CC BY
19
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 617.73
Безкоровайна 1.М., Стебловська 1.С.
ЗМ1НИ МОРФОЛОГИ С1ТК1ВКИ У ПАЦ16НТ1В З ДЕГЕНЕРАТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
ВДНЗУ "Укра'шська медична стоматологiчна академiя", м. Полтава
Набряк макулярно'У длянки, що виникае у пацieнтiв з дегенеративними захворюваннями атшки пю-ля факоемульсиф'кацИ катаракти потребуе ретельного до- та пюляопера^йного нагляду. Збль-шення товщини центральноУ зони атк'тки виявлено у 30 % хворих з групи спостереження, з яких 26 % становили па^енти з дегенеративними захворюваннями. Тому, дана група хворих потребуе пд-вищено'У уваги в доопера^йному пер'юд'!, так як вони перебувають в зон особливого ризику. Ключов1 слова: Катаракта, факоемульсиф1кац1я, дегенеративн захворювання.
Робота входить до науково-дослiдноi' роботи кафедри : «Клiнiко-морфологiчнi змiни структур ока при дегенеративних за-хворюваннях органу зору», № 0114и001456
Вступ
Катаракта на даний час вважаеться одним з найбтьш поширених офтальмолопчних захво-рювань, що зус^чаються у людей похилого вку [1, 2]. Видалення катаракти шляхом факоемуль-сифкацп е сучасним, високоефективним, прю-ритетним та високотехнолопчним методом вщ-новлення зору у провщних вп"чизняних i зарубн жних клшках [3,5, 10].
Однак, незважаючи на переваги методу, в ш-сляоперацшному пер^ можливi ускладнення у виглядi макулярного набряку атшки [4]. Це зу-мовлюе незадоволення пацiента i хiрурга отри-маними функцiональними результатами. Рiзни-ми дослiдженнями описана рiзна частота виник-нення набряку - вщ 0,5% до 41 % [6,7,8,9].
Мета дослщження
Дослiдити частоту виникнення та види макулярного набряку шсля факоемульсифкаци ката-ракти.
Матерiали та методи
Пщ нашим спостереженням знаходилось 93 па^енти (63 ока) у вiцi вiд 56 до 82 рош, що мали катаракту 11-111 ступеня щтьносп ядра за Bu-ratto. Середнiй вiк дорiвнював 67,4±1,87. 43,1 % iз загальноТ кiлькостi хворих склали чоловiки, 56,9% - жшки. Пацiенти були роздтеы на три групи. До першоТ групи увiйшло 31 хворих (31 око) з дiабетичною ретинопатiею. Другу групу
склали 32 па^енти (32 ока) з катарактою та вдовою макулярною дегенерацiею. Третя група - 30 чоловк (30 очей) не мала супутньо''' патологи ат-кiвки. Групи однотипнi вiковому та гендерному складу. Вам хворим одномоментно, одним хiру-ргом, було виконано факоемульсифкацш катаракти з iмплантацiею 1ОЛ на факомашинi Constellation . Для виявлення змш морфологи ci-ткiвки вciм пацiентам у до- та шсляоперацшному перiодi була проведена оптична когерентна то-мографiя (ОКТ) на апаратi
3D OCT 2000 TOPCON, пщ час яко' оцшювали товщину макулярно' дiлянки, а також загально-офтальмологiчнi обстеження вiзометрiя, пери-метрiя, тонометрiя. Термiн нагляду в пюляоперацшному пер^ - 1-й день, 1-й та 3-й мюяцк
Статистичний аналiз i оцiнку доcтовiрноcтi результатiв проводили на персональному ком-п'ютерi i3 використанням програм "Microsoft Excel 2007" та "SPSS for Windows. Release 13.0".
