1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*[114+221]
ЗМ1НИ ГРУНТОЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ Л1С1В ПЕРЕДКАРПАТТЯ П1Д ВПЛИВОМ ВИБ1РКОВИХI СУЦЫЬНИХ РУБАНЬ
В. С. Олшник1, О.М. Ткачук2
Наведено показники чисельностi шдросту до i пiсдя проведения BrfipKOB^ i су-цiльних рубань, його пошкодження i знищення. Охарактеризовано площу i глибину здирання грунту шд час лiсосiчних pобiт. Зазначено об'еми люоексплуатацшно'! еpозil грунту залежно вщ ступеня його пошкодження, особливо на меpежi тракторних воло-кiв. Проан^зовано змiни водопроникност грунту пiд впливом трелювання деревин. Оцшено лiсiвничу результатившсть piзних способiв рубання. Запропоновано класифь кацiю дшянок зpубiв щодо ймовipностi розвитку на них поверхневого стоку води та ерозшних процеив.
Ключов1 слова: шдрют, грунт, вибipковi рубання, суцшьш рубання, трелювання деревини, ерозш, водопpоникиiсть, стiк води.
Актуальнiсть питання. За темпами ерозп грунтдв Карпатський регДон займае перше мiсце в УкраШ. Нею охоплено майже 15 % його площД. Основ-ний бар'ер для ii розвитку - лДсовий покрив. Однак тут на грунтозахиснД власти-востi лку вкрай негативно впливають два чинники: 1) довготривала антропогенна трансформацдя лiсових угiдь у польовi i3 постiйним розвитком водно! ерозп на них i зниженням урожайностД; 2) проведення рубань лiсу i3 порушен-ням лiсiвничих вимог, що призводить до лiсоексплуатацiйноi' ерозii' та знижен-ня продуктивностi наступних поколiнь лку. В обох випадках також погДр-шуеться гiдрологiчний режим територii' i санiтарний стан водних ресурсiв. Для гДрських умов Карпат цi процеси висвiтлено у працях [5, 6, 8, 9]. Для не-вДд'емно! частини Карпат - Передкарпатсько! височини - у лiтературi наведено тДльки деякД закономiрностi розвитку еродованостi сДльськогосподарських угiдь пiд впливом зниження лДсистостД територп [7], а питання змДни грунтозахисних властивостей лiсу внаслiдок його рубань залишаеться поза увагою дослДдникДв. Для нде! частини Карпатського регДону воно досить актуальне, оскiльки тут мало застосовують природоощаднi вибiрковi i поступовi рубання, а 90 % лДсосДч-ного фонду освоюеться суцiльно лiсосiчним рубанням iз тотальним використан-ням тракторiв на трелюванш деревини. Зазвичай нд способи лкоексплуатацп найбiльш негативно впливають на лДсове середовище, особливо на збереженiсть шдросту й грунту, та сприяють розвитку ерозп.
Мета роботи - кДльккна оцшка шкДдливих пронесiв на дДлянках вибДр-кових i сущльних рубань, проведення класифДкацл грунтових пошкоджень за ступенем !х погДршення та визначення шляхДв !х мшмДзацп.
1 проф. В.С. Олшник, д-р с.-г. наук - Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ;
2 асист. О.М. Ткачук - Прикарпатський НУ 1м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ
Об'екти та методика дослщжень. Дослiдження проведено у 20142015 рр. в Середньому Передкарпатп на 12 дiлянках вибiркових i суцiльних ру-бань лку у Богородчанському, Солотвинському i Росшьнянському лiсництвах ДП "Солотвинське лiсове господарство" та Майданському та Луквицькому лк-ництвах Прикарпатського вiйськового лiсгоспу у висотному дiапазонi 330410 м н.р.м. Грунти буроземно-опiдзоленi оглеeнi. Схили полоп, крутизною 15 зрiдка до 10 Домiнуючий тип лiсу - вологi ялицевi судiброви, меншою ш-рою - волоп дубовi суяличини, вологi буково-ялиновi суяличини i сирi ялиновi суяличини. Насадження як коршного, так i похiдного походження. Рубання представленi вибiрковими i суцiльними санiтарними видами та сущльно лко-сiчним способом. У табл. 1 наведено лiсiвничi характеристики вщведених лко-ак, згрупованих у двi категорii - вибiркових i суцiльних iз середшми площами, вщповщно, 2,2 i 2,3 га. У першому випадку для трелювання використано колк-нi трактори, у другому - гусеничш.
