CC BY
7
А.В. ОГАНОВСЬКА, acnipaHT, НДЕ1 Мнекономрозвитку i торпвп Украни
Взасмозв'язок м1ж проблемами реалдеацм стратепчного плану та розвитку АПК
У статт доспджено пробпеми розвитку АПК у взаемозв'язку з реал!заи/ею стратегирозвитку rany3i з метою обгрунту-вання роП стратепчного ппанування в розвитку АПК та виробпення д°вих науково-методичних засад розробки стратеги гапуз'1. Проанапзовано сучасний розвиток АПК, з чого зробпено висновок про неефективн!сть державного стратепчного ппанування в ий cфеpi, а також про неефективн'ють ¡снуючих методов управпння економ'иними проиесами, що вимагае нових п'!дход)в до формування шпяхю в!дновпення економ>чного потениапу гапуз та п>двищення ефективност державного регупювання АПК на ocнoвi стратепчного ппанування.
Ключов1 слова: стратепчне ппанування, стратегя, агропромисповий комппекс, спьське господарство.
А.В. ОГАНОВСКАЯ,
аспирант, НИЭИ Минэкономразвития и торговпи Украины
Взаимосвязь между проблемами реализации стратегического плана и развития АПК
В статье исспедованы пробпемы развития АПК во взаимосвязи с реапизаиией стратегии развития отраспи с ие-пью обоснования ропи стратегического ппанирования в развитии АПК и предпожения научно-методических основ разработки стратегии отраспи. Проанапизировано современное развитие АПК, из чего сдепан вывод о неэффективности государственного стратегического ппанирования в этой сфере, а также о неэффективности существующих методов управпения экономическими проиессами, что требует новых подходов к формированию путей восстановпения экономического потенииапа отраспи и повышения эффективности государственного регупирования АПК на основе стратегического ппанирования.
Ключевые слова: стратегическое ппанирование, стратегия, агропромышпенный комппекс, сепьское хозяйство.
A.V. OGANOVSKA,
postgraduate student Research Economics Institute of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
The relationship between the problems of realization of the strategic plan and agricultural development
The paper studies the problem of agribusiness development in conjunction with the implementation of the strategy development of the industry in order to support the role of strategic planning in the development of agriculture and supply of scientific and methodological bases of the development strategy of the industry. Analyzes the current development of agriculture, from which it concluded that the inefficiency of state strategic planning in this area, as well as the inefficiency of the existing methods of economic management, which requires new approaches to the ways to restore the economic potential of the sector and improve the effectiveness of state regulation of agro-industrial complex on the basis of strategic planning.
Keywords: strategic planning, strategy, agribusiness, agriculture.
Постановка пробпеми. Агропромисловий комплекс [АПК] УкраУни мае прюритетне значения у формуванн продовольчих ресурав держави, забезпеченн1 потреб населенна продуктами харчування i сировиною для переробноУ промисловосп, що набу-вае виршальноУ ролi в гарантуванн продовольчоУ безпеки краУни, розвитку внутршнього i зовншнього аграрного ринку, полтшенн матерiального добробуту i життевого рiвня жтенв УкраУни. Крм цього, в останн роки альське господарство, що е провщною ланкою АПК, робить значний позитивний внесок в економнне зрос-тання, у полтшення балансу зовншньо'У торпвл^ забезпечуе за-йнятеть населенна та стимулюе розвиток сумжних галузей.
Так, УкраУна е одним ¡з найбтьших виробниюв стьськогосподарськоУ продукци на пострадянському просторк АПК тра-дифйно являеться одним ¡з найважливших секторв украУн-ськоУ економки. Близько 70% площ¡ краУни займають земл1 стьськогосподарського призначення. У 2012 роц агропромисловий комплекс забезпечував 8,2% ВВП УкраУни ¡ 14,5% торпвельного експорту краУни. УкраУна е яскраво вираженим нетто-експортером стьськогосподарськоУ продукци - протя-гом 2003-2012 роюв обсяг експорту стьськогосподарськоУ продукци зрю у 5,3 раза [до $12,8 млрд. у 2012 роцП, а обсяг ¡мпорту - в 5,8 раза [до $6,4 млрд. у 2012 роц^.
Таким чином, стратепя д1яльност1 агропромислово-го комплексу та розвитку стьських територ1й УкраУни е невщ'емним фактором усп1шного розвитку держави, мае враховувати особливост1 розвитку агросектору, мЫливють зовн1шньоеконом1чних умов та за допомогою Ытегральних управл1нських р1шень, як1 мають Грунтуватися на достов1рному 1нформац1йно-методичному забезпеченн1, мае забезпечувати досягнення очкуваного ефекту.
