CC BY
23
memory) to overcome the information complexity]. Available at:
http://spkurdyumov.ru/networks/nejrosetevaya-sreda-nejromorfnaya-associativnaya-pamyat-dlya-
preodoleniya-informacionnoj-slozhnosti.
Стаття надтшла в редакцт 05.03.2017р.
УДК 373.015.31:7
ЛЮДМИЛА ОНОФР1ЙЧУК
ludono@rambler.ru кандидат педагопчних наук, доцент Вшницький державний педагогiчний ушверситет ÎMeHÎ М. Коцюбинського,
м. Вшниця, вул. Острозького 32
СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ ЯК ФАКТОР ТВОРЧОГО ВИХОВАННЯ УЧН1В
П1ДЛ1ТКОВОГО В1КУ
Представлено методику творчого виховання учнгв пгдлгткового вгку засобами музично-театрального мистецтва у загальноосвгтнгй школ1 (ЗОШ). На прикладi занять шктъного музичного театру ляльок «Фантазiя» (ЗШ № 12 м. Втниця) висвiтлено шляхи художньо-творчого виховання учнiв у процеci освоення синтезу мистецтв (музики, спiву, танцю, декламацИ). Визначено умови, що впливають на уcпiшне вирiшення проблеми. Вказано, що серед них основоположне значення мае проcвiтницька дiяльнicть компетентного вчителя, здатного до творчих нестандартних ршень. Обтрунтовано необхiднicть та важливicть використання ефективних прийомiв i методiв в умовах музично-театральног дiяльноcтi для розвитку емоцшног чутливоcтi учнiв i загального творчого розвитку. Вiдзначено, що у процеci музичних занять учнi устшно оволодiвають творчими вмiннями й навичками (мистецько-тзнавальними, художньо-мовленневими, ляльково-iгровими, танцювальними, сцетчно-театральними), знаходять нетрадицiйнi шляхи вирiшення практичних завдань, оригiнально ттерпретують художнi образи.
Ключовi слова: синтез мистецтв, музичний театр ляльок, творче виховання.
ЛЮДМИЛА ОНОФРИЙЧУК
кандидат педагогических наук, доцент Винницкий государственный педагогический университет имени М. Коцюбинского,
г. Винница, ул. Острожского 32
СИНТЕЗ ИСКУССТВ КАК ФАКТОР ТВОРЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ УЧЕНИКОВ ПОДРОСТКОВОГО ВОЗРАСТА
Представлена методика творческого воспитания учеников подросткового возраста средствами музыкально-театрального искусства в общеобразовательной школе. На примере занятий школьного музыкального театра «Фантазия» (ЗШ №12 г. Винница) показаны пути художественно-творческого воспитания учеников в процессе освоения синтеза искусств (музыки, пения, танца, декламации). Определены условия, которые влияют на успешное решение проблемы. Указано, что среди них определяющее значение имеет просветительская деятельность компетентного учителя, способного к творческим нестандартным решениям. Обобщается необходимость и важность использования эфективных приемов и методов в условиях музыкально-театральной деятельности для развития эмоциональных чувств учеников и их творческого развития. В процессе музыкальных занятий ученики успешно овладевают творческими умениями и навыками (познавательными, художественно-декламационными, танцевальными, игровыми, сценично-театральными), находят нетрадиционные пути решения практических задач, оригинально интерпретируют художественные образы.
Ключевые слова: синтез искусств, музыкальный театр кукол, творческое воспитание.
LIUDMILA ONOFRICHUK candidate of pedagogical sciences, associate professor,
Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskyj,
Vinnitsa, Ostrozkoho 32 Street
SYNTHESIS OF ARTS AS A FACTOR OF TEENAGE CREATIVE EDUCATION
The article presents the method of teenage creative education by means of musical and theatrical arts at secondary comprehensive school. Showing school musical puppet theater «Fantasy» (secondary school No.12, Vinnytsia) the author highlights the ways of pupils' artistic and creative education during the study of the synthesis of the arts (music, singing, dance and recitation). The conditions affecting successful solution of the problem have been determined. Among them the author defines educational activities of a competent teacher who is capable to find out creative innovative solutions. The necessity and importance of using effective methods and techniques in terms of musical and theatrical activities for the development of pupils' emotional sensitivity and overall creative development have been grounded. During music lessons, pupils successfully master creative abilities and skills (artistic speech, drama, puppet games, dancing), find innovate solutions to practical problems, interpret the original artistic images. Creative combinations of various forms and methods of work, rehearsals, spectacles, concert performances - promote the development of creativity, intensify artistic and performing activities of pupils. The awareness of the character's motives is the impetus for creating the right stage feeling about reality and naturalness of stage action. It is noted that the art of musical theater helps them not only to acquire art knowledge and skills, but also strive for self-realization and self-improvement, better understanding of themselves and other people, awareness of the beauty of the life. The educational value of the theatrical activity lies in the understanding by teenagers their own attitude to the behavior of characters, developing the abilities to judge them critically, empathize and find alternatives for acquiring creative experience in future life situations.
