CC BY
12
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
Реферат
ИЗМЕНЕНИЕ ИНТЕРЛЕЙКИН-1 - ПРОДУЦИРУЮЩЕЙ ФУНКЦИИ МОНОНУКЛЕАРНЫХ КЛЕТОК КРОВИ ПАЦИЕНТОВ С ПРОФЕССИОНАЛЬНЫМ АЛЛЕРГОДЕРМАТОЗОМ Ниточко О.И.
Ключевые слова: аллергический профессиональный контактный дерматит, соли хрома, цитокины, альфа-липоевая кислота, пентоксифиллин.
Уровень продукции интерлейкина-1 (ИЛ-1) мононуклеарными клетками у пациентов с профессиональным контактным дерматитом, вызванным солями хрома, был существенно (в 3,8 раз) выше, чем у практически здоровых. Включение в комплекс лечебных мероприятий липоевой кислоты и пенток-сифиллина сопровождалось снижением стимулируемых бактериальным липополисахаридом ИЛ-1 -зависимой реакции бласттрансформации лимфоцитов и редукцией клинических проявлений заболевания. Данные изменения были существенно более выраженными, чем в условиях традиционного лечения.
Summary
PECULIARITIES OF BLOOD MONONUCLEAR CELLS INTERLEUKIN-1-PRODUCTION IN PATIENTS WITH OCCUPATIONAL ALLERGIC DERMATOSIS Nitochko O.I.
Key words: allergic occupational contact dermatitis, chromium salts, cytokines, alpha-lipoic acid, pentoxiphyllin.
The level of interleukin-1 (IL-1) production by blood mononuclears in patients with professional contact dermatitis caused by chromium salts was substantially (in 3,8 times) increased when compared with healthy control. Administration of lipoic acid and pentoxiphyllin resulted in pronounced decrease of bacterial ly-popolysacharide stimulated IL-1 which might be seen as depended reaction of lymphocytes blast transformation along with the lessening of clinical manifestations of the disease. These changes were more manifested in comparison with that one observed in patients treated conventionally.
УДК: 616.379-008.64.8-036.22-8 Орлик О.С.
ЗВ'ЯЗОК М1Ж СУДИННИМИ ТА НЕВРОЛОГ1ЧНИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ
Нацюнальна медична акаде1^я пюлядипломноТ ocBi™ iM. П.Л.Шупика, кафедра дiабетолоп'', м.Кш'в
У cmammi представлен результаты вивчення взаемозв язку м1ж ступенем тяжкост{ д1абетич-ног полтейропатп i наявтстю у пацieнтiв мтро-i макросудинних ускладнень (дiабетичноi не-фро-i ретинопатп, тфаркту мюкарда та тсульту). Нами були обстежет 1510 хворих на цук-ровий дiабет (ЦД), що проходили лтування в 62 медичних центрах всiх регютв Украгни. Кри-терiем подшу груп з'явилася стутнь вираженостi неврологiчних симптомiв за шкалою NSS (Neurological Symptoms Score). Пащенти з тдексом до 5 балiв за шкалою NSS мали легку стутнь ДПН, у хворих з показниками вiд 5 до 10 балiв мала мкце середня стутнь вираженост1 ДПН, в той же час пащенти з показником понад 10 балiв за шкалою NSS склали групу з най-важчою ДПН. В результатi дослiдження був встановлений статистично значуща звязок мiж ступенем прояву дiабетичноi полтейропатп i наявтстю у пацiентiв судинних ускладнень, таких як дiабетична нефро-i ретинопатiя, тфаркт мюкарда та тсульт.
Ключовi слова: полЫейропа™, ретинопа™, нефропа™, Ыфаркт мюкарда, Ысульт.
Вступ
Цукровий дiабет — це важке хрошчне захво-рювання, що характеризуемся порушенням уах вифв обмшу речовин, та, насамперед, вуглево-дного. Цукровий дiабет (ЦД) широко розповсю-джений в уах кражах св^у. За даними ВОЗ, у свт нараховуеться бтьш ыж 250 млн хворих на ЦД. У Сполучених Штатах Америки та кра'нах бвропи розповсюдженють цього захворювання становить 5-6% та мае прогресивну тенденцш до подальшого зростання, особливо це стосу-еться вкових груп старших за 40 рош. Згщно даним 2002 року, ЦД був вщнесений до шести головних причин смертност в США. В УкраМ на офщшному облку , за даними МОЗ, знаходиться бтьш 1,2 мтьйона хворих на ЦД. Пщраховано, що серед жителiв розвинених кра'н кожен з 12
людей старших 65 рош страждае на ЦД [2,7].
