CC BY
53
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
УДК 616.314.17:616.379-008.64 Б'да В.1., Германчук С.М.
ЗМ1НИ В ТКАНИНАХ ПАРОДОНТА У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ
Нацюнальна медична акаде1^я пюлядипломноТ освiти iменi П. Л. Шупика, м. КиТв ПВНЗ «КиТвський медичний унiверситет УАНМ», м. КиТв
Проведено аналiз доб'рки наукових публ'1кац'1й закордонних та втчизняних автор'т щодо патолог'ч-них зм/'н в тканинах пародонту у хворих на цукровий д'абет (ЦД). Лiтературне досл'дження засв'д-чуе, що па^енти з ЦД, внасл'док наявност/ великоУ к'тькост'! патолог'чних зм/'н в тканинах / органах порожнини рота, потребують особливого пдходу до ортопедичного стоматолог'чного лку-вання ! подальшо'У реабШтацИ. Сучасна ортопедична стоматолог'я переживае активний розвиток, що призвело до появи нових метод'т, матерiалiв в конструюванн зубних протез'т для замщення дефект'т зубного ряду. Створення / застосування б'юсум'сних з тканинами людського орган'зму зубних протез'т, що забезпечують оптимальний розподл навантаження на тканини пародонту / iн-диферентнсть для СОПР, особливо у пацiентiв з ослабленим пародонтом, до яких в'дносяться хвор'! на ЦД. Результати анализу клiнiчних досл'джень свдчить про в'дсутн'сть систематизовано-го обфунтування показань до замщення дефектв зубних рядв i вибору конструкцн зубного протеза у хворих з ЦД, недостатньо глибоко / повно досл'джений вплив протез 'т на тканини пародонту, особливо у в 'ддален'! термiни, що потребуе подальшого досл'дження та обфунтування комплексного пдходу до надання стоматолог'нно'У ортопедично'У допомоги хворим на цд.
л1кування.
конструкцш в порожнин рота [30].
За даними епщемюлопчного дослщження е. Г. РумянцевоТ та ствавт. (2014), рухпивють зубiв
в^^чена у 84 %, кровоточивють ясен - у 96 %,
Ключов1 слова: цукровий д1абет, пародонт, кютка, ортопедичне
Аналiз науковоТ л^ератури проведено в рамках виконання фрагменту НДР кафедри ортопе-дичноТ стоматологи та ортодонти ПВНЗ "КиТвський медичний ушверситет УАНМ" «Пщвищення ефективност ортопедичного i ортодонтичного лкування хворих з дефектами зубiв, зубних ря-дiв, аномалiями та деформа^ями зубощелепно-го апарату», № держ. реестраци 0206и011147.
Сучасними дослiдженнями встановлено, що при рiзних захворюваннях оргашв i систем орга-нiзму вщбуваються iстотнi функцiональнi i мор-фолопчн змiни в пародонтальному комплексi. Взаемозв'язок мiж загальносоматичною патоло-гieю i станом органiв порожнини рота обумовле-ний порушеннями метаболiзму, гемодинамiки, iмунологiчними, нейрорегуляторними порушеннями i змшами бiоценозу [8].
Щорiчне збiльшення числа хворих на цукровий дiабет визначае медико-соцiальну i клiнiчну значущють ц1еТ проблеми, у тому чи^ й в сто-
матологiТ. ЦД - одне з найтяжчих системних за-хворювань, що впливае на стан порожнини рота, при цьому змши з боку щелепо-лицевоТ дтянки е множинними i залежать вщ рiвня глiкемiчного контролю, тривалостi ЦД [5]. Водночас, як пщк-реслюють F. Llambës та спiвавт. (2015), переб^ патологiчного процесу в пародонт залежить не лише вiд декомпенсаци дiабету, але й визнача-еться розвитком судинних та шфекцшно-запальних ускладнень захворювання, виникнен-ню яких чимало сприяе наявнють ортопедичних
наявнють карiесу - у 100 %, вiдсутнiсть зубiв - у 92 % хворих на ЦД. Необхщнють протезуванн у вiковiй груп 35-44 рокiв становить 78,3 %, в 4564 роки протезування потребують 95,4 % хворих
на ЦД, а у вiцi 65-74 рош - 100 % [15].
