CC BY
12
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8372 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:616-084:615:619:618.7:636.4
The use of the drug «Aminoton», aimed at prevention of complications of postpartum sows
A O. Vysotskij1, K.O. Visotska-Kalynuik1, I.S. Paziuk2
'Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Vyshnia College of Lviv National Agricultural University, Rudki, Ukraine
Vysotskij, A.O., Visotska-Kalynuik, K.O., & Paziuk, I.S. (2018). The use of the drug «Aminoton», aimed at prevention of complications of postpartum sows. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 362-369. doi: 10.15421/nvlvet8372
Application of tissue preparation «Aminoton» clinically healthy sows at the beginning puerperale period caused a pronounced preventive effect. So the above animals has improved the functioning of the hematopoietic system (increased compared to control group animals, the levels of hemoglobin and red blood cells), there was normalization of metabolic processes (increased compared to benchmarks, total protein, albumin). The use of the drug «Aminoton» clinically healthy animals in the postpartum period increased compared to control antibacterial, lysozyme and complementary activity of blood serum and enhanced the nonspecific immune defense of the body. The use of «Aminoton» sows with inflammatory complications in the puerperal period have greatly improved their clinical and physiological condition. In the same dysfunctional animals, which did not use the above-mentioned pharmacological agents in puerperale the period from the beginning of the inflammatory process dynamics of the main clinical and physiological, hematolog-ical, biochemical and humoral indicators over time, deteriorated. In a dysfunctional untreated pigs at 2' days after birth increased compared to sick animals treated by this drug «Aminoton» the number of leukocytes, increased content of total protein in serum C-reactive protein and seromucoid that had severe signs of inflammation in the body. Patients with untreated pigs 21 days after delivery significantly increased in serum compared with patients treated «Aminoton» animals, the activity of alanine aminotransferase, alkaline phosphatase content of в-lipoproteins, sialic acids, decreased glucose levels, indicating the possibility of substance-induced load and liver damage, and increased activity of Aspartate aminotransferase be a sign of disorders of metabolic processes in heart muscle. The use of the drug «Aminoton» animals with inflammatory processes immediately after birth improved dynamics of indicators of nonspecific immunity. Sows in the treated with inflammation of the reproductive organs at 21 days after birth increased in comparison with patients with untreated animals bactericidal, lysozyme and complementary activity of blood serum. For early diagnosis and prognosis of inflammatory processes in the organs of the reproductive system of sows in postpartum period, we offer you to consider rates ofprecursors for a birth and according to the diagnosis of conduct for prevention of postpartum pathology in animals with the use of tissue preparation «Aminoton» in a dose of 0.05 ml per 1 kg of live weight in the first 2 hours after birth and 48 hours.
Key words: sows, postpartum complications, veterinary prevention, biotic pharmacological, hematolog-ical studies, biochemical studies of blood serum, immunological studies.
Застосування препарату «Амшотон» з метою превенцп шсляродових ускладнень свиноматок
А.О. Висоцький1, К.О. Висоцька-Калинюк1, 1.С. Пазюк2
1 Львiвський нащональний ушверситет ветеринарно1 медицини та бютехнологш iMeni С.З. Гжицького, м. Львiв, Украта
2Вишнянський коледж Львiвського нащонального аграрного умверситету, м. Рудки, Украта
Застосування тканинного препарату «Амтотон» клШчно-здоровим свиноматкам на початку пуерперального перюду викли-кало виражений профтактичний ефект. Так у вищевказаних тварин покращилось функщонування кровотворног системи (тдви-
Article info
Received 09.02.2018 Received in revised form
06.03.2018 Accepted 12.03.2018
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine
and Biotechnologies Lviv,
Pekarska str., 50, Lviv,
79010, Ukraine.
