CC BY
14
3. Havaux M., Lannoye R. 1985. In vivo chlorophyll fluorescence and delayed light emission as rapid screening techniques for stress tolerance in crop plants. Z. Pflanzenzüchtg. 95: 1-13.
4. Jusaitis M., Pillman A. 1997. Revegetation of waste fly ash lagoons. I. Plant selection and surface amelioration. Waste Management & Research, 15:307-321.
5. Krupa Z., Baszynski T. 1989. Environmental stresses as a factors modifying the structure of the light-harvesting chlorophyll a/b protein complex II. Photosynthetica 23: 695-698.
6. Lichtenthaler H.K. 1988. In vivo chlorophyll fluorescence as a tool for stress detection in plants. In: Application of chlorophyll fluorescence. Ed. Lichtenthaler H.K., Kluver Academic Publishers Dodrecht: 129-142.
7. Lqczny J., Adamski M. 2002. Model matematyczny oddzialywania skiadowisk odpadow elektrownianych na srodowisko. Zakiad Narodowy im. Ossolinskich. Wydawnictwo PAN, Wroclaw, Warszawa-Krakow.
8. Maciorowski R., Stankowski S., Niedzwiecki E., Malinowski R. 2003. Wplyw produktu z oczyszczania gazow spalinowych SO2 i NOx na procesy fotosyntetyczne roslin pszenzyta i psze-nicy, ze szczegolnym uwzglçdnieniem wplywu siarki. Folia Univ. Agric. Stetin., Agric. 91: 63-68.
9. Maciorowski R., Woloszyk CZ. 2003. Bezposredni i nastçpczy wplyw kompostow sporz^dzonych na bazie komunalnego osadu sciekowego na fotosyntezç rzepaku jarego i pszenicy ozimej. Zesz. Prob. Post. Nauk Roln.: 494: 273-286.
10. Michalski A. 2004. Zagospodarowanie terenow pogorniczych kopaln wçgla brunatnego "Adamow" S.A. w Turku i "Konin" S.A. w Kleczewie. Rocz. Glebozn., 55(2): 281-290.
11. Murkowski A., 2002. Oddzialywanie czynnikow stresowych na luminescencjç chlorofilu w aparacie fotosyntetycznym roslin uprawnych. Acta Agrophysica, Monografie 61.
12. Pacewicz K., Wrobel M., Wieczorek T., Gilewska M., Otremba K. 2006. Charak-terystyka wzrostu drzew klonu jesionolistnego, oliwnika w^skolistnego i robinii akacjowej na skladowisku popiolow elektrownianych. Acta Sci. Pol. Form. Circumiec. - 2006, 5 (1), S. 87-98.
13. Scheetz B.E., Earle R., 1998. Utilization of fly ash. Current Opinion in Solid State & Materials Science, 3: 510-520.
14. Skorska E. 2000. Reakcja wybranych roslin uprawnych na promieniowanie UV-B. Rozprawy, nr 192. AR Szczecin.
15. Stankowski S., tqczny J.M., Maciorowski R., Matejczyk M. 2004. The effect of ashes from power plant and organic wastes on the grass growth and the water quality, short communication. Forstliche Schriftenreihe, Universität für Bodenkultur Wien, Bd. 18, 2004: 66-71.
16. Strasser R.J., Schwarz B., Eggenberg P. 1998. Fluorescence routine tests to describe the behaviour of a plant in its environment. In: Application of chlorophyll fluorescence. Ed. Lichtenthaler H.K., Kluver Academic Publishers Dodrecht: 181-187.
17. Strasser B.J., Strasser R.J. 1995. Measuring fast fluorescence transient to address environmental questions: The JIP test. In: Photosynthesis: from light to biosphere. Ed. P. Mathias. Kluver Academic Publishers Dodrecht: 977-980.
18. Srivastava A., Strasser R.J., Govindjee. 1999. Greening of peas: parallel measurements of 77 K emission spectra, OJIP chlorophyll a fluorescence transient, period four oscillation of the initial fluorescence level, delayed light emission, and P700. Photosynthetica 37(3): 365-392.
