CC BY
29
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8424 http://nvlvet.com.ua/
UDC 577.151:591.133.2:636.52/58
Age dynamics of growth and development of chichens depending on protein metabolism
B. Kyryliv
Institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, Ukraine
Kyryliv, B. (2018). Age dynamics of growth and development of chichens depending on protein metabolism. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 131-136. doi: 10.15421/nvlvet8424
In order to carry out the planned research, an experiment was carried out on repair young animals of the laying chickens of the «Hayseks Brown» cross from the one day-old age. For this purpose, in the conditions of the farm «Berkut» of the Drohobych district of the Lviv region, an industrial herd of hens in the amount of 10 thousand heads was formed. Poultry was kept in cages with free access to food and water. The temperature and light modes corresponded to the recommended standards and the content met the requirements of the technology. All poultry received a complete food, balanced for all nutrients and biological active substances. We have studied the dynamics of growth and development of chicken egg production of line cross «Hayseks brown» from day age to the age of peak performance. During the experiment, the study of the intensity of metabolic processes in the body of 6, 35, 90, 120, and 150 day-olds, i.e., in critical periods when there is intense growth of feathers and juvenile molten (30-60 days), the beginning of the oviposi-tion (120 days) and the beginning of an intensive oviposition (150 days). In these age periods, the level of soluble proteins, amine nitrogen, and the activity of alanine and aspartate aminotransferases were determined in liver tissues, cuticles of the muscular stomach, gastrointestinal mucosa, gastrointestinal mucosa, duodenum and pancreas. During the growth and development of chickens, there are critical periods associated with intense growth of feathers (21-35 days), juvenile strain (70-84 days) and the beginning of oviposition (119-126 days). The highest protein content was found in liver and pancreatic tissues (11.0813.8 mg/g), lower (by 40%) in the tissue of mucous membranes of the glandular stomach and duodenum and 4-5 times lower content in the tissue, the cuticles of the muscular stomach of the chicken in all the periods of growth we were studied. The age dynamics of changes in the activity of AlAT and AsAT was uneven in the tissues according to the study. Reduced AlAT activity at the 30-day age, similar to protein concentration, which is characteristic of liver tissue, 12-gullet mucosa and pancreatic of chicken. The results of biochemical studies are related to changes in the physiological state and magnitude of gains. During the growth of repair young poultry, in the critical periods of growth and development, it is necessary to deliberately affect the processes of protein metabolism by enhancing the processes of digestion and assimilation of nutrients and biologically active substances of fodder and the sufficient introduction of free amino acids by the use of exogenous enzyme preparations.
Key words: hens, live weight, egg production, critical periods, soluble proteins, amine nitrogen, alanine transaminase, aspartate transaminase,proteaza.
Ежова динамжа росту i розвитку курчат в залежност вщ штенсивносп бшкового метаболiзму
Б.Я. K^raiB
1нститут бioлoгii тварин НААН, м. Львiв, Украна
З метою виконання запланованих до^джень проведено docnid на ремонтному молодняку курей-несучок кросу «хайсекс коричневый» починаючи з добового вi^>. Для цього, в умовах агрoфiрми «Беркут» Дрогобицького району Львiвcькoi oблаcтi було сформовано промислове стадо курей в кiлькocтi 10 тис. гoлiв. Птицю утримували в клШках з втьним доступом до корму i води. Темпе-ратурний i cвiтлoвий режими вiдпoвiдали рекомендованим нормам, а утримання вимогам технологи. Вся птиця отримувала пов-
Article info
Received 07.02.2018 Received in revisedform
07.03.2018 Accepted 12.03.2018
Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine.