Результати та 1х обговорення
Середня товщина атмвки, за даними оптич-но' когерентно' томографи, у пацiентiв першо''' групи в 1-й день пicляоперацiйного перiоду ста-новила 314,8 ± 6,42 мкм, що розцiнювалоcя як вихщний рiвень. Через 1 мюяць пicля операцп цей показник статистично доcтовiрно зрic та становив 362,5 ± 2,92 мкм, за рахунок набряку макулярно' дiлянки у 15 па^етчв (мiнiмальне значення 291 мкм, максимальне - 393 мкм), се-
ред яких, у 6 па^енпв в^^чався дифузний ма-кулярний набряк, зi збтьшенням товщини у вах квадрантах центрально' зони сiткiвки. Юстозний макулярний набряк, що характеризувався наяв-нiстю кiстозних змiн у шарах нейроештелш, спо-стерiгався у 5 па^ен^в. Фокальне потовщення сiткiвки (фовеальний набряк) виявлено у 4 хво-рих. В терм^ 3 мюяц пiсля проведено' операцп товщина атмвки дорiвнювала 348,1 ± 9,13 мкм (р<0,05), з крайнiми значеннями 317,6 та 361 мкм, за рахунок зменшення товщини с™вки у 7 хворих. Покращення морфолопчного стану аткь вки спостерiгалось у 4 хворих з фокальним на-бряком, та у 3 па^етчв з дифузними змшами макулярно'' дiлянки.
При спостережеш за морфологiчним станом сiткiвки па^ен^в друго' групи виявлено, що се-редня товщина макулярно' дiлянки становила 244,3 ± 7,41 мкм в 1-й шсляоперацшний день. Статистично достовiрне зростання даного пока-зника зафксовано через 1 мiсяць пiсля вида-лення катаракти, що становив 296,8 ± 4,23 мкм, з крайшми значеннями 261 та 301 мкм. Зростання товщини атмвки обумовлено набряком маку-лярно' дiлянки у 9 па^етчв. Кiстознi змiни центрально' зони атшки спостерiгались у 2 па-цiентiв. Набряк макулярно' зони у назальному та нижньо-назальному квадранту що був розцше-ний як фокальний набряк, спостер^ався у 7 хворих. Зменшення товщини атшки до 279,1 ± 3,25
мкм, спостер^алось в термiнi 3 мюяц пiсля операцп (р>0,05). Зниження даного показника зумо-влено зменшенням набряку сiткiвки у 4 па^етчв (2 хворих з кiстозним набряком та 2 хворих - з фокальним).
Товщина атшки па^ен^в третьо' групи дорн внювала 235,9±2,15 мкм в 1-й день шсля оперативного втручання. Зростання товщини атмвки спостер^алось у термiнi 1 мiсяць шсля оперативного втручання та становило 273,5 ± 7,47 мкм (р>0,05), з м^мальним показником 249 мкм, та максимальним - 295 мкм, за рахунок набряку макулярно' дтянки у 4 па^етчв. Змiни макуляр-но' зони сiткiвки у даних па^ен^в були розцiненi нами як прояв синдрому 1рвша-Гасса (кiстозний макулярний набряк). Через 3 мюяц шсля вида-лення катаракти вiдмiчено статистично достовн рне зменшення товщини атшки до 251,4 ± 2,67 мкм (м^мальне значення - 250 мкм, максима-льне - 261 мкм). Даш змши вщбулись за рахунок зменшення набряку атшки у 3 па^етчв.
Найвищi показники товщини макулярно' дтя-нки у всiх термшах спостереження мали па^ен-ти з супутньою патологiею сiткiвки. Пюляопера-цшний макулярний набряк у пацiентiв з дiабети-чною ретинопатiею спостерiгався у 15 випадках, при наявност вковоУ макулярно' дегенерацп - у 9 випадках. У хворих, що не мали супутньо' патологи атшки, розвиток даного ускладення за-фксовано лише у 4 пацiентiв.