Дiабетична полшейропа™ (ДПН)- найбтьш розповсюджене ускладнення ЦД, яке характеризуемся вираженим больовим синдромом, про-гресуючою загибеллю нервових волокон, що призводить до втрати чутливост та ранньо''' ш-валщизаци па^етчв [4].
У багатьох ендокринолопчних центрах св^у проводились дослщження чинниш, що призво-дять до розвитку ДПН [6,8]. Проаналiзовано роль у цьому процеа вку хворих, тривалост ЦД, показниш артерiального тиску, рiвня загального холестерину, триглiцеридiв, вживання алкоголю, куршня тютюну, наявност шших супутшх пато-логш та ускладнень ЦД [5]. Проте на нашу думку, недолками проведених дослщжень е вщсут-нють единих критерпв дiагностики ДПН i невелик когорти обстежених хворих, що i послужило
причиною отримання дещо суперечливих ре-зультатiв. Разом i3 цим, данi щодо частоти дПн, розповсюдженостi ДПН рiзного ступеня, значен-ня рiзних прогностичних чинниш у формуваннi та прогресуваннi цього ускладнення ЦД в УкраТш вщсутш. До того ж в наукових джерелах бракуе даних про взаемозв'язок мiж ступенем прояву ДПН та наявнютю в анамнезi хворих мiкро- та макросудинних ускладнень ЦД [1,3].
Мета дослвдження
Метою нашого дослщження було встановити зв'язок мiж ступенем прояву дiабетичноТ полн нейропатiТ та наявнютю у па^ен^в таких ускладнень як дiабетична нефропатiя, дiабетична ре-тинопатiя, гостре порушення мозкового крово-обiгу та iнфаркт мюкарда.
Матерiали та методи дослiдження
У дослщжены брали участь 1510 па^етчв хворих на цукровий дiабет 1 та 2 типу з наявнютю ДПН, що проходили лкування в 62 медичних центрах вах репошв УкраТни. З них 44% були чоловки, 72% (1086) хворих на ЦД 2 типу. Середнш вк становить 54+-0,7 року. 1ндекс маси тта - 27,9 +_0,3 кг/м2. Бiльшiсть (67%) хворих мали артерiальну гiпертензiю. Середнi показники артерiального тиску становили: систолiчний - 143,2+-0,5 мм рт.ст., дiастолiчний - 87,2+- 0,3 мм рт ст..
Тривалють захворювання з моменту постановки дiагнозу становила 10,15+-0,4 року, дiабе-тичноТ нейропатiТ - 6,29 +-0,2 роки. У багатьох хворих мали мюце мiкро- та макросудиннi ускладнення цукрового дiабету: у 33% - дiабети-чна хвороба нирок, 59% - ретинопа™, 5,7% -шфаркт мiокарду в анамнезi, 10,8% - шсульт.
Для оцiнки ступеня тяжкост дiабетичноТ ней-ропатiТ нами було проведено обстеження хворих iз застосуванням спе^альноТ шкали невролопч-них симптомiв NSS-Neurological Symptoms Score. Пацiенти з шдексом до 5 балiв за шкалою NSS мали легку стушнь ДПН, у хворих з показ-никами вщ 5 до 10 балiв мала мiсце середня стушнь прояву ДПН, а хворi iз показниками бн льше 10 балiв за шкалою NSS страждали на ва-жку форму ДПН. Як вщомо, основними симптомами прояву ДПН, як оцiнюються за шкалою NSS, е поколювання, пекучiсть, оымшня, ниючий бiль, гiперестезiя у ступнях.
Результати та ix обговорення
Для дослщження зв'язку ступеня ДПН iз дiа-бетичною нефропатiею розподiл хворих на групи здшснювали за ознакою наявност або вщсутно-стi останньоТ. У 485 хворих було дiагностовано дiабетичну нефропатiю, у 1025 ТТ не виявили. Частоту ДПН рiзного ступеня залежно вiд наяв-ност або вiдсутностi дiабетичноТ нефропатiТ наведено на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Частота д1абетичноГ нейропатП' р1зного ступеня у хворих Iз наявнютю або в^дсутшстю д/абетично)' нефро-
патт
За результатами статистичного аналiзу пока-зниш виявлено статистично значимi збтьшення ризику розвитку ДПН середнього ступеня на 11,24 % (х2=22,91; р<0,0001) та ДПН тяжкого ступеня на 2,44 % (х =9,78; р=0,0018) у пацieнтiв iз нефропа^ею в анамнезi.