Tel.: +38-068-185-63-48 E-mail: [email protected]
ноцтний комбторм, збалансований за всма поживними i бюлого активними речовинами. Вивчали eiKoey динамЬку росту i розвит-ку курчат яечного напряму продуктивностi кросу «Хайсекс коричневий» починаючи з добового вiKy до тку продуктивность Протягом дослЬду проводили дослЬдження iнтенсивностi метаболiчних процесЬв в органiзмi 6-, 35-, 90-, 120- та 150-добового вЬку, тобто в критичт перюди, коли вiдбyваeться ттенсивний рЬст тр 'я та ювенальна линька (30-60 дтв), початок яйцекладки (120 дтв) та початок ттенсивног яйцекладки (150-170 дтв). У вказаш вiковi перюди у тканинах печтки, кутикули м 'язового шлунка, слизовог оболонки залозистого шлунка, слизовог 12-типалог кишки та тдшлунковог залози визначали рiвень розчинних бштв, амт-ного азоту та активтсть алант- i аспартатамтотрансфераз (АлАТ, АсАТ) та протеаз. Результати бюхтЬчних дослЬджень пов 'язан Ьз змтою фiзiологiчного стану та величиною приростiв. Шд час вирощування ремонтного молодняку слЬд в критичн перюди росту i розвитку цьлеспрямовано впливати на процеси бьлкового обмту шляхом посилення процесЬв розщеплення i засвоен-ня поживних та бюлогЬчно активних речовин кормЬв за рахунок створення оптимальних умов у шлунково-кишковому трактЬ та достатнього поступлення вьльних амтокислот в необхЬдному стввЬдношент.
Ключовi слова: курчата, жива маса, яечна продуктивтсть, критичнЬ перюди, розчинш бтки, амтний азот, алантамтотра-сфераза, протеаза, аспартатамтотрансфераза.
Вступ
Домашнш птищ властива висока енерпя росту, ш-тенсивний обмш речовин та репродуктивна здатшсть. В зв'язку з цим балансування рацюшв для птищ за вмютом основних поживних та бюлопчно активних речовин постшно вдосконалюеться. Проте, проблеми пвдвищення продуктивносп птищ та покращення якосп продукцп птахiвництва залежать i вщ багатьох шших факторiв, зокрема дотримання технологи вирощування ремонтного молодняку та шгенсивносп перебиу фiзiолого-бiологiчних хiмiчних процеав у !х органiзмi i функцш окремих оргашв та систем. Вщо-мо, що маса щойно вилупленого курчати за перший тиждень життя зб№шуеться в 4,4 рази, а за 5 тижшв на 5000% i досягае 2 кг Carenko, 1988; Fisinin and Suraj, 2013). Таш висош показники можливi завдяки штенсивнш селекцп на швидшсть росту, забезпечення оптимальних умов утримання, та прогресу в годiвлi, якi сприяють задоволенню потреби у вах основних поживних i бiолого активних речовинах та ефективнш профiлактицi захворювань. Оскiльки перiод вирощування постшно скорочуеться, а конверая корму пок-ращуеться, пiдтримка здоров'я i оптимiзацiя годiвлi вiдносяться до прюритетних завдань. На даному еташ деталiзацiя технологи вирощування здiйснюеться на високому рiвнi з врахуванням факторiв, яким ранiше вченi i практики не придали уваги. Наприклад, мш-роструктурнi змiни в кишечнику, зокрема, в слизових оболонках вiд яких залежить асимiляцiя нутрiентiв, стан i процеси як1 вiдбуваються у кишечнику визна-чають здоров'я птицi та ефектившсть використання поживних i бюлого активних речовинах, що в свою чергу, пов'язано з штенсившстю росту i розвитку, конверсiею корму та шшими важливими господарсь-кими показниками в птахiвництвi (Grozina, 2014; Filho et al., 2015; Dong et al., 2017). Ведомо, що у птахвниц-твi бiля 70% собiвартостi продукцп припадае на вар-псть кормiв. Проте засвоення поживних i бiологiчно активних речовин iз кормiв е рiзною i тому покращення цих показнишв дозволяе знизити собiвартiсть отримано! продукцп та тдвищити li конкурентоздат-нiсть (Kochish et al., 2010). За рш курка несучка за продуктивносп 250-280 яець виидляе ввд 1,7-2,0 до 1,9-2,3 кг бшав. Тобто стшьки, скшьки важить весь
органiзм. В той же час трансформащя бiлкiв корму у бшок тiла та яечну продукцiю у курей складае лише 16,5-17,3% (Kochish et al., 2010). В зв'язку з цим шге-нсившсть бшкового синтезу в органiзмi е визначаль-ною i вона напряму залежить ввд активностi пдроль тичних ферментiв шлунково-кишкового тракту.
