CC BY
10
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
DOI 10.31718/2077-1096.19.2. 74
УДК 617.741-004.1-089
Стебловська 1.С., Безкоровайна 1.М.
ЗМ1НИ ТА ДИНАМ1КА 1НТРАОПЕРАЦ1ЙНИХ ТА П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ П1СЛЯ Р1ЗНИХ МЕТОД1В Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ КАТАРАКТИ
УкраТнська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
Перех'д на хiрургiю малих розр'шв i впровадження факоемульсиф'кацИ катаракти та факоемуль-сиф'кацИ катаракти з фемтосекундним супроводом сприяли зменшенню пюляопера^йних усклад-нень, однак, не дивлячись на це, потен^йно небезпечними для зору залишаються: нфек^йний ен-дофтальмт, токсичний синдром переднього в'др'зка ока, iнтраоперацiйна супрахородальна кро-вотеча, юстозний макулярний набряк, в'дшарування атк'тки, персистуючий набряк рогiвки / дисло-ка^я 1ОЛ. За результатами дослдження, проведеного у Великобританп, загальна частота розви-тку ускладнень псля факоемульсиф'кацИ склала 8,7%. Ускладнення, що виникають на будь-якому етап/ оперативного втручання та псля нього мають негативний вплив на найближчi / в'ддален'! функцiональнi результати операци. Отже, вдосконалення хiрургiчного лкування &ковоТ катаракти шляхом вивчення особливостей / механ1'зм1в розвитку пюляопера^йного набряку центральноУ зони атювки, а також розробка сучасних метод 'т прогнозування даного ускладнення е актуальною проблемою офтальмологи. Мета досл'дження. Визначити та диферен^ювати частоту та динамку iнтраоперацiйних, ранн1'х та п'зн'к пюляопера^йних ускладнень при рiзних методиках оперативного лкування &ковоТ катаракти. Матерiали та методи. В обстеженнi та лкуванн брало участь 558 пацiентiв (558 очей) з катарактою. У першу групу увiйшли 298 пацiентiв (298 очей), яким проводилась тради^йна факоемульсифiкацiя, в другу групу - 260 пацiентiв (260 очей), яким виконувалась факоемульсифiкацiя катаракти з фемтосекундним супроводом. Термни обстеження : 1 -а доба, 1,3 6 та 12 м'юяц^в псля хiрургiчного лкування катаракти. Застосування фемтосекундного лазера до-зволяе знизити частоту iнтраоперацiйних, а також ранн1'х / пiзнiх пюляопера^йних ускладнень пс-ля видалення катаракти.
Ключов1 слова: макула, штраоперацмы ускладнення, пюляоперац1йн1 ускладнення, катаракта.
Робота виконана в межах науково-дослiдноi' роботи кафедри: «Клiнiко-морфологiчнi змiни структур ока при дегенеративних захворюваннях органу зору», № 0114и001456
Вступ
Перехщ на хiрургiю малих розрiзiв i впровадження факоемульсифкаци катаракти та фако-емульсифкаци катаракти з фемтосекундним супроводом сприяли зменшенню пюляоперацшних ускладнень, однак, не дивлячись на це, потен-цшно небезпечними для зору залишаються: ш-фекцшний ендофтальмп", токсичний синдром переднього в^зка ока, штраоперацшна супра-хорющальна кровотеча, кютозний макулярний набряк, вщшарування атмвки, персистуючий набряк ропвки i дислока^я 1ОЛ [1,2]. За результатами дослщження, проведеного у Великобритании загальна частота розвитку ускладнень пю-ля факоемульсифкаци склала 8,7% [3,4]. Ускладнення, що виникають на будь-якому етап оперативного втручання та шсля нього, мають негативний вплив на найближчi i вщдалеш функцю-нальн результати операци [5,6].
Отже, вдосконалення хiрургiчного лкування вковоТ катаракти шляхом вивчення особливостей i механiзмiв розвитку шсляоперацшного набряку центрально' зони с™вки, а також розробка сучасних методiв прогнозування даного ускладнення е актуальною проблемою офтальмологи.
