CC BY
19
ЗА РУБЕЖЕМ
Оксана ПРИШЛЯК
ЗМ1СТОВИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ СОЦ1АЛЬНИХ ПЕДАГОГ1В У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Н1МЕЧЧИНИ
У статтi розглядаеться змiстовий компонент у профестнт пiдготовцi сощальних педагогiв та форми навчання у вищих навчальних закладах Шмеччини: в утверситетах, вищих фахових школах та фахових академiях. Здшснена спроба визначити можливостi використання прогресивних iдей, досвiду тдготовки фахiвцiв цiеi кра'ти у вищих навчальних закладах Укра'ти.
Актуальшсть дослщження зумовлена штеграцшними процесами у галузi освгги, формуванням свггового осв^нього простору, розробкою i впровадженням мiжнародних освiтнiх стандарт, становленням в нашiй кра!ш спещальност "Сощальна педагопка" з напряму професшно! пiдготовки 01.01 — Пе-дагопчна освiта, iнтенсивним розвитком сощально-педагопчно! дiяльностi i шдготов-ки вiдповiдних фаивщв.
Мета статтi полягае у характеристик змiстового компоненту професшно! тдготовки сощальних педагогiв у вищих навчальних закладах Шмеччини, визначенш можливостей використання прогресивних iдей, досвщу пiдготовки фахiвцiв ще! кра!ни у вищих навчальних закладах Укра!ни.
Сучасному стану професшно! тдготовки сощальних педагопв у Шмеччиш при-таманний статус вищо! освiти. Завдання вищо! освiти у цiй кра!ш визначенi "Законом про вищу школу" (1976 р.), дiя якого з 1991 року поширюеться i на схщш землi [1]. У Закош зазначено, що "...вищi навчальнi за-клади працюють вiдповiдно до завдань роз-витку науки i мистецтва через дослщження, викладання i навчання. Вони здшснюють пiдготовку до професшно! дiяльностi, що вимагае вiдповiдного рiвня наукових знань, методiв i здатносп до !х творчого використання. Навчання у вищих навчальних закладах мае сприяти шдготовщ студенев до професiйно! дiяльностi i оволодшню необ-хвдними знаннями, умiннями i навичками
вiдповiдно до напряму навчання таким чином, щоб вони були готовими працювати у вщповщнш сферi дiяльностi в умовах вшь-но!, демократично!, сощально правово! дер-жави" [9].
Програми професiйно! пiдготовки сощ-альних педагогiв на рiвнi вищо! освгги у Н> меччинi з 1971 р. пропонують три типи вищих навчальних закладiв: унiверситети, вищi фаховi школи та фаховi академи. У 2005 роцi у Кмеччиш налiчуеться 97 таких iнституцiй: 29 ушверсите^в, 63 вищих фахових школи та 5 фахових академш [7].
Ц навчальнi заклади е католицькими, евангелютськими або державними. Такi установи мають високий рiвень конституцшно гарантовано! незалежностi. У рамках сощально! структури вони автономно виршують ус академiчнi проблеми: набiр студенев, навчальнi програми, навчальнi плани, посл> довнiсть теоретичних i практичних семес-трiв, форми проведення та кшьюсть екзаме-нiв. Вважаемо за дощльне пiдкреслити, що у Нiмеччинi не юнуе зовнiшнього контролю, координацi! чи акредитаци на нацiональному рiвнi, за винятком таких неформальних структур, як Асощащя деканiв Шкiл соща-льно! роботи, до яко! належить бшьшють вищих навчальних закладiв кра!ни. Державш мiнiстерства науки у кожнiй землi спостер> гають за дiяльнiстю шстшупв вищо! освiти у контекстi дотримання ними законодавчих положень. Уряд мае значний вплив на про-
цеси фшансування i призначення штатних професорiв [3].