Проте, незважаючи на прийнят плани та програми розвитку АПК (за останн п'ятнадцять роюв у стьському гос-подарств1 було розроблено i оприлюднено 47 р1зних про-грам), проблеми залишаються та трансформуються в новi - це, зокрема, ускладнення виходу на зовнiшнi ринки вггчиз-няних товаровиробникiв через глобальнi виклики та загро-зи, розбалансування мюцевих аграрних комплексiв i продовольчих ринюв, зростання частки iмпорту у внутршньому споживаннi некритичних видiв продовольчих товарiв, що по-роджено вщсутнютю модернiзацiУ, технологiчного прогресу, структурного реформування в галуз^ нерозвиненiстю Ыф-раструктури заготiвлi та збуту сiльськогосподарськоУ продукци, скорочення сукупного рiвня пщтримки виробникiв внаслiдок жорстких зобов'язань згщно угод СОТ. Це свiдчить
182 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 11 (162)/2014
© А.В. ОГАНОВСЬКА, 2014
про неефективысть державного стратепчного планування в ц1й сфер1, а також про неефективн1сть 1снуючих метод1в управл1ння економ1чними процесами, що вимагае нових п1дход1в до формування шлях1в в1дновлення економ1чного потенц1алу галуз1; п1двищення ефективност1 господарюван-ня стьськогосподарських п1дприемств; формування нового типу мислення у кер1вниюв, ор1ентованого на розв'язання не лише поточних проблем, а й на формування середовища для усп1шноУ перспективно! д1яльност1.
Анал1з дослщжень та публЫащй з проблемы. Тео-ретичним засадам стратепчного планування присвячува-ли сво'' прац I. Ансофф, Д. Гудштейн, К. Ендрюс, Ф. Котлер, Ж. Ламбен, Г. МЫцберг, К. Омае, А. Стркленд, А. Томпсон, Д. Хан, А. Чандлер, Г. Штайнер та ¡ншк Серед росмських вчених - це В. Архтов, С. Болотов, О. Виханський, А. Градов, Ю. Гусев, А. Зуб, В. Катькало, О. Петров, Е. Утюн, Р. Фатхут-дЫов та ¡н. Проблеми становлення та питання розроблення стратеги соц^льно-економнного розвитку Укра'ни активно досл¡джено в роботах в^чизняних вчених економ¡ст¡в Я. Ба-зилюк, В. Бесед¡на, В. БогомазовоУ, В. Будк¡на, I. Бураков-ського, А. Гальчинського, В. Гееця, А. бмельянова, Я. ЖалЬ ло, А. Кредюова, I. КрючковоУ, I. Манцурова, С. Мочерного, В. Найдьонова, А. Циганюк, Б. Щуюна та ¡нших. Щодо за-стосування стратепчного планування в аграрному сектора то цю проблему досл¡джували таю вчеы, як М.В. Зубець, П.Т. Саблук, Б.Й. Пасхавер, О.В. Шубравська, Л.В. Молдо-ван, М.А. Хвесик та ¡н. Серед рос¡йських науковцв - це, зо-крема, В. Гарькавий, В. Кузнецов, К. Личко, М. Магомедов, А. Папцов, А. СемЫ, Р. СумЫ. Однак необхщысть урахування проблем галуз¡ у процес стратег¡чного планування розвитку аграрного сектору зумовлюють подальшу необх¡дн¡сть нау-кових дослщжень у цьому напрямг
Мета статт,i - досл¡дити проблеми розвитку галуз¡ у взаемозв'язку з реалвацюю стратеги' розвитку АПК з метою обгрунтування рол1 стратепчного планування в розвитку АПК та вироблення дювих науково-методичних засад роз-робки стратеги галуз¡.
Виклад основного матер,алу. Пщ час формування не-залежноУ держави, зм¡ни пол¡тичноí та економнноУ модел1 розвитку Укра'ни та переходу вщ централвовано'' системи управлЫня до ринкових перетворень стратег¡чне планування сприймалося як рудимент радянського соц^лютичного господарювання, що призвело до прогалин у систем¡ державного управлЫня (маеться на уваз¡ стихмысть та безсис-темн¡сть процесу прийняття ршень). В¡дсутн¡сть комплексно' системи планування необхщних реформ, Ух покроково'' реа-лЬацп, механ¡зм¡в оц¡нки Ух наслщюв для сусп¡льства, здм-снення мониторингу з боку громадськост¡ - все це призвело до парадоксально' ситуацп: за умови критичного ставлення до плашв розвитку господарства з'явилась величезна кть-юсть стратег¡й та програм розвитку, як в основному носили декларативний та популютський характер [1].
На сьогоды система стратег¡чного планування соцвль-но-економ¡чного розвитку Укра'ни вщносно регламентова-на на законодавчому рвы ¡ грунтуеться насамперед на Закон Укра'ни «Про державне прогнозування та розроблення програм економнного ¡ соц¡ального розвитку Укра'ни» №1602-III вщ 23.03.2000, Бюджетному кодекс¡ Укра'ни, а також
законах Укра'ни «Про Нацюнальний банк Укра'ни», «Про державы ц¡льов¡ програми» та вщповщних постановах Kаб¡нету M¡н¡стр¡в Укра'ни. Закон регламентуе основи системи стратепчного планування, терм¡ни розроблення в¡дпов¡дних документа, 'х узгоджен¡сть, ним встановлюеться загальний порядок розроблення, затвердження та виконання прогнозних ¡ програмних документа економ¡чного ¡ соц¡ального розвитку, а також права та вщповщальысть учасниюв державного прогнозування та розроблення програм економнного ¡ со-ц¡ального розвитку Укра'ни. На законодавчому рвы система прогнозно-програмних документа складаеться з наступних документ¡в: Прогноза економ¡чного ¡ соц¡ального розвитку Укра'ни на середньо- та короткостроковий перюди; прогноз¡в та програм економ¡чного ¡ соц¡ального розвитку АР Крим, областей, райоыв та м¡ст; прогноза та програм розвитку окре-мих галузей економки на середньостроковий перюд [3].