Tel.: +38-096-822-67-84
E-mail: [email protected]
Vyshnia College of Lviv National Agricultural University, Rudki, 81540, Ukraine. Tel.: +38-032-312-51-45
щився, порiвняно з тваринами контрольног групи рiвень гемоглобту та еритроцитiв), вiдбулась нормалiзацiя обмтних процеыв (збшьшився, порiвняно до контрольних показнитв вмкт загального бтка). Застосування препарату «Амтотон» клтЫно-здоровим тваринам у тсляродовий перюд викликало тдвищення, порiвняно з контролем бактерицидно!, лiзоцимно'г та комплементарног активностi сироватки кровi i посилило неспецифiчний тунний захист оргашзму. Застосування «Амтотону» свиноматкам з ендо-метритами в тсляродовий перюд в значтй мiрi покращило гх клiнiко-фiзiологiчний стан. У таких же хворих тварин, яким не застосовували вищевказаного фармакологiчного засобу в пуерперальний перюд вiд початку запального процесу динамта основних клiнiко-фiзiологiчних, гематолог1чних, бiохiмiчних та гуморальних показнитв з часом погiршувалася. У необроблених свиней з ендометритами на 21 добу тсля родiв збтьшилась, порiвняно з хворыми тваринами, яким застосовували препарат «Амтотон» ктьтсть лейкоцитiв, тдвищився вмют загального бтку у сироватщ кровi, С-реактивного бтка та серомукоШв, що свiдчило про гострi запальт процеси в органiзмi. У хворих необроблених свиней на 21 добу тсля родiв значно тдвищилась в сироватщ кров1 порiвняно з хворими обробленими «Амтотоном» тваринами активтсть АлАТ, лужног фосфатази, вмют р-лтопротегтв, Ыаловог кислоти, зменшився рiвень глюкози, що вказувало на можливють ттоксикацшного навантаження та ураження печтки, а збть-шення активностi АсАТмогло бути ознакою порушення обмтних проце^в в серцевому м 'язi. Застосування препарату «Амтотон» тваринам з запальними процесами вiдразу тсля родiв покращило динамжу показнитв неспецифiчного iмунiтету. У оброблених свиноматок з запаленнями репродуктивних оргатв на 21 добу тсля родiв тдвищилась, порiвняно з хворими необробленими тваринами бактерицидна, лiзоцимна та комплементарна активтсть сироватки кровi. Для ранньог дiагностики i прогнозування запаль-них процеЫв в органах статевог системи свиноматок в тсляродовому перiодi пропонуемо враховувати показники передвюнитв i перебщ/ родiв та за результатами щег дiагностики проводити профилактику тсляродовог патологи у тварин з застосуванням тканинного препарату «Амтотон» в дозi 0,05 мл на 1 кг живог маси в першi 2 години тсля родiв та через 48 годин.
Ключовi слова: свиноматки, пiсляродовi ускладнення, ветеринарна превенщя, бютичш фармакологiчнi засоби, гематологiчнi до^дження, бiохiмiчнi до^дження сироватки кровi, iмунологiчнi до^дження.
Вступ
Розлади ввдтворноГ функци у свиноматок р1зновь кових груп - це основна проблема галуз1 свинарства, яка ввдчутно впливае на економ1чш важел1 галуз1 1, перш за все, з шею проблемою пов'язана штенсив-шсть використання маточного погол1в'я свиней, пе-редчасна гх вибраковка, недоотримання необхщноГ кшькосп приплоду та значш витрати на проведения профшактичних 1 лшувальних заход1в при акушерсь-ких 1 пнеколопчних патолопях у свиноматок, а також значш перевитрати пов'язаш з год1влею, утриманиям та доглядом як самок, так 1 новонароджених поросят (Herasymov et а1., 2003; Misajlov аМ Kocarev, 2005; Kocarev et а1., 2014; Lyubasyuk, 2016; Kozenko аЫ Кгетра, 2016).