Keywords: synthesis of arts, musical puppet theater, creative education.
Оновлення педагопчного мислення в наш час зор1ентовано на гумашзащю Bcie! системи виховання, вщродження культурних традицш. Головною тенденщею у розвитку особистост е звернення до !! естетично! свщомосл, творчого потенщалу з максимальною повнотою розумшня прекрасного.
Прагнення сучасно! педагопки досягти гармони, рiвноваги розумового та духовного обумовлюе зростання ролi вчителя та орiентовано на штегративний тип викладання предмепв художньо-естетичного циклу у спорщненосп рiзних елеменив знань. Це сприяе творчому самовираженню, допомагае подолати емоцшну напругу, стрес, сприйняти реальшсть в усьому !! розмаггп. Внаслщок цього тдтверджуеться актуальшсть пошуку шновацшних шляхiв художньо-творчого виховання учшв, яю потребують вдосконалення педагопчних методiв виховання у сферi синтетичних видiв мистецтва.
Аналiз наукових дослщжень засвщчуе, що творчють е обов'язковою умовою формування особистост (I. Бех, В. Клименко, В. Моляко, С. Сисоева й ш.). Назваш та iншi автори дослщжують мехашзм художньо-естетичного впливу мистецтва на розкриття внутршнього потенщалу особистоси, доводять потребу використання педагопчних технологш у вихованш особистюних якостей.
Гумаштаризащя шкшьно! осв^и передбачае покращення якост викладання мистецьких дисциплш у школ^ серед яких важливе мюце належить музичному вихованню. Ефективним засобом формування мистецьких знань, умшь i навичок у художнш дiяльностi слугуе музичний театр з його штегруючою функщею.
Процес творчого розвитку особистоси засобами театрального мистецтва дослщжували в^чизняш науковщ Т. Гризоглазова, Л. Калшша, Г. Локарева, Н. Миропольська й ш.
Проте, незважаючи на появу значно! кшькосл публiкацiй за вкааною тематикою, використовуються не всi потенцiйнi можливоси музично-театрально! педагогiки у позакласнiй та навчально-виховнш роботi в школi.
Мета статт - виявити органiчну еднiсть синтезу мистецтв у театральнiй дiяльностi, !! вплив на художньо-творчий розвиток особистоси школяра та продемонструвати новi прийоми i методи музично-творчого виховання засобами музичного театру ляльок.
Через творчють вiдбуваeться формування людини i проявляеться неповторнiсть И шдивщуальноста, можливiсть «активно поставати перед св^ом, ... бути активним стосовно свггу» [7, с.14].
Творчiсть, як опанування створеного, може розглядатися в межах педагопки, виховання особистосп, стимулювання И iнтересу до знань i культури [4, с. 159]. Здатшсть до творчостi розглядаеться як самостшна реалiзацiя рiзних задумiв особистiстю будь-якого рiвня розвитку, що самостшно вирiшуе проблеми, виходить за !х межi i формуе нове ставлення до дшсность Вiдкриваючи для себе новi сфери дiяльностi, особистiсть створюе iншi умови для свого життя.
У контекст сказаного особлива роль належить театрально-сцешчному мистецтву як одному з найбшьш наочних форм художнього вщображення життя, що збагачуе художнш досвiд особистостi, формуе унiверсальнi здiбностi, а також дозволяе створити в колективi певний психологiчний мiкроклiмат. Сила безпосереднього емоцшного впливу театру пов'язана з синтетичним характером цього мистецтва, що надае йому особливо! переваги серед школярiв. У результата «оргашчного злиття рiзних видiв художньо! творчосп» поеднуються художне слово, танець, пантомiма, музика, спiв, акторська гра тощо.
