CC BY
84
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 86 HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print doi: 10.15421/nvlvet8628
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 398(= 161.2)
Zomorphic images of Ukrainian folklore: demiurge birds in the Ukrainian winter calendar ritual poetry
O.S. Shutak, N.A. Konoplenko, M.V. Podoliak
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, Lviv, Ukraine
Shutak, O.S., Konoplenko, N.A., & Podoliak, M.V. (2018). Zomorphic images of Ukrainian folklore: demiurge birds in the Ukrainian winter calendar ritual poetry. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 142-146. doi: 10.15421/nvlvet8628
The world-view system of Ukrainians is one of the richest and symbolically-filled models of knowledge of the surrounding world, which fully represented itself in various forms of art and, above all, in folklore. It is the oral folk art that most fully preserved the representation of the ancient Ukrainians about the establishment of the world, the appearance of the first plants and animals, the emergence of elements, human, etc. At that time, when there was no written language yet (prehistoric period), our ancestors broadcasted their understanding of life processes by means of verbal literature, encrypting it in a figurative system. The article examines the history of the study of zoomorphic images in Ukrainian folklore from the 1930s to the present, points to the diversity of interpretation of animal symbols in different genres of oral folk poetry, and focuses on the symbols of demiurgeous birds. It is in the poetry of the winter calendar ritual cycle, as the oldest stratum of Ukrainian folklore, that we find the image of the birds-founders of our world, which forms a coherent picture of the mythological notions of our ancestors about its beginning. In carols and shcherdivkas, in particular cosmogonic, ornithopes are a prominent place. The connection between the image of the bird and the two most ancient ideas-symbols - the true and the world tree-the most archaic models of the world order - is analyzed. At a time when in folk poetry of other genres, ornithomorphic images carry a diverse semantic load, then in cosmogonic carols they symbolize only the process of creation, where the act of diving, immersion in the right is a symbol of the «conception» of the world, the penetration and degeneration of one life-giving energy into another (the idea of fertility).It was in the images of the falcon and the pigeon, pure and good beings, that our ancestors saw the founders of all living things, they considered their primary source and life-giving energy.
Key words: Ukrainian folklore, zoomorphic images, symbol, worldview, demiurge birds, ancient water, world tree Ukrainian folklore, zoomorphic images, symbol, worldview, demiurge birds, ancient water, world tree.
Зооморфш образи украшського фольклору: птахи-демiурги в украшськш зимовш календарно-обрядовш поезп
О.С. Шутак, Н.А. Конопленко, М.В. Подоляк
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Свтоглядна система укратщв - одна з найбагатших та символгчно наповнених моделей тзнання навколишнього свту, яка повноцтно себе репрезентувала у ргзних видах мистецтва i насамперед - у фольклорному пластi. Саме усна народна творчкть найповтше зберегла уявлення давнього украгнця про постання свiту, появу перших рослин та тварин, виникнення стихш, людини, тощо. У той час, коли ще не кнувало писeмностi (докторичний перюд), за допомогою усног словeсностi нашi пращури транслю-вали свое розумтня життетворчих проце^в, зашифровуючи його в образтй систeмi. У статтi розглядаеться iсторiя вивчення зооморфних образiв в украгнськш фольклористищ вiд 30-40 рр. Х1Х столття до сьогодення, вказуеться нарiзноплановiсть трак-тування тваринних символiв у рiзних жанрах усног народног поезп, акцентуеться увага на символц птахiв-дeмiургiв. Саме у поезп зимового календарно-обрядового циклу, як найстаршому пластi украгнського фольклору, ми знаходимо образ птахiв-зачинатeлiв
Article info
Received 16.01.2018 Received in revised form 16.02.2018 Accepted 20.02.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-097-712-50-22 E-mail: kna2013kna@yandex.ua
Науковий вкник ЛНУВМБ iменi С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 86
нашого свту, що утворюе цШсну картину мiфологiчних уявлень наших пращурiв про його початок. У колядках та щедрiвках, зокрема космогошчних, орштообрази займають чшьне мкце. Проаналiзовано зв 'язок образу птаха з двома найдавнШими iдеями-символами - праводи та свтового дерева - найархагчтшими моделями свтопорядку. У той час, коли у народнш поези тших жанрiв орштоморфш образи несуть рiзноманiтне семантичне навантаження, то у космогошчних колядках вони символiзують лише процесс творення, де акт трнання, занурення у праводу - це символ «зачатття» свiту, проникнення i переродження одтег животворчог енергИ в тшу (дея родючостi та плодючостг). Саме у образах сокола та голуба, чистих i добрих ктот, нашi пра-щури бачили зачинателiв усього живого, вважали гх першоджерелом та життедавчою енергieю.