ОКТ атювки патента з д'абетичною ретинопатieю та набряком макулярноТ длянки в термiнi 1 мюяць пюля оперативного втручання
ОКТ cimKieKU патента з вковою макулярною дегенера^ею та набряком макулярноТ длянки в mepMiHi 1 мсяць псля оперативного втручання
Висновки
Па^енти з патолопею атшки перед прове-денням оперативного втручання потребують ре-тельного перед- та пюляоперацшного нагляду та контролю стану атшки за допомогою ОКТ для попередження ускладнень. У випадку наявност патологи атшки у хворих, як потребують планового оперативного лкування катаракти методом факоемульсифкаци з iмплантацiею 1ОЛ, потрiбне профтактичне передоперацiйне лiкування для попередження можливого маку-лярного набряку.
Лiтература
1. Аветисов С.Э. Сравнительная оценка влияния гидромониторной факофрагментации и ультразвуковой факоэмульсификации на морфометрические параметры центральной области сетчатки / С.Э. Аветисов, В.Р. Мамиконян, Ю.Н. Юсеф, С.Н. Юсеф, Э.Э. Казарян, Н.С. Галоян, С.А. Шашорина // Вест. офтальмол. -2008. - № 1. - С. 8-11.
2. Науменко В.А. Система дифференцированного подхода к ранней диагностике и лечению патологии органа зрения при сахарном диабете / В.А. Науменко. - диссертация на соискание ученой степени доктора мед. наук, - Киев. - 2010. - С. 204-215.
3. Пасечникова Н.В. Фовеолярно-центральный коэффициент как ранний признак развития отека макулярной области сетчатки при диабетической макулопатии / Н.В. Пасечникова, В.А. Науменко, А.В. Зборовская // Офтальмол. журн. - 2004. - № 5. - С. 4-6.
4. Kovacevic D. Appearance of age related maculopathy after cataract surgery / D. Kovacevic, T. Miljenovic, S.Njiric, M. Mikulicic, B. Vo-jnikovic // Coll Antropol. 2008. - Vol. 32. - Р. 9-10.
5. Wang J.J. Cataract and age-related maculopathy: the Blue Mountains Eye Study / J.J. Wang, P.G. Mitchell, R.G. Cumming, R. Lim // Ophthalmic Epidemiol. - 1999. - Vol. 6 - № 4. - Р. 317-326.
6. Ching H.Y. Cystoid macular oedema and changes in retinal thickness after phacoemulsification with optical coherence tomography / H.Y. Ching, A.C. Wong, C.C. Wong [et all.] // Eye. - 2006. - No. 20. - P. 297-303.
7. Nicholas S. Correlations between optical coherence tomography measurement of macular thickness and visual acuity after cataract
extraction / S. Nicholas, A. Riley, H. Patel [et all.] // Clin. Exp. Ophthalmol. - 2006. - No. 34. - P. 124-129.
8. Perente I. Evaluation of macular changes after uncomplicated phacoemulsification surgery by optical coherence tomography / I. Perente, C.A. Utine, C. Ozturker [et all.] // Curr. Eye. Res. - 2007. -No. 32. - P. 241-247.
9. Nunes S. Central retinal thickness measured with HD-OCT shows a weak correlation with visual acuity in eye with CSME / S. Nunes, I. Pereira, A. Santos [et all.] // Br. J. Ophthalmol. - 2010. - No. 94. -P. 1201-1204.
10. Buyukyildiz H.Z. Early serous macular detach mentafter phacoemul-sifi cation surgery / H.Z. Buyukyildiz, G. Gulkilik, Y.Z. Kumcuoglu // Journal of Cataract and Refractive Surgery. - 2010. - Vol. 36, no. 11. - P. 1999-2002.
References
1. Avetisov S.E. Sravnitel'naya ocenka vliyaniya gidromonitornoj fakofragmentacii i ul'trazvukovoj fakoemul'sifikacii na morfometricheskie parametry central'noj oblasti setchatki / S.E. Avetisov, V.R. Mamikonyan, Yu.N. Yusef, S.N. Yusef, E. E. Kazaryan, N.S. Galoyan, S.A. Shashorina // Vest. oftal'mol. - 2008. -№ 1. - S. 8-11.
