CC BY
26
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.248-053.2-085.281 КОЛОСКОВА O.K., БЕЗРУКОВЛ.О., Б1ЛОУС Т.М, ГРИГОЛА О.Г., ОРТЕМЕНКА €.П. Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернвц
ЗНАЧЕНИЯ nOAiMOPOi3MY ГЕЫВ ГЛУТАТЮН-Б-ТРАНСФЕРАЗ (GSTM1, GSTT1) ПРИ Pi3HMX ЗАПАЛЬНИХ ФЕНОТИПАХ BPOHXiAAbHOI АСТМИ В ДПЕЙ
Мета до^дження: вивчити особливостi гетерогенногозапалення дихальних шляхiву дтей, як страж-дають вiд бронхiальноi астми (БА), за делецтного полторфЬзму гетв 05ТЫ1 та 08ТТ1. Маmерiал iметоди. Обстежет 102хворi шкльного вту, ят страждають вгд БА, зякиху 46дтей (Iкл— тчна група) встановлено еозинофтьний характер запалення бронхiв, у 33 пацieнтiв (IIклтчна група) — нейтрофыьний варiант, а у 23 (IIIгрупа) — пауцигранулоцитарний характер запальних змт у бронхах. Результати. У хворих на бронхiальну астму гомозиготна делещя гена 05ТТ1 визначалася у кожно'г' п'ятоi дитини незалежно вгд характеру запалення бронхiв. У хворих з еозинофльним субтипом запалення бронхiв делещя гена 08ТМ1 вiдмiчена у 32,6% випадшв, при нейтрофльному — у 51,1 % та пауцигра-нулоцитарному — у 21,7 % спостережень. У дтей з генотипом ТМвШ1+ тяжкий перебз БА у I груш визначався у 37,5 % випадшв, у II— у 50,0% та у IIIгрут — у 100 % спостережень (РIII: I, II < 0,05). Висновки. Таким чином, у дтей зрiзними запальними фенотипами бронхiальноi астми е певт особли-востi переб^у захворювання за наявностi делецтного полторфЬзму гетв 05ТЫ1 i 05ТТ1, що ^д врахо-вувати при виборi тактики лкування цих пацieнтiв. Ключовi слова: бронхiальна астма, дти, глутатюн-8-трансфераза.
Вступ
Хрончне запалення дихальних шляХв — один iз ключових фенометв бронх1ально1 астми (БА) [9, 10]. Варто визнати, що недостатня ефективнють конт-ролюючого лжування БА певною мiрою пов'язана з гетерогентстю запального процесу в дихальних шляхах, а саме з наявнютю еозинофшьного, нейтрофть-ного та пауцигранулоцитарного характеру запалення дихальних шлямв [1, 5]. Вiдмiчено, що за наявносп нетрофтьного характеру запального процесу в бронхах знижуеться контрольованость БА з ознаками и те-рапевтично! резистентносп [7]. Це вимагае щдивщуа-лiзованого пщходу до лжування ще! хвороби, зокрема, з урахуванням характеру запалення дихальних шля-хiв. Дана вимога е тим бшьше актуальною, оскльки в останн роки вщмчена чтка тенденщя до пщвищення р1вня захворюваносп на неалерпчну БА, в основi яко! зазвичай лежить нееозинофшьний характер запалення бронх1в [4, 6, 8]. У той же час варто визнати, що даагнос-тика рiзних запальних фенотишв БА у датей на сьогоднi залишаеться невдосконаленою. Так, пiсля короткочас-ного оптимiзму щодо цього прийшло усвщомлення того факту, що варiант запалення бронхiв, який визначаеть-ся за цитолопчним складом мокротиння, нерщко непо-стшний i мае швидше дискретний, анж безперервний
характер [13]. Враховуючи це, можна припустити, що зменшення даагностичних помилок можна досягнути, визначаючи запальний патерн бронхiв на осжта комплексу особливостей БА, а також генетично! схильностi до !х розвитку [2].