Мета дослщження
Визначити та диференцшвати частоту та динамку штраоперацшних, раншх та тзжх пюля-
операцшних ускладнень при рiзних методиках оперативного лкування вковоТ катаракти.
Матерiали та методи
В обстеженн та лкуванн брало участь 558 па^етчв (558 очей) з катарактою. У першу групу увшшли 298 па^етчв (298 очей), яким проводилась традицшна факоемульсифка^я, в другу групу - 260 па^етчв (260 очей), яким виконувалась факоемульсифка^я катаракти з фемтосекундним супроводом. Ступшь щшьносп ядра по Бурато у вах па^ен^в дорiвнював 1-111 ст.
Висновки фунтувались за наявнютю ускладнень в рiзнi перюди оперативного лкування, станом центрально' зони атшки в рiзнi термiни спостереження: 1 -а доба,1,3 6 та 12 мюя^в ш-сля оперативного лкування катаракти.
Результати та обговорення
У па^ен^в, що були прооперован методом факоемульсифiкацiя в ходi операци виникли да-нi ускладнення: в 11 па^етчв (11 очей) (3,7%) виявлена мiкрогiфема в кiнцi оперативного втручання, на 7 очах в 2,35% випадюв виникло вщшарування десцеметовоТ оболонки в дтянках парацентезiв, надрив передньоТ капсули криш-талика факоголкою було виявлено на 10 очах (3,36%), розрив задньоТ капсули без дислокаци фрагментiв кришталика в скловидне тiло спо-стеркалось на 7 очах (2,35%), в 1 патента (1 око) стався розрив задньоТ капсули з дислокацн
ею фрагметчв кришталика у вiтреальну порож-нину, в 11 па^ешчв (11 очей, 3,7%) штраопера-цiйно був дiагностований дiалiз циннових зв'я-зок, флоппнрис синдром був наявний на 10 очах (3,36%). У пiсляоперацiйному перюд^ в пе-ршiй групi па^енпв, в перший день пюляопера-цшного перiоду на 11 очах (3,7%) виявлено набряк ропвки, на 7 очах в 2,35% випадш вияв-лена мiкрогiфема, на 11 очах (3,7%) спостер^а-лась ексудативно-запальна реак^я рiзного сту-пеня вираженосп, на 11 очах (3,7%) виявлено транзиторну ппертензш. При ОКТ дослiдженнi сiткiвки було встановлено, що товщина атмвки центрально! зони за даними когерентно'! томо-графп у па^ен^в першо' групи в середньому дорiвнювала 208,2 ± 17,6 мкм. Через 1 мюяць ш-сляоперацшного перiоду при спостереженнi за 298 патентами першо' групи на 18 очах (6,04%) виявлено потовщення макулярно' зони атмвки в середньому до 420,3±10,8 мкм; об'ем сiткiвки в центральнш ямцi становив 14 мм3. Через 3 мн
сяцi пюля виконання факоемульсифкаци ката-ракти на 18 очах (6,04%) було виявлено стушо-ванють меж фовеа, а також було виявлено збн льшення товщини дано' зони в середньому до 392,6± 6,9 мкм; щодо об'ему с™вки в центральна ямцi - даний показник становив 13,8 мм3. На 36 очах (12,08%) був визначений набряк ма-кулярно' зони с™вки, через 6 мюя^в пiсля хiру-ргiчного лкування катаракти, зi значенням товщини фовеально''' зони шкали ETDRS в середньому до 398,8±9,7 мкм.
Через 1 рк пiсля хiрургiчного лiкування катаракти методом факоемульсифкаци обстежено 260 пацiентiв (260 очей), товщина центрально' зони атмвки шкали ETDRS за даними оКт дорн внювала 198,5 мкм.
Частота ускладнень в штраоперацшному пе-рiодi пюля факоемульсифкацп у пацiентiв з катарактою, що увшшли в першу групу дослщжен-ня зображеннi в таблиц 1 (в%, Р ± т).
