CC BY
24
УДК 614.23/.25:371.27/.315
Адаптоваш принципи шдготовки лiкарiв-iнтернiв за спещальшстю «Дерматовенеролопя» до лщензшного штегрованого кпиту «Крок-3»
Клигуненко О. М., Схалов В. В., Дюдюн А. Д., Горбунцов В. В., Святенко Т. В.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
Мета роботи - оптимлзувати процес навчання лiкарiв-iнтернiв за спе^альнютю «Дерматовенеролопя» за модулем «Невщклады стани» у планi пiдготовки до лщензмного iнтегрованого iспиту (Л||) «Крок-3». Основне за-вдання викладачiв - так пщготувати лiкарiв-iнтернiв до Л11, щоб т не тiльки отримали необхщний вiдсоток вiрних вiдповiдей, але й надалi змогли використати набут знання i вмiння з метою збереження життя i здоров'я хворого або потерптого.
Матерiали та методи. Ствроб^никами кафедр було проаналiзовано близько 3500 аноымних анкет лiкарiв-штерыв сумiжних спецiальностей. Виникла необхiднiсть створення сучасноТ системи поглядiв та правил для оптимiзацN учбового процесу цього напрямку.
Результати та обговорення. Ствроб^никами кафедр було сформовано низку адаптованих до спе^альност «Дерматовенерологiя» андрагогiчних принцитв з наступним Тх втiленням до навчального процесу: мотивацп, безперервностi,«пiдготовленого Грунту», систематизацiТ, конкретного знання та лопчного аналiзу, аналогiТ та перехресностi, конкретизации прiоритетностi самостiйного навчання з використанням наявного досвщу, Ыдивщу-ального пщходу; елективностi, рефлективностi та системностi навчання при заохоченн iндивiдуальноТ творчостi. Висновки. Використання адаптованих андрагопчних принципiв у пюлядипломному навчаннi лiкарiв-iнтернiв за фахом «Дерматовенеролопя» буде сприяти якосп Тх безперервноТ освiти. Впровадження стимулюючих, за-охочуючих методик до навчального процесу при пщготовц до Л11 «Крок-3» дозволяють зняти психологiчне на-пруження у лiкарiв-iнтернiв, спонукати Тх до самовдосконалення. Елементи дтовоТ гри та вщчуття особистоТ професiйностi сприяють бажанню до вивчення запропонованоТ теми, значно пщвищують вiдсоток вiрних вщпо-вщей на тестовi завдання.
КлючовI слова: пiслядипломна освiта, iнтерни, невщкладш стани, iспит
Кожен лiкар-iнтерн тд час навчання у вищо-му навчальному закладi (ВНЗ) отримав вщ-повiдний рiвень знань i умшь, як пiдтвердженi дипломом про вищу медичну освiту. Пiсля заюн-чення навчання в iнтернатурi кожен молодий фа-хiвець проходить атестацiю з вузько! спещальнос-тi. Лiкар-дерматовенеролог, незважаючи на свiй фах, у критичних умовах повинен умiти оцiнити конкретну критичну ситуацiю, досить швидко встановити дiагноз, надати невiдкладну допомо-гу, бути готовим до прийняття органiзацiйних рь шень. Реалiзацiя цього принципу е одним з осно-вних завдань пiдготовки в iнтернатурi. У державному освгтньому стандартi закладено принципи фундаментальностi пiдготовки та вщповщност форми контролю знань. Професiйна характеристика лшаря-дерматовенеролога передбачае висо-кий рiвень розумiння патогенезу клiнiчних сташв та лiкувальних методiв. Давно вже втратив свiй сенс жартiвливий ви^в венеролога XVIII сто-лiття: «Мо! хворi нiколи не вмирають i нiколи не одужують». Зараз вимоги до лiкаря такого фаху аштрохи не меншi, нiж для iнших спецiалiстiв. Медична наука не сто!ть на мiсцi й вимагае вщ ль каря знань та вмшь на сучасному рiвнi.