Стратег¡чн¡ ¡ прогнозно-програмн¡ документи з питань економнного ¡ соцвльного розвитку Укра'ни на довгостро-кову перспективу, як на практиц¡ розроблялися за роки не-залежност¡, можна виокремити у наступы групи (див. табл.).
Окремим сегментом довгострокового стратепчного планування е чергов¡ та позачергов¡ Послання Президента Укра'ни до народу Укра'ни, Послання Президента Укра'ни про внутршне та зовн¡шнe становище Укра'ни до Верховно' Ради Укра'ни, програми реформ та нацюнальы проекти.
В укра'нському сусп¡льств¡ завжди ¡снувала потреба ви-значення стратеги' розвитку кра'ни. З одного боку, громад-ськ¡сть залучалася до загальнонацюнального обговорен-ня питань визначення нацюнально'' ¡де'', необх¡дних реформ, системи нацюнальних пр¡оритет¡в та цЫностей, з ¡ншого боку, державы органи час вщ часу пропонували проекти стра-тег¡чних документ¡в на довгострокову перспективу, як в основному так ¡ залишалися на рвы декларацм [2].
Для забезпечення макроекономнно'' стаб¡льност¡ та ¡н-клюзивного економнного зростання необхщно реформувати систему стратепчного планування в напрям¡ орган¡чного по-еднання стратеги', прогнозу, програм соцвльно-економнного розвитку та державного бюджету, цтей та ресурс¡в. Усп¡шне впровадження реформ в Укра'ы певною м¡рою залежить вщ вдосконалення системи державного управлЫня та забезпечення ст¡йкого зв'язку мж програмами, програмними заходами, бюджетом та виконавською дисциплЫою [4].
Для визначення проблем в агропромисловому комплекс! проанал^уемо стан його розвитку в Укра'ы.
Укра'на мае 41,8 млн. га стьськогосподарських угщь (69% загального фонду земель) [6], а частка продукци аграрного сектору в зовышньоторговельному оборот¡ кра'ни становить понад 19,7% [7].
Результати дтльност господарюючих суб'ектв стьсько-го господарства за перюд 1991-2013 роюв не дозволя-ють стверджувати про подолання кризи в аграрному сектор1 економ¡ки, хоча позитивна динамка результативних показ-ниюв мае м¡сце [5].
С¡льське господарство Укра'ни е одн¡eю з найважливших галузей економ¡ки. Воно забезпечуе 8,2% валово'' додано'' вар-тост¡, тут зайнято понад 3 млн. населення, використовуеться основних засобв варт¡стю понад 100 млрд. грн., функц¡онують майже 46 тис. господарюючих суб'ектв, що використовують
Cтpaтeгiчнi i пpoгнoзнo-пpoгpaмнi дoкумeнти coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвитку Укpaïни
Piвeнь Вид дoкумeнту Poзpoбники
Cтpaтегiï нaцioнaльнoгo poзвиткy (мaкpopiвень] Деpжaвнi cтpaтегiï екoнoмiчнoгo i coцiaльнoгo poзвиткy кpaïни. Cтpaтегiï (пpoгpaми, плaни] poзвиткy кpaïни Hayкoвi ^титу^:, пoлiтичнi пapтiï aбo oкpемi пoлiтики
Cтpaтегiï poзвиткy Гpoмaдcькi opгaнiзaцiï тa незaлежнi екcпеpти
Cтpaтегil (пpoгpaми, плaни] poзвиткy нa дoвгo- тa cеpедньocтpoкoвy пеp-cпективy(мaкpo-тa мезopiвень] Пpoгpaми дiяльнocтi Kaбiнетy Miнicтpiв Укpaïни (KMУ] KMУ
Пpoгнoзи екoнoмiчнoгo i coцiaльнoгo poзвиткy нa cеpедньo-cтpoкoвy пеpcпективy
Cтpaтегiï (пpoгpaми] poзвиткy y cфеpax, щo пoтpебyють oкpемoï yвaги з 6o^ деpжaви
Деpжaвнi цiльoвi пpoгpaми. Гaлyзевi cтpaтегiï/пpoгpaми poзвиткy Пpoфiльнi мiнicтеpcтвa
Cтpaтегiï pегioнaльнoгo poзвиткy тa cтpaтегiï екoнoмiчнoгo тa coцiaльнoгo poзвиткy, poзpoбленi нa cyбнaцioнaльнoмy тa лoкaльнoмy piвнi (cтpaтегiï poзвиткy oблacтей, мicт] Bикoнaвчi opгaни oблacтей, мicт
21,6 млн. ra ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь (2013]. Bиpoбленa в ciльcькoмy гocпoдapcтвi 1 фивня пpoдyкцiï дae змoгy oдеpжy-вaти пoнaд 12 гpивень пpoдyкцiï в iншиx гaлyзяx. Ciльcькi те-pитopiï е мicцем oздopoвлення жтелв кpaïни, a ciльcьке нacе-лення - oбеpегoм нaцioнaльниx звичaïв i тpaдицiй [8].