Результати бшьшосп сучасних дослщжень пщтверджують наявнiсть причинного зв'язку мiж ЦД i станом пародонту [3,9]. За висновками R. А. SchaNhom (2016), дiабетична пародонтопатiя мае свою морфолопчну специфiку, що значно вiдрiзняеться вщ iнших клiнiчних форм захворю-вань пародонту. Також доведено, що запальн захворювання пародонту у хворих на ЦД впли-вають на загальний дiабетичний статус патента [1]. Встановлено, що у хворих на ЦД в^зня-ються (у порiвняннi з патентами без ендокрин-ноТ патологи) вс клiнiко-лабораторнi показники (сухiсть i пастознiсть слизовоТ оболонки порожнини рота (СОПР), гiпосалiвацiя, що сприяе збн льшенню зубних вiдкладень, збтьшення загаль-ноТ фiбринолiтичноТ активностi слини, пщвищення кровоточивост ясен), що характеризують стан пародонту, а також спостер^аються збтьшення частоти захворювань пародонту i бiльш висока штенсивнють його ураження. Ризик роз-витку пародонтиту в оаб, що страждають на ЦД
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
в 2,8-3,4 рази вищий, шж в oci6 з необтяженим анамнезом [2,4]. Так, за даними M. Hong та сш-вавт. (2016), захворювання пародонту виявлено у 43,7 % дорослих з ЦД (> 30 ромв), що суттево вище, нiж у па^енпв без ЦД (25 %) [2]. Хрошч-ний генералiзований пародонтит рiзного ступеня тяжкостi виявляеться у 98,8 % хворих на ЦД [24].
1^кроанпопати, гiперглiкемiя, гiпосалiвацiя, iмунна недостатнiсть та iншi змiни е причиною розвитку бшьшосп захворювань порожнини рота у хворих на ЦД. Це приводить до зниження ви-тривалосл пародонту i iнодi звичайне жувальне навантаження стае для опорних зубiв травматич-ним, обумовлюючи збiльшення кiлькостi звернень хворих на ЦД по стоматолопчну допомогу [16].
У СОПР при ЦД 1 i 2 тишв розвиваються ви-раженi змiни мiкросудин i порушення гемодина-мiки, значна дистрофiя i атрофiя епiтелiоцитiв. Морфогенез патологiчних змш представляеться як первинна дiабетична мiкроангiопатiя, що обу-мовлюе метаболiчнi порушення з розвитком дистрофiчних i атрофiчних змiн усiх структурних компонентiв СОПР i розвитком дiабетичноï па-родонтопатп, що е первинно дистрофiчним про-цесом [6,14]. Порушення мiкро- i макроциркуля-цiï в тканинах i органах па^ен^в з ЦД з вком i стажем дiабету набувають генералiзованого характеру, що позначаеться на тканинах пародонту [11]. Ю. М. Лiбо (2008) встановлено, що екс-периментальний алоксановий дiабет посилював морфологiчну картину перебудови тканин ясен: вщзначалися вираженi розлади кровооб^у, дес-квамацiя епiтелiю, вростання епiтелiальних вщ-росткiв у власну пластинку, з'являлася велика ктькють запальних шфтьтра^в [12].
Мiкроангiопатiï при ЦД призводять до пщси-лення резорбтивних процеав у кiстковiй тканинi, а потовщення базальноТ мембрани мiкросудин утрудняе надходження мiкроелементiв та дифу-зiю кисню у тканини пародонту, що на ™i вже ю-нуючих метаболiчних порушень гальмуе репара-тивнi процеси в альвеолярнш кiстцi та слизовш оболонцi [24].