Отже, виявилося, що у хворих на цукровий дiабет iз наявнiстю дiабетичноТ нефропати частота ДПН середнього та тяжкого ступеня зага-лом е бтьшою, ыж серед пацiентiв без нефропати.
Для дослiдження зв'язку ступеня ДПН iз дiа-бетичною ретинопа^ею розподiл хворих на групи здшснювали за ознакою наявност або вщсу-тностi останньоТ. У 879 хворих було дiагностова-но дане ускладнення, у 631 його не виявили. Частоту ДПН рiзного ступеня залежно вщ наявност або вщсутносп дiабетичноТ ретинопатп наведено на рис.1.2.
Рис. 1.2. Частота 6ia6emu4H0i нейропатП' рiзного ступеня у хворих на цукровий дiабет залежно eid наявностi або eid-сУтност'1 дiабетичноi ретинопатп.
Результати статистичного аналiзу показниш засвщчили, що у хворих на ЦД iз дiабетичною ретинопа^ею частота ДПН середнього ступеня була вiрогiдно бтьшою 11,26 % (х2=19,13; р<0,0001), а тяжкоТ ДПН - дещо меншою на 0,52 % (х2=0,68; р=0,35), нiж серед па^ен^в без ре-тинопатiТ.
Отже, як i для пацiентiв iз дiабетичною неф-
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
ропа^ею, у хворих на цукровий дiабет iз наявш-стю дiабетичноT ретинопати загальна частота ДПН середнього та тяжкого ступеня виявилася бтьшою, ыж серед пацiентiв без цього усклад-нення.
Для виявлення зв'язку мiж ступенем прояву ДПН та наявнютю в анамнезi iнфаркту мюкарда розподiл хворих вiдбувався таким чином-пацiенти що мали в анамнезi iнфаркт мiокарда -60 хворих та хворi на ЦД без шфаркту мiокарда в анамнезi - 1427 оаб. Частоту дiабетичноl ней-ропатп залежно вiд наявностi або вщсутносп в анамнезi хворого шфаркту мюкарда наведено на рис. 1.3.
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
□ Л егка ■ Середня U Важна
Рис. 1.3. Частота д1абетичноГ нейропатП' р1зного ступеня у хворих на цукровий д/абет залежно в1д наявност1 або в1д-сутност/' в анамнез! /'нфаркту м1окарда.
За результатами статистичного аналiзу пока-зниш виявлено статистично значущi бтьшу частоту ДПН середнього ступеня (на 13,82 %; Х2=9,56; р=0,002) i тяжко! ДПН на 4,53 %; ( Х2=7,22; р=0,007) у пацiентiв з iнфарктом мюкарда в анамнезi порiвняно з хворими без такого.
Можна зазначити, що у хворих на цукровий дiабет з шфарктом мюкарда в анамнезi часпше вiдзначалась ДПН середнього та важкого ступе-нiв.
Для вивчення можливого зв'язку мiж ступенем прояву ДПН та наявнютю в анамнезi шсуль-ту па^етчв роздiлили на тих, що перенесли ш-сульт (60 обстежених), та на па^ен^в, що не мали в анамнезi iнсульту (1450 хворих). Частоту дiабетичноl нейропатп залежно вщ наявностi або вiдсутностi в анамнезi хворого iнсульту наведено на рис. 1.4.
Рис. 1.4 Частота д'абетично)' нейропатП'рiзного ступеня у хворих на цукровий дiабет залежно eid наявнот або eid-сутност': в анамнезi Ысульту.
Як засвщчили результати статистичного ана-лiзу показниш, ризик розвитку ДПН середнього ступеня був вiрогiдно бтьшим на 23,50 % (Х-10,56; р=0 0012), а ДПН тяжкоТ форми на 4,7 % меншою (х =0,14; р=0,705) у пацieнтiв з шсу-льтом в анамнезк
Висновок
Отже, в результат проведених дослiджень встановлено статистично значущий взаемо-зв'язок мiж ступенем прояву дiабетичноТ нейро-патiТ та наявнютю у хворих мiкро- та макросу-динних ускладнень цукрового дiабету (фабетич-них ретино- та нефропатп, iнфаркту мiокарда та iнсульту).