УДК 630.237:582.632.2 Доц. 1.В. Красноштан, канд. бюл. наук -
Уманський державный педагогiчний утверситет м. Павла Тичини
ЗМ1НИ ВМ1СТУ ФОСФОРУ В ЛИСТ оиЕисш иовта ВНАСЛ1ДОК 1НЩ1ЮВАННЯ РЕПРОДУКТИВНОГО ПРОЦЕСУ
Наведено результати трирiчних дослщжень змши вмюту фосфору в лисп вiрri-ншьних культур Quercus гоЬиг внаслщок стимулювання репродуктивного процесу водним розчином хлорхолiнхлориду. Проаналiзовано вплив фенолопчного етапу росту пагошв на початок оброблення крон, концентрацп дшчо! речовини та умов року дослщжень на кшькюний вмют фосфору.
Ключов1 слова, фосфор, концентращя, вегетащя, пагони, листя.
Assoc. prof. I.V. Krasnoshtan - Pavlo Tichina Uman state pedagogical university
Changes of phosphorus amount in the leaves of Quercus robur as a result of genesial process initiating
The quantative content of Р changes substantially according to the concentrating active substance in the solution (influence particle 18 %) and phonological stage of shoot growth during initiating reproductive process of chlorinecholinchloride (influenceparticle 3 %). A substantially lower content of Р is to be observed in the variant of concentrating on a dry substance (0,9-1,5 % - 0,66 %).
Keywords, phosphorus, concentration, vegetation, escap, leaves.
Формування новоутворень у бруньках Quercus robur активiзуеться з початком розвитку пагошв i активно продовжуеться в перюд стрiмкого !х росту. Перетворення пластичних речовин у лисп Quercus robur впродовж ве-гетаци знаходиться у тюному взаемозв'язку i3 формотворчими процесами, яю визначають характер формування генеративних оргашв, що створюе умови для розвитку репродуктивних тишв пагошв у наступний вегетацшний перюд.
Встановлено, що застосування хлорхолшхлориду з метою шщшвання репродуктивного розвитку вiргiнiльних культур Quercus robur сприяе форму -ванню рiзних типiв пагошв, яю несуть на собi маточковi квiтки та тичинковi суцвiття, юльюсний характер яких визначае насшневу продуктившсть культур дуба [2]. Люовщновш роботи гостро потребують насiнневого матерiалу полшшено! генетично! якостi особливо щнних порiд деревини. Цього можна досягти шляхом подолання ч^ко виражено! перюдичност плодоношення Quercus robur (3-7 роюв) та прискорення репродуктивного вжу культур (20-40 рокiв) [1].
Саме тому за мету дослщження ми ставимо вивчення юльюсних змiн фосфору та шших елементiв живлення в перюд розвитку формотворчих про-цеЫв у бруньках Quercus robur в наслщок стимуляцп репродуктивного про-цесу в рж, що передуе квггуванню. Важливе мiсце в характеристицi сут цьо-го процесу належить фосфору.
Кiлькiсний вмiст фосфору в лист Quercus robur ранньо! фенолопчно! форми змiнюеться протягом вегетацп залежно вiд проходження окремих фе-нофаз розвитку, що вщповщае бiологiчним особливостям кшматишв дуба в географiчних культурах. Вмют фосфору у листi Quercus robur збшьшуеться вiд центру до перифершних частин ареалу поширення дуба. До завершення вегетацiйного перiоду вмют фосфору знижуеться вiд 0,45 до 0,30 %. За лгге-ратурними даними, в умовах дослщного регюну вмiст фосфору у шзньо-лггньому листi вергенiльних дерев дуба змшюеться в межах вiд 0,64 % до 0,96 % [5]. Вщомо, що достатня юльюсть фосфору сприяе закладанню маточ-кових суцвггь [4]. А, отже, вщтш його до завершення вегетацп з листя в iншi частини рослини вказуе на вщповщний формотворчий напрямок розвитку бь ологiчних процесiв у бруньках.
