CC BY
18
УДК 130.2
О. О. Маркозова, кандидат соцюлопчних наук, доцент
ЗМ1НИ У РОЗУМ1НН1 ЖИТТеВОГО УСП1ХУ ОСОБИСТОСТ1 В ПЕР1ОД ПЕРЕБУДОВИ
Зд1йснюеться анал1з механизму формування устху особистост1 в пер1од пере-будови. Показано, що в цей час в1дбуваеться злам уах попередшх ценностей, фрей-м1в життед1яльност1 та повсякденних практик людей. В умовах в1дсутност1 единого суб'екта фреймування хаотично функщонують б1полярн1, незрозумы1 фрейми сощальног взаемодИ'. Фрейм устху стае неч1тким, «розмитим», однак все ще за-лишаеться колектив1стським. Доведено, що за данихумов фреймування в1дбуваеть-ся по Гофману: стар1 радянсьм фрейми 7 алгоритми соц1альних практик люди «тдганяють» тд нов1 сощальш ситуацИ, щоб пояснити самим соб1, «що тут в!д-буваеться».
Ключовi слова: сустльство, культура, ц1нност1, фрейми, устх.
Постановка проблеми. 1сторичному перюду з друго! половини 80-х до початку 90-х рр. минулого стол^тя, коли в СРСР вщбувалася так звана «пе-ребудова» та пов'язат з нею масштабт сощальш перетворення, присвяче-но багато наукових дослщжень. Однак цей нетривалий час, надзвичайно насичений подiями, наслщки яких ми вщчуваемо ще сьогодт, вимагае до-даткових i всебiчних наукових дослщжень. Особливо це стосуеться аналiзу повсякденних практик громадян, змши !х щншсних прюрите^в та фреймiв життевого устху. Проведення такого аналiзу допоможе не тшьки краще зрозум^и сутнiсть попереднiх реформ, а й знайти т соцiальнi та особистю-нi механiзми, що будуть сприяти становленню самостiйностi й спрямова-ност людини на досягнення життевого устху в умовах сучасних сотальних трансформацш в Укра!т.
Аналiз наукових джерел i публшацш. В умовах глобалiзованого, шфор-мацiйного суспiльства, коли динамiчний розвиток кра!ни значною мiрою залежить вщ досягнень кожно! людини, науковт придiляють значну увагу розгляду такого сотального феномену, як життевий устх особистосп [1-6]. У той же час, на наш погляд, недостатньо вивченим залишаеться питання становлення нових повсякденних практик людини в перюд перебудови. Так, досить детально обговорюючи пол^ичш та економiчнi аспекти проведених реформ, вчет значно менше уваги придшяють трансформацп цiннiсних прiоритетiв особистосп в процесi досягнення життевого устху. У зв'язку iз цим метою дано! статп е аналiз змш у розумiннi життевого успiху осо-
© Маркозова О. О., 2016
69
бистосп в перюд перебудови, а також механiзмiв фреймування свщомосп громадян.
Виклад основного материалу. Починаючи з 80-х рр. ХХ ст. громадяни СРСР вже чекали змш, бо зневiрилися у перемозi комушзму не тшьки у всесвггньому масштабi, а й в окремо взятш кршш. У квггш 1985 р. вщ-бувся Пленум ЦК КПРС, на якому Михайло Горбачов оголосив план реформ, спрямованих на прискорення соцiально-економiчного розвитку краши, i на якому вперше прозвучало слово «перебудова». Новий курс партп передбачав значнi економiчнi та сощально-пол^ичш перетворення. Планувалося по-будувати «демократичний соцiалiзм», в якому мали поеднатися ринок iз централiзованим плануванням, а пол^ична толерантнiсть — iз керiвною роллю КПРС [7]. Вважали, що всi цi змiни приведуть до формування нового, ефективного стану сощалютично'1 держави.
Що стосуеться проведених у цей перюд пол^ичних реформ, то вони здивували вах без винятку — як громадян СРСР, так i св^ову спшьноту. Зовшшня полiтика краши тепер базувалася на концепцп «нового мислення», згiдно з якою визнавалася необхiднiсть дещеолопзацп мiжнародних вщ-носин та вiдмови вщ нарощування вiйськово-промислового комплексу як засобу виршення iснуючих суперечностей. У середиш краши перебудова забезпечила вихiд суспшьства з тоталiтаризму, покiнчивши з монополiею одше'1 партп та щеологп. Проголошуються такi невластивi для СРСР поль тичнi права i свободи, як свобода зiбрань, мiтингiв i демонстрацш, свобода совiстi, плюралiзм у полчищ.