Шд час навчання у ВНЗ студенти ретельно вивчають основш дисциплши на початкових курсах, проте через певний час на клшчних кафедрах вони виявляють якщо не повну не-спроможшсть, то, найменш, серйозний дефщит теоретичних знань у галуз1 базових наук. Врахо-вуючи це, !м треба знову опановувати т сам1 на-вчальш роздши у клкт ктшчного переосмис-лювання. Формальна вщокремленють спорщ-нених дисциплш в учбових планах, недостатне використання м1ждисциплшарних зв'язюв у навчальному процес призводять до ситуацп, коли синтез надано! шформацп стихшно поклада-еться на самих студенпв-медиюв. Навгть якщо вони намагаються це зробити, то результат зде-бшьшого бувае незначним. Це, звюно, не спри-яе цшеспрямованому формуванню майбутшми лшарями цшсно! системи опанування знаннями та вмшнями. Саме формування поеднано! систе-ми безперервного навчання е нагальною потребою сучасно! медично! осв1ти [1].
Одним 1з стимулюючих заход1в е лщензшний штегрований юпит (Л11) «Крок-3». Проведення такого контролю е одним з основних елеменпв, що визначае здатнють молодого лшаря пдно
проявити себе у будь-якш важкш клшчнш ситуаций Зпдно з планом МОЗ Укра!ни, з 2004 р. цей Л11 став обов'язковим для лiкарiв-штершв. Метою Л11 е встановлення вщповщносп рiвня професшно! компетентностi випускника (штерна) мiнiмально необхiдному професiйному рiвню згiдно з вимогами Державних стандарт вищо! освiти. Професiйна компетентнiсть дiа-гностуеться як умiння застосовувати знання та розумiння фундаментальних медичних наук та основних медичних дисциплш, яю е найважли-вiшими для забезпечення допомоги хворому шд наглядом бшьш досвiдченого лiкаря.
Лiцензiйний iнтегрований юпит i тдготов-ка до нього мають не тiльки професiйний, а й виховний, морально-етичний змiст. Достатньо тдготований квалiфiкований фахiвець пiднiмае престижшсть та значущiсть професи лiкаря у суспшьств^ пiдвищуе рiвень самооцiнки й ви-могливостi до свого професшного та етичного рiвня. При вiрному пiдходi до проблеми, Л11 стае потужним стимулюючим фактором. Прове-дення такого контролю сприяе досягненню кш-цевих завдань навчання. Стимулюючи лiкарiв-iнтернiв до активно! пiдготовки, Л11 «Крок-3» допомагае заповнити прогалини в знаннях, змушуе переходити з аудитори до клiнiки, де молодi колеги зможуть отримати необхщш л> карсью навички. Лiцензiйний iнтегрований ю-пит е важливим досягненням у стандартизацп контролю отриманих знань, наближаючи ште-грацiю вищо! медично! освiти Украши до мiж-народно! системи. Вггчизняна освiта постiйно впроваджуе до навчального процесу передовi технологи. Укра!нська модель Л11 «Крок-3» не повторюе жодну з юнуючих у свiтi [4].
Мета роботи - ошташзувати процес навчання лiкарiв-iнтернiв за спещальшстю «Дермато-венеролопя» за модулем «Невщкладш стани» у планi пiдготовки до Л11 «Крок-3». Основне завдання викладачiв - так пiдготувати лiкарiв-штершв до такого виду контролю, щоб тi не тiльки отримали необхщний вiдсоток вiрних вiдповiдей, але й надалi змогли використати на-буп знання та вмiння для збереження життя та здоров'я хворого або потерпшого.