Метою наших дослщжень було вивчити вiковi та органно-тканиннi особливостi бiлкового обм^ та активностi протеолiтичних ферментiв в процеа росту та розвитку.
MaTepia™ i методи дослiджень
З метою виконання запланованих дослiджень проведено дослвд на ремонтному молодняку курей-несучок кросу «хайсекс коричневий» починаючи з добового вшу. Для цього, в умовах агрофiрми «Беркут» Дрогобицького району Львiвськоl областi було сформовано промислове стадо курей в кшькосп 10 тис. голiв. Птицю утримували в клiтках з вшьним доступом до корму i води. Температурний i свiтловий режими вщповвдали рекомендованим нормам, а утримання вимогам технологи. Вся птиця отримувала повноцiнний комбiкорм, збалансований за вама поживними i бiолого активними речовинами (табл. 1). Дослщ тривав п'ять мiсяцiв, тобто до 150 денного вшу.
Протягом дослвду проводили дослвдження штен-сивностi метаболiчних процеав в органiзмi курчат одно-, 6-, 35-, 90-,120- та 150-добового вшу, тобто в критичнi перiоди коли ввдбувався iнтенсивний рiст пiр'я (35 дшв), ювенальна линька (60 дшв), початок яйцекладки (120 днiв) та початок тку продуктивносп (150 дшв). У вказаш вiковi перiоди проводили забш птицi по 5 голiв i вiдбирали тканини печiнки, кутикули м'язового шлунка, слизово1 оболонки залозитого шлунка, слизово1 12-ти пало1 кишки, шдшлунково1 залози. У вказаних тканинах визначали концентращю розчинних бшшв за методом Лоурi, вмiст амшного азоту нiнгiдриновим методом, активнiсть амшотранс-фераз за методом Райтмана-Френкеля та протеаз (Dovhan, 1998; Vlizlо, 2004). Протягом дослвду прово-дився контроль за ростом i розвитком та яечною про-дуктивнiстю.
Таблиця 1
Склад 1 поживна цшшсть комб1корм1в для курчат
Компоненти корму Курчата
0-35 дтв 35-70 дтв 70-100 дн1в 120-150 дн1в
Кукурудза, % 44,00 36,20 22,00 40,00
Пшениця, % 10,90 25,80 50,70 20,90
Шрот соняшниковий, % 15,00 18,70 16,50 20,00
Шрот соевий, % 22,30 13,50 6,00 11,00
Фiльтроперлiт, % 3,00 1,00 1,50
Вапняк, % 2,00 2,00 2,00
Монокальцшфосфат, % 1,00 1,00 1,00 1,00
Крейда, % 3,80
Сiль, % 0,30 0,30 0,30 0,30
Премжс, % 1,50 1,50 1,50 1,50
Всього 100,00 100,00 100,00 100,00
У 100 г корму мютиться, г:
Обмшно! енерги, ккал 291,2 290,20 278,3 273,0
Сирого протешу 20,45 18,96 16,08 17,45
Сиро! клггковини 4,93 5,07 4,92 4,99
Сирого жиру 4,62 4,20 3,14 4,08
Кальцта 1,03 0,97 0,96 2,03
Фосфору 0,70 0,60 0,64 0,65
Натрiю 0,15 0,15 0,15 0,15
Лiзину 1,21 1,05 0,80 0,86
Метюшну+цистину 0,78 0,66 0,53 0,68
Результати та Ух обговорення
В процес росту 1 розвитку птищ, як 1 шших тва-рин, спостертаеться нер1вном1рне збшьшення маси тша 1 змши процеав диференщацп 1 прол1ферацИ клгшнних елеменпв 1 щ процеси протжають з певною перюдичшстю, де фаза сповшьнення росту зм1нюеть-ся фазою його прискорення (Kyryliv аМ НипсИак, 2016).