У 2013 po^ ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa виpoбляли 54% вaлoвoï пpoдyкцiï ciльcькoгo гocпoдapcтвa, y тому чи^ лi 58,6% пpoдyкцiï pocлинництвa i 43,4% пpoдyкцiï твapинни-цтвa. Гocпoдapcтвa нacелення виpoбляли меншу чacтинy вa-лoвoï пpoдyкцiï ciльcькoгo гocпoдapcтвa - 45,9%, y тoмy чи^ пpoдyкцiï pocлинництвa - 41,4%, твapинництвa - 56,5% [11].
У CTpy^ypi виpoбництвa пpoдyкцiя pocлинництвa cтaнoви-лa 69,6%, твapинництвa - 30,4% (2013]. ^йб^ьшу чacткy виpoбництвa зaбезпечyють зеpнoвi кyльтypи - 26,5%, TOX-ычы кyльтypи - 19,4%, кapтoпля, oвoчi тa бaштaннi пpo-дoвoльчi кульки - 18,1%, виpoщyвaння xyдoби тa птицi -14,1%, мoлoкo - 11,5%.
Cеpедньopiчне виpoбництвo вaлoвoï пpoдyкцiï y 2010-2013 poкax пpoти 1990 po^ зpocлo нa 79,9%, y тому чи^ pocлинни-цтвa - нa 105,1%, твapинництвa - нa 53,2% (див. pиc.]. У 2013 po^ oбcяг ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa пopiвнянo з 2012 poкoм cтaнoвив 113,3%, y тому чи^ в ciльcькoгocпo-
дapcькиx пiдпpиeмcтвax - 120,8%, y гocпoдapcтвax нacелення - 105,5%. Oбcяг пpoдyкцiï ciльcькoгo гocпoдapcтвa в ycix гате-гopiяx гocпoдapcтв y фaктичниx цiнax cтaнoвив 252,8 млpд. rpK У 2011 poцi виpoбництвo пpoдyкцiï pocлинництвa впеpше пеpевищилo piвень 1990 po^ - нa 11,1% (y 2013 po^ -нa 20,9% piвня 1990 poкy], oднaк пpoдyкцiï твapинництвa y 2013 poцi бyлo виpoбленo нa 56,1% менше, ыж y 1990 poцi.
У 2008 i 2011 porax oтpимaнo нaйвищий зa вcю ícto-piю Укpaïни ypoжaй зеpнoвиx - вiдпoвiднo 53,3 i 56,7 млн. т пpoти 51 млн. т y 1990 po^.
Пoчинaючи з 2001 po^ виpoбництвo ciльcькoгocпoдap-cькoï пpoдyкцiï в ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтвax е пpибyткoвим, piвень pентaбельнocтi y 2010 poцi cтaнoвив 21,1%, щo бyлo нaйвищим пoкaзникoм зa ocтaннi деcять poкiв. Piвень pентaбельнocтi пpaктичнo зaвжди пpибyткoвo-ro pocлинництвa (кpiм 2008 poкy] cтaнoвив 26,7%, a твa-pинництвa - 7,8%. Пpи цьoмy твapинництвo cтaлo пpибyт-кoвим лише з 2008 po^, тoдi як y 1995-2007 porax вoнo бyлo cтaбiльнo збитгавим (кpiм 2005 poкy].
У 2013 po^ ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa oдеpжaли 15,8 млpд. гpн. чиcтoгo пpибyткy, в тому чи^ 14,3 млpд. rpH вiд pеaлiзaцiï ciльcькoгocппpoдyкцiï. Пpoдyктивнicть пpaцi в
160
I сшьськогосподарсыа щцприемства i
J господарства населения
- yci категорп господарств
Iндeкcи виpoбництвa вaлoвoï пpoдукцiï ciльcькoгo гocпoдapcтвa, у % (1990=100%]
Побудовано за даними Держстату [11].
стьськогосподарських пщприемствах у 2013 роц переви-щила р1вень 2007 року на 10,3%.
За рахунок власного виробництва забезпечуеться внутрш-ня потреба у зеры, цукр1, оли, картопл^ овочах, зросло спожи-вання на одну людину молока i м'яса. Проте науково обгрун-тованого рiвня харчування, особливо продукци тваринництва, ще не досягнуто: по м'ясу вЫ забезпечуеться на 61%, молоку - на 54%, плодам, ягодам i винограду - на 57% [7].
Щодо зовышньоУ торпвл^ то можна зазначити, що сть-ське господарство - едина галузь, яка формуе позитивне сальдо зовшшньоТ торпвл^ а також значну частину укра'н-ського експорту. За 2013 рк експортовано продукци сть-ського господарства i харчовоУ промисловостi на $17 млрд. (на $0,9 млрд. менше, ыж за 2012 рк), що становить 26,8% вартостi експорту УкраУни (проти 26% у 2012 роцП [11].
Так, незважаючи на позитивну динамку показниюв еко-номiчного розвитку галузi, залишаються проблеми, незмЫ-нiсть яких засвiдчуe вiдсутнiсть реформ в АПК унаслщок ни-виконання (або вщсутност^ положень стратеги та прийнятих ранiше стратегiчних документiв.
