CC BY
23
УДК 616.12-008.46-036:616.61]-056.257:577.125
ЗМ1НИ ПОКАЗНИК1В Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ ПРИ ХРОШЧНШ СЕРЦЕВ1Й НЕДОСТАТНОСТ1 НА ТЛ1 НАДЛИШКОВО1 МАСИ Т1ЛА ТА ОЖИР1ННЯ ЗАЛЕЖНО
В1Д ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК
Дослщжено змiни показникiв лiпiдного обмшу при хронiчнiй серцевiй недостатностi на rai надлишково! маси тiла та ожиршня залежно вiд функцiонального стану нирок. Встановлено, що поглиблення нирково! дисфункци супроводжуеться вищими показниками холестерину лшопроте!'шв низько! щ^ьносп, спiввiдношення холестерину лшопроте!'шв низько! щiльностi/холестерину лшопроте!'шв високо! щ^ьносп, триглiцеридiв i спiввiдношення триглiцеридiв/холестерину лшопроте!'шв високо! щiльностi. Поширюеться частота збшьшених показникiв холестерину лiпопроте!нiв низько! щшьност та спiввiдношення холестерину лшопроте!'шв низько! щiльностi/холестерину лiпопроте!нiв високо! щшьноси.
Ключов! слова: лшщний обмш, хрошчна серцева недостатшсть, ожиршня, функцюнальний стан нирок.
Робота е фрагментом НДР «Дотдження клшжо-патогенетичних особливостей 1ХС у na^eHmie з pi3HUMU eapiaHmaMU nеребiгу, ускладненнями та супуттми namологiчними станами, удосконалення меmодiв дiaгносmики та оnmимiзaцiя л^вання», № держреестраци 0109U003983.
Серцева та ниркова функщя тюно пов'язаш одна з одною, саме тому хрошчна серцева недостатшсть (ХСН) часто супроводжуеться розвитком порушень функцюнального стану нирок [8]. Такий взаемозв'язок отримав назву «кардюренальний синдром» [10]. Дисфункщя нирок е незалежним фактором прогресування та негативних наслщюв ХСН з1 зниженою i збереженою фракщею викиду л1вого шлуночка [7, 9]. При ХСН в умовах дисфункцй нирок тдвищення концентрацй креатинину на кожш 0,5 мг/дл супроводжуеться збшьшенням ризику смерт на 15%, а зниження швидкост клубочково! фшьтрацй (ШКФ) на кожш 10 мл/хв/1,73 м2 збшьшують смертшсть на 7% [11]. Продемонстровано взаемозв'язок дислшщемй та зниженням ШКФ, який проявляеться шдвищенням р1вня загального холестерину (ЗХС), холестерину лшопроте!шв низько! щшьност (ХС ЛПНЩ), холестерину лшопроте!шв дуже низько! щшьносп (ХС ЛПДНЩ) та триглщерцщв (ТГ) паралельно з1 зниженням вмюту холестерину лшопроте!шв високо! щшьност (ХС ЛПВЩ) [1, 2, 5, 12].
Проте, е досить незначною кшьюсть дослщжень, в яких би вивчались змши показниюв лшщного обм1ну при дисфункцй нирок та ХСН [6], особливо на rai надлишково! маси тша та ожиршня [4]. Кр1м того останшм часом засвщчено, що саме низький р1вень атерогенних холестеришв негативно впливае на перебй ХСН та виживашсть хворих. Враховуючи вищесказане, обраний напрямок дослщження е своечасним та актуальним.
Метою роботи було вивчити змши показниюв лшщного обмшу при ХСН на тл надлишково! маси тша та ожиршня залежно вщ функцюнального стану нирок.
Матерiал та методи дослщження. Обстежено 209 хворого з ХСН I—III функцюнального класу (ФК) на rai нормально!, надлишково! маси тша та абдомшального ожиршня I-III ступешв. Дослщжуваш проходили стацюнарне лшування в центральнш ктшчнш лшарш № 4 м. Запор1жжя, ктшчнш баз1 кафедри внутршшх хвороб 1 Запор1зького державного медичного ушверситету (ЗДМУ). ХСН д1агностували за критер1ями Рекомендацш з д1агностики та лшування ХСН Асощацй кардюлопв Укра!ни та Укра!нсько! асощацй фах1вщв !з серцево! недостатност (2012) [3]. ФК ХСН встановлювався зпдно класифшацй Нью-Йорксько! асощацй серця (NYHA). Нормальну, надлишкову масу тша, абдомшальне ожиршня та його стушнь встановлювали розраховуючи шдекс маси тша (IMT) за формулою Кетле.
