтpимaти 450 кг 6í-oетaнoлy, 500 кг кoнцентpoвaниx кopмiв. У cтpyктypi виpoб-ництвa (тaбл. 2, 3] нaйбiльшy питому вaгy в 2013 poцi y ^в-вiднoшеннi дo 1990 po^ зaймaють зеpнo тa зеpнoбoбoвi, кapтoпля, oвoчi, coняшник i вiдпoвiднo cтaнoвлять 123, 133, 14В тa 429,В%.
Ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa виpoбляють 44,9% вaлoвoï пpoдyкцiï, в тoмy чиcлi пpoдyкцiя pocлинництвa -45,1, твapинництвa - 44,7%.
Biдпoвiднo зa paxyнoк кyльтyp, щo мaють тенденцiю дo збтьшення oбcягiв, зaбезпечyeтьcя внyтpiшня пoтpебa у зеp-нi, oлiï, кapтoплi, цуф^ oвoчax, aле е пoтpебa пщвищити oбcя-ги виpoбництвa кyпiвельнy cпpoмoжнicть нacелення, a вiдтaк, i cпoживaння нa 1 людину мoлoчниx пpoдyктiв, м'яca i фpyктiв.
Бaчимo, згiднo з pиc. 2, щo мме плoщa пociвy coняшни-ку зpocлa зa 1990-2013 poкax нa 3415 гa, aбo нa З0В,7%, тpaдицiйнo виcoкi пoкaзники щoдo плoщ пociвy зеpнoвиx тa зеpнoбoбoвиx, ocкiльки Укpaïнa бyлa, е i буде eвpoпейcькoю житницею тa, вiдпoвiднo, cтaнoвить 111,2% у 2013 po^ вщ-нocнo 1990 poкy тa знaчнo вiдcтae вiд плoщi пociвy coняшни-ку. Зa вiдпoвiдний пеpioд зменшилиcя плoщi пociвy кapтoплi, цyкpoвиx бypякiв i кopмoвиx кyльтyp тa вiдпoвiднo cтaнoвлять 97,1; 17,4; 19%. Oвoчi вiдкpитoгo фунту зaймaють плoщy в 2013 po^ 10б% вiднocнo 1990 po^, тa пoтpеби у цiй пpo-дукци не зaкpивaють. G cенc пiдвищити ypoжaйнicть c^^ra-гocпoдapcькиx кyльтyp, oптимiзyвaти внеcення opгaнiчниx дoбpив тa теxнoлoгiю виpoщyвaння тa тaким чинoм збiльшити oбcяги виpoбництвa ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï в цiлoмy.
Цiкaвoю е cитyaцiя iз coняшникoм, вaлoве виpoбництвa збiльшилocя, aле зa yмoв неoбфyнтoвaнoï ciвoзмiни, xи-жaцькoгo cтaвлення дo виpoбництвa, тoбтo мaкcимiзaцiï чи-
cтoгo дoxoдy, фунти, нa якиx виpoщyвaли coняшник, е ви-cнaженими i пoтpебyють тpивaлoгo вiднoвлення.
У 200В тa 2011 poкax oтpимaнo нaйвищi пoкaзники ypo-жaйнocтi зеpнoвиx кyльтyp - 53,3 тa 5б,7 млн. т пpoти 51 млн. т у 1990 po^.
Pентaбельнicть виpoбництвa ciльcькoгo гocпoдapcтвa знa-чнo вищa зa cеpеднi пoкaзники пo екoнoмiцi в ц^му. ^ибу-тoк, oтpимaний у цй гaлyзi, мae ycтaленy зpocтaючy динaмi-ку. У 2000 po^ пpибyтoк cтaнoвив 1,7 млpд. фн., тoбтo 15% вiд зaгaльнoгo пpибyткy вcix гaлyзей, у кpизoвoмy 200В po-цi ciльcьке гocпoдapcтвo зaбезпечилo пpибyтoк бiльший, нiж yдвiчi вщ ycix iншиx гaлyзей (б,0 пpoти 2,9 млpд. гpн.].
У пocткpизoвoмy пеpioдi ciльcьке гocпoдapcтвo зaбезпе-чyвaлo cтaбiльнo вiд 2б дo 42% зaгaльнoгo пpибyткy, oтpи-мaнoгo в екoнoмiцi кpaïни без ciльcькoгo гocпoдapcтвa. Taк, у 2010 poцi аль^ке гocпoдapcтвo oтpимaлo 17,4 млpд. фн. пpибyткy пpoти 40,9 млpд. фн. в rno^x гaлyзяx, aбo cтaнoви-лo 42,2%, у 2011 po^ - 2б,5; 2012 poцi - Зб,4%.