Урожайысть сiльськогосподарських культур i продуктив-нють тварин значно нижчi, нiж у розвинених краУнах свiту [8].
Продовжуеться скорочення поголiв'я худоби та птицк У 2013 роцi проти 2000 року зменшилося загальне вироб-ництво молока на 9,2%.
Близько 19,8% стьськогосподарських пiдприeмств були збитковими, а рентабельысть виробництва бiльшостi видiв сiльськогосподарськоí продукцГУ недостатня для забезпе-чення розширеного вiдтворення. Низька дохщнють виробництва стримуе його модерызафю, впровадження нових технологiй, оновлення матерiально-технiчноí бази [8].
1нвестици на розвиток со^альноУ сфери села нинi становлять лише 7,6 млрд. грн., що набагато нижче потреби в них. Як на-слщок, погiршуються ктьюсы та якiснi характеристики демогра-фiчних процесiв на селi. Середня тривалють життя селян становить лише 66,8 року, в тому чи^ чоловтав - 61 рiк. Щорiчно з карти УкраУни зникае до 26 ал, а третина альських населе-них пунктiв перебувають за межею самовщтворення. Соцiальна iнфраструктура села продовжуе занепадати i руйнуватися.
Знижуеться трудова зайнятiсть на селi. З 2000 року кть-кiсть найманих пра^вниюв у галузi скоротилася вщ 2,5 млн. до 550 тис.
Реалiзованi у 2008-2011 роках заходи Державно' цтьовоУ програми розвитку укра'Унського села на перiод до 2015 року не призупинили негативы тенденци. Бтьшкть iз завдань програми не досягнул в повному обсязi, а таю заходи, як компенса^я ви-трат пiдприeмств АПК щодо будiвництва у сiльських населених пунктах об'етв со^альноУ сфери та мiсцевих газових трубопро-водiв, стимулювання розвитку депресивних територм, рефор-мування системи аграрно'У освiти тощо з державного бюджету, не фЫансувалися, а вiдтак i не виконувались [12].
Рiвень оплати прац в сiльському господарствi майже на 40% нижчий за середнм по економц краУни. За межею бщност зна-ходиться 16,8% альських домогосподарств, у 48,8% - сукупн витрати не перевищували рiвень прожиткового мУмуму.
За даними обстеження, проведеного Державною службою статистики, у 14 тис. населених пунтв (49% вщ Ух загальноУ кiлькостi) вiдсутнi будь-як виробничо-управлiнськi пiдроздiли.
Праця в стьському господарствi залишаеться малопрестижною, продовжуе попршуватися демографiчна ситуа-цiя на селк зменшуеться загальна чисельнiсть i питома вага стьського населення, зростае кiлькiсть людей пенсiйного вку. Внаслiдок цього вiдбуваeться подальший мiграцiйний вiдплив стьськоУ молодi у мюта i далеке зарубiжжя.
В украУнському суспiльствi ще не утвердилося розумЫня особливоУ ролi сiльського господарства, необхщност забез-печення прiоритетностi його розвитку, насамперед як соцЬ ально значимоУ галузi.
Розвиток сiльського господарства стримуеться значним диспаритетом цiн на його продущю та цiнами на продукцю що споживаеться у галузi. Порiвняно з 1990 роком склав-ся восьмикратний диспаритет цЫ не на користь стьського господарства.
Збергаеться монополiзм на ринку сiльськогосподарськоí сировини. Переробы пщприемства часто застосовують цiни, недостать для забезпечення рентабельного стьськогоспо-дарського виробництва.
Недостатньою залишаеться державна пщтримка стьського господарства. У 2010 роц стьськогосподарсью пщ-приемства одержали 4,38 млрд. грн. державноУ пщтримки, в тому числi 3,13 за рахунок вщшкодуванню податку на дода-ну вартiсть i 1,25 за рахунок бюджетноУ дотаци. У 2010 ро-цi, коли внесок останнього у ВВП становив 9,3%, обсяг дер-жавноУ пiдтримки становив 0,22% ВВП (в окремих державах 6С цей показник сягае 4,1%) [13].
Таким чином, оцЫюючи стан розвитку трудового потен-цiалу села та забезпечення стьського населення робочими мюцями, слщ зупинитися на таких аспектах:
1. ЗнецЫення вартостi стьськоУ працi та надання великими агропщприемствами переваги екстенсивному земле-робству.
2. НедооцЫка внеску особистих стьських господарств (дрiбних землевласникiв).
3. ТУза^я сiльського ринку працi.
4. Руйна^я соцiальноí iнфраструктури та позапрофесiйних форм пщтримки i розвитку людського потен^алу стьських територм
5. Недостатня увага до диверсифкацп ринку прац (до не-аграрноУ зайнятостi).
6. Miграцiйнi процеси на сiльських територiях.
У середин жовтня 2013 року вщбулося ухвалення урядом Стратеги розвитку аграрного сектору економки на перiод до 2020 року, яка б мала дати Ывесторам чгш вiдповiдi на питання: якi сектори галузi держава вважае прiоритетними, яким чином буде забезпечуватися права Ывестора, що буде з украУнською землею тощо. Однак у перелку проблем аграрного сектору економки, зазначених у стратеги, дефщит iнвестицiй та питання Ывестицмного клiмату взагалi не згадуються. А серед заде-кларованих цiлей стратеги зазначено лише пщвищення рiвня Ы-вестицмноУ привабливостi галузей аграрного сектору [14].