Варто зазначити, що у змютово-термшолопчному сенсi поняття «синтез» означае об'еднання, поеднання. У сферi естетичного освоення св^у - це не лише створення художнього твору засобами рiзних видiв мистецтва, а й едшсть задуму i стилю, цiлiснiсть створеного образу, загальна спрямовашсть впливу на глядача i слухача [8].
З метою оптимiзацil творчих можливостей, розвитку емоцшно-образного i рацiонально-логiчного мислення тдл^юв у ЗОШ №12 м. Вшнищ створено учнiвський музичний театр ляльок «Фантазiя». Загальновiдомо, що театральне мистецтво - це ушкальний за сво!м характером педагогiчний чинник, який поеднуе рiзнi види художньо! дiяльностi: мистецько-тзнавальну, художньо-мовленневу, ляльково-iгрову, вокально-iнтонацiйну, танцювальну, сценiчно-театральну. Для творчого виховання особистост необхiдне стимулювання самостiйностi вибору учнями видiв художньо! дiяльностi, якi найбшьш вщповщають !хнiм запитам. Звернення до мистецтва театру виховуе творчий шдхщ до справи як складно! штегративно! якост особистостi, що характеризуеться наступними критерiями: iнтересом до мистецтва театру, емоцшною чутливiстю, здатнiстю до акторського перевтшення, мiзансценування, сценiчного спiлкування, наявшстю знань в галузi театрально-естетичних понять i уявлень [8].
Творча дiяльнiсть у дитячому музичному театрi передбачае створення певних педагопчних умов, до яких вщнесено цiлеспрямоване педагогiчне керiвництво (для забезпечення активно! педагогiчно! взаемодп з учнями з метою виявлення !х потреб та iнтересiв, набуття вмшь мислити, переживати естетичнi почуття, розум^и естетичну красу слова, музики, пластики й акторсько! гри); комплексне застосування засобiв художньо! виразностi музичного театру ляльок (цим значно поглиблюеться загальний мистецький св^огляд, розкриваеться творчий потенщал особистостi); систематична активiзацiя творчо! дiяльностi пiдлiткiв (вирiшення творчих завдань на кожному занятп); стимулювання потреб до творчого самовираження й самовдосконалення (педагопчне схвалення i пiдтримка спроб шдл^юв виявити власнi думки щодо художньо-образного змiсту, втiлення творчого задуму в процес акторсько! гри, танцювально!, вокально! iмпровiзацi!).
На початковому етат пiдлiткам надаеться можливiсть для самостшно! продуктивно! творчост за частково! допомоги вчителя. Шд самостiйнiстю розумiеться здатшсть без сторонньо! допомоги виконувати творчi завдання, оцiнювати результати власних досягнень. Залежно вщ поставлених завдань увага спрямовуеться на художш форми спшкування, стимулювання активностi в проведеннi бесщи, розповiдi, повiдомлення або перегляду сцешчного матерiалу та його аналiзу.
Оргашзащя навчально-виховного процесу в шкiльному музичному театрi передбачае поступове розкриття нащонально! своерiдностi укра!нського народного театру («Вертеп як вид народного лялькового театру в Укра!ш», «Вертепне дiйство та народш вистави»). З метою активiзацi! уяви та образного мислення учш залучаються до активного обговорення художшх засобiв народного театру, вивчають типовi сюжети театрального
дшства. Це надае !м можливостi виявити свое емоцiйно-цiннiсне ставлення до дшсноста, стимулюе високу тзнавальну активнiсть.
Цикл бесiд, присвячених темам «Музика у театрi ляльок», «Специфша музично-театральних жанрiв», сприяе оволодшню всiма основними складовими театрального мистецтва, розкривае багатожанровють музично-театрального мистецтва, виховну, тзнавальну, розважальну функцп музики у театрi ляльок, головне - допомагае зрозум^и роль театрального мистецтва у розвитку духовних сил, задатюв i творчих умiнь кожного учасника сцешчно! дп. З метою формування художньо! компетентностi учнi виконують творчi завдання: проекти, доповда з юторп становлення народного музичного театру в Укра1ш та шших крашах свiту; розповщають про художнi враження - на основi особистих спостережень, спогадiв про музично-театральш видовища, спектаклi; порiвнюють виконавсью штерпретацп. В ходi самостшно1 дослщницько! дiяльностi пiдлiтки оволодiвають навичками критичного мислення, тзнають i осмислюють в вторичному аспектi художнi поди i явища, що на сучасному етат е продуктивною формою навчання.