До нинiшнього часу не юнуе едино! методики проведення занять з пiдготовки до Л11. Серед лiтературних джерел - це окремi статтi, здебшь-шого спрямоваш на те, як складати тестовi завдання, пiдбирати дистрактори тощо. Сучаснi вимоги до iнтерна, який складае Л11, за остан-ш роки значно зросли. Це, насамперед, значне тдвищення залiкового рiвня вщсотку вiрних вiдповiдей. Крiм того, значно збшьшилася база тестових завдань при наявност не завжди ко-ректних та валiдних завдань. Так, негативним е той факт, що до офщшних тестових добiрок
вносяться завдання за застаршими стандартами (внуршньосерцеве та внутршньотрахеальне введення лiкiв пiд час реашмацшних заходiв у дорослих), яю були вiдмiненi мiжнародними регламентуючими документами бшьше п'яти, а то й десяти роюв тому. Можна, звичайно, просто запам'ятати вiдповiдь на це завдання, але чи буде з цього практична користь? Вiрно розумда-чи ситуащю, що склалася, можна сказати, що до офщшно! тестово! бази заздалегiдь закладено певний вщсоток невiрних вiдповiдей, що попр-шують кiнцевий результат. Саме з ще! причини, iз зафiксованих нами за останш 12 рокiв резуль-татiв стовiдсотковий результат мав мюце тiль-ки в одному випадку, що малоймовiрно, навiть виходячи зi статистичних основ. Навчати невi-рно - це не наш шдхщ. Беручи до уваги, що Л11 «Крок-3» школи не мав повно! вiдкрито! базi, скiльки б разiв про це не казали, залишаеться тiльки довести до iдеального стану знання та можливосп лiкарiв-iнтернiв для зосередження на вiрно складених тестових завданнях.
Матерiали та методи. Пщ час навчання лiкарiв-iнтернiв рiзних спещальностей за модулем «Невiдкладнi стани», починаючи з 2006 р., нами вобрано та проаналiзовано близько 3500 аношмних анкет молодих колег сушжних спе-цiальностей. Анонiмнiсть суворо дотримувала-ся, - аж до того, що в присутносп iнтернiв !хш анкети, складенi написаною стороною всереди-ну, перемiшувалися у скриньцi з опитувальни-ками iнших груп. Ми не ставили молодих колег у суворi рамки, рекомендуючи творчо шдшти до завдання. Метою анкетування була оптим> зацiя навчального процесу. З проанатзованих анкет ми вибраковували п, що не несли жодно! корисно! iнформацi! («зауважень немае») або мютили нездiйсненнi вимоги («скасувати лi-цензшний iспит»). Виходячи з результатiв ано-нiмного опитування, на засадах сучасних вимог до пiслядипломно! освiти та на основi власних спостережень шд час навчання лiкарiв-iнтернiв за рiзними фахами, ми прийшли до думки про необхщшсть створення сучасно! системи погля-дiв та правил для оптимiзацi! учбового процесу в цьому напрямку [5].
Результати та обговорення. Використову-ючи власний досвiд та поради респондент, нами було сформовано низку адаптованих до спецiальностi «Дерматовенерологiя» андраго-гiчних принципiв з наступним !х втiленням до навчального процесу:
1. Принцип мотивацп. У вiтчизнянiй психологи, в якосп загального мехашзму виник-нення мотиву розглядаеться реалiзацiя потреб у ходi пошуково! активносп й тим самим пере-творення !! об'ектiв у мотиви, «предмети по-
треб». Звщси випливае центральна 3aK0H0Mip-нють: розвиток мотиву вщбуваеться через 3MiHy та розширення кола дiяльностi, що перетворюе предметну дшснють. Мотиви:
- продовження освiти незалежно вщ форми, в якiй воно буде здшснюватися (освiта в очному та заочному навчанш, самоосвiта у ходi профе-сшно! дiяльностi);
- досягнення компетентности тобто вщпо-вщносп свое! обiзнаностi та загальних профе-сiйних якостей особистостi вимогам професш-но! дiяльностi;
- чiтко виражений вибiрний характер моти-вiв i цiлей пiд кутом зору вибору професи.
Лiкар-iнтерн не повинен розглядати Л11 «Крок-3» як додаткове необгрунтоване наван-таження. Виховною фyнкцiею викладача е пе-реконання молодого фахiвця у тому, що тiльки той медичний пращвник, який може врятувати здоров'я та життя людини при будь-яких обста-винах, мае право називатися лшарем Укра!ни. Кожен лшар-штерн прагне стати гiдним фахiв-цем, а шлях до досягнення цього повинен вказа-ти квалiфiкований викладач.