Дшсно, БА розглядаеться як мультифакторне захворювання, при якому реалiзацiя патологiчного процесу визначаеться взаемодаею генетичних факторiв i чин-нишв середовища. Сьогоднi механiзм розвитку цього захворювання трактуеться з молекулярно-генетично! точки зору з урахуванням полiморфiзму генiв, що впли-вають на формування та клiнiчнi прояви БА [11]. Фор-мування запального процесу в бронхах певною мiрою визначаеться генетичною компонентою, яка, зокрема, модифжуе здатнiсть дихальних шлях1в захищати себе вщ вдихуваних патогенних речовин iз навколишнього середовища. Водночас варто визнати, що предикторна роль генетичних факгсрв у розвитку характеру запалення бронхiв залишаеться недостатньо вивченою.
Мета роботи — вивчити особливостi гетерогенного запалення дихальних шлях1в у датей, яю страждають вщ
© Колоскова О.К., Безруков Л.О., Бшоус Т.М.,
Григола О.Г., Ортеменка 6.П., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
бронмально! астми, за делецiйного пол1морф1зму гетв GSTM1 та GSTT1.
MaTepiaA i методи
Обстежен1 102 хвор1 шильного вку, якi страждають вщ БА З них у 46 датей (I клiнiчна група) встановлено еозинофшьний характер запалення бронхiв (ЕХЗ), у 33 пащенпв (II клiнiчна група) — нейтрофшьний варiант (НХЗ), а у 23 (III група) — пауцигранулоцитарний характер запальних змш (ПХЗ) у бронхах. За основними кль нiчними характеристиками групи були порiвняннi. Так, у I груш хлопчикв було 65,3 %, а середнш вiк пацieнтiв становив 11,2 року. У II кштчнш грут частка хлопчикв становила 56,7 %, а середнiй вiк представник1в дано! групи сягав 13,1 року (Р > 0,05). Середнш вж представникш III групи становив 10,3 року, хлопчикв серед них було 65,2 % (P > 0,05). За ступенем тяжкосп захворювання у I грут тяжка форма траплялася у 27 пащенттв (58,7 %), середньотяжка — у 15 датей (32,6 %) та легка — у 4 шко-лярiв (8,7 %). У представниыв II групи тяжка астма траплялася у 15 хворих (45,4 %, Р > 0,05), середньотяжка—у 14 датей (42,4 %, Р > 0,05), а легка — у 4 школярiв (12,2 %, Р > 0,05). У III клтчнш грут наведена вище тяжйсть БА вщповщно визначалася у 12 (52,2 %) пащенттв, 10 (43,5 %) датей та 1 (4,3 %) хворого (P > 0,05).
Характер запалення бронхiв визначали на пiдставi цитолопчного аналзу щцукованого мокротиння, одер-жаного шляхом iнгаляцii гтертошчних (3, 5, 7 %) роз-чинiв натрiю хлориду: за наявносп в мокротиннi 3 % та бшьше еозинофшьних лейкоцитiв робили висновок про еозинофшьний характер запальних змш дихальних шляхiв, а за наявносп 59 % та бiльше нейтрофшьних та менше 3 % еозинофшьних гранулоцигiв встановлювали нейтроф1льний запальний варiант [12]. Пауцигранулоцитарний варiант запалення бронхiв встановлювали при меншому вмюп цих гранулоцитiв, тобто еозинофь лiв менше 3 %, а нейтрофтв — менше 59 %.