Бiльшiсть вищих навчальних закладiв здiйснюють вiдбiр абiтурieнтiв на основi сере-днiх шкшьних оцiнок, врахування часу, що минув шсля заюнчення школи та окремих со-цiальних аспектiв, результатiв сшвбесщ i пи-сьмових тестiв. Вщповщно до головного принципу вищо! освгги Нiмеччини — "акаде-мiчноl свободи" — у вищих навчальних закладах не юнуе вступних екзамешв, навчання е безкоштовним, а студенти застрахованi у пе-редбачених законом медичних касах [2]. Проте з 26 ачня 2005 року Конститущйний Суд Нь меччини видав постанову, в якш зазначено, що кожна земля мае право самостiйно виршувати питання оплати за навчання. Остантм часом декшька вищих навчальних закладiв землi Ба-ден-Вюртемберг, Баварiя, Саксошя, Саксошя-Анхальт та Гамбург ввели оплату за навчання. Варпсть навчання за один семестр не переви-щуе 500 евро, що е значно меншою сумою, порiвняно з шшими кранами Евросоюзу [8].
Змютовий компонент професшно! тдго-товки соцiальних педагогiв у Кмеччит вщно-ситься до компетенцл законодавства кожно! окремо! землi Нiмеччини, ко^ часто мають вiдмiннi закони. Робоча група на конференцiях Мiнiстерства Культури дискутуе з приводу прийняття мiжнародних стандартiв освiти у професiйнiй шдготовщ фахiвцiв сощально! сфери [11].
Процес професшно! пiдготовки соща-льних педагопв у Нiмеччинi базуеться на ще! оптимального поеднання теоретичного i практичного компоненпв i науково! роботи. У вищих фахових школах та фахових акаде-мiях пiдготовка соцiальних педагопв мае мiждисциплiнарний характер i орiентуеться на тiсний зв'язок теорп i практики [7; 8].
Важливо зазначити, що навчальний план у класичному розумiннi цього слова у вищих навчальних закладах Шмеччини вщсу-тнiй, хоча багато вищих навчальних закладiв регулюють кiлькiсть обов'язкових та факуль-тативних годин з тих чи тих предмеив. У цш кра!ш кожний студент складае розклад занять для себе сам, виходячи з перелiку предметiв, що вивчаються у певному семестрi. Вони слу-
гують пiдставою для отримання студентом курсових сертифiкатiв (Leistungsnach-wies/Schein) та посвщчення про присутнiсть (Sitzschein), що е необхвдними як для заключ-ного екзамену, так i для переходу вщ основного до фахового навчання. Ц сертифiкати е головними засобами контролю навчання студента упродовж усього перiоду з ощнками за шестибальною шкалою, де одиниця е найви-щим балом, а шеспрка — незадовiльною ощ-нкою [2]. Студентам надана певна свобода в оргашзацп процесу професшно! пiдготовки. Цей аспект становить основну вщмшшсть в оргашзацп професшно! шдготовки сощаль-них педагогiв Нiмеччини та Украши.
Структура професiйноl пiдготовки со-цiальних педагогiв у вищих навчальних закладах Кмеччини включае в себе два етапи: початковий етап навчання (Grundstudium), що тривае 3-4 семестри i заюнчуеться про-мiжним екзаменом, та основний етап навчання (Hauptstudium), тривалють якого — 45 семестрiв залежно вщ типу вищого навча-льного закладу i завершуеться екзаменами та написанням дипломно! роботи [6].
Аналiз навчальних плашв унiверситетiв, вищих фахових шил i фахових академiй свщ-чить про наявтсть традицiйних для mмецько! системи пiдготовки соцiальних педагогiв навчальних дисциплш, котрi е у вшх вищих навчальних закладах (подш предмета на першочер-говi та другорядт входить до компетенцл землi та типу навчального закладу). До традищйних навчальних дисциплiн належать: теорiя i мето-ди соцiальноl роботи; технолопя та методика соцiальноl педагопки; наука про виховання / педагопка; соцiокультурна робота (естетичне виховання, медiапедагогiка, педагогiка театру); психологiя; соцiологiя; сощальна медицина; правознавство; полiтологiя; лiкувальна педагопка; управлiння та органiзацiя; сощальний менеджмент; проект-менеджмент; теологiя (у ре-лiгiйних закладах); етика; м1жкультурна педагогiка; практична соцiальна робота та сощальна педагопка [11].
Навчальт дисциплши залежно вiд типу вищого навчального закладу под^ються на: обов'язковi (Pflichtve-ranstaltungen),
обов'язковi за вибором (Wahlpflichtve-
ranstaltungen), де з певного перелшу дисциплш студент обирае певну кшьюсть (Wahlveranstaltungen), вивчення котрих зумовлене бажанням студента. Предмети викладаються переважно нiмецькою мовою; у разi потреби певнi курси читаються по-англшськи [8].