Особливий iнтерес викликають данi про па-тологiчнi змши в кiстковiй тканинi при ЦД, зв'язок мiж гiперглiкемiею i атрофiею альвеолярного вь дростка. Вiдмiчають, що шсулшова недостат-нiсть знижуе активнють остеобластiв, синтез ко-лагену i ферметчв, необхiдних для утворення кютковоТ тканини [33]. Також недостатнiсть шсу-лiну пiдвищуе активнiсть остеокластiв, як збть-шують розсмоктування кiстковоï тканини. Одно-часно з цим у па^ен^в з ЦД порушено всмокту-вання кальцiю в кишечнику, збтьшена секрецiя паратгормону, що приводить до зниження рiвня остеокальцину i ще бтьше сприяе резорбцiï кю-тковоТ тканини. Внаслiдок мiкроангiопатiï вщбу-ваеться порушення живлення кютковоТ тканини. Як вщомо, у хворих на ЦД значно рашше, нiж в оаб без патологiï вуглеводного обмiну, розвива-еться остеопороз i зменшуеться здатнють до ре-генерацiï кiстковоï тканини [34]. При рентгеноло-
ri4HOMy обстеженн хворих з пародонтитом встановлено, що для ЦД характеры розлитий остеопороз i «чашоподiбне», «кратероподiбне» руй-нування кiстки навколо 3y6iB, переважно у бiчних вiддiлах, тодi як у фронтальному вiддiлi перева-жае горизонтальна резорбцiя [7].
На ™i ппоксп i зниження стшкосп тканин пародонту до дм мiсцевих несприятливих чинникiв зростае роль мiкроорганiзмiв, а висока концент-ра^я глюкози в ясеннiй рiдинi у хворих на ЦД сприяе розмноженню мiкроорганiзмiв i швидкому утворенню зубного каменю. Знижена опiрнiсть до пародонтальних бактерш у пацiентiв з ЦД може бути обумовлена порушенням хемотаксису i фагоцитозу нейтрофiлiв, що властиво дiабе-ту [10].
Н.А. Шевкуновою (2016) показано, що у пацн ентiв з ЦД 2 типу спостер^алися зниження фагоцитарного шдексу i резервно! активностi нейт-рофiлiв, що може свiдчити про глибок порушення iмунiтету i доцiльнiсть застосування методiв iмунокорекцil в регуляци запальних процесiв при ортопедичному лкуванш хворих на ЦД зшмними протезами [29]. В iншiй робот автора при ортопедичному лкуванш на етапах корекцп зубного протеза були виявлеш запальнi змiни у видi п-перемп, ерозiй i виразок на слизовiй оболонцi протезного ложа в област меж протеза, а також в област пщвищеного тиску базису протеза як у па^етчв з ЦД, так i в контрольнiй групi [28]. Проте, у хворих на ЦД, що користуються частко-вими знiмними акриловими протезами, ознаки мехашчноТ травми зус^чалися в 80 %, а в груш
порiвняння - в 30 % випадш. Захворювання пародонту через мюяць пiсля накладення зубних протезiв у хворих на ЦД дiагностувалися в 15,2 % в легкому ступеш, в 73,1 % випадш було виявлено середнш ступiнь i в 11,7 % - важкий. У груш порiвняння запальш змiни в тканинах пародонту зус^чалися в 47,2 % випадюв: легкий
ступiнь - в 28,8 %, середнiй - в 18,4 %. Також встановлено, що найчаспше у пацiентiв з ЦД зус^чаеться бактерiйний синергiзм P. gingivalis i T. Denticola. При користуванш частковими знiмними акриловими протезами ураженють P. gingivalis i T. Denticola збтьшуеться в 1,5 рази. Попршення стану тканин пародонту при користуванш зшмними акриловими протезами проявлялося у збтьшенш в 5 разiв числа па^е-нтiв з важким ступенем пародонтиту [28]. Вибiр-кове накопичення найбтьш агресивних мiкроор-ганiзмiв на зубних протезах може призводити до порушення мiкробiоценозу порожнини рота i розвитку ускладнень запального характеру шсля протезування [32].
Таким чином, патолопчш змши в органiзмi па^етчв, що страждають на ЦД, спостер^ають-ся й в усiх тканинах i органах порожнини рота.
Як вщомо, для ортопедичного лкування хворих iз захворюваннями пародонту використову-
ються pi3Hi 3HÎMHÎ i незшмш, TMM4acoBi i постiйнi конструкци, а показаннями до ортопедичного лн кування е, в першу чергу, необхщнють iммобiлi-заци рухливих 3y6iB i перерозподту наванта-ження на зуби з неураженим пародонтом або слизову протезного ложа, а також рацюнальне протезування. Вибiр конструкци зубного протеза здшснюеться з урахуванням протяжностi дефекту, стану пародонту опорних зубiв, цшюносп твердих тканин зуба, а також ступеню компенса-ци дiабету. Основне значення правильно п^фб-раного i проведеного комплексу ортопедичних заходiв при захворюваннях пародонту полягае в тому, що не лише вщновлюе дефекти зубного ряду, а й дозволяе мiнiмiзувати запальш явища; вщновити кровооб^, трофiку i репаративнi про-цеси в тканинах пародонту, нормалiзуе окклю-зiйне спiввiдношення [13].