Про активнють запального процесу в бронхах робили висновок за вмютом метаболтв монооксиду ниро-гену в конденсат! повпря, що видихаеться (КПВ) (6м-ченко Н.Л., 1994), а неспецифiчну реактивнiсть бронхiв оцiнювали за шдексом лабiльностi (ШБ) та ii компонентами — iнцексом бронхоспазму (IБС) у пробi з до-зованим фiзичним навантаженням (6-хвилинний б1г) та iнцексом бронходилатацц (IБД) при вдиханн сальбу-тамолу. Шк1рну чутливють негайного типу до основних аероалергешв оцiнювали за допомогою прик-тсст1в 1з використанням стандартних наборiв виробництва ТОВ «!мунолог» (м. В1нниця, Укра!на). Генетичш до-слщження проводилися на кафедр! молекулярно! генетики та бютехнологт! Чернiвецького нацiонального ут-верситету 1м. Ю. Федьковича. Загальну геномну ДНК видаляли з периферично! кров1, генотипування GSTM1, GSTT1 зцiйснювали за допомогою жшмеразно! ланцю-гово! реакцц (ПЛР), результата яко! аналiзували методом електрофорезу в 2% агарозному гсл1 з використанням трис-боратного буфера. Виявлення делецiй у цих генах здайснювали методом мультиплексно! ПЛР 1з використанням вщповщних специфiчних праймерiв. Як позитивний контроль використовували амплiфiкацiю
фрагмента гена BRCA1. Гомозиготн1 форми з делецею обох коп1й генв GSTM1 та GSTT1 позначали як M1del та T1del. Вщповщно, наявнють цих фрагмент на елек-трофореграмах свщчила про гомо- або гетерозиготнiсть за нормальними коп1ями генiв та позначалась як М1+ та Т1+.
Отримаш результати аналiзували методами бюста-тистики. Правильнiсть нульово! ппотези визначалася з урахуванням р1вня значимостi Pt (за Стьюдентом) i Рф (метод кутового перетворення Фiшера). Дослщження проведене з урахуванням основних положень GCP IH та Гельсинсько! декларацц щодо бюмедичних дослщжень.
Резуёьтати та ix обговорення
Розглядаючи БАяк багатофакторне захворювання, у розвитку якого вiдiграють певну роль генетична схиль-н1сть до атопц та патогеннi чинники зовншнього се-редовища, ми вивчали окремi показники взаемода! цих факторiв. Так, у створених групах пор1вняння оцшюва-ли масу тша при народженш, оск1льки вона розгляда-еться як ознака генетично! схильност1 до БА [3]. Вщмь чено, що серед хворих I клтчно! групи випадки маси тша при народженнi гонад 3400 г мали мiсце у 71,0 % випадкв, а менше 2500 г — в 11,0 % спостережень. У II клшчнш грут наведена маса тша при народженш визначалася вщповщно у 63,0 та 15,0 % спостережень, а у III грут щ показники вщповщно сягали 52,0 та 4,3 %. Природне вигодовування на першому рощ життя, що багато в чому е визначальним стосовно 1мунного статусу дитини в подальшому, у представник1в I клшчно! групи мало мiсце в 63,0 % випадкв, II — у 75,0 % та III групи — у 43,0 % спостережень.
Генеалопчний шдекс за атотчними захворювання-ми у датей з ЕХЗ 6ронх1в становив у середньому 0,061, у II грут — 0,07 та у III грут — 0,08. У представниыв I клшчно! групи успадкування атопiчних захворювань за родоводом матерi вiцмiчене у 27,3 %, а батька — 21,7 %; у датей 1з НХЗ 6ронх1в такий характер успадкування вщ-мiчений у 27,3 та 42,4 % вщповщно, а у III грут — вщповщно у 17,4 та 17,4 % випадюв. Слщ вщмгтити, що дати сформованих груп пор1вняння знаходилися п1д р1зним пресингом чинникш, що сприяють сенсибтзацИ орга-н1зму. Так, у представнийв I клшчно! групи наявнiсть килим1в в оселях траплялась у 19,0 % випадкв, домашни тварин — у 6,0 %, а експозидая тютюнового диму в побуп — у 17,4 % спостережень. У хворих 1з НХЗ дихальних шлях1в вплив наведених потенцшно патоген-них чинник1в вiдзначався вщповщно у 18,0; 6,0 та 24,2 % випадкв. Наявнють килим1в в оселях датей III клшчно! групи вiдмiчена у 26,0 % випадкв, тварин — у 17,4 % та експозидая тютюнового диму, коли дитина виступала як пасивний курець, — у 56,5 % спостережень.