Декларуючи устхи АПК, наша держава в аграрий полiти-ц все ще перебувае на роздорiжжi. З одного боку, приемно рапортувати про рекорды врожаУ, «призовi» мюця у свiтовiй торгiвлi зерном, лщирую^ позицГУ на олiйному ринку, ринку курячих яець тощо. Проте все це - заслуги великих вертикально Ытегрованих агрохолдинпв, яким у стратеги придте-
но замало уваги - основний акцент ! в стратеги, ! в програм! «Р!дне село» робився на п!дтримц! розвитку др!бного, серед-нього фермерства ! до одноос!бних селянських господарств, а от для агрохолдинг!в м!сця не знайшлося зовс!м [12].
При цьому вже давно ведуться дискус!' про форми госпо-дарювання на сел! - кому в!ддати перевагу: великим аграр-ним пщприемствам або с!мейним фермам. Розробники стратег!' наполягали на терм!н! «селоутворююче господарство» та врешт! з!йшлися на визначенн! «господарство з високою соц!ально-економ!чною роллю для стьських громад». Тобто пр!оритетними вважалися мал! с!мейн! ферми та 'хн! коопе-ративи, оск!льки велик! аграрн! пщприемства працевлашту-вали 620 тис. ос!б з 14,2 млн. мешканц!в с!льсько' м!сцевост!. В той же час особист! селянськ! господарства забезпечува-ли роботою 4,3 млн. ос!б. За оц!нками М!нагропол!тики, вони давали повну або часткову зайнят!сть ще 7-9 млн. громадян.
При цьому зазначалося, що агропщприемства дають 45% валового продукту АПК, а одноос!бн! - 55%. 0днак сл!д зазна-чити, що весь експортний потенц!ал створюеться якраз великими агропщприемствами, а др!бн! - виконують функц!ю забезпечення продовольчо' безпеки. Тому завдання держави, особливо в умовах пщписання асоц1ацГ'' з БС, - надати можлив!сть цим малим формам господарювання ув!йти в орган!зований ринок.
Безумовно, два напрями розвитку - ! великий агроб!знес, ! мал! с!мейн! ферми - мають сво' переваги ! недол!ки. Важко не погодитися з необх!дн!стю п!дтримувати соц!альну сферу ! тра-диц!йний уклад життя на сел!, при цьому - забезпечити виро-щування 100 млн. т зернових та зб!льшувати щор!чн! обсяги експорту в!тчизняно' стьськогосподарськоУ продукци на 3-4%.
Кр!м цього, якщо розглянути приклад Бвросоюзу, де с!-мейн! ферми - основа с!льського господарства, то сл!д го-ворити ! про 'хню п!дтримку на р!вн! 42-45% усього бюджету Бвросоюзу, а в Укра'н! - 1,5%, ! нав!ть у в!ддален!й перспектив! тако' держп!дтримки не буде.
Якщо розглянути в стратег!'' тези про власн!сть земл! та И' куп!влю, то недосконалим видаеться задеклароване в стратег!'' намагання обмежити коло ос!б, що мають право набуття пр!оритетного права користування (власност!) землями с!ль-ськогосподарського призначення особами, як! проживають у с!льськ!й м!сцевост! та господарюють виключно та переважно з використанням власно' прац!. Незрозум!лою залишаеться ! позиц!я держави стосовно максимального обсягу земельного масиву, що може перебувати у власност! (поки що в орен-д!). В Укра'н! усп!шно працюють багато агропщприемств, зе-мельний банк яких сягае сотен тисяч гектар!в. Якщо держава мае плани обмежити земельний банк, варто було б 'х окрес-лити, оск!льки стратег!чний !нвестор залишаеться невмоти-вованим вкладати кошти через ризики виходу указу (закон, постанова) про зм!ни в земельному фонд!.
Щодо удосконалення регуляторно' пол!тики в аграрному сектор! взагал! написано досить плутано: «...створення регуляторно' системи на засадах державно-приватного партнерства, впровадження ризикоор!ентованого п!дходу п!д час зд!йснення державного контролю». Тим часом як саме заре-гульован!сть АПК е основною перепоною для розвитку галу-з! та залучення !нвестиц!й.
Головними завданнями, вир!шити як!, на думку розробни-к!в, мала стратег!я, е, по-перше, в!д!йти в!д радянсько' моде-
л! планування, коли розвиток економ!ки оц!нювався лише за показниками ефективност!, продуктивност! тощо. 0днак на сучасному етап! розвитку сл!д оц!нювати р!шення ! з погляду еколог!', ! з погляду впливу на соц!альну сферу.
Кр!м цього, одн!ею з п!двалин стратег!' мае бути програма «Рщне село», адже третина населення проживае в с!льськ!й м!сцевос-т!, ! традиц!йно ц! громади монозалежн! в!д одного виду господар-ського д!яльност! - с!льськогосподарського виробництва. Тому М!нагропол!тики розраховувало, що за 10-20 рок!в !нш! галуз! зайдуть у с!льську економ!ку - наприклад, легка промислов!сть чи туризм. Але нараз! цього не сталося, тому завданням стратег!' було в!дшукати спос!б, у який аграрна економ!ка створювала б еко-ном!чне п!дгрунтя для д!яльност! с!льських громад.