Ключовi слова: украгнський фольклор, зооморфш образи, символ, свШогляд, птахи-демтурги, правода, свтове дерево.
Свпоглядна система украшщв - одна з найбагат-ших та символ1чно наповнених моделей тзнання навколишнього свиу, яка повноцшно себе репрезен-тувала у р1зних видах мистецтва 1 насамперед - у фольклорному пласп. Саме усна народна творчють найповшше зберегла уявлення давнього укра!нця про постання свиу, появу перших рослин та тварин, ви-никнення стихш, людини, тощо. У той час, коли ще не юнувало писемносп (до1сторичний перюд), за допомогою усно! словесносп наш! пращури транслю-вали свое розумшня життетворчих процеав, опоети-зовували та зашифровували !х у м!фолопчш образи та символи.
Одним !з таких засоб1в 1 е зооморфна символи. «Будь-який фольклорний образ е кодом цшо! системи м1фолопчних уявлень, що юнували рашше 1 продов-жують юнувати у сввдомосп сучасно! людини у при-хованих формах» (Pastukh, 2001). А. Нистна ствер-джуе, що вивчення зооморфного образу як спецеф1ч-ного елемента системи традицшних уявлень !з ураху-ванням виявлених особливостей його вживання у р1зному матер!ал (фольклорному, етнограф1чному, лшгвютичному), на р1зних р1внях (м!фолопчному, акцюнальному. «сощальному»), дае тдстави ствер-джувати важливють тваринних образ1в у систем! народного свпобачення (Nikitina, 2002).
Студшвання зообраз1в в украшськш уснш словесносп почалося у 30-40 рр. Х1Х ст., з рукописно! пращ видатного укра!нського славюта 1.Вагилевича «Слов'янська символша», яку охарактеризувала су-часна дослщниця О. Левчук у сво!й розввдщ «Зоо-морфш образи укра!нського фольклору: 1стор1я 1 ме-тодолопя дослвдження» (2011), вважаючи и першим 1 найгрунтовшшим доробком не лише в украшськш фольклористищ, а й у слов'янськш загалом. «Сучасш дослвдники тваринних образ1в, - зазначае О. Левчук, -(за винятком окремих учених) зовам не беруть до уваги теоретичш постулати, яш ще у середит Х1Х столитя розробив укра!нський фольклорист» (Levchuk, 2011). I. Вагилевич уперше поставив на наукову основу анал1з проблеми ушверсальносп тва-ринного образу-символу, де розглянув зоосимволи у зв'язку з шшими символ1чними системами.
Наступний важливий крок у трактуванш тваринно! символши здшснив М.Костомаров у сво!й мапстерсь-к1й дисертаци «Об историческом значении русской народной поэзии»(1843) - першш у цш царит друко-ванш пращ Вш подшив укра!нську фольклорну сим-волшу на п'ять груп, де рослиннш 1 твариннш вщдае найпочесшше м1сце, вважаючи !! найважлившою 1 най розгалужешшою в нашш уснш словесносп.
Кшець XIX столитя ознаменувався появою розвь док про окрем1 види тварин. Так, свп побачили студи
Д. Лепкого «Людов1 в1рування про птахи» (1885) та М. Сумцова про тура, ворону, зайця, мишу та бджш, як1 друкувалися упродовж 1887-1893 рошв в часопи-сах «Киевская старина» та «Этнографическое обозрение» ^ит^, 1887; 1890; 1891; 1893).
Шзтше, починаючи з перших рошв XX столптя, в украшськш наущ про фольклор простежуеться тенде-нщя вивчення зооморфних образ1в у межах певного жанру усно! словесносп: В. Данилов фаш^, 1907) здшснюе анал1з символ1ки птах1в та рослин у голосш-нях, Г. Булашев (Bulashev, 1992) - у легендах, П. Ро-манюк (Romaniuk, 1986) та О. Цвид-Гром (Tsvyd-Нгот, 1999) описують зообрази полкького весшля, а Л. Дунаевська (Dunaievska, 1987) характеризуе !х у величезному казковому матер1ал1.
