CC BY
56
Васыльчак С.В., Жидяк О.Р., Стручок Н.М. Оценка эффективности развития торговых предприятий Украины
Определены макро- и микроэкономические факторы влияния на деятельность торговых предприятий. Проведена оценка эффективности деятельности торговых предприятий на основе их финансово-экономических показателей.
Vasil'chak S.V., Zhidyak O.R., Struchok N.M. Estimation of efficiency of development of point-of-sale enterprises of Ukraine
Certainly macro- and microeconomical factors of influence on activity of point-of-sale enterprises. The estimation of efficiency of activity of point-of-sale enterprises is conducted on the basis of their finansovo-ekonomichnikh indexes.
УДК 338 Проф. О.€. Кузьмт, д-р екон. наук;
асист О.В. Грабельська - НУ "Львiвська полтехшка"
ЗНАЧЕННЯ ПЛАНУВАННЯ В ПРОЦЕС1 МЕНЕДЖМЕНТУ
Охарактеризовано значення планування у процес менеджменту, запропонова-но класифшащю планування i плашв. Проаналiзовано переваги та недодши планування. Встановлено, що стшюсть та стабшьшсть тдприемницьких структур забезпе-чусться завдяки ефективному господарюванню. Тому виникла потреба пошуку шля-хiв тдвищення ефективносп планування. Перспективою подальших дослiджень е розроблення оптимально! моделi планування розвитку.
Ключов1 слова: планування, принципи планування, управлшня, розвиток, план.
Постановка проблеми та и зв'язок iз важливими науковими та практичними завданнями. В умовах переходу вщ адмшютративно-коман-дно! до ринково! системи господарювання важливу роль вщграе планування, оскшьки без необхщних розрахунюв, обгрунтування 1 визначення перспектив, передбачення р1зних змш, важко вижити в умовах конкурентно! бороть-би. Досвщ закордонних та укра!нських шдприемств доводить, що недооцшю-вання рол1 планування в умовах ринку найчастше призводить до значних економ1чних втрат. У сучасних умовах господарювання шдприемства не мо-жуть стабшьно функцюнувати, якщо не будуть ефективно планувати свою дь яльшсть, здшснювати зб1р та анашз шформацп про стан цшьових ринюв та про власш можливость
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано ви-р1шення ще1 проблеми. Ефективне управлшня оргашзащею, спрямоване на тдвищення продуктивност пращ, зростання !! 1мщжу в зовшшньому середо-вищд, запобшання витратам 1 зменшення ризику, неможливе без планування. Планування передбачае розроблення цшей 1 завдань, визначення найкращих метод1в 1 способ1в реашзацп плашв для досягнення поставлених цшей. Варто зазначити, що при юнувант будь-яко! системи господарювання, планування розвитку шдприемства як проводилося, так 1 буде проводиться, лише будуть змшюватись форми документацп, методи обгрунтування управлшських рь шень, порядок !х прийняття. Сутшсть планування полягае в конкретизацп щ-лей розвитку шдприемства, у визначенш господарських завдань, засоб1в та термш1в !х досягнення; у забезпеченш сприятливих умови для нормального функщонування \ розвитку шдприемств. Питання класифжацп вид1в плану-
вання та дослщження значення планування розвитку розглянуто у працях ба-гатьох як вггчизняних, так i зарубiжних науковщв: Р. Акоффа, I. Ансоффа, В. Архшова, О. Вiханського, П. Друкера, В. Ефремова, О. Кузьмiна, Л. Мельника, В. Пономаренка, С. Попова, З. Шершньово!.
Мета роботи. Дослщження ще! проблеми зумовлюе постановку таких цшей: уточнити сутнiсть поняття "планування"; розробити видову класифжа-щю планування та планiв.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обгрунтуван-ням отриманих наукових результатiв. Серед економ1ст1в немае наразi едино! думки щодо сутностi планування. Рiзнi лiтературнi джерела подають не-однозначш визначення поняття "планування" [1-3]:
• процес вироблення i прийняття ршень, як дають змогу забезпечити ефек-тивне функцюнування i розвиток тдприемства в майбутньому;
• аналiтична робота над визначенням цiлей, як тдприемство мае досягти за певний промшок часу та способiв !'х досягнення;
• вид управлшсько!' дiяльностi, який визначае перспективу i майбутнiй стан оргатзаци, шляхи i способи його досягнення;
• процес конкретизации цшей розвитку тдприемства, який проявляеться у виз-начент цiлей, засобiв та способiв !'х досягнення.