I оск!льки основним руш!ем розвитку внутр!шньо1 економ!ки мае стати зб!льшення внутр!шнього попиту, то т! 14 млн. ос!б, що проживають у с!льськ!й м!сцевост!, якраз ! е потенц!йними нос!я-ми внутр!шнього попиту на продукц!ю легко' промисловост!, бу-д!вельно' галуз! тощо. Тому зростання доход!в на сел! буде дава-ти мультипл!кац!йний ефект для вс!е' економ!ки держави.
У м!жнародному розпод!л! прац! укра'нський агропромисло-вий комплекс мае чи не найкращ! серед !нших галузей перспек-тиви, тому держава вважае, що вигоди в!д експорту продукц!' АПК мають якомога повн!ше отримати т! сам! 14 млн. с!льських мешканц!в. Тод! вони зможуть конвертувати 'х у внутр!шн!й попит на продукц!ю !нших галузей в!тчизняно' економ!ки.
0днак у стратег!' в!дсутн! напрями удосконалення тран-спортно-лог!стично' !нфраструктури експорту та аграрного ринку в ц!лому.
Нараз! в М!н!стерств! аграрно' пол!тики та продовольства Укра'ни вже приступили до розробки Державно' програми розвитку аграрного сектору економ!ки до 2020 року. Тобто ухвале-на урядом стратеги - документ скор!ше концептуальний, який говорить про мету ! ц!л!, принципи ! напрями. Програма ж гово-ритиме про шляхи, способи чи конкретн! механ!зми, впровадження яких дозволить реал!зувати поставлен! стратегию ц!л!.
0днак важливо саме реал!зувати ц!л! та вир!шити поставлен! в стратег!ях завдання, а також важливо, щоб буда за-безпечена в!дпов!дальн!сть за виконання. У зв'язку з цим знаковим е те, що об'ективний анал!з виконання стратег!' до 2020 року, за словами т!е' ж стратег!' розвитку, будуть про-водити науков! установи, неурядов! орган!зац!' та незалежн! !нститути, що е передумовою до виникнення ряду анал!тич-них ! пор!вняльних статей науковц!в аграрного спрямування.
Тобто в умовах, як! склалися, враховуючи членство Укра'ни в С0Т, важливим завданням е формування ефективно', зважено' стратег!' АПК держави, яка мае поеднувати нац!-ональн! !нтереси ! можливост! з реал!ями св!тово' економ!ки. Кр!м того, е доц!льним не лише п!двищити конкурентоспро-можн!сть галуз! ! розширити можливост! виходу продукц!' АПК на зовн!шн! ринки, а й забезпечувати стаб!льний розвиток внутр!шнього аграрного ринку.
Висновки
Стратег1чне планування агропромислового комплексу -процес планування стратепчних завдань та цтей на основ1 узгодження 1нтерес1в вс1х суб'ект1в АПК, р1вноправност1 вс1х форм власност! I господарювання, системи соц1ального за-хисту вс!х верств I груп населення, що забезпечуе ор!ентац!ю
ц1леспрямованого функц1онування АПК як на внутршньому, так ¡ на зовн¡шньому ринку.
В аграрному сектор¡ Укра'ни вже давно вживалися заходи, спрямован на адаптац¡ю системи державного регулювання галуззю в ринкових умовах. Зокрема, неодноразово уточню-валися функци та структура профтьного м¡н¡стерства, а також репональних ¡ районних орган¡в управлЫня АПК, посилювала-ся бюджетна пщтримка с¡льськогосподарських товаровироб-ник¡в, проводилися ¡нол перетворення, що позитивно впливали на дтльнють формувань галуз¡. Разом ¡з тим ц¡ заходи не дали бажаного результату - реформування галузг
У ход¡ досл¡дження було виявлено та ¡нтерпретовано основы перешкоди на шляху розробки ¡ реал¡зац¡'' ефективно' стратеги державного регулювання АПК Укра'ни, найбтьш значущ¡ з яких - незадовтьна ф¡нансова, адм¡н¡стративна, ¡нновацмна, ¡нформац¡йна та маркетингова п¡дтримка аграрного вироб-ництва з боку держави; недостатый захист прав власност¡ та внутршнього агропродовольчого ринку. У зв'язку з цим по-дальшими завданнями е розробка обгрунтованих науково-методичних рекомендацм щодо розробки стратег¡чних документа та анал¡зу ефективност¡ 'х виконання.
Список використаних джерел
1. Прогнозування i розробка програм / В. БеседЫ та ¡нол. - За ред. Беседка В.Ф. - К.: Наук. Свп". - 2000. - 468 с.
2. Богомазова В.М. Впровадження в Укра'ы стратепчного плану-вання, ор¡eнтованого на результат / В.М. Богомазова, Н.6. Доброхан-ська // Формування ринкових вщносин в Укра'нй зб. наук. праць. -Вип. 4 (131) / Наук. ред. !.Г. Манцуров. - К.: НДЕ!, 2012. - С. 12-18.