Етюлопчними чинниками ХСН були хрошчш форми !ХС (стабшьна стенокард1я напруги, постшфарктний (ПIКС) та дифузний кардюсклероз), артер1альна гшертенз1я (АГ), та !х поеднання.
Роботу проведено вщповщно до стандарт належно! клшчно! практики (Good Clinical Practice) та принцишв Гельсiнсько! декларацй. Протокол схвалено Комiсiею з питань бюетики ЗДМУ, в роботу залучен! пащенти, якi надали iнформовану згоду на участь у дослщженш.
Критерiями включения були письмова згода на участь у дослщженш, ХСН I—III ФК (NYHA), нормальна, надлишкова маса тiла та абдомшальне ожиршня I—III ступеня, пом1рне та середне зниження ШКФ. Критерй виключення: вщмова пащента вщ участ в дослiдженнi, ХСН IV ФК (NYHA), нормальна та важке зниження ШКФ, гостр1 форми !ХС, недостатня маса тша,
злояюсш новоутворення, важка ниркова та печшкова недостатнють, системнi захворювання сполучно1 тканини в активнш фазi, запальнi захворювання в перюд загострення.
Пацieнти проходили загальнокшшчне та бiохiмiчне дослiдження кровi. Визначались рiвень ЗХС, ХС ЛПВЩ, ТГ. Вмют ХС ЛПНЩ розраховували за формулою W. Friedwald: ХС ЛПНЩ=ЗХС-ХС ЛПВЩ-(0,45 х ТГ). Рiвень ХС ЛПДНЩ визначали за формулою: ХС ЛПДНЩ=ТГ/2,2. Розраховувався коефiцieнт атерогенностi (КА) за формулою Клiмова А.М. КА=(ЗХ-ХС ЛПВЩ)/ХС ЛПВЩ.
Визначали iнтегральнi показники атерогенних та антиатерогенних фракцш лшщв, як спiввiдношення ТГ/ХС ЛПВЩ та ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ. Використовувались наступш нормативнi значення дослiджуваних параметрiв: для ЗХС>5,0 ммоль/л, ТГ>1,7 ммоль/л, ХС ЛПНЩ>3,0 ммоль/л i для ХС ЛПВЩ<1,0 ммоль/л для жшок, та 1,3 ммоль/л - для чоловшв. Дослщжували наступнi значення лiпiдних стввщношень: КА>3,0, ТГ/ХС ЛПВЩ>1,48 та ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ >2,26.
З метою ощнки функцiонального стану нирок розрахунковим методом проводили обчислення ШКФ за формулою MDRD (Modification of diet in renal disease). Всi хворi отримували стандартну терапiю захворювання, у вщповщносп до критерiïв з дiагностики та лiкування ХСН.
Вiдповiдно мети дослщження хворi з ХСН на rai надлишковоï маси тiла та ожиршня були подiленi на 2 групи в залежност вiд ШКФ. До I групи включено 77 хворих з ШКФ 60-89 мл/хв/1,73 м2 (легке зниження ШКФ), середне значення ШКФ становило 68,3±6,36 мл/хв/1,73 м2. II групу склали 132 дослщжуваних з ШКФ 30-59 мл/хв/1,73 м2 (помiрне зниження ШКФ), середнш показник ШКФ дорiвнював 48,4±7,54 мл/хв/1,73 м2.
Статистичну обробку отриманого матерiалу проводили за допомогою лiцензiйного пакету програм Statistica (version 6.0, Stat Soft Inc, США, номер лщензн AXXR712D833214FAN5). Гiпотезу про нормальнiсть розподшу показникiв у вибiрках перевiряли критерiем Шапiро-Уiлка. Вiдповiдно розмiру вибiрки та розподшу показниюв використовувались методи параметричноï (t-критерiй Стьюдента) та непараметричноï статистики (U-критерiй Манна-Уïтнi). Порiвняння категорiальних змiнних проводилась точним критерiем Фшера. Кореляцiйнi спiввiдношення оцiнювались з використанням коефiцiенту кореляцiï Спiрмена (r). Показники наведет у виглядi середне значення ± стандартне вiдхилення (M±S). Рiзниця показникiв визначалась як достовiрна при значеннях р<0,05.