Cеpеднi pеaлiзaцiйнi цiни ycix ciльcькoгocпoдapcькиx куль-тyp зpocли, тa це зpocтaння пoв'язaне з вiдпoвiдним ^p-coм гpивнi, a для деякиx кyльтyp - з вимким пoпитoм. Ha-пpиклaд, для oлiйниx кyльтyp в 2013 poцi ц^ зpocлa нa 11бЗ,З% вiднocнo199б po^, нa зеpнoвi тa зеpнoбoбoвi -нa 13, мoлoкo тa мoлoчнi пpoдyкти - нa 5,7; м'ям (у живiй вaзi] - 7,5; яйця - нa 17%. Oтже, з oглядy нa тaкy cтpyктypy cеpеднix pеaлiзaцiйниx цiн cлiд зaзнaчити, щo пiдxiд дo фop-мyвaння цiнoyтвopення нa ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю неoбxiднo yдocкoнaлювaти i кoнтpoлювaти з 6o^ деpжaви.
Дocлiдження ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa зa Ы-cтитyцiйними cектopaми - нефiнaнcoвиx кopпopaцiй (пщ-пpиeмницьким cектopoм] i дoмaшнiми гocпoдapcтвaми (noc-пoдapcтвaми нacелення) дoвoдять, щo oбидвa цi cектopи е вaжливими, для нaцioнaльнoï aгpapнoï екoнoмiки тa дoпoвню-ють oдин oднoгo. Cлiд вpaxyвaти пеpевaги мaлoгo гocпoдa-pювaння для cтaлoгo poзвиткy: виcoкий пoтенцiaл виживaн-ня, викopиcтaння пpиpoдниx pеcypciв е пoмipкoвaним, е менш екoлoгoдеcтpyктивним, ефективним i coцiaльнo cпpямoвa-
Taблиця 2. Cтpyктypa виpoбництвa ocнoвниx ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp, %
Poки Зepнoвi тa зepнoбoбoвi кyльтypи Цyкpoвi бypяки (фaбpичнi) Haciння coняшникy Kapтoпля Oвoчi Плoди тa ягoди
1990 100 100 100 100 100 100
1995 бб,5 б7,0 111,2 ВВ,0 ВВ,2 б5,4
2000 47,9 30,0 134,5 11В,5 В7,З 50,1
2001 77,В 35,2 В7,5 103,б ВВ,б ЗВ,1
2002 7б,0 32,б 127,2 99,3 В7,4 41,7
2003 40,0 30,3 1б5,5 110,3 9В,1 5В,4
2004 В2,0 37,5 11В,б 124,0 104,4 5б,3
2005 74,5 35,0 1ВЗ,0 11б,3 109,4 5В,2
200б б7,2 50,б 207,0 11б,3 120,9 ЗВ,З
2007 57,4 ЗВ,З 1б2,3 114,2 102,5 50,б
200В 104,5 30,3 25З,В 11б,В 119,5 51,В
2009 90,2 22,7 247,5 117,5 125,1 55,7
2010 77,0 31,0 2бЗ,4 111,В 121,В б0,1
2011 111,2 42,3 337,3 144,9 147,5 б5,3
2012 90,б 41,б Зб2,2 1ЗВ,9 150,3 б9,2
2013 123,б 24,3 429,В 133,0 14В,1 79,0
Pœepeno: poзpoблeнo aвтopoм нa ocнoвi cтaтиcтичнoï iнфopмaцiï. [Eлeктpoн. pecypc]: Peжим дocтyпy: http://ukrstat.org/about.html
18000 16000 14000 12000 юооо 8000 6000 4000 2000 о
кш
цы
1990
1995
2000 2005
Кшыасш показники
□ зернов1 та зернобобов1 культури ■ цукров1 буряки (фабричнО
□ картопля ■ овоч1 вщкритого фунту
2010
□ соняшник
□ кормов! культури
2013
Рисунок 2. Площ1 поЫву основних сшьськогосподарських культур за 1990-2013 роки, тис. га
Джерело: розроблено автором на основ¡ статистично! ¡нформацИ. [Електрон. ресурс]: Режим доступу: http://ukrstat.org/about.html
ним. Велик! фермерськ! господарства ! господарства насе-лення не е конкурентами, оск!льки перш! спец!ал!зуються на комерц!йно привабливих культурах (зерно, цукров! буряки, соняшник, р!пак тощо) з ор!ентац!ею, як правило, на зовн!шн!й ринок, а !нш! - на трудом!стких (овоч!, картопля, плоди ! ягоди) з ор!ентац!ею га внутр!шн!й ринок. Позитивним аспектом ма-лих агарних п!дприемств е забезпечення зайнятост! в невеликих населених пунктах, що дозволяе вир!шувати проблему збереження необх!дноУ щ!льност! заселення, передача досв!ду с!льськогосподарського виробництва та поваги ! рац!ональ-ного використання природного середовища.