Патолопя оргашв статевоГ системи свиноматок може виникати тд час ваптиосп, род1в, шсляродово-го перюду та лактаци. Основними чинниками (факторами), яш зумовлюють щ розлади, вважаються непов-ноцшна год1вля свиноматок, шфекцшш та швазшш агенти, зрушення в гормональнш систем! оргашзму тварин та системах гуморального 1 клггинного 1мунь тету (КЪагепко, 1995; Kocarev et а1., 2013).
Бшьшсть впчизияних 1 заруб1жних вчених спря-мовують своГ дослвдження на профшактику розлад1в уах важливих для життя систем оргашзму включаю-чи й систему оргашв розмноження. Незалежно в1д форм власносп в галуз1 свинарства особлива увага звертаеться на так зваш бютичш фактори (вггамшш, макро- та мжроелементи й шше) в1д яких майже на 90% залежить функцюнуваиия оргашв розмноження самок 1 тшьки 10% таких розлад1в пов'язана з шшими чинниками (Preobrazhenskij, 2003).
На думку дослвднишв у бшъшосп свинарських го-сподарств проввдних краГн свиу причиною р1зних форм неплвдносл е не ал1ментарний фактор, а дефщит бютичних речовин в орган1зм1 самки в р1зш перюди ГГ життя. В доступнш л1тератур1 питания профшактики ал1ментарноГ форми неплщносп, особливо на фош дефщиту основних бютичних речовин у бшъшосп випадк1в авторами висвилеш поверхнево, у вузьких
межах, з посиланням на ту чи шшу речовину без сис-тематизацп комплексного впливу, без конкретизацп пеГ чи шшоГ патологи в р1зн1 перюди функцiонуваиия свиноматки (^агепко et а1., 2004; Misaj1ov and Коса^, 2005).
В даний час до шнця не вивченими залишаються питания впливу пеГ чи iншоí речовини, або Гх комплексу, на виникнення рiзномаиiтних розладiв вшт-ворноГ здатносп свиноматок, на характер змiн бюхь мiчних, морфологiчних, гормональних, ферментатив-них та iмунологiчних показникiв кровi, яш передують виникненню розладiв функцií' розмноження, на зм^ гiстоструктури того чи шшого вiддiлу статевоГ системи свиноматки (^екап, 2004).
Практично недостатньо вивченими залишаються питания впливу бютичних речовин на характер пере-бiгу родiв (опоросу) i шсляродового перiоду свиноматок, показники Гх молочносп, багатоплiдностi, круп-ноплiдностi та характер фiзiологiчного стану органiв розмноження й молочноГ залози (Ропотатепко а^ Khaтenko, 1997; Kocaтev et а1., 2008).
До цього слiд додати, що знання вищевказаних мехаиiзмiв ввдхилень дозволить ефективно й успiшно застосовувати еколопчно безпечнi бiотичнi речовини для профшактики виникнення тих чи шших розладiв вiдтворноí здатностi самок даного виду тварин (Ропотатепко et а1., 1999; Kocaтev and Boev, 2011; Fi1atov et а1., 2017; Brigadirov et а1., 2017).
Комплекс таких активних речовин (нуклеГнових, гексауронових, амшокислот, полiсахаридiв, вiтамiнiв, мiкроелементiв) мiстить препарат «Амшотон», що виготовляеться з тканин плаценти свиней. Завдяки цьому комплексу «Амшотон» мае протизапальну, детоксичну, бюгенно-стимулюючу д1ю, нормалiзуе обмiннi процеси, показники клгшнного та гуморального iмунiтету оргаиiзму тварин.
За мету наших дослвджень ставили вивчення про-фшактичноГ та протизапальноГ дií ткаиинного препарату «Амшотон» на основi динамiки гематологiчних, бiохiмiчних показник1в кровi та факторiв неспецифiч-ноГ резистентностi свиноматок у пуерперальний перь од на ™ ветеринарно-превентивних заходiв.