На початку XXI столптя в украшськш фольклористищ з'являються дисертацшш дослщження образу зозул1 Н. Пастух (Pastukh, 2001) та хтошчних тварин В. Пономаренка (Ропотагепко, 1999). Щкавими мето-долопчно е грунтовш студИ образу коня О. Левчук ^Лик, 2010; 2011).
Як бачимо, в укра!'нськ1й науц1 про усну словес-н1сть упродовж двох столпь проведена величезна, титан1чна робота, однак ще й дос1 нема одше! синте-зовано! прац1, яка б охоплювала увесь р1зновид зооб-раз1в у вс1х жанрах народно! поези.
Предметом нашо! розв1дкн е птахи-дем1урги у ко-лядкових переказах украшщв, !х роль у св1тотворчому процеа. Саме у поезИ зимового календарно-обрядового циклу, як найстар1шому пласп укра!нсь-кого фольклору, ми знаходимо образ птах1в-зачинател1в нашого свиу, що утворюе цшсну картину м1фолопчних уявлень наших пращур1в про його початок. М. Грушевський у свош «1сторп укра!'нсько1 л1тератури» (1924) про важливють, арха!чн1сть та законсервовашсть зимових календарно-обрядових п1сень писав: «Колядковий репертуар став зб1рником, арх1вом нашо! поези, в котрш т1льки по спшьносп мотив1в та по р1зним зверхн1м мотивам, як напр., в1р-шовий ритм або рефрен, дослвдник п1знае те, що належало до весняного, до купальського, до обжинково-го циклу 1 що зацшло тут в невеликих, розум1еться, останках, в фрагментах, включених до колядки, до щедр1вки, то як ешзод, та урятувалося тим чином в1д повно! загибел1» (Hгushevskyi, 1993).
У колядках та щедр1вках, зокрема космогон1чних, як1 е сукупшстю м1фолог1чних уявлень наших пращу-р1в про становлення навколишнього св1ту, його початок, орнпообрази займають чшьне м1сце. Насамперед птах1в пов'язують з двома найдавшшими !деями-символами - праводи та свпового дерева - найарха!ч-н1шими моделями св1топорядку з його чпкою структурою. За Н. Лисюк, вихщна св1тобудова, представле-
HayRobHñ вкник ЛHУBMБ iiaem C.З. ^идишто, 2018, т 20, № 86
та y кoлядкax, - це «впoрядкoвaнa (цeнтрoвaнa), no-ряд iз кoнcтaнцieю вiдcyтнocтi дeякиx нeoбxiдниx для люд^того життя cклaдникiв («не бyлo нi нeбa, нi зeмлi», a тaкoж cвiтлa, coнця), iмплiцитнo пocтyлю-eтьcя нaявнicть нeoбxiдниx пeршoeлeмeнтiв i crnxrn, причoмy cиcтeмнo oргaнiзoвaниx: це пeршooкeaн, y цeнтрi якoгo виcoчie пeршoдeрeвo, де звили гнiздeчкo птaxи-дeмiyрги» (Lysiuk, 2001).
Пoчнeмo з прaвoди. 1дея пeрвicниx вoд y ^лидто-виx пeрeкaзax мae тaкi rnocraci: мoрe, oзeрo, биcтрi рiки, криниця, „n^aM, мoрe ceрeд ширoкoгo голя, яке yтвoрилocя з рocи, щo впaлa з нeбa чи рaйcькoгo де-рeвa, блaгoдaтнi вoди зi cлiз Гocпoдa, y якиx Твoрeць кyпaeтьcя, нaдaючи цим вoдaм cвятocтi, caкрaльнocтi. У кocмoгoнiчниx мiфax мoрe «чoрнe», «cинe», «тем-неньке», Дyнaй - «тиxий» i «глибoкий». Уи цi oзнaки вкaзyють нa aвтeнтичнicть oбрaзy прaвoди тa йoгo нaцioнaльнy oкрacy (гeoгрaфiчний чинник: yкрaïнcькe Чoрнe мoрe, рiчкa Дyнaй тoщo). C^e y циx вoдax бoжi д^ дiлaютьcя, з ниx птaxи-дeмiyрги, шршючи, дicтaють нeoбxiднi cвiтoтвoрчi елементи - «три тори-cтi», «три пoжитoньки», з якиx yтвoрюeтьcя земля, небе^ cвiтилa, з'являютьcя життeвo нeoбxiднi ^o-дукти: житo i пшениця, тoщo:
Юж ce впycтили в глибoкe мoрe, B глибoкe мoрe та c^oe днo, Bинecли нaм (вни) три пoжитoньки. Перший пoжитoк - вoзимo житo -Boзимo жито людям та xлiбeць. ДРУГИЙ пoжитoк - ЯРУ пшeничeнькy, Яру пшениченьку нa прocкiрoнькy. Трeтiй пoжитoк - зелену трaвy, Зелену трaвy для xyдoбoньки.. .(Гн.,113) (Hrushevskyi, 1993)
З ocoбливим пieгизмoм i пoвaгoю дaвнi y^arn^ cтaвилиcя дo вoди як дo пeршoджeрeлa ycьoгo живo-гo, щo пiзнiшe oтримaлo xриcтиянcькe нaшaрyвaння тa пeрeрocлo, зoкрeмa, в oбряд т^вяти вoди нa №р-дaн.