Вважаемо за доцiльне звернути увагу на дисциплiни, що не мають аналогiв у вищих навчальних закладах Укра!ни (у процес професшно! пiдготовки соцiальних педагопв). Майбутнi соцiальнi педагоги Нiмеччини вивчають мiжкультурну педагогiку, спрямо-вану на ознайомлення студентiв з европейсь-кими штеграцшними процесами у контекст культурно-юторичних течiй, нацiональних конфлiктiв, взаемовпливiв европейських культур; з сучасними сощальними структурами у порiвняльному планi; з мiжнародними та европейськими документами про права лю-дини; з сощально-пол^ичними, економiч-ними та культурними дисбалансами, що ви-никли внаслiдок мiграцiйних процешв. У процесi професшно! пiдготовки майбутшх соцiальних педагогiв особлива увага придь ляеться соцiально-педагогiчнiй роботi з ем> грантами, котрим доводиться проживати i працювати спiльно з людьми рiзних культур. При вивченнi мiжкультурно! педагопки зна-чна увага придiляеться толерантност як ва-жливому чиннику подолання причин мiжку-льтурних вiдмiнностей та конфлшив. Мiжкультурне виховання ставить перед собою мету формувати здатнють до розумшня та сприйняття шших точок зору; поваги до шших людей; подолання упереджених думок. Пщ час вивчення цього предмету сту-денти також опановують шоземну мову та вчення про свободу — "Свободознавство"
[4].
У процес вивчення "Медiапедагогi-ки" майбутнi сощальш педагоги вивчають засади педагогiчного використання засобiв масово! шформащ! в повсякденному житп дорослих та дiтей. Ця навчальна дисциплiна включае в себе таю основш теми: медiаро-бота з комп'ютером; музика як зашб виховання; танець/жест як зашб виховання; гра-фiка, вiдео, фото як педагопчш засоби виховання; робота з металом, глиною та
деревом; театральна гра та виклад медiа-засобiв.
Сощальна медицина або наука про здоров'я включае в себе вивчення фiзичних вад, психiчних вщхилень та методи реабш> тацi!, надання допомоги людям, що страж-дають вiд рiзних видiв залежно, сощо- та психосоматику. Студенти отримують грун-товнi знання про психiчнi та фiзичнi вади, особливi потреби людей з вадами. Значна увага придшяеться вивченню суспшьно! протидi! та аналiзу упередження щодо цiе! категорi! громадян. Фахiвцi професiйно! пiдготовки соцiальних педагопв Шмеччини вважають, що глибоке розумшня проблем людей з вадами, або як !х ще називають — людей з особливими потребами сприятиме налагодженню контакпв таких людей з родичами та шшими членами суспшьства. Студенти вивчають методи лшування цiе! категорi! людей (планування життевого шляху через аналiз бюграфп, описи, рекон-струкцiю соцiальних вщносин), що допома-гае !м краще зрозум^и та вивчити людей у кризовi перiоди в життi. Варто зазначити, що у №меччиш багато студенев на факультетах сощально! педагопки та сощально! роботи мають подiбнi проблеми, тобто е людьми з особливими проблемами, i навчання у вищих навчальних закладах допо-магае !м оволодiти професiею, подолати власнi проблеми та в майбутньому допома-гати людям з подiбними проблеми [11].
Майбутнi сощальш педагоги вивчають також основи генетики людини, iмунологi!, неврологи та ендокринологи, багатофакторш причини порушень, захворювань, кризи, хрошчш iнфекцi! та можливостi реабштаци.
В унiверситетах Нiмеччини значна ю-лькiсть годин вiдведена на дисциплши нау-кового-дослiдного характеру — юторико-порiвняльне дослiдження освiти, теорiя та методи дослщження, науковi працi у соща-льнiй роботi/соцiальнiй педагогiцi, розробка проекпв — та на самостшну науково-дослiдну дiяльнiсть.
У процес професiйно! пiдготовки со-цiальних педагопв особлива увага придшяеться практичному навчанню. Практичне
навчання оргашзовуеться вщповщно до двох моделей: "однофазово!" та "двофазово!". "Однофазова" модель передбачае штегращю трьох-шестимiсячних робочих практик у професшнш галузi у навчальну програму, а "двофазова" модель передбачае рiчне напра-влення на роботу в професшнш галузi пiсля навчання [3].