За результатами ПЛР встановлено генетичний дефект у структур! гена GSTT1 у 21,7 % датей I клшчно! групи, 21,2 % оаб II групи та 26 % пашен™ III групи жртняння (Р > 0,05). Попри вщсутнють в1рогщних вщ-мiнностей за частотою поширення генотипу GSTTdel вiдмiчено пщвищену схильн1сть до атопiчних захворювань за наявносп генотипу GSTTdel у датей 1з ПХЗ. Так, ознаки атопiчного дерматиту в датей 1з GSTTdel у III кль
KAiHi4Ha пeдiaтpiя / Clinical Pediatrics
тчнш групi вiдмiчались у 83,3 % випадов, у I групi — у 30 % та у II — у 57,1 % спостережень (Р I : II : III < 0,05). При цьому значна шКрна чутливють негайного типу i вищий ревень загального IgE в кровi був притаман-ний хворим з ЕХЗ. Так, чутливють шыри на побутовi алергени у пацieнтiв I групи оцшювалась у середньо-му 3,83 ± 0,16 «+», а вмiст у сироватщ загального IgE становив 905,8 МО/мл. У датей II групи це вщповщало 2,75 ± 0,95 «+» (Р < 0,05) i 472,7 МО/мл (Р < 0,05). У III груш чутливють шыри до цих алергенiв не перевищува-ла «+» реакщт (Р < 0,05), а вмют загального ^Е становив 669,9 МО/мл (Р < 0,05).
У датей iз НХЗ при GSTТdel вщмчалась б1льш вира-жена лабшьнють бронхов. Зокрема, середнш показник 1БС у I груш становив 7,5 ± 2,2 % тода як у II клтчнш груп1 в1н сягав 16,2 ± 4,5 (Р I : II > 0,05) та у III груш до-р^внював 2,3 ± 1,6 % (Р = 0,01). Так, 1ЛБ на р1вн1 др!бних бронхов у даних хворих становив 27,1 ± 6,5 %, у I груш — 23,5 ± 4,8 % (Р > 0,05), а у датей 1з ПХЗ — 14,6 ± 6,2 % (Р = 0,03).
Гомозиготна делещя GSTM1 часпше визначалась у датей 1з НХЗ. Так, генотип GSTMdel у I груш тра-плявся у 32,6 ± 6,9 % датей, у II груш у 51,5 ± 8,7 % пащенпв та у III груш пор^вняння у 21,7 ± 8,6 % хворих (Р I : II : III < 0,05).
Тяжка БА з генотипом GSTMdelвизначалась у 66,7 % випадов, при НХЗ — у 47,0 % (Рф < 0,05), а у представ-ниыв III групи тяжкого перебцу БА не визначали. Показано, що в датей груп пор^вняння визначалась дис-кордантнiсть частоти виявлення тяжко! БА i показниюв запалення/гiперреактивностi бронхов. Так, середнш умют метаболiтiв N0 у КПВ у датей I групи становив 39,3 мкмоль/мл, у II груш — 48,5 мкмоль/мл та в III фуга — 55,6 мкмоль/мл (Р > 0,05). Чутливють бронив до гютамшу у даних хворих становила в1дпов1дно 2,03; 0,7 та 0,33 мг/мл (Р > 0,05).
У табл. 1 наведена частота виявлення комбшацш по-л1морФ1зму GSTT1 та GSTM1 у датей груп жрвняння.