Дiяльнiсть шкiльного музичного театру спрямована на поглиблення художшх знань, засвоення жанрових рiзновидiв творчостi, репертуару i специфiчних особливостей шдивщуально1 майстерностi видатних дiячiв театрального мистецтва ляльок е. Деммен («Принципи роботи театру ляльок тд керiвництвом е. Деммеш»), артистiв i режисерiв мистецтва ляльок Украши В. Афанасьева, С. ефремова, Ю. Пмельфарба, О. Фомiна, О. Юдовича, письменниюв-драматурпв Ю. Чеповецького i Г. Усача. Теоретичний матерiал забезпечуеться технiчними засобами, шюстращями, демонстрацiею фрагментiв лялькових вистав. Знайомство з юторичними фактами i сучасними планами театру впливае на побудову репертуарного плану i оргатзащю художньо-творчого процесу у шкiльному театрi (iнсценування пiсень, байок, постанова музичних казок, дитячих опер, мшьконцерив, оргашзащя i проведення театралiзованих свят).
Таким чином, засвоення духовних та штелектуальних цшностей спонукае школярiв до самостшних творчих пошукiв у форматi музичного театру. У сво!х роздумах на тему «Що нам дае театр як вид мистецтва?» учнями вщзначалось, що театральне мистецтво допомагае 1м не тшьки опановувати художн вмшня та навички в практичнш дiяльностi, а й прагнути до самореалiзацil та самовдосконалення, краще розумiти себе та шших людей, усвщомлювати красу навколишнього життя.
Наступним напрямом творчого виховання у музичному театрi ляльок е художньо-мовленнева дiяльнiсть. Робота над художшм мовленням у театрi ляльок пiдпорядковуеться основнiй метi - вихованню в учнiв цiннiсного ставлення до мистецтва слова, ознайомленню iз принципами виразного мовлення в ляльковш виставi, прийомами i навичками впливу на стврозмовника, удосконаленню дикцil, артикуляцп, дихання; синхронiзацil рухiв ляльки зi словами актора, розвитку здатностi до самореалiзацil у художнiй дiяльностi. Основш роздiли занять з художнього мовлення: 1) основи художнього мовлення; 2) прийоми i методи роботи над художшм текстом; 3) сцешчна мова i декламащя.
Образний змiст театрального мистецтва формуе не тшьки естетичш, а й моральш та штелектуальш почуття, розумiння моральних абстракцiй. Пщл^юв приваблюе креативний компонент драматизацiй, шсценувань, за допомогою яких здiйснюеться комплексний вплив на розвиток л^ературно-творчих здiбностей, творчо! уяви, художньо-образного, асощативного, логiчного мислення.
Учнi набувають, а тзшше вдосконалюють технiчнi навички з художнього мовлення, оволодiвають практичними умшнями логiчноl побудови фраз. Для повнощнного втiлення художнього образу п'еси необхщне озвучення реплiк, якi б доносили до глядача думки, бажання, переживання i прагнення кожного персонажу. Оволодшня емоцшно-лопчною виразнiстю художнього мовлення потребуе як дотримання роздшових знакiв, яю супроводжуються вiдповiдною мiмiкою та жестами, так i вiдпрацювання темпу мовлення i динамiки голосу.
У процеш занять учнi виконують спецiальнi вправи для покращення iнтонацil (вправи з рiзним емоцiйним вiдтiнком: попередження, переляку, защкавленоси, запитання; на iмiтацiю голо^в на матерiалi лiтературних фраз); ч^ко1 дикцil (скоромовки,
вправи артикуляцшно! пмнастики), для формування правильного, глибокого дихання, координацп рухiв з мовленням тощо. Завдання на створення творчих продуктав краще стимулюють творчий розвиток тдл^юв. Вони охоплюють процесуальш характеристики творчостi (художне сприймання, мислення, уяву, мовлення) i сприяють формуванню мотивацш творчо! дiяльностi. Система завдань передбачае синтез кшькох видiв творчо! дiяльностi, наприклад, пiдiбрати музичнi фрагменти-характеристики для персонажв вистави або намалювати есюзи декорацiй та костюмiв до театрально! вистави та багато шшого.