Результати дослiдження та ïx обговорення. Загальна характеристика дослщжуваних представлена у таблицi 1. За вшом на 7,5 рокiв були старшими представники II групи (p<0,05). Кiлькiсть жiнок в I груш була достовiрно меншою (на 36,2%), прямо протилежш змiни стосувались чоловшв. Середне значення ФК ХСН в II груш переважав на 19,8% (p<0,05). Частота найлегшого I ФК ХСН достовiрно переважала в I груш (на 19,1%), а поширешсть II ФК вiрогiдно не в^^знялась. В II групi частiше спостерналась ХСН III ФК (17,4%) (p<0,05). За IМТ групi були сшвставш.
Таким чином, поглиблення нирково1' дисфункцн при ХСН на тлi надлишково1' маси тiла та ожирiння супроводжуеться збiльшенням вiку, що пiдтверджуеться негативним кореляцшним зв'язком ШКФ з вшом (r=-0,402, p<0,05). Вiдмiчалось переважання серед дослщжуваних жiнок та прогресування ХСН, яке виявлялось негативною кореляцшною залежшстю ШКФ з ФК ХСН (r=-0,282, p<0,05).
Аналiзуючи змiни показникiв лiпiдного обмiну при ХСН на тлi надлишково1' маси тiла та ожирiння залежно вiд функцiонального стану нирок встановлено наступне (табл. 1). За рiвнем ЗХС та ХС ЛПВЩ вiрогiдноï рiзницi мiж групами не спостерналось. Вмiст ХС ЛПНЩ в II груш був на 13,3% вищим, а ХС ЛПДНЩ, навпаки, на 30,7% нижчим (p<0,05). Рiвень ТГ в I груш достовiрно переважав показник II (на 31,7%). КА в обох групах був однаковим та перевищував нормативш значення.
Показник сшввщношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ перевищував нормальш значення в обох групах, в II був бшьшим на 11,8% (p<0,05). Сшввщношення ТГ/ХС ЛПВЩ в II груш, навпаки, було вiрогiдно меншим (на 44,9%). Вiдмiчаемо, що ШКФ мала достовiрнi кореляцшш спiввiдношення з вмiстом ХС ЛПДНЩ (r=+0,204), ТГ (r=+0,204) та сшввщношенням ТГ/ХС ЛПВЩ (r=+0,202).
Таким чином, в умовах ХСН на rai надлишково1' маси тша та ожиршня, поглиблення порушень функцiонального стану нирок супроводжуеться вищими показниками ХС ЛПНЩ,
сшввщношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ та нижчими значеннями ХС ЛПДНЩ, ТГ i сшввщношення ТГ/ХС ЛПВЩ.
Таблиця 1
Загальна характеристика та показники лiпiдного обмшу при ХСН на тлi надлишковоТ маси _тiла та ожиршня залежно вiд функцiонального стану нирок_
Показник I група(п=77) II група (п=132)
Вж, роюв 60,3±12,3 67,8±10,7*
Ж1нкн, п (%) 41 (40,3) 38 (76,5)*
Чоловки, п (%) 26 (59,7) 21 (23,5)*
ХСН, ФК, п (%) 1,82±0,77 2,18±0,76*
ХСН I ФК, п (%) 31 (40,3) 28 (21,2)*
ХСН II ФК, п (%) 29 (37,7) 52 (39,4)
ХСН III ФК, п (%) 17 (22,0) 52 (39,4)*
IМТ, кг/м2 31,8±6,46 31,8±5,76
ЗХС, ммоль/л 5,21±1,23 5,35±1,53
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,28±0,37 1,29±0,30
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 2,93±1,02 3,32±1,27*
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 0,98±0,95 0,75±0,37*
ТГ, ммоль/л 2,16±2,09 1,64±0,81*
КА 3,28±1,33 3,29±1,19
ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ 2,38±0,90 2,66±0,95*
ТГ/ХС ЛПВЩ 1,97±2,48 1,36±0,77*
Примггка: * - р1зниця показник1в в1рог1дна (р<0,05).
Стосовно поширеносп змiн показникiв лiпiдного обмiну при ХСН на тлi надлишково! маси тша та ожирiння залежно вщ функцiонального стану нирок встановлено наступне (табл. 2).