2. Naumenko V.A. Sistema differencirovannogo podhoda k rannej diagnostike i lecheniyu patologii organa zreniya pri saharnom diabete / V.A. Naumenko. - dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni doktora med. nauk, - Kiev. - 2010. - S. 204-215.
3. Pasechnikova N.V. Foveolyarno-central'nyj ko efficient kak rannij priznak razvitiya oteka makulyarnoj oblasti setchatki pri diabeticheskoj makulopatii / N.V. Pasechnikova, V.A. Naumenko, A.V. Zborovskaya // Oftal'mol. zhurn. - 2004. - № 5. - S. 4-6.
4. Kovacevic D. Appearance of age related maculopathy after cataract surgery / D. Kovacevic, T. Miljenovic, S.Njiric, M. Mikulicic, B. Vo-jnikovic // Coll Antropol. 2008. - Vol. 32. - P. 9-10.
5. Wang J.J. Cataract and age-related maculopathy: the Blue Mountains Eye Study / J.J. Wang, P.G. Mitchell, R.G. Cumming, R. Lim // Ophthalmic Epidemiol. - 1999. - Vol. 6 - № 4. - P. 317-326.
6. Ching H.Y. Cystoid macular oedema and changes in retinal thickness after phacoemulsification with optical coherence tomography / H.Y. Ching, A.C. Wong, C.C. Wong [et all.] // Eye. - 2006. - No. 20. - P. 297-303.
7. Nicholas S. Correlations between optical coherence tomography measurement of macular thickness and visual acuity after cataract extraction / S. Nicholas, A. Riley, H. Patel [et all.] // Clin. Exp. Ophthalmol. - 2006. - No. 34. - P. 124-129.
8. Perente I. Evaluation of macular changes after uncomplicated phacoemulsification surgery by optical coherence tomography / I.
Perente, C.A. Utine, C. Ozturker [et all.] // Curr. Eye. Res. - 2007. -No. 32. - P. 241-247. 9. Nunes S. Central retinal thickness measured with HD-OCT shows a weak correlation with visual acuity in eye with CSME / S. Nunes, I. Pereira, A. Santos [et all.] // Br. J. Ophthalmol. - 2010. - No. 94. -P. 1201-1204.
10. Buyukyildiz H.Z. Early serous macular detach mentafter phacoemul-sifi cation surgery / H.Z. Buyukyildiz, G. Gulkilik, Y.Z. Kumcuoglu // Journal of Cataract and Refractive Surgery. - 2010. - Vol. 36, no. 11. - P. 1999-2002.
Реферат
ИЗМЕНЕНИЯ МОРФОЛОГИИ СЕТЧАТКИ У ПАЦИЕНТОВ С ДЕГЕНЕРАТИВНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ Бескоровайная И.М., Стебловская И.С.
Ключевые слова: катаракта, факоэмульсификация, дегенеративные заболевания.
Отек макулярной области, что возникает у пациентов с дегенеративными заболеваниями сетчатки после факоэмульсификации катаракты, требует тщательного до - и послеоперационного наблюдения. Увеличение толщины центральной зоны сетчатки выявлено у 30% больных из группы наблюдения, из которых 26 % составили пациенты с дегенеративными заболеваниями. Поэтому данная группа больных требует повышенного внимания в дооперационном периоде, так как они находятся в зоне особого риска.
Summary
CHANGES IN RETINAL MORPHOLOGY OF PATIENTS WITH DEGENERATIVE DISEASES Beskorovaina I.M., Steblovska I. S.
Key words: cataract, phacoemulsification, degenerative diseases.