Варто вщмггити, що подана структура комбшацш пол!морф!зму генiв GSTT1 та GSTM1 у датей 1з р!зним характером запалення дихальних шлях1в визначала та-кож частоту прояв!в шших характеристик захворюван-ня. Так, за наявносп генотипу П+МЫе1 у хворих груп жрвняння вiдмiчена тенденция до тяжкого перебiгу БА. Зокрема, тяжка БА у I клтчнш груш визначалась у 61,5 % випадов, у II груш — у 42,9 % та у III — у 66,7 % спостережень. Окр!м цього, за наявносп цього генотипу у хворих 1з ПХЗ бронх!в часттше визначались супутш
атопiчнi захворювання. Так, в ус1х цих хворих виявлявся алерпчний рин1т, який у I груш вiдмiчався лише у 15,4 % ос16, а у II груш — у 71,4 % падаен™ (Р < 0,05). На про-тивагу цьому у вказаних датей III групи не визначались випадки пщвищено! чутливост1 до трофоалергенiв, прояви яко! були визначенi за даного генотипу у 21,4 % випадюв серед хворих I групи та у 15,4 % спостережень у датей 1з НХЗ 6ронх1в. При цьому генотип у датей 1з НХЗ визначалась б1льш виражена бронхомоторна реакця 6ронх1в на шгалящю сальбутамолу. Так, IБД у цих пашен™ становив у середньому 33 %, у I груш — 13,8 % i у III груш пор1вняння — 13,6 % (Р II, I : III < 0,05).
У датей 1з генотипом T1delM1+тяжкий переб1г БА у I груш визначався у 37,5 % випадкв, у II — у 50,0 % та у III груш — у 100 % спостережень (Р III : I, II < 0,05). У хворих за вказаного генотипу та НХЗ частше визначались супутш атопiчнi захворювання. Так, ознаки алерпчного ринку та ак^ч^т дерматиту проявлялись у них вщ-повщно у 75,0 i 50,0 % випадкв, у I груш — у 12,5 i 50 % спостережень (Р < 0,05). У пащенпв 1з ПХЗ дихальних шлях1в ознаки вказаних захворювань не вiдмiчались. Водночас варто вщзначити, що таю показники патоло-пчного процесу при БА, як умют у кров1 загального IgE, метаболтв монооксиду нiтрогену у КПВ i лабiльнiсть 6ронх1в (ШБ), при даному генотипi виявилися 61льш вираженими у хворих 1з ЕХЗ. У таких датей вказаш критерий захворювання вщповщно становили 905,8 МО/мл, 63,1 мкмоль/мл i 26,8 %. У пащенпв 1з НХЗ 6ронх1в наведет додатковi дiагностичнi критерц вiдповiцали 578,6 МО/мл, 44,4 мкмоль/мл i 19,2 %. У датей 1з ПХЗ дихальних шлях1в вказанi лабораторнi показники вщповщно становили 392,3 МО/мл, 45,8 мкмоль/мл i 13,6 %.
Таким чином, у хворих на БА шкльного вжу з ге-терогенним характером запалення дихальних шлях1в залежно вщ делецiйного пол1морф1зму генв GSTM1, GSTT1 та !х комбшацш виявлеш сугтевi розб1жносл в таких клтчних проявах, як тяжк1сть патолога, шкрна чутлив1сть негайного типу до небактер1альних алергенв та частота наявносп супутн1х алерг1чних захворювань. При цьому так1 лабораторно-1нструментальн1 характеристики захворювання, як реактивнють бронх1в, вмют у сироватщ кров1 загального IgE, а в конденсат! видиху-ваного повпря — метаболптв монооксиду нпрогену, у групах пор1вняння суттево не вщр1знялися.
Висновки
1. У хворих на бронх1альну астму гомозиготна де-леця гена GSTT1 визначалася в кожно! п'ято! дитини
Таблиця 1. Частота комб1нац1й пол1морф1зму GSTT1 та GSTM1 у дтей ¡з р1зним характером запалення
6pOHXiB
№шчш групи Ктьмсть хворих Розподт генотишв GSTT1 та GSTM1
T1+M1+ T1del M1+ T1+M1del T1del M1del
А Б А Б А Б А Б
Еозинофтьний 46 23 50 8 17,4 13 28,3 2 4,3
Нейтрофтьний 33 12 36,4 4 12,1 14 42,4 3 9
Пауцигранулоцитарний 23 14 60,9 4 17,4 3 13,0 2 8,7
Р III : II < 0,05 > 0,05 I, II : III < 0,05 > 0,05
Примтки: А — абсолютна кльксть пац1ент1в; Б — вдсоток вд загально/ клькост пац1ент1в.