Втiм iснували i негативнi моменти пол^ичних змiн у суспiльствi, що вщо-бразилися на свiдомостi та повсякденних практиках людей. Реформування держави проходило тд гаслами: «Гластсть», «Прискорення», «Перебудова», «Нове мислення», що являли собою не дуже зрозумш для переачних громадян фрейми. Крiм того, складнiсть у реалiзацii проголошених програм, на-приклад «гласностi», мали й шш^ глибиннi ментальнi особливосп радянсько-го народу. В умовах традицшного суспiльства та царизму люди взагалi не знали тако'1 категорп, як гласнiсть. Потiм iнституцiйна i культурна система радянського суспiльства формуеться тд патронатом Сталiна та ЦК КПРС. У свою чергу, Хрущов робить спробу дистанцiюватися вiд сталЫзму, однак це не привело до вщкршш i широко'1 дискусп про недолши в розвитку держави. Проблеми попередньо'1 епохи були зведенi тшьки до звинувачення Сталiна та його найближчого оточення у скоених злодiяннях, а на обговорення реальних недолшв у розвитку промисловостi, сiльського господарства та сощально'1 сфери, як i ранiше, було накладене табу. Горбачовська ж перебудова проголо-шувала докоршт змiни в юторп Радянського Союзу: введення гласностi означало, що стало можливим обговорювати будь-якi пол^ичш та соцiальнi про-
блеми. Марку Ювшен доходить висновку, що «коли Горбачов заявив про те, що ми до себе ставимося бшьш критично, шж будь-яю зовнiшнi критики, вiн тим самим унеможливив традицшну полiтику демошзацп. Вперше стало можливим вiдкрите обговорення хаосу i застою, що панували в радянському суспiльствi» [8, р. 18]. Але в реальносп вся гласшсть знову зводилася до критики Сталшських репресiй, а як людям жити далi i як буде розвиватися суспшьство, нiхто не пояснював. Крiм того, значна кiлькiсть табу та десяти-лiттями вихований страх виявилися настшьки сильними i глибоко вкоршени-ми фреймами сусшльно! свiдомостi, що ввдкрито критикувати свое начальство, а тим бшьше представникiв партп чи уряду, звичайним людям було вкрай важко. Тому в умовах рiзкоi вщмови вщ щеологл комунiзму та вщсутносп единого суб'екта фреймування, який зм^ би чiтко пояснити людям, «що тут вщбуваеться» (Гофман), а також нетдготовленосп самих елiт до проголо-шених змiн, розпочатi реформи принесли неоч^ваш результати. Наприклад, гласшсть призвела до тдриву довiри до комушстично'1 партп та щеологл в умовах, коли новi соцiально-полiтичнi ще'1, зрозумiлi для широкого загалу, сформоваш не були. Тому в пол^ичнш культурi громадян у цей час хаотично поеднуються як фрейми, сформоваш за чаав СРСР, такi, як тддансью вщ-носини до будь-якого центру реально'1 влади, схильнiсть бшьше розраховува-ти на зовнiшню допомогу, шж на власнi сили, так i iдеi про свободу та демократ^. Це надавало пол^ичнш свiдомостi людей певно'1 бiполярностi: вони одночасно вимагали розширення всiх пол^ичних прав i свобод, але й не за-перечували проти вщновлення жорстко'1 влади, яка зможе навести лад у кра-
Крiм того, процеси, що вщбувалися в СРСР, називалися «перебудовою», але в реальносп були орiентованi на повний злам i кардинальну змiну фрей-мiв попередньо'1 епохи: вiд розпливчастих, колективютських цiлей бiльшо-визму людинi слщ було переорiентуватися на самостiйне виршення сво'1'х проблем та досягнення шдивщуального успiху. Тому можна констатувати, що пол^ична культура людей у перюд перебудови ще не була цшсною, бо бiльшiсть 11 елементiв мали хаотично поеднаш фрейми радянських та нових сощальних практик. За шерщею фрейми радянсько! полiтичноi культури та колективiзм, як 'й' ядро, залишаються домiнуючими у суспiльнiй свiдомостi й детермшують практики досягнення життевого устху.