Л^ература
1. Балаболкин М.И. Диабетология / Балаболкин М.И. // Медицина.
- 2000. - С.457-481.
2. Рiвiлiс I. С. Чинники, що сприяють розвитку периферичноТ нейропатп у хворих на цукровий дiабет : автореф. дис. канд. мед. наук : 14.01.14 / I. С. Рiвiлiс ; ДУ «1нститут ендокринологп та обмшу ресовин iм. В. П. Комюаренка АМН УкраТни». - К., 2005.
- 22 с.
3. Основы показники дiяльностi ендокринолопчноТ служби УкраТни за 2010 рк. - НАМН УкраТни, МОЗ УкраТни. - К., 2011. - 32 с.
4. Boulton A. J. Diabetic neuropathies: a statement by the American Diabetes Association / A. J. Boulton, A. I. Vinik, J. C. Arezzo [et al.] // Diabetes Care. - 2005. - V. 28. - P. 956-962.
5. Rubino A. Diagnosis of diabetic peripheral neuropathy among patients with type 1 and type 2 diabetes in France, Italy, Spain, and the United Kingdom / A. Rubino, M. D. Rousculp, K. Davis [et al.] // Prim. Care Diabetes. - 2007. - V. 1, № 3. - P. 129-134.
6. Tesfaye S. Vascular risk factors and diabetic neuropathy / S. Tesfaye, N. Chaturvedi, S. E. Eaton // New England J. Medicine. -2005. - V. 352. - P. 341-350.
7. Sasaki H. Abbreviated diagnostic criteria for diabetic polyneuropathy / H. Sasaki // Nippon Rinsho. - 2010. - V. 68. - P. 547-550.
8. Tesfaye S. Vascular risk factors and diabetic neuropathy / S. Tesfaye, N. Chaturvedi, S. E. Eaton [et al.] // N. Engl. J. Med. -2005. - V. 352. - P. 341-350.
Реферат
СВЯЗЬ МЕЖДУ СОСУДИСТЫМИ И НЕВРОЛОГИЧЕСКИМИ ОСЛОЖНЕНИЯ САХАРНОГО ДИАБЕТА Орлик А.С.
Ключевые слова: полинейропатия, ретинопатия, нефропатия, инфаркт миокарда, инсульт
В статье представлены результаты изучения взаимосвязи между степенью тяжести диабетической полинейропатии и наличием у пациентов микро- и макрососудистых ослонений (диабетической неф-ро- и ретинопатии, инфаркта миокарда и инсульта). Нами были обследованы 1510 больных сахарным диабетом (СД), проходивших лечение в 62 медицинских центрах всех регионов Украины. Критерием разделения групп явилась степень выраженности неврологических симптомов по шкале NSS (Neurological Symptoms Score). Пациенты с индексом до 5 Баллов по шкале NSS имели легкую степень ДПН, у больных с показателями от 5 до 10 баллов имела место средняя степень выраженности
1М наявний
ДПН, в то же время пациенты с показателем более 10 Баллов по шкале NSS составили группу с наиболее тяжелой ДПН. В результате исследования была установлена статистически значимая связь между степенью проявления диабетической полинейропатии и наличием у пациентов сосудистых осложнений таких как диабетическая нефро- и ретинопатия, инфаркт миокарда и инсульт.
Summary
INTERRELATION BETWEEN THE VASCULAR AND NEUROLOGICAL COMPLICATIONS OF DIABETES MELLITUS Orlyk A.S.
Keywords: polyneuropathy, nephropathy, retinopathy, myocardial infarction, stroke
This paper presents the findings obtained by studying interrelation between the intensity in manifestation of diabetes neuropathy and presence of micro- and macrovascular complications in diabetic patients. The research involved diabetic 1510 patients who underwent the course of treatment in 62 medical centers of Ukraine. The intensity in manifestation of neurological symptoms was evaluated by the NSS score (Neurological Symptoms Score). Patients with index up to 5 points by NSS score had mild diabetes neuropathy; the group with moderate diabetes neuropathy indicated from 5 to 10 points; last group with most severe diabetes neuropathy included patients showed more then 10 point by the NSS score. We have found out statistically significant correlation between the intensity in manifestation of diabetes neuropathy and the presence of micro- and macrovascular diabetic complications (diabetic nephropathy, diabetic retinopathy, myocardial infarction and acute ischemic stroke) in the patients.