2. Принцип безперервность Пiдготовка до Л11 повинна проводитися протягом усього дою-питного перюду навчання в iнтернатyрi на базах профшьних кафедр та нi в якому разi - не за ра-хунок основно! дисциплiни.
3. Принцип «пщготовленого грунту». Лiкар-iнтерн повинен самостшно готуватися до кожного заняття; для цього вiн може отрима-ти у викладача електронний варiант iснyючих тестових баз i лгтературних джерел. До того ж викладачами пропонуються навчальнi програ-ми, що складеш спiвробiтниками та розмiщенi на електронному сайт академи. Матерiали для шдготовки до занять на паперовому носи широкого розповсюдження не отримали з причини дуже великого обсягу. Контроль рiвня шдготовки обов'язково щоденно проводиться виклада-чем на початку заняття письмово або у вигщщ ствбесщ. На весь процес контролю выводиться не бшьше 20-25 хвилин на групу. Питання й вщ-повiдi мають бути максимально лакошчними та швидкими. Опитаним повинен бути кожен штерн. Допомога шших iнтернiв не дозволяеться.
4. Принцип систематизаци. Бiльшiсть лiкарiв-iнтернiв володiе уривчастими теоретич-ними знаннями, набутими при навчанш на рiз-них кафедрах ВНЗ. Неможливiсть з'еднати !х у цiлiснy систему призводить до дiагностичних, лiкyвальних i оргашзацшним помилок. Висв№ лення викладачем будь-якого синдрому з пози-цiй доказово! медицини з наступною система-тизащею знань з цього питання модиф^е кон-цепцiю «вщ часткового до загального» у «вщ
загального до конкретного».
5. Принцип конкретного знання. Якщо штерн добре шдготований з певно! теми, тодi вiн одразу ж готовий вибрати потрiбний дис-трактор. Звичайно, це оптимальний варiант вирiшення тестово! завдання. Але надмiрна поспiшнiсть може призвести до негативного результату. Це стосуеться тих завдань, в яких ви-користанi вислови «^м», «за винятком», «що е невiрним» тощо. Таке формулювання питання збiльшyе час роботи з тестом на 15-20 секунд. Цей принцип незамшний при виршенш прихо-ваних фактових завдань, яю не вiдповiдають вимогам «Крок-3», але все ж таки зус^чаються у добiрках Центру тестування МОЗ Укра!ни.
6. Принцип лопчного аналiзу. При вирi-шеннi окремих тестових завдань штерн повинен «поставити себе на мюце автора тесту», тобто зрозушти, що саме той хо^в запитати.
За структурою кожна тестова задача мае при-близно п'ять складових частин:
- характеристика хворого;
- мюце поди;
- ктшчш ознаки;
- даш лабораторного та спещальних дослi-джень;
- надана допомога.
Майже кожен тест мае 5 дистракторiв. Цей принцип доцшьно використовувати в умовах, коли штерн не знае вiрноl вщповщь Мiж кож-ною складовою тесту i кожним дистрактором проводяться уявш лiнil. Аналiз проводиться «методом виключення». Так, наприклад, якщо хворий характеризуеться як особа дитячого вшу, то малоймовiрно, що питання сто!ть про гiпертонiчнy хворобу. Мюце поди може натяка-ти на характер травми, отруення тощо. Наприклад, якщо подiя сталася у дачному будиночку, можливими варiантами отруення можуть бути:
- фосфороргашчш сполуки;
- сполуки мщц
- сурогати алкоголю;
- чадний газ.
Аналопчно - i по iнших лшях. Такий принцип е неекономним за часом: на ршення тесту потрiбно 2-2,5 хвилини.
7. Принцип аналоги. Регулярне вивчення та запам'ятовування попереднiх тестiв може допомогти при виршенш тих завдань, в яких наведена аналопчна патологiя або клшчна си-тyацiя. У вiрно складеному тестовому завданнi тiльки один дистрактор мае бути стовщсотково вiрним; шший може бути неповним або нев> рним за окремою ознакою. Наведений принцип здебшьшого дозволить вiдрiзнити вiрнy вiдпо-вiдь вiд «мiмiкрy».