Наявнють ЦД у стоматологiчних хворих утру-днюе усi види втручань в порожниш рота, що обумовлено ураженням мiкросудинноï системи, резорбцiею кютково1 тканини, прогресуючою ат-рофiею альвеолярного вщростка, зниженням мн сцевих iмунних реакцш, пiдвищеною больовою чутливiстю СОПР, що призводить до зниження витривалост пародонту. В цтому, рiвень надан-ня стоматолопчно'|' ортопедичноï допомоги хво-рим на ЦД можна характеризувати як низький, бтьшють протезних конструкцш виявляються неспроможними вже в першi роки функцюнуван-ня. Протези, виготовленi за традицшними методиками, без врахування особливостей стану по-рожнини рота хворих на ЦД, вимагають числен-них корекцш та посилюють патологiчну ситуацш в порожнинi рота. Найбiльш частими ускладнен-нями протезування дано'' категори пацiентiв е запальнi змiни у тканинах пародонту (до 60 % випадш), карюзш ураження, функцiональне пе-ревантаження опорних зубiв i протезний стоматит рiзноï етiологiï [38].
За даними Р. М. Бадалова (2011), при ЦД вщ-буваеться стшке порушення будови нормально! каптярно1 мереж1, що виражено проявляеться у судиннш мереж1 протезного ложа. Отримаш данi свiдчать, що без вщповщного лiкування стiйкiсть капiлярiв при носшш протезiв знижувалася на 25,1 % (з 37,40±0,08 до 28,01±0,02 с) на 14-у добу спостереження. Далi стiйкiсть капiлярiв незначно пiдвищуеться, що, на думку автора, пов'язано з адапта^ею до протеза, i за 1 мюяць склала 39,90±0,09 с (за пробою Кулаженко - час, протя-гом якого виникають гематоми, що характеризуют стiйкiсть капiлярiв ясен) [23]. О. О. Максимiв та спiвавт. (2015) встановили, що при стисненш слизовоГ оболонки базисом повного зшмного протеза у хворих на ЦД 2 типу вщбуваеться атрофiя епiтелiального шару з метаплазiею в багатоша-ровий плоский зроговтий епiтелiй. У мезенхiма-льних структурах слизово1 оболонки спостер^а-еться збтьшення кiлькостi грубопереплетених колагенових волокон, що автори розцшюють як компенсаторну реакцш строми [25].
Встановлено, що 40-60 % оаб старше 40 рош мають дефекти зубних рядiв i потребують лку-вання за допомогою рiзних конструкцш зубних протезiв (бюгельних, часткових пластинкових, по-вних зшмних) [19,20,21]. Протезнi конструкцiï для хворих на цД мають ряд особливостей. Т. I. праймов та спiвавт. (2002) вважають, що конструкци зубних протезiв для па^етчв з ЦД мають вщпо-вщати вимогам тимчасових шинуючих лкуваль-них апара^в. Виходячи з цього, патентам були рекомендованi для використання адгезивш скло-волокновi, суцiльнолитi шини i шинуючи знiмнi протези [37]. А. В. Возний та сшвавт. (2003) реко-мендують пацiентам з ЦД виготовляти зшмш протези з двошаровим базисом. Еластична пiдкладка бтьше рiвномiрно розподiляе тиск протеза на слизову оболонку протезного ложа, тим самим зменшуючи побiчний вплив протеза [36].
Важливим в ортопедичному лкуванш па^ен-тiв з ЦД е вибiр конструкцiйного матерiалу зубних протезiв. Бiльшiсть стоматологiв застосову-ють для дано1 когорти пацiентiв зшмш протези з металевим базисом, зважаючи на мщносш влас-тивостi металу, точну передачу рельефу слизо-во1 оболонки, гiгiенiчнiсть, а також можливють включення шинуючих елементiв в конструкци таких протезiв [35].