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
незалежно вiд характеру запалення бронх1в. У хворих з еозиноф1льним субтипом запалення бронх1в вказана делецiя гена GSTM1 вщм1чена у 32,6 % випадюв, при нейтроф1льному — у 51,1 % та пауцигранулоцитарно-му — у 21,7 % спостережень.
2. У дтей 1з генотипом GSTTldel та еозинофшьним характером запалення бронх1в супутнiй атоп1чний дерматит траплявся рщше, нiж у хворих труп жртняння, хоча рiвень загального IgE у сироватц1 кров1 в них був вищий, нiж у пащенпв з iншими субтипами запалення. У хворих 1з генотипом GSTMldel та пауцигранулоци-тарним запаленням бронх1в визначалася б1льш вираже-на гiперреактивнiсть бронх1в до гiстамiну в поеднанн1 з високим р1внем ум1сту метабол1т1в монооксиду нпроге-на в конденсат1 повиря, що видихаеться.
3. Тяжка форма бронмально'! астми у хворих 1з генотипом GSTTldel/ GSTM1 визначалася у всгх дней за пауцигранулоцитарного запалення бронх1в, у кожного другого хворого — за нейтрофшьного типу запалення та у 37,5 % випадкв — при еозинофшьному запаленш дихальних шлях1в.
Список лператури
1. A large subgroup of mild-to-moderate asthma is persistently noneosinophilic / K.W. McGrath, N. Icitovic, H.A. Boushey [et al.]// Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2012. - Vol. 13(6). - P. 612-619.
2. A Large-Scale, Consortium-Based Genomewide Association Study of Asthma / M.F. Moffatt, D. Phil, I.G. Gut [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2010. - Vol. 363. - P. 1211-1221.
3. Associations between postnatal weight gain, change in postnatal pulmonary junction, formula feeding and early asthma / S. Turner, G. Zhang,, S. Young [et al.]//Thorax. — 2008. — Vol. 63. — P. 234-239.
4. Asthma management by monitoring sputum neutrophil count / S. Pallan, J.B. Mahony, P.M. O 'Byrne [et al.]// Chest. — 2008. — Vol. 134. — P. 628-630.
5. Distribution of sputum cellularphenotype in a large asthma cohort: predicting factors for eosinophilic vs neutrophilic inflammation / F.N. Schleich, M. Manise, J. Sele [et al.] // BMC Pulm. Med. — 2013. — Vol. 13. — P. 11.
6. Douwes J. Non-eozinophilic asthma: importance and possible mechanisms/ J. Douwes, P. Gibson, J. Pekkanen // Thorax. — 2007. — Vol. 57. — P. 643-648.
7. Effects of steroid therapy on inflammatory cell subtypes in asthma / D.C. Cowan, J.O. Cowan, R. Palmay [et al.]// Thorax. — 2010. — Vol. 65. — P. 384-390.
8. Haldar P. Noneosinophilic asthma: a distinct clinical and pathologic phenotype/ P. Haldar, I.D. Pavord// J. Allergy Clin. Immunol. — 2007. — Vol. 119 (5). — P. 1043-1052.
9. Inflammatory subtypes in asthma: assessment and identification using induced sputum / J.I. Simpson, R. Scott, M.J. Boyle [et al.] // Respirology. — 2006. — Vol. 11. — P. 54-61.
10. lovett C.J. Asthma inflammatory phenotypes in kids. Eosino-philic airway inflammation and the prognosis of childhood asthma / C.J. lovett, B.F. Whitehead, P.G. Gibson // Clin. Exp. Allergy. — 2007. — Vol. 37. — P. 1594-1601.
11. Saadat M. Genetic polimorfisms of glutathione S-transferase T1, M1 and asthma, a meta-analysis of the literature (abstract) / M. Saadat// J. Biol. Sci. — 2007. — Vol. 10. — P. 4183-4189.