Зм!на структури виробництва на користь великотоварних аграрних п!дприемств та агрохолдинг!в п!двищуе не рац!о-нальне навантаження на земельн! ресурси через комерц!ал!-зац!ю деяких с!льськогосподарських культур, н!велюе еколо-го-соц!альний фактор с!льськогосподарського виробництва. Недостатньою залишаеться п!дтримка с!льськогосподарсько-го виробника державою, у 2010 роц! с!льськогосподарськ! п!д-приемства отримали 4,38 млрд. грн. п!дтримки, що у розрахун-ку на 1 га с!льськогосподарських уг!дь становить 211 грн., у той час як у Польщ! вона становить $155 [5]. Ще менш вт!шн! показники щодо !ноземних !нвестиц!й, де частка с!льського гос-подарства досягае 2,2%. Зменшення !нвестування с!льського господарства спричинило деградац!ю матер!ально-техн!чноУ бази аграрного сектору, виснаження оборотного кап!талу с!ль-ськогосподарських товаровиробник!в, що е загрозливим як для продовольчоУ, так ! для нац!ональноУ безпеки.
У с!льськогосподарському виробництв! в!ддача в!д вико-ристаних !нвестиц!йних ресурс!в вища, н!ж у ц!лому по еко-ном!ц! краУни. На одну !нвестовану гривню у с!льському господарств! отримують 15,4 грн. валового внутр!шнього продукту проти 11,6 грн. у ц!лому по економ!ц! краУни, тобто у 1,3 раза б!льше. Проте надходження !нвестиц!йних ресур-с!в у с!льськогосподарське виробництво неадекватне вкладу с!льського господарства у створення ВВП краУни. Так, част-ка створеного с!льським господарством у загальному обсяз! в середньому за 2001-2011 роки дор!внюе 8,3%, а частка !нвестиц!й в аграрну економ!ку - 6,3% в!д суми !нвестиц!й в економ!ку краУни [5, с. 5].
Тому с!льське господарство е мультипл!катором розвитку нац!ональноУ економ!ки в ц!лому. Д!юча система ф!нансування аграрного сектору не забезпечуе !нновац!йного розвитку ц!еУ галуз!. Ф!нансових ресурс!в не вистачае нав!ть для простого в!дтворення основних засоб!в, а тому методолог!я ф!нансово-го забезпечення аграрноУ економ!ки потребуе удосконален-ня, переосмислення ! трансформаций Все це е беззаперечним фактором необх!дност! реформування !снуючого механ!зму забезпечення !нвестиц!йноУ привабливост! галуз!.
Висновки
Отже, щоб аграрний сектор був конкурентоспроможним у глобал!зованому економ!чному простор! на зовн!шн!х про-довольчих ринках та став основою розвитку агропромисло-вого виробництва, необх!дна науково обгрунтована державна п!дтримка та, в!дпов!дно, сучасна стратег!я розвитку АПК.
Передумовою розвитку джерела аграрних !нвестиц!й е зру-шення у земельних питаннях. Ц!леспрямоване формування та удосконалення правових, економ!чних, соц!альних, еколог!ч-них аспект!в системи ринкового землеволод!ння та землеко-ристування за зразком розвинених краУн - важливий фактор розвитку аграрноУ економ!ки. Протягом останн!х рок!в продаж земель с!льськогосподарського призначення, нав!ть за мо-ратор!ю на Ухн!й продаж, становить 5 млн. га.3 [9]
Держав! сл!д формувати фонд стратег!чних категор!й земель, природоохоронного значення, соц!ального резерву, стимулю-вати в!дпов!дними заходами переор!ентування частини госпо-дарюючих об'ект!в на виробництво еколог!чно чистих продук-т!в, вирощування л!карських рослин, гриб!в, екзотичних тварин, культур для нес!льськогосподарського використання, послуги з п!дтримкою рекреац!йного, ландшафтного, туристичного, куль-турно-!сторичного та природно-запов!дного факторами. Сл!д удосконалити методику оц!нки вартост!, проведення !нвентари-зац!У та сучасноУ агрох!м!чноУ паспортизац!У земель, створення системи земельного !потечного кредитування.