Для ортопедичного стоматолопчного лкуван-ня па^ентв з ЦД найчастiше використовуються частковi знiмнi протези з базисом з кобальто-хромового сплаву (КХС) i базисом з акрилу вна-слщок 1х бтьшо1 доступностi [16]. Водночас, як вщомо, при ЦД страждае перюдонт опорних зу-бiв, що вимагае вибiр конструкцiï i конструкцш-ного матерiалу, близького за бюмехашчними властивостями до тканин пародонту, для запобн гання загострення запального процесу [26]. Т. В. Фурцевим (2007) оцшений стан перюдонту опорних зубiв при протезуваннi бюгельними протезами на кламернш основi з КХС i наделастично-го сплаву шкелщу титану хворих на ЦД. Встановлено, що рухпивють опорних зубiв в групi пацн ентв, що користуються наделастичними конс-трук^ями з нiкелiду титану, практично не збть-шилася (показник до протезування складав
2,7±0,2, через два роки шсля протезування -3,0±0,2). У груш па^ентв з конструкцiями з КХС тенден^я до збiльшення рухливосп була бiльш вираженою (2,4±0,2 i 3,1±0,2, вiдповiдно). Отри-манi результати свщчать про вiдсутнiсть негативного впливу на перюдонт опорних зубiв у хворих з ЦД наделастичних конструкцш [27].
A.I. Жирновою та сшвавт. (2015) встановлено, що у па^ентв з ЦД, що користуються част-ковим зшмним зубним протезом з базисом з акрилу на 80 % часпше зус^чалися запальш змн ни слизово1 оболонки протезного ложа на ета-пах корекцiï зубного протеза, i на 26 % часпше виявлялася гiперемiя слизовоï оболонки протезного ложа через 3 мюяц пюля накладення протеза, шж у пацiентiв iз зубними протезами з ба-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
зисом з КХС. Також у пацieнтiв з частковими зш-мними акриловими протезами поганий piBeHb ri-гieни порожнини рота i ураження пародонту се-реднього ступеня тяжкостi зафiксований на 7 i 17 %, вщповщно, частiше, нiж у пацieнтiв з частковими зшмними протезами з базисом з КХС. Процес адаптаци до протезiв з базисом з КХС в першi 7 дшв вiдбувався у 47 % па^етчв i тiльки у 3 % па^етчв до протезiв з базисом з акрилу [17]. Крiм цього, Т.1. Димчевою (2012) встановлено, що в оаб з акриловими зубними протезами збтьшуеться обамененють СОПР в областi протезного ложа грибами Candida albicans: у по-
рiвняннi з початковим рiвнем - майже на 37 % через 2 тижн шсля протезування, а через 1 мь сяць ще бтьше - на 47 %. За висновками автора, найбтьш iндиферентними для СОПР хворих на дiабет е: з незнiмних - безметалевi (циркош-
eвi) протези, а зi знiмних - нейлоновi [18].
Вщомо, що як би якюно не був виготовлений зубний протез, вш е чужорiдним тiлом в порожнини рота [22]. Тому особливо!' актуальнють на-бувають питання адаптаци до зубних протезiв у хворих на ЦД. Оптимiзацiя процеав адаптаци до
зубних протезiв - одна з особливо важливих проблем ортопедично! стоматолопчно! допомо-ги хворим з дiабетом.
Планування стоматологiчного лкування хво-рих на ЦД рекомендують проводити при обов'язковiй консультаци лiкаря-ендокринолога, кожен кл^чний етап повинен супроводжуватися контролем рiвня глюкози. При пiдвищеному рiвнi цукру в кровi бажано вщкласти ортопедичне ль кування до фази компенсаций У подальшому пi-сля протезування рекомендуеться проводити контрольн огляди один раз в твроку [31].
Таким чином, аналiз джерел л^ератури за-свiдчуе наявнiсть суттевих патолопчних змiн тканин пародонта у хворих на цукровий дiабет, як наростають в динамiцi, що вказуе на потребу удосконалення дiагностики та розробку методiв комплексно! реаб^таци зазначених хворих iз застосуванням сучасних ортопедичних конструкцш.