Важливою складовою змiн у суспшьнш свiдомостi в перiод перебудови стали структурш перетворення в економiчнiй сфер^ основними з яких були змши у формах власностi на засоби виробництва, що привели до формуван-ня нових клаав i сошальних груп, нових цiнностей, моралi, повсякденних практик людей та критерпв устшносп. Але, на жаль, прагнення прискори-ти розвиток соцiалiстичноi економiки в перюд реформ не тдкршлювалося
ч^ким планом втшення ще! пол^ики в життя. Новаторсью починання не доводилися до кшця, а окремi правильнi й смiливi рiшення не реалiзовува-ли через застосування старих пiдходiв до розв'язання проблем i тому не принесли очшуваних результатiв. Як зауважуе Девщ Лейн, «намiри керiв-ництва суперечили життевим реалiям, що вже змшилися. Перебудова не могла дати вщчутного результату без глибоких яюсних зрушень у системi виробничих вщносин, без розвитку особисто! iнiцiативи та самостшносп людей, докорiнних змiн економши на ринкових засадах» [9, с. 8].
Сдиною помiтною дiею у цьому напрямi був Закон «Про шдивщуальну трудову дiяльнiсть», що передбачав активiзацiю «людського фактору». В результат в СРСР виникае кооперативна торпвля. Тисячi втомлених вiд ко-пшчано! роботи iнженерiв, науковцiв, журналюпв i робiтникiв почали вщ-кривати власш пiдприемства. Можливiсть проявити себе та заробити велию грошi просто захоплювала уяву. I хоча в кра!ш важко було дiстати будь-яю товари, торгувати почали всiм: вщ цвяхiв i мила до одягу i меблiв. Однак найчастiше у комерцшних магазинах продавали перекупленi у дер-жавних пiдприемств товари, тому ринкова економша, що почала формува-тися, значною мiрою мала спекулятивний характер.
Спочатку економiчнi реформи громадяни сприйняли з ентузiазмом, вва-жаючи, що саме вони вийдуть переможцями у боротьбi iз ринком. У той же час, як зауважуе Йоганн Арнасон, «досить швидко з'ясувалося, що прояв-ляти економiчну самостшшсть та iнiцiативнiсть радянським людям було вкрай важко» [10, р. 83]. Вони не готовi були до економiчного ризику ш морально, ш матерiально, бо бiльшiсть громадян ледь зводили кшщ з кш-цями i знайти грошi для вiдкриття власно! справи могли не ва. Не завжди готовi були люди i змiнити свiй соцiальний статус (iнженера, вчителя, ро-бiтника) на статус «торгаша», який i тд час перебудови значною повагою не користувався, а iнодi навiть викликав презирство. Тому в суспшьнш свщомосп в перiод перебудови одночасно юнують рiзнi фрейми, в яких не-ймовiрним чином поеднуються заздрiсть до «ситого» життя перших коопе-раторiв, презирство до !х «малинових тджаюв», повага до офiцiйноi працi на державних тдприемствах та небажання i далi вести злиденне життя.
Очевидно, що в цих умовах деформуеться та розмиваеться i фрейм жит-тевого устху, бо одну й ту саму людину можна було вважати устшною за те, що вона стала шженером чи вчителем, а одночасно жал^и, бо заняття даними профеаями у змiнених умовах не дозволяло нав^ь прогодувати родину. Складшсть адаптацii людей до ринкових вщносин не в останню чергу полягала i в тому, що радянська щеолопя десяташттями виховувала у громадян фрейми, що значною мiрою базувалася на негативному ставлен-ш до пiдприемцiв та власникiв засобiв виробництва, яких iнакше, як екс-
плуататорами, шхто не називав. Але за горбачовсько! перебудови раптом було оголошено, що приватною власшстю волод^и можна i навiть навпа-ки — заняття пiдприемництвом, заробляння грошей стало заохочуватися. Люди були розгублеш, адже все !х життя пройшло в боротьбi iз свiтовим iмперiалiзмом, а тепер виявилося, що «людина працi» — це попросту не-вдаха, яка важко працюе за копшки.
Ускладнювало ситуацiю те, що вже до середини 1980-х рр. Радянський Союз вступив у глибоку сощальну кризу. Н. Верт доводить, що «за основ-ними показниками якост та рiвня життя: !! тривалосп, смертностi, в тому чи^ дитячо!, забезпечення населення товарами i послугами, за реальними доходами на душу населення СРСР виявився далеко позаду не тшьки роз-винених катталютичних кра!н, а й багатьох кра!н свiту взагалi. Все це при-звело до сощально! апатп в суспiльствi» [11, с. 334].