УДК: 616.127-005.4-06:616.127-005.8-036.11
Свiтлик Г.В., Кияк Ю.Г., Гарбар М.О., Базилевич А.Я., Полторак Л.В., Турко Ю.В., Белюсова В.М.
БЕЗБОЛЬОВА 1ШЕМ1Я М1ОКАРДА У ПАЦ1ЕНТ1В З ГОСТРИМ 1НФАРКТОМ М1ОКАРДА З ЕЛЕВАЦ1ЕЮ СЕГМЕНТА ST: ВЗАЕМОЗВ'ЯЗОК З Г1ПЕРТРОФ1ЕЮ Л1ВОГО ШЛУНОЧКА I РОЗВИТКОМ ШЛУНОЧКОВИХ АРИТМ1Й
Л^вський нацюнальний медичний уыверситет iменi Данила Галицького, Комунальна мюька кп^чна л^арня швидкоТ медичноТ допомоги м. Львова
У cmammi наведет особливост{ виникнення безбольовот шемп мюкарда в пащент{в з гострим тфарктом мюкарда з елеващею сегмента ST та супутньою артерiальною гinертензieю. Роз-крито ii залежтсть вiд ступеня гтертрофи лiвого шлуночка, стратеги лжування, з'ясовано вплив на появу шлуночкових аритмш.
Ключовi слова: безбольова ше1^я мюкарда, гострий шфаркт реперф^я мюкарда, шлуночковi порушення ритму.
Згщно результат добового мошторингу (ДМ) ЕКГ, у 34-66% хворих з гострим коронарним синдромом на фон зникнення скарг i стаб^зацп кл^чноТ картини рееструеться безбольова ше-мiя мюкарда (ББ|М) - порушення його перфузп, яке не супроводжуеться появою стенокарди або ТТ ешваленлв. Об'ективним показником корона-рноТ недостатност при цьому е безсимптомн змши сегмента ST - збтьшення його депресп (елевацп) вщносно вихщного рiвня [1, 2].
1снуе пряма залежнють мiж тривалютю ешзо-дiв шемп, частотою Тх виникнення та важкютю атеросклеротичного ураження коронарного русла [9]. Одним iз факторiв, як сприяють появi шемп при 1ХС, е гiпертрофiя мюкарда за наяв-ност у патента артерiальноТ гiпертензiТ (АГ). При вираженш гiпертрофiТ лiвого шлуночка (ГЛШ) зростае потреба мюкарда в кисн i одно-часно погiршуеться кровопостачання серцевого м'яза, так як розвиток каптярноТ атки вiдстае вiд збiльшення маси ппертрофованого мiокарда [3, 7, 8, 16]. Зменшення перфузп мюкарда пщвищуе ризик виникнення загрозливих для життя аритмш та раптовоТ смерти сприяе прогресуванню серцевоТ недостатностi [11, 12-15, 17].
мюкарда з елева^ею сегмента ST, гiпертрофiя пiвого шлуночка,
Прогностично несприятливим для па^ен^в iз стабiльною коронарною хворобою е сумарне значення тривалост всiх епiзодiв шемп впро-довж доби бiльше 60 хвилин. Вважають, що така ситуа^я вимагае негайноТ оптимiзацiТ фармако-терапи, а в разi ТТ неефективност - проведення коронарографiТ та виршення питання щодо ре-васкуляризацiТ мюкарда [2, 4, 6].
Об'ективна оцшка стану кровопостачання мь окарда i прогнозу пацiента вимагае врахування епiзодiв i больовоТ, i безбольовоТ шемп. З'ясовано, що своечасне виявлення й усунення як симптомних, так i безсимптомних проявiв мю-кардiальноТ iшемiТ е в рiвнiй мiрi прогностично важливим для попередження небезпечних для життя «коронарних подш» [1, 2, 4, 10].
Таким чином, на сьогодшшнш день наявнють ББ1М розглядаеться як прогностично несприят-ливий чинник, а ТТ рання дiагностика здатна зна-чно покращити результати лiкування хворих з 1ХС [2, 4, 5]. Поряд з цим особливост виникнення ББ1М, вираженiсть Т'Т проявiв, вплив на ктыч-ний переб^ захворювання у пацiентiв з гострим шфарктом мiокарда, зокрема за наявност ГЛШ на грунтi артерiальноТ ппертензи, залишаються
