ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
Лiлiя МОРСЬКА
ЗМ1СТ ТА СТРУКТУРА Д1ЯЛЬНОСТ1 ВЧИТЕЛЯ 1НОЗЕМНИХ МОВ 13 ЗАСТОСУВАННЯМ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХН ОЛОГ1Й
У cmammi до^джуються особливостi педагогiчноi diMMbnocmi вчителя iHO-земних мов в умовах iнформатизацii освтнього процесу. Автором розроблена структура тако'1' дiяльностi та ii змктове наповнення, що передбачае систематичне використання тформацтних технологш у навчаннi учтв iноземноi мови.
Будь-яка наука стае самостшною тод^ коли вона мае свш об'ект, предмет, термшолопю тощо. Ч^кий та науково-обгрунтований понятшний апарат е передумовою як для розвитку теоретично!, так й емшрично! бази. У зв'язку з цим для глибшого анатзу проблеми тдготовки майбутнього вчителя iноземних мов до застосування iнформацiйних технологiй у професшнш дiяльностi та визначення структури дiяльностi вчителя iноземних мов в умовах шформатизацп та змiстового наповнення ще! структури нами були визначеш гносеологiчнi орiентири: "готовшсть", '"щяльшсть", "професшна дiяльнiсть", "педагопчна дiяльнiсть", "шформацшна дiяльнiсть", "компетенщя", "iнформацiйна компетенщя" та rnmi.
Як показують сучаснi дослiдження [2; 6; 14], вщсутшсть у педагопв необхщно! пiдготовки до роботи iз засобами шформатизацп освiти е основною причиною, що стримуе !х ефективне використання у навчальному процесi. Тому формування професшно! готовностi майбутнiх педагопв до застосування 1Т е одним iз основних завдань, вирiшення якого сприятиме педагогiчно доцiльному використанню !хшх можливостей для пiдвищення ефективностi навчально-виховного процесу.
У психолого-педагогiчних дослiдженнях проблемi теоретичних та методичних аспектiв формування професшно! готовностi придiляеться значна увага. Проблеми тдготовки педагопчних кадрiв розглянут у працях Ф. Гоноболiна, Н. Кузьмшо!, В. Сластенiна, Р. Хмелша, А. Щербакова та iн. Проблеми професшно! тдготовки студенев у процес формування особистостi майбутнього вчителя розглядалися у дослщженнях О. Абдулiно!, А. Пюкунова, I. Радченко, В. Сластенша, Л. Спiрiна, I. Старкова.
Зупинимося на визначенш поняття "готовшсть". У тлумачному словнику готовнiсть описуеться як стан готового, тобто такого, що зробив необхщне приготування, пiдготувався до чогось, висловлюе згоду, схильнiсть чи виявляе бажання зробити що-небудь [3, 194]. Походження поняття професiйно! готовносп тiсно пов'язане з психологiчним термшом "психологiчна готовшсть". Це поняття з'явилося ще на початку 20 ст., але детальшше почало вивчатися починаючи з 40-х рокiв минулого вшу, i спершу використовувалося у психологи спорту i працi, пiзнiше, з розвитком техшки, в авiацi! та космонавтищ, у роботi операторiв рiзних машин та обладнання, i нарешт в педагогiцi. Багатьма дослiдниками зазначалося, що людина, яка починае певну дiяльнiсть, не може одразу досягти високих результатiв у вiдповiднiй галузi (М. Верон, А. Павлов, Л. Осипов). Iншi науковцi дослiджували поняття готовносп через призму особистюно-дiяльнiсного пiдходу (С. Рубiнштейн, Б. Теплов, К. Платонов) [4, 14].
Загалом у науково-методичних працях розкриваються теоретичш основи професшно! готовносп, що включае оволодiння знаниями, вмiннями та навичками вщповщно до профiлю дiяльностi. Готовшсть до дiяльностi вони розглядають на особиспсному та функцiональному рiвнях: як активний стан особистоси, що викликае дiяльнiсть; наслiдок дiяльностi; якiсть, що
визначае установки на професiйнi ситуаци та завдання; передумови до цшеспрямовано! дiяльностi, 11 регуляци, стiйкостi, ефективностi.
Т. Краснянська у своему дисертацшному дослщженш вказуе на особливу роль психолопчного вiдношення до дiяльностi, що утворюе своерiдне ядро готовностi до здшснення ще! дiяльностi [7]. До внутршшх та зовнiшнiх факторiв, що обумовлюють психологiчну готовнiсть до дiяльностi Р. Санжаева вiдносить: змiст завдань, !х труднiсть, новизну та творчий характер; обстановку дiяльностi, приклад поведiнки оточуючих; особливостi стимулювання дiй та результат; мотивацiю, прагнення до досягнення того чи шшого результату; оцiнювання вiрогiдностi його досягнення; самооцiнку власно! шдготовленостц особистий досвiд щодо вирiшення завдань тдвищено! складностi; вмiння контролювати та регулювати рiвень свого стану готовносп; вмiння само налаштовуватися, створювати оптимальт внутрiшнi умови для майбутньо! дiяльностi [12].