Практичну тдготовку майбутнi соща-льнi педагоги пiд час навчання у вищих навчальних закладах проходять двiчi: на етапi початкового та основного навчання. Тривалють практики залежить вщ типу навчального закладу i в сумi не перевищуе 6-12 мюя-щв. Так, в унiверситетах протягом п'ятирiчного навчання практика тривае 8 мюящв. У вищих фахових школах, де процес професшно! шдготовки сощальних педагопв мае бшьшою мiрою практичне спрямування, студенти проходять тримiсячну практику на початковому етат навчання (яке тривае 4 роки). Завершуеться процес професiйно! пщ-готовки рiчною практикою, яка називаеться роком професiйного визнання. Практика у перюд початкового навчання проходить у сощально-педагопчних установах, якi про-понуе вищий навчальний заклад. Установи для проходження практики на основному етат навчання, здебшьшого, обираються студентами самостшно.
У фахових академiях, де навчання вщ-буваеться за однофазовою моделлю, навчан-ня та практика проводяться почергово, зм> нюючи одне одного кожш 3 мiсяцi. Сшввщношення теоретичного i практичного компонентiв навчання становить 1:1. Дисци-плiни мають практичний характер з орiента-щею на майбутне працевлаштування [10].
У вшх вищих навчальних закладах Hi-меччини широко використовуються такi фо-рми навчання, як лекцiя (Vorlesung), семша-ри (Seminar), проектне навчання (Projekt), проект-семшари (Projektseminar), практичнi заняття (Übung), додатковi практичнi заняття (Tutorium), пiдготовчi заняття до екзаменiв (Klausurenkurs) i, звичайно, практика (Praktika).
Лекщя е класичною формою навчання у вузах Шмеччини. Пiд час семшарських
занять студенти, спiльно з викладачами, опрацьовують навчальний матерiал. Широко практикуеться проведення семiнарських занять у формi екскурсiй у рiзнi сощально-педагогiчнi установи Hiмеччини чи по!здки до iнших кра!н. Особливо! уваги заслуговуе проектне навчання, що е штегративною формою теоретико-практичного навчання. Цшь проектного навчання — поглиблене вивчен-ня теорп i практики конкретного питання, проблеми чи ситуацп сощально-педагогiчного характеру. Проект характеризуемся прикладним та комплексним тдхо-дом, здiйснюеться одноосiбно або групою студешгв за iнтересами. Керiвництво проектом здiйснюеться досвiдченими сощальними педагогами-практиками або викладачами. У багатьох вищих навчальних закладах практикуеться проектне навчання з рiзним терм> ном його проведення, проте найчаспше проектом е написання дипломно! роботи на останнiх семестрах навчання. Теоретичний компонент навчання у процес виконання проекту чи практики реалiзовуеться пiд час проект-семiнарiв, на яких обговорюють проблеми, що виникають [5; 12]. На практичних заняттях студенти оволодiвають додаткови-ми знаннями, вмшнями та навичками для виршення рiзних завдань соцiально-педагопчного характеру, та готуються до практично! роботи у сощально-педагопчних закладах та установах Шмеччини. Додатковi практичнi заняття та пiдготовчi заняття до екзамешв проводять, як правило, студенти старших куршв [7].
Основними формами контролю ре-зультативносп професiйно! шдготовки май-бутнiх фахiвцiв у вищих навчальних закладах Шмеччини е: пщготовка реферату (Referat), письмовий залш (Testat), усний екзамен (Mündliche Prüfung), письмовий ек-замен (Klausurarbeit), дипломна робота (Diplomarbeit), проектна доповщь (Projektbericht), наукова робота (Studienarbeit), самоа-налiтична доповiдь (Reflexionsbericht), сем> нарська робота (Seminararbeit), практична екзаменацшна робота (Praxisbe-zogene Prüfungsarbeit) та iншi [11].
Майже у Bcix землях Шмеччини профе-сiйна пiдготовка сощальних педагопв у вищих навчальних закладах заюнчуеться напи-санням дипломно! роботи та здачею вiдповiдних екзамешв, пюля чого студент отримуе диплом. В ушверситетах, здебшьшо-го, це Диплом педагога (рщше — Диплом сощального педагога), у вищих фахових школах та у фахових академiях — Диплом сощального педагога та Диплом сощального педа-гога/сощального пращвника.