Macular oedema that occurs in patients with degenerative diseases of the retina after cataract phacoemulsification requires careful pre - and post-operative follow-up. Increasing the thickness of the central area of the retina was detected in 30% of patients of the test group, of which 26% consisted of patients with degenerative diseases. Therefore, this group of the patients requires special attention in the preoperative period, as they were at the group of risk.
616.351-006.04-085.849-07 Васько Л.М.
СП1РАЛЬНА КОМП'ЮТЕРНА ТОМОГРАФ1Я В ОЦ1НЦ1 ЕФЕКТИВНОСТ1 НЕОАД'ЮВАНТНОГО Х1М1ОПРОМЕНЕВОГО Л1КУВАННЯ М1СЦЕВОПОШИРЕНОГО РАКУ ПРЯМОÏ КИШКИ.
ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Вивчен можливостi застосування спiральноУ комп'ютерноУ томографУУ для оцнки ефективностi неоад'ювантноУ хмопроменевоУ терап'УУ у хворих з м'юцеворозповсюдженим раком прямо!' кишки. Матерiали та методи: За допомогою комп'ютерноУ томографн обстежено 85 хворих з мсцевороз-повсюдженим раком прямо!' кишки. До та псля проведення неоад'ювантноУ х'ш'юпроменево'У терап'УУ Змни, отриманi при комп'ютернiй томографн в динамiцi вивчен яксно та ктькюно. Результати: Встановлено, що практично всi досл'джуванi па^енти моють достатньо вираженi позитивнi змi-ни(зменшення розмiру пухлини, а также iнфiльтрацi'У пухлинним процесом кишечно'У стнки та пара-ректальноУ клтковини зi зменшенням УУ щльностi). В подальшому вам хворим було виконано опе-рацн в радикальному об'емi. Висновок: Комп'ютерна томографiя - iнформативний метод дослi-дження не тльки розповсюдження пухлинного процесу в прямiй кишц i стану параректально'У клiт-ковини та лiмфатичних вузл'т, але й достатньо об'ективний метод о^нки результат'¡в передопе-рац/'йно'У х 'ш 'юпроменево'У терап 'УУ
Ключов1 слова: рак прямо!' кишки, неоад'ювантна х1мюпроменева терагля, сглральна комп'ютерна томограф1я. Стаття е фрагментом iнiцiативноïакадемiчноïнауково-дослiдноïроботи ВДНЗУ «УкраТнська медична сmомаmологiчна ака-демiя» «Вивчення патогенетичних механiзмiв розвитку захворювань органiв травлення у поеднаннi iз :ншими захворюван-нями внутрiшнiх органiв та розробка методiв дiагностики iлкування» (№ державно)'реестрацп 0111 U 004887).
В структурi онколопчноТ захворюваност в Висока летальнють серед таких хворих про-
УкраТш (20 випадш на 100 тис.) рак прямо!' киш- тягом першого року шсля встановлення дiагнозу
ки (РПК) займае 5-6 мюце, а в структурi смерт- е одним i3 найбтьш об'ективних параметрiв, що
ност - 3-4 мюце. За даними Украшського нацю- вщображають стан дiагностики та лкування да-
нального канцер-реестру, у 32% па^енпв, при ноТ категорп хворих. Аналiз статистичних даних
первинному зверненш, дiагностують занедбаш показав, що насьогодн збер^аеться тенден^я
випадки захворювання. В результат протягом до недооцшки поширеност РПК, що визначае року гине 31% хворих на РПК. Щодо ПолтавськоТ актуальнють дослщження даноТ проблеми.
обласп, то у 29,7% хворих пухлинний процес дь У кожного третього уперше зареестрованого
агностуеться в III-IV стадiях i 37,9 % хворих - не хворого на РПК пухлина мае розповсюдження на
проживають одного року з моменту встановлен- сумiжнi органи i тканини, регюнарне та вщдале-
ня дiагнозу.[1,7] не метастазування, що значно попршуе прогноз