Cимвoлiкa cвiтoвoгo дeрeвa тривoжилa уми y^arn^R^ дocлiдникiв ще з ceрeдини Х1Х cтoлiття (M. Kocтoмaрoв, О. Beceлoвcький, M. Cyмцoв, M. Дрaгoмaнoв), aлe нaйбiльшoï вaги цiй прoблeмi тадав M. Грyшeвcький, якoмy вдaлocя cиcтeмaтизyвa-ти тa кoнкрeтизyвaти думки шпереднишв. Зaзвичaй cвiтoвe дeрeвo в y^a^^^x кoлядкax мae тaкий ви-гляд: cocнa, ялинa, дуб, явiр, яблуньта, винoгрaднa лoзa, рoжa, кoлocки пшенищ, винoгрaд. Це мoжe бути як oдинoкe дeрeвo, тaк i дого триeдинicть (три явo-рoньки, три кoлocки пшeницi, тoщo). Хoчa ва цi rno-cтaci - це прeдcтaвники yкрaïнcькoï флoри, aлe <«a cими звичaйними дeрeвaми cтoïть, oчeвиднo, oбрaз дeрeвa iдeaльнoгo, cимвoлiчнoгo, «рaйcькoгo дерева» - дeрeвa життя..., щo cплинyлo биcтрими рiчкaми, нecyчи та co6í рoдинy, кoтрiй aдрecyeтьcя вeличaльнa пicня» (Hrushevskyi, 1993).
Рaйcькe дeрeвo у кocмoгoнiчниx кoлядкax перебу-вae у цeнтрi: ceрeд мoря, техред пoдвiр'я, у цeнтрi caдy-гoрoдy, тoщo, щo рoбить йoгo caкрaльним, дaв-ньoю, пeрвicнoю вiccю вcecвiтy. Через тaкий cимвoлi-чний oбрaз нaшi прaщyри пoяcнювaли cтрyктyрy cвi-тoбyдoви, де рaйcькe дeрeвo бyлo дого мoдeллю i
пocтaвaлo з caмoгo пoчaткy прoцecy твoрeння, «iз пeрвoвiкa». Boнo прaдeрeвoм у вeличaльниx mcE^x не нaзивaeтьcя, aлe вдея röro пeрвoбyття i прaчacy, в ятому вoнo пeрeбyвae, зaзнaчaeтьcя: «зa прaвoрiть-ми», «з нaщaдa cвiтa». К Cocemo, aвтoр yнiкaльнoï в yкрaïнcькiй фoльклoриcтицi прaцi «Kyльтyрнo-icтoричнa шагать Рiздвa i Щeдрoгo вeчoрa» (1928), рaйcькe дeрeвo йменуе дeрeвoм життя, 6o «^до при-нocить, cпливaючи вoдaми нa cвiт, a6o рocтyчи ceрeд «чиcтoгo пoля» (прaвдивoгo прocтoрy) нa земли -живучу твaр: птицi, пoли, звiринy i люд^ку рщню..., a в щeдрiвкax як arae^ любoви й yрoжaйнocти в^го живoгo cтвoрiння нa cвiтi та рoдючocтi людcькoгo рoдy» (Sosenko, 1994).
Oбрaз cвiтoвoгo дeрeвa приcyтнiй i в rnmax фoльк-лoрниx жaнрax: у вecнянкax, oбжинкoвиx пicняx, веальнш oбрядoвiй пoeзiï, тoщo. А ще oдним пiдтвeрджeння нeвипaдкoвocтi йoгo cимвoлiки e yкрaïнcькa вишивкa, зoкрeмa зoбрaжeння прaдeрeвa нa вeciльниx рyшникax у виглядi квiтyчoгo дeрeвa, кyщa a6o квiтки у гoрщикy. Cтaючи та такий рушник, нaрeчeнi викoнyвaли oбряд пeрexoдy, який стм-вoлiзyвaв yтвoрeння нoвoï рoдини, влacнoгo мiкрo-кocмocy.
Рaйcькe дeрeвo мae чiткy структуру, cклaдaeтьcя з трьox (caкрaльнe чиcлo) чacтин: кoрiння, cтoвбyрa тa вeрxy з гiллям. Koрiння cимвoлiзye пвдземний, темний cвiт, cтoвбyр - земнее життя, a вeрxiвкa - це бoжe-cтвeннa, нeбecнa cфeрa, та якш знaxoдилocя гнiздo -cимвoл зaрoджeння, пoчaткy вcecвiтy у фoльклoрниx cиcтeмax рiзниx нaрoдiв. Цi три cфeри нaceляли рiзнi прeдcтaвники фayни, якi мaли рiзнe ceмaнтичнe нaвaнтaжeння.
У кoрiннi жили xтoнiчнi icrora: змiï, гaди, ящiрки, - yocoблeння нeбeзпeчниx, пoтвoрниx, нeчиcтиx icтoт, щo в yявi нaшиx прaщyрiв acoцiювaлocя з пiдзeмнoю cтиxieю, мaлoвiдoмим, тому i cтрaшним пoтoйбiччям.
Cтoвбyр, средину cвiтoвoгo дeрeвa, oблюбyвaли: ведмвдь - чoлoвiчий oбрaз з яcкрaвoю шлюбдою стм-вoлiкoю, зaeць - до^й eрoтичнoï ceмaнтики, бджoли -«6om птaшки», як1 вирoбляють мед, дордоний дaрy-нoк людям.
Птaxи - це мeшкaнцi вeрxy рaйcькoгo дeрeвa. B^ кoриcтaння тoгo чи iншoгo oрнiтoмoрфнoгo oбрaзy зyмoвлeнe cпocтeрeжeнням ташт прeдкiв зa ïx доведшею, кoльoрoм тр'я тa пeрioдoм aктивнocтi (чac дoби). Тaк cфoрмyвaлacя oпoзицiя чиcтий - нeчиcтий, де нaрoднa cвiдoмicть нeчиcтими ввaжae яcтрyбa, шулшу, гaлкy, крyкa, вoрoнa, coвy, пyгaчa, кaжaнa, cичa, гoрoбця, a дo чиcтиx зaчиcляe лелеку, лacтiвкy, зoзyлю, чaйкy, лебедя, гoлyбa, coкoлa, oрлa, жaйвoрo-нкa, тoщo. «У фoльклoрi чиcтi птaxи - це ютоти, cтвo-рeнi Бoгoм, лaгiднi, дошрш, пoмiчники людини, Icyca Хриcтa, Бoжoï Maтeрi, aпocтoлiв, тoщo. Haтoмicть нечист! птaxи - пoрoджeння «нeчиcтoгo» - xижi, ^o-вoжeрливi icтoти, щo шкoдили Cпacитeлю (Бoгoвi, Бoгoрoдицi, aпocтoлaм), не дoтримyвaлиcя xриcтиян-cькиx зanoвiдeй» (Ukrainska folklorystyka, 2008).
У кoлядкoвиx мiфax птaxи здeбiльшoгo нaдiлeнi cвiтoтвoрчoю фyнкцieю. Boни - не лише мeшкaнцi рaйcькoгo дeрeвa, a й ^6a, щo нaближae ïx дo Твoрця. Boни, нacaмпeрeд, дeмiyрги. Зa K. Coceнкoм, cвiт не
Науковий вкник ЛНУВМБ iMeHi С.З. Гжицького, 2018, т 20, № 86
виник сам по co6i, i «хоча була праматер1я, тобто правода чи праокеан («1'дна водонька», «сине море». Дунай), хоча було i прадерево, - та треба було чинни-ка понад них, щоб праводу для cвiтo творчого дша ужити та щоби розбудити до життя зарoдкoвi сили природи» (Sosenko, 1994).
Таким каталiзатoрoм, рушiем у народному свгго-глядi е саме птахи, а у зимовш календарно-обрядовш поези - це голуб та сокш (орел). I праморе, i cвiтoве дерево перебували у статичному, мертвому сш, «поки не злетши на зелений явiр чи на черемушку серед моря три голубоньки та не збудили вcеcвiтньoгo сви-таннячка раннього. Цi збудильники почину свиа i вiдтак його творщ це, по виразнiй думцi народу, вер-хoвнi, духoвнi ества всесвпу; це добра сила, як1й сви завдячуе життя» (Sosenko, 1994).
I сокола (орла), i голуба надшили украшщ виключно позитивною характеристикою, оскшьки вони е демiургами великого добра - навколишнього свиу, а у такому величному прoцеci виключена участь злих, темних сил. У космогошчних колядках нема навпъ натяку на дуалiалiзм. На вiдмiну ввд фольклорное' прози (казки, перекази, легенди), в рiздвянiй поези дoмiнуе моноте1'стичний cвiтoгляд, коли творчий про-цес знаходиться у протекцп Бога або його трансфор-мованих пoмiчникiв - птахiв, ангелiв. Орнiтoмoрфнi образи е демiургами землi, неба з його свпилами та вciх неoбхiдних людиш пожитков. Цiкавий приклад творчого процессу гoлубами-демiургами дае одна iз колядок Гнатокового корпусу:
Коли не било з нащада свпа,
Тогди не било неба ш землi,
Ано лем било синее море.
А серед моря зелений явiр.
На явороньку три голубоньки,
Три голубоньки радоньку радять,
Радоньку радять, як cвiт сновати:
Та спустимося на дно моря,
Та дютанемо дрiбнoгo пicку -
Дрiбний пicoчoк пociемo ми,
Там нам ся стане чорна землиця.
Та дютанемо золотий камiнь -
Золотий камшь пociемo ми,
Та нам ся стане яснее небонько.
Ясне небонько, свпле соненько.
Свiтле соненько, ясен мюячик,
Ясен мicячик, ясна зiрниця,
Ясна зiрниця, дрiбнi звiздoчки (Гн., 112)
(Hrushevskyi, 1993).
У той час, коли у народнш поези шших жанрiв oрнiтoмoрфнi образи несуть рiзнoманiтне семантичне навантаження, то у космогошчних колядках вони cимвoлiзують лише процесс творения. Птахи-демiурги, хоча вони не водоплавщ пiрнають на дно праморя, щоб дютати cвiтoтвoрчий матерiал як мат-рицю для всесвпу, вони його заciвають (вiдoбраження землеробського свпогляду). Творчий акт пiрнаиия, занурення - символ «зачатття» cвiту, проникнення i переродження одше! животворчо! енергп в iншу (iдея рoдючocтi та плодючосп).
Сокола (орла) давнi украшщ асоцшвали з царем, королем саме за його величшсть, грацш та висоту
польоту. Якщо високо лпае, то наближений до Бога, неба, отже сакральний, святий. Саме тому вш надше-ний функцiею демiурга, без якого б не ввдбувся свпо-творчий процесс. Здебiльшoгo сокш у колядкових мiфах сивий («сив соколонько»). Це не лише забарв-лення пiр'я, передуciм - це символ первинносп, поча-ткoвocтi, давнини та мудросп, бо лише мудрещ мо-жуть бути джерелом всесвпу, його демiургами (Господа у християнськш традици також зображуеться сивим мудрецем).
Трохи пiзнiшим oрнiтoмoрфним образом можна вважати голуба (гoлубiв), який надiлений тими ж, як i сок1л, якостями та виконуе ту ж функщю творця. Вiн також сивий i також долучаеться до процесу пiрнаиня та заciвання (землеробський cвiтoгляд). Образ голуба у колядках вже мае дещо християнське нашарування i досить часто трансформуеться у ангелiв.
Таким чином, можна стверджувати, що величез-ний пласт укранського фольклору, зокрема пoезiя зимового календарно-обрядового циклу, найпoвнiше зберегла первюш, мiфoлoгiчнi, дохристиянськ1 уяв-лення про свиотворчий процес, нiби законсервувала у колядковш фoрмi дохристиянський cвiтoгляд украшщв, де головну роль демiургiв виконують птахи -coкiл та голуб. Саме у образах цих чистих i добрих ютот нашi пращури бачили зачинателiв усього живого, вважали 1'х першоджерелом та життедавчою енер-гiею.
References
Bulashev, H. (1992). Ukrainskyi narod u svoikh lehendakh, relihiinykh pohliadakh ta viruvanniakh. Kosmohonichni ukrainski narodni pohliady ta viruvannia. K. (in Ukrainian). Hrushevskyi, M. (1993). Istoriia ukrainskoi literatury: V 6
t. 9 kn. K.: «Lybid» (in Ukrainian). Danilov, V. (1907). Simvolika ptic i rastenij v ukrainskih
pohoronnyh prichitanijah. K. (in Russian). Dunaievska, L. (1987). Ukrainska narodna kazka. K. (in Ukrainian).
Kostomarov, M. (1994). Ob istoricheskom znachenii russkoj narodnoj pojezii. Slov'jans'ka mifologija. K. (in Russian).
Levchuk, O. (2010). Dyvokin v ukrainskykh obriadovykh pisniakh. Narodna tvorchist u prostori ta chasi (Materialy naukovoi konferentsii v ramkakh VI mizhnarodnoho festyvaliu ukrainskoho folkloru «Berehynia^»). K.: Mystetske obiednannia «Teren^> (in Ukrainian).
Levchuk, O. (2011). Zoomorfni obrazy ukrainskoho folkloru: istoriia i metodolohiia doslidzhennia. Suchasni problemy movoznavstva ta literaturoznavstva (Zbirnyk naukovykh prau). 15, 173-178 (in Ukrainian). Lysiuk, N. (2001). Tekhnolohii tvorennia v ukrainskykh kosmohonichnykh koliadkakh ta lehendakh. K., 245252 (in Ukrainian). Nikitina, A. (2002). Kukushka v slavjanskom fol'klore.
SPb. (in Russian). Novykova, M. (1993). Komentar. Novykova. Ukrainski zamovliannia. K., 199-306 (in Ukrainian).
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 86
Pastukh, N. (2001). Zoomorfni obrazy v ukrainskomu folklori. Obraz zozuli. Avtoref. dys... kand. filol. nauk. Lviv (in Ukrainian).
Pastukh, N. (2001). Fenomen zoolohizmu u mifolohii ta kulturi (teoretychnyi aspekt). Z yoho dukha pechattiu... Zbirnyk naukovykh prats na poshanu Ivana Denysiuka. 2, 114-122 (in Ukrainian).
Ponomarenko, V.V. (1999). Evoliutsiia khtonichnoho obrazu v ukrainskomu folklori. Avtoref. dys... kand. filol. nauk. K. (in Ukrainian).
Romaniuk, P. (1986). Zoomorfni motyvy u tradytsiinomu poliskomu vesilli. Narodna tvorchist ta etnohrafiia. 3, 32-38 (in Ukrainian).
Sumcov, N.F. (1890). Voron v narodnoj slovesnosti. Jetnograficheskoe obozrenie. M., Kn. 4 (in Russian).
Sumcov, N. (1891). Zajac v narodnoj slovesnosti. Jetnograficheskoe obozrenie. M., Kn. 10 (in Russian).
Sumcov, N. (1893). Iz skazanij ob pchelah. Jetnograficheskoe obozrenie. M., Kn. 17 (in Russian).
Sumcov, N. (1891). Mysh' v narodnoj slovesnosti. Jetnograficheskoe obozrenie. M., Kn. 8 (in Russian).
Sumcov, N. (1887). Tur v narodnoj slovesnosti. Kievskaja starina. (in Russian).
Sosenko, K. (1994). Kulturno-istoiychna postat Rizdva ta Shchedroho vechera. K.: Sinto (in Ukrainian).
Ukrainska folklorystyka (2008). Slovnyk-lovidnyk. Ukladannia i zahalna redaktsiia Mykhaila Chornopysko-ho. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky (in Ukrainian).
Tsvyd-Hrom, O. (1999). Zoomorfna symvolika u vesilnii obriadovosti Zakhidnoho Polissia. Problemy slavistyky: Naukovyi chasopys Volynskoho derzhavnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. 3-4, 56-60 (in Ukrainian).