Художньо-мовленнева дiяльнiсть охоплюе комплекс прийомiв i методiв роботи над художшм текстом: читання творiв фольклорних жанрiв (байок, казок, мiфiв) за умовними позначками - партитурними знаками; знайомство з основами драматурги; структурним аналiзом казок за планом: вступ, зав'язка, розвиток, розв'язка; складання i читання вiршiв на задану тему. Розумшня виховно! ролi «мистецтва слова» передбачае розширення репертуару творами укра!нських (Л. Глiбова («Зозуля i Пiвень», «Вовк i Кiт», «Орачi i Муха»); О. Пчшки («Котова наука», «Дрiбненькi грушки»); В. Симоненко («Мудра паляниця»)) i зарубiжних (Ж. Лафонтена («Вовк i Собака»); I. Крилова («Вовк i Ягня», «Мавпа i окуляри», «Слон i Моська», «Квартет»)) поетiв-байкарiв.
У процесi публiчного виступу з ляльками неможливо виокремити емоцшно-штонацшну виразнiсть мовлення вiд пластики жеспв, гри лялькових персонажiв, танцювального руху, мiмiки, артистизму i зовнiшнього вигляду виконавщв. Втiлення художнього задуму потребуе синхрошзацп i самостiйностi творчих дш в атмосферi колективного творчого пошуку, вмiння володiти iнтонацiйно виразною вимовою, контролювати свш емоцiйний стан, виражати почуття жестами i мiмiкою, порiвнювати, зiставляти, аналiзувати, iмпровiзувати забезпечували устх пiдлiткiв у сценiчнiй дiяльностi. Мистецтво художнього слова в гармони зi сцешчною дiею розвивае творче мислення шдл^ка. Аналiзуючи твiр, його художньо-тематичний змшт, учень пiзнае думки автора, його св^осприймання, перетворюючись з виконавця у ствавтора твору.
Наступним напрямком творчого виховання учшв е ляльково^грова дiяльнiсть. Оскiльки iгрова дiяльнiсть - природно близька юним акторам, лялька ае посередником мiж грою та реальним життям, де театральне дшство вщображае реальш та фантастичнi образи. У ляльковому спектаклi головна увага спрямована на гру ляльок, тобто !хнш рух. Складшсть завдання зумовлена тим, що для усвiдомлення ролi треба уважно вивчити виразнi можливосл ляльки, знайти головний ритм рухiв !! корпусу, голови, рук.
Вщповщно до змiсту занять («Гра з двома ляльками», «Сцешчна гра ляльок вщкритого типу - актори-маски», «Танцювально-пантомiмiчнi етюди у виконаннi актора-маски», «Гра актора-маски в танцювально-пантомiмiчному жанр^ пародi! та клоунадi», «Сценiчне спшкування акторiв за ширмою, в «живому плаш») вирiшуються творчi завдання: створення танцювальних номерiв з ляльками; вивчення танцювально-пантомiмiчних художнiх прийомiв; опанування мовно-руховою та вокально-руховою координащею; складання пластичних пародш та розiгрування !х; iмпровiзацiя та сценiчне втiлення художнього образу.
Наступне мюце у творчому вихованш учнiв займае вокально-iнтонацiйна дiяльнiсть. Спiв у музичному театрi ляльок виконуе двi функцi!: образно-зорову (створення яскравого театрального образу) та шюстративно-фонову (музично-образна характеристика дшово! особи). Засвоення необхщних знань i вокальних умшь будуеться на матерiалi пiсень та вокальних фрагментав з музичних казок. Учш оволодiвають вокальними навичками (правильне звукоутворення, ствацьке дихання, чiткiсть вимови), вщтворюючи емоцшно-естетичний i художньо-виразний образ у процес сольного та групового ству.
