CC BY
13
хазя!ном-розпорядником, управлiнцем-органiзатором, готовим до планування i передбачення тенденцш розвитку галузi, науки в цшому: ставити запитання, приймати рiшення.
Виховати майбутшх фахiвцiв авторитетними, глибоко освiченими людьми, носiями високо1 загально1, свиоглядно!, професшно!, психолопчно!, етично1,естетично1, фiзичноl та еколопчно! культури - ось перелш основних напрямкiв i завдань сучасно! системи освгга i виховання. Вони ре^зуються через створення вiдповiдних умов навчально-виховного процесу : через практичне залучення студентсько! молодi до рiзноманiтних видiв суспiльного життя та практики, багатьох видiв творчо! дiяльностi - науково-дослщницько! (СНТ, аспiрантура,магiстратура); техшчно! (гуртки, товариства, рацiоналiзаторство,винаходи); культурно-просвиницько! (лекторп,конкурси, клуби, СТЕМи ), громадсько!, оздоровчо-спортивно!, тощо.
Збагачення естетичного досвiду студентiв стае можливим за умов краезнавчих подорожей, походiв, участi у оглядах та конкурсах творчих робгг, через розвиток художшх здiбностей. Для створення умов розвитку студентства у ВНЗ слщ керуватися певними техшками, технологiями, принципами i пiдходами [2].
Так, слад розумiти принцип «фундаменташзаци» вищо! освгга «не лише як синтез наук - природничих, технiчних i гумаштарних, а як 1х змiстовну еднють [2]. Така еднiсть стае можливою за умов iнтегративного навчання, сутнюного (з опануванням основ), системного (з наголосом на едностi структурних компоненпв), синергетичного (мiжпредметного, мiжгалузевого) пiдходiв, коли при зростанш ролi мiжпредметних зв'язшв, усi викладачi працюють злагоджено у напрямку розвитку здiбностей та особистюних якостей студентiв. Формування молодо! людини як особистосп вiдбуваеться за певними законами, i на кожному еташ мае свою специфiку, протирiччя, особливосп. До ВНЗ потрапляе уже певним чином сформована молода людина з набором фiзичних, психосощальних та культурних характеристик. На жаль, викладачi ввдають перевагу вивченню iнтелектуальних здiбностей студенпв. Використанi нами методики TESOL виявили у студентiв-медикiв таш загальнi групи iнтелектуальних здiбностей як: а) вiзуально-просторовi (художнi); б) тiлесно-кiнестетичнi (рухов^спортивш); в) логiко-математичнi. Значного розвитку потребують: вербально-лiнгвiстична; мiж- персональна та штра-персональна (комунiкативнi) сфери. Бiльшiсть студенпв-англомовнишв потребуе розвитку загально! ерудицп, абстрактного мислення, аналiтико-синтетичних навичок, логiки, мислення, розвитку цшсно! ( у тому чи^ науково!) картини свiту.
Сучасний викладач етичних дисциплiн мае широко використовувати наочшсть : схеми, шюстрацп, фото-та вiдео-матерiали, кабiнетну систему та засоби мультимедiа для реалiзацп поставлених цiлей освiти. Нова освиньо-виховна модель передбачае кiлькiснi та яюсш змiни у розвитку обох сторш НВП: 1х перехiд вiд простого ствтдпорядкування до спiвпрацi i ствтворчосп. Адже насправдi, як зазначав А.С.Макаренко, «вщносини е iстинним об'ектом нашо1 педагопчно1 дiяльностi»[4]. Ознаками особистiсно-орiентованого навчання i виховання студентсько1 молодi е: а) не рольове, а особиспсне стлкування; б) довiрливий i конструктивний взаемозбагачуючий дiалог; в) обмiн досвщом; г) «акмеологiчний тдх1д»(вщ «акме»= тк,вершина, квiтуча сила), що сприяе самореалiзацil, самоактуашзацп, саморозвитку учасникiв навчально-виховного процесу; д) утвердження вама засобами щнностей емоцiйного благополуччя, оптимiстичного ставлення до Свггу, Людини i Природи.
1. Бердяев Н.А. «Самопознание» / Н.А. Бердяев //- Париж, 1939.