Мaтeрiaл та мeтoди дocлiджeнь
Дocлiди прoвoдили y вecнянy пoрy га cвинoмaткax пoрoди Лaндрac в пeрeдрoдoвий, рoдoвий xa пyeрпe-рaльний шрюди (другий oпoрoc) нa пiдприeмcxвi CТзBO «Koxeлeвe», якe мae cxaxyc плeмiннoгo рeпрo-дyкxoрa i дe зaпрoвaджeнa рecyрcooщaднa xexнoлoгiя cyxoï гoдiвлi тa викoриcxaння oблaднaння (кoрмoлiнiï, кoрмoвi aвтoмaти, плacxикoвi пiдлoгoвi рeшixки, ctc-тeми вeнxиляцiï, зaxyмaнeння xa iн.) пoльcькoï томга-нй' PolNet. B грушвт клixкax для cвинoмaxoк другого пeрioдy cyпoрocнocxi викoриcxoвyюxь кoмп'юxeрнi cиcтeми гoдiвлi Compident (Aвcxрiя). Пaрaмexри мж-рoклiмaxy в примiщeнняx yxримaння твaрин ввдшвь дaли гiгieнiчним xa вeтeринaрнo-caнiтaрним вимoгaм.
У 200 cвинoмaxoк тд кiнeць пeрeдрoдoвoгo шрю-ду тa oпoрocy прoгнoзyвaли прoxiкaння рoдoвoгo ^o^cy i вcxaнoвили xривaлicxь рoдoвиx cтaдiй. B^-рaзy пicля рoдiв з oбcтeжeниx cвинeй бyлo cфoрмoвa-ш 4 групи (пo 6 твaрин). Пeршy кoнxрoльнy xa другу дocлiднy групи cклaдaли клiнiчнo-здoрoвi cвинoмaxки з cприятливим прoгнoзoм xa прoxiкaнням рoдoвoгo прoцecy, a xрexю i чeтвeртy - xвaрини з нecприяxли-вим прoгнoзoм, ycклaднeннями шд 4ac рoдiв xa зaпa-льними прoцecaми рeпрoдyктивниx oргaнiв (гocxрий кaxaрaльний eндoмexриx). Cвиням дрyгoï xa xрexьoï груп внyтрiшньoм'язoвo ввoдили прeпaрax «Aмiнo-xoн» в дoзi 0,05 мл нa кг живoï мacи в пeршi 2 тa чeрeз 48 гoдин пюля рoдiв (згiднo iнcxрyкцiï вирoбникa).
Твaринaм пeршoï xa чexвeрxoï груп фaрмaкoлoгiчниx зacoбiв нe зacxocoвyвaли.
У cвинoмaтoк прoвoдили вiдбiр крoвi нa 3, 10 тa 21 дoбy пюля рoдiв xa визнaчaли гeмaxoлoгiчнi пoкaз-ники: кiлькicxь гeмoглoбiнy, eриxрoциxiв, лeйкoцитiв, вeличинy гeмaxoкриxy, швидкicxь ociдaння eритрoци-xiв (ШOE) (Men'shikov, 1999); бioxiмiчнi пoкaзники cирoвaxки крoвi: aкxивнicxь aлaнiнaмiнoтрaнcфeрaзи (AлAТ), acпaрxaxaмiнoxрaнcфeрaзи (AcAT), лyжнoï фocфaтaзи, кiлькicxь глюкoзи, зaгaльнoгo бiлкy, вмют ß-лiпoпрoxeïдiв (Kondrahin et al., 1985), ciaлoвoï rac-лoxи (Men'shikov, 1999), рiвeнь C-рeaкxивнoгo бiлкy (Burtis et al., 2006), ceрoмyкoïдiв (Kolb and Kamyshnikov, 1982); iмyнoлoгiчнi: бaкxeрициднy ax-xивнicxь cирoвaxки крoвi (БACK) (Smirnova and Kuz'mina, 1966), лiзoцимнy aктивнicть cирoвaxки ^o-вi (ЛACK) (Dorofejchuk, 1968) xa кoмплeмeнxaрнy aкxивнicxь cирoвaтки крoвi (KACK) (Turishhev, 1986).