Вмют основних поживних 1 бюлопчно активних речовин в комбшормах е основою балансування раць ошв для птищ. Проте дотримання вах норм не зав-
жди забезпечуе бажаний результат 1 тому важливо контролювати штенсившсть переб1гу ф1зюлого-бюлопчних процеав в !х оргашзм1 протягом перюду росту та розвитку так 1 тд час яйцекладки. Особливу роль в цих процесах вщграють органи травлення, оск1льки вони здшснюють виршальну роль у процесах розщеплення 1 засвоення поживних речовин кор-м1в. 1х функцюнування залежить в1д численних чин-нишв, в тому числ1 1 кормових. З метою контролю за ростом молодняка ми проводили щотижневе зважу-вання курчат у процеа !х онтогенетичного розвитку. Дат зважування приведет на рисунку 1.
Рис. 1. Середньодобов1 прирости курчат, г
З поданих на рисунку результата бачимо, що се-редньодобов1 прирости курчат з 7 до 21-добового в1ку поступово зростали, а вже у 28-добовому вщ серед-ньодобов1 прирости живо! маси курчат були нижними, нгж у попередт в1ков1 перюди. Зниження приро-
ста живо! маси курчат продовжувалося до 35-добового вшу. Зпдно технологи вирощування курчат породи «Хайсекс коричневий» до 35-добового вшу курчата отримували рацюн, що м1стив 20,45% сирого протешу та 291,2 ккал обмшно! енерги або
1216,27 джоул1в. У 35-добовому виц зпдно технологи вирощування вмют проте!ну знижували до 18,96%, а обмшно!' енерги до 290,2 ккал або 1214,17 джоул1в. Однак, не зважаючи на зниження кшькосп протешу та обмшно!' енерги середньодобов! прирости живо! маси зросли 1 досягли найвищого р1вня у 63 добовому вщ!. Зпдно рекомендованих технолопчних парамет-р1в вирощування молодняка курчат штенсивний рют повинен припасти на перюд, з 14 до 28 дшв. Пюля 28 дшв середньодобов! прирости живо! маси повинш знаходитися на бшьш-менш однаковому р!вш до 84 дня вирощування. I починаючи з 84 дня вони дещо знижуються до 98 дня знаходяться на цьому р!вш до 105 дня, а попм тдвищуються до 112 дня 1 знову знижуються до 126 дня. Можливо зниження серед-ньодобових прироспв живо! маси з 21 до 35 добового в1ку пов'язано !з змшою поживносп рацюну, зокрема зниження вмюту проте!ну та обмшно! енерги. Зпдно рекомендованих технолопею у ш в1ков1 перюди середньодобов! прирости повинш бути стабшьними 1 на вищому р!вш У нашому випадку щ законом!рносп не сшвпадають, що може бути пов'язано з шшими факторами, наприклад порушення якихось непередбаче-
них технолопею параметр1в. Або це зниження може бути ще пов'язано !з початком шдготовки до ювена-льно! линьки, яка у курчат припадае на 40-45 дш розвитку. Наступне зниження, яке не передбачено технолопею вирощування наступае у перюд з 63 до 98 дня. У цей перюд, а саме !з 70 до 100 дшв зпдно технологи знову змшюеться пожившсть рацюну 1 р1вень сирого проте!ну знижуеться з 18,96% до 16,08%, а обмшно! енерги !з 290,20 ккал або 1215,01 дж до 278,3 ккал або 1165,19 дж, а з рацюну виключаеться лшвдна добавка перлп, яка була джере-лом енерги та своерщним сорбентом. Ввдомо, що з 60-добового вшу починають штенсивно розвиватися репродуктивш органи у курчат, тому значна шльшсть поживних 1 бюлопчно активних речовин використо-вуеться у цих процесах 1 тому знижуеться штенсив-нють прироспв маси тша. Зниження кшькосп проте!-ну та обмшно!' енерги запобиають передчаснш яйцек-ладц1 1 кращому розвитку репродуктивних орган1в.
Досл1дження вжових зм1н показник1в б1лкового обм1ну в тканинах оргашв травлення курочок «Хай-секс коричневий» починаючи з однодобового в1ку представлено в таблиц! 2.
Таблиця 2
Показники б!лкового обм!ну в тканинах орган!в травлення курчат в онтогенез!, М ± т, п = 5
Досл1джуван1 в1ков1 перюди
1 доба 6 доба 30 доба 60 доба 90 доба
Печшка
Б1лок, мг/100 г 11,08 ± 0,17 11,00 ± 0,13 6,88 ± 0,32 8,97 ± 0,24 8,14 ± 0,06
Ам. азот, мг/г 0,36 ± 0,02 2,49 ± 0,15 0,71 ± 0,005 1,92 ± 0,04 2,61 ± 0,14
АлАТ,мкмоль/год г 1,09 ± 0,013 0,56 ± 0,01 0,54 ± 0,023 0,58 ± 0,04 0,379 ± 0,01
АсАТ,мкмоль/годхг 1,48 ± 0,03 1,55 ± 0,06 1,52 ± 0,02 1,42 ± 0,20 0,47 ± 0,02
П1дшлункова залоза
Бшок, мг/100 г 13,80 ± 0,21 10,89 ± 0,11 8,08 ± 0,34 8,18 ± 0,07 8,58 ± 0,04
Ам. азот, мг/г 0,08 ± 0,008 0,24 ± 0,03 0,74 ± 0,05 1,50 ± 0,006 1,62 ± 0,06
АлАТ,мкмоль/год г 0,155 ± 0,01 0,121 ± 0,01 0,139 ± 0,04 0,181 ± 0,003 0,211 ± 0,01
АсАТ,мкмоль/годхг 1,212 ± 0,01 1,404 ± 0,02 1,345 ± 0,04 1,42 ± 0,07 1,38 ± 0,03
Слизова 12 пало! кишки
Бшок, мг/100 г 7,02 ± 0,18 6,54 ± 0,10 6,02 ± 0,32 6,87 ± 0,44 7,25 ± 0,04
Ам. азот, мг/г 0,21 ± 0,02 0,91 ± 0,02 0,33 ± 0,01 0,78 ± 0,10 1,08 ± 0,07
АлАТ,мкмоль/год г 0,158 ± 0,09 0,276 ± 0,06 0,114 ± 0,08 0,235 ± 0,01 0,285 ± 0,01
АсАТ,мкмоль/годхг 1,517 ± 0,01 1,396 ± 0,01 1,446 ± 0,06 0,400 ± 0,02 0,387 ± 0,02
Слизова залозистого шлунка
Бшок, мг/100 г 7,66 ± 0,23 7,06 ± 0,07 2,80 ± 0,01 6,021 ± 0,41 6,87 ± 0,60
Ам. азот, мг/г 0,36 ± 0,01 0,16 ± 0,01 0,10 ± 0,001 0,36 ± 0,02 0,40 ± 0,08
АлАТ,мкмоль/год г 0,024 ± 0,02 0,107 ± 001 0,110 ± 0,02 0,224 ± 0,005 0,20 ± 0,03
АсАТ,мкмоль/годхг 1,126 ± 0,14 1,135 ± 0,27 0,474 ± 0,05 0,358 ± 0,03 1,070 ± 0,04
Встановлено найвищий вмют бшшв у тканинах печшки та п!дшлунково! залози (11,08-13,8 мг/г), дещо нижчий (на 40%) - в тканин! слизових оболонок залозистого шлунка ! 12-пало! кишки та у 4-5 рази нижчий вмют у тканин! кутикули м'язового шлунка курочок у ва дослщжуваш нами перюди росту.
Вщзначали вшов! коливання вм!сту б!лк!в в тканинах печшки, пвдшлунково! залози, слизових залозистого шлунка ! 12-пало! кишки. Щкаво, що концент-рац!я бшшв, в цих тканинах, у ранньому вод (1 ! 6 доба) була вищою, шж у наступш досл!джуван! в!ков! пер!оди. У 30-добовому в!ц! встановлено р!зке зниження вмюту б!лк!в в тканинах печ!нки, пвдшлун-
ково! залози, слизово! 12-пало! кишки !, особливо, слизово! залозистого шлунка курочок. Для 60- ! 90-добового в!ку курочок характерне пвдвищення вм!сту б!лка в цих тканинах, хоч його р!вень на 15-27,5% залишався нижчим, н!ж у ранньому вод.
Вм!ст розчинних б!лк1в у тканин! кутикули м'язового шлунку курочок у добовому, 6-добовому та 30-добовому вод суттево не зм!нювався ! залишався приблизно на однаковому р!вш, а у 60- та 90-добовому в!ц! був в середньому на 35% нижчим.
В!домо, що в перший мюяць постембр!онального розвитку курчата штенсивно ростуть ! оперюються. Слщом за цим наступае фаза сповшьненого росту, що
сшвпадае з початком ювенально! линьки (Ratych, 1992). Одержанi нами результати щодо змш BMicTy бiлка в тканинах оргашв травлення курочок в онтогенез^ до певно! мiри, пояснюються цим фактом.
Щодо змш вмicтy амiнного азоту в тканинах оргашв травлення курочок в онтогенезi то подiбна дина-мша (як для концентрацп бiлкy) характерна для тканин слизових 12-пало! кишки i залозистого шлунка. У тканиш шдшлунково! залози та печшки вмicт амшно-го азоту з вшом поступово збiльшyeтьcя. В гомогенап тканини кутикули м'язового шлунка, за використання стосовного методу доcлiджень, виявили тiльки cлiди амiнного азоту.
Для активносп амiнотранcфераз в тканинах оргашв травлення курочок характерш б№ш вираженi змiни, що стосувалися тканинно! cпецифiки цих фер-ментiв.
Вшова динамiка змiн активноcтi АлАТ i АсАТ бу-ла неоднаковою у дослщжуваних тканинах. Зниження активноcтi АлАТ в 30-добовому вiцi, аналогiчно як i концентрацп бiлка, характерне для тканини печшки, слизово! 12-пало! кишки та шдшлунково! залози ку-рочок.
Актившсть АсАТ в тканинi печiнки курочок вщ добового до 90-добового в^ коливалась в межах 1,48-0,47 мкмоль п.к./годг тк., а тканиннi пвдшлун-ково! залози - 1,21-1,38 мкмоль п.к./годг тк.
В тканиш слизово! оболонки залозистого шлунка вмют у 1 i 6-добових курочок, продовжуе знижува-тись i у 60 добовому вiцi, а далi - до 90-добового в^ пвдвищуеться у 2,9 разу. Отже, змши дослвджуваних показнишв бiлкового обмiнy вiдображають змiни штенсивносп росту курочок у доcлiджyваннi перюди.
Якщо проаналiзyвати активнicть ферментiв переа-мiнyвання, як1 характеризують iнтенcивнicть бюсин-тетичних процеciв, то ми бачимо, що змша активнос-тi аланшамшотрансфераз, тicнiше пов'язана iз змша-ми вмюту розчинних бiлкiв у тканинах шж активнicть аcпартатамiнотранcфераз. Проте, актившсть аспартат амiнотранcфераз була вищою у вах тканинах порiв-няно з актившстю амiнотранcфераз у 3-11 разiв. При-пускають, що реакцi! переамшування з участю алаш-ну, що каталiзyютьcя АлАТ, в обмiнi амшокислот у курей вiдiграють менш важливу роль нж тi, що ввд-
буваються з участю АсАТ. Це не випадково, оск1льки фермент АсАТ займае центральне мicце в метаболiз-мi, забезпечуючи субстратами цикл трикарбонових кислот i вiдповiдно бере участь в регуляцп утворення. енергi! в процесах окислювального фосфорилювання (Cunningham, 1978; Bender, 2012). 1ншими словами АсАТ е своерщним показником iнтенcивноcтi катабо-лiчних процеciв в обмiнi речовин. Перевага активнос-тi АсАТ над АлАТ максимально проявляеться в перь од зниження продyктивноcтi, коли переважае катабо-лiзм в амiнокиcлотномy обмш (Wen et al., 2012; Sereda and Derho, 2014). Мiнiмальне сшвввдношення мiж активнicтю ферментiв в клгтинах органiв характерно для печшки i воно складало приблизно 3-4 до 1 активносп, значить печшка служить основним дже-релом поповнення амшотрансфераз в кровi.
Каталiтична актившсть i cпiввiдношення фермен-тiв в гепатоцетах визначае штенсившсть перетворен-ня амiнокиcлот в цiломy, що впливае на продуктив-нicть. З попередшх наших дослвджень вiдомо, що у вщ 120 i 150 дiб у курей значно зростае актившсть ферменпв переамiнyвання, як амiнотранcфераз так i аcпартатамiнотранcфераз порiвняно iз попередшми вiковими перiодами, особливо порiвняно з добовими курчатами. Ввдомо, що у вщ 120 дiб cyчаcнi кроси курей починають яйцекладку. Так, зпдно цих досль джень кури кросу «Хайсекс-коричневий» починали яйцекладку уже з122 доби, а вiцi 140 дiб продуктив-нicть досягала 50% i у 170 дiб досягала пшу продук-тивноcтi 89,9% (Kyryliv and Hunchak, 2016).
Отже, отриманi результати дослщжень вказують на те, що пвд час вирощування ремонтного молодняку виникають в1дхилення вiд рекомендованих парамет-рiв для кросу «Хайсекс коричневий», тому доцiльно застосовувати кормовi засоби, яш дозволяють цiлеcп-рямовано впливати на процеси бiлкового обмiнy, шляхом посилення процеав розщеплення i засвоення поживних та бiологiчно активних речовин кормiв i забезпечують достатне поступлення вiльних амiноки-слот необхiдних для штенсифшацп синтезу бiлкiв у тканинах.
Дослвдження вiкових змiн показникiв гiдролiтич-них ферменпв в тканинах курей представлеш в таб-лицi 3.
Таблиця 3
Актившсть протеаз у тканинах оргашв травлення курчат в онтогенез^ М ± m, n = 5
1 добовi 6 добовi 30 добовi 60 добовi 90 добовi
Протеаза, мккат/гб. 25,82 ± 6,13 Слизова залозистого шлунка 29,68 ± 6,08 20,38 ± 5,91 Слизова 12 пало! кишки 24,68 ± 7,33 25,37 ± 5,15
Протеаза, мккат/гб. 2,93 ± 0,24 4,03 ± 0,23 7,02 ± 0,12 7,52 ± 1,99 3,74 ± 1,99
Протеаза, мккат/гб. 13,43 ± 1,93 Пiдшлyнкова залоза 48,45 ± 4,33 40,54 ± 2,18 Печшка 141,83 ± 0,7 117,35 ± 3,6
Протеаза, мккат/гб. 3,50 ± 0,35 2,82 ± 0,23 4,83 ± 0,12 3,73 ± 0,25 2,18 ± 0,41
Аналiзyючи проте!назну активнicть слизово! зало- та бшьш помiтним зменшенням на 45% у 30-добовому
зистого шлуночка у курчат встановлено зростання у вiцi. У cлизовiй 12-пало! кишки вщбувалась протиле-
6-добовому вщ, яке становило 29,68 ± 6,08 мккат/г та жна картина де спостершаеться зростання протеази у приблизно однакова активнicть у 1-, 60- i 90-добовому
30- i 60-добовому вiцi та рiзке зменшення протеолгти-чно! активносп у 2 рази у 1-, 6- та 90-денному вiцi.
Цiкавi результати були отриманi при дослщженш тканин шдшлунково1 залози де протешазна активнiсть вiд 1- до 6- добового молодняка зросла у 3,6 разу, а з 6- до 60- добового вшу у 2,93 рази. В тканин печшки теж неоднакова картина змш протеолггично1 активности Пш зменшення активносп припав на молодняк 90-добового вшу, i найвищий у 2,21 разу рiвень протеаз у 30-добовому вщ.
Висновки
В процесi росту i розвитку курчат спостерiгаються критичнi перюди як пов'язанi з iнтенсивним ростом тр'я (21-35 день), ювенальною линькою (70-84 дт) та початком яйцекладки (119-126 дш).
З метою тдтримки iнтенсивностi бiосинтетичних процесiв у критичн перiоди необхвдно збагачувати рацiони бюлопчно активними речовинами, яш дозво-ляють цiлеспрямовано впливати на процеси бшкового обмiну, шляхом посилення процесiв розщеплення i засвоення поживних та бюлопчно активних речовин кормiв i забезпечують достатне поступлення вiльних амiнокислот необхвдних для штенсифшацп синтезу бiлкiв у тканинах.
References
Fisinin, V.I., & Suraj, P. (2013). Kishechnyj immunitet u ptic: fakty i razmyshlenija (obzor). Sel'skohozjajstvennoja biologija. 4, 3-25. https://elibrary.ru/item.asp?id=20171834 (in Russian). Kochish, I.I., Petrash, M.G., & Smirnov, S.B. (2010). Belkovyj i uglevodnyj obmen veshhestv u nesuchek. Pticevodstvo. 4, 34-35 (in Russian). Grozina, A.A. (2014). Sostav mikloflory shludochno-kishechnogo trakta u cypljat-brojlerov pri vozdejstvii probiotika i antibiotika (po dannjam T-R F L P-RT-PCR). Sel'skohozjaistvennaja biologija. 6, 46-58. doi: 10.15389/agrobiology.2014.6.46rus (in Russian). Carenko, P.P. (1988). Povyshenie kachestva produkcii pticevodstva: pishhevye i inkubacionnye jajca. Leningrad, VO «Agro-promizdat» (in Russian).
Bender, D. (2012). Amino Acid Metabolism. New York.
doi: 10.1002/9781118357514
Cunningham, E.B. (1978). Biochemistry: Mechanisms of Metabolism. McGraw-Hill Book Company, New York. https://onIinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1016/ 0307- 4412%2878%2990017-1.
Wen, C., Wang, L.C., Zhou, V.M., Jiang, Z.Y., & Wang, T. (2012). Effect of enzyme preparation on egg production, nutrient retention, digestive enzyme activities and pancreatic enzyme messenger RNA expression of late-phase laying hens. Animal Feed Science and Technology. 172(3), 180-186. doi: 10.1016/j.anifeedsci.2011.11.012.
Filho, A.V., Geraldo, A., Machado, L.C., de Brito, J.A., Bertechini, A.G., & Muracami, E.S.F. (2015). Effect of protease supplementation on production performance of laying hens. Acta Scientianum. 37(1), 2933. doi: 10.4025/actascianimsci.v37i1.22830.
Dong, X.Y., Azzam, M.M.M., & Zon, X.T. (2017). Effects of dietary threonine supplementation on intestinal barrier function and gut microbiota of laying hens. Poultry Science. 96(10), 3654-3663. doi: 10.3382/ps/ pex185.
Vlizlo, V.V. (2004). Dovidnyk: Fizioloho-biokhimichni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta vetyranarnii medytsyni. Lviv (in Ukrainian).
Dovhan, N.Ia. (1998). Vyznachennia vmistu aminnoho azotu. Metodyky doslidzhen z fiziolohii i biokhimii silskohospodarskykh tvaryn. Lviv: VKP «VMS», 4041 (in Ukrainian).
Ratych, I.B. (1992). Biolohichna rol sirky i metabolizm sulfatu u ptytsi. Lviv (in Ukrainian).
Kyryliv, B.Ia., & Hunchak, A.V. (2016). Vplyv alimen-tarnykh chynnykiv na produktyvnist kurei yaiechnoho napriamu produktyvnosti. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhno-lohii imeni S.Z. Hzhytskoho. 18, 2(67), 287291. doi: 10.15421/nvlvet6762 (in Ukrainian).
Sereda, T.I., & Derho, M.A. (2014). Ocenka roli aminotransferaz v formirovanii produktivnosti u kur-nesuchek. Sel's'kohozajstvennaja biologija. 2, 72-77. https://elibrary.ru/item.asp?id=21448647 (in Russian).