Таблиця 2
Поширешсть змш показники лiпiдного обмiну при ХСН на тлi надлишковоТ маси тша та _ожиршня залежно вщ функщонального стану нирок
Показник
I група (п=77)
II група (п=132)
ЗХС>5 ммоль/л, п (%) ЗХС 3,2-5 ммоль/л, п (%) ЗХС<3,2 ммоль/л, п (%)
43 (55,8) 31 (40,3) 3 (3,9)
80 (60,6) 45 (34,1) 7 (5,3)
ХС ЛПВЩ<1,0 у чол., та <1,3 у жш. п (%) ХС ЛПВЩ>1,0 у чол., та >1,3 у жш. п (%)
25 (32,5) 52 (67,5)
49 (37,1) 83 (62,9)
ХС ЛПНЩ>3 ммоль/л, п (%) ХС ЛПНЩ 2-3 ммоль, л, п (%) ХС ЛПНЩ<2 ммоль/л, п (%)
32 (41,5) 30 (39,0) 15 (19,5)
75 (56,8)* 42 (31,8) 15 (11,4)
ХС ЛПДНЩ>1,0 ммоль/л п (%) ХС ЛПДНЩ<1,0 ммоль/л п (%)
24 (31,2) 53 (68,8)
26 (19,7) 106 (80,3)
ТГ>1,7 ммоль/л, п (%) ТГ 0,50-1,7 ммоль/л, п (%) ТГ<0,50 ммоль/л, п (%)
34 (44,2) 42 (54,5)
1 (1,3)
46 (34,8) 85 (64,4) 1 (0,8)
КА>3,0, п (%) КА<3,0, п (%)
40 (51,9) 37 (48,1)
71 (53,8) 61 (46,2)
ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ>2,26, п (%) ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ<2,26, п (%)
36 (46,8) 41 (53,2)
83 (62,9)* 49 (37,1)*
ТГ/ХС ЛПВЩ>1,48, п (%) ТГ/ХС ЛПВЩ<1,48, п (%)
32 (41,6) 45 (58,4)
45 (34,1) 87 (65,9)
Примггка: * - р1зниця показнигав в1рог1дна (р<0,05).
За частотою збшьшених показникiв ЗХС, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ, КА та сшввщношення ТГ/ХС ЛПВЩ достовiрних вщмшностей не виявлено. Високi значения ХС ЛПНЩ та сшввщношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ частше спостерiгались у дослщжуваних II групи (на 15,3% та 16,1%, вщповщно) (р<0,05). За поширешстю нормальних значень ЗХС, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, ТГ, КА та сшввщношення ТГ/ХС ЛПВЩ вiроriдноí рiзницi не було.
Нормальне сшввщношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ достовiрно частiше дiагностувалось в II груш (на 16,1%). Поширешсть низьких показниюв ЗХС, ХС ЛПНЩ та ТГ вiрогiдно не вiдрiзиялись. Отже, при ХСН на тт надлишково! маси тша та ожиршня змши показниюв лiпiдного обмiну при поглибленнi дисфункци нирок характеризуемся поширенням збiльшених показниюв ХС ЛпНщ та спiввiдношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПвЩ.
Змши показниюв лшщного обмшу при ХСН на rai надлишково! маси тша та ожиршня залежно вщ функцiонального стану нирок представлеш наступним: -поглиблення нирково! дисфункци супроводжуеться вищими показниками ХС ЛПНЩ, спiввiдношения ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ та нижчими значеннями ХС ЛПДНЩ, ТГ i спiввiдношения ТГ/ХС ЛПВЩ; -при прогресуванш дисфункци нирок вщбуваеться поширення збшьшених показниюв ХС ЛПНЩ та ствмдношення ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ.
Перспектиеи подальших дослгджень. Плануеться подальше дотдження прогностичноi знaчущосmi змш показнитв лтдного обмшу при ХСН на rnn.i надлишковоi маси тша та ожиршня, ix взаемозв 'язку з структурно-функщональними параметрами серця та рiвнем адипоцитотшв.
1. Безродний В.Б. Взаемозв'язок функционального стану нирок з добовим профшем артерiального тиску, показниками вуглеводного та лшщного обмшв у хворих на ппертошчну хворобу / В.Б. Безродний // Укра!нський кардюлопчний журнал. - 2010. - №6. - С. 35-41.
2. Бшецький С.В. Стан вуглеводного, лтдного обмшу та швидюсть клубочково! фшьтрацп у хворих на ппертошчну хворобу ii стадн та в поеднанш з цукровим дiабетом типу 2 / С.В. Бшецький, О.З. Новицька, О.А. Петринич [та ш.] // Буковинський медичний вюник Том 18, № 2 (70), 2014/ - С/ 8-10.
3. Воронков Л. Г. Рекомендации по диагностике и лечению хронической сердечной недостаточности (2012) / Л. Г. Воронков [та ш.] // Украинский кардиологический журнал. - 2013. - № 1. - С. 6-44.