8. Принцип перехресность Коли викладач
3-4 2015
проводить заняття з яко!-будь конкретно! теми, то здебшьшого вш отримуе вiрнi вщповда молодих лiкарiв. Але як тшьки систематизованi по окремих темах тести «перемшуються», це зни-жуе результати. Тренування iнтернiв за принципом перехресносп дозволяе надалi не припус-катися помилкових рiшень.
9. Принцип конкретизацп. Квалiфiкований викладач повинен вмгги пояснити, чому певний дистрактор для конкретного завдання е вiрним i чому кожний iнший дистрактор - неправильний.
10. Принцип прiоритетностi самостшного навчання. Оптимiзацiя самостiйно! роботи ш-тернiв е одним з найважливших резервiв шдви-щення ефективностi вищо! осв^и, яка розподь ляеться за обсягом вщ 100 % (при навчанш екс-терном) до 66 % практичних занять (при очнш формi навчання). Набування досвiду самостшного планування та органiзацi! власного учбово-го процесу забезпечуе плавний перехщ до безпе-рервно! тслядипломно! освiти, насамперед - до самоосвгги. Самостiйна пiдготовка являе собою заплановану роботу iнтернiв, яка виконуеться за завданням та при методичному керiвництвi викладача, але без його безпосередньо! участi. Цей вид пiдготовки призначений не тiльки для оволодiння сумiжними дисциплiнами, але й для формування навикiв самостiйно! роботи взагалi - в учбовш, науковiй, професiйнiй дiяльностi, для здатностi приймати на себе вщповщаль-нiсть, самостiйно вирiшувати проблему, знахо-дити конструктивнi рiшення для виходу з критично! ситуацп тощо. Викладач лише органiзуе шзнавальну дiяльнiсть, а iнтерн сам здшснюе пiзнання [3]. Самостiйна пiдготовка сприяе:
- поглибленню i розширенню знань;
- формуванню штересу до тзнавально! д> яльностi;
- оволодiнню прийомами процесу пiзнання;
- розвитку персональних здiбностей.
На успiшне виконання самостшно! роботи впливають:
- мотивацiя;
- ч^ка постановка пiзнавальних завдань;
- оволодшня алгоритмами, методикою, способами виконання роботи;
- чггке визначення викладачем форм зв^нос-тi, об'ему роботи, термшв !! завершення;
- надання консультацiйно! допомоги;
- ч^ю критерi! оцiнки, звiтностi тощо;
- використання рiзних форм контролю (практикум, контрольш роботи, тестування).
Самостшна робота включае творчi процеси у навчанш особистосп. Розрiзняють три рiвнi самостiйно! учбово! дiяльностi:
- репродуктивний - тренувальш самостiйнi роботи виконуються за зразком: рiшення задач, заповнення таблиць, схем тощо; пiзнавальна д>
яльшсть виявляеться у впiзнаваннi, осмисленш, запам'ятовуваннi; мета такого роду робгг - за-крiплення знань, формування вмшь та навикiв;
- реконструктивний - у ходi реконструктив-них самостiйних робiт здiйснюеться перебудо-ва ршень, складання плану, тез, анотування; на цьому рiвнi можуть виконуватися реферати;
- творчий (пошуковий) - самостшна робота вимагае аналiзу проблемно! ситуацп, отриман-ня ново! шформаци; iнтерн повинен самостiйно провести вибiр засобiв i методiв рiшення (влас-норуч змоделювати проблемну медичну ситуа-щю, створити валiдне тестове завдання тощо).
11. Принцип використання наявного до-свщу заснований на активних методах навчання, що стимулюють творчу роботу. З шшого боку, увага повинна придшятися й iндивiдуаль-нiй роботi - написанню реферапв, курсових ро-бiт, кейсiв тощо. 1ндивщуальна робота полягае також у дiалозi iнтерна з викладачем, спрямо-ваному на взаемне передавання шформацп та знань. Хоча досвiд лшаря-штерна залишае ба-жати бiльшого, при цьому здшснюеться форма-лiзацiя емшричних знань.