Таблиця 1
Частота ускладнень в iнтраоперацiйному перiодi пiсля традицшно)'факоемульсиф'жацп у пацieнтiв першоГ групи (в%, Р ± т), п = 298
1нтраоперацшш ускладнення Частота ускладнень
М^кропфема 3,7±2,0
Локальне вiдшарування десцеметово''' мембрани 4,7±0,98
Термiчний опiк рогiвки 0,33±0,02
Надрив передньо''' капсули 3,36±0,59
Розрив задньо''' капсули без дислокаци фрагмент кришталика 2,35±0,87
Розрив задньо'' капсули з дислока^ею фрагментiв кришталика 0,33±0,02
Дiалiз циннових зв'язок 3,7±2,0
lнтраоперацiйний floppy ^ syndrome (IFIS) 3,36±0,74
Примiтка: *рiвень значущост вiдмiнностей р>0,05.
Таблиця 2
Частота ускладнень раннього та пiзнього пюляопера^йного перiоду тсля факоемульсиф'жацп у пацieнтiв з катарактою у 1-у добу, через 1, 3, 6 та 12 мюя^в (в%, Р ± т), п = 298
Раннi та шзш пiсляоперацiйнi ускладнення Строки спостереження в пiсляоперацiйному перiодi
1 -а доба 1 мiсяць 3мiсяцi 6 мiсяцiв 1 рк
Набряк рогiвки 3,70±2,0 - - - -
М^кропфема 2,35±0,5 - - - -
Ексудативно-запальна реакцiя 3,70±2,0 - - - -
Транзиторна гiпертензiя 3,70±2,0 - - - -
Макулярний набряк - 6,04±0,9 6,04±0,9 12,08±1,06 3,83±0,4
Вторинна катаракта - - - - 2,44±0,3
Децентра^я 1ОЛ - - - - 1,39±0,08
Примiтка: *рiвень значущост'1 вiдмiнностей р<0,05.
У табл. 2 представлена частота ускладнень, що трапились в ранньому та тзньому пюляопе-рацшному пер^ факоемульсифкацп у па^ен-^в з катарактою у 1-у добу та через 1, 3, 6 та 12 мюя^в (в%, Р ± т).
При спостереженнi за пацiентами 2 групи, яким проводилась факоемульсифка^я катарак-ти з фемтосекундним супроводом, виявлено, що в ходi оперативного втручання встановлено роз-виток надриву передньо' карсули кришталика факоголкою та розривом задньо! капсули кришталика без дислокаци фрагментiв кришталика в скловидне тто близько в 3% випадкiв.
За даними ОКТ, через 1 мюяць пюляопера-цшного перiоду виявлено набряк атшки з тов-
щиною фовеально' зони шкали ETDRS близько 420,0 мкм. При обстеженн пацiентiв друго''' групи в 3-ох мiсячному терм^ пiсляоперацiйного перн оду виявлена вторинна катаракта у 7 випадш (2,69%), у 7 па^ен^в (7 очей, 2,69%), що скар-жились на наявнють «туману» перед оком, за допомогою ОКТ було встановлено набряк центрально' зони атшки, з середньою и товщи-ною близько 398,0 мкм. Через 6 мюя^в пюля хн рургiчного лiкування катаракти, в 2,69% випадш (7 очей) виявлена вторинна катаракта.
У табл. 3 представлен ускладнення в штраоперацшному перiодi факоемульсифкацп з фем-толазерним супроводом у па^ен^в з катарактою друго' групи (в%, Р ± т).
В1СНИК Украгнська медична стоматол.ог%чна академя
Таблиця 3
Частота ускладнень iнmpaoпepaцiйнoгo nepiody псля факоемульсифжацп з фемтолазерним супроводом у na^eHmie з катарактою (в%, Р ± m), n = 260
Ускладнення штраоперацшного перюду Частота ускладнень
Надрив передньоТ капсули 2,69±1,0
Розрив задньоТ капсули без дислокацп фрагмент кришталика в скловидне тто 2,69±1,0
Примтш: *рiвень значущост вщмшностей р>0,05.