Планування розвитку тдприемства - важлива умова його виживання в умовах ринково! економжи. Планування з'явилось на певному еташ процесу еволюцшного розвитку i розглядаеться як цшсна система. Системний характер планування проявляеться в тому, що вс види плашв, як розробляються на шдприемсга, повинш становити цшстсть, яка складаеться з1 взаемоза-лежних частин, кожна з яких робить свш внесок у функцюнування системи. Система планування пройшла ряд фаз (етатв), змша яких зумовлювалася змшою д1яльност1 шдприемств. Виокремлюють чотири таю фази [2, с. 4-5]:
• I фаза - поточне планування та бюджетування - була початковим етапом, коли економша розвивалась б^ш-менш стаб^но. Ознаки: контроль i управ-лiння "за вщхиленнями" факту вiд "плану"; короткостроковiсть платв (до року); внутрiшня спрямованiсть, тдприемство було закритою системою; спрямованiсть плану - на поточну прибутковiсть;
• II фаза - екстраполяцшне планування - виникло в серединi XX ст., коли вщ-значено висок темпи розвитку товарних риншв, високу передбачуванiсть по-дiй на них. Ознаки: довготермшове планування, для якого з'явились уже умо-ви; планування ввд досягнутого рiвня до зростання; основа такого планування - екстраполяцшт прогнози з урахуванням дп факторiв у минулому; вико-ристання економiко-математичних моделей; зовнiшня i внутршня спрямова-нiсть, пiдприемство стае вщкритою системою; спрямованiсть плану - як на поточну, так i на майбутню прибутковiсть.
• III фаза - стратепчне планування - виникло напришнщ 60-х рошв XX ст. в умовах свггово!' економiчноl нестабшьност!, коли передбачити, що буде з тдприемством завтра, - важко.
• IV фаза - стратепчне управлшня. Особливо нагально постала проблема ре-атзаци стратегiчних планiв. Цим власне i зумовлена поява ново!' фази - фази стратепчного управлiння, яка розглядае його i реалiзацiю стратепчних пла-нiв (стратегiчне управлiння) як одне цше - це стратепчний менеджмент.
Проте поняття стратепчне управлiння можна розглядати як сучасну модифжащю корпоративного планування. Корпоративне планування з'яви-лось в США, а у 80-х роках стало характерним для свггово1 економжи. Його розвиток був зумовлений змшами концепцш управлiння, якi супроводжува-лись посиленням конкуренци, структурними та технологiчними змшами в економщ, появою нових складшших завдань, що необхiдно було виршувати швидко та ефективно.
Для сучасного етапу планування характерним е те, що шдприемства самостiйно визначають цш ефективного функцiонування та обирають ращ-ональнi шляхи та методи досягнення результата свое! дiяльностi. Треба за-уважити, що в сучасних умовах господарювання змшюються завдання та принципи планування, проте незмшною залишаеться необхщшсть викорис-тання на практицi щей i технологiй планування.
Особливiстю сучасного стратепчного менеджменту е те, що значну увагу придшяють ринковим можливостям пiдприемства, пошуку шляхiв ix реалiзацiï. Ансофф I. розглядае стратегiчне планування як управлшня планами, а стратепчний менеджмент - як управлшня результатами [6].
У теори планування шд розвитком прийнято розумгги вщповщт змь ни iснуючоï виробничоï або економiчноï системи, досягнення необxiдного ïï росту та оновлення окремих шдсистем або ix частин. Рiст i розвиток, на пог-ляд Р.Л. Акоффа, - не одне й те саме. Зрют може вщбуватися з розвитком або за його вщсутность У бшьшосл випадкiв зростання означае тдвищення роз-мiрiв або числа об'екта. Обмеження зростання не обмежуе розвиток. Розвиток - це процес, у якому збшьшуються можливост та бажання шдивща задо-вольняти сво!" бажання i потреби шших людей. Воно бiльшою мiрою сто-суеться того, як багато може зробити людина або оргашзащя, нiж до того, що вони вже володшть, якого економiчного стану або рiвня досягли до вщповщ-ного перiоду свого iснування [6].