3. Горшкова H.I., Спглкова Н.П., Болта Т.В. Сучасний стан та основы особливост системи стратепчного планування в Укра'ы // Еко-номка Укра'ни: стратег¡чне планування / За ред. Беседка В.Ф., Му-зиченка А.С. - К.: НДЕ^ - 2008. - С. 10-22.
4. Щуюн Б.М. Стратепчне планування соц¡ально-економ¡чного розвитку Укра'ни: Навч.-метод. пос¡б. - К.: HДE! Мастерства еко-ном¡ки Укра'ни, 2010. - 48 с.
5. Стьськогосподарський комплекс Укра'ни: соц1ально-економ1чн1 пр1оритети розвитку / [за ред. М.А. Хвесика, А.С. Лисець-кого]. - К.: РВПС Укра'ни НАН Укра'ни, 2009. - 216 с.
6. Ыновацмне забезпечення продовольчо' безпеки в Укра'н j св¡т¡ [Електрон. ресурс] / М.М. Кулаець, М.Ф. Баб¡eнко, П.А. Лай-ко, О.Д. Витвицька та ¡н. // Агро¡нком. - 2011. - №1-3. -С. 23-28. - Режим доступу: http://iae.faaf.org.ua/images/aik/ AgroInKom_2011_01-03.pdf
7. Економнний розвиток стьських територм Укра'ни [Електрон. ресурс] - К.: ПРООН, 2012. - Режим доступу: http://cba.org.ua/ images/stories/documents/RED_manula_final_printed.pdf
6. Соцiально-економiчнi засади розвитку стьських територм (економiка, пщприемництво i менеджмент): [монографiя] / [Малк М. Й., Кропивко М.Ф., Булавка О.Г. та ¡н.]; за ред. М.Й. Mалiка. - К.: ННЦ 1АЕ, 2012. - 642 с.
7. Стратегiчнi напрями розвитку стьського господарства Укра'ни на перiод до 2020 року / [за ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Весе-ляка]. - К.: ННЦ «1АЕ», 2012. - 182 с.
8. Зубець М.В. Аграрний сектор економки Укра'ни (стан Т пер-спективи розвитку) / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка, М.М. Федорова. - К.: ННЦ №Е, 2011. - 1000 с.
9. Пасхавер Б.Й. Виклики ¡ шляхи агропродовольчого розвитку / Б.Й. Пасхавер, О.В. Шубравська, Л.В. Молдован. - НАН Укра'ни; Ы-т екон. та прогнозув. - К., 2009. - 432 с.
10. Хвесик М.А. Стьськогосподарський комплекс Укра'ни: соцг ально-економны прюритети розвитку / А.М. Хвесик, А.С. Лисець-кий. - К.: РВПС Укра'ни НАН Укра'ни, 2009. - 216 с.
11. Стьське господарство Укра'ни у 2013 роц [Електрон. ресурс]: аналтична допов¡дь — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/ operativ2012/sg/dop/dsg_2012.zip
12. Звп" про результати аудиту виконання заходв Державно' ц¡-льово' програми розвитку укра'нського села на перюд до 2015 року [Електрон. ресурс]; Рахункова палата. - К., 2012. - Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/ article/16740657
13. Проблеми та перспективи розвитку стьських територ^ Укра'ни (на приклад¡ Карпатського рег¡ону): науково-аналптична допо-в¡дь / [В.В. Борщевський, Х.М. Притула, В.6. Kруп¡н, IM Кул0]; НАН Укра'ни. !нститут репональних дослщжень. - Льв¡в, 2011. - 60 с.
14. Стратепя розвитку аграрного сектору економ^и на перюд до 2020 року [Електрон. ресурс] - Режим доступу: www.uagra.com. ua/./APK-STRATEGY_02.2014.pdf
О.П. ФЕЩЕНКО,
здобувач кафедри ф\нанси, Ки'/вський нацюнальний економЫний ун\верситет ¡м. Вадима Гетьмана
Теоретичш засади фшансового стану шдприсмства
У статт! розглянуто р¡зн¡ трактування сутност! фiнансового стану науковцями та здйснено ¡х критичний анапз, роз-глянуто вплив екзогенних та ендогенних факторв на фнансовий стан п!дприемства, а також запропоновано методичний П!дхщ, який на основ! незначно'1'юлькост груп показникв дозволяе зробити яксну оцнку фнансового стану.
Ключов1 слова: фнансовий стан, оцнка фнансового стану, фнансовий анал!з, ¡нтегральна оцнка фнансового стану, ендогенн! фактори фнансового стану, показники оцнки фнансового стану.
А.П. ФЕЩЕНКО,
соискатель кафедры финансы, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Теоретические основы финансового состояния предприятия
В статье рассмотрены различные трактовки сути финансового состояния учеными и осуществлен их критический анализ, рассмотрено влияние экзогенных и эндогенных факторов на финансовое состояние предприятия, а также предложен методический подход, который на основе незначительного количества групп показателей позволяет сделать качественную оценку финансового состояния.
Ключевые слова: финансовое состояние, оценка финансового состояния, финансовый анализ, интегральная оценка финансового состояния, эндогенные факторы финансового состояния, показатели оценки финансового состояния.
© О.П. ФЕЩЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'ы № 11 (162)/2014 1 87