Методика дослвдження. Дослiдження здшснювали в окремих кварталах люового насадження урочища мБiлогрудiвкам у молодих посадках Quercus robur. Дослщш дерева висаджено рядами на мющ старого вирубу, яю зо-рiентованi у напрямку iз заходу на схщ. Вiдстань мiж рядами 5 м. Вируб було
засаджено жолудями Quercus robur у 1993 р. Схему дослгду будували шляхом рендомiзованих повторень. Було охоплено три етапи росту пагошв по-довження першого приросту Quercus robur. Вгд початку розпукування бруньок (I фенологгчний етап росту пагонiв, коли його розмiр сягае 0,8-1,0см) до пергоду сповiльнення та фактичного припинення росту пагошв (III фенологiчний етап росту пагошв, коли його розмiр сягае 12,0-15,0 см). II фенолопчний етап росту пагошв (паггн мае довжину 6,0-8,0 см) характеризуемся пергодом найбгльш iнтенсивного збiльшення !х розмiрiв, а вiдтак i вiдповiдною направленгстю формотворчих процесiв, яким вiдповiдае специ-фiчний ендогенний стан вегетацiйного пагона, що i зумовлюе необхiднiсть застосування шпбггора бiосинтезу гiберелiнiв у цей перюд фенологгчного розвитку.
Тривалiсть впливу хлорхолшхлориду - шпбггора бюсинтезу ггберелг-ну, була триразовою. Беручи до уваги те, що тривалгсть фгзюлопчно! актив-ностг ретарданту становить 15-20 дгб, залежно вгд умов навколишнього сере-довища, то повторне застосування препарату здгйснювали саме через цей промгжок часу.
Градацгю варганив концентрацп дгючо! речовини - хлорхолшхлориду в робочому розчинг (0,3 %, 0,6 %, 0,9 %, 1,2 % та 1,5 %) добирали з урахуван-ням досвгду застосування даного ретарданту в лгсгвничгй та садгвничгй прак-тицг, а також враховували критичнгсть впливу хлорхолшхлориду на пошко-дження вегетацгйних поверхонь вергенгльних дерев Quercus robur ранньо! фенологгчно! форми.
Контрольнг дерева, зггдно гз схемою дослгду, розмгщували в триразо-вгй повторностг на кожному варгантг фенологгчного етапу росту пагонгв на початок застосування хлорхолшхлориду. Повторнгсть дослгду триразова у кожному варгантг концентрацп дгючо! речовини в окремг фенологгчнг етапи росту пагонгв. Мгж дослгдними деревами окремих варганив зберггали захис-нг, не облгкованг дерева (5-7 шт.) для запобггання випадковому потраплянню робочого розчину ргзних концентрацп на одне облгкове дерево. У доборг дос-лгдних дерев не брали до уваги крайнг дерева в ряду.
Фенологгчнг спостереження за ростом г розвитком Quercus robur здгйснювали з квгтня до листопада кожного дослгдного року за методикою, рекомендованою Радою ботангчних садгв СРСР. Крони вегетацгйних дерев Quercus robur обприскували водним розчином хлорхолшхлориду в окремг фенологгчнг етапи росту пагонгв у ранковий час до повного змочування.
Робочий розчин дослгдно! градацп концентрацгй готували за методич-ними вказгвками МСГ СРСР з випробування хлорхолшхлориду в гнтенсив-них садах. Концентрацгю робочого розчину встановлювали по дгючгй речови-нг, виходячи з того, що препаративна форма мгстить 65 % хлорхолшхлориду.
Вгдтгк основних елементгв живлення з пгзньолгтнього та осгннього листя в гншг органи дерева мае велике значення для життедгяльностг тканин. Насичення листкгв поживними та фгзюлоггчно активними речовинами в осгн-нгй пергод може гарантувати збагачення цими речовинами тканин, що фун-кцгонують у пергод спокою. А це, насамперед, стосуеться бруньок, у точках
росту яких протягом осштх та зимових мюящв не припиняються процеси життед1яльност1. Саме тому для цшей листового анал1зу найбшьш прийнят-ним перюдом е вщб1р листюв дуба у другш половит серпня 1з середньо! час-тини крони Quercus гоЬиг. [6].
За даними Умансько! метеоролопчно! станци, яка розмщена за 5 км вщ мюця здшснення дослщжень, найбшьш близькою до середшх багатор1ч-них була сума опад1в у 2005 та 2006 рр. Посушлившим був 2007 р., коли опа-д1в випало на 39,6 мм менше, а найбшьш вологозабезпечений - 2006 р.: опа-д1в бшьше на 68,0 мм вщ середньо! багатор1чно! норми. У середньому за пе-рюд дослщження опад1в випало на 21,9 мм бшьше пор1вняно з середшми ба-гатор1чними. Тому, за вологозабезпечешстю щ роки були сприятливими для розвитку Quercus гоЬиг.
Термши початку та закшчення окремих фаз розвитку Quercus гоЬж Ь. значною м1рою залежать вщ температури повггря. Середньор1чш температу-ри пов1тря за роки дослщжень змшювались вщ 7,30С до 9,20С.
Р1зш метеоролопчш умови в окрем1 роки наших дослщжень, як буде видно дал1, певним чином вплинули на бюх1м1чш показники розвитку Quer-cus гоЬш шд впливом шщдаючо! репродуктивний процес дп водного розчи-ну хлорхолшхлориду. Вм1ст основних елеменлв живлення (азоту, фосфору, калда) визначали за методикою А.А. Бондаренка \ О.К. Харитонова з одте! наважки. Математичне оброблення даних експериментальних дослщжень провадили за методами дисперсшного анал1зу за Б.О. Доспеховим (1985 р.) з використанням персонального комп'ютера.
Результати дослщження. За результатами дослщження (табл.) вста-новлено, що застосування хлорхолшхлориду в I фенолопчний етап росту пагошв спричинило достов1рне збшьшення вм1сту фосфору у вар1ант1 концен-траци 1,2 % д.р. У 2005 р. його вмют становив 0,85 %, за контрольного зна-чення 0,82 %, 2006 р. - 0,95 %, вщносно контролю 0,90 % { у 2007 р. - 0,80 %, тод1 як у контрол1 - 0,77 % за Н1Р0,5=0,02. У шших вар1антах зазначеного фе-нолопчного етапу росту пагошв вмют фосфору був помггно нижчим, а у варь ант 1,5 % д.р. змшювався в межах похибки. Найбшьш ютотне зниження вмюту фосфору спостер1галося у вар1ант1 концентраци 0,9 % д.р. - 0,61 %, 0,68 % та 0,56 % вщповщно у 2005, 2006 та 2007 рр. дослщження.
Початок оброблення дослщних дерев водним розчином хлорхолшхлориду у II фенолопчному еташ росту пагошв виявив помггш вщмшносп вмю-ту фосфору у серпневому лисп Quercus гоЬш. За весь перюд дослщження на вЫх вар1антах концентраци зазначено! стади росту пагошв кшьюсть фосфору е достов1рно меншою пор1вняно з контролем.
Найбшьш ютотне зниження його вмюту спостер1галося у вар1ант1 концентраци 1,2 % д.р. Так, у 2005 р. вмют фосфору становив 0,48 %, у 2006 р. -0,51 % { у 2007 р. - 0,60 %, при Н1Р0,5=0,02. Найменш ктотно, вщносно контролю, знижувався вмют фосфору у вар1антах концентраци 0,3 % д.р., де його кшьюсть становила 0,79 %, 0,85 % та 0,90 % вщповщно рокам досль дження.
Табл. Вм^т фосфору в листi ювентьних дерев Quercus гоЬиг вна^док _стимулювання репродуктивного процесу, у % *_
Роки Концентращя Фенолопчний етап росту паготв на початок
досл1- хлорхол1нхло- оброблення крон у роки дослщжень
джень риду, % I II III
0,3 0,80 0,79 0,51
0,6 0,64 0,75 0,78
2005 0,9 0,61 0,56 0,69
1,2 0,85 0,48 0,57
1,5 0,82 0,50 0,54
Контроль Н2О 0,82 0,82 0,82
0,3 0,87 0,85 0,53
0,6 0,68 0,81 0,86
2006 0,9 0,64 0,60 0,76
1,2 0,95 0,51 0,60
1,5 0,90 0,53 0,58
Контроль Н2О 0,90 0,90 0,90
0,3 0,74 0,97 0,64
0,6 0,60 0,91 0,96
2007 0,9 0,56 0,68 0,85
1,2 0,80 0,60 0,68
1,5 0,76 0,63 0,65
Контроль Н2О 0,77 1,05 1,05
Чинник А 0,02
ШР05 Чинник В Чинник С 0,02 0,02
ПримШка: * А - роки дослщжень, В - фенолопчш етапи, С - концентращя.