Oтримaнi рeзyльxaxи oбрoбляли cxaxиcxичнo з ви-кoриcxaнням t-криxeрiю Cxьюдeнxa.
Peзультaти та ïx oбгoвoрeння
Пiд 4ac дocлiджeнь гeмaxoлoгiчниx пoкaзникiв крoвi cвинoмaxoк ra 3 дoбy пyeрпeрaльнoгo пeрioдy ^б. 1) бyлo вcxaнoвлeнo, щo y твaрин III xa IV дocлi-дниx груп рiвeнь гeмoглoбiнy був нищим, пoрiвнянo з cвинями кoнтрoльнoï групи нa 5,71% (P < 0,05) тa 7,14% (P < 0,01).
Таблиця 1
Гeмaтoлoгiчнi пoкaзники крoвi cвинoмaxoк нa 3 дoбy пyeрпeрaльнoгo пeрioдy пicля зacxocyвaння прeпaрaтy «Aмiнoxoн» (M ± m, n = 6)
Пoкaзники
Групи твaрин
III
IV
Гeмoглoбiн, г/л 70,0 ± 0,12 69,5 ± 0,17 66 ± 0,15* 65 ± 0,16**+
Eритрoцити, Т/л 4,8 ± 0,15 4,9 ± 0,28 4,5 ± 0,47* 4,6 ± 0,47*+
Beличинa гeмaтoкритy, % 34 ± 0,01 33 ± 0,01 32 ± 0,02* 32 ± 0,02*
Лeйкoцити, Г/л 9 ± 1,09 9,5 ± 0,79 11 ± 0,37* 12 ± 0,34*+
ШOE, мм/год 21,3 ± 0,04 20,4 ± 0,07 32,4 ± 0,05* 33 ± 0,05*+
^uu^m: * - P < 0,05;** - P < 0,01 - щo дo пoкaзникiв твaрин I групи; + - P < 0,05 - щo дo пoкaзникiв твaрин III групи
I
II
У твaрин III дocлiднoï групи дай пoкaзник був 6í-льший, пoрiвнянo з xвaринaми IV дocлiднoï групи га 1,52% (P < 0,05).
Кшькють eриxрoциxiв xa вeличинa гeмaтoкритy у xвaрин III xa IV дocлiдниx груп xaкoж бyлa мeншa пoрiвнянo дo кoнxрoльниx знaчeнь га 6,25% (P < 0,05) i 4,17% (P < 0,05) тa 5,88% i 5,88% (P < 0,05), вадшвь дш. Kiлькicxь eритрoцитiв у xвaрин IV дocлiднoï групи бyлa бiльшoю, нiж у твaрин III дocлiднoï групи.
Пoкaзник ШOE у cвинoмaxoк III тa IV дocлiдниx груп був вищим пoрiвнянo дo кoнxрoльниx знaчeнь тa 52,11% (P < 0,05) тa 54,93% (P < 0,05), вiдпoвiднo. У xвaрин IV групи дай пoкaзник був бiльшим пoрiвнянo дo xвaрин III групи нa 1,85% (P < 0,05).
Ha 10 дoбy пyeрпeрaльнoгo пeрioдy (xaб. 2) мызник гeмoглoбiнy у cвинeй з фiзioлoгiчними рoдaми i яким зacтocyвaли прeпaрax «Aмiнoxoн» (II дocлiднa грyпa) пeрeвищив кoнxрoльнi знaчeння га 28,08%, a у твaрин III тa IV дocлiдниx груп дай пoкaзник був
мeншe нa 9,59% (P < 0,05) тa 13,7% (P < 0,01), вадш-вщта.