При створеннi художнього образу лялькових персонажiв з використанням тембрального забарвлення голосу формуеться шдивщуальна манера i стиль виконання. Застосовуються прийоми пошуку ефективних засобiв художньо! виразностi при iнтерпретацi! пiсень у поеднанш з акторською грою. На початковому етат учням пропонуються нескладш для виконання народнi iгровi тсш «А вже весна», «Подоляночка», «Мак», «Перетлка», «Грицю, Грицю, до роботи», «Занадився журавель», «Зайчик», «Ходить гарбуз по городу» тощо. Проте методика розучування тсень ускладнюеться одночасним виконанням декшькох дiй: координацi! руху (робота з
лялькою), голосу (декламащя, ств), слуху (своечасш реплiки, спiв пiд музичний супровщ). Тому заняття мають комплексний характер з поступовим ускладненням техшки виконання за рiзними напрямками.
Комбiнування декламацп i спiву, свiдоме донесення образносл вокального слова та його узгоджешсть з рухами театрально1 ляльки сприяють удосконаленню вокально-сценiчних умiнь учшв i впливають на створення цтсного уявлення про сценiчний образ.
Емоцшна захопленiсть дiяльнiстю, впевненiсть у досягненш успiху, «вщновлення» у разi неустху [3, с. 293] стало стимулюючим фактором для поповнення тезаурусу знань в галузi вокально-театрального виконавства (бесщи «Характеристика голошв персонажв у музичному спектаклi та опер>казщ», «Поеднання засобiв виразностi музики i театрального дшства», «Розвиток вокальних виконавських умшь», «Музичний образ у дитячш оперЬ>).
Оргашзащя творчо1 дiяльностi в умовах оргашчного поеднання теоретичних знань та практичних умшь з основ вокального мистецтва передбачае виступ тдл^юв з вокальними сольними та ансамблевими номерами в музичних спектаклях, дитячих операх з рукавичними ляльками (за ширмою) i акторiв-масок у «живому планi» (на сцеш). Орiентацiя на синтез двох видiв ляльок стала стимулюючим фактором для розробки вщповщно1 програми та методичного виршення навчально-виховних i творчих завдань. При цьому враховуються таю фактори, як загальний художнш рiвень розвитку учшв, стутнь iнтересу до того чи шшого твору.
Танцювальна дiяльнiсть теж е важливою складовою творчого зростання школярiв. Процес творчо1 дiяльностi учнi усвiдомлюють в театрально-яровому танцi через власне «Я». За допомогою пластики, фантазп вони створюють свш психофiзичний i соцiальний образ, матерiалiзують свое образне художне мислення.
Процес дитячо1 творчостi може бути зображений схематично в такому виглядк музика - переживання дитини - створення нею музично-Ярового образу [1, с. 221]. Ритм музики тюно пов'язаний з пластикою, бо вони мають спшьну основу - рух. Творчий процес вщбуваеться не лише тд час впливу музики на дитину, а й адекватного И сприйняття, цтсного бачення образу, а танець виступае продуктом творчость На думку В. Кшменко, «координащя рухiв - дзеркало розумових процешв. Естетичш почуття регулюють рухи думок, образiв i дiй, нацiлюючи !х на втшення особисто1 гармони в гармошю створених предметiв та явищ, щоб вони згодом випромiнювали красу» [3, с. 197].
Транслюючи заплановану програму занять, вчитель при шдготовщ танцювальних фрагменив театральное' дп аналiзуе разом з вихованцями музичний супровщ, мелодт, И складовi частини, ритм, динамшу розвитку, засоби виразностi; фонiчний аналiз: iнтонацiйний розвиток, звукове та тембральне забарвлення.
Сила i перевага музично-рштшчно1 дiяльностi для формування дитячо1 художньо1 творчостi полягае в тому, що вона е синтезом кiлькох видiв мистецтва: музики, драматизацп, пластики, пантомiми i хореограф^, що поеднуються в едине художне цше за допомогою музично-пластичного образу. Основою розкриття сенсу вчинюв дшових осiб е музичний рух, який допомагае створити художнш образ i передати емоцп. Танець, пантомiма i пластика - форми музично-хореографiчноl драматург^, руховi виразно-зображальнi засоби поетичного змюту музики, за допомогою яких створюеться художнiй образ.
Вщмшною рисою музично-ритмiчноl творчостi е наявшсть синтезу двох компонентiв - виконавчого i продуктивного. 1нтерес до процесу художньо-творчо1 дiяльностi у музичному театрi обумовлюеться виконанням вправ, етюдiв на творче комбшування рухiв актора-маски, варiативнiсть рухових дiй, що передбачають iмпровiзацiю на заданий пластичний малюнок, шсцешзащю, постановку хореографiчних iмпровiзацiй за мотивами казок.
