Суцільні та часткові вітровали лісу в Горганах (на прикладі дп "Вигодське лісове господарство") Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО

УДК 630*232

СУЦЫЬШ ТА ЧАСТКОВ1 В1ТРОВАЛИ Л1СУ В ГОРГАНАХ (НА ПРИКЛАД1 ДП "ВИГОДСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО") В.С. ОлшниК, А.Ю. Рак2

Охарактеризовано площi i запаси пошкоджено! деревини на дшянках суцiльних i часткових вiтровалiв люу. Проаналiзовано приуроченiсть стихiйного явища до орогра-фiчних умов прсько! мюцевост - висотного розмщення на схилах хребтiв, !х експози-ци та крутизни. Висвiтлено особливостi поширення впровашв у рiзних типах лiсу i на-садженнях i3 рiзною часткою смереки. Наведено данi щодо розподшу пошкоджених ль состанiв за вшом i повнотою. Оцiнено вплив на в^овальшсть лiсу зниження повноти насаджень вибiрковими санiтарними рубками, а також прилеглими до них зрубами i молодняками.

Ключовi слова: вiтровали лiсу, типи лiсу, рельеф, насадження, деревостан, такса-цiйнi показники, зруби, рубання люу.

Актуальнiсть питання. Серед найпоширенiших штдливих стихшних явищ у Карпатах чшьне мiсце належить вiтровалам лiсу. Найчаспше вони ви-никають за BiTpiB силою понад 15 м-с-1 пiсля перезволоження грунтш атмосфер-ними опадами [8]. Найбiльшi катастрофiчнi всовали - у смерекових лiсах реп-ону. Тут, згiдно з даними [6], вони пошкоджують деревини у 10 разш бшьше, нiж на бучинах i у шiсть разiв сильнiше порiвняно i3 мiшаними лками.

На цей час природу в^овалш у Карпатах i 'х еколого-лiсiвничi наслiдки вiдносно добре дослiджено у лiтературi [1-5, 8, 9]. Проте наявш публiкацií зде-бшьшого висвилюють катастрофiчнi прояви стихи i значно слабше 'х перма-нентнiсть iз меншими масштабами. Окрш цього, у дослвдженнях передусiм з'ясовують особливостi утворення суцшьних вiтровальних дiлянок i залишають поза увагою процеси формування часткових вiтровалiв у насадженнях. Особливо це стосуеться кiлькiсноí оцiнки перманентносп суцшьних i часткових в^о-валiв, !'х залежностi вiд орографiчних умов прсько! територií, лiсiвничо-такса-цiйних характеристик насаджень i господарсько! дiяльностi. З'ясування цих пи-тань досить актуальне для гiрського масиву Горган, який характеризуеться найскладнiшими для Карпат рельефно-клшатичними i лiсорослинними умова-ми iз розвиненим комплексом стихiйних процесiв - паводюв, селiв, осипiв, вгг-ровалiв, снiгових лавин та iнших, тому лки цього району мають виняткове за-хисне значення.

Мета дослщження - з'ясування особливостей утворення й поширення су-цшьних i часткових вiтровалiв у Горганах iз врахуванням мiсцевих природно-лiсiвничих особливостей територií та лкогосподарських ситуацiй.

1проф. В.С. Олшник, д-р с.-г. наук - Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ;

2acnip. А.Ю. Рак - Прикарпатський НУ 1м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ

Враховуючи попередшй досвiд вивчення природи вiтровалiв лку у Карпатах [3, 4, 9], для горганських умов аналiзували чинники i характеристики, що об'еднаш у чотири групи:

1) рельeфно-орографiчнi умови осередкiв вiтровальностi - гшсометричш висо-ти, експозицiя i крутизна схилiв;

2) лiсiвничо-таксацiйнi характеристики лкосташв - типи лiсу, частку смереки у насадженнях, 1х вiк i повноту;

3) особливостi повалiв лку - суцшьного i часткового, 1х площi i запаси пошко-джено1 на них деревини;

4) господарсьы ситуацп, що здатнi шдсилювати стихiю - зниження повноти на-саджень санiтарними рубаннями, наявнiсть i прилягання до вiтровальних осе-редыв лiсових дiлянок, як1 не ввдкрають вггрозахисно'! ролi - зрубiв i молод-няк1в I класу вшу.

Об'екти i методика дослiдження. Природу перманентних вiтровалiв лiсу вивчали у типових для Горган лiсорослинних умовах ДП "Вигодське лiсове гос-подарство". Висотний диапазон дослiджень 600-1300 м н.р.м., iз найбiльш по-ширеними тут смереково-ялицевими субучинами (11 % лкфонду шд-приемства), буково-смерековими суяличниками (16 %), буково-ялицевими сус-меречинами (43 %) та чистими сусмеречинами (10 %) вологих гiгротопiв.

Кшьккна оцiнка цього явища грунтувалася на матерiалах вiдведення в^о-вальних дшянок у суцiльнi й вибiрковi саштарш рубання, у яких брав участь один iз авторш цiеí публшацп. Пiд час аналiзу даних iз лiсотаксацiйних описiв запозичували природно-лiсiвничi особливосп дшянок (експозищя, крутизна i висота схилш, тип лiсу, склад, вш i повнота деревостанiв). У польових умовах загальнопоширеними методами визначено площу i запас пошкоджено!' на шй деревини, оцiнено лiсiвничо-господарську ситуацiю на в^овальних i прилег-лих до них далянках. До аналiзу було зад1яно 96 вiтровальних дшянок 20142015 рр., iз яких 68 - iз суцшьним повалом i 28 - iз частковим проявом стихи.

Результати дослщження та к обговорення. Аналiз особливостей форму -вання та поширення вiтровалiв розпочнемо iз орографiчних умов 1х виникнен-ня. У табл. 1 наведено даш щодо íх висотного розмiщення на прських схилах рiзноí експозицií i крутизни.

У дослiджуваних умовах перманентнкть вiтровалiв лiсу добре виражена на гшсометричних рiвнях 700-1300 м н.р.м. i загалом збiгаеться iз показниками поширення масштабного прояву стихií у Карпатах [4, 8, 9]. Найбшьша площа вiтровалiв (72 %) приурочена до висот 700-1000 м н.р.м., яю домшують у рельефi. Що ж стосуеться видiв повалу, то суцшьш його дiлянки набувають поширення з висоти 800 м, зввдки починаеться панування смерiчникiв, а часткове повалення дерев властиве для нижшх гiпсометричних рiвнiв (до 1000 м н.р.м.) iз мiшаними насадженнями.

Перманентна природа вiтровалiв властива для рiзних експозицiй на вiдмiну ввд катастрофiчноí стихи, яка здебшьшого виражена на в^оударних захщних i швшчних експозиидях [4, 8]. Це, очевидно, спричинено тим, що сильнi вири швидкктю 15-20 м- с-1, i з якими пов'язана бiльшiсть в^овалш, значно змшюють-ся рельефом, викликаючи хаотичнiсть цього явища в горах. На противагу цьому

мезострумiннi штормовi вiтри силою 25-40 м-с-1 менше залежать вiд орографií i спричиняють найбiльшi повали лiсу на перпендикулярних до 1х напряму схилах, тобто вщкритим для панiвних у регюш пiвнiчно-захiдним повiIряним течiям.

Табл. 1. Приурочешсть вiтровалiв до орографiчних умов мiсцевостi

Характеристика Уи в1тровали Сущльний повал Частковий повал

СХИЛ1В 1 IX к1льк1сть осе- площа, юльюсть осе- площа, юльюсть осе- пло-

градац1я редк1в, шт. га редк1в, шт. га редюв, шт. ща, га

1. Висотне розмщення в1тровал1в м н.р.м

601-700 6 8,2 3 2,4 3 5,8

701-800 7 19,3 3 2,1 4 17,2

801-900 33 43,9 23 20,6 10 23,3

901-1000 25 45,8 15 16,1 10 29,7

1001-1100 11 11,3 10 9,4 1 1,9

1101-1200 9 11 9 11 - -

120 -1300 5 11,7 5 11,7 - -

2. Приурочешсть вировал1в до експозицп схил1в

ПнЗх 11 12,4 8 7,5 3 4,9

Пн 9 11 7 6,3 2 4,7

ПнСх 21 22,6 18 15,9 3 6,7

Сх 3 5,5 3 5,5 12 -

ПдСх 13 28,2 7 7,6 - 41,1

Пд 14 30,4 5 3,3 3 6,6

ПдЗх 22 38,9 18 26,7 4 12,2

Зх 3 2,2 2 0,5 1 1,7

3. Крутизна схил1в на вировальних д1лянках

Полоп схили (до 10°) 9 15,7 5 6,1 4 9,6

Спадист1 схили (11-20°) 65 107,5 44 49,1 21 58,4

Стр1мю схили (21-30° (35°)) 21 27,1 18 17,2 3 9,9

Дуже стр1мю (б1льше 30° (35°)) 1 0,9 1 0,9 - -

Майже 71 % плошд вiтровалiв приурочено до спадистих схилiв (11-20°), якi в Карпатах займають близько 50 % територií. Бшьшою мiрою це властиво для часткового повалу дерев. Що ж стосуеться суцiльних вiтровалiв, то дiапазон íх поширення на схилах рiзноí крутизни дещо ширший.

Вiдомо, що на в^овальшсть лiсу впливають таксацiйнi показники наса-джень - склад, вж, i повнота. Зокрема, у смерекових лiсах Карпат найменш стiйкi до штормових вiтрiв насадження 60-80-рiчного вжу iз повнотою 0,7-0,8 [4]. Що ж стосуеться залежносп рiзних видш вiтровальностi (суцiльноí та час-тково!) вiд таксацiйних особливостей деревостанiв, то у лiтературi вона не знайшла належного висвiтлення. Також недостатньо з'ясоваш показники гранично допустимо!' частки смереки у складi мiшаних лкосташв, якi б не призво-дили до зниження 1х стiйкостi. З метою заповнення цих прогалин у табл. 2 наведено характеристики вггровалш залежно вiд лiсiвничо-таксацiйних показниюв насаджень, що зазнали стихií.

Табл. 2. Лiсiвничо-таксацiйнi характеристики вШровальних (Планок

Характеристика i 1х градацiя Уи вировали Сущльний повал Частковий повал

кiлькiсть осередкiв, шт. площа, га юльюсть осередюв, шт. площа, га юльюсть осередюв, шт. площа, га

1. Розподiл вiтровалiв за типами люу

С3-См 6 9,1 4 4,4 2 4,7

С3-бк яц См 78 117 56 60,2 22 56,8

Д3-бк яц См 6 7,4 5 3,2 1 4,2

С3-яц См 2 4,6 2 4,6 - -

С3-бк см Яц 4 13,1 1 0,9 3 12,2

Разом 96 151,2 68 73,3 28 77,9

2. Частка смереки у складi пошкоджених насаджень

10См 75 114 57 64,6 18 49,4

9 См 10 13,8 6 6,3 4 7,5

8 См 3 8,8 - - 3 8,8

7 См 3 4 2 0,6 1 3,4

5 См 3 9,5 1 0,7 2 8,8

4 См i менше 2 1,1 2 1,1 - -

Разом 96 151,2 68 73,3 28 77,9

3. Розподш пошкоджених деревостанiв за вшом, роки

41-50 9 12,1 6 3,2 3 8,9

51-60 31 50,3 20 22,1 11 28,2

61-70 15 34,1 6 5,8 9 28,3

71-80 9 16,4 7 10,4 2 6

81-90 11 21 10 16,9 1 4,1

91-100 5 4,5 3 2,1 2 2,4

100-150 16 12,8 16 12,8 - -

Разом 96 151,2 68 73,3 28 77,9

4. Розподш пошкоджених насаджень за повнотою

0,3-0,4 10 6,1 9 5,8 1 0,3

0,5-0,6 32 39,2 27 29,2 5 10,0

0,7-0,8 44 92 24 31 20 61

0,9-1,0 10 13,9 8 7,3 2 6,6

Разом 96 151,2 68 73,3 28 77,9

Найперше, що випливае iз наведених у табл. 2 даних, - чика приуроче-нiсть сущльних i часткових повалiв лiсу (вiдповiдно 82 i 73 %) до домiнантноí на лкових землях пiдприемства "Вигодське ЛГ" - волого1 буково-ялицево1 сус-меречини, площа яко1 у лiсфондi сягае 43 % i розмiщенням у висотному дiапа-зонi 700-1350 м н.р.м. Частковi вiIровали також виникають у вологих буково-смерекових суяличниках, площа яких сягае 16,1 % i сконцентрована на висотах 590-720 м н.р.м.

Сущльш вiтровали найбшьш вражають насадження iз часткою смереки 910 одиниць. На них припадае 97 % площi такого повалу лку. У разi зниження частки ще1 породи менше 8 одиниць цей процес стае спорадичним. Частковi вiтровали також найбшьше виникають у чистих смерiчниках (63 % за площею). Водночас вони притаманш й насадженням iз меншою часткою смереки - до

5 одиниць у складi. Отже, формування мДшаних насаджень за участю у !х скла-дд, залежно вiд лiсотипологiчних умов, 2-5 одиниць твердолистяних порДд -важливий резерв пiдвищення вДтростшкостД лiсу.

Найбiльше потерпають вiд стихи 50-90-рДчш деревостани. У них виникае 63 % осередкДв i 75 % площД суцiльних вiтровалiв. Частковий повал лку зде-бДльшого властивий для 50-70-рiчних насаджень, де наведеш показники вДдпо-вiдно становлять 71 i 73 %. Значна вДтровальнкть у вiцi близько 60 рокДв зумов-лена тим, що центр ваги дерева сягае найвищо! у стовбурi точки, через що на-вантаження на кореневу систему тд дiею вiтру сягае максимуму [4].

ВДд вiтровалiв найбiльше зазнають пошкоджень деревостани повнотою 0,50,8 (сущльний повал) i 0,7-0,8 (частковий прояв стихи). У низько- i високопов-нотних деревостанах цд явища виражеш слабко. Така закономiрнiсть, очевидно, пов'язана з тим, що середньоповнотш насадження для регiону е домшантними, а тому й найбДльш вражаються атмосферною стихiею.

До не дослДджуваних у лiтературi питань вiтровальностi лку вДдносять характеристики !х осередкДв - розмДри дДлянок й об'еми пошкоджено! на них дере-вини. У табл. 3 наведено таю показники для перманентного сущльного й час-ткового повалiв на територц аналiзованого лДсгоспу. Вони свiдчать, що ид явища зазвичай невелик! за площею. 1х максимальнi осередки змДнюються у межах 4-6 га. Загалом вони у 5-10 разiв меншi вДд аналогiчних показникiв шсля прохо-дження катастрофiчних вiтровалiв, ят сягають 18-40 га [8, 9].

Табл. 3. Площ'1 i об'еми сущльного i часткового повалу деревини

Характеристика Види вiтровалiв Вщношення показниюв часткових вiтровалiв до суцшьних

суцiльнi частковi

Кiлькiсть вировальних дiлянок, шт.

Всього зокрема площею: 1 га i менше 1,1-3 га >3 га 68 28 41 %

45 4 ~ 9 %

20 11 55 %

3 13 у 4,3 раза бшьше

Плошд вировальних дiлянок, га

Всього зокрема: середня максимальна мiнiмальна 73,3 77,9 106 %

1,1 2,8 у 2,5 раза бшьше

4,2 5,7 у 2,4 раза бшьше

0,1 0,3 у 3,0 раза бшьше

Об'ем повалено!' деревини

Всього, тис. м3 з -1 зокрема: середня, мз-га максимальна, мз-га-1 мiнiмальна, мз- га-1 26,1 3,1 11,8 %

400 29 7,3 %

741 142 19 %

75 7,4 ~ 10 %

Спостережено ктотну рДзницю у площД дДлянок рДзного виду вДтровальнос-тД. Як правило, осередки сущльного повалу у 66 % випадкДв характеризуются малою площею - 1 га Д менше Д середшми показниками 1,1 га. РозмДри дДлянок часткових вДтровалДв бДльшД - 86 % !х мають площу понад 1,1 га, а пересДчнД показники становлять 2,8 га.

Незважаючи на те, що осередки iз частковими вiтровалами за площею у 2,5 раза бшьш, нiж iз суцшьними, об'ем повалено!' деревини у першому випад-ку майже у 14 разiв менший пор1вняно iз другим. Практично обсяг часткових вiтровалiв за запасом 30 м3-га-1) у 2-3 рази менший ввд природного вдааду у насадженнях, який для вологих буково-ялицевих сусмеречин у вщ 50-90 рокiв змiнюeться вщ 93 до 57 м3-га-1 [7]. I тшьки в окремих випадках обсяг частково-го повалу може у два рази перевищувати природний вiдпад, сягаючи показника 140 м3-га-1. Що стосуеться суцшьних повалiв деревини, то 11 обсяги залежать вiд наявних запасiв напередодш стихи i змiнюються у межах 75-740 м3-га-1 за се-реднiх показникiв 490 м3-га-1.

Табл. 4. ВШровали в умовах рiзних лiсiвничо-господарських ситуацш

№ з/п Люницгво; квартал; видiл Висота н.р.м., м Вш дере-востану, роки Повнота деревоста-ну Площа вировалу, га Об'ем повалено! деревини, м3

на всш д^нщ на 1 га

I. Д^нки iз попереднiми частковими вировалами i санiтарними рубаннями

а) суцшьш вгг ровали

1 Бисгрiвське; 31; 9 650 80 0,40 2,4 523 218

2 Сологвинське; 27; 6 800 95 0,54 1,3 492 378

3 Вишювське; 19; 48 900 78 0,60 0,9 390 433

4 Бескидське; 4; 20 900 73 0,44 1,1 222 202

б) частковi вiт ровали

5 Вишювське; 5; 44 850 50 0,70 5,7 390 68

6 Вишювське; 13; 10 875 71 0,60 6,4 430 67

7 Вишювське; 16; 17 925 64 0,60 4,8 340 71

II. Дшянки прилеглi до зрубiв i молодняюв I класу вшу

а) суцшьш вгг ровали

8 Сологвинське; 27; 6 725 78 0,75 1,1 651 591

9 Бескидське; 10; 5 950 65 0,79 1,4 600 428

10 Вишювське; 30; 34 1150 145 0,68 1,0 351 351

11 Сологвинське; 25; 19 1170 81 0,80 0,4 210 525

б) частковi вгг ровали

12 Сологвинське; 28; 11 750 66 0,70 4,2 328 78

13 Сологвинське; 28; 20 800 63 1,0 7,3 403 64

14 Сологвинське; 36; 6 825 66 0,75 10,4 885 85

15 Свiчiвське; 29; 10 1350 83 0,60 3,9 468 120

Нерациональна господарська д1яльнкть, особливо приурочешсть лiсосiк головного рубання до вiтроударних схилiв, надшрш санiтарнi рубання та роз-членування лiсових масив1в мережею дорiг, трас ЛЕП i трубопроводiв, як правило, шдсилюють вiтровальнiсть лiсу [3, 4]. Проте у кшьккному ввдношенш цi процеси з'ясованi слабко. Показники поширення суцшьних i часткових вирова-л1в у названому лiсгоспi (табл. 4) свщчать, що залежно ввд лк1вничо-госпо-дарських ситуацiй вони найбшьше вираженi на двох категор1ях дшянок:

1) у насадженнях iз попередшми частковими вiтровалами i санiтарними рубан-нями. Зниження 1х повноти менше 0,6 спричиняе у наступному суцшьш вгг-

ровали, а до 0,6-0,7 - частковий повал. П^вняно iз середнiми показниками пошкодження деревини вiтровалами (див. табл. 3), у першому випадку 1х об'еми на 25 % меншi, а в другому - у 2,4 раза бшьшц 2) у лкостанах середньо1 i навiть високо'1 повноти за умови, що до них приляга-ють зруби i молодняки I класу вiку, як1 не вдаграють вггрозахисно!' ролi. Су-цшьш вiтровали у таких ситуацiях можуть вражати насадження повнотою

0.7.0,8 досить широкого вшового дiапазону - 65-145 роыв, а частковi - завда-ють шкоди деревостанам за повноти 0,6-1,0. У цих випадках об'еми суцтьно-повалено1 деревини в 1,2 раза бiльшi за середньостатистичнi, а часткового повалу ввдповщно зростають у три рази.

Висновки. В^овальш процеси добре вираженi на гшсометричних рiвнях 700-1300 м н.р.м. При цьому суцiльний повал лiсу найбшьше поширений на ви-сотах понад 800 м, а частковий - нижче ршня 1000 м. У першому випадку стихи значно шддаються насадження iз часткою смереки 9-10 одиниць, у другому -лкостани iз ширшим дiапазоном 1Т вмкту (5-10 одиниць). Суцiльнi вiтровали найбшьше приурочеш до 50-90-рiчних деревостанiв повнотою 0,5-0,8, а частко-вi вiдповiдно до 50-70-рiчних насаджень iз повнотою 0,7-0,8. € ктотна рiзниця у плошд вiтровальних дшянок: 11 середш показники для суцшьного повалу ста-новлять 1,1 га, а для часткового - 2,8 га. Проте запас пошкоджено!' деревини (м3-га-1) у другому випадку пересчно у 14 разш менший, нiж у першому i не пе-ревишуе природний вiдпад.

Вiтровальнi ситуацií можуть шдсилюватися невдалою лiсогосподарською дiяльнiстю. У цьому аспекта попередньо проведенi вибiрковi санiтарнi рубання iз зниженням повноти до 0,6-0,7 можуть у наступному сприяти утворенню часткового повалу лку, а менше 0,6 - суцшьного. На вiтроударних схилах небез-печнi ситуацп можуть виникати навиь у високоповнотних деревостанах, що ме-жують iз зрубами й молодняками невисоко!' в^озахисно!' ролi.

Для запобкання вiтровалам лiсу, особливо суцшьним, потрiбно дотримува-тись кшькох класичних лкогосподарських заходш:

• у складi нижньопрних мiшаних буково-ялицево-смерекових лiсостанiв частка смереки не повинна перевищувати 5 одиниць, а в смерiчниках вищих гшсометричних рiвнiв - 8-9;

• тд час рубань, пов'язаних iз ведениям лiсового господарства, не варто знижува-ти повноту менше 0,6-0,7;

• на вироударних схилах навколо насаджень вшом понад 50 роюв потрiбно уни-кати концентрацн дiлянок з молодняками та зрубами.

Лггература

1. Блистав В.1. Вировали 1 сшголами у грабових бучинах Закарпаття / В.1. Блистав, В.С. Олшник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.5. - С. 19-24.

2. Калшш М.1. Вггровали в прських 1 передпрських регюнах Укралнських Карпат / М.1. Калшш, 1.Ф. Калуцький, А.П. 1ванюк. - Льв1в : Вид-во "Манускрипт", 1997. - 208 с.

3. Калуцький 1.Ф. В1тровали на швшчно-схщному макросхшп в Укралнських Карпатах / 1.Ф. Калуцький. - Льв1в : Вид-во "Манускрипт", 1998. - 204 с.

4. Юселевський-Бабшш Р.Г. Природа в1тровал1в у Карпатах / Р.Г. Юселевський-Бабшш, В.М. Дьяков // Природы умови та природы ресурси Укралнських Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - С. 48-58.

5. Лавний В.В. Лвдвничо-еколопчш засади вщновлення коршних деревостанiв на вггровальних дшянках Украшських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Жсознавство i лiсiвництво" / В.В. Лавний. - Л^в, 2015. - 36 с.

6. Перехрест С.М. Шюда^ стнхшы явища в Украшських Карпатах та засоби боротьби з ними / С.М. Перехрест, С.Г. Кочубей, О.М. Печковська. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 200 с.

7. Поабник карпатського л1ивника / вщп. за вип. П.1. Молотков. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1980. - 336 с.

8. Прох Л.З. Ветровалы леса и штормовые ветры в Украинских Карпатах / Л.З. Прох // Метеорология. Обзор. - Обнинск : Изд-во ВНИГМИ-МЦД, 1976. - 80 с.

9. Рибш М.М. Вггровали в Буковинських Карпатах, !х наслщки i способи боротьби з ними / М.М. Рибш, А.Й. Швиденко // Природы умови та природы ресурси Украшських Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - С. 67-74.

Надтшла до редакцп 19.09.2016р.

Олийнык В.С., Рак А.Ю. Сплошные и частичные ветровалы леса в Горганах (на примере ГП "Выгодское ЛХ")

Охарактеризованы площади и запасы поврежденной древесины на участках сплошных и частичных ветровалов леса. Проанализирована приуроченность стихийного явления к орографическим условиям горной местности - высотного размещения на склонах хребтов, их экспозиции и крутизны. Освещены особенности распространения ветровалов в различных типах леса и насаждениях с разной частицей ели. Приведены данные о распределении поврежденных древостоев по возрасту и полноте. Дана оценка воздействия на ветровальность леса снижения полноты насаждений выборочными санитарными рубками, а также прилегающими к ним вырубкам и молоднякам.

Ключевые слова: ветровалы леса, типы леса, рельеф, насаждения, древостой, таксационные показатели, вырубки, рубки леса.

Oliinyk V.S., Rak A. Yu. Overall and Partial Windfalls of the Forest in Gorgany (Based on the Materials of SE "Vyhodske Lisove Hospodarstvo")

The areas and the stocks of the damaged wood in the regions of partial and overall forest windfalls have been characterized. The restriction of the natural phenomena to the orographic conditions of the mountainous locality - high-rise placement on the slopes of ridges, their exposure and steepness has been analyzed. The peculiarities of spreading the windfalls in different types of forest and plantations with different part of fir have been shown. The data on the damaged forest distribution according to the age and completeness are presented in the article. The influence of the plantation completeness reduction by selective sanitary felling and adjacent areas of young woods and logs is defined.

Keywords: forest windfalls, forest types, topography, plantations, stands, taxation indexes, logs, forest felling.

УДК 630*[228+23]

ВПЛИВ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОД1В НА ПЕРЕРОЗПОД1Л ОРГА-Н1ЧНО1 РЕЧОВИНИ ТА Х1М1ЧНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ГРУНТУ В ДУБОВИХ

Л1САХ ЗАКАРПАТТЯ В.О. Агш1, С.Л. Котй2,1.В. ФЪик3, Л.1. Котй4

Проаналiзовано особливост ведення люового господарства та поширення дуба зви-чайного в умовах Закарпаття. Визначено основы фактори, що зумовили формування домшуючих тиыв Грунту в умовах равнинного та передгрського рельефу дослщжува-ного регюну. Дослщжено вплив люогосподарських заходiв зi сприяння природному по-новленню дуба звичайного на перерозподш оргашчних речовин та хiмiчних елеменйв уздовж профшю Грунту. Встановлено, що внаслщок розрщження грабово-дубового де-

1 здобувач В.О. Агш - НЛТУ Украши, м. Львгв;

2 доц. С. Л. Копш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;

3 здобувач 1.В. Фiзик, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;

4 проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в