Стратег!чними засадами розвитку аграрноУ економ!ки УкраУни мае стати парадигма прогресу, просування до по-
3 Умний обход [Електронний ресурс]. — Доступно з:///шшш. creditdeposit.com.ua/pressrelizi/DDL—TOP—Consulting—Umnii—obhod.
cтiндycтpiaльнoгo coцiaлiзoвaнoгo cycпiльcтвa з виcoкими xapaктеpиcтикaми якocтi життя нacелення, фopмyвaння нo-вoгo теxнoлoгiчнoгo yклaдy, гyмaнiзaцiï екoнoмiки, екoлoгi-зaцiï екoнoмiчнoгo poзвиткy, фopмyвaння бaзи aгpapниx pе-фopм, poзpoбкa тa pеaлiзaцiя дoвгocтpoкoвиx пpiopитетiв.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Bиклики i шляxи aпpoпpoдoвoльчoпo poзвиткy / [Пacxaвеp Б., Шyбpaвькa O., Moлдaвaн H. ïa i4.]; зa зaп. pед. a^. УAAH Б.Й. ^c-xaвеpa; HAH Укpaïни; I— екoнoм. ia пpoгнoзyв. - K. - 2009. - 432 c.
2. Деpжaвнa cлyжбa в цифpax 2014 / Haцioнaльне aпентcтвo Укpaïни з питaнь деpжaвнoï cлyжби. - K., 2014. - 2В c.
3. Зaбypaннa ЛВ. Typиcтичнa пiдпpиeмницькa дiяльнicть в aTpap-нiй cфеpi: теopiя, opпaнiзaцiя: мoнoгpaфiя / Л.B. Зaбypaннa. - K.: HHЦ IAE, 2012. - 4В4 c.
4. Зпypoвcький M.З., Гвишиaни A.Д. Глoбaльнoе мoделиpo-вaние пpoцеccoв ycтoйчивoпo paзвития в кoнтекcте кaчеcтвa и безoпacнocти жизни людей (2005-2007/200В]. - K.: HTУ «KПИ»«Пoлиттеxникa», 200В. - C. В.
5. Iннoвaцiйне зaбезпечення poзвиткy ciльcькoпo пocпoдapcтвa Укpaïни: пpoблеми ia пеpcпективи: мoнoпp. / [Лупенга Ю.O., Maлiк M.Й., Шпикуляк O.f. ia i4.]. - K.: HHЦ IAE, 2014. - 51б c.
6. nonpo3MaH H.B. KoHqenTya^bHi e^eMemiM CTpaTeriHHoro ynpaB-aíhhh // QopMyBaHHH pmhkobmx b¡ahocmh b yKpaíHi. HflEI MiHeKoHo-m¡km yKpaíHM / l~lonpo3MaH H.B., nonpo3MaH O.I. - 2015. - BMn. №4.
7. CaB^yK n.T. r^o6a^¡3aqin i npofloBo^bCTBo: MoHorpa<£in / n.T. Ca-6^yK, O.r. Brnopyc, B.I. B^acoB. - K.: HHÖ IAE, 2008. - 632 C.
8. CTpyKTypíi 3pyweHHH Ta eKoHoMiHHMé po3BMToK yKpaíHM: moho-rpa<£in / [reeqb B.M., 0MHKapyK n.B., ApTboMoBa T.I. Ta ¡h.]; 3a pefl. fl-pa eKoH. HayK n.B. 0MHKapyKa; HAH yKpaíHM, Ihctmtót eKoH. Ta nporHo3. - K., 2011. - 696 c.
9. ÓMíMé oBxofl [E^eKTpoH. pecypc]. - PexMM flocTyny: //www. creditdeposit.com.ua/pressrelizi/DDL-TOP-Consulting-Umnii-obhod
10. Klymenko N.A. Systemic vision of ecological and economic interaction of modern land-use factors in the agro-sphere // AKTy-a^bHi npoB^eMM eKoHoMiKM. - №2 (152)2014. - C. 313-321.