У xвaрин з пicлярoдoвими eндoмeтритaми яким нe зacxocoвyвaли «Aмiнoxoн» рiвeнь гeмoглoбiнy був мeншим, пoрiвнянo з твaринaми III групи, яким ^e-пaрax зacxocoвyвaли - нa 4,55% (P < 0,01). Юлькють eритрoцитiв у xвaрин з блaгoпoлyчними рoдaми i яким зacxocyвaли «Aмiнoxoн» пeрeвищилa кoнxрoль-ний пoкaзник нa 1,59% (P < 0,05), a у твaрин III тa IV дocлiдниx груп цeй пoкaзник був мeншим нa 20,63% (P < 0,05) i 25,4% (P < 0,05), вiдпoвiднo. У твaрин з зaпaльними прoцecaми рeпрoдyкxивнoï cиcxeми, яким зacтocoвyвaли «Aмiнoxoн» кiлькicxь eриxрoциxiв бyлa вищoю, пoрiвнянo дo xвoриx xвaрин, яким прeпaрaт нe зacxocoвyвaли - га 6,0% (P < 0,05).
Пoкaзник швидкocтi ociдaння eриxрoциxiв у твa-рин II дocлiднoï групи був нижчe, пoрiвнянo дo тонт-рoльнoгo пoкaзникa нa 3,33% (P < 0,05), a у твaрин III
та IV Ao^imnix груп - бшыш на 13,33% та 23,33% (P < 0,05), в^тав^та.
У cвинeй IV дocлiднoï гpyпи шказник ШОЕ був бiльшe, пopiвнянo дo твapин III дocлiднoï гpyпи на 8, 82% (P < 0,05).
На 21 дoбy пyepпepaльнoгo œpio^ (табл. 3) pi-вeнь гeмoглoбiнy y твapин II дocлiднoï групи пepeви-щив кoнтpoльнe знaчeння на 9,76% (P < 0,05), а y твapин III та IV дocлiдниx груп вiдбyвaлocь змeншeн-ня дaнoгo пoкaзникa на 9,76% та 20,73% (P < 0,05).
У твapин III д дocлiднoï групи piвeнь гeмoглoбiнy був бiльшим, пopiвнянo з твapинaми IV дocлiднoï
групи на 12,16% (P < 0,05). Кшьккть epитpoцитiв була бiльшoю y твapин II дocлiднoï гpyпи, пopiвнянo дo кoнтpoльнoгo знaчeння (на 18,33% (P < 0,05), a y твapин III та IV дocлiдниx ^уп мeншoю - на 18,33 та 21,67% (P < 0,05), в^швш^. Tвapини III дocлiднoï групи мали бiльшy кiлькicть epитpoцитiв пopiвнянo з твapинaми IV гpyпи на 4,08% (P < 0,05).
ШОЕ була бiльшoю пopiвнянo дo кoнтpoльнoгo знaчeння y твapин III та IV дocлiдниx гpyп на 6,27% (P < 0,05) та 65,35% (P < 0,01), вадшвадш. У твapин IV дocлiднoï гpyпи ШОЕ на 55,59% була бiльшoю, пopiвнянo дo твapин III дocлiднoï групи.