При шдготовщ фрагменив вистави кожний виконавець отримуе шдивщуальне творче завдання - створити свш образ, який передбачае певш взаемостосунки, синхрошзащю дш з iншими персонажами, роботу над виразними рухами, виконання пластичних шюстрацш до лялькових вистав. Пластично-танцювальш етюди на введення непередбачених обставин, на змшу характеру стосунюв мiж персонажами розкривають потенцiйнi можливостi учшв щодо художнього втшення театрального образу. Найбшьш вдалi творчi розробкi i пропозиц^, танцювальнi композиц^ використовуються тд час
_ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ_
концертно-сцешчно! дiяльностi, що сприяе органiчному вiдтворенню художнього задуму та устшному веденню творчого дiалогу з глядачами.
Сценiчно-театральною грою чи дiяльнiстю загалом забезпечуеться комплексне виконання творчих дш, спрямованих на створення театрально! постановки спектаклю, що потребуе акторсько! i художньо! майстерност всього колективу. Процес розучування вщбуваеться у творчiй взаемодi! вчителя i учнiв у такiй послiдовностi: ознайомлення з роллю; вивчення i всебiчний аналiз твору; вживання, втiлення в образ; вокальне i декламацiйне читання тексту; координування сцешчних дiй. Образ театрально! ляльки, художне слово, декоративне оформлення i музичний супровщ забезпечують ефектившсть сприйняття естетично-виховних iдей засобами театрально-сцешчно! творчостi.
Першi заняття у шкшьному музичному театрi розпочинаються з вправ та етюдiв на пам'ять фiзичних дiй, на дiю у запропонованих обставинах. Вони допомагають створити правильне сцешчне вщчуття, правдиву, природну дт на сценi, пiдготуватись до складшших форм музично-театрально! дiяльностi. Змшюючи обставини, за одне заняття учш мають можливiсть виступити в рiзних ролях, уявити себе у реальних або фантастичних ситуащях.
У процес занять виявились нестандартнi рiшення у виршенш проблемних ситуацiй, коли учш-актори демонстрували свою здатнiсть свiдомо мислити i дiяти, визначаючи композицiйну структуру творiв, створюючи мiнiатюри-iмпровiзацi! на задану тему. Знання сцешчно! грамоти, вправи та етюди в поеднанш з дидактичними та сюжетно-рольовими ^рами визначають рiвень творчих досягнень, що виявляються у здатност реалiзувати штерпретацшний задум художнього твору.
У процес роботи над постановками одноактних спектаклiв, мюзиклiв i музичних казок усвщомлювалися поняття «синтез мистецтв» i «сцешчний стиль» як компонентiв театральностi, яю забезпечували художню цiлiснiсть спектаклю.
Практичне оволодшня основними засобами виразностi сцешчного дiйства передбачае усвiдомлення ряду взаемопов'язаних психофiзiологiчних категорiй: уваги, уяви, лопки, естетичних переживань (вiдчуття краси людських почутпв та стосункiв). Створюючи характер лялькового образу за допомогою аналогш з життя i фактiв, яю активiзують творчу фантазiю, юнi актори вщображали безперервний ланцюг дiй персонажу з урахуванням сюжету. Вiдбувалось усвщомлення мотивiв поведiнки персонажiв, створювалось правильне сцешчне вщчуття щодо реальностi i природностi сценiчно! дi!.
Етюдна робота з ляльками базуеться на матерiалi, який розширюе межi творчих можливостей учшв у вербальному i невербальному спшкуванш (жест, мiмiка, погляд), забарвлюе дiяльнiсть позитивними переживаннями, захопленням працею, радощами вщ цiкавих знахiдок. Втшення творчих завдань здiйснюеться шляхом усвщомлення смислового навантаження певно! ролi, штонацшно виразно! передачi думок i почутпв лялькового персонажу, адекватно! реакцi! на слова та поведшку партнерiв.
Таким чином, на заняттях музичного театру ляльок творчi досягнення тдл^юв вщображаються в умiннях самостiйно характеризувати персонажiв музичних вистав, працювати над цМсшстю вокально! та сценiчно! iнтерпретацi! образу, передбачати емоцшну реакцш глядач1в на творчу штерпретацш художнього образу, психолопчно пщтримувати партнер1в пiд час вистутв, об'ективно ощнювати свою виконавську майстершсть.