11. Natalia V. Poprozman. Improving labor market as a strategic factor in economic growth //Modern Management Review. - Rzeszow University of Technology. Poland. - 2014. - 21(3/2014). [E^eK-TpoH. pecypc]. - Pe^MM flocTyny: http:// mmr.prz.edu.pl/pl/wersja-elektroniczna/2014/21-32014/
12. The Global Innovation index 2013. The local Dynamics of Innovation. Rankings. [E^eKTpoH. pecypc]. - Pe^MM flocTyny: http//www.wipo.int/ expost/sites/www/freepublication/en/economics/gii/gii_2013.pdf
A.B. БОДЮК,
к.е.н., c.H.c., в.о. зав'щувача кафедри, Ки'вський уневерситет управления та п'едприемництва
Геолого-BapTÍCHÍ аспекти вивчення надр
Обгрунтована система понять i вартсних аспектв геолопчного вивчення надр, оцнок корисних копалин, проведення пошуково-розвщувальних досл^ень i робп за потребово-ресурсною концепцею економ'ечно'! геологи.
Ключов'1 слова: потреби, ресурси, надра, геологя, корисн копалини, вартосте, фамв^.
A.B. БОДЮК,
к.э.н., с.н.с., и.о. зав. кафедрой, Киевский университет управления и предпринимательства
Геолого-стоимостные аспекты изучения недр
Обоснована система понятий и стоимостных аспектов геологического изучения недр и оценок полезных ископаемых, проведения поисково-разведывательных исследований и работ по потребностно-ресурсной концепции экономической геологии.
Ключевые слова: потребности, ресурсы, недра, геология, полезные ископаемые, стоимости, специалисты.
A.V. BODYUK,
c.e.s., s.r.w., head of department of the Kiev Management and Entrepreneurship
Geologo-cost aspects of study of bowels of the earth
Grounded systems of concepts and cost aspects of geological study of bowels of the earth, estimations of minerals, leadthrough, searching-reconnaissance researches and works after by a necessities-resource by conception of economic geology.
Keywords: necessities, resources, bowels of the earth, geology, minerals, costs, specialists.
Постановка проблеми. Дo мicткиx пpиpoдничиx нayк нa-лежить геoлoгiя. Boнa oб'eднye pяд гaлyзевиx нayк, нaпpи-клaд геoлoгiю кopиcниx кoпaлин, мiнеpaлoгiю, icтopичнy reo-лoгiю, гiдpoгеoлoгiю, iнженеpнy геoлoгiю тa ík Фaxiвцi кoжнoï з циx нayк у пpoцеci дocлiдження нaдp зд^нюють нayкoвo-виpoбничy дiяльнicть, яга пoтpебye певниx витpaт, фopмyють певнi нayкoвi тa гocпoдapcькi pезyльтaти тoщo.
Oтже, лoгiчнo poзглядaти теxнiчнi, теxнoлoгiчнi, екoнoмiч-нi тa Ы|±л cтopoни i вiдпoвiднo дo ниx пpoблеми нaдpoкopиc-тyвaння. Зoкpемa, пеpcпективнo дocлiджyвaти пpoблемy Ы-фopмaцiйнoгo вiдoбpaження геoлoгiчнoгo вивчення нaдp (ГBH] як виpoбничиx пpoцеciв, щo нaми вiднocятьcя дo ега-нoмiчнoï геoлoгiï (БГ].
Анал'1з досл'щжень та публтащм з проблеми. I~lpo-блемaм виcвiтлення pезyльтaтiв геoлoгiчнoгo вивчення нaдp, нaдpoкopиcтyвaння, йoгo екoнoмiки пpиcвяченi пpaцi вдо-миx нayкoвцiв, зoкpемa I.Д. Aндpieвcькoгo, Ob. Бoбpoвa, C.A. Bижви, C.B. Гoшoвcькoгo, M.M. Kopжневa, M.M. Юэстен-га, M.Д. Kpacнoжoнa, M.M. Kypилo, O.I. Левченкa, Б.I. Maлюкa, B.C. Miщенкa, T.n. Mixницькoï, B.A. Mиxaйлoвa, O.B. Плoтнiкo-вa, Г.I. Pyдькa, B.O. Шумлян^^^, M.n. Щеpбaкa тa ík Oднaк ми ввaжaeмo зa неoбxiдне вiдмiтити, щo в ¿x^x дocлiдженняx не пpидiлялocя нaлежнoï yвaги ви^гте—ю теopетикo-вap-тicниx вiдoбpaжень геoлoгiчнoгo вивчення нaдp (ГBH].
У лiтеpaтypниx джеpелax геoлoгiчнoгo нaпpямy пoшиpенi дocлiдження тaк звaниx геoлoгo-екoнoмiчниx oцiнoк poдo-
118 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № б (1б9)/2015
© A.B. БOДЮK, 2O15