Таблиця 2
Гeмaтoлoгiчнi пoкaзники кpoвi cвинoмaтoк на 10 дoбy пyepпepaльнoгo пepioдy пюля зacтocyвaння пpeпapaтy «Aмiнoтoн» (M ± m, n = 6)
TpyHH xbapHR
I II III IV
ГeмoFлoбiи, г/л 73,0 ± 0,25 93,5 ± 0,34* 66,0 ± 0,15* 63 ± 0,16**+
Ep^^ou^rn, Т/л 6,3 ± 0,15 6,4 ± 0,28* 5,0 ± 0,47* 4,7 ± 0,47*
Beличинa гeмaтoкpnтy, % 35 ± 0,01 37 ± 0,01 35 ± 0,02 34 ± 0,02
Лeйкoцитn, Г/л 9 ± 1,09 9,9 ± 0,79* 11 ± 0,37** 13 ± 0,34**+
ШОE, мм/гoд 30 ± 0,03 29 ± 0,05 34 ± 0,06* 37 ± 0,03*++
npuMimKu: * - P < 0,05;** - P < 0,01 ■ III Tpym - щo дo шказникш твapnи I гpynn; + - P < 0,05;++ - P < 0,01- ■ щo дo noкaзиnкiв твapnи
Таблиця 3
Гeмaтoлoгiчнi пoкaзники кpoвi cвинoмaтoк на 21 дoбy пyepпepaльнoгo ropio^ пicля зacтocyвaння пpeпapaтy «Aмiнoтoн» (M ± m, n = 6)
TpyHH xbapHR
I II III IV
Гeмoглoбiи, г/л 82 ± 0,14 90 ± 0,23* 74 ± 0,17* 65 ± 0,16*+
Ep^^on^m, Т/л 6,0 ± 0,15 7,1 ± 0,28* 4,9 ± 0,47* 4,7 ± 0,47*+
Beличnиa гeмaтoкpnтy, % 36 ± 0,01 36 ± 0,01 35 ± 0,02 34 ± 0,02
Лeйкoцити, Г/л 9 ± 1,09 9,5 ± 0,79 11 ± 0,37 15 ± 0,34*+
ШОE, мм/гoд 30,3 ± 0,06 30,4 ± 0,07 32,2 ± 0,03* 50,1 ± 0,05**++
npuMimKu: * - P < 0,05;** - P < 0,01 - щo дo пoкaзникiв mapm I ipyrn; + - P < 0,05;++ - P < 0,01 - щo дo пoкaзникiв твapин III Fpynn
Таблиця 4
Бioxiмiчнi пoкaзники кpoвi cвинoмaтoк на 3 дoбy пyepпepaльнoгo пepioдy п^ля зacтocyвaння пpeпapaтy «Aмiнoтoн» (M ± m, n = 6)
Джазими
Гpynn твapnи
III
IV
AлAT, мккат/л 0,7 ± 0,04 0,73 ± 0,02 0,77 ± 0,06 0,87 ± 0,02*++
AcAT, мккат/л 0,75 ± 0,03 0,76 ± 0,03 0,89 ± 0,03* 0,99 ± 0,03
ЛФ, нккат/л 370,8 ± 2,3 380,4 ± 2,3 612,3 ± 2,3* 700,4 ± 2,3
Загальний бiлoк, г/л 55,4 ± 2,1 59,5 ± 3,5* 75,2 ± 1,4** 78,4 ± 1,7**+
Глюкoзa, ммoль/л 3,78 ± 0,41 3,9 ± 0,25* 3,6 ± 0,40* 3,3 ± 1,03*+
C-pea^^^É бiлoк, мм - - 2 ± 0,12 3 ± 0,15+
ß-лinonpoтeïдn, on.oд. 0,39 ± 0,044 0,33 ± 0,018* 0,41 ± 0,038** 0,43 ± 0,011*+
Матова киcлoтa, yм.oд. 201,5 ± 3,31 206,7 ± 4,48* 250,2 ± 3,5* 261,4 ± 3,51*+
Cepoмyкoïди, on.oд. 0,22 ± 0,007 0,21 ± 0,0028 0,24 ± 0,0059* 0,27 ± 0,0031*+
npuMimKu: * - P < 0,05;** - P < 0,01 - щo дo noкaзиnкiв твapnи I Fpynn; + - P < 0,05;++ - P < 0,01 - щo дo noкaзиnкiв твapnи III гpyпи
На 3 дoбy пyepпepaльнoгo пepioдy y cвинoмaтoк piвeнь aктивнocтi АлАТ (таб 4.) y твapин IV групи пepeвищив кoнтpoль на 24,29% (P < 0,05), а дай жe пoкaзник y cвинeй III групи - на 12,99% (P < 0,01).
Активнють AcAT y твapин III гpyпи пepeвищилa cepeднe кoнтpoльнe знaчeння на 18,67% (P < 0,05), a лужгаг' фocфaтaзи - на 65,13% (P < 0,05).