Табл. 1. Характеристика об'eктiв обстеження
№ об'екту II обстеження || Люництво, квартал, видш Тип лку Склад насадження Вш, роки Запас деревини, м3-га-1 Площа люосши, га
Вибiрковi санiтарнi рубання
1 2 3 4 5 6 Богородчанське; 17; 3 Богородчанське; 3; 22 Богородчанське; 8; 14 Богородчанське; 11; 16 Богородчанське; 15; 46 Майданське; 6; 13 С3ЯЦД С3ЯЦД С3ЯЦД С3ЯЦД С3ЯЦД С3ДЯЦ 7Дч2Сз1Ял 7Ял3Дз 7Дз2Дч1Лп 7Лп1Вч2Дз 5Дз5Ял 9Яц1Гз 45 49 58 77 52 95 220 230 119 250 240 470 1,4 0,8 5,0 3,6 1,0 1,3
Суцшьт рубання (саштарш - № 8, 12; лкоичт - № 7, 9-11)
7 8 9 10 11 12 Луквицьке; 28; 17 Солотвинське; 3; 18 Росшьнянське; 10; 2 Росшьнянське; 11, 9 Росшьнянське; 8, 9 Богородчанське;17, 26 С3ДЯЦ С3ЯцД С4ЯЛЯЦ С3БкЯлЯц С4ЯлЯц С3ЯЦД 9Яц1Дз 7Дч2Сз1Ял 6Бп4Ос 4Бп3Ос2Бк1Г 7Сз1Ял2Бп 8Ял1Дз1Бп 105 89 71 81 82 48 350 247 207 156 233 385 1,8 0,6 2,6 4,6 1,2 2,9
Об'ем чисельностi збереженого i пошкодженого тдросту проведено за-гальноприйнятим методом на дiлянках 4 м2, якi закладали через кожш 4 м у верхнiй, середнiй та нижнш частинi схилiв до i пiсля рубань. Мiнiмальна iх кшьккть 25 шт. На цих дшянках одночасно визначали частки (у %) збережено! i здерто! пiдстилки та пошкоджень грунту за 5-сантиметровою градащею глиби-ни. Окрiм цього, вимрювали ширину, довжину i глибину тракторних волокiв. За показниками глибини i площi пошкоджень грунту розраховували обсяги його лкоексплуатащйно! ерозii. На дшянках зрубiв, не зачеплених лiсосiчними роботами i рiзного ступеня пошкодження визначено водопроникнiсть верхньо-го 5-сантиметрового шару грунту методом трубок iз змшним напором води за Качинським [1] у 15-разовш повторностi. Згiдно зi статистичними вимогами [4] така кшьккть лкосж та проведених на них облтв i дослiдiв забезпечувала дос-
татню достовiрнiсть результатiв. Так, частка вiд дшення середнiх показниюв на 1х основну помилку змiнювалася у межах 3,1-108 за потрiбноi величини >3.
Результата та к обговорення. У табл. 2 наведено показники збережен-ня i пошкодження компонентов лiсового середовища на дослiджуваних лкось ках та зрубах. 1з и даних випливае очевидна перевага у цьому плаш вибiркових рубань перед суцiльними. Зокрема, частка пошкодження шдросту i грунту у першому випадку пересiчно у два рази менша, нiж у другому, а об'еми лко-експлуатацiйноi ерозii вiдповiдно меншi майже у п'ять раз1в. Еколого-лiсiвничi аспекти цих процес1в такi.