12. Принцип iндивiдуального пщходу до навчання на основi особових потреб, з ураху-ванням сощально-психолопчних характеристик особи та тих обмежень, яю накладаються його дiяльнiстю, наявшстю вiльного часу, фiнансо-вих ресуршв тощо. В основi iндивiдуального шдходу лежить оцiнка особи, аналiз !! профе-сiйно! дiяльностi, соцiального статусу та характеру взаемин у колективь Попередш анкетуван-ня, тестування дозволяють створити сощально-психологiчний образ молодого лшаря.
13. Принцип елективносл навчання озна-чае надання Штерну свободи вибору цшей, вмiсту, форм, методiв, джерел, засобiв, термiнiв, часу, оцшювання результатiв навчання.
14. Принцип рефлективности заснований на свiдомому вщношенш лiкарiв-iнтернiв до навчання, що, у свою чергу, е головною частиною самомотиваци.
15. Принцип системносп навчання полягае у вщповщносп цшей та вмюту навчання його формам, методам, засобам навчання та оцшщ результатiв. Системнiсть можна розумi-ти i як систематичнiсть, тобто безперервшсть або регулярнiсть навчання, причому з урахуван-ням результатiв попереднього навчання i нових освiтнiх потреб [3].
16. Заохочення до шдивщуальноТ творчос-тi. Навчальний процес повинний включати до себе елементи шдивщуально! творчосп. Для практичних занять це рiвень а-1У. Цей ступень навчання можна застосовувати на кожному практичному занять Для його реалiзацi! кож-
ному лшарю-штерну в процес пiдготовки до заняття iз задано! теми (тем) пропонуеться са-мотужки створити тестове завдання, за структурою аналопчне таким, що надаються для розв'язування на Л11 [7].
Процес шдивщуально! творчосп складаеть-ся з чотирьох послщовних етапiв.
1-й етап - створення завдання. Для захопле-ного процесом лiкаря-iнтерна з'являеться на-гальна потреба у детальному вивченш задано! теми. Без знання особливостей клшки нозоло-гiчно! одиницi, методiв лабораторного та спещ-ального дослiджень, вмiння ощнити !х резуль-тати, знання складу медикаментозно! терат! (також можливих бiчних ефектiв медпрепара-тiв), опанування основ оргашзацшних питань створити якiсне тестове завдання неможливо.
2-й етап - розв'язування тесту шшими штернами в груш. Вiрогiднiсть вiрно! вщповда напряму залежить вiд двох причин: валщност складеного тестового завдання та теоретичних знань товаришiв.
3-й етап - обговорення iншими iнтернами, яким пропонуеться внести сво! критичнi заува-ження до даного тестового завдання. Досвщче-
ний викладач одразу ж визнае, чи е створений тест результатом сумлшно! працi, чи просто грубою вщпискою. Елемент дiлово! гри у твор-чому процесi мимовшьно починае викликати iнтерес людини до цього виду шдготовки. Ба-жання бути в очах сво!х товаришiв «досвщче-ним фахiвцем» е досить важливим стимулюю-чим фактором навчання.
4-й етап - ощнка та корекщя тестового завдання викладачем. Навiть клiнiчно дефектний тест ш-коли заслуговуе позитивно! оцiнки, якщо помгтно певну роботу iнтерна при його створенш. Метою викладача на цьому етапi е спонукати молодого колегу самостiйно провести корекцiю тестового завдання, доводячи його до «щеального» стану.
На жаль, досi не юнуе едино! укра!нсько! концепци осв^и дорослих людей. Немае !! i в освiтнiй практицi кра!н СНД. Проте, тсляди-пломна освiта у таких високо розвинутих кра-!нах, як ФРН, Фiнляндiя, Швецiя, базуеться на андрагогiчних засадах на протязi останнього сторiччя. На нашу думку, впровадження наве-дених навчальних принцишв у повсякденну ви-кладацьку дiяльнiсть буде сприяти оптимiзацi! та усшшносп навчального процесу.
Висновки
1. Використання адаптованих андрагопчних принципiв у тслядипломному навчаннi лiкарiв-iнтернiв за фахом «Дерматовенеролопя» буде сприяти якосп !х безперервно! освiти.
2. Впровадження стимулюючих, заохочуючих методик у навчальний процес при тдготовщ до ль цензшного iнтегрованого iспитy «Крок-3» дозво-ляють зняти психологiчне напруження у лiкарiв-iнтернiв, спонукати !х до самовдосконалення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Схалов В. В. Принцип междисщпланарно! ш-теграцп та апрюрно! мотиваци в медицинi не-вiдкладних станiв / В. В. Схалов, О. В. Кра-вець, О. В. Богатирьова // Медичш перспекти-ви. - 2014. - Том XIX, № 2 (Ч. 1). - С. 103-105.
2. Схалов В. В. Адаптоваш педагопчш принципи в процес навчання лiкарiв-iнтернiв рiзних спецiальностей / В. В. Схалов, Т. В. Святенко, Н. В. Хоботова // Ивденноукраш-ський медичний науковий журнал. - 2015. -№ 12 (12). - С. 129-131.
3. Клигуненко О. М. Оргашзащя самостшно! ро-боти з медицини невщкладних сташв у лiкарiв загально! практики / О. М. Клигуненко, О. Ю. Муризша, В. В. Схалов // Медичш перспекти-ви. - 2014. - Том XIX, №2 (Ч. 1). - С. 119-122.
4. Л1цензтний штегрований юпит «Крок 3. Л> кувальна справа та педiатрiя»: розробка тестових завдань та аналiз резyльтатiв тестуван-ня: Методичний пошбник // I. С. Булах, Г. В.
3. Елементи дшово! гри та вщчуття особисто! професшносп сприяють бажанню до вивчення запропоновано! теми, значно пiдвищyють вiд-соток вiрних вiдповiдей на тестовi завдання.
4. В якосп положень, детермiнyючих факт використання методики iндивiдyально! творчосп у практицi роботи з молодими лшарями, виступае гyманiзацiя освгти, а також самовдосконалення -необхвдна умова, що забезпечуе отримання iнди-вiдyально необх1дних знань та вмшь.
Дзяк, В. М. Лехан та in - Днiпропетровськ: «АРТ-ПРЕС», 2005. - 100 с.
5. Принципы подготовки врачей-интернов разных специальностей по циклу «Неотложные состояния» // В. В. Ехалов, В. И. Слива, Д. М. Станин, О. В. Лященко, Е. Н. Клигу-ненко // Медицина неотложных состояний. -2011. - №4 (35). - С. 126-128.
6. Перспективы оптимизации подготовки врачей-интернов по модулю «Неотложные состояния»/ Е. Н. Клигуненко, В. В. Ехалов, В. И. Слива, Д. М. Станин, О. В. Лященко // Медицина неотложных состояний. - 2012. - № 5 (44). - С. 71-74.
7. Стимулювання iндивiдyально! творчосп у тдготовщ лiкарiв-iнтернiв за фахом «Загаль-на практика - шмейна медицина» до лщен-зшного юпиту «Крок-3» // О. Ю. Сорокша, О. М. Клигуненко, В. В. Схалов, О. В. Кра-вець, Д. М. Станш // Бшь, знеболювання i ш-тенсивна тератя. - 2013. - № 3. - С. 13-14.