У процес ринкових реформ розпочався вщхщ вiд принципу гарантовано! зайнятосп, визнавалася можливiсть iснування безробiття. Змши вдарили по найважливiших аспектах життя людей. Так, економiчнi труднощi у розвитку держави вщбилися на сферi споживання. 1з магазинiв почали зникати навт тi товари, якi були доступними в умовах дефщиту у попередш роки. Криза стала настшьки вiдчутною, що виникла необхiднiсть вводити талони на товари першо! потреби. Характерною рисою перехщного перiоду було зни-ження реальних прибуткiв населення, причому кшька разiв це зниження вщбувалося раптово, у результатi рiзких iнфляцiйних стрибкiв.
В умовах вщдшення статусiв вiд системи винагород, незавершеносп процесу присвоення власностi вiдбуваеться розпад попередньо! системи фреймiв, цiнностей та щентичностей, що ускладнювало як формування нових фреймiв успiху людини, так i його досягнення, бо утворювався знач-ний розрив мiж уявною та реальною належшстю особистостi до певно! соцiальноi групи. Тому поведшка громадян, якi намагалися в умовах неви-значеного соцiального середовища досягти життевого успiху, зумовлюеться домiнуванням хаотичних, ситуативних, а то й просто випадкових чинниюв формування життевих цшей. Люди вiдчували себе розгубленими i очiкува-ли, коли влада нарешп наведе лад не тiльки у кра!ш, а й у !х життi.
Як наслiдок — процес соцiалiзацii особистостi набувае драматичного характеру. Насамперед це вщбувалося тому, що старi фрейми життевого успiху людини, яю безпосередньо пов'язанi iз статусом особистосп, тепер заперечувалися, а новi ще не утвердилися в суспшьнш свiдомостi. Кризовi явища у пол^ичнш та економiчнiй системах значно ускладнюють процеси сощально! адаптацii громадян, не кажучи вже про актившсть, спрямовану на самореалiзацiю. Аномiя, що детермшуеться кризою цiннiсно-норматив-но! системи суспшьства, рiзко знижуе роль радянських фреймiв як норм-
зразюв сощальних практик. У громадськш та шдивщуальнш свщомосп настае хаос, пов'язаний з ощнкою життевих досягнень людини.
Реформи у сферi культури також були хаотичними та неоднозначними. З одного боку, «залiзна завюа», що вщокремлювала СРСР вщ зовнiшнього свiту, зникла, як i жорсткi iдеологiчнi фшьтри, що контролювали шформа-цiйний проспр, штучно насаджуючи людям фрейми комушстично!' щеоло-гп. Але, з другого боку, за умов вщсутносп у громадян культурного iмунi-тету та наявносп в суспiльствi нових, ч^ких i зрозумiлих фреймiв, що вщповщали змiненiй реальностi, цю нiшу швидко заповнила масова захщна культура. Не в останню чергу цьому сприяло i рiзке скорочення фшансуван-ня закладiв освiти, науки та культури. «У складному становищi опинилися бiблiотеки i музе'1, фiнансування яких практично припинилося», пише Б. Ду-бш [12, с. 95]. На фон поглиблення економiчноi та сошально! кризи про розвиток сфери культури годi було й мрiяти.
На змшу соцiалiстичному принципу доступностi мистецтва i культури приходить 1'х комерцiалiзацiя. Зважаючи на те, що реальн прибутки людей знижуються у декшька разiв, витрачати грошi на вiдвiдування театрiв, музе'1'в та концертiв 1'м стае досить складно. Посилюеться сощальна нерiвнiсть i у здобуттi вищо'1 осв^и. У суспiльствi виникае розгалужена мережа комерцшних навчальних закладiв (шкiл, л^'в, унiверситетiв), навчання в яких може собi дозволити тiльки незначний прошарок громадян. У суспшьсга створюються певш зони соцiально-культурноi напруженостi, що породжують мораль i психологiю зверхностi тих, хто зумiв пристосуватися до нових економiчних умов, та приниженостi бшьшосп громадян, якi швидко стали бщними. Культура, як i все сустльство, починае соцiально розшаровуватися. Бшьшють громадян не були здатнi переосмислити новi соцiальнi реалii i тому «тдганя-ли» старi радянськi фрейми i алгоритми соцiальних практик, у тому чи^ й життевого устху, пiд новi соцiально-полiтичнi та економiчнi ситуацii.