Застосування хлорхолшхлориду в перюд сповшьнення штенсивност росту пагошв першого приросту (III фенолопчний етап росту), на фот досто-в1рного зниження вмюту фосфору, ютотно впливае на яюст ознаки дп окре-мих вар1ант1в концентрацп. Так, найбшьш ютотне зменшення його кшькосл вщносно контролю спостер1галося у вар1ант1 0,3 % д.р., де вм1ст фосфору ста-новив 0,51 % у 2005 р., 0,53 % у 2006 р. та 0,64 % у 2007 р. при Н1Р0,5=0,02. Помггно менше зниження вм1сту фосфору спостерналося у вар1анл концентрацп 0,6 % д.р., вщповщно рокам дослщження - 0,78 %, 0,86 % та 0,96 %. Подальше збшьшення концентрацп ддачо! речовини у робочому розчиш сприяло достов1рному зниженню фосфору у лисп дослщних дерев.
За результатами багатофакторного дисперсшного анал1зу даних (рис.) встановлено, що залежно вщ умов року дослщжень вмют фосфору в листках Quercus гоЬиг Ь змшюеться вщ 0,69 % у 2005 р. до 0,74 % у 2006 р. У 2007 р. зниження вмюту фосфору е неютотним - 0,73 % при ШР0,5=0,02 (стовпчаста д1аграма).
Застосування хлорхолшхлориду в окрем1 фенолопчш стадп росту пагошв сприяе помггному зменшенню кшькосл фосфору. Так, тд час оброб-лення дослщних дерев в I фенолопчному етат його кшьюсть становила 0,75 %, а в II та III - 0,70 %. Анал1з результат1в кшьюсно! змши вмюту фосфору внаслщок застосування р1зних вар1анлв концентрацп ддачо! речовини у
дослщний перюд виявив достовiрне зменшення його кшькосл вiдносно контролю. Найменш ютотне зменшення кiлькостi фосфору спостерiгалося у варь антах концентраци 0,9; 1,2; 1,5 % др., що становить 0,66 % вщ сухо! речови-ни. У варiантах концентраци 0,3 та 0,6 % д.р. кшьюсний вмют фосфору ста-
новив вцщовцщо 0,75 та 0,78 %, при контрольному значенш 0,81 %. 0,9
Й 0,85
* 0,8 в
>,0,75
3 0,7 й
5 0,65
I 0,6
2005 2006 2007 I II III 0,3 0,6 0,9 1,2 1,5 Кл-сть
А В С
Рис. Вм^т фосфору у листi Querсus гоЬиг Ь. залежно вiд до^джуваних чиннимв: А - роки досл1дженъ, В - фенолог1чт етапи початку оброблення (I -довжина пагона 0,8-1,0 см; II - 6,0-8,0 см; III - 12-15 см), С - концентрация хлорхолтхлориду, % в робочому розчит
Загальний стушнь впливу чинниюв дослщу на кшьюсний вмют фосфору становить 89 % (кругова дiаграма). На частку впливу умов року здшснення дослщжень (чинник А) та фенолопчно! етапи росту пагошв на початок оброблення (чинник В) припадае по 3 %. Бшьш помггним е вплив варь анлв концентраци ддачо! речовини (чинник С), на частку якого припадае 18 %. З результат взаемоди дослщних чинникiв найбiльш iстотно вмiст фосфору змшювався пiд дiею чинникiв ВС, частка якого становить 48 % впливу.
Висновок. Отже, шд впливом шпбггора бюсинтезу гiберелiнiв пору-шуеться гормональна ситуащя у ювенiльних дерев Quercus гоЬиг, результатом чого е посилений вщтж фосфору в перюд завершення вегетаци з листя до шших частин рослини. На вмют фосфору в листi помiтно впливають умо-ви вегетаци. Початок вегетаци супроводжуеться активними фiзiологiчними процесами ^ залежно вiд застосування хлорхолiнхлориду в окремi перiоди росту пагона, сприяе змт вмiсту фосфору у серпневому листь Вплив варiан-тiв концентраци ддачо! речовини, залежно вiд фенолопчного етапу росту па-гонiв на початок оброблення, сприяе як зростанню вмюту фосфору, так i дос-товiрному зменшенню його кiлькостi.
