CC BY
24
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8308 http://nvlvet.com.ua/
UDC 615: 636.8: 591.2
Changes in hematological and biochemical parameters of cats blood at a pyometra before and after treatment
DO. Vusyk
Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
Article info
Received 05.01.2018 Received in revised form 21.02.2018 Accepted 26.02.2018
Sumy National Agrarian University, Herasym Kondratiev Str.,160, Sumy, 40021, Ukraine. Tel.:+38-050-307-63-03 E-mail: dariavusyk@gmail. com
Vusyk, D.O. (2018). Changes in hematological and biochemical parameters of cats blood at a pyometra before and after treatment. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 40-43. doi: 10.15421/nvlvet8308
One of the first places among obstetric and gynecological diseases is occupied by an endometritis and a pyometra. Clinical and biochemical blood tests are widely used to diagnose and control the treatment. In cats, diagnosis of pyometra is more often based on clinical features because laboratory diagnostic methods are not well-founded. The research was carried out at the Department of Surgery of the Sumy National Agrarian University and in the center of veterinary medicine «Health» Sumy. The paper presents the author's own research on determining the morphological composition of blood and biochemical indices in healthy animals and cats by the pyometra. The studies were conducted before and after the therapy. Diagnosis was determined by general-clinical methods, the results of which were confirmed by laboratory and special research methods. For the conservative treatment of cats by the pyometrs, a combination of medications alizin 10 mg/kg and galapan 0.001-0.002 mg/kg in combination with cobactan were used. During the morphological examination of the blood, the following parameters were determined: the number of red blood cells, hemoglobin concentration, the number of leukocytes, lymphocytes, the rate of erythrocyte sedimentation (ESR), leukogram. Biochemical blood tests were carried out photometrically on a biochemical analyzer-semi-automatic StatFax 1804. Total protein, urea, creatinine, ALT, AST, diastase, iodine test, glucose were determined according to the generally accepted method. The article describes changes in the morphological composition of blood in different periods of manifestations of the pyometry. It was established that raising the level of leukocytes is unessential feature of the pyometra, but on the contrary, in the development of the pathological process, the level of leukocytes decreases. Expression of leukocytosis (21.6± 1.12 M/uL) was observed only at the first days of the pyometra's manifestation. Analysis of the data of our study Analysis of our research data showed that in cats with pyometra, unlike healthy females, there is an increase of urea, creatinine, ALT and AST, diastase. Iodine test is positive and there is a phenomenon of hyperglycemia. Conservative treatment of animals with pyometra helped to reduce leukocytosis, ESR, normalize the number of banded neutrophils, segmental neutrophils, monocytes and lymphocytes. After conservative treatment of cats by the pyometra, creatinine, urea, ALT, AST, diastase and glucose were gradually normalized.
Key words: cats, blood, pyometra, leukocytes, biochemical parameters, conservative treatment.
Змши гематолопчних та бiохiмiчних показникчв кров1 кчшок за шометри до i шсля лжування
ДО. Вусик
Сумський нацюнальний аграрний ун1верситет, м. Суми, Украгна
Серед акушерських та гтеколоачних захворювань одт з перших мкць займають ендометрит та тометра. Для постановки дiагнозу i в якостi контролю л^вання широко використовують клШчний i бюхтачний аналiзи кровi. У кшок дiагностика томет-ри частше базуеться на клiнiчних ознаках тому, що лабораторт методи дiагностики не достатньо обтрунтоват. До^дження проводились на кафедрi хiрургil Сумського нащонального аграрного утверситету та в центрi ветеринарног медицини «Хелс» м^та Суми. Уроботi викладен матерiали власних до^джень авторiв щодо визначення морфологiчного складу кровi та бюхмч-них показнимв у здорових тварин та кшок за тометри. До^дження проводили до i тсля проведення тератг. Визначали дiагноз
загально^шчними методами результаты яких тдтверджували лабораторними та спещальними методами до^джень. Для консервативного лщвання кшок за тометри використовували комбтащю препаратiв mi3m 10 мг/кг та галапан 0,001-0,002 мг/кг в поеднанш з кобактаном. Шд час морфолог1чного до^дження кровi визначали таю показники: ктьюсть еритроцитiв, концент-рацю гемоглобту, ктьтсть лейкоцитiв, лiмфоцитiв, швидмсть оЫдання еритроцитiв (ШОЕ), лейкограму. Бiохiмiчнi до^джен-ня кровi проводили фотометричним способом на бiохiмiчному аналiзаторi-напiвавтоматi StatFax 1804. Загальний бток, сечовину, креатинт, АЛТ, АСТ, дiасmазу, йодну пробу, глюкозу визначали за загальноприйнятою методикою. У статтi описан змти мор-фологiчного складу кровi в рiзнi перюди прояву тометри. Встановлено, що тдвищення рiвня лейкоциmiв не е обов 'язковою ознакою при тометри а навпаки, при розвитку паmологiчного процесу рiвень лейкоциmiв знижуеться. Виражений лейкоцитоз (21,6 ± 1,12 Г/л) спостеркався лише в першi доби прояву тометри. Аналiз даних проведеного нами до^дження показало, що у кшок за тометри, на вiдмiну вiд здорових самок, вiдбуваеmься збтьшення показниюв сечовини, креатинту, АЛТ i АСТ, дiасmази. Йодна проба позитивна i спостеркаеться явище гтерглжеми. Консервативне л^вання тварин за тометри сприяло зниженню лейкоцитозу, ШОЕ, нормалiзацii кiлькосmi паличкоядерних, сегментоядерних нейтрофШв, моноциmiв та лiмфоциmiв. Шсля терапп кшок за тометри показники креатинту, сечовини, АЛТ, АСТ, дiасmази та глюкози поступово нормалгзувались.