Рiвeнь зaгaльнoгo бiлкa y твapин II дocлiднoï гpyпи пepeвищив кoнтpoльнe знaчeння на 7,4% (P < 0,05), a
I
II
у тварин III та IV дослвдних груп - на 35,74% (P < 0,05) та 41,52% (P < 0,01), ввдповвдно.
У свиней IV групи перевищення шлькосп бшку пор1вняно до тварин III дослвдно! групи сягало 4,26% (P < 0,01).
У свиноматок II дослвдно! групи р1вень глюкози в кров1 свиноматок перевищив контрольне значення на 3,17% (P < 0,05), а у тварин III та IV дослвдних груп цей показник був меншим на 4,76% та 12,7% (P < 0,05), ввдповвдно.
Показник С-реактивного бшка був бшьшим у тварин IV дослвдно! групи, пор1вняно до тварин III дослвдно! групи на 50% (P < 0,05)
Р1вень ß-лiпопротевдiв у тварин II дослвдно! групи був меншим, порiвняно до контрольного значення на 14,21% (P < 0,05), а у тварин III та IV дослвдних груп - бшьшим на 6,09% (P < 0,05) та 9,39% (P < 0,05) ввдповвдно.
У свиноматок IV дослвдно! групи перевищення рь вня ß-лiпопротевдiв, порiвняно до свиноматок III дослвдно! групи складало 4,48% (P < 0,05).
Вмют аалових кислот у свиноматок II дослвдно! групи перевищила контрольне значення на 2,58% (P < 0,05), а у тварин IV групи - на 29,73% (P < 0,05). У тварин IV дослвдно! тдгрупи рiвень сiалових кислот був вищим, порiвняно до тварин III групи на 4,48%.
У тварин III та IV груп рiвень серомукощв перевищив ввдповвдний показник у тварин контрольно! групи на 8,33 на 20,31% (P < 0,05) ввдповвдно, а у тварин IV групи був бшьшим, порiвняно до тварин III групи на 11,06% (P < 0,05).
На 10 добу пуерперального перюду актившсть АлАТ (табл. 5) у свиноматок та IV групи булла бшь-шою, порiвняно до тварин контрольно! групи на 15,28% (P < 0,01) та 37,5% (P < 0,05), ввдповвдно.
Таблиця 5
Бiохiмiчнi показники кровi свиноматок на 10 добу пуерперального перюду тсля застосування препарату «Амшотон» (M ± m, n = 6)
Показники Групи тварин
I II III IV
АлАТ, мккат/л 0,72 ± 0,02 0,75 ± 0,01 0,83 ± 0,7** 0,99 ± 0,02*++
АсАТ, мккат/л 0,75 ± 0,03 0,78 ± 0,02 0,91 ± 0,05* 1,05 ± 0,03++
ЛФ, нккат/л 375,8 ± 1,3 386,4 ± 5,3* 580,3 ± 2,3** 800,2 ± 2,5**+
Глюкоза, ммоль/л 3,8 ± 0,41 4,3 ± 0,25* 3,6 ± 0,40* 3,2 ± 1,03*+
Загальний бшок, г/л 57,4 ± 3,5 60,7 ± 2,3* 70,4 ± 1,4* 80,4 ± 0,7*
С-реактивний бшок, мм - - 1 ± 0,11 2 ± 0,14++
ß-лiпопротеlди, оп.од. 0,31 ± 0,062 0,28 ± 0,071 0,39 ± 0,053* 0,48 ± 0,086*+
^алова кислота, ум.од. 207,5 ± 5,33 215,7 ± 4,56 247,2 ± 7,8* 271,4 ± 2,6*++
Серомуко!ди, оп.од. 0,20 ± 0,0042 0,21 ± 0,003 0,25 ± 0,0062* 0,28 ± 0,005*+
Примтки: * - P < 0,05;** - P < 0,01 - що до показникв тварин I групи; + - P < 0,05;++ - P < 0,01- що до показникв тварин III групи
У тварин IV дослвдно! групи ