CC BY
11
УДК 616.12-008.46-036.12-071:616.379-008.64 Меденцева О.О.
ЗВ'ЯЗОК ПОЛ1МОРФ1ЗМУ М235Т ГЕНА АНГ1ОТЕНЗИНОГЕНА З Р1ВНЯМИ ST2, NTPROBNP ТА ФНО-А В СИРОВАТЦ1 КРОВ1 У ХВОРИХ З ХРОН1ЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ ТА ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 2 ТИПУ
ДУ «Нацюнальний шститут терапи iMeHi Л.Т. Мало!' НАМН УкраГни», м. XapKiB, Украша
Метою роботи було досл'дити зв'язок пол'морф'зму М235Т гена ATG з рiвнями ST2, NTproBNP та ФНО-a в сироватц кровi у хворих з ХСНзберФВ ЛШ та ЦД 2 типу. В дослдженн взяли участь 83 стабльних пац/енти з ХСНзберФВ ЛШ II-III ФК за класифкац/ею NYHA з ФВ>45%. Середнй вк хворих склав 62,9±8,1 роюв; середня тривалсть ХСН склала 3,7 рок/в. Серед досл/'джуваних було 32 (38,5%) чоловки i 51 (61,5%) жнка. Визначали р'вень ЗХС, ХС ЛПВЩ, ТГ колориметричним ензима-тичним методом. Для визначення алелей та генотипв полiморфного гена АТГ М235Т проводили видлення геномноТ ДНК з венозноТ крови. Молекулярно-генетичне тестування ДНК виконували з використанням набору реагент'т для виявлення пол1'морф1'зм1в в геномi людини методом ПЛР з електрофоретичною схемою детекцУУ результату "СНП-ЕКСПРЕС". Правильн'ють розподлу частот генотипв визначали в'дпов'дн'ютю до рвноваги Хард-Вайнберга. Рвень NTproBNP, ФНП-a, ST2 в сироватц кровi визначали методом 1ФА. Допплерокардiографiчне досл'дження проводили ультразвуковим методом на апаратi Vivid3 (Японiя) з механiчним датчиком 3,5 МГц. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакета статистичних програм SPSS v. 19.0. Ус'1 хвор з ХСНзберФВ ЛЖ були розподленi на групи: в 1-у групу входили пац/енти з ХСНзберФВ ЛШ та ЦД 2 типу (n=45), в 2-у групу - з ХСНзберФВ ЛШ без Цд 2 типу (n=38), 3-я група контролю включала практично здорових осб (n=29). У подальшому хворi були розподлен за генотипом на пдгру-пи. Пац/енти iз супутн'ш ЦД 2 типу вiдрiзнялись за показниками вуглеводного, лiпiдного обмну, 1МТ та мали бльш виражену д'астол'чну дисфункцю (р<0,5). Досл'джуванi групи не вiдрiзнялися за роз-подлом полiморфних варiантiв М235Т гена ATG. У хворих 1-У групи ММ генотип зустр'чався у 20% випадк/'в, МТ - у 47% та ТТ - у 33%. У пацiенmiв 2-У групи ММ - зустр/чався у 24% випадк/'в, МТ- у 50% i ТТ - у 26%. В груп контролю ММ генотип зустр 'чався у 14,8% випадкв, МТ - у 55,6% та ТТ -у 29,6%. Виявлено, 1-а i 2-а групи хворих не в'др'знялися за р'внем NTproBNP, ФНП-а та ST2. В гру-пах за генотипом не було рiзницi в концентрацИ NTproBNP та ФНО-а м 'ж ношми Т та М алелiв як в 1-й, так i в 2-й групi хворих. У хворих з ХСНзберФВ та ЦД 2 типу, як були ношми Т алеля, р'тень ST2 достов'рно перевищував цей показник у ММ гомозигот (р<0,5). Серед ус/х пацiенmiв з ХСНзберФВ ЛШ та генотипом ТТ+МТ переважае II стад 'я ГХ у порiвняннi з хворими з генотипом ММ (р<0,05). У пацiенmiв з ХСНзберФВ ЛШ i супут^м ЦД 2 типу, якi були нос/ями МТ+ТТ генотипу, бльш високi р'1вн'1 ЗХС, ТГ та ХС ЛПДНЩ, шж у хворих без ЦД (р<0,05). Пац/енти з ХСНзберФВ ЛШ i ЦД 2 типу та без нього мають однаковий розподл генотипв пол/морф/зму анготензиногена М235Т. Пол/морф/зм AТG М235Т асоцйований з р'внем маркера ф/брозу ST2 у хворих з ХСНзберФВ ЛШ. Носшство алеля Т у пащент'т з ХСН i ЦД 2 типу асоц/юеться з бльш вираженими порушення-ми л/п/дного обмну, н/ж у пащент'т без ЦД 2 типу.
Ключов1 слова: хроычна серцева недостатнють i3 збереженою фракц1ею викиду, цукровий д1абет 2 типу, ST2, генетичний пол1морф1зм ATG М235Т.
Робота виконувалась в рамках науково-досл/дноТ роботи в/ддту клМчноГ фармакологи та фармакогенетики не/нфекц/йних захворювань ДУ «Нац/ональний нститут терапи iменiЛ.Т.МалоТНАМН УкраГни» «Розробити методи профлактики неспри-ятливого переб/гу хрон/чноТ серцевоТ недостатностi з урахуванням фармако-генетичного профлю хворих та супутньоТ патологи», № держ. реестраци 0116U003038.
Вступ
Хрошчна серцева недостатнють (ХСН) на сьогодн е важливою проблемою охорони здоровья, штерес до яко'1 обумовлений високими показниками швалщизацп, летальносп та значни-ми витратами на лкування. За оцшками American Heart Association Statistics Committee та Stroke Statistics Subcommittee ктькють хворих з ХСН складае 62 мтьйоыв па^етчв у всьому свт, i ця цифра за прогнозами буде зростати [11]. Це найбтьш поширений дiагноз у па^енпв вком вщ 65 рош i бтьше, госпiталiзованих в кражах з високим рiвнем доходу. Незважаючи на певний прогрес у лкуванш, прогноз серцево'Г недостатносп прший, шж у деяких видiв раку [2].
В даний час йде пошук маркерiв, здатних ви-явити ХСН на бтьш раных стадiях, оцшити про-
гноз для патента, визначити тяжкють захворю-вання, ймовiрнi наслщки i вщповщь на лкування. Одним з найбтьш перспективних нових бюмар-керiв е маркер фiброзу ST2. Розчинний ST2 ви-дтяеться з кардюмюцтчв, фiбробластiв та ен-дотелiальних кл^ин пюля бюмехашчного стресу та блокуе кардюпротективний ефект штерлейкн ну-33, сприяючи розвитку ремоделювання i фiб-розу мюкарда. Доведено, що ST2 прогнозуе смерть на протязi року у хворих iз ХСН. Згщно з останшми даними, у па^етчв iз ХСН зi збереженою фрак^ею викиду (зберФВ) лiвого шлуно-чка (ЛШ) ST2 корелюе з наявнютю та тяжкютю захворювання, що вщбуваються при ХСН i може визначати вщповщь на лкування цього синдрому [10,6].
Ренш-анпотензин-альдостеронова система (РААС) е головним регулятором судинного тону-
су, гомеостазу натрш i води. Рент юкстагломе-рулярного апарату нирок запускае перетворення ангютензиногена в неактивний анпотензин I (АТ I), далi ангiотензин-перетворюючий фермент (АПФ) перетворюе АТ I в активний судинозвужу-вальний анпотензин II (АТ II). АТ II зв'язуеться з АТ 1 рецепторами, що призводить до вазоконст-рикторних, пролiферативних, прозапальних ефек^в i надалi - до розвитку склеротичних змш тканин i судин, що в подальшому завершуеться розвитком ХСН [3]. Доведено, що АТ II стимулюе збтьшення синтезу бiлкiв мюкарда, сприяючи збiльшенню мiоцитiв, активацп кардiального фн брозу i специфiчних внутр^ньокл^инних каска-дiв, якi призводять до ппертрофп мiокарда. Крiм того, АТ II активуе судинний апоптоз кл^ин, сприяе ремоделюванню судин i шемп кардюмн оцитiв. Надлишок АТ II призводить до пролiфе-рацп фiбробластiв, а потiм i до дисбалансу в процес синтезу i деградаци колагену екстраце-люлярного матриксу з надмiрним його накопи-ченням. В результат всiх вищеописаних проце-ав пiдвищуеться жорсткiсть мiокарда, що обу-мовлюе розвиток фiброзу, який може визначати подальший перебiг захворювання.
Анпотензиноген (ATG) е компонентом РААС, який вивтьняеться з печiнки i розщеплюеться ренiном. M235T полiморфiзм гена AGT (амшоки-слотна замiна метiонiну на треонш в 235 кодонi) пов'язаний з пщвищеними вiд 10% до 20% рiв-нями ATG у 235TT гомозигот порiвняно з гомозиготами 235MM. На сьогодшшнш день вщомо, що полiморфiзм M235T пов'язаний зi схильнiстю до артерiальноl ппертензи, iшемiчноТ хвороби сер-ця i фiбриляцil передсердь. В деяких дослщжен-нях виявлений зв'язок мiж полiморфiзмом M235T i СН, в той час як iншi автори такоТ асо^аци не встановили, припускаючи, що вказаний полн морфiзм може служити ттьки в якостi можливо-го фактора ризику розвитку СН [8].
Нещодавно був опублкований перший мета-аналiз баз даних Google Scholar, PubMed, Cochrane Library i КитайськоТ нацюнальноТ ш-фраструктури знань щодо зв'язку мiж полiморфi-змом M235T i ризиком розвитку СН в перiод з d-чня 1990 р по штень 2012р. Згщно з отримани-ми даними в цтому M235T полiморфiзм не був пов'язаний з ризиком СН серед населення. Коли ж вах пацiентiв стратифiкували за нацюнальню-тю, значно пiдвищений ризик СН спостер^ався у представникiв бтоТ европеоТдноТ раси. I навпа-ки, шяких асоцiацiй не було виявлено серед азн атiв, що частково пояснюеться можливою роллю етнiчних вщмшностей, генетичного фону i сере-довища, у якому вони жили, а частково - рiзним рiвнем у них АТG плазми. Попереднi мета-аналiзи показали, що плазмовi рiвнi АТG були достовiрно вищими при порiвняннi гомозигот (ТТ проти ММ) i гетерозигот (МТ проти ММ) у евро-пеоТдiв, тодi як у азiатiв рiвнi АТG у носив Т але-ля не в^знялися в порiвняннi з Мм генотипом [13].
Незважаючи на те, що деяк науковi дослн дження виявили зв'язок мiж M235T полiморфiз-мом гена AТG i СН, це питання залишаеться вщ-критим. Sanderson та ш. були першими, хто ви-вчив асоцiацiю полiморфiзму M235T з СН в ко-гортi китайських пацiентiв, проте результати до-слiдження показали, що M235T полiморфiзм не пов'язаний з виживанням або тяжкютю синдрому СН. У той же час в дослщженш, проведеному Pilbrow i спiвавт. серед па^ен^в Новот ЗеландiТ, показали, що M235T полiморфiзм може нести прогностичну шформацш для оцiнки довготри-валого виживання у па^ен^в iз СН [13]. Мехаш-зми впливу M235T полiморфiзму на ризик розвитку та переб^ ХСН потребують подальшого ви-вчення.
Мета роботи
Дослiдити зв'язок полiморфiзму М235Т гена ATG з рiвнями ST2, NTproBNP та ФНО-а в сирова-тцi кровi у хворих з ХСНзберФВ ЛШ та ЦД 2 типу.
Матерiали i методи дослiдження
Пiсля пiдписання шформованоТ згоди в дос-лiдженнi взяли участь 83 стабтьних пацiенти з ХСНзберФВ ЛШ II-III ФК за класифка^ею NYHA з ФВ>45%. Хворi пройшли комплексне обсте-ження на базi ДУ «Нацiональний iнститут терапи iм. Л.Т. МалоТ НАМН УкраТни». Середнiй вiк хворих склав 62,9±8,1 рокiв; середня тривалiсть ХСН склала 3,7 роюв. Серед дослщжуваних було 32 (38,5%) чоловки i 51 (61,5%) жшка. У дос-лiджувану групу увшшли переважно хворi з АГ -59 па^ен^в (71%), в тому чи^ в поеднаннi з 1ХС - 73 пацiенти (88%) i 15 пацiентiв (18%) з IM в анамнезк
Всiм хворим проводилося стандартне клшко-лабораторне обстеження вщповщно до дiючих рекомендацiй. Антропометричнi обстеження про-водилися за стандартними методиками з розра-хунком iндексу маси тта (1МТ) за формулою:
1МТ = (маса тiла (кг)) / (зрют (м))2.
Додатково проводився тест шестихвилинноТ ходьби для оцiнки фiзичноТ толерантностi та об'ективiзацiТ функцiонального статусу хворих з ХСН. Якють життя па^ен^в з ХСН визначали за допомогою Мшнесотського опитувальника якостi життя хворих з ХСН.
Для оцшки лтщного обмiну дослiджували рi-вень загального холестерину (ХС), холестерину лтопроте'Тфв високоТ щiльностi (ХС ЛПВЩ), три-глiцеридiв (ТГ) з використанням реактивiв CORMAY (Польща) колориметричним ензимати-чним методом на бiохiмiчному аналiзаторi Humalyser-2000. Вмiст холестерину лiпопротеТ-дiв низькоТ щiльностi (ХС ЛПНЩ) обчислювали за формулою W.T. Фрщевальд: ХС ЛПНЩ = ЗХС - (ХС ЛПВЩ + ТГ / 2,22).
З метою дослщження вуглеводного обмшу визначали глюкозу кровi глюкозооксидантним методом за допомогою реактивiв «СпайнЛаб», HBA1 - iмуноферментним методом з викорис-
танням реактив Human (Нмеччина), в сирова-тц KpoBi методом 1ФА визначали вмют iнсулiну lнсулiн ELISA (DRG Instruments GmbH, Нмеччи-на). Для визначення шсулшорезистентност роз-раховували iндекс НОМА (Гомеостаз Модель Assesstment lнсулiн Resistanse) за формулою:
НОМА = глюкоза кpовi натще (ммоль / л) х ш-сулiн кpовi натще (мкЕД / л) / 22,5
Для визначення алелей та генотитв поль морфного гена АТГ М235Т проводили видтення геномноТ ДНК з венозноТ крови. Молекулярно-генетичне тестування ДНК виконували з викори-станням набору реаген^в для виявлення поль моpфiзмiв в геномi людини методом ПЛР з елек-трофоретичною схемою детекцп результату "СНП-ЕКСПРЕС" з подальшим аналiзом довжи-ни pестpикцiйних фрагмен^в на амплiфiкатоpi «Терцик». Пpавильнiсть розподту частот гено-типiв визначали вщповщнютю до piвноваги Хар-дi-Вайнбеpга.
Рiвень NTproBNP у сиpоватцi кpовi визначали методом iммунофеpментного аналiзу (1ФА) за допомогою pеактивiв «NTproBNP-БЕСТ-IФА» (Росiя). ФНП-а в сиpовaтцi кpовi визначали методом 1ФА за допомогою pеaктивiв «альфа-ФНП-1ФА-БЕСТ» (Росiя). ST2 в сироватц кpовi визначали методом 1ФА за допомогою pеaктивiв PresageST2 Critical Diagnostics (США). Досль дження проводилися у лабораторп бiохiмiчних i iммунофеpментних методiв дослiдження з шнь чною морфолопею ДУ «Нацюнальний iнститут терапп iм. Л.Т. МапоТ НАМН УкраТни».
Допплеpокapдiогpaфiчне дослiдження проводили ультразвуковим методом на апарат Vivid3 (Япоыя) з мехaнiчним датчиком 3,5 МГц. Реест-paцiя зображення здiйснювaлaся в М- i В-режимах. Визначали лшшы pозмipи порожнин серця - передньо-заднш pозмip лiвого передсе-рдя (ЛП), правого передсердя (ПП) i правого шлуночка (ПШ), кiнцево-систолiчний i юнцево-дiaстолiчний pозмipи лiвого шлуночка (КСР, КДР ЛШ). Для оцшки систолiчноï функцiï ЛШ визначали ФВ. Дiaстолiчну функцт (Дф) ЛШ оцшюва-лася шляхом визначення стввщношення швид-костi раннього дiaстолiчного наповнення ЛШ до швидкост потоку в систолу (Е/А), часу iзоволю-мiчного розслаблення (IRVT) i часу уповтьнення тpaнсмiтpaльного кровотоку раннього дiaстолiч-ного наповнення (ДсТ).
Пащенти отримували стандартну теpaпiю зп-дно з нацюнальними pекомендaцiями.
Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакета статистичних програм SPSS v.19.0.
Результати досл!дження та ïx обговорення
Усi хвоpi з ХСНзберФВ ЛЖ були розподтеы на групи: в 1-у групу входили па^енти з ХСНзберФВ ЛШ та ЦД 2 типу (n=45), в 2-у групу - з ХСНзберФВ ЛШ без ЦД 2 типу (n=38), 3-я група контролю включала практично здорових оаб (n=29). У подальшому хво^ були розподь
лен1 за генотипом на пщгрупи.
Зг1дно з отриманими даними пащенти i3 супу-тн1м ЦД 2 типу вщрзнялись за показниками вуг-леводного, лтщного обмiну, 1МТ та мали бтьш виражену дiастолiчну дисфункцiю (р<0,5) (табл.)
Вщомо, що полiморфiзм 235T гена AGT зу-стрчаеться в европейськш популяцiT з частотою 15-20% [0]. Дослщжуваы нами групи достовiрно не вщрзнялися за розподiлом полiморфних ва-рiантiв М235Т гена ATG. У хворих 1-T групи ММ генотип зустрiчався у 20% випадкiв, МТ генотип - у 47% та Тт генотип - у 33%. У пащен^в 2-T групи ММ генотип - зустрчався у 24% випадюв, МТ генотип - у 50% i Тт генотип - у 26%. В груп контролю ММ генотип зустрчався у 14,8% випа-дюв, МТ генотип - у 55,6% та ТТ генотип - у 29,6% (рис. 1).
■ ХСНзберФВ
ХСНзберФВ та ЦД 2 типу
контроль
Рис. 1. Д1аграма розпоб 'ту генотипе у хворих з ХСНзберФВ на тлi ЦД 2 типу та без нього.
Аналiз вмюту бюмаркерв в кровi виявив, що 1-а i 2-а групи хворих не вiдрiзнялися за рвнем NTproBNP - 144,3 пг/мл [141,3:162,0] та 144,8 [141,3:155,1] вщповщно; вмют ФнО-а у 1-й та 2-й групах склав 5,4 пг/мл [3,9:6,7] та 6,4 пг/мл [4,5:7,3], вщповщно, що також не досягало кри-терю достовiрностi. При по^вняны 1-T та 2-T груп за показником рвня ST2 вiдмiнностей не було виявлено: у па^енлв з ХСНзберФВ ЛШ та ЦД 2 типу рвень ST2 склав 20,5 нг/мл [18,3:24,6], в груш ХСНзберФВ ЛШ без ЦД 2 типу - 19,6 пг/мл [18,5: 29,3]. Отриман нами результати не тдтверджуються даними шших досль джень, як свщчать про бтьш висок рвы ST2 в кровi у хворих на ЦД 2 типу в порвняны з патентами з предiабетом та без ЦД 2 типу [7]. Також вщомо про кореляцп рiвня ST2 з маркерами ЦД -шдексом шсулшорезистентносп, глюкозою натще, iнсулiном [9]. Асоща^я рiвня ST2 з ЦД 2 типу у пащен^в з ХСН були виявлена в досль дженн Framingham Heart Study [14].
З урахуванням ведомостей про те, що носшс-тво алелю Т гену aTg передбачае бiльш висо-кий рiвень ангiотензиногену в кровi як у гомозигот, так i у гетерозигот, та асоцшовано з артерь альною гiпертензiею, 1ХС та фiбриляцiею перед-сердь [13], ми роздтили хворих на 2 групи за генотипом - ТТ+МТ та I
Таблиця
Характеристика öo^iö^yeaHux груп
Показник ХСНзберФВ (n=38) ХСНзберФВ i Ц Д 2 тип (n=45)
Me 25% 75% Me 25% 75%
Вк, роки 65,0 54,0 72,0 60,5 53,0 67,0
САТ, мм рт ст 160,0 140,0 170,0 165,0 150,0 180,0
ДАТ, мм рт ст 100,0 90,0 100,0 100,0 90,0 100,0
ЧСС, уд/хв 68 64 80 74 66 84
1МТ, кг/м2 29,П 27,2 31,2 32,7^ 30,1 35,5
6-хвилинний тест, м 309,0 226,7 381,3 325,0 236,0 387,5
Мшесотський опитувальник, бали 57,5 48,0 67,3 68,0 57,5 76,0
HbA1, % 6,01 5,5 6,9 6,42 5,8 7,3
1нсулш, мкЕд/мл 18,П 11,9 25,7 34,8^ 18,2 49,3
Глюкоза, ммоль/л 4,9^ 4,6 5,6 6,8^ 5,8 8,4
HOMA IR 4,0^ 2,7 5,2 9,5^ 5,1 19,2
ЗХС, ммоль/л 5,3^ 4,4 6,2 6,2^ 5,3 6,9
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 3,61 2,4 4,3 3,52 3,2 4,3
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,4 1,2 1,5 1,3 1,1 1,5
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 0,8 0,5 0,9 0,9 0,6 1,3
ТГ, ммоль/л 1,7^ 1,3 2 2,П 1,4 2,8
NTproBNP, пг/мл 144,81 141,4 155,2 144,82 141,4 162,1
ST2 нг/мл 20,5 18,3 24,6 19,6 18,5 29,3
ФНО-а, пг/мл 6,4 4,5 7,3 5,5 4 6,8
КДР, см 4,9 4,8 5,2 4,9 4,9 5,2
КСР, см 3,3 3,2 3,6 3,4 3,2 3,6
ФВ, % 58,0 56,0 62,0 60,0 57,0 63,0
ЛП, см 3,6 3,5 4,0 3,7 3,5 4,1
ПЖ, см 2,4 2,2 2,6 2,5 2,4 2,6
ПП, см 3,4 3,3 3,6 3,5 3,3 3,6
Е/А, ед. 1,0^ 0,8 1,3 0,8^ 0,7 0,9
IVRT, с 70,0 68,0 74,5 71,0 64,0 80,0
ДсТ, м/с 218,0 191,8 253,0 220,0 209,0 259,0
Примтка: Ме - мед'ана; ♦ - Достовiрнi eidMiHHoemi м'ж групами na^eHmie з ХСНзберФВ i ЦД 2 типу та ХСНзберФВ без ЦД 2 типу.
же час, у хворих з ХСНзберФВ та ЦД 2 типу, як були ноаями Т алеля, piBeHb ST2 достовiрно
При аналiзi концентраци 6ioMapKepiB в групах па^енпв за генотипом ми не спостер^али рiзни-ц в рiвнях NTproBNP та ФНО-а мiж носiями Т та М алелiв як в 1-й, так i в 2-й групi хворих. У той
перевищував цей (р<0,5) (рис. 2).
показник у ММ гомозигот
Рис. 2. PieeHb ST2, NTproBNP та ФНО-а в залежност'1 eid пол'шорф'зму гена ATG. ♦ - дoсmoвiрнa рiзниця (р<0,5).
У лiтературi зус^чаються вщомосп про асо-^ацш полiморфiзму 235Т з бтьш тяжким пере-бiгом ГХ. Нами виявлено, що серед уах па^ен-^в з ХСНзберФВ ЛШ та генотипом ТТ+МТ пере-важае II стадiя ГХ з ураженням органiв-мiшеней у порiвняннi з хворими з генотипом ММ (р<0,05).
Вiдомо, що у па^етчв з ЦД 2 типу шсулшо-резистентнiсть та гiперинсулинемiя сприяють
розвитку дислтщемп, стимулюють синтез ендо-генного холестерину, а також колагену в шти-нах судинноТ стшки [5]. Згiдно з нашими даними, хворi з ХСНзберФВ ЛШ на ™ ЦД 2 типу з генотипом МТ+ТТ мають бтьш виражену дислтще-мiю, нiж па^енти без дiабету. Проведений нами аналiз показникiв лiпiдного обмiну показав, що у па^етчв з ХСНзберФВ ЛШ i супутнiм ЦД 2 типу,
якi були ноаями МТ+ТТ генотипу, спостер^а-лись бтьш висок рiвнi ЗХС, ТГ та ХС ЛПДНЩ, нiж у хворих без цД (р<0,05).
Результати нашого дослiдження показали, що хворi з ХСНзберФВ ЛШ та ЦД 2 типу з генотипом МТ+ТТ мають вищу концентрацiю бюмар-кера фiброзу ST2, нiж носи ММ полiморфiзму. Цi данi можуть свiдчити про вираженiсть фiбротич-них процеав в мiокардi даноT категорп хворих. Наявнiсть дiабету впливае на мехаызми розвитку фiброзу, осктьки багато прозапальних та профiбротичних процеав активуються при по-рушеннях вуглеводного обмшу, що може попр-шувати дiастолiчну функцiю у хворих iз ХСН.
Висновки
Пацiенти з ХСНзберФВ ЛШ i ЦД 2 типу та без нього мають однаковий розподт генотитв полн морфiзму ангютензиногена М235Т.
Полiморфiзм AТG М235Т асоцшований з рiв-нем маркера фiброзу ST2 у хворих з ХСНзберФВ ЛШ.
Носшство алеля Т у пацiентiв з ХСН i ЦД 2 типу асоцшеться з бiльш вираженими порушен-нями лiпiдного обмiну, нiж у па^етчв без ЦД 2 типу.
Перспективи подальших дослiджень
Актуальним i перспективним е подальше до-слiдження ефективност терапiT ХСН на тлi ЦД 2 типу в залежност вщ генетичних особливостей пацiента.
Лiтература
1. ESC Clinical Practice Guidelines [Електронний ресурс] // European Heart Journal. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://www.escardio.org/Guidelines/Clinical-Practice-Guidelines/Acute-and-Chronic-Heart-Failure.
2. Braunwald E. The war against heart failure: the Lancet lecture / E. Braunwald // Lancet. - 2015. - Vol. 385 (9970). - P. 812-824.
Реферат
СВЯЗЬ ПОЛИМОРФИЗМА М235Т ГЕНА АНГИОТЕНЗИНОГЕНА С УРОВНЯМИ ST2, NTPROBNP И ФНО-А В СЫВОРОТКЕ КРОВИ У БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ И САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА Меденцева Е. А.
Ключевые слова: хроническая сердечная недостаточность с сохраненной фракцией выброса, сахарный диабет 2 типа, ST2, генетический полиморфизм ATG М235Т.
Целью работы было исследовать связь полиморфизма М235Т гена ATG с уровнями ST2, NTproBNP и ФНО-а в сыворотке крови у больных с ХСНсохрФВ ЛЖ и СД 2 типа.
В исследовании приняли участие 83 стабильных пациента с ХСНсохрФВ ЛЖ II-III ФК по классификации NYHA с ФВ>45%. Средний возраст больных составил 62,9 ± 8,1 лет; средняя продолжительность ХСН составила 3,7 лет. Среди исследуемых было 32 (38,5%) мужчины и 51 (61,5%) женщина. Определяли уровень ОХС, ХС ЛПВП, ТГ колориметрическим энзиматическим методом. Для определения аллелей и генотипов полиморфного гена АТГ М235Т проводили выделение геномной ДНК из венозной крови. Молекулярно-генетическое тестирование ДНК выполняли с использованием набора реагентов для выявления полиморфизмов в геноме человека методом ПЦР с электрофоретической схеме детекции результата "СНП-ЭКСПРЕСС". Правильность распределения частот генотипов определяли соответствием равновесия Харди-Вайнберга. Уровень NTproBNP, ФНО-а, ST2 в сыворотке крови определяли методом ИФА. Допплерокардиографическое исследование проводили ультразвуковым методом на аппарате Vivid3 (Япония) с механическим датчиком 3,5 МГц. Статистическую обработку полученных данных проводили с использованием пакета статистических программ SPSS v.19.0.
Все больные с ХСНсохрФВ ЛЖ были распределены на группы: в первую группу входили пациенты с ХСНсохрФВ ЛЖ и СД 2 типа (n = 45), в вторую группу - с ХСНсохрФВ ЛЖ без СД 2 типа (n = 38), третья группа контроля включала практически здоровых лиц (n = 29). В дальнейшем больные были распределены по генотипу на подгруппы. Пациенты с сопутствующим СД 2 типа отличались по показате-
10.
11.
12.
13.
14.
Wu Cho-Kai Impact of the renineangiotensin system and inflammatory gene polymorphisms on diastolic heart failure / Cho-Kai Wu, Jen-Kuang Lee, Fu-Tien Chiang // Journal of the Formosan Medical Association. - 2014. - Vol. 113, Issue 2. - P. 69-71. Драпкина О.М. Оценка нарушений сократительной функции предсердий и фиброза как предикторов развития хронической сердечной недостаточности / O.M. Драпкина, Е.В. Черкунова // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. - 2014. - № 10 (2). - С. 231-237.
Guanghong Jia. Sowers. Insulin resistance and hyperinsulinaemia in diabetic cardiomyopathy / Jia Guanghong, De Marco Vincent G., R. James // Nat. Rev. Endocrinol. - 2016. - Vol. 12(3). - Р. 144153.
Villacorta Humberto Maisel. Soluble ST2 Testing: A Promising Biomarker in the Management of Heart Failure / Humberto Villacorta, S. Alan // Arq. Bras. Cardiol. - 2016. - Vol.106 (2). - Р. 145-152.
Lin Y.H. Diabetes. Distribution and clinical association of plasma soluble ST2 during the development of type 2 diabetes / Lin Y.H., Zhang R.C., Hou L.B. [et al.] // Res. Clin. Pract. - 2016. -Vol.118. - Р. 140-145.
Ljungberg Liza U. Associations of genetic polymorphisms in the renin-angiotensin system with central aortic and ambulatory blood pressure in type 2 diabetic patients / Liza U. Ljungberg, Carl Johan Östgren, Fredrik H. Nyström [et al.]. // Journal of the Renin-Angiotensin- Aldosterone System. - 2014. - Vol. 15 (1). - Р. 61-68. MacDonald M.R. Treatment of type 2 diabetes and outcomes in patients with heart failure: a nested case-control study from the U.K. / M.R. MacDonald, D.T. Eurich, S.R. Majumdar [et al.] // General Practice Research database. Diabetes Care. - 2010. - Vol. 33. - Р. 1213-1218.
Zile Michael R. Plasma Biomarkers Reflecting Profibrotic Processes in Heart Failure With a Preserved Ejection Fraction Data From the Prospective Comparison of ARNI With ARB on Management of Heart Failure With Preserved Ejection Fraction Study / Michael R. Zile, Pardeep S. Jhund [et al.] // Circ. Heart Fail. - 2016. - Vol. 9 (1). - Р. e002551.
Mozaffarian D. Heart disease and stroke statistics—2015 update: a report from the American Heart Association / D. Mozaffarian, E.J. Benjamin, A.S. Go [et al.] // Circulation. - 2015. - Vol.131 (4). - Р. e29-322.
Шевченко О.В. Молекулярно-генетические исследования больных эссенциальной артериальной гипертензией / О.В. Шевченко, А.А. Свистунов, Е.Н. Бычков, В.Б. Бородулин // Медицинский альманах. - 2011. - № 3 (16). - С. 88-91. Chen Song The M235T polymorphism in the angiotensinogen gene and heart failure: a meta-analysis / Song Chen, Lan Zhang, Hong-Wei Wang [et al.] // Journal of the Renin-Angiotensin-Aldosterone System. - 2014. - Vol. 15(2). - Р. 190-195.
Wang T.J. Prognostic utility of novel biomarkers of cardiovascular stress: the Framingham Heart Study / T.J. Wang, K.C. Wollert, M.G. Larson [et al.] // Circulation. - 2012. - Vol. 126 (13). - Р. 1596-1604.