Ключовi слова: юшки, кров, тометра, лейкоцити, бiохiмiчнi показники, консервативне л^вання.
Вступ
Пюметра - хротчне запалення матки, що хара-ктеризуеться тривалим переб1гом захворювання, залозисто-шстозним переродженням ендометрш та накопиченням гншного ексудату в порожнин матки (Agudelo, 2005; Stancic et al., 2008; Raymond and Esper, 2017). Для постановки д1агнозу та контролю л1кування шшок за тометри широко використову-ють клшчний i бюх1м1чний анал1зи кров1 (Mordasheva, 2001; Agudelo, 2005). Бшьшктъ досль джень кровi хворих на тометру тварин були проведет на собаках, i лише в дешлькох працях автори подають результати морфолопчних i бiохiмiчних дослвджень кровi у шшок за тометри (Alvarenga et al., 1995; Agudelo, 2005). В дослвджених лператур-них джерелах щодо змш гематолопчних та бiохiмi-чних показниках за тометри у шшок е суперечливi дат та висновки.
Мета дослгдження - дослвдити змши гематолопчних i бiохiмiчних показнишв у шшок за тометри до i тсля проведения консервативно! терапи. Для досягнення мети необхщно було дослвдити морфо-логiчний склад кровi у кiшок в рiзнi термши пере-бiгу пiометри та тсля лшувания. Також дослiдити вмiст загального бiлка, сечовини, креатинiну, АлАт, АсАт дiастази та глюкози у шшок за тометри до i тсля лшування.
MaTepia™ i методи дослщжень
Робота виконувалася протягом 2008-2014 рошв на кафедрi хiрургi! Сумського нацiонального аграрного унiверситету та в цен^ ветеринарно! меди-цини «Хелс» мiста Суми.
Пiсля постановки дiагнозу пiометра к1шки були роздшеш на три групи залежно вщ термiну прояву патологи, а четверта група була контрольною. У контрольну групу увiйшли самки, при клшчному дослiдженнi яких не було виявлено ввдхилень вiд фiзiологiчних критерпв здоров'я.
В першш групi були шшки, у яких патологiя проявлялась лише 1-3 доби. До друго! групи увш-шли самки з термшом прояву пiометри 4-6 доби, а до третьо! групи включенi тварини з тривалим пе-ребiгом тометри 7-14 дiб.
Для консервативного л^вания к1шок за шоме-три використовували комбшацш препаратiв алiзiн
10 мг/кг та галапан 0,001-0,002 мг/кг в поеднант з ко-бактаном.
Кров ввдбирали з пвдшшрно! вени передшлччя або з пвдшшрно! вени сафени. Попередньо вистригали шерсть та проводили дезшфекцш шк1ри.