Планування спираеться на основш положення - принципи планування, як визначають характер i змют здшснення планово1' дiяльностi шд-приемства. ïx дотримання створюе сприятливi передумови для ефективного розвитку шдприемства i знижуе ризики негативних результата планування. Основш принципи планування взаемопов'язаш та переплетет мiж собою i сприяють досягненню найкращих економiчниx показникiв на шдприемствь
Вперше загальнi принципи планування сформулював А. Файол. Ос-новними вимогами до розробки програми дш та плашв шдприемства, на його думку, е п'ять принцишв [4, с. 17]: принцип необхщност планування (пов-сюдне та обов'язкове застосування плашв при виконанш будь-якого виду трудово1' дiяльностi); принцип едностi планiв (розроблення загального або зведеного плану соцiально-економiчного розвитку пiдприемства, тобто всi роздши рiчного плану повиннi бути тюно пов,язанi в единий комплексний план); принцип безперервност планiв (що на кожному пiдприемствi процеси планування, оргашзаци та управлiння виробництвом, як i трудова дiяльнiсть, е взаемопов'язаними мiж собою i повиннi здiйснюватися постшно i без зу-пинки); принцип гнучкост планiв (пов'язаний з безперервшстю планування i припускае можливiсть коригування встановлених показниюв i координаци
nnaHOBO-eKOHOMÏ4HOÏ дiяльностi тдприемства); принцип to4hoctï плашв (визначаеться багатьма факторами, як зовшшшми, так i внутрiшнiми. Але в умовах ринковоï економiки точнiсть плашв важко дотриматися. Тому ко-жен план складаеться з такою точшстю, яку бажае досягти саме тдприемство, з урахуванням його фшансового стану, положення на ринку й ш-ших чинникiв).
У сучаснш практицi планування, крiм розглянутих класичних, широку популярнiсть мають загальноекономiчнi принципи [4, с. 18]: принцип ком-плексност (на кожному пiдприемствi результати економiчноï дiяльностi рiз-них шдроздшв багато в чому залежать вщ рiвня розвитку технiки, техноло-riï, органiзацiï виробництва, використання трудових ресуршв, мотивацiï пра-цi, прибутковостi та шших факторiв. Усi вони утворюють цiлiсну комплексну систему планових показниюв, так що будь-яка кiлькiсна або яюсна змiна хо-ча б одного з них приводить, зазвичай, до вщповщних змш багатьох шших економiчних показникiв); принцип ефективностi (вимагае розроблення такого варiанта виробництва товарiв i послуг, який за юнуючих обмежень вико-ристовуваних ресурЫв забезпечуе отримання найбiльшого економiчного ефекту); принцип оптимальност (необхiднiсть вибору кращого варiанта на всiх стадiях планування з декшькох можливих альтернатив); принцип про-порцiйностi (збалансований облiк ресурЫв i можливостей пiдприемства); принцип науковост (облiк останнiх досягнень науки i техшки); принцип де-талiзацiï (деталiзацiя ступеня глибини планування); принцип простоти i яс-ностi (вiдповiднiсть рiвню розумiння розробникiв i користувачiв плану).
Поряд з розглянутими найважлившими принципами планування, ве-лике значення в ринковш економiцi мають принципи участ та холiзму, якi розробив Р.Л. Акофф. Принцип участ показуе активний вплив персоналу на процес планування. Вш припускае, що шхто не може планувати ефективно для когось шшого. Краще планувати для себе - неважливо наскшьки погано, шж бути планованим iншими - неважливо наскшьки добре. При цьому головне завдання професшних плановиюв полягае у стимулюванш та полегшеннi планування шшими для себе. Принцип холiзму складаеться з двох частин: координащя та iнтеграцiя. Координацiя встановлюе, що дiяльнiсть жодноï частини пiдприемства не можна планувати ефективно, якщо ïï виконувати не-залежно вiд шших об'екпв цього рiвня, а виникли проблеми необхiдно вирь шувати спшьно. Iнтеграцiя визначае, що планування, здшснюване незалежно на кожному рiвнi, не може бути настшьки ж ефективним без взаемозв'язку планiв на вЫх рiвнях. Тому для ïï виршення необхiдна змiна стратегiï iншого рiвня [4, с. 19].
Планування е оргашзацшним початком процесу реалiзацiï цшей тдприемства, який враховуе як зовшшш, так i внутршш фактори, що забезпе-чують сприятливi умови для ефективного функцюнування i розвитку шдприемств. Проведет дослщження та проаналiзованi пращ рiзних науковцiв дають змогу запропонувати класифiкацiю видiв планування [3-5]:
1. Залежно вiд обов'язковост планових завдань:
• директивне (процес прийняття ршень, яю мають обов'язковий характер для
об'екив планування);
• щдикативне (розповсюджена форма державного планування макроеконом1ч-ного розвитку).