Таблиця 4
Частота пюляопера^йних ускладнень псля факоемульсифжацп з фемтосекундним супроводом у пaцieнmiв з катарактою в 1-у добу, через 1, 3, 6 та 12 мюя^в спостережень (в%, Р ± m), n =260
Ускладнення шсляоперацшного перюду Строки обстеження шсля операцп
1 -а доба 1мюяць 3 мюяц 6мюя^в 1 рiк
Набряк ропвки 2,69±1,0 - -
Ексудативно-запальна реак^я 2,69±1,0 - -
Транзиторна гiпертензiя 2,31±0,9 - -
Макулярний набряк 2,69±1,0 2,69±1,0 - -
Вторинна катаракта - - 2,69±1,0 2,69±1,0 0,38±0,3
Примiтка: *рiвень значимой вiдмiнностей р<0,05.
Наведет в таблиц 4 шсляоперацшн усклад-нення шсля пфакоемульсифкацп з фемтосекундним супроводом у па^енпв з катарактою вка-зують на характеристику даних показниш в 1-у добу, через 1, 3, 6 та 12 мюяцв спостережень (в%, Р ± т).
Висновок
1. Операця з приводу катаракти, а саме фа-коемульсифкаця, супроводжуеться розвитком операцшних ускладнень ^кропфема в 3,7 % випадш, вщшарування десцеметовоТ оболонки в 4,7 % випадш, термiчний опiк рогiвки в 0,33%, надрив передньоТ капсули - 3,36 %, розрив зад-ньоТ капсули кришталика в 2,35 %, дiалiз цино-вих зв'язок в 3,7 % випадш та флоппнрю синдром в 3,36 %) i ускладненнями в шсляопрацш-ному пер^ (набряк рогiвки 3,7 %, мiкрогiфема 2,35 %, ексудативно-запальна реакця 3,7%, транзиторна гiпертензiя 3,7 %, вторинна катаракта 2,44 % та децентраця 1ОЛ 1,39 %). Вида-лення кришталика методом факоемульсифкацп ускладнюеться розвитком набряку центрально!' зони атшки в термiнi 1, 3, 6 мюяцв та 1 рк шс-ляоперацiйного спостереження в 6,04%; 6,04%; 12,08%; 3,83% випадмв (р<0,05).
2. Видалення кришталика методом факоему-льсифiкацiТ з фемтосекундним супроводом ускладнюеться такими штраоперацшними ста-
ньоТ капсули в близько 3 % випадш i наступни-ми пiсляоперацiйними: вторинна катаракта - 5,8 %, набряк ропвки в 2,69 % випадш, ексудатив-но-запальна реакцiя 2,69 % також та транзиторна гiпертензiя в 2,31 % випадш. Набряк фовео-лярноТ зони сiткiвки розвиваеться лише в термн нах 1 та 3 мюяц i становить 2,69%.
3. Використання фемтосекундного лазера в хiрурriТ катаракти, дозволяе зменшити частоту штраоперацшних, а також раншх i пiзнiх шсля-операцiйних ускладнень шсля видалення змут-нiлого кришталика.
Literature
1. Bezkorovaina IM, Steblovska IS. Chastota rozvytku kistoznoho makuliarnoho nabriaku v zalezhnosti vid metodu ekstraktsii katarakty [The incidence of cystic macular edema depending on the method of extraction of cataracts] Tezy dopovidei naukovo-praktychnoi konferentsii oftalmolohiv z mizhnarodnoiu uchastiu «Aktualni pytannia likuvannia sitkivky ta zorovoho nerva, Podillia Retina 2017». Vinnytsia; 2017. P. 16-18. (Ukrainian)
2. Bykbov MM, Burkhanov YK, Usubov EL. Femtolazer assystyrovannaia khyrurhyia kataraktu [Femtolaser-assistance in cataract surgery]. Medytsynskyi vestnyk Bashkortostana. 2014; 6:116-9. (Russian)
3. Conrad-Hengerer I, Conrad-Hengerer I, Hengerer FH, Schultz T. Effect of femtosecond laser fragmentation on effective phacoemulsification time in cataract surgery. J Refract Surg; 2012; 32: 879-83.
4. Roberts TV, Sutton G, Lawless MA. Capsular block syndrome associated with femtosecond laser-assisted cataract surgery. J Cataract Refract Surg; 2011. 2068-70.
5. Ray S, D'Amico DJ. Pseudophakic cystoid macular edema. Semin. Ophthalmol. 2002; 17:167-80.
6. Worst JGF. Postoperative macular edema.Bull. Soc. Ophthalmol.1976; 26: 53-54.
нами - надрив передньо' капсули та розрив зад-
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ И ДИНАМИКА ИНТРАОПЕРАЦИОННЫХ И ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ ПОСЛЕ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДОВ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ КАТАРАКТЫ Стебловская И.С., Безкоровайная И.М.
Ключевые слова: макула, интраоперационные осложнения, послеоперационные осложнения, катаракта.
Переход на хирургию малых разрезов и внедрение факоэмульсификации катаракты и факоэмуль-сификации катаракты с фемтосекундным сопровождением способствовали уменьшению послеоперационных осложнений, однако, несмотря на это, потенциально опасными для зрения остаются: инфекционный эндофтальмит, токсический синдром переднего отрезка глаза, интраоперационное супрахо-риоидальное кровотечение, кистозный макулярный отек, отслойка сетчатки, персистирующий отек роговицы и дислокация ИОЛ. По результатам исследования, проведенного в Великобритании, общая частота развития осложнений после факоэмульсификации составила 8,7%. Осложнения, возникающие на любом этапе оперативного вмешательства и после него оказывают отрицательное воздействие на ближайшие и отдаленные функциональные результаты операции. Итак, совершенствование
хирургического лечения возрастной катаракты путем изучения особенностей и механизмов развития послеоперационного отека центральной зоны сетчатки, а также разработка современных методов прогнозирования данного осложнения является актуальной проблемой офтальмологии. Цель исследования. Определить и дифференцировать частоту и динамику интраоперационных, ранних и поздних послеоперационных осложнений при различных методиках оперативного лечения возрастной катаракты. Материалы и методы. В обследовании и лечении участвовало 558 пациентов (558 глаз) с катарактой. В первую группу вошли 298 пациентов (298 глаз), которым проводилась традиционная фа-коэмульсификация, во вторую группу - 260 пациентов (260 глаз), которым проводилась факоэмуль-сификация катаракты с фемтосекундным сопровождением. Сроки обследования: 1 -а сутки, 1,3 6 и 12 месяцев после хирургического лечения катаракты. Применение фемтосекундного лазера позволяет снизить частоту интраоперационных, а также ранних и поздних послеоперационных осложнений после удаления катаракты.
Summary
CHANGES AND DYNAMICS OF INTRAOPERATIVE AND POSTOPERATIVE COMPLICATIONS AFTER APPLYING VARIOUS TECHNIQUES OF SURGICAL TREATMENT OF CATARACT Steblovskaya I. S, Bezkorovayna I. M.
Key words: macula, intraoperative complications, postoperative complications, cataract.
Transition to the small incision surgery and the practice of cataract phacoemulsification and femtosecond-guided cataract phacoemulsification have contributed to the reduction of postoperative complications, however, despite this, there are some potentially dangerous sight problems that include infective endophthalmitis, toxic syndrome of the eye anterior segment, intraoperative suprachoroidoid hemorrhage, cystic macular edema, retinal detachment, persistent corneal edema and IOL dislocation. According to the study conducted in the UK, the overall frequency of complications following phacoemulsification was 8.7%. Complications that arise at any stage of the surgical intervention and after it have a negative impact on the immediate and remote functional outcomes of the treatment. Thus, the improvement of surgical treatment of age-related cataracts by studying the features and mechanisms of the development of postoperative edema in the central retinal zone, as well as the development of new methods for predicting this complication, is an urgent problem of ophthalmology. The aim of this study was to determine and differentiate the frequency and dynamics of intraoperative, early and late post-operative complications in various techniques of surgical treatment of age-related cataracts. Materials and methods. 558 patients (558 eyes) with cataracts participated in the examination and treatment. The first group consisted of 298 patients (298 eyes) who underwent standard phacoemulsification, and the second group involved 260 patients (260 eyes) who were performed on femtosecond-guided cataract phacoemulsification. The examination was carried out on the 1 day, and in 1, 3 6 and 12 months after cataract surgery. The use of femtosecond laser can reduce the rate of intraoperative, as well as early and late post-operative complications after the cataract removal.