АДАПТИРОВАННЫЕ ПРИНЦИПЫ ПОДГОТОВКИ ВРАЧЕЙ-ИНТЕРНОВ ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ «ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГИЯ» К ЛИЦЕНЗИОННОМУ ИНТЕГРИРОВАННОМУ ЭКЗАМЕНУ «КРОК-3» Клигуненко Е. Н., Ехалов В. В., Дюдюн А. Д., Горбунцов В. В., Святенко Т. В. ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
Цель работы - оптимизировать процесс обучения врачей-интернов по специальности «Дерматовенерология» по модулю «Неотложные состояния» в плане подготовки к лицензионному интегрированному экзамену (ЛИЭ) «Крок-3». Основная задача преподавателей - так подготовить врачей-интернов к ЛИЭ, чтобы те не только получили необходимый процент верных ответов, но и в дальнейшем смогли использовать приобретенные знания и умения в целях сохранения жизни и здоровья больного или пострадавшего. Материалы и методы. Сотрудниками кафедр было проанализировано около 3500 анонимных анкет врачей-интернов смежных специальностей. Возникла необходимость создания современной системы взглядов и правил для оптимизации учебного процесса этого направления.
Результаты и обсуждение. Сотрудниками кафедр был сформирован ряд адаптированных к специальности «Дерматовенерология» андрагогических принципов с последующим их внедрением в учебный процесс: мотивации, непрерывности, «подготовленной почвы», систематизации, конкретного знания и логического анализа, аналогии и перекрестности, конкретизации, приоритетности самостоятельного обучения с использованием имеющегося опыта, индивидуального подхода; элективности, рефлективности и системности обучения при поощрении индивидуального творчества. Выводы. Использование адаптированных андрагогических принципов в последипломном обучении врачей-интернов по специальности «Дерматовенерология» будет способствовать качеству их непрерывного образования. Внедрение стимулирующих, поощряющих методик в учебный процесс при подготовке к ЛИЭ «Крок-3» позволяет снять психологическое напряжение у врачей-интернов, побуждать их к самосовершенствованию. Элементы деловой игры и чувство личного профессионализма способствуют желанию к изучению предложенной темы, значительно повышают процент правильних ответов на тестовые задания. Ключевые слова: последипломное образование, интерны, неотложные состояния, экзамен.
THE ADAPTED PRINCIPLES FOR TRAINING OF INTERNS BY SPECIALTY «DER-MATOVENEROLOGY» FOR LICENSE INTEGRATED EXAMINATION «STEP-3»
Kligunenko O. M., Ekhalov V. V., Dyudyun A. D., Gorbuntsov V. V., Svyatenko T. V.
"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
The purpose of the work - to optimize the process of teaching interns by specialty "Dermatovenerology" on the module "Emergency State" in terms of training for the license integrated examination (LE) "STEP-3". The basic task of the teachers - to train interns for LE so that they not only draw the necessary rate of correct answers, but can use the acquirements with a view to keep intact the patient's (victim's) life and health. Materials and Methods: About 3500 anonymous questionnaires of interns of allied trades have been analyzed by employees of the departments. The modern system of rules and principles is needed for optimization of learning process in this discipline.
Results and Discussion: Some andragogycal principles adapted for the specialty "Dermatovenerology" have been shaped by employees of the departments and then applied in teaching process; they are: motivation, continuity, "tillage", systematization, specific knowledge and logical analysis, analogy and cross-connection, specification, priority of separate entity with the use of own practical experience, of individual approach, electivity, reflectivity and systematic learning to encourage the individual creativity.
Resume. The use of adapted andragogycal principles for postgraduate training of interns by specialty "Dermatovenerology" will promote the quality of their continuous education. Introduction of stimulating, encouraging techniques in the teaching process while preparing for LE "STEP-3" allows taking away the stress of interns and stimulating them for self-education. Elements of business games and self-professionalism further the desire for studying the topic having been posed and raise the rate of correct answers to test tasks. Keywords: postgraduate education, interns, license integrated examination, urgent state.
Клигуненко Елена Николаевна - доктор медицинских наук, профессор, заведующая кафедрой анестезиологии, интенсивной терапии и медицины неотложных состояний ФПО ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины».
Ехалов Василий Витальевич — кандидат медицинских наук, доцент кафедры анестезиологии, интенсивной терапии и медицины неотложных состояний ФПО ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
Дюдюн Анатолий Дмитриевич - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины». Горбунцов Вячеслав Вячеславович - доктор медицинских наук, профессор кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины». Святенко Татьяна Викторовна - доктор медицинских наук, профессор кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины». andd@ua.fm