Пiд час проведення рубань лiсу досить актуальним е збереження попе-реднього пiдросту господарсько-щнних порiд, вiд якого залежить усшшшсть природного вiдновлення зрубiв, запобiгання на них ерозшних процес1в i форму-вання корiнних лiсостанiв.
Табл. 2. Пошкодження тдросту i Грунту та об'еми лкоексплуатацшноЧ ерози
Характеристика Дшянки рубання Показник сущль-них рубань до вибiркових, %
вибiрко-вого сущль-ного
Середня площа лiсосiки, га 2,2±у,'и 2 3±и,ьб 104
Показники пошкодження i збе реження пiдросту
Кшьюсть пiдросту, тис. шт. га-1 - до рубання - знищеного у процеи рубання - пошкодженого тд час рубання - непошкодженого рубанням 11,5±2,05 1,8±0,43 1 4±0,34 8,3±1,63 11,2±212 4 0±0,70 2,6±0,58 4 7±0,б9 97 222 186 57
Частка збереженого пiдросту, % - всього - зокрема з пошкодженням 85±2,51 15±2,60 65±2,34 33±2,66 77 220
Показники пошкодження i збереження грунту
Частка збереженого грунту, % - всього - зокрема з шдстилкою 95 ±1,54 87±1,90 88±1,70 65±9,05 93 75
Щлянки з пошкодженим грунтом (волоки), % - всього - зокрема глибиною: до 5 см 6-10 см 11-15 см 16-20 см 4,8±1,23 3,3±1Д0 1,3±0,28 ~ 0,3 11,8 ±^73 1,8±0,57 2,8±0,51 4,8±0,81 24±°,57 244 55 215 1600
Довжина волоюв, м ■ га-1 155±3 6,2 292±37,4 188
Об'еми люоексплуатацшног ерози, м3 га-1 33±',32 159±29,5 482
За результатами статистичного аналiзу чисельност пiдросту до i пiсля рубань, частки його збереження i пошкодження виявлено таю закономiрностi:
. = 0,87 N -0,18 за г = 0,98±0'01; (1)
Ысуч. = 0,58 N + 0,80 за г = 0,99±0'01; = 104 -1,05 ■Ызбзаг = 0,97±0-02-,
(3)
де: N, Мвиб, Ысуц. - чисельнкть пiдросту вiдповiдно до (N) i шсля вибiркових (Neufj.) i суцшьних (Ncw) рубань, тис. шт. -га-1; N36, N„0M. - частки, вщповщно, збе-реженого i пошкодженого пiдросту у процеа рубань, %.
1з формул (1) i (2) випливае, що за мiнiмальноï чисельностi пiдросту в обстежуваних лiсостанах - 5 тис. шт.-га-1, пiсля вибiркових рубань залишаеться 4,2 тис. (84 %), а шсля суцiльних - 3,7 тис. (74 %). За максимально!' його чи-сельностi 17 тис. шт.-га-1 щ показники становлять 14,6 тис. (86 %) i 10,7 тис. (63 %). Формула (3) свщчить, що незалежно вiд способiв рубань, у мiру змен-шення збереженост пiдросту зростае частка пошкоджених його особин. Так, за 80 % збереженост вона представлена 20 % екземплярш, а за 60 % - майже 41 %. Таю показники чисельност шдросту, особливо його здорових особин, не завжди забезпечують природне вiдновлення дубових i ялицевих зрубгв Перед-карпаття, оскiльки для усшшносп цього процесу потрiбна його кшьккть понад 8 тис. шт.-га-1; за чисельност тдросту 3-8 тис. потрiбна посадка часткових ль сових культур, а за менших показникгв доводиться створювати суцiльнi культу-ри [5]. Враховуючи невисоку кiлькiсть збереженого здорового шдросту шсля суцшьних рубань (2,5-6,7 тис. шт.-га-1), шд час лковщновлення варто оркнту-ватися на часткове i, здебiльшого, суцiльне штучне залiснення зрубiв. Пiсля ви-бiркових рубань цих проблем не виникае.
В еколого-лiсiвничу ситуацда зрубiв певш ускладнення вносять дiлянки з пошкодженим грунтом пiд час лiсосiчних роб^. Це проявляеться у знищеннi на них шдросту, наявност експлуатацiйноï i водно!' ерози та погiршеннi 'х лко-рослинних умов. Зокрема, висота лкових культур на таких дшянках може бути на 26 % меншою, шж на не зачеплених мiсцях [9].
Як уже зазначалося, частка i глибина пошкоджень грунту та об'еми лко-експлуатацiйноï' ерози внаслщок вибiркового i суцшьного рубання неоднаков^ До наведених у табл. 2 даних додамо, що в першому випадку пошкодження грунту незначно'' площi приуроченi до 10-сантиметрового шару гумусового горизонту. Вони формують 88 % об'ему ерози - 30 м3-га-1. У другому випадку пошкодженнями охоплено майже 12 % поверхш зрубiв, а 'х глибина сягае 2025 см, нерiдко проникаючи до елювiального горизонту. У верхньому 10-сантиметровому шарi грунту формуеться 24 % ерози - 38 м3-га-1, а на бшьшш глиби-нi - 76 %, тобто, 129 м3-га-1. Загалом обстеження зрубiв свдаить, що об'еми ерози шсля вибiркових рубань змiнюються вiд 15 до 60 м3-га-1, а пiсля суцшь-них - у межах 60-265 м3-га-1.
За рiзних способiв i видгв рубання обсяги лкоексплуатацшно'' ерозiï' грунту на зрубах залежать вiд трьох показниюв - площi i глибини його здиран-ня та густоти трелювальних волоюв. Як видно iз графшгв (рис.), у разi нарос-тання площi пошкоджень вiд 2 до 10 % i 'х глибини вiд 3 до 8-9 см ероз1я зростае слабко, а за подальшим збiльшенням цих показникгв вона iнтенсифiкуеться. Подiбнi змiни властивi в разi наростання довжини трелювальних волоюв, а са-ме - мшгмальними величинами ерозiï' характеризуеться 'х протяжнiсть до 230250 м-га-1, а бшьш iстотними - гуспша мережа.
Поргвнюючи величини лiсоексплуатацiйноï ерози грунту в Передкарпат-тi iз ранiше опублiкованими даними для сусщнього пiвнiчно-схiдного мегасхи-
лу Карпат [6], можна вщзначити, що масштаби цього явища у передир'! в 24 рази меншi, нiж у гiрських умовах. Окрiм цього, у Передкарпатл також в 1,62 рази меншi темпи 'íх збiльшення, за наростання площi i глибини грунтових пошкоджень та мережi наземного трелювання.
Рис. Залежтсть об'ему лЬсоексплуатацшноЧ грози (V, м3га1): а)
вгд частки пошкодження Грунту на л1сос\ках (р, %); б) вгд глибини
пошкоджень (Н, см); в) в\д довжини волок\в (Ь, м-га'1)
Шд час ощнювання впливу рубань люу на його захисну роль досить важливо встановити стушнь попршення водопроникност грунту, особливо ш-тенсивносп поверхневого всмоктування вологи, з яким пов'язане переведення атмосферних опадiв у груш^ води i запобiгання ерозшним процесам. Польовi дослiди показали, що ця характеристика грунту залежно вщ стану його повер-хнi е досить мiнливою (табл. 3). Як правило, вона найвища на дшянках лiсосiк iз збереженою пiдстилкою, дещо менша у мiсцях й здирання, а в разi порушен-ня грунту рiзко знижуеться iз збтьшенням глибини пошкоджень.
Емпiрична залежнiсть швидкосп поглинання вологи поверхнею грунту (Ф, ммхв-1) вiд глибини його пошкоджень (Н, см) така:
Ф = 1,3-0,042 Н приг = -0,96±0,02 . (4)
Розрахунки, проведенi за ранiше отриманими показниками шфшьтрацп грунпв пiд насадженнями Передкарпаття [10], i за формулою (4), показали, що порiвняно з люом, на мшцях зрубiв зi здертою тдстилкою водопроникнiсть знижуеться вiд 1,85 до 1,30 мм хв-1 (в 1,4 раза), а для пошкоджень глибиною 20 см - вщ 1,75 до 0,45 мм хв-1 (у 3,8 раза). Загалом наведеш даш свiдчать, що чим бiльшi пошкодження грунту, тим менша його водопроникнiсть.
Для всебiчноí оцiнки змiн грунтозахисних властивостей люу тд впливом господарсько'1 дiяльностi потрiбнi не тiльки данi щодо збереженосп пiдросту, пошкодження грунту, погiршення його шфшьтрацп та показники лкоексплу-
атацiйноi ерозп, але й титзащя дшянок зрубiв iз позицiй виникнення на них деструктивних процес1в - особливо поверхневого стоку води й водно-ерозшних явищ. На цей час з'ясовано, що цi процеси на зрубах Карпат залежать вiд ба-гатьох чинниюв - крутизни рельефу, типу грунпв, 1х фiзичних властивостей, щебенистосп, вологостi, iнфiльтрацii i масштаб1в пошкоджень, величини й ш-тенсивностi опадiв та витрат вологи на змочування грунту тощо [6].
Табл. 3. Водопроникшсть поверхт Грунту лкосж
Водопроникшсть
о £
1о| и
Мiсце визначення
%*
Дiлянки вибiркового рубання
1. Непошкоджений грунт iз здертою пiдстилкою
2. Пошкодження глибиною до 5 см вщ пiдтрелювання деревини
3. Пошкодження грунту глибиною до 10 см вщ розвертання трактора
1,37я
1,12± 0,99±
76.5
62.6 55,3
1. Мюце з частково збереженою пiдстилкою
2. Пошкодження глибиною до 5 см вщ шдтрелювання деревини
3. Пасинковий волок глибиною 5-10 см
1,31± 1,08я 0,90±
72,4 59,7 49,7
Дiлянки сущльного рубання
1. Непошкоджений грунт iз здертою пiдстилкою
2. Пошкодження глибиною до 5 см
3. Пасинковий волок глибиною до 15 см_
1,25±",
1,02 ±°,°5 0,87±0,03
58.7 47,9
40.8
1. Мiсце з повнютю здертою пiдстилкою
2. Пасинковий волок глибиною до 10 см
3. Магютральний волок глибиною до 20 см
1,0/ 0,68± 0,53±
±0,04
55.4 35,2
27.5
10
1. Мiсце з частково збереженою тдстилкою
2. Пошкодження грунту глибиною 5-10 см
3. Магютральний волок глибиною до 20 см
1,33
0,70±
0,51±
66,8 35,2 25,6
12
1. Мюце iз спушеною тдстилкою
2. Мюце iз слщами шдтрелювання деревини
3. Пошкодження грунту глибиною до 5 см вщ розвертання трактора
4. Магютральний волок глибиною до 20-25 см_
1,40я 1,19*
0,83± 0,47±
78,2 66,5 46,4 26,2
-1
ммхв
2
5
7
9
Приштка: *вщносно не зачепленого рубанням насадження, визначеного за даними джерела [10].
Для Передкарпаття враховувати цю гаму стокоформувальних факторiв для видiлення категорiй дшянок на зрубах утруднене й не завжди доцшьне у зв'язку з невеликою мiнливiстю метеорологiчних i грунто-рельефних умов. Тому основним показником виникнення деструктивних процес1в на рiзних пошко-дженнях зрубiв прийнято т. зв. "умовний коефiцiент змiни захисностГ (УКЗЗ), який визначають як сшввщношення iнтенсивностей водопроникностi грунту (Фгр, мм хв-1) та випадання дощiв (/„„., мм хв-1)
УКЗЗ = Фгр./ !оп. (5)
Якщо частка вiд 1х дшення > 1, то шкiдливi явища практично не виникають, як-що < 1, то вони формуються, посилюючись за наближенням УКЗЗ до нуля.
Для дослвджуваних умов змiну водопроникностi грунту пiд впливом ль сосiчних робiт характеризуе рiвняння (4). Що ж стосуеться показниюв опадiв,
то зпдно зi загальноприйнятими метеорологДчними характеристиками дощi Дн-тенсившстю випадання < 0,5 ммхв-1 вiдносять до категорц слабких, 0,5-1,0 - до середшх (звичайних) i > 1 мм хв-1 - до зливових. НайбДльше сприяють стоко-формуванню зливовi дощi. 1х штенсившсть у Карпатському регюш часто сягае 1,1, в окремих випадках - навДть 9 мм хв-1 [2]. Тому для отримання об'ективно-го УКЗЗ величину Фгр. найбiльш доцшьно дiлити на 1,1. У табл. 4 наведено кла-сифiкацiю дДлянок зрубгв на основi стану iх поверхнi, показниюв iнфiльтрацií, коефiцiентiв змши захисностi та ймовiрностi виникнення на них шюдливих процесiв.
Табл. 4. Категори дтянок зрубгв за ймовЬртстю розвитку на них шюдливих
процеав
Характеристика стану д^нки Водопроник-шсть повер-хнi, ммхв-1 Фп УКЗЗ = ^-оп. Яюсш змiни д^нки Имовiрнiсть виникнення поверхневого стоку води та ерозшних явищ
1. Лiсовi насадження рiзного вжу 1,32-2,27 > 1,20 без змiн (контроль) не виникають
2. Мюця зрубiв iз збереженою та знесеною шдстилкою 1,07-1,40 > 0,97 мало-змшеш рiдкiсне виникнення слабкого стоку шд час сильних злив
3. Мюця пошкодження грунту глибиною до 10 см 0,68-1,08 0,62-0,98 слабко-змiненi локальне формування стоку води шд час злив без розвитку ерозil
4. Мюця пошкодження грунту глибиною до 15 см 0,55-0,85 0,50-0,77 середньо-змiненi виникнення посиленого стоку пiд час звичайних i зливових дощ1в; розвиток ерозil мшмальний
4. Мюця пошкодження грунту глибиною понад 15 см < 0,60 < 0,55 значно-змiненi розвиток концентрованого стоку й посилення ерозil пiд час звичайних i зливових дощ1в
На дДлянках зрубгв iз збереженою та знесеною пiдстилкою всмоктування вологи поверхнею бiльше вiд iнтенсивностi дощiв. Виникнення слабкого повер-хневого стоку води - рДдюсне явище, можливе тiльки пiд час сильних злив (> 1,1 мм хв-1). Тому збережешсть ГрунтДв добра. Пiсля вибiркових рубань таю дь лянки займають 95 % площi лiсосiк, а тсля сущльних - 88 %.
Слабкозмшеш мДсця глибиною до 10 см характеризуются локальним формуванням стоку води. Вони майже повшстю притаманнi для вибДркових рубань Д меншою мДрою - сущльним. В обох випадках iх частка у площД лДсосДк становить 4,6 %. ЕрозДя в таких мДсцях не розвиваеться у зв'язку з появою на них рясного надГрунтового вкриття.
Середньо- Д значно змДнен дДлянки, глибиною вДдповДдно до 10 Д 15 см та пересДчними частками площД 4,8 Д 2,4 %, властивД тДльки для зрубДв сущльних рубань. Загроза розвитку на них шюдливих процесДв - реальна, особливо на дД-лянках Дз значними змДнами. На них доцДльно здДйснювати рекультивацшш та фДтомелюративш заходи. БДльш оптимальний варДант - не допускати таких пошкоджень у лкоексплуатащйному процесД.
Висновки. На Грунтозахисш властивостД лДсу вплив рДзних способДв лД-соексплуатацií неоднаковий. Зокрема, шд впливом суцшьних рубань лДсу пош-
кодження шдросту й грунту пересiчно у два рази бшьш^ нiж шсля вибiркових, а об'еми лiсоексплуатацiйноi ерозii вщповвдно зростають майже у п'ять разiв. Пiсля суцшьних рубань чисельнiсть збереженого шдросту, особливо його здо-рових особин, недостатня для природного вщновлення зрубiв, тому доводиться орiентуватися на частковi та суцiльнi лiсовi культури.
Об'еми лкоексплуатацшно! ерозii грунту шсля вибiркових рубань змь нюються у межах 15-60 м3га-1, а шсля суцшьних - 60-265 м3га-1. В обох випад-ках вона найбшьше зростае в разi пошкоджень грунту на площi лiсосiк понад 10 %, !х глибинi бiльше 10 см i довжинi волокiв понад 250 м га-1. У мiру зди-рання пiдстилки i пошкодження грунту його водопроникшсть зменшуеться. У цьому плаш критичними е пошкодження глибиною понад 10 см, на яких шд час дощ1в може формуватися поверхневий спк води i водно-ерозшш явища. З цих позицiй досить небезпечш пошкодження глибиною бiльше 15 см. Як правило, таю явища притаманш для суцшьних зрубiв.
Основними заходами щодо збереження пiдросту i грунту пiд час проведения рубань лку е: ширше використання вибiркових рубань замiсть суцiльних, застосування природоощадних технологiй лiсосiчних робiт, дотримання лгав-ничих вимог щодо збереження шдросту й грунту, зокрема недопущення його пошкоджень глибиною бшьше 10, особливо 15 см, а також довжини трелюваль-них волокiв понад 250 м-га-1.
Лггература
1. Вадюнина А.Ф. Методы исследования физических свойств почв и грунтов / А.Ф. Вадю-нина, З.А. Корчагина. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 399 с.
2. Голуб Е.В. О катастрофических осадках в Украинских Карпатах / Е.В. Голуб // Метеорология и гидрология : сб. науч. тр. - 1971. - № 7. - С. 90-93.
3. Горшенин Н.М. Эрозия горных лесных почв и борьба с ней / Н.М. Горшенин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 128 с.
4. Дворецкий, М.Л. Пособие по вариационной статистике (для лесохозяйственников) / М.Л. Дворецкий. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1971. - 104 с.
5. Науковi основи ведення багатоцшьового люового господарства в Карпатському регюш : зб. рекоменд. УкрНДЫрлю. - 1вано-Франювськ : Вид-во "Екор", 2001. - 248 с.
6. ОлшникВ.С. Пдролопчна роль лiсiв Украшських Карпат : монографiя / В.С. Олшник. -1вано-Франювськ : Вид-во НА1Р, 2013. - 232 с.
7. ОлшникВ.С. Еродовашсть земель в агроландшафтах Передкарпаття / В.С. Олшник, Н.В. Белова // Геополiтика i екогеодинамжа регюшв : наук. журнал. - 2014. - Т. 10, вип. 2. - С. 361-364.
8. Пасулько Й.1. Ерозш - ворог землi / Й.1. Пасулько. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1967. - 108 с.
9. Поляков А.Ф. Влияние главных рубок на почвозащитные свойства буковых лесов / А.Ф. Поляков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 176 с.
10. Ткачук О.М. Особливост водопроникливост грунйв у передпрних i прських люах Карпат / О.М. Ткачук, В.С. Олшник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.5. - С. 52-57.
Надклано до редакщ!' 28.01.2016 р.
ОлийныкВ.С., Ткачук О.М. Изменения почвозащитных свойств лесов Предкарпатья под влиянием выборочных и сплошных рубок
Приведены показатели численности подроста до и после проведения выборочных и сплошных рубок, его повреждений и уничтожения. Охарактеризованы площадь и глубина сдирания почвы при лесосечных работах. Освещены объемы лесоэксплуатационной эрозии почвы в зависимости от степени ее повреждений, особенно в сети трактор-
ных волоков. Проанализированы изменения водопроницаемости почвы под влиянием трелевки древесины. Оценена лесоводственная результативность разных способов рубок. Предложена классификация участков вырубок по вероятности развития на них поверхностного стока воды и эрозионных процессов.
Ключевые слова: подрост, почва, выборочные рубки, сплошные рубки, трелевка древесины, эрозия, водопроницаемость, сток воды.
Olijnyk V.S., Tkachuk O.M. Some Changes in Soil-protective Properties of Pre-Carpathian Forests Influenced by Selective and Continuous Felling
The number of seedlings indicators before and after the selective and continuous felling realization, damage and destruction are shown. The square and the depth of soil stripping at logging operations are characterized. The volumes of forest exploitation caused by soil erosion, depending on the degree of damage, especially in the tractor trail network are highlighted. The changes in the soil permeability under the influence of timber wood are analysed. The sil-vicultural effectiveness of different ways of cutting is reviewed. The classification of the log likelihood areas concerning water runoff and erosion is proposed.
Keywords: undergrowth, soil, selective cutting, solid logs, timber wood, erosion, permeability, water runoff.
УДК 630*[5+64](477.83./86)
ВУГЛЕЦЕВИЙ БАЛАНС ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСОВ ЗАХ1ДН01 УКРА1НИ
О.Г. Часковський1, Ю.С. Миклуш2, Тобiас Кюмерле3, Понтус Олофсон4
Землекористування е важливим фактором у глобальному цим кругооб^у вугле-цю, зокрема внаслщок заростання люом сшьськогосподарських земель. Важливим е оцшювання впливу змш землекористування на обсяги депонування вуглецю в природ-них комплексах та 1х вуглецевий потенщал.
З використанням карт змш площ лгав та сшьськогосподарських земель з 1988 по 2007 рр., як базуються на супутникових зшмках, статистичних даних, моделi облiку вуглецю проаналiзовано обсяги депонування вуглецю залежно вiд змiн у землекористу-ванш у ХХ ст. i змодельовано потенцшне депонування вуглецю до 2100 р. за рiзних сценарilв обсяпв вирубки лiсiв, люовщновлення та люорозведення. Майбутня експания лiсiв буде, швидше за все, зберiгати або нав^ь пiдвищувати регiональний тренд стоку вуглецю до 1,48 ТгС/рш. Це може надати iстотнi можливостi емга! вуглецю для шдус-трiальних районiв i розвитку сiльських регiонiв.
Ключовi слова: лкова рослиннiсть, лiсозаготiвлi, лiсовiдновлення, люорозведен-ня, депонування вуглецю, моделювання.
Вступ. Обсяг Д структура землекористування ввдграе важливу роль у глобальному кругообДгу вуглецю та позначаеться на характерД депонування вуглецю [13, 28, 62]. Збшьшення викидгв вуглецю вДдбуваеться внаслДдок знелДс-нення [10, 15], але часто лДс вДдновлюеться на сшьськогосподарських угДддях, що не використовуються [36, 43]. ВнаслДдок зростання лкгв на нелДсових землях можуть поглинатись велик обсяги вуглецю, ДнодД повертаючи деякД регДони вДд видшення вуглецю до його стоку [19, 21, 60]. Однак вплив сшьськогоспо-
1 доц. О.Г. Часковський, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 ст. викл. Ю.С. Миклуш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 проф. Тоб1ас Кюмерле - Ушверситет 1м. Гумбольдта, м. Берлш;
4 др. Понтус Олофсон - Унгверситет, м. Бостон