Пiсля отримання ступеня Магютра ви-пускники унiверситетiв мають можливiсть навчатися в аспiрантурi та писати дисерта-цiю. Випускники вищих фахових шкш та фахових академш не можуть вступати до астрантури, оскiльки цi вищi навчальнi за-клади е професiйно-орieнтацiйними i не го-тують студентiв до науково! та викладацько! дiяльностi. Проте юнують винятки, коли випускники цих вищих навчальних закладiв пiсля усшшно! здачi вiдповiдних екзаменiв в ушверситетах все ж можуть отримати шанс захистити дисертащю. Навчання в астран-турi тривае вiд 2 до 5 роюв; дисертацiю мо-жна захищати лише в тих ушверситетах, де е кафедра сощально! педагопки/сощально! роботи [8].
Л1ТЕРАТУРА
Пiслядипломна освгта соцiальних пе-дагогiв передбачае, як правило, переквалiфi-кацiю, пiдвищення професшно! квалiфiкацiï та оволодiння додатковою спещальнютю за обраним напрямком.
Висновок. Аналiз змюту професiйноï пiдготовки соцiальних педагопв у вищих навчальних закладах Шмеччини (фахових академiях та вищих фахових школах) дае шдстави для висновку про те, що змют шдготовки майбутшх фахiвцiв базуеться на ва-рiативномy пiдходi, який дозволяе здшсню-вати спецiалiзованy пiдготовкy та задовольняе iндивiдyальнi навчальнi потреби та штереси стyдентiв. Загалом змiст шдготовки сощальних педагопв характеризуемся мiждисциплiнарним характером освiти, зна-чним обсягом практичного навчання та виб> ркових дисциплш, формуванням дослщни-цьких умшь у стyдентiв.
Перелiк i змют наповнення навчальних дисциплш свщчить про прагнення оптимального поеднання теоретичного i практичного компонентiв та орiентацiю на майбутне мiсце роботи. У вшх типах навчальних за-кладiв велика увага придiляеться самостшнш наyковiй роботi.
1. Абашк1на Н.В. Методичш рекомендаций щодо удосконалення шдготовки сощальних педагопв в Укрш'ш на основ1 використання шмецького досвщу. — К., 2003. — 30 с.
2. Сржабкова Б. Вибраш питання социально! педагопки. — Дрогобич: Вим1р, 2003. — 364 с.
3. Коваль Л.Г., Зверева 1.Д., Хлебтк С.Р. Сощальна педагогика / Сощальна робота: Навч. поабник. — К.: 1ЗМН, 1997. — 392 с.
4. Зайбель Ф.-В., Фильцингер О., Геринг Д. Подготовка специалистов для воспитания в духе европейской общности // Теория и практика социальной работы: отечественный опыт. — М. — Тула, 1993. — Т. 2. — С. 303-311.
5. Arbeitshilfen für Studium und Praxis der Sozialarbeit und Sozialpädagogik / von E. Bardy, R. Knapp, H. G. Stockinger. — Neuwied, Kriftel: Luchterhand, 1998. — 229 s.
6. Cortina K.S., Baumert J., Leschinsky A. Das Bildungswesen in der Bundesrepublik Deutschland. — Hamburg, 2003. — 905 s.
7. National Federations and Organizations. Universities. Universities of Applied Science. — Germany, 2006. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 18.10.2006: <http://www.sicsw.org/swde/indexsw.htm>. — Загол. з екрану. — Мова англ.
8. Georg Hey. Sozialarbeitswissenschaft — A German Discourse. — Ylä-Savon Sosiaalialan Oppilaitos College, Iisalmi, Finland, 2006. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 15.11.2006: <http://www.ucc.ie/acad/socstud/tmp_store/ Social%20work/Hey-sozialarbeitswissenschaft.htm>. — Загол. з екрану. — Мова шм.
9. Hamburger F. Einführung in die Sozialpädagogik. — Stuttgart, 2003. — S. 119-122.
10. Social Work in Germany: research institutions. — Germany, 2005. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 24.10.2005: <www. meta-sozialarbeit. de>. — Загол. з екрану. — Мова англ.
11. Wikipedia. Sozialpädagogik. Ihr Inhalt steht unter der GNU-Lizenz für freie Dokumentation. — Berlin, 2006. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: 13.10.2006:
<http ://de.wikipedia.org/wiki/Sozialp%C3 %A4dago gik>. — Загол. з екрану. — Мова шм.
12. Wörterbuch der Sozialarbeit und Sozialpädagogik. Hrsg von A. Schwendtke. — Wiesbaden, 1995. — 537 s.
Людмила СЕНЬ, Людмила РОМАНИШИНА
СТРУКТУРА НЕПЕРЕРВНО1 ОСВ1ТИ США
В cmammi розглядаеться система неперервно'1 oceimu в Сполучених Штатах Америки, починаючи з вступу до початково'1 школи i зактчуючи вибором вищого навчального закладу. Також наводиться перелк проблем, як найчастше виникають пiд час вибору навчального закладу.
На сучасному етат розвитку суспшьс-тва, вища освга зазнае пом^них змш у сис-TeMi оргашзацп навчального процесу. Одним i3 напрямюв оновлення i трансформацп пе-дагопчно! освiти Укра!ни е вивчення евро-пейського та свiтового досвiду стосовно ста-новлення та розвитку педагопчно! освiти та пiдготовки вчитeлiв, а також штегращя отриманих знань у втизняну систему тд-готовки педагопчних працiвникiв.
Аналiз останнiх дослiджeнь та публ> кацiй свiдчить, що питання педагопчно! освiти США знайшли свое вщображення у працях вiтчизняних та зарубiжних дослщни-кiв. У втизнянш пeдагогiчнiй лiтeратурi накопичений значний обсяг знань про теорда i практику освгги США. Висвiтлeння дано! проблеми на сучасному рГвш можна знайти у дослщженнях, пов'язаних з такими питання-ми: рiзноманiтнi способи тдвищення квал> фшащ! вчителя в США (В. Гаргай); проблеми тдготовки вчителя вищо! школи (Г. Агапова, О. Рогачова, Т. Хмель); досл> дження педагопчних технологш, мeтодiв та форм навчання (Т. 1ль!на, В. Чорний). досл> дженням розвитку педагопчних пращвниюв займались такi амeриканськi вчеш як: Borr-rowman, Herbst, Jonson, Clifford, Goodlad та шшь Вагомий вплив на розвиток педагопчно! освГти США мала так звана Група Холмса (Holmes Group), утворена у 1983 рощ, та !! книга "Завтрашш вчителГ' (Tomorrow's Teachers, 1986). Великий обсяг шформащ! дае нам змогу дослщити це питання з рГзних аспекпв його розвитку.
Мета cmammi — показати особливос-т неперервно! освгти США у шдготовщ фа-
х1вц1в, починаючи 31 вступу до початково1 школи i закшчуючи вибором вищого навчального закладу (ВНЗ).
У цившзованому суспiльствi питання освiти знаходиться у полi зору науковцiв. 3MicT освГти i 11 використання характеризуе суспшьство як нацiю, адже саме на не1 пок-ладена вiдповiдальнiсть за тдготовну висо-коквалiфiкованих фахiвцiв та спещатспв. Сьогоднi в США помiж усiх полiтично зна-чущих питань найважлившим для америка-нцiв е освiта. Мiнiстр освiти США, Ричард У. РайлГ, зазначив, що "освГта в американсь-кому суспiльствi сьогодш е бiльш вiдкрита, рiзноманiтна й рiзнобiчна нiж будь-коли. Освiта змшюеться на краще. Водночас треба набагато бшьше зробити для того, щоб ви-конати обiцянку про рiвнi можливостi для всiх i подолати розрив мiж багатими i бщни-ми, бiлими i кольоровими. Продовжуючи адаптувати й полiпшувати нашу систему освгги, Сполученi Штати можуть стати ще сильнiшою кра1ною i разом з шшими народами продовжувати працю над збереженням миру, процвггання й освГти усГм жителям планети" [5].
Дослщжуючи публiкацi1 американсь-ких педагопв можна прийти до висновку, що у США навчання в школГ починаеться у вщГ
6-ти роюв, коли дГти йдуть у середню школу.
Пюля школи можна продовжити навчання в шститутах вищо1 освГти — коледжах i ушверситетах (узагальнено також назива-ються schools) — на переддиплом-ному рГвш (undergraduate level/studies). У коледжах, при повнш академГчнш навантаженосп, необхщ-