Перспективи подальших дослiджень
Дослiдження особливостей змiн в тканинах пародонта у хворих на ЦД потребуе глибокого вивчення, удосконалення дiагностики та розробку методiв комплексно! реаб^таци зазначених хворих iз застосуванням сучасних ортопедичних конструкцш.
Лтература
1. Schallhorn R. A. Understanding the Inter-relationship Between Periodontitis and Diabetes: Current Evidence and Clinical Implications / R. A. Schallhorn // Compend. Contin. Educ. Dent. -2016. - Vol. 37, № 6. - P. 368-370.
2. Hong M. Prevalence and risk factors of periodontitis among adults with or without diabetes mellitus / M. Hong, H. Y. Kim, H. Seok [et al.] // Korean J. Intern. Med. - 2016. - Vol. 31, № 5. - P. 910-919.
3. Lamster I. B. The relationship between oral health and diabetes mellitus / I. B. Lamster, E. Lalla, W. S. Borgnakke [et al.] // J. Am. Dent. Assoc. - 2008. - Vol. 139, suppl. 5. - P. 19S-24S.
4. Numabe Y. The relationship between diabetes and periodontal disease / Y. Numabe // Nihon Rinsho. - 2016. - Vol. 74, suppl. 2. -P. 477-481.
5. Jindal A. Relationship between severity of periodontal disease and control of diabetes (glycated hemoglobin) in patients with type 1 diabetes mellitus / A. Jindal, A. S. Parihar, M. Sood [et al.] // J. Int. Oral. Health. - 2015. - Vol. 7, suppl. 2. - P. 17-20.
6. Балахонов Л. В. Структурные реакции слизистой оболочки полости рта при диабетической пародонтопатии / Л. В. Балахонов, Л. М. Непомнящих, С. В. Айдагулова [и др.] // Бюл. экспе-рим. биологии и медицины. - 2006. - № 11. - С. 581-584.
7. Керимов Р. А. Заболевания пародонта у больных сахарным диабетом и методы их лечения / Р. А. Керимов // Клин. стоматология. - 2011. - № 1. - С. 70-71.
8. Ялчин Ф. Заболевания пародонта и общее здоровье : существует ли взаимосвязь? / Ф. Ялчин // Лечащий врач. - 2013. - №
3. - С. 77-79.
9. Зоман Х. А. Сахарный диабет и заболевания пародонта - изучая взаимосвязь / Х. А. Зоман // Лечащий врач. - 2014. - № 3. -С. 6-8.
10. Улитовский С. Б. Связь воспалительных заболеваний пародонта с сахарным диабетом / С. Б. Улитовский // Лечащий врач. -2012. - № 11. - С. 74-76.
11. Perrino M. A. Diabetes and periodontal disease: an example of an oral/systemic relationship / M. A. Perrino // NY State Dent. J. -2007. - Vol. 73, № 5. - P. 38-41.
12. Либо Ю. М. Морфологическая характеристика пародонта в норме и при пародонтите на фоне гормональной патологии / Ю. М. Либо // Здоровье и образование в XXI веке. - 2008. - № 11.
- С. 473-474.
13. Скорикова Л. А. Комплексное ортопедическое лечение больных с заболеваниями пародонта / Л. А. Скорикова, Н. В. Лапина // Кубан. науч. мед. вестник. - 2011. - № 6. - С. 154-157.
14. Marigo L. Diabetes mellitus: biochemical, histological and microbiological aspects in periodontal disease / L. Marigo, R. Cerreto, M. Giuliani [et al.] // Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. -2011. - Vol. 15, № 7. - P. 751-758.
15. Румянцева Е. В. Стоматологическое здоровье у больных сахарным диабетом 2 типа / Е. В. Румянцева, Я. Л. Наумова, Т. В. Кубрушко // Успехи соврем. естествознания. - 2014. - №. 6. -С. 58-59.
16. Рунге Р. И. Совершенствование организации стоматологической помощи больным сахарным диабетом в крупном городе в современных условиях : автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.02.03 «Социальная медицина» / Роберт Иоганович Рунге; Сев.-Зап. гос. мед. ун-т им. И.И. Мечникова. - СПб., 2014. - 22 с.
17. Жирнова А. И. Клинические особенности тканей полости рта у пациентов с сахарным диабетом, проходящих ортопедическое стоматологическое лечение протезами из различных конструкционных материалов / А. И. Жирнова, А. С. Щербаков, Ю. В. Червинец // Соврем. пробл. науки и образования. - 2015. - №.
4. - С. 23-29.
18. Димчева Т. И. Сравнительное изучение эффективности стоматологического ортопедического лечения больных диабетом с использованием разных конструкционных материалов и видов протезирования / Т. И. Димчева // Вюн. стоматологи. - 2012. -№ 3. - С. 87-90.
19. Лабунець В. А. Розробка наукових основ планування стомато-лопчноТ ортопедично!' допомоги на сучасному етап и розвитку : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра мед. наук : 14.01.22 «Стоматолопя»; 14.02.03 «Со^альна медицина» / Ва-силь Аксентшович Лабунець; Нац. мед. ун-т iм. О.О. Богомоль-ця. - КиТв, 2000. - 36 с.
20. Al-Imam H. Oral health-related quality of life and complications after treatment with partial removable dental prosthesis / H. Al-Imam, E. B. Ozhayat, A. R. Benetti [et al.] // J. Oral Rehabil. - 2016. - Vol. 43, № 1. - P. 23-30.
21. Batista M. J. Impact of tooth loss related to number and position on oral health quality of life among adults / M. J. Batista, H. P. Lawrence, L. De Sousa Mda // Health Qual Life Outcomes. - 2014.
- Vol. 12. - Art. № 165.
22. Грохотов И. О. Оптимизация процесса адаптации к съемным пластиночным протезам лиц пожилого возраста / И. О. Грохо-
тов, О. В. Орешака // Ин-т стоматологии. - 2014. - № 1. - С. 58-59.
23. Бадалов Р. М. Разработка дифференцированного подхода к профилактике и лечению протезного стоматита у больных сахарным диабетом / Р. М. Бадалов // Одес. мед. журнал. - 2011.
- № 1. - С. 36-40.
24. Файзуллина Д. Б. Состояние тканей пародонта у больных сахарным диабетом / Д. Б. Файзуллина, Г. Г. Мингазов // Мед. вестн. Башкортостана. - 2009. - № 5. - С. 69-74.
25. Максимiв О. О. Морфолопчш змши тканин протезного ложа у хворих на цукровий дiабет типу 2 залежно вщ терапп супроводу
1 способу протезування / О. О. Максимiв, О. Б. Белков, Н. I. Бе-лкова // Клш. анатс^я та оперативна хiрургiя. - 2015. - № 3. -С. 19-22.
26. Звигинцев М. А. Стоматологическая реабилитация больных сахарным диабетом : автореф. дис. на соискание научной степени доктора мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Михаил Андреевич Звигинцев; НИИ мед. материалов и имплантатов. -Омск, 1998. - 44 с.
27. Фурцев Т. В. Сравнительная динамика подвижности опорных зубов при протезировании бюгельными протезами у больных сахарным диабетом / Т. В. Фурцев // Ин-т стоматологии. - 2007.
- № 3. - С. 66.
28. Шевкунова Н. А. Применение метода полимеразной цепной реакции для диагностики пародонтопатогенных микроорганизмов при ортопедическом лечении больных сахарным диабетом
2 типа съемными акриловыми протезами / Н. А. Шевкунова // Пробл. соврем. науки и образования. - 2016. - № 2. - С. 172175.
29. Шевкунова Н. А. Влияние ортопедического лечения на иммунитет полости рта больных сахарным диабетом 2 типа / Н. А. Ше-вкунова // Международ. науч.-исследоват. журнал. - 2016. - № 3, ч. 3. - С. 85-87.
30. Llambés F. Relationship between diabetes and periodontal infection / F. Llambés, S. Arias-Herrera, R. Caffesse // World J. Diabetes. - 2015. - Vol. 6, № 7. - P. 927-935.
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ В ТКАНЯХ ПАРОДОНТА У БОЛЬН1Х САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ Беда В.И., Германчук С.М.
Ключевые слова: сахарный диабет, пародонт, кость, ортопедическое лечение.