4. Кравчун П.П. Роль порушень лшщного обмшу у патогеиезi ХСН у хворих ¡з постшфаркгаим кардюсклерозом, цукровим дiабетом 2 типу та ожиршням // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 1 (147). - С. 41-44.
5. Соломенчук Т.М. Проатерогенш розлади лшщного та вуглеводного обмшу при хрошчнш хвороб1 нирок недiабетичного Генезу / Т.М. Соломенчук, Х.В. Семеген-Бодак // Запорожский медицинский журнал. - 2013. - №3 (78). -С. 66-69.
6. Сиволап В.Д. Фактори ризику формування нирково! дисфункци при хрошчнш серцевш недостатностi iшемiчного Генезу / В.Д. Сиволап, Д.А. Лашкул // Запорожский медицинский журнал. - 2015. - №1 (88). - С. 25-30.
7. Adams K.F.Jr. Characteristics and outcomes of patients hospitalized for heart failure in the United States: Rationale, design, and preliminary observations from the first 100,000 cases in the Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE) / K.F.Jr. Adams, G.C. Fonarow, C.L. Emerman [et al] // Am. Heart J. - 2005. - Vol. 149. P. 209-216.
8. Bock J.S. Cardiorenal syndrome: new perspectives / J.S. Bock, S.S. Gottlieb [et al.] // Circulation. - 2010. - Vol. 121. - P. 2592-2600.
9. Hillege H.L. Renal function as a predictor of outcome in a broad spectrum of patients with heart failure / H.L. Hillege, D. Nitsch, M.A. Pfeffer [et al:] // Circulation. - 2006. - Vol. 113. - P. 671-678.
10. Ronco C. Acute dialysis quality initiative (ADQI) consensus group. Cardiorenal syndromes: an executive summary from the consensus conference of the acute dialysis quality initiative (ADQI) / C. Ronco // Contrib. Nephrol. - 2010. - Vol. 165. - P. 5467.
11. Smith G. L. Renal impairment and outcomes in heart failure: Systematic review and meta-analysis / G.L. Smith, J.H. Lichtman, M.B. Bracken [et al] // J. Am. Coll. Cardiol. - 2006. - Vol. 47. - P. 1987-1996.
12. Saland J. M. Dyslipidemia in children with chronic kidney disease / J.M. Saland, C.B. Pierce, M.M. Mitsnefes [et al.] // Kidney Int. - 2010. - Vol. 78 (11). - P. 1154-1163.
ИЗМЕНЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ липидного обмена ПРИ ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ НА ФОНЕ ИЗБЫТОЧНОЙ МАССЫ ТЕЛА И ОЖИРЕНИЯ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ
ПОЧЕК Бидзиля П. П.
Исследованы изменения показателей липидного обмена при хронической сердечной недостаточности на фоне избыточной массы тела и ожирения в зависимости от функционального состояния почек. Установлено, что углубление почечной дисфункции сопровождается более высокими показателями холестерина липопротеинов низкой плотности, соотношения холестерина липопротеинов низкой плотности / холестерина липопротеинов высокой плотности, триглицеридов и соотношения триглицеридов / холестерина липопротеинов высокой плотности. Распространяется частота увеличенных показателей холестерина липопротеинов низкой плотности и соотношения холестерина липопротеинов низкой плотности / холестерина липопротеинов высокой плотности.
Ключевые слова: липидный обмен, хроническая сердечная недостаточность, ожирение, функциональное состояние почек.
Стаття надшшла 18.06.2016 р.
CHANGES IN LIPID METABOLISM IN CHRONIC HEART FAILURE ON THE BACKGROUND OF OVERWEIGHT AND
OBESITY DEPENDING ON THE FUNCTIONAL STATE OF THE KIDNEYS Bidzilya P.
Changes in lipid metabolism in chronic heart failure on the background of overweight and obesity depending on the functional state of the kidneys. It is established that the deepening of renal dysfunction is accompanied by higher rates of low-density lipoprotein cholesterol, low-density lipoprotein cholesterol / high-density lipoproteins cholesterol ratio, triglycerides and triglycerides / high density lipoproteins cholesterol ratio. Distributed frequency of increased low-density lipoprotein cholesterol and low-density lipoprotein cholesterol / high density lipoprotein cholesterol ratio.
Key words: lipid metabolism, chronic heart failure, obesity, functional state of kidneys.
Рецензент Катеренчук I.П.