12. Sputum induction in severe exacerbations of asthma: safety of a modified method/M.O. Vieira, E. Pizzichini, I. J. Steidle [et al.]// Eur. Respir. J. — 2011. — Vol. 38 (4). — P. 979-980.
13. Sputum inflammatory phenotypes are not stable in children whith asthma /1. Fleming, I. Tsartsali, N. Wilson [et al.]// Thorax. — 2012. — Vol. 67(8). — P. 675-681.
OTpuMaHO 26.04.14 ■
Колоскова Е.К., Безруков Л.А., Белоус Т.М., Григола Е.Г., Ортеменка Е.П.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ЗНАЧЕНИЕ ПОЛИМОРФИЗМА ГЕНОВ ГЛУТАТИОН-Э-
ТРАНСФЕРАЗ (ОЗТМ1, ОБГП) ПРИ РАЗЛИЧНЫХ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ФЕНОТИПАХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ
Цель исследования: изучить особенности гетерогенного воспаления бронхов у детей с бронхиальной астмой (БА) при делеционном полиморфизме генов ОБТЫ1 и ОБТТ1.
Материал и методы. Обследованы 102 ребенка школьного возраста с БА, из них у 46 детей (I клиническая группа) установлен эозинофильный характер воспаления бронхов, у 33 пациентов (II клиническая группа) — нейтро-фильный вариант, а у 23 (III группа) — пауцигранулоци-тарный характер воспалительных изменений в бронхах.
Результаты. У больных бронхиальной астмой гомозиготная делеция гена ОБТТ1 определялась у каждого пятого ребенка независимо от характера воспаления бронхов. У пациентов с эозинофильным субтипом воспаления бронхов делеция гена ОБТМ1 отмечена в 32,6 % случаев, при нейтро-фильном — в 51,1 % и пауцигранулоцитарном — в 21,7 % наблюдений. У детей с генотипом ТЫе1М1+ тяжелое течение БА в I группе наблюдалось в 37,5 % случаев, во II — в 50,0 % и в III группе — в 100 % наблюдений (Р III : I, II < 0,05).
Выводы. Таким образом, у детей с различными воспалительными фенотипами бронхиальной астмы наблюдаются определенные особенности течения заболевания при наличии делеционного полиморфизма генов ОБТЫ1 и ОБТТ1, что следует учитывать при выборе тактики лечения этих пациентов.
Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, глутатион-З-трансфераза.
Koloskova O.K., BezrukovL.O., Bilous T.M., Grygola O.G., Ortemenka Ye.P.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
THE VALUE OF GLUTATHIONE-S-TRANSFERASE GENE POLYMORPHISMS (GSTM1, GSTT1) IN VARIOUS
INFLAMMATORY PHENOTYPES OF BRONCHIAL ASTHMA IN CHILDREN
Summary. The aim of research: to study the peculiarities of a heterogeneous airway inflammation in children with bronchial asthma (BA) under the deletion polymorphism of GSTM1 and GSTT1 genes.
Materials and Methods. We have examined 102 school-aged children with BA, of whom in 46 patients (I clinical group) the eosinophilic type of bronchial inflammation was verified, in 33 patients (II clinical group) — the neutrophilic type, and in 23 children (Ill group) — paucigranulocytic nature of inflammatory changes in the bronchi.
Results. In patients with bronchial asthma, the homozygous deletion of GSTT1 gene has been detected in every fifth child, independently of type of airway inflammation. In patients with eosinophilic subtype of inflammation of the bronchi, GSTM1 gene deletion was noted in 32.6 % of cases, with neutrophilic one — in 51.1 % and with paucigranulocytic — 21.7 % of cases. In children with T1delM1+ genotype, severe BA in I group was detected in 37.5 % of cases, in the II — in 50.0 %, and in III group — in 100 % of cases (PIII : I,II < 0.05).
Conclusions. Thus, children with different inflammatory phenotypes of asthma have certain characteristics of the disease course in the presence of GSTM1 and GSTT1 genes deletion polymorphism, which should be considered when choosing a treatment strategy in these patients.
Key words: bronchial asthma, children, glutathione-S-trans-ferase.