Проведен анализ подборки научных публикаций зарубежных и отечественных авторов по патологическим изменениям в тканях пародонта у больных сахарным диабетом (СД). Литературное исследование показывает, что пациенты с СД, вследствие наличия большого количества патологических изменений в тканях и органах полости рта, требуют особого подхода к ортопедическому стоматологическому лечению и последующей реабилитации. Современная ортопедическая стоматология переживает активное развитие, что привело к появлению новых методов, материалов в конструировании зубных протезов для замещения дефектов зубного ряда. Создание и применение биосовместимых с тканями человеческого организма зубных протезов, обеспечивающих оптимальное распределение нагрузки на ткани пародонта и индифферентность для СОПР, особенно у пациентов с ослабленным пародонтом, к которым относятся больные СД. Результаты анализа клинических исследований свидетельствуют об отсутствии систематизированного обоснования показаний к замещению дефектов зубных рядов и выбора конструкции зубного протеза у больных с СД, недостаточно глубоко и полно исследовано влияние протезов на ткани пародонта, особенно в отдаленные сроки, что требует дальнейшего исследования и обоснования комплексного подхода к оказанию стоматологической ортопедической помощи больным СД.
Summary
CHANGES IN PERIODONTAL TISSUES IN PATIENTS WITH DIABETES Bida V. I., Hermanchuk S. M.
Key words: diabetes, periodontium, bone, orthodontic correction.
This paper represents the analysis of publications of national and international authors on pathological changes in periodontal tissues in patients with diabetes mellitus (DM). Our study confirms that patients with diabetes, due to the various extent pathological changes in oral tissues and organs of the mouth require special approach in choosing best orthodontic correction and subsequent rehabilitation. Modern prosthetic dentistry is undergoing active development, leading to implementation of new methods and materials in the construction of dentures to replace missing teeth and severely affected dentition. The development and introduction of dentures biocompatible with the human oral tissues is especially relevant for patients with serious periodontal diseases including patients with diabetes. The dentures and dental appliances should also provide optimal load distribution on periodontal tissue. The analysis of clinical studies has demonstrated the lack of systematic research of indications for replacement of dentition defects and the selection of the appropriate denture design for patients with diabetes. The influence of dentures on periodontal tissues, especially in the long-term period is also little reported, hence there is urgent need in further studying of integrated approach to provide the people dental orthopaedic care to patients with diabetes.
31. Кубрушко Т. В. Комплексный подход к ортопедическому лечению больных сахарным диабетом / Т. В. Кубрушко, М. А. Баро-ян, Я. Л. Наумова // Международ. журн. эксперим. образования, - 2015. - № 5. - С. 34-35.
32. Жирнова А. И. Микробиоценоз полости рта и показатели иммунитета при ортопедическом стоматологическом лечении больных сахарным диабетом 2-го типа : автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.01.14 «Эндокринология», 03.02.03 «Микробиология» / Анастасия Игоревна Жир-нова; Твер. гос. мед. ун-т. - Тверь, 2015. - 24 с.
33. Heilmeier U. Diabetes and bone / U. Heilmeier, J. M. Patsch // Semin. Musculoskelet. Radiol. - 2016. - Vol. 20, № 3. - P. 300304.
34. Kanazawa I. Diabetes-related osteoporosis / I. Kanazawa // Nihon Rinsho. - 2015. - Vol. 73, № 10. - P. 1718-1722.
35. Ортопедическая стоматология : учебник / Н. Г. Аболмасов, Н. Н. Аболмасов, В. А. Бычков, А. Аль-Хаким. - 9-е изд. - М. : МЕ-Дпресс-информ, 2013. - 510 с.
36. Возный А. В. Комплексная оценка функционального состояния органов и тканей полости рта у больных сахарным диабетом с дефектами зубных рядов до и после ортопедического лечения : автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Александр Викторович Воз-ный; Омск. гос. мед. акад. - Омск, 2003. - 27 с.
37. Ибрагимов Т. И. Стоматологическая реабилитация больных при нарушениях метаболизма и регионарного кровотока, обусловленных соматическими заболеваниями / Т. И. Ибрагимов // Рос. стоматол. журнал. - 2002. - № 1. - С. 12-14.
38. Стафеев А. А. Профилактика ошибок и осложнений при стоматологической ортопедической реабилитации больных с соматической патологией несъемными металлокерамическими протезами : автореф. дис. на соискание научной степени доктора мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Андрей Анатольевич Стафеев; Омск. гос. мед. акад. - Омск, 2007. - 46 с.