Серед позитивних моментiв можна вщзначити те, що весь розвиток культури в перюд перебудови проходить тд гаслом '11 деiдеологiзацii. Об-говорення цiеi проблеми широкою громадськютю мало значний суспiльний резонанс, сприяло утвердженню погляду на культуру як на самостшний сощальний феномен. Можливють iснування рiзних за сво'1'м спрямуванням течш та напрямiв повинна була сприяти розвитку культури, 11' творчому збагаченню. Однак бшьшють соцiально-культурних змш у державi вiдбува-лося в напрямi критики комунiстичноi iдеологii та попередшх практик життедiяльностi, i ш вченi, нi громадськi та пол^ичш дiячi не були спро-можш сформулювати новi, позитивнi фрейми, яю б сприяли саморозвитку людини, '11 самостiйностi та активностi, спрямованiй на досягнення життевого устху.
Висновки. Проведений аналiз дозволяе зробити висновок, що результа-ти реформ, проведених у перюд перебудови, мали досить суперечливий характер, але у той же час, недоощнювати 'х не можна. По-перше, була зруйнована тотал^арна держава, розвиваються багатопартiйнiсть, гластсть i демократiя. По-друге, завершився тривалий перюд загально'' економiчноi та особисто'' залежностi людини вiд держави, виникла можливють само-стшно'' економiчноi дiяльностi. По-трете, унiкальнiсть цього перiоду по-лягала в тому, що фактично вперше в укра'нськш та росшськш юторп цше-спрямовано фреймуванням свщомост людини не займалися жоднi сощальш структури i тому з'явилася ушкальна можливiсть самостiйного розвитку та самореалiзацii особистостi.
Але в той же час виникла i велика кшькють проблем, що мали як сус-пiльний, так i особистiсний характер. З огляду на те, що бшьшють людей не розумши змш, що вiдбуваються, вони не готовi були до життя в умовах ново'' сощально'' реальностi. Тому фрейм знову працюе по Гофману: стар^ зрозумiлi, звичнi радянськi фрейми i алгоритми соцiальних практик люди «тдганяють» пiд новi соцiальнi реалп. У результат у людей iз радянською свiдомiстю хаотично складаеться бiполярна модель життевого устху, в якiй поряд iз фреймами радянсько'' епохи юнують фрейми захiдного способу життя. Це дае тдстави говорити про те, що ядро культури укра'нщв у перь од перебудови розмиваеться, бо не було однозначно'' орiентацii на шдивщу-алiстичнi або колективiстськi щнносп. Уперше складаеться ситуацiя, коли взiрцiв успiху як iз точки зору щнностей, так i з точки зору сощально'' гру-пи, не юнувало. Але в той же час вже починаеться процес переорiентацii на досягнення не колективного, а шдивщуального, бшьшою мiрою матерiаль-ного життевого устху людини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бевзенко Л. Змют життевого устху: сощально-культуролопчний контекст / Л. Бевзенко // Соцюлопя: теор1я, методи, маркетинг. - 2000. - № 1. - С. 34-51.
2. Здравомыслова О. М. От 80-х к 90-м: трансформация моделей успеха / О. М. Здравомыслова, И. И. Шурыгина // Народонаселение. - 1998. - № 1. -С.17-22.
3. Huber R. M. The American idea of success / R. M. Huber. - N. Y., 1971. - 328 p.
4. Маркозова О. О. Роль культури у розумшш життевого устху людиною европей-сько' ментальносп / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Укра'ни ¡меш Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, полгголопя, соцюлопя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2013. - № 2 (16). - С. 327-336.
5. Маркозова О. О. Сшввщношення 1ндивщуального i колективного устху людини в умовах радянсько' реальносп / О. О. Маркозова // Вюн. м1жнар. Слов'ян. унту. - Сер1я «Соцюлопчт науки». - Х., 2013. - Т. 16, № 1. - С. 5-13.
6. Маркозова О. О. Мехашзм мотивацп досягнення життевого ycnixy людини / О. О. Маркозова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши iMem Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, полiтологiя, соцiологiя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2014. - № 2 (21). - С. 214-221.
7. Ворожейкина Т. Е. Глядя назад: возможные альтернативы в развитии перестройки / Т. Е. Ворожейкина // Обществ. науки и современность. - 2005. - № 5. - С. 17-22.
8. Kivinen M. The Sacred and the Profane in Russia - a Durkheimian Interpretation / M. Kivinen // The Finnish Review of East European Studies, Special Issue/VI ICCEES World Congress. - 2000. - Vol. 7. - Р. 6-26.