За результатами дослiдження М. Благова [1, 72], готовшсть до педагопчно! дiяльностi у психолого-педагогiчнiй лiтературi розглядаеться як складне структурне утворення, у центрi якого сто!ть вщношення до педагопчно! працi як головного смислу життя; стiйкi мотиви педагопчно! дiяльностi; професiйно значущi якостi особистосп, професiйнi знання та вмiння.
Отже, проаналiзувавши рiзнi пiдходи до визначення поняття психолопчно! готовностi, можна видшити такi основнi аспекти:
1. Готовшсть визначають як умову успiшного виконання дiяльностi, як вибiркову активнiсть, що налаштовуе органiзм на майбутню дiяльнiсть.
2. Готовнiсть — активний стан особистосп, що забезпечуе И самореалiзацiю у пiдготовцi та вирiшеннi певних завдань на основi власного досвщу.
3. Готовнiсть — передумова та регулятор дiяльностi.
4. Готовнiсть можна розум^и через призму якостей та властивостей особистосп як цiлiсну систему цих властивостей, iнтегральну якiсть особистосп.
Таким чином, метою статт1 е визначення структури та змюту дiяльностi вчителя iноземних мов, що використовуе шформацшш технологи.
Структуру педагопчно! дiяльностi рiзнi дослiдники описують по-рiзному: створення конструктивно! моделi дiяльностi та И функщонування (А. Щербаков, А. Кузьмша), сума конкретних даних про професда, що вiдображають змiст дiяльностi (В. Сластенш). Однiею з перших проаналiзувала структуру дiяльностi Н. Кузьмiна. Вона визначила структуру педагопчних умiнь, що складаеться iз пiд структур дiяльностi, якi включають такi компоненти: конструктивний, проективний, когштивний, органiзаторський та комушкативний [8, 105].
На основi запропоновано! Н. Кузьмiною структури професiйно! дiяльностi, Н. Дiканська [4, 24-28] визначила змют основних компонентiв дiяльностi, що визначають найбшьш успiшну пiдготовку студенев педвузу до застосування iнформацiйних технологш. Так конструктивну компоненту, на думку вказаного автора, складае дiяльнiсть, пов'язана з шдготовкою та плануванням уроюв, позакласних заходiв в умовах застосування ГГ. Гностичний (або дослiдницький) компонент дiяльностi педагога вiдображае дiяльнiсть по вивченню та аналiзу можливостей сучасних 1Т, а також рiзних вцщв дiяльностi вчителя та учнiв шд час застосування 1Т. Комунiкативний компонент передбачае дiяльнiсть в умовах навчального середовища, органiзованого мережею комплекту навчально! обчислювально! технiки чи в умовах застосування засобiв телекомунiкацiй. Органiзацiйний компонент складають ди, пов'язанi з оргашзащею навчально-виховного процесу: пiдготувати технiку до роботи, вмшо використовувати !! на рiзних етапах педагогiчного процесу, шструктувати учнiв пiд час роботи з комп'ютером, оргашзувати самостiйну, групову та iндивiдуальну роботу учнiв за допомогою комп'ютера, контролювати та управляти навчально-виховним процесом за допомогою програмних засобiв.
А. Мiщенко у професiйнiй готовносп вчителя видшяе вiдносно самостiйнi мотивацшну, теоретичну i практичну готовностi, а також креативнють як здатнiсть до продуктивно! педагопчно! творчосп [10, 216]. Мотивацшна готовнiсть проявляеться в професшно-педагогiчнiй спрямованостi. I! складовими елементами, на думку вказаного автора, е когштивний, ефективно-ощнювальний та конативний (поведшковий) компоненти, що мають сво! критершш показники: знання, пiзнавальний iнтерес, особистюно-значимий смисл
здшснювано! дiяльностi. Теоретична готовшсть не зводиться лише до знань, вона проявляешься через педагопчну дiяльнiсть, що базуеться на розвиненiй псиолого-педагогiчнiй свiдомостi, що, у свою чергу, визначае спошб педагопчного орiентування та мислення. Критершними показниками теоретично! готовностi крiм знань та ïx особистiсного смислу е сформовашсть аналiтичниx, прогностичних та проективних умiнь. Практична готовнiсть проявляеться через оргашзацшш та комунiкативнi вмiння. Готовшсть до продуктивноï педагогiчноï творчостi (креатившсть) виявляеться на практицi через творче виршення педагогiчниx завдань.
Пiдготовка студенев до застосування 1Т у професшно-педагопчнш дiяльностi, результатом якоï е готовшсть до даного виду професiйноï дiяльностi, здiйснюеться у процесi загальноï професшно1' пiдготовки та мае спiльнi з нею компоненти. В той же час, вона мае сво1' специфiчнi особливосп, обумовленi характером цiеï педагопчно1' дiяльностi та вимогами до особистосп, що здiйснюе цю дiяльнiсть. Таким чином, вщповщно до провiдниx щей особиспсно^яльшсно1' теорiï (А. Леонтьев, Л. Виготський, С. Рубшштейн), що е в нашому дослiдженнi методологiчною основою видшення структури готовностi майбутнix учителiв iноземниx мов до застосування 1Т у професiйнiй дiяльностi, будемо розглядати дану структуру як сукупшсть чотирьох взаемопов'язаних компонентiв, наповнених якiсними характеристиками та показниками:
1) мотивацшного компоненту, що виражае свiдоме вiдношення педагога до застосування 1Т у навчанш iноземниx мов;
2) змiстового компоненту, що поеднуе сукупнiсть знань вчителя про психолого-педагогiчнi та дидактичш особливостi 1Т та специфiки ix застосування у формуваннi iншомовниx комунiкативниx умiнь (говорiння, аудiювання, читання, письма) та мовних навичок (граматичних, лексичних, фонетичних, орфографiчниx) учнiв на рiзниx етапах навчання iноземноï мови у загальноосв^нш школi (початковому, середньому та старшому);
3) операцшного компоненту, що базуеться на комплекс вмiнь та навичок використання 1Т у структурi власне професiйно-педагогiчноï дiяльностi (проведення уроку, оргашзащя навчального процесу з шоземно].' мови з використанням 1Т);
4) рефлексивного компоненту, що характеризуе тзнання та аналiз вчителем явищ свое].' професшно].' дiяльностi з використанням ГГ.
Основою для видшення мотивацшного компоненту послужило положення про те, що поведшковий, дiяльнiсний аспект позици спонукаеться та регулюеться мотивацiйною основою особистосп, яка виражае свщоме вiдношення до дiяльностi [11] та визначае спрямованють особистостi на певнi об'екти та способи взаемоди з ними. Мотиващею пояснюеться вибiр мiж рiзними можливими дiями, мiж можливим змiстом мислення, штенсившсть та наполегливiсть у здшсненш вибраноï ди та досягнення ïï результатiв.
На думку Р. Немова, мотиващя пояснюе цiлеспрямованiсть ди, оргашзованють та стiйкiсть цiлiсноï дiяльностi, спрямованоï на досягнення певноï мети. На вiдмiну вiд мотиваци, мотив, вважае вказаний автор, це те, що належить самому суб'екту поведшки, е його стшкою особиспсною властивiстю, що iз „середини" спонукае до здшснення певних дiй [11, 392].
Мотив спонукае дiяльнiсть, а мета спрямовуе ïï. Процес постановки мети, тобто становлення та реалiзацiï мотивiв у меп, не здiйснюеться автоматично. Це творчий процес, що залежить вщ умiнь, знань та здiбностей людини, iндивiдуальниx та особистiсниx особливостей, об'ективних умов здiйснення дiяльностi.
Потреба е одним з мотивацшних утворень. Потреби особистосп, спрямоваш на певну мету, розглядаються у психолого-педагопчних дослiдженняx [9; 13]. Суть потреби проявляеться в штерес як шдивщуальнш формi цiеï потреби. Пiзнавальний iнтерес визначаеться як провщний мотив навчальноï дiяльностi [9:31].
Вщповщно, пiд час професiйноï шдготовки майбутнix учителiв iноземниx мов шзнавальний iнтерес до застосування 1Т у професшнш дiяльностi, проходячи стад^ щкавосп та стiйкого пiзнавального iнтересу, концентруються навколо:
1) потреби в шзнанш об'екпв та явищ мiнливого шформацшного середовища;
2) потреби у сшввщнесенш особливостей глобального iнформацiйного простору та сутносп iнформацiйниx взаемодiй у ньому;
3) потреби в осмисленш власного рАвня розвитку iнформацiйноï культури, ступеня ефективностi власноï педагогiчноï дiяльностi в умовах шформатизацп освАти;
4) потреби в осмисленш власного досвщу, формування власноï позицiï по вiдношенню до тих чи шших аспектiв освiти в умовах шформатизацп;
5) потреби використовувати знання у галузi 1Т щодо ïx застосування як у власнш практичнiй дiяльностi, так i в навчальнш дiяльностi учнiв.
Таким чином, спрямовашсть вчителя, орieнтованого на використання 1Т у професшно-педагогiчнiй дiяльностi, визначае систему базових вiдношень учителя до св^у та самого себе, е основою саморозвитку та професiоналiзму, формуе мотивацiю до дiяльного застосування 1Т у навчальному процесi.
Для оцшки ступеня наповненостi, змiстовностi, активност мотиващйного компоненту визначено1' нами моделi готовносп вчителя iноземниx мов до застосування 1Т у професiйнiй дАяльносп, видшимо два показники:
— тзнавальний iнтерес до 1Т, шлях1в та способАв iнтенсифiкапiï навчання iноземноï мови за допомогою 1Т;
— особистюно-значимий смисл застосування 1Т для удосконалення власного педагогiчного та мовного професiоналiзму.
Рiвень мотивапiï безпосередньо пов'язаний зА змютовим компонентом готовносп вчителя шоземних мов до застосування 1Т у професшнш дАяльносп. Ця складова частина е наслщком пАзнавально1' дАяльност i характеризуеться обсягом знань (глибина, системшсть, стшюсть), стилем мислення i, в цшому, е орАентиром дАяльностА. Змют Антелектуально1' сфери вщкривае для вчителя вшьний та варАативний вибАр нових знань, нових цшей, цшностей та особистюних смиств.
РАвень шформованост вчителя про шляхи та способи застосування 1Т в освАтньому процес характеризуеться обсягом знань в цш галузь Знання збагачуе власне бачення проблематики в галузА сучасних освАтшх технологш, 1Т, виступае необхщною умовою постановки та виршення професшних проблем щодо застосування 1Т у навчальному процесс Професшш знання вчителя, орАентоваш на застосування 1Т у педагопчнш дАяльносп, можна представити у виглядА вщомостей про методолопчш основи шформаци, сутнють шформатизацп сустльства, особливосп шформатизацп навчального процесу, багатомаштнють шформацшних технологш, специфшу ïx застосування в залежност вщ тих педагопчних завдань, що тдлягають виршенню. Ц знання е основою для орАентацп особистост у варАативному використанш 1Т у професшнш дАяльностА.
Наповнення мотивацшного та змютового компонента визначае стратепю професАйно1' поведшки вчителя, орАентованого на застосування 1Т у професшнш дАяльносп. Операцшний компонент, що базуеться на комплекс психолого-педагопчних вмшь та навичок, характеризуе реалАзащю ще1' стратеги.
Вмшня передбачають свщоме оволодшня дАяльнютю. Правильно сформоваш вмшня базуються на знанш способу Дослщження психолопв [8; 9] вказують на вщповщнють структури дАяльност вчителя структурА його особистосп. Н.В.Кузьмша видшяе 5 шварАантних компоненпв у структурА педагогiчноï дАяльность У структурА особистосп педагога 1м вщповщають 5 груп професшних умшь: гностичш, проектувальш, конструктивна оргашзацшш та комушкативш. Охарактеризуемо ïx з позицш застосування 1Т у професшнш дАяльность
Гностичш вмшня виражаються у вмшш оцшювати готовшсть до педагопчно! дАяльност в умовах використання 1Т; сшввщносити свою оцшку використання навчальних програм з оцшкою учшв; аналАзувати проведений в умовах застосування 1Т урок iноземноï мови; оцшювати штерес окремих груп учшв до роботи з 1Т шд час вивчення шоземно! мови залежно вщ вцщв завдань, рАвня ïxньоï складносп; перебудовуватися в робот^ виходячи з об'ективних вимог.
Проектувальш вмшня — це вмшня розробляти педагопчш програмш дидактичш матерАали, конспекти рАзного роду видАв навчально-шзнавально! дАяльносп школярАв Аз введенням 1Т у систему дАяльност "вчитель-шдручник-комп'ютер-учень", враховувати шдивщуальш особливосп учшв у навчанш з використанш 1Т, аналАзувати змют всього курсу, теми, окремого уроку для складання сценарпв навчальних програм тощо.
Конструктивы (управлiнськi) вмiння передбачають вмiлу тдготовку змiсту, планування та розробку методики проведення занять та контролю знань в конкретних умовах навчання з використанням 1Т.
Органiзацiйнi вмiння виражаються у здатност управляти навчально-пiзнавальною дiяльнiстю учнiв в умовах застосування 1Т, здiйснювати органiзацiю iндивiдуальноï, груповоï, колективноï дiяльностi пiд час використання 1Т у рiзниx видах навчальноï дiяльностi.
Комунiкативнi вмiння виражаються у вмшш встановлювати педагогiчно доцiльнi вiдносини з учнями в умовах застосування 1Т, аналiзувати ступiнь доступностi для учшв формулювання завдань у навчальних програмах, електронних тдручниках тощо; оцiнювати штерес учнiв до роботи з 1Т з метою встановлення найсприятливiшиx взаемовщносин.
Таким чином, основаним показником операцшного компоненту готовносп вчителя до застосування 1Т у професiйнiй дiяльностi е рiвень сформованостi системи вмiнь — гностичних, проектувальних, конструктивних, органiзацiйниx та комушкативних.
Важливим та необxiдним компонентом у структурi готовностi вчителя шоземних мов до застосування 1Т у професшнш дiяльностi е рефлексивний компонент, що характеризуе тзнання та аналiз вчителем явищ своеï свiдомостi та дiяльностi.
Термiн "рефлекшя" у втизнянш лiтературi почав використовуватися у 30-40 рр. минулого столотя. Аналiзуючи вщмшност у пiдxодаx до рефлексивноï проблематики, можна простежити наявшсть двох традицш у трактуваннi рефлексивних процесiв: 1) рефлексивний аналiз свiдомостi, що веде до пояснення значень об'екпв та ïx конструювання; 2) рефлексiя як розумшня смислу мiж особистiсного спшкування. У зв'язку з цим видшяються такi рефлексивнi процеси:
— само розумшня та розумшня шшого;
— самооцшка та оцiнка iншого;
— само штерпретащя та iнтерпретацiя шшого.
У сучасних дослiдженняx звертаеться увага на розвиток рефлексивних меxаmзмiв мислення особистосп педагога як однiеi з найважливших умов усвiдомлення, критичного аналiзу та конструктивного вдосконалення власноï дiяльностi. В. Зiнченко зазначае, що об'ектом рефлекси можуть бути не лише основи мисленневоï дiяльностi, але й основи та способи регуляци людиною власноï поведiнки, дiй, вчинив, особиста свщомють i самi процеси рефлекси [5, 25].
Процес рефлекси шдивщуальний. Активiзацiя рефлексивноï позици пов'язана з орiентацiею педагога на саморозвиток. Джерелом цього процесу, на нашу думку, е система усвщомлюваних учителем протирiч у педагопчнш дiяльностi, саме т ому у навчальнш професiйнiй дiяльностi необxiдно створювати такi ситуаци, яю активiзували б рефлексивну позицiю, формували позитивне само сприйняття, стимулювали процеси самоствердження.
Аналiз рефлексивного компоненту структурноï моделi готовностi вчителя до застосування 1Т у навчаннi iноземниx мов дозволяе в якосп показника видшити сформованiсть рефлексивноï позици, позитивне само сприйняття.
Порiвняльно-спiвставний аналiз робiт, присвячених вивченню структури педагогiчноï дiяльностi iз застосуванням 1Т [2; 4; 6; 10 та ш.], дозволяе нам видшити основш компоненти педагогiчноï дiяльностi вчителя iноземниx мов в умовах застосування 1Т у навчальному процесс Таким чином, структура професiйноï дiяльностi вчителя iноземниx мов з використанням 1Т складаеться iз трьох блоюв: 1) пiдготовчого; 2) особистiсно-дiяльнiсного; 3) контрольно-корективного.
Структура тдготовчого блоку (рис. 1) складаеться з чотирьох компонент, що вщповщають таким видам дiяльностi вчителя: постановщ мети, дiагностичнiй, аналiтичнiй та проектно-конструкторськш. На початковому етапi пiдготовки до навчання iноземноï мови iз застосуванням 1Т вчитель аналiзуе мету та завдання, сформульоваш у навчальнiй програмi з iноземноï мови та визначае мюце, мету та завдання застосування 1Т у процесi навчання для максимально ефективного досягнення вимог до рiвня сформованост iншомовниx комунiкативниx умшь учнiв. На основi цього вчитель формуе мету та завдання кожного конкретного уроку. За таких умов перед вчителем стшть штегрована педагопчна мета, що поеднуе в собi завдання формування iншомовниx комунiкативниx умшь та мовних навичок та iнформацiйноï компетенц^ учнiв.
Постановка мети
Мета та завдання навчання Мета та завдання застосування 1Т у
шоземно! мови процес навчання iноземноi мови
Д1агностична д1яльн1сть
Дiагностика сформованосп iншомовних комунiкативних умiнь та мовних навичок учшв Дiагностика рiвня сформованосп iнформацiйноi компетенцii учнiв
•< >
Анал1тична д1яльн1сть
Аналiз програми, тдручника та методичних друкованих посiбникiв з шоз. мови
Аналiз дидактичних можливостей 1Т з метою штенсифшацн процесу формування iншомовних комунiкативних умшь
Аналiз дидактичних можливостей 1Т з метою пiдвищення якостi друкованих навчально-методичних матерiалiв
Аналiз дидактичних
можливостей 1Т з метою штенсифшацп процесу формування мовних навичок
Аналiз фонду програмних засобiв для навчання iноз. мови
Проектно-конструкторська д1яльшсть
Побудова структурно-лопчно! схеми зм1сту навчання шоземно! мови з використанням 1Т
Визначення мюця
та рол1 використання 1Т на урощ шоз. мови
Модифжащя наявних або створення нових електронних навчально-методичних матер1ал1в та програмних засоб1в
Створення проекту педагопчно! д1яльносп: визначення метод1в, форм 1 засоб1в навчання, виявлення оптимального поеднання слова вчителя, використання друкованих навчально-методичних матер1ал1в та засоб1в 1Т у навчальному процеа з шоз. мови
Планування д1яльност1 учн1в у процес вивчення шоз. мови з використанням 1Т
Рис. 1. Шдготовчий блок профестног дгяльностг вчителя тоземних мов
з використанням 1Т.
Ефектившсть педагопчно! дiяльностi залежить вщ того, наскiльки повно шд час 11 планування та реалiзацii були врахованi iндивiдуальнi особливостi учшв. Тому, плануванню
педагогiчноï дiяльностi передуе процес педагогiчноï дiагностики. При цьому особливу увагу слщ звернути на рiвень предметноï (iншомовноï) та iнформацiйноï компетенцiй учнiв. Низький (недостатнш) рiвень сформованостi будь-якоï з компетенцш не дае можливостi реалiзувати весь дидактичний потенцiал засобiв 1Т. Володiння комп'ютером на високому рiвнi при умовi вiдсутностi базових знань з iноземноï мови не дозволяе учневi за вiдведений на урощ час вирiшити поставленi навчальнi завдання. Вщповщно, учень намагатиметься використовувати 1Т на уроцi iноземноï мови з шшою (не навчальною) метою, що приведе до недоцiльностi застосування 1Т у навчаннi таких учнiв. Негативний результат спостершаеться у протилежному випадку, коли учнев^ що мае добре сформоваш комунiкативнi вмiння та мовш навички, але низький рiвень iнформацiйноï компетенци, пропонуеться виконання комунiкативниx завдань чи вправ за допомогою навчальних програмних засобiв. У цьому випадку застосування 1Т не лише допомагае, але i навiть перешкоджае засвоенню навчального матерiалу.
Наступним видом дiяльностi вчителя (пiсля постановки мети та педагогiчноï дiагностики) повинна бути здшснена всестороння аналiтична дiяльнiсть. Предметом аналiзу виступають програма з iноземниx мов, осв^ш стандарти, змiст навчальних шдручниюв та посiбникiв, методичних матерiалiв, дидактичш можливостi 1Т з метою штенсифшаци процесу формування мовленневих умiнь та мовних навичок учнiв, а також ефективност друкованих навчально-методичних ресуршв, фонд програмних засобiв для навчання iноземноï мови на даному еташ (початковому, середньому та старшому).
В xодi аналiтичноï дiяльностi вчителевi необxiдно виявити особливостi змiсту навчального матерiалу, що пропонуеться для засвоення учнями на уроцi. Пiсля цього слщ вияснити, яку частину вщбраного змiсту доцiльно опрацювати традицiйним способом (тобто без застосування 1Т), а яку iз використанням 1Т. З щею метою вчитель повинен проаналiзувати змiст арсеналу наявних у нього програмних засобiв та створених ним електронних навчально-методичних матерiалiв.
Результати аналiтичноï дiяльностi служать змiстовою основою для проектно-конструкторськоï дiяльностi педагога. Об'ектами педагогiчного проектування та конструювання е: змют навчального матерiального, засоби навчання, в тому чи^ засоби 1Т у навчаннi iноземниx мов, дiяльнiсть вчителя та учнiв на урощ.
Для визначення послщовносп викладу змiсту навчального матерiалу, педагогу необхщно побудувати його структурно-логiчну схему, виокремивши в нш мiсце та роль 1Т для пiдвищення ефективностi навчального процесу, визначити взаемозв'язок ушх навчальних елеменлв. За умови застосування 1Т у формуваннi iншомовниx умiнь та навичок особлива роль належить проектуванню та конструюванню електронних навчально-методичних ресуршв та технологи ïx застосування у навчанш. На основi створеного проекту педагогiчноï дiяльностi вчителя та навчальноï дiяльностi учнiв з використанням 1Т вчитель органiзовуе взаемодiю з учнями, тобто педагопчна дiяльнiсть вступае у свою наступну фазу — особистюно^яльшсну. ïï особливють в умовах навчання шоземних мов з використанням 1Т полягае в тому, що взаемоди типу "учень-вчитель", "учень-учень", "учень-навчальна шформащя" опосередкованi комп' ютером.
Своерiднiсть особистiсно-дiяльнiсного блоку педагогiчноï взаемоди (вчитель-учень) в умовах комп'ютеризованого навчання можна визначити, розглянувши структуру ïï складових: дiяльностi вчителя, дiяльностi учня та змiстовно-процесуальноï складовоï, яка опосередковуе щ дiяльностi. Змiст особистюно^яльшсного блоку вiдображений у рис 2.
Так, першим компонентом дiяльностi вчителя е постановка перед учнями мети майбутньоï навчальноï дiяльностi. Вiдповiдно, дiяльнiсть учнiв спрямована на усвiдомлення поставленоï вчителем мети. Наступним кроком е створення в учнiв позитивноï мотиваци навчання (другий компонент дiяльностi вчителя). Застосування 1Т в якостi демонстраци чи моделювання певних комунiкативниx процешв та явищ дае можливiсть вчителю тдвищити в учнiв iнтерес до вивчення навчального матерiалу.
Д1яльшсть вчителя
5. Надання навчанню емоцшно-вольового характеру
I
I
1
1. Постановка
перед учнями
мети та
завдань
майбутньо!
навчально!
дiяльностi
2. Дiяльнiсть, спрямована на формування мотиваци навчання та актуалiзацiю вмiнь та навичок
3. Оргашзащя навчально-пiзнавальноi дiяльностi учнiв з метою формування шшомовно! та iнформацiйноi компетенцiй учнiв
4. Дiяльнiсть, спрямована на розвиток особистостi учня
Змктовно-процесуальний блок
Зм1ст iншомовноi дiяльностi на урощ за допомогою та без використання 1Т
8 Ч О
т
<и
а о
е
Засоби
традиц1ин1
1Т
Д1яльн1сть учшв
5*. Прояв емоцшно-позитивного вiдношення до навчально -^з^вально^' дiяльностi в умовах використання 1Т
1*.Усвiдомле
н-ня учнями
мети та
завдань
навчально-
пiзнавальноi
дiяльностi
2*.Розвиток та
поглиблення
потреб у вивченш
iноземноi мови та
формуванш
iнформацiИноi
компетенци
3*.СприИняття, осмислення, запам'я-товування навчального матерiалу, застосуван-ня шшомовно! та iнформацiИноi компе-тенцiИ на практищ
4*
Дiяльнiсть, спрямована на творчий саморозви-ток
особистосп
Рис. 2. Особистгсно-дгяльшсний блок профестног дгяльностг вчителя гноземних мов з використанням 1Т.
Тре^м компонентом особистюно^яльшсного блоку е оргашзащя навчально-пiзнавальноi дiяльностi учнiв з метою формування в них шшомовно! компетенци та
удосконалення iнформацiйноï компетенци (у навчаннi iноземноï мови на початковому та середньому етапах перед вчителем стоггь завдання сформувати шформацшну компетенцiю учнiв необхщного для застосування 1Т у навчанш рiвня). На цьому етапi вчитель використовуе своï педагогiчнi знання щодо особливостей застосування 1Т та використання рiзниx прийомiв навчання з метою формування вмiнь аудiювання, говорiння, письма та читання, а також фонетичних, граматичних, орфографiчниx та лексичних навичок.
Четвертий компонент дiяльностi вчителя спрямований на розвиток творчого потенщалу особистосп учнiв. Хорошим засобом для досягнення цiеï мети е 1Т зi своïм широким спектром графiчниx, текстових, аудiо, вiдео, анiмацiйниx iмiтацiйно-моделюючиx та шших можливостей. Цiлий комплекс завдань (створення навчальноï бази даних, ашмацшного чи вiдео клiпу, випуск електронноï збiрки поезiй, газети, бюлетеня, презентаци, сайту тощо) сприяе формуванню та розвитку творчого потенщалу учшв на уроках iноземноï мови в позаурочнш та позакласнiй дiяльностi.
Сучаснi педагопчш технологи виходять з того, що ефективним може бути лише те навчання, яке переходить через псиxiчний стан суб'екта. Тому п'ятим компонентом дiяльностi вчителя на даному еташ е надання процесу навчання емоцшно-вольового характеру. Це передбачае створення умов для прояву учнями позитивного вщношення до навчально-пiзнавальноï дiяльностi. Оскшьки будь-який вплив на учня проходить через його особиспсть (досвiд, характер, щншсш орiентацiï тощо) на рисунку 2 п'ятому компоненту вщведено особливе мюце. Певна емоцiйна атмосфера може бути створена шляхом застосування вщповщних засобiв 1Т та особливостями ïx застосування, оскiльки 1Т рiзняться високою шформатившстю, наочнiстю, проблемним характером викладу матерiалу, застосуванням сформованих комунiкативниx умшь i навичок у реальних ситуащях iншомовного спiлкування.
Третiм блоком дiяльностi вчителя iноземниx мов е контрольно-корективний. Як вщомо, контроль навчальноï дiяльностi учнiв та оцiнювання ïï результат вiдiграють велику регулятивну та стимулюючу роль. Предметом контролюючоï дiяльностi вчителя е результати власноï професiйноï педагогiчноï дiяльностi та навчальноï дiяльностi учнiв. Вчитель зiставляе педагогiчну мету з результатами, аналiзуе ефективнiсть системи методiв, засобiв та форм навчання.
Тому особливу увагу в умовах застосування 1Т доцшьно придiляти аналiзу результативностi ïx застосування на урощ: в xодi оцiнювання дiяльностi учшв, поряд iз врахуванням рiвня сформованосп iншомовниx умiнь та навичок необидно брати до уваги стушнь пiзнавальноï активностi, творчостi та самостiйностi учшв на урощ, вмшня працювати у груш, стушнь оргашзованост та защкавленосп учнями при роботi з комп'ютером. Оцшюючи свою дiяльнiсть, вчитель повинен звертати увагу на ращональшсть використання затраченого на вивчення мови за допомогою 1Т часу, оптимальшсть темпу уроку, чергування та змiну вцщв дiяльностi (як без, так i з використанням 1Т), доцiльнiсть та ефектившсть використання
педагогiчниx програмних засобiв та електронних навчально-методичних ресурсiв, методiв, органiзацiйниx форм роботи, рiвень зворотного зв'язку зi всiма учнями, дотримання правил техшки безпеки та саштарно-ппешчних норм при роботi з комп'ютером. Комплексне оцшювання педагогiчноï дiяльностi в умовах застосування 1Т дозволяе виявити недолiки та помилки, що були допущеш вчителем на попереднix етапах (планування, конструювання та здiйснення).
Завершальним етапом педагогiчноï дiяльностi е корективний, що дозволяе лшвщувати виявленi недолши. Така корективна дiяльнiсть спрямована на змютове та теxнiчне удосконалення електронних навчально-методичних ресуршв, модернiзацiю комплексу засобiв навчання, корекцiю змiсту навчального матерiалу, методики його викладання з використанням 1Т, характеру дiяльностi учнiв. Особливост змiсту та структури контрольно-корективного блоку вщображеш на рис. 3.
Самоконтроль : а) сшввщнесення отриманих навчальних результапв з поставленою метою б) ефектившсть використаних метод1в, форм i засоб1в навчання з використанням 1Т в) дидактичний ефект в1д застосування вщбраних електронних навчально-методичних матер1ал1в
t. . Контролююча д1яльшсть вчителя 1
Контроль результат1в навчальноï д1яльност1 учтв: 1) р1вня сформованосп мовних навичок (за допомогою р1зних тестових комп'ютерних оболонок); 2) р1вня сформованосп комушкативних умшь (шляхом включення учн1в у ситуацп реального шшомовного стлкування)
Самооцгнка:
а) оргашзаторсько1 д1яльност1 (мобшзащйних, шформацшних, розвиваючих та
ор1ентащйних умшь);
б) комушкативно! д1яльност1 (перцептивних та комушкативних умшь).
. т. . Оцшювальна д1яльн1сть вчителя 1
Ощнкарезультат1в навчання:
1) ощнювання р1вня сформованосп мовних навичок (фонетичних, орфограф1чних,
лексичних, граматичних);
2) ощнювання р1вня сформованосп мовленневих умшь.
Корективна д1яльн1сть вчителя
Удосконалення шформацшно1 компетенци Модершзащя комплексу засоб1в навчання Корекщя зм1сту навчального матер1алу та методики його викладання з використанням 1Т Корекщя змюту та характеру д1яльносп учшв
Рис. 3. Контрольно-корективний блок профестноХ дгяльностг вчителя шоземних
мов з використанням IT.
Висновок. Визначеш нами змют i структура дiяльностi вчителя шоземних мов, що використовуе iнформацiйнi технологи у навчанш учшв, що складасться i3 трьох взаемопов'язаних етапiв (тдготовчого, особистiсно-дiяльнiсного та корективного), дозволять обгрунтувати змiстовно-процесyальнi основи пiдготовки вчителя шоземних мов до застосування цих технологш у професiйнiй дiяльностi, що й стане предметом дослщження у наших подальших наукових працях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Благов М.Б. Формирование готовности студентов к использованию информационных технологий в педагогической деятельности: Дис... канд. пед. наук. — Саратов, 2004. — 152 с.
2. Брыксина О.Ф. Формирование профессиональной готовности студентов педагогического колледжа к реализации образования на уровне учебного предмета "Информатика": Дис.канд. пед.наук. — Самара, 1999. — 171 с.
3. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько!' мови/ Уклад. В.Т.Бусел. — К.: 1ртнь: ВТФ "Перун", 2004. — 1440 с.
4. Диканская Н.Н. Формирование студентов педагогического факультета к использованию новых информационных технологий в профессиональной деятельности: Дис.канд. пед.наук. — Ставрополь, 2000. — 178 с.
5. Зинченко В.П. Мифы сознания и структура деятельности// Вопросы психологии. — 1991. — № 2. — С. 15-36.
6. Кравченко Л.Ю. Подготовка будущих учителей к применению компьютерных технологий в условиях личностно ориентированного обучения: Дис. канд. пед.наук. — Волгоград, 1999. — 174 с.
7. Краснянская Т. М. Формирование психологической готовности учащихся к продуктивному использованию компьютера: Дис.канд. психол.наук. — Ставрополь, 1998. — 161 с.
8. Кузьмина Н.В. Одарённость педагогов как фактор развития способностей учащихся// Проблемы способностей в советской психологии. — М., 1984. — С. 101-106.
9. Маркова А.К. Психология труда учителя. — М.: Просвещение, 1993. — 192 с.
10. Мищенко А.И. Формирование профессиональной готовности учителя к реализации целостного педагогического процесса: Дис. д-ра пед.наук. — М., 1992. — 387 с.
11. Немов Р. С. Психология: Учебник для студентов высш. учеб. заведений. В 3 кн. — Кн. 1. Общие основы психологии. — М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. — 576 с.
12. Санжаева Р. Д. Психологические механизмы формирования готовности человека к деятельности: Автореф. дис. д-ра психол.наук. — Новосибирск, 1998. — 68 с.
13. Якунин В.А. Психология учебной деятельности студентов. — М.: Просвещение, 1994. — 156 с.
14. Klooserman P., Ault P.C., Harty H. School-Based Computer Education: Practices and Trends// Educational Technology, Vol.27, №4. — April 1987. — PP. 35-38.
ЛЫя ПЕТЛЬОВАНА
ОСОБЛИВОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ НОВ1ТШХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ЕКОНОМ1ЧНОГО ВНЗ
В cmammi розглядаються особливостi впровадження тформацтних технологш у навчальний процес економiчного ВНЗ. Обтрунтовано методику викладання курсу по конф^руванню на платформi "1С", яка трунтуеться на використанш трьох способiв викладу матерiалу — дедуктивному, тдуктивному та традуктивному.
Незважаючи на насичешсть ринку програмних продукпв економ1чного призначення, програми "1С: Пщприемство" займають на ньому провщне мюце. Одночасно продовжуеться процес масово! тдготовки фах1вщв економ1чного й управлшського профшю. Очевидно, що щ два напрямки не р1вноб1жш i мають явну тенденщю до виникнення точок дотику. Випускати у св1т фахiвця (економюта-менеджера), не озбро!вши його знаннями в сферi сучасно! системи автоматизаци профшьних йому процешв, щонайменше, неращонально. Адже в шшому разi значно збшьшуеться час його адаптаци до практично! дiяльностi не лише за рахунок того, що йому доводиться перевiряти теорда на практищ, а й спробувати зорieнтуватись у величезнш кшькосп запропонованих програмних продукпв [4, 71].
Проблемою використання нов^шх шформацшних технологш у навчальному процес ВНЗ, аналiзом шформацшно! культури студенев займались таю втизняш та зарубiжнi науковщ, педагоги i методисти, як Р. Гуревич, О. Шпак, А. Нюмчук, I. Смолюк, О. Трохимов, I. Робер, С. Антонова, М. Шкиль та ш. 1хт роботи торкаються використання нов^шх iнформацiйних технологiй у навчальному процес при викладаннi дисциплiн рiзного профшю. Поза увагою науковщв залишилась проблема використання програмних продукпв економiчного призначення. У статп ми ставимо за мету висвгглити проблему використання трешнгу "Технологiя ведення податкового облiку в "1С: Бухгалтера 7.7" у навчальному процеш економiчного ВНЗ.