Для клiнiчного аиалiзу кров стабшзували антикоагулянтом K2 EDTA, а для отримання сироватки кровi активатором згортання CLOT ACTIVATOR. Кшьшсть ерит-роцитiв i лейкоципв у кровi визначалась стандартним методом iз застосуванням камери Горяева. ШОЕ визначали за методом Панченкова. Щдрахунок кiлькостi лейко-цитiв проводився за загальноприйнятою методикою мш-роскотюванням з iмерсiею забарвлених мазк1в кровг З метою розчинення для еритроципв застосовували 3% розчин натрiю хлориду, для лейкоципв - 5% розчин оц-тово! кислоти. Фарбування мазшв проводили методом Романовського (Kozinеc and Makarov, 1997). Концентра-цш гемоглобту в кровi к1шок визначали безтатдним гемiхромним (HbChr) методом з лаурил-сульфатом на-трш iз застосуванням наборiв реакгивiв DAC-SpectroMed (виробництва Молдова).
Бiохiмiчнi дослвджения кровi здiйснювалися фотометричним способом на бiохiмiчному аналiзаторi-натвавтомап StatFax 1804+ (виробництва США) з ви-користанням наборiв бiохiмiчних реактивiв Randox (виробництва Великобритаиiя) та DAC-SpectroMed (виробництва Молдова). Загальний бшок визначали бiуретовим методом, сечовину - шнетичним уреазним методом. Вмют креатинiну визначали за модифiкованою методикою Яффе шнетично без депроте!тзацп, загального бiлiрубiну - дiазо-методом з сульфоншьною кислотою. Активнiсть алаиiнамiнотрансферази i аспартатамшотра-нсферази вивчали кiнетичним методом, запропонованим IFCC (International Federation of Clinical Chemistry and Laboratory Medicine), дiастази - шнетичним методом з бензшден-блокованим р-ттрофетл-мальтогептозвдом, глюкозу - ферментативним глюкозоксидазним методом (Mordasheva, 2001).
Результати та ix обговорення
Рiвень гемоглоб^ у тварин першо! групи менший на 13,5% ввдносно вмiсту у тварин друго! групи та на 7% (Р < 0,05) менший, шж у тварин третьо! групи. Рiвень еритроципв у шшок в пер1Ш доби прояву патологи був вiрогiдно бшьшим на 31,9% (Р < 0,05) порiвняно з тва-ринами друго! групи та меншим на 15,1%, тж у тварин на 7-14 доби прояву тометри.
В пeршi дoби прoявy пioмeтри y кiшoк рiвeнь лeйкoцитiв 6ув вiрoгiднo вищий y 2,1 раза (P < 0,001) шж у тварин в другш грyпi та у 3,9 раза вищий (P < 0,001) пoрiвнянo з тваринами трeтьoï гру-пи.
Kiлькicть пaличкoядeрниx нeйтрoфiлiв у тварин в пeршi дoби прoявy xвoрoби була бiльшoю в
1.7 раза пoрiвнянo з ïxньoю кiлькicтю у тварин на 4-6 дoби xвoрoби та 1,3 раза вищe, тж кiлыKcть пaличкoядeрниx нeйтрoфiлiв у кiшoк на 7-14 дoби прoявy пioмeтри. Тaкoж cпocтeрiгaли шяву знaчнoï кiлькocтi ceгмeнтoядeрниx нeйтрoфiлiв. Piвeнь мoнoцитiв у caмoк в шр1ш дoби прoявy пioмeтри був вiрoгiднo бiльшим у 5,6 раза (P < 0,05) вiднocнo ïx рiвня у caмoк на 4-6 дoбy прoявy пaтoлoгiï та в
2.8 раза пoрiвнянo з кiшкaми на 7-14 дoбy прoявy
xвoрoби. Вмют бaзoфiлiв в груш киюк в шршш дoби прoявy був вiрoгiднo мeншим у 6 рaзiв (P < 0,05) пoрiв-нянo з грушю тварин на 4-6 дoбy прoявy та мeншим в 4 рази вiднocнo вмicтy в груш caмoк на 7-14 дoбy прoявy пioмeтри. У кiшoк пeршoï групи вмicт eoзинoфiлiв був в мeжax нoрми та пoрiвнянo з тваринами друго1' та трeтьoï груп був нeвiрoгiднo мeнший (2,6 ± 0,84) в 1,6 рази та 1,3 рази вiдпoвiднo.
Вмют лiмфoцитiв у кiшoк пeршoï групи був дocтoвi-рнo мeншим мaйжe в 2 рази (P < 0,001) пoрiвнянo з тваринами друго1' групи та в 1,6 раза (P < 0,001) мeнший пoрiвнянo з caмкaми трeтьoï групи. В пeршi дoби прoявy пioмeтри у кiшoк пoкaзник ШОЕ був бiльшим у 1,4 раза, нгж у кiшoк на 4-7 дoбy прoявy пioмeтри та у 2,3 раза (P < 0,05) у кiшoк на 7-14 дoбy прoявy xвoрoби.
Таблиця 1
Moрфoлoгiчний cклaд крoвi у кiшoк в рiзнi тeрмiни пeрeбiгy пioмeтри (M ± m)
Шказники 1 група 2 група 3 група 4 група
крoвi (n = 8) (n = 9) (n = 8) (n = 15)
Гeмoглoбiн, г/л 93,3 ± 6,65 107,8 ± 6,89 100,3 ± 8,05 127,0 ± 4,37
Eритрoцити, Т/л 6,2 ± 0,42 4,7 ± 0,42* 7,3 ± 0,61 5,7 ± 0,45
Лeйкoцити, Г/л 21,6 ± 1,12 10,3 ± 2,12** 5,5 ± 0,55** 8,4 ± 0,81
Heйтрoфiли, %
юнi 0,5 ± 0,13 0,6 ± 0,11 0,5 ± 0,13 0,6 ± 0,12
пaличкoядeрнi 10,7 ± 2,06 6,2 ± 1,61 8,0 ± 1,58 5,9 ± 1,18
ceгмeнтoядeрнi 62,5 ± 1,8 50,3 ± 4,34* 55,3 ± 3,01 51,9 ± 3,2
Monounxn, % 4,5 ± 1,42 0,8 ± 0,21* 1,6 ± 0,5 0,5 ± 1,8
Бaзoфiли, % 0,1 ± 0,12 0,6 ± 0,12* 0,4 ± 0,14 0,7 ± 0,25
Eoзииoфiли, % 2,6 ± 0,84 4,2 ± 1,35 3,3 ± 0,9 3,9 ± 1,03
Лiмфoцити, % 19,0 ± 2,51 37,3 ± 3,58** 30,9 ± 2,41** 37,1 ± 3,13
ШОЕ, мм/год. 23,1 ± 2,89 17,1 ± 4,53 7,6 ± 2,4* 2,7 ± 0,83
Примтш: * - P < 0,05, ** ■ - P < 0,01 ж^вият з пoкaзникaми пeршoï групи
Koнцeнтрaцiя ceчoвини у крoвi кiшoк за пioмeт-ри була в 2,1 раза вищoю нгж у здoрoвиx кiшoк. Пoрiвнянo зi здoрoвими тваринами вмют ^eararn-ну при пioмeтрi був вищий в 2,1 раза. Актившсть АлАт у крoвi киюк за пioмeтри пiдвиIцyвaлacя в 1,6 раза вiднocнo кoнцeнтрaцiï АлАт у здoрoвиx тварин, а aктивнicть AcAт у крoвi кiшoк за пioмeт-ри пiдвищyвaлacя в 2 рази. Koнцeнтрaцiя дiacтaзи у крoвi кiшoк за пioмeтри була вищoю в 1,7 раза за рiвeнь в крoвi у здoрoвиx кiшoк. Piвeнь глюкoзи у тварин за пioмeтри був бiльшим в 2,6 раза вiднocнo здoрoвиx тварин.
Таблиця 2
Бioxiмiчнi пoкaзники крoвi кiшoк за пioмeтри (M ± m; n = 15)
Бioxiмiчиi пo Пioмeтрa Koитрoльиa
казники група
Загальний бiлoк, г/л 68,3 ± 1,99 74,08 ± 2,83
Ceчoвинa, ммoль/л 19,0 ± 3,03 9,2 ± 0,75
Kрeaтииiи, мкмoль/л 187,3 ± 28,17 90,9 ± 7,86
АлАт, мкмoль/л 64,9 ± 15,81 39,9 ± 4,12
AcAт, мкмoль/л 58,7 ± 8,6 29,9 ± 3,66
Дiacтaзa, oд/л 1716,5 ± 149,58 988,5 ± 96,79
Йoднa прoбa пoзит. жгат.
Глюкoзa, ммoль/л 10,8 ± 2,25 4,1 ± 0,36
П1д чac прoвeдeння кoнceрвaтивнoгo лiкyвaння у ш-шoк при пioмeтрi визначали динaмiкy гeмaтoлoгiчниx i бioxiмiчниx пoкaзникiв дo i тд чac лiкyвaння (табл. 3, 4).
Koнцeнтрaцiя eритрoцитiв в крoвi кiшoк в пeрioд ль кування в дрyгiй грyпi збiльшилacь на 22,8% пoрiвнянo з кoнцeнтрaцieю дo лiкyвaння та на 18,6% бiльшe, нiж у пeршiй грyпi пюля лiкyвaння. Умicт гeмoглoбiнy в другш груш тварин був вищий на 3,6%, шж у терши груш та на 17,2% вищим пoрiвняннi з кoнцeнтрaцieю гeмo-глoбiнy дo лiкyвaння (P < 0,05).
Юлькють лeйкoцитiв у крoвi кiшoк в другой грyпi змe-ншила^ на 18,5% пoрiвнянo з кшькютю лeйкoцитiв дo лiкyвaння. У тварин друго1' групи кiлькicть лeйкoцитiв знизила^ на 33,8%, в пoрiвняннi з пeршoю грyпoю.
В o6ox ^yrnax на 14-у дoбy лiкyвaння рeecтрyвaли знижeння пaличкoядeрниx нeйтрoфiлiв на 41,4% у шр-шiй грyпi та на 61,3% у другш груш (P < 0,01). В шршш груш шлькють ceгмeнтoядeрниx клiтин знизила^ на 11,4% пoрiвнянo з кшькютю дo лiкyвaння, а в другш груш на 5,5% вадшвадш.
Piвeнь лiмфoцитiв збiльшивcя в пeрIшiй i другш гру-пax на 14-у дoбy лiкyвaння на 48,2% та 43,2% вiдпoвiднo.
ТТТвидкють ociдaння eритрoцитiв у тварин пeршoï групи змeншилacь пoрiвнянo з дoлiкyвaльним шказнитом на 27%, а у тварин друго1' дocлiднoï групи на 51,3%, aлe вoни вce ie були вищими за фiзioлoгiчнi мeжi.
Таблиця 3
Динамша гематолопчних показнишв до лшування i на 14-у добу консервативно! терапи (М ± m, n = 7)
Показники до лжування на 14-у добу до лжування на 14-у добу
кровi лжування (1 група) лжування (2 група)
Гемоглобш, г/л 90,3 ± 7,1 109,7 ± 6,82
124,1 ± 4,55** 128,6 ± 3,03*
Еритроцити, Т/л 6,1 ± 0,87 5,9 ± 0,39 5,7 ± 0,71 7,0 ± 0,37
Лейкоцити, Г/л 14,2 ± 3,25 14,2 ± 3,46 11,54 ± 2,88 9,4 ± 1,46
Нейтрофши, % ют 0,6 ± 0,13 0,1 ± 0,13* 0,6 ± 0,13 0,1 ± 0,13*
паличкоядернi 10,0 ± 2,61 5,86 ± 1,72 9,3 ± 1,5 3,6 ± 0,81**
сегментоядернi 59,9 ± 2,04 53,1 ± 2,41* 51,1 ± 6,75 48,3 ± 1,57
Моноцити, % 1,4 ± 0,3 1,4 ± 0,3 4,0 ± 1,57 1,9 ± 0,42
Базофши, % 0,1 ± 0,13 0,1 ± 0,13 0,1 ± 0,13 0
Еозинофши, % 3,1 ± 1,15 2,4 ± 0,53 4,14 ± 1,75 1,7 ± 0,36
Шмфоцити, % 24,9 ± 4,27 36,9 ± 3,61 31,0 ± 6,0 44,4 ± 2,06
ШОЕ, мм/год. 16,3 ± 5,08 11,9 ± 3,38 24,0 ± 1,16 11,7 ± 6,9
Примтка: * - Р < 0,05, ** -никами до лжування
Р < 0,01 пор1вняно з показ-
Таблиця 4
Динамiка бiохiмiчних показникiв до лiкування i на 14-у добу консервативно! терапи (М ± m, n = 7)
до лжування до лгкування
Показники на 14-у добу на 14-у добу лжу-
кровi лжування вання
(1 група) (2 група)
Загальний 66,4 ± 2,32 70,1 ± 3,65
бшок, г/л 72,0 ± 1,87 65,2 ± 2,23°
Креатинш, 163,9 ± 19,7 180,0 ± 48,7
мкмоль/л 122,0 ± 17,45 128,0 ± 12,51
Сечовина, 16,46 ± 2,96 18,0 ± 4,57
ммоль/л 11,0 ± 0,93 9,6 ± 0,83
АлАт, 95,1 ± 28,73 45,6 ± 10,86
мкмоль/л 53,4 ± 7,3 50,9 ± 4,52
АсАт, 75,9 ± 14,47 42,9 ± 8,22
мкмоль/л 67,7 ± 12,53 49,7 ± 7,52
Дiастаза, 1592,0 ± 163,4 1909,57 ± 266,36
од/л 1268,3 ± 180,39 1241,4 ± 130,66*
Иодна проба поз. сл. позит. поз. сл. позит.
Глюкоза, 8,8 ± 3,31 13,5 ± 3,45
ммоль/л 6,3 ± 0,65* 4,5 ± 0,54*
Примтка: * - Р < 0,05, ** никами до лжування; Р на 14 добу лжування
Р < 0,01 п^вняно з показ-< 0,05 поршняння мiж групами
Концентрацiя креатинiну в першш груш знизи-лася на 33,2%, а у другш - на 46,7% порiвняно з показниками до л^вання. Рiвень сечовини змен-шився на 14-у добу в першш груш на 41,4%, а у другш груш на 68,0% на ввдм^ ввд показнишв до
л^вання. Вмют АлАт на 14-у добу знизився на 43,8%. Концентрацiя АсАт у першiй групi зменшилась на 10,8% порiвняно з показниками до лшування. Спостерь гали зниження рiвня дiастази в першiй груш на 20,3%, а в другш на 53,8% (Р < 0,05). До проведення терапи у вах шшок за тометри спостерпали гшерглшемш, а на 14-у добу л^вання рiвень глюкози в першiй груш зме-ншився на 28,4% (Р < 0,05), а в другш груш - в 3 рази (Р < 0,05).
Висновки
Щдвищення рiвня лейкоципв не е характерною ознакою при шометр^ а навпаки, при розвитку патолоп-чного процесу рiвень лейкоцитiв знижуеться. У бшьшо-стi к1шок за пiометри спостерпали збшьшення концентрат! сечовини та креатиншу на вiдмiну вiд шшок за залозисто-шстозно! гiперплазi! матки.
Консервативне л^вання тварин за пiометри сприяло зниженню лейкоцитозу, ШОЕ, нормалiзацi! шлькосп паличкоядерних, сегментоядерних нейтрофiлiв, моноци-тш та лiмфоцитiв. Щiд час консервативного л^вання пiометри показники креатинiну, сечовини, АлАт, АсАт, дiастази та глюкози поступово нормалiзувались.
Перспективи подальших дослгджень. Перспективним е розроблення i застосування у ветеринарнiй медицинi нових схем л^вання шшок з патолопями матки. Пи-тання щодо впливу нових експериментальних схем на гематологiчнi i бiохiмiчнi показники у тварин потребуе подальшого дослвдження.
References
Agudelo, C.F. (2005). Cystic endometrial hyperplasia -pyometra complex in cats. A review. VetQ. 27(4), 173 (in №therlandish). Alvarenga, F.C.L., Bicudo, S.D., Prestes, N.C., Ferreira, J.C.P., Lima, M.C.C., Fuck, E.J., Tavares, C.V.N., Lopes, M,D., & Oba, E. (1995). Diagnóstico ultra-sonográfico de piometra em cadelas. Brazilian Journal of Veterinary Research and Animal Science. 32(2), 105108. doi: 10.11606/issn.1678-4456.bjvras.1994.52096 Baluda, V.P., Barkagan, Z.S., Gol'dberg, E.D., Kuznik, B.I., & Lakin, K.M. (1980). Laboratornye metody issledovanija sistemy gomeostaza. Tomsk: Izd-vo TGU (in Russian).
Kozirec, G.K., & Makarov, V.A. (1997). Issledovanie sistemy krovi v klinicheskoj praktike. M.: Triada-H (in Russian).
Mordasheva, Je.B. (2001). Biohimicheskoe issledovanie krovi u sobak s metropatiej. Voprosy veterinarii i veterinarnoj biologii: sbornik nauchnyh trudov. MGAVMB im. K. I. Skijabina. 2, 50-53 (in Russian). Raymond, B.A., & Esper, C. (2017). Pneumoperitoneum Secondary to Spontaneously Perforated Pyometra. Case Reports in Obstetrics and Gynecology. 2017, ID 5213123, 1-3. doi: 10.1155/2017/5213123 Stancic, I., Stevancevic, M., Lako, B., Jovicin, M., & Toholj, B. (2008). The influence of breed and age on appearing of pyometra in bitches. Veterinarski Glasnik. 62(3-4), 233-240. doi: 10.2298/VETGL0804233S