9. Лейн Д. Преобразование государственного социализма в России: от «хаотической» экономики к кооперативному капитализму, координируемому государством / Д. Лейн // Мир России. - 2000. - Т. 9, № 1. - С. 3-22.
10. Arnason J. P. The Future that Failed: Origins and Destinies of the Soviet Model / J. P. Arnason. - London : Routledge, 1993. - 284 р.
11. Верт Н. История Советского государства. 1900-1991 / Н. Верт. - М. : ИНФРА-М, 1999. - 542 с.
12. Дубин Б. В. Коллективная амнезия как форма адаптации: перестройка и девяностые годы в оценках «нулевых» / Б. В. Дубин // Вестн. обществ. мнения: Данные. Анализ. Дискуссии. - 2011. - Т. 108, № 2. - С. 93-98.
ИЗМЕНЕНИЯ В ПОНИМАНИИ ЖИЗНЕННОГО УСПЕХА ЛИЧНОСТИ В ПЕРИОД ПЕРЕСТРОЙКИ
Маркозова Е. А.
Осуществлен анализ механизма формирования успеха личности в период перестройки. Показано, что в это время происходит слом всех предыдущих ценностей, фреймов жизнедеятельности и повседневных практик людей. В условиях отсутствия единого субъекта фреймирования хаотично функционируют биполярные, непонятные фреймы социального взаимодействия. Фрейм успеха становится нечетким, «размытым», однако все еще остается коллективистским. Доказано, что в этих условиях фреймирование происходит по Гофману: старые советские фреймы и алгоритмы социальных практик люди «подгоняют» под новые социальные ситуации, чтобы объяснить самим себе, «что здесь происходит».
Ключевые слова: общество, культура, ценности, фреймы, успех.
CHANGES UNDERSTANDING LIFE SUCCESS PERSONALITY DURING THE ADJUSTMENT PERIOD
Markozova E. A.
The purpose of this paper is to analyze the changes in the meaning of success in life personality during the adjustment period, as well as mechanisms framing minds ofcitizens.
The analysis suggests that the results of the reforms undertaken during the adjustment period, had a rather controversial, but at the same time can not underestimate them. First, it was destroyed by the totalitarian state, develop multi transparency and democracy. Foreign policy is now based on the concept of «new thinking», under which recognized the need deideologization international relations and increasing renunciation of military-industrial complex as a means of resolving existing contradictions. In the middle of restructuring the country's output has provided society with totalitarianism, ending the monopoly of one party and ideology. Proclaimed such alien to Soviet political rights and freedoms, such as freedom of assembly, rallies and demonstrations, freedom of conscience, pluralism in politics.
Secondly, ended a long period ofgeneral economic and personal rights depending on the state, there was the possibility of independent economic activity. Changes in ownership of the means ofproduction caused the formation of new classes and social groups, new values, morals, everyday people practices and criteria for success. But unfortunately, the desire to accelerate the development of the socialist economy as reforms have a clear plan supported by implementation of this policy. Innovative initiatives have not brought to an end, and some courageous and correct decision is not implemented by applying old approaches to solving problems and therefore did not bring the expected results.
Third, the uniqueness of this period was that actually the first time in Ukrainian and Russian history framing consciousness deliberately not engaged in any social structure and therefore a unique opportunity arose self-development and personal fulfillment.
But at the same time, there was also a large number of problems which have both social and personal character. Due to the fact that most people do not understand the changes taking place, they were not prepared for life in the new social reality.
Difficulty people adapt to a market economy, not least was and that brought decades of Soviet ideology citizens frames, largely based on negative attitude towards entrepreneurs and owners of capital goods, which are only as exploiters, no one called. But under Gorbachev s perestroika was suddenly announced that private property can and have, on the contrary - employment business, making money was encouraged. People were confused, because all their life was a struggle against world imperialism, and now it turned out that the «working man» - this is just a loser who works hard for a penny. Therefore, in the frame adjustment works on Hoffmann: old, clear, ordinary Soviet frames and algorithms social practices people «fly» under the new social realities. As a result, people in the Soviet sense, randomly composed bipolar model of success in life, which along with the Soviet era frames are frames of the western way of life. This indicates that the core of Ukrainian culture eroded during the adjustment period, because there was a clear focus on individualistic or collectivist values. For the first time there is a situation where the models of success, both in terms of value and in terms of social groups, did not exist. But at the same time, has already started the process of reorientation to achieve not collective and individual, more material success in life of man.
Key words: society, culture, values, frames, success.