Н1Ро5=0,04 Н1Ро5=0,04 Н1Ро5=0,05
0 7Х 0,81 шшшм
0,74 п °'75 °'75 ЦЩ л, . л, .
0,69 : : : 1 0,7 0,7 л, . л, . л, . л, . л, . л, . лллллг
о: о: ¡¡шш! мнвмкв 0,66 0,66 0,66 " ". " " " ЛАЛЛЛ^
Таким чином, зменшення вмюту фосфору в окремих BapiaHTax дослiду у листках Quercus robur характеризуе вiдтiк його до шших частин рослинно-го оргашзму для забезпечення метaболiчниx пpоцесiв у перюд вщносного спокою та активного використання шд час вегетаци наступного року.
Лггература
1. Б1лоус В.1., Красноштан 1.В. Стимулювання плодоношення окремих клошв Quercus robur L. // Зб. наук. пр. УДАУ: Бюлопчн науки i проблеми рослинництва. - Умань, 2003. -С. 164-167.
2. Красноштан 1.В. Розвиток piзниx титв пaгонiв та цвiтiння Quercus robur унаслщок застосування xлоpxолiнxлоpиду при Ыщюванш репродуктивного процесу // Науковий вюник Ужгородського державного унiвеpситету. Сер. Бюлопя. - 2000. - Вип. 8. - С. 71-73.
3. Красноштан 1.В. Формування генеративних оргашв Quercus robur внaслiдок шщь ювання репродуктивного процесу // Iнтpодукцiя рослин - 2000 - № 1. - С. 87-89.
4. Ноздрачев В.Я. Влияние минеральных удобрений на сексуализацию дуба грузинского // Краткие тезисы докл. науч. конф. молодых учёных ВНИИ лесоводства и механиз. лес. х-ва. - Пушкино. - 1972. - Вып. 2. - С. 73-76.
5. Патлай И.Н., Бойко А.В. Содержание азота и зольных макроэлементов в листьях дуба черешчатого в географических культурах// Лесоведение. - 1978. - № 4. - С. 100-103.
УДК 712.4:631.535 Acnip. М. О. Кухарська - Нацюнальний аграрный
ушверситет, м. Кит
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ CATALPA SCOP. ЗЕЛЕНИМИ ЖИВЦЯМИ
Наведено результати дослщження впливу оброблення розчином стимулятора 1МК piзноi концентрацп на укоршення зелених живщв видiв роду Catalpa Scop. за-лежно вщ термЫв живцювання. Встановлено, що найвищий piвень коренеутворення у вах дослщжуваних видiв спостер^аеться у paзi стимуляцп живщв розчином 1МК у концентрацп 50 мг/л в перюд активного росту пагошв.
Ключовi слова: катальпа, зелеш живщ, живцювання, стимулящя, коренеутворення.
Post-graduate M.O. Kukharska - National agrarian university, Kiev
Special features of propagation of exponents of genus Catalpa Scop. with green cuttings
The research results of influence on green cuttings of Catalpa genus spesies treatment with stimulator for root formation - indolebutyric acid, against cutting term, are presented. It was set, that the highest level of root formation in all species under studding was in the time of cuttings stimulation with indolebutyric acid solution in concentration 50 mg/l in the term of active shoot rising.
Keywords: catalpa, green cuttings, cutting, stimulation, root formation
Рослини роду Catalpa Scop. дедаш частше використовують в озеле-ненш як присадибних дшянок, приватних мюьких об'екпв, так i вуличних на-саджень великих мют, зокрема м. Киева. Пщвищена щкавють до катальп зу-мовлена 1х стшюстю проти несприятливих мюьких умов, шзшми термшами кв1тування, под1бшстю 1х цв1ту до пркокаштана кшського, вщсутшстю пада-ючих плод1в, а також ошатшстю зеленого листя до настання мороз1в.