Виховна цiннiсть театрально-сценiчно! дiяльностi полягае в осмисленш власного ставлення тдл^юв до вчинкiв персонажiв, розвитку умшь критично !х оцiнювати, спiвчувати та знаходити альтернативш можливостi дiй для набуття творчого досвщу в майбутшх життевих ситуацiях. Отже, художня дiяльнiсть активiзуе самостiйний творчий пошук шдлнюв у контекстi забезпечення iнтеграцiйних процешв засвоення видiв мистецтва.
Враховуючи актуальшсть дослiджувано! проблеми, у майбутньому варто детально вивчити i дослiдити терапевтичне значення музично-театрального мистецтва та його роль у процесi соцiалiзацi! тдл^юв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ветлуг1на Н. О. Музичний розвиток дитини / Н. О. Ветлугша. - К.: Музична Украгна, 1978. - 255 с.
2. Копець З.А. Театральне мистецтво в школ1 / З.А. Копець. - К.: Рад. школа, 1971. - 128 с.
3. Клименко В. В. Психологические тесты таланта / В. В. Клименко. - Харьков: Фолио, 1997. - 414 с.
4. Левчук Л. Т. Основи естетики: навч. посiбник / Л. Т. Левчук, О. I. Онщенко - К.: Вища школа, 2000.
5. Онофрiйчук Л. М. Комплексне застосування засобiв виразностi у створенш художнього образу лялькового театру / Л. М. Онофршчук // Науковi записки. Вип. 9. (Серiя : Педагогiка i психологiя). - Вшниця: ВДПУ, 2004. - С. 77-81.
6. Онофршчук Л. М. Розвиток тзнавально1 активносп школяр1в в умовах сцетчжйгрово1 дiяльностi / Л. М.Онофршчук // Сучаснi iнформацiйнi технологи та шновацшт методики навчання у шдготовщ фахшщв: методолопя, теорiя, досвщ, проблеми. - 2012. - Вип. 32. - С. 140-146.
7. Роменець В. А. Психолопя творчосп / В. А. Роменець. - К.: Либщь, 2001.
8. Синтез мистецтв в театр^ кшо, музищ. Синтез мистецтв в православному храмг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wikifr.xyz/mistectvo-ta-rozvagi/mistectvo/55600-sintez-mistectv-v-teatri-kino-muzici-sintez.html.
REFERENCES
1. Vetluhina N. O. Muzychnyi rozvytok dytyny [Children's musical development], Kyiv, Muzychna Ukraina, 1978. 255 p.
2. Kopets Z. A. Teatralne mystetstvo v shkoli [Theater Arts at school], Kyiv, Rad. shkola, 1971. 178 р.
3. Klymenko V. V. Psykhologicheskiie testy talanta [Psychological tests of talent], Kharkov, Folyo, 1997. 414 p.
4. Levchuk L. T. Osnovy estetyky: navch. posib. [Fundamentals of aesthetics: manual], Kyiv, Vyshcha shkola, 2000. pp. 21.
5. Onofriichuk L. M. Kompleksne zastosuvannia zasobiv vyraznosti u stvorenni khudozhnioho obrazu lialkovoho teatru [Integrated use of expression means to create an artistic image of the puppet theater], Naukovi zapysky. Vol. 9. (Seriia: Pedahohika i psykholohiia). Vinnytsia, VDPU, 2004. pp.77-81.
6. Onofriichuk L. M. Rozvytok piznavalnoi aktyvnosti shkoliariv v umovakh stsenichno-ihrovoi diialnosti [The development of students cognitive activity in terms of drama playing activity], Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. 2012, Vol. 32. pp. 140-146.
7. Romenets V. A. Psykholohiia tvorchosti [Psychology of creativity], Kyiv, Lybid, 2001. pp. 14-16.
8. Syntez mystetstv v teatri, kino, muzytsi. Syntez mystetstv v pravoslavnomu khrami [Synthesis of Arts in theater, cinema and music. Synthesis of Arts in Orthodox church] [Elektronnyj resurs], Rezhym dostupu: http://wikifr.xyz/mistectvo-ta-rozvagi/mistectvo/55600-sintez-mistectv-v-teatri-kino-muzici-sintez.html.
Стаття надтшла в редакцЮ 20.02.2017р.