2. Зазыкин В.Г. Акмеологические проблемы / В.Г., Зазыкин, А.П. Чернышев // Обзор информации. Вып.6. НИИВШ - М., 1993.
3. Запорожан В.М. Бюетика: Пщручник / В.М. Запорожан, М.Л. Аряев // - К.: Здоров'я, 2005.
4. Макаренко А.С. О воспитании / А.С. Макаренко // М.: Прогресс, 1989.
5. Некрасов А.И. Этика: Учебное пособие / А.И. Некрасов // - Х.: 000 «0диссей»,2003.
6. Пономарьова Л.М. Етичний кодекс лшаря Укра1ни та необхщшсть фундаментально! перебудови етико-деонтолопчних та юридично-правових курав в умовах вищого медичного закладу / Л.М. Пономарьова // - Кшв-Вшниця -2010, С.51-54.
7. Савицкая А.Н. Возмещение ущерба, причиненного ненадлежащим врачеванием / А.Н. Савицкая // - Львов: Вища школа, 1982.
8. Сенюта I. Медичне право: право людини на охорону здоров'я / I. Сенюта // Монографiя. - Львiв: Астролопя, 2007.
9. Стеценко С.Г. Медичне право Укра1ни: Пщручник / С.Г. Стеценко, 1.Я. Стеценко // - К.: Всеукра!нська асощащя видавцiв «Правова eднiсть», 2008.
10. Medical Ethics Today. The BMA's handbook of Ethics and Law.- London BMI Books, 2 ed, 2004.
УДК 616.23/.24-002+378.147
ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ, УМШЬ I ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З ПУЛЬМОНОЛОГИ ПРИ ЩДГОТОВЩ
ЛЖАР1В-ШТЕРН1В З ФАХУ „ВНУТР1ШН1 ХВОРОБИ"
Пiдготовка спещалк™ до вищо! освiти, зокрема медично!, передбачае профiлiзацiю навчального процесу. Кожний з еташв навчання визначаеться його щллю, досягнення яко! забезпечуеться дiяльнiстю викладацького складу та виробленням особистих штелектуальних зусиль молодих фахiвцiв. Ефектившсть навчального процесу та його надшшсть визначаються об'емом та якiстю знань по пульмонологи, рiвнем умiнь, професшних навичок, науковим кругозором, необхiдних лкарям-штернам, якi визначають !х професiйну адаптащю до самостийно! лiкарсько!' творчо! дiяльностi.
Ключов1 слова: медична пiслядипломна осв™, пульмонологiя, навчально-практичний консультативний центр.
Багатоступенева тдготовка спещал1ст1в з вищою освггою, зокрема медичною, передбачае профшзацю навчального процесу. Законом Укра!ни "Про осв1ту" передбачена можлив1сть отримати базову та повну середню
освиу з освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями - молодший спецiалiст, бакалавр, спещалкт, магiстр, фахiвець. Пiдготовку цих спещалюпв забезпечують вищi заклади освии III та IV рiвнiв акредитацп (iнститут, унiверситет, академiя) [1]. Кожний з етатв навчання визначаеться його цшлю, досягнення яко! забезпечуеться дiяльнiстю викладацького складу та виробленням особистих штелектуальних зусиль iнтернiв, бажанням набуття ними повних знань, умшь та практичних навичок, тобто цшеспрямованютю дш з максимальним використанням навчальних засобiв, сучасних !х технологiй. Пiзнавальна дiяльнiсть iнтернiв обумовлюеться, перш за все, чико призначеною професiональною орiентованiстю !х (терапевт, сiмейний лiкар та iн.).
Згiдно положения про iнтернатуру спецiалiзацiя е обов'язковою формою тслядипломно! тдготовки випускнишв, яка закiнчуеться присвоенням квалiфiкацп лiкаря з певного профiлю. Основним завданням iнтернатури е пiдвищення рiвня практично! пiдготовки, професшно! готовностi лiкарiв-iнтернiв до самостшно! лшарсько! дiяльностi. У вщповщносп з типовим навчальним планом i програмою термiн пiдготовки лшаря-штерна за спецiальнiстю «Внутршш хвороби» на кафеда внутрiшнiх хвороб та медицини невщкладних станiв з дерматовенерологiею факультету тслядипломно! освiти УМСА тривае два роки, з очною та заочною частинами навчання [2, 3].
Заочна частина на базах стажування та у клшках оргашзуеться вщповщно до типового навчального плану, програми, на пiдставi яких складаються iндивiдуальнi плани та графши чергувань лiкарiв-iнтернiв у вщповщних терапевтичних спецiалiзованих вiддiлениях. Кожен лшар-штерн пiд керiвництвом базового керiвника забезпечуе дiагностичний та лiкувальний процес хворим, яких вш куруе. На клшчних базах кафедри е можливосп для застосування бiльш складних методiв функцюнально! дiагностики та реабштацп хворих пульмонолопчного профiлю, зокрема: дослiдження функцп зовнiшнього дихання, проведення фармакологiчних проб, монггорування показникiв форсованого видиху, спелеотератя, небулайзерна терапiя та iншi.
Упродовж першого та другого року навчання в очнш частинi на цикл „Захворювання органiв дихання" видiляеться 218 годин. Слщ зауважити, що цей роздш ведуть досвiдченi викладачi, яки мають фахову тдготовку як з пульмонологи так i з кардюлогп з кардюлогп i тому Штернам легко запозичувати у них великий клшчний досвщ дiагностики та лшування хворих, що сприяе поповненню !х багажу, як теоретичних (фундаментальних) знань, так i умiнь та практичних навичок.
Основним видом роботи штершв пд час цього циклу е самостшна лiкарська дiяльнiсть, яка передбачае ведення хворих в пульмонологiчному ввдшенш пiд керiвництвом викладача. Звертаеться увага на вщпрацювання та удосконалення вмшь обстежувати хворих, правильно аналiзувати допомiжнi спецiальнi лабораторно-iнструментальнi методи дослiджения, обгрунтовувати та виставляти клiнiчнi дiагнози, призначати лiкувания конкретному хворому та надання квалiфiкованоl невщкладно! допомоги. Згiдно юнуючих протоколiв основний наголос пiд час практичних занять робиться на визначення рiвня засвоення практичних навичок. Сил наголосити, що навчальний процес з лшарями-штернами суттево вiдрiзняеться вiд систематичного викладання внутрiшнiх хвороб у попередш роки, на додипломному етапi, побудованого на вимогах до тдготовки лшаря загального профiлю. Пiд час роботи в пульмонолопчному вiддiленнi лiкар-iнтерн проводить багатофакторну оцшку стану хворого з врахуванням генетичних, психолопчних, фенотипiчних даних та звичок, харчових нахктав, сощально-ппеничних особливостей, а також обстежень та медичних процедур проведених в минулому.
При збираннi анамнезу у пульмонолопчних хворих лiкарi-iнтерни повиннi визначити основш скарги, отримати вiдповiдну шформащю про перенесенi захворювання, до загострення хвороби та з'ясувати наявшсть захворювань бронхо-легенево! системи у ам'! (батьюв, родичiв). Важливим е вмiння тдбирати та користуватись при опитуваннi термшолопею, яка вiдповiдала б рiвню розумшня хворого та сприяла б встановленню професшного контакту з ним. Особливу увагу лiкарiв-iнтернiв викладачi звертають на удосконалення методик фiзикального обстеження пульмоголопчних хворих: огляд, пальпацiю, перкусiю, аускультащю а також на дослiдження функцп зовшшнього дихання та визначення сатурацп кисню з правильним описанням змш при обгрунтуваннi попереднього та клшчного дiагнозiв.
В пульмонологiчному вiддiленнi знання основно! спещально! термiнологil вимагае точних визначень !! як укра!нською, так i латинською мовами. Пiд час самостшно! лiкарськоl дiяльностi та на практичних заняттях з циклу пульмонолопя кожен лiкар-iнтерн використовуе додатковi, як загально-клшчш, так i спецiальнi дiагностичнi методи: загально-клiнiчнi лабораторнi, дослiдження харкотиння, мшробюлопччш, бiохiмiчнi, цитологiчнi; методи шструментально! i функцiональноl дiагностики: рентгенографiя ОГК, дослщження функцil зовнiшнього дихання (спiрографiя, пневмотахографiя, пiкфлоуметрiя), бронхоскопiя, ультразвукове дослщження а також монiторування насичення кровi кислородом - сатурацiя кисню. 1нтерпретащя отриманих даних за допомогою цих методик допомагае провести Штернам диференцшний дiагноз та обгрунтувати заключний, а також сприяе бшьш глибокому засвоенню практичних професшних навичок та умшь передбачених квалiфiкацiйною характеристикою лiкаря-спецiалiста терапевта.
В робоп з ^льмонологiчними хворими, одним iз основних, е питання медично! реабштацп, а, значить, виконання призначених лшувальних процедур та машпуляцш, до яких безпосередньо долучаються лшарынтерни, що дае змогу адаптуватися психолопчно та професiйно до самостiйноl лшарсько! дiяльностi в сучасних умовах.
На кафедрi внутрiшнiх хвороб та медицина невщкладних станiв з дерматовенерологiею ВДНЗУ „УМСА" функцюнуе навчально-практичний консультативний пульмонолопчний центр завданням якого е надання л^вально-консультативно! допомоги хворим, органiзацiя та проведення л^вально-профшактично! роботи, здiйснения розробки, апробацп i впровадження нових методiв профiлактики, дiагностики та лiкування хворих на захворювання бронхо-легенево! системи i тому до роботи в ньому активно залучаються лшарш-штерни, що дае
можливим оволодии методикою та техшкою дослiдження функцiï зовшшнього дихання, проведенням фармакологiчних проб при бронхо-обструктивному синдромц призначенням та оцшкою ефективностi курсових сеансiв спелеотерапiï та небулайзерноï терапiï.
При обговореннi тематичних пульмонолопчних хворих, як iндивiдуально з Штерном, так i з групою, проводиться аналiз конкретних виробничих ситуацш з корекцieю викладача, що розвивае у них iнiцiативу, творче вщношення до професiï. Набуття знань, умшь та практичних навичок формуеться не тшьки пiд час практичноï лшарсь^ дiяльностi, а i пiд час проведення семiнарських занять, на яких глибоко аналiзуються iсторiï хвороб та iншi облiковi та звiтнi медичш документи, з якими лiкар буде працювати з перших днiв самостiйноï лiкарськоï роботи.
Необхiдно пiдкреслити, що процес навчання е взаемодiею двох його суб'екпв, суть якоï полягае в тому, що викладач детермшуе дiю iнтерна, обумовлюе необхiдну у данш ситуацiï його дiяльнiсть. Ефект взаемодп мiж викладачем та лшарем-штерном досягаеться при любих формах навчання. При самостшнш роботi вплив викладача забезпечуеться ввдповщними методичними рекомендацiями, системою сконструйованих ним клшчних ситуацiйних задач, теслв по пульмонологiï.
Значно тдвищують рiвень практичноï пiдготовки, фаховий штерес, професiйну адаптацiю iнтернiв такi види занять, як активна участь в робот науково-практичних та патологоанатомiчних конференщях. Особливе мiсце у навчальному процес вiдводиться активнiй участi лiкарiв-iнтернiв в клшчних конференцiях, якi проводяться 2 рази в мюяць. 1нтерни проводять куращю тематичних хворих, аналiзують записи в iсторiях хвороб, готують теоретичш доповiдi з питань диференцiйноï дiагностики та лiкування конкретного хворого, вирiшують питання експертизи непрацездатностi.
Особливiстю навчально-виховного процесу на кафедрi е пошук талановитих, здiбних до науковоï дiяльностi молодих лiкарiв. В подальшому викладач проводить шдив^альну роботу з ними, спрямовану на розвиток зацiкавленостi до пульмонологи, що сприяе набуттю навичок науково-пошуковоï роботи з лiтературою у лiкарiв-iнтернiв. Як i передбачено навчальною програмою всi лiкарi-iнтерни виконують фрагменти науково-дослiдноï роботи, результати я^ доповiдаються на щорiчнiй науково-практичнiй конференцп.
За останнi 2 роки лшарьштерни активно приймали участь в науково-дослщнш роботi з написанням доповiдей на теми: „Використання гепариновмiстних гелей в пульмонологи", „Ефектившсть комбiнованих iнгаляторiв в л^ванш ХОЗЛ", „Клiнiчний перебiг та лшування поеднаноï патологiï: ХОЗЛ i АГ", „Актуальнi питання дiагностики та хiмiопрофiлактики гострих респiраторних захворювань в практищ терапевта та лiкаря загальноï практики - сiмейноï медицини". Техшчш засоби на кафедрi забезпечують доступ до електронних носив шформаци, розроблена схема дистанцшного навчання, яка адаптована до специфiки пiслядипломноï освiти.
Постшний зв'язок викладача та лiкарiв-iнтернiв дае можливкть видiлити певну частину навчального матерiалу для самостiйноï роботи штершв у позаурочний час, самостiйного пошуку iнформацiï для вирiшення задач, набуття знань, умшь та навичок. Допомагае ршенню цих задач наявшсть необхщного методичного забезпечення, зокрема методичних розробок для проведення практичних занять з лшарями-штернами.
Ефективнють навчального процесу та його надшшсть визначаються об'емом та якютю знань по пульмонологiï, рiвнем умiнь, професiйних навичок, науковим кругозором, необхщних лiкарям-iнтернам, якi визначають ïх професiйну адаптацiю до самостiйноï лшарсь^ творчоï дiяльностi.
1. Закон Укра!ни «Про вищу осв^» №2984-Ш вщ 17.01.2002 року http://zakon1.rada.gov.ua
2. Наказ МОЗ Укра!ни № 291 вщ 19.09.1996 року «Про затвердження Положення про спещашзащю (iнтернатуру) випускникiв вищих медичних i фармацевтичних закладiв освПи Ш-IV рiвия акредитацп» http://www.med.edu.ua
3. Наказ МОЗ Укра!ни № 81 вщ 23.02.2005 року «Про затвердження Перелшу спецiальностей та строки навчання в iнтернатурi випускникiв медичних i фармацевтичних вищих навчальних закладiв, медичних факультеИв ушверситет1в» http://www.med.edu.ua
ФОРМИРОВАНИЕ ЗНАНИИ, УМЕНИИ И ПРАКТИЧЕСКИХ НАВЫКОВ В ПУЛЬМОНОЛОГИИ ПРИ ПОДГОТОВКИ ВРАЧЕЙ-ИНТЕРНОВ ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ «ВНУТРЕННИЕ БОЛЕЗНИ» Потяженко М.М. , Соколюк Н.Л., Люлька Н., Китура Е., Хайменова Г.
Подготовка специалистов с высшем образованием, особенно медицинским, предусматривает профилирование учебного процесса.Каждый из этапов обучения определяется его целью, достижение которой обеспечивается деятельностью преподавательского состава и выработкой личных интеллектуальных усилий молодых специалистов. Эффективность учебного процесса и его надежность определяются объемом и качеством знаний по пульмонологии, уровнем умений, профессиональных навыков, научным кругозором, необходимых врачам-интернам, которые определяют их профессиональную адаптацию к самостоятельной врачебной творческой деятельности.
Ключевые слова: медицинское последипломное образование, пульмонология, учебно-практический консультативный ентр.
THE KNOWLEDGE AND PRACTICAL SKILLS DEVELOPMENT IN РULMONOLOGY TRAINING OF THE
"INTERNAL MEDICINE" SPECIALTY INTERNS Potyazhenko M., Lyulka N., Sokolyuk N., Kitura E., Haymenova G.
Training of specialists in higher education, including medical, involves specialization of the educational process.Each stage of training is determined by its objective, the achievement of which is provided by the faculty and develop individual intellectual efforts of young professionals. The effectiveness of the educational process and its reliability is determined by the volume and quality of knowledge in Pulmonology, level of skills, skills, scientific outlook, necessary medical interns who define their professional adaptation for independent medical creativity.
Key words: medical postgraduate education, pulmonology, training-practical consultative center.