лям углеводного, липидного обмена, ИМТ и имели более выраженную диастолическую дисфункцию (р<0,5). Исследуемые группы не отличались по распределению полиморфных вариантов М235Т гена ATG. У больных 1-й группы ММ генотип встречался в 20% случаев, МТ - у 47% и ТТ - в 33%. У пациентов 2-й группы ММ встречался в 24% случаев, МТ в 50% и ТТ - в 26%. В группе контроля ММ генотип встречался в 14,8% случаев, МТ - в 55,6% и ТТ - в 29,6%. Выявлено что, первый и второй группы больных не отличались по уровню NTproBNP, ФНО-а и ST2. В группах по генотипу не было разницы в концентрации NTproBNP и ФНО-а между носителями Т и М аллелей как в 1-й, так и во 2-й группе больных. У больных с ХСНзберФВ и СД 2 типа, которые были носителями Т аллеля, уровень ST2 достоверно превышал этот показатель в ММ гомозигот (р<0,5). Среди всех пациентов с ХСНзберФВ ЛЖ и генотипом ТТ+МТ преобладает II стадия ГБ по сравнению с больными с генотипом ММ (р<0,05). У пациентов с ХСНзберФВ ЛЖ и сопутствующим СД 2 типа, которые были носителями МТ + Тт генотипа, более высокие уровни ОХС, ТГ и ХС ЛПОНП, чем у больных без СД (р<0,05). Пациенты с ХСНзберФВ ЛЖ и СД 2 типа и без него имеют одинаковое распределение генотипов полиморфизма ангиотензиногена М235Т. Полиморфизм ATG М235Т ассоциированный с уровнем маркера фиброза ST2 у больных с ХСНзберФВ ЛЖ. Носительство аллеля Т у пациентов с ХСН и СД 2 типа ассоциируется с более выраженными нарушениями липидного обмена, чем у пациентов без Сд 2 типа.
Summary
ASSOCIATION BETWEEN ANGIOTENSINOGEN GENE M235T POLYMORPHISM AND ST2, NTPROBNP AND TNF-A LEVELS IN BLOOD SERUM OF PATIENTS WITH CHRONIC HEART FAILURE AND TYPE 2 DIABETES MELLITUS Medentseva O.O.
Key words: heart failure with preserved ejection fraction, type 2 diabetes mellitus, ST2, genetic polymorphism M235T ATG.
Purpose: To investigate the correlation between ATG gene M235T polymorphism and levels of ST2, NTproBNP and TNF-а in patients with heart failure with preserved ejection fraction (HFpEF) and diabetes mellitus type 2 (T2DM). 83 patients with HFpEF II-III class NYHA were examined (32 males and 51 females; mean age 62,9 ± 8,1 years), including 45 patients with HFpEF and (T2DM), 38 non-diabetic patients, and 29 healthy individuals. To determine the genotypes and alleles of ATG gene M235T polymorphic we removed genomic DNA from venous blood. Molecular genetic testing of DNA was performed by using a set of reagents for the detection of SNPs in the human genome by PCR with electrophoretic pattern detection result "SNP-Express". Correct distribution of frequencies of genotypes was assessed by compliance with the Hardy-Weinberg equilibrium. The levels of ST2, NT-pro-BNP, and TNF-а in serum were determined by ELISA. To assess lipid metabolism we investigated content of total cholesterol (total cholesterol), HDL cholesterol, triglycerides (TG). Cardiac parameters were investigated by Doppler echocardiography. Statistical analysis was performed by using the statistical software package SPSS v.19.0.
All patients with HFpEF and T2DM terms of carbohydrate and lipid metabolism were distributed into groups. Study groups did not differ in the distribution of polymorphic variants of the gene M235T ATG. Among the patients of group 1 MM genotype was detected in 20% of cases, MT - in 47% and TT - in 33%. Among the patients of the group 2 MM was found in 24% of cases, MT - in 50% and TT - in 26%. In the control group MM genotype was found in 14.8% of cases, MT - in 55.6% and TT - in 29.6%. Patients with HFpEF and T2DM and non-diabetic did not differ in NTproBNP, TNF-а and ST2 levels. Genotype groups demonstrated no difference in the concentration between NTproBNP and TNF-а and carriers of T and M allele in both groups of patients. HFpEF and T2DM who were carriers of the T allele, the level of ST2 was significantly higher than the figure in MM homozygotes (p<0,5). Among all HFpEF patients genotype TT + MT dominated by Stage II essential hypertension compared with patients with genotype MM (p<0,05). In HFpEF and T2DM patients-carriers MT + TT genotype, higher levels of total cholesterol, TG and VLDL cholesterol than patients without diabetes (p<0,05). Patients with HFpEF and T2DM and non-diabetic have the same genotypes distribution of angiotensinogen M235T polymorphism. Polymorphism M235T ATG associated with the level of ST2 in HFpEF and T2DM patients. The HFpEF and T2DM patients, carrier T allele had more severe disorders of lipid metabolism than patients without type type 2 diabetes.