2. Залежно вщ термiну, на який складаеться план, i ступеня деталiзацiï пла-нових розраxункiв:
• довготермшове (понад 5 рошв);
• середньотермшове (вщ 2 до 5 рошв);
• короткотермшове (до 1 року).
3. За масштабом передбачення перспектив органiзацiï:
• стратепчне (ор1ентуеться на довготривалу перспективу i визначае основы напрями розвитку об'екта господарювання);
• тактичне (лопчне продовження стратепчного планування i спошб реал1зац11 стратеги).
4. За черговютю в часi виокремлюють:
• упорядковане (за якого пiсля завершення одного плану розробляють iнший);
• перехщне (пiсля зашнчення певного запланованого термiну план продов-жуеться на наступний перiод);
• позачергове (план розробляють за необхвдносп, наприклад у разi ре-конструкцп або санацiï шдприемства).
Планування забезпечуе документальне вiдображення процесу вироб-ничо-господарсько1' дiяльностi пiдприемства. У планах вщображаються всi прийнятi управлшсью рiшення, мiстяться обгрунтоваш розрахунки обсяпв виробництва i продажiв продукцiï, проводиться економiчна оцiнка витрат i ресурЫв, а також кiнцевиx результатiв виробництва.
Аналiз лiтературниx джерел та власш дослiдження дають змогу класи-фжувати плани за такими ознаками [4-6] :
1. За термшом складання:
• довготермiновi (10-25 рок1в);
• середньотермiновi (3-10 рок1в);
• короткотермiновi (1-3 роки).
2. За об'ектами господарювання:
• державнi (зокрема регюнальт, республiканськi, обласнi i мутципальт);
• внутрiшньофiрмовi.
3. За критерiем широти оxоплюваноï сфери:
• стратепчт (визначають головнi цiлi органiзацiï, стратегш придбання та ви-користання ресуршв для досягнення цих цiлей);
• оперативт плани (у яких стратепя деталiзуеться у розрахованих на короткий термш рiшенняx).
4. За ступенем визначення параметрiв:
• детермiнованi (з ч^ко визначеними параметрами);
• вiрогiднiснi (з нечiткими параметрами).
5. За мiрою конкретизацiï:
• завдання (мають ч^ш, однозначнi, конкретно визначенi цш);
• орiентири (мають характер напрямку дiй).
6. За тимчасовою орiентацiею:
• реактивнi (орiентованi на за^плення досягнень минулого);
• iнактивнi (шертт за планованими дiями);
• преактивш (з високим р1внем активност!, спрямованим на штотне перетво-рення дшсност1).
7. За призначенням:
• директивы (обов'язков1 для виконання);
• щдикативш (рекомендащйш для виконання).
8. За масштабом цшей:
• стратепчш (передбачають глобальш цш);
• б1знес-плани.
9. За конкретною установкою:
• функцюнальт (призначет для впровадження управлшських ршень у сфер1 д1яльносп ф1рми);
• одноразов! (створюються з упровадженням якого-небудь проекту програми);
• стаб1льш (утримуюч1 розробку конкретних указ1вок для регулярно повторю-ваних операцш типового характеру).
10. За змютом господарськоï д!яльност!:
• науково-дослщницьких та дослщницько-конструкторських робгг;
• виробництва i збуту;
• матер1ально-техшчного постачання;
• фшансов1.
11. За ступенем охоплення об,ектiв:
• загальний план тдприемства;
• плани окремих його тдроздшв.
Запланувати д!яльшсть пiдприемства означае скласти план його функцюнування i розвитку й надаш контролювати його виконання. Планування д!яльност тдприемства полягае в обробщ шформаци з обгрунтуванням майбутнiх дш i у визначеннi найкращих спосо6!в досягнення намiчених шд-приемством цшей.
Планування мае як переваги, так i недолжи. Розглянемо переваги планування [3, 7]: визначае перспективу i майбутнш стан оргашзаци; сприяе оперативному виршенню проблем, як! виникають у процес виробничо-госпо-дарсь^' д!яльност пiдприемства; стимулюе органiзацiю, координацш, моти-вацiю працi; покращуе координацш дш керованоï системи; сприяе ращ-ональному розподшу ресурсiв; забезпечуе суб'ект господарювання необхщ-ною iнформацiею. Недолшами планування е: нечiтке виявлення цшей розроб-лення планiв; значнi витрати сил, часу, засобiв на розроблення плашв; узго-дження, затвердження, уточнення, шдтримка стабiльностi планових показни-юв; неможливiсть вiдобразити у планi уЫх ризиюв, як! можуть виникнути у виробничо-господарському процесц недосконала система стимулювання пра-щвниюв, як! беруть участь у розробленш та виконаннi плашв.
Висновки та перспективи подальших дослвджень. Наостанок варто зауважити, що в сучасних умовах реформування економжи спостер^аеться порушення сформованих господарських зв'язюв i звичних методiв роботи пiдприемств, що зумовлюе попршення фiнансового стану шдприемств. Стшюсть i стабiльнiсть пiдприемницьких структур забезпечуеться завдяки ефективному господарюванню. У цш ситуацiï виникла необхiднiсть пошуку шлях!в пiдвищення ефективностi планування. Перспективою подальших дос-лiджень е розроблення оптимальноï моделi планування розвитку.
Лiтература
1. Белов М.А. Планування дiяльностi шдприемства : навч.-метод. поабн. для самост. вивч. дисц. / М.А. Белов, Н.М. Свдокимова, B.C. Москалюк та íh. / за заг ред. B.C. Москалю-ка. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 252 с.
2. Саенко М.Г. Стратегия шдприемства : шдручник / М.Г. Саенко. - Тернопшь : Изд-во "Екож^чна думка". - 2006. - 390 с.
3. Кузьмш O.G. Основи менеджменту : шдручник / О.С. Кузьмiн, О.Г. Мельник. - К. : Вид-во " Академвидав", 2007. - 462 с.
4. Мщенко А.П. Стратепчне управлшня : навч. поабн. / А.П. Мщенко. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 336 с.
5. Воронкова, В.Г. Управлшня людськими ресурсами: фшософсью засади : навч. по-сiбн. / В.Г. Воронкова, А.Г. Белiченко. - К. : Вид. дiм "Професiонал", 2006. - 576 с.
6. Оргашзащя, розвиток виробництва на шдприемсга. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.paragononstate.com
Кузьмин О.Е., Грабельская О.В. Роль планирования в процессе менеджмента
Охарактеризована роль планирования в процессе менеджмента, предложена классификация планирования и планов. Проанализированы преимущества и недостатки планирования. Установлено, что стойкость и стабильность предпринимательской структуры обеспечивается благодаря эффективному ведению хозяйства. Поэтому возникла потребность поиска путей повышения эффективности планирования. Перспективой последующих исследований является разработка оптимальной модели планирования развития.
Ключевые слова: планирование, принципы планирования, управление, развитие, план.
Kuzmin O.E., Hrabelska O.V. Role of planning in process of management
In the article a role of planning in process of management is characterized, a classification of planning and plans is proposed. The advantages and disadvantages of planning are analyzed. It is set that firmness and stability of enterprise structure is provided due to an effective menage. Therefore there was a necessity of search of ways of increase of planning efficiency. The prospect of subsequent researches is development of optimum model of planning of development.
Keywords: planning, principles of planning, management, development, plan.
УДК657.6 Доц. С.М. Гончарук, канд. екон. наук;
доц. А. П. Шот, канд. екон. наук - Львiвська ДФА, м. Львiв
КОНТРОЛЬ ЯКОСТ1 АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ
Проаналiзовано систему контролю якосп аудиторських послуг в Укра'1ш та зовшшш перевiрки дiяльностi аудиторських фiрм. Встановлено, що впровадження системи зовшшнього та внутршнього контролю якосп аудиторських послуг е найак-туальшшим завданням сучасного незалежного аудиту в Укрш'ш. I такий контроль повинен охоплювати вс аспекти процесу аудиту.
Ключов1 слова: незалежний аудит, система контролю якосп, зовшшш перевiр-ки, забезпечення якосп, полынка i процедури контролю якосп.
Правдива фшансова шформащя е ютотним елементом чггкого функщ-онування ринково1' економжи. Достовiрну шформащю може забезпечити тшьки висока яюсть оргашзацп бухгалтерського облшу та фшансово1' звгг-носл. Висока яюсть фшансово!' звггносл залежить вщ багатьох факторiв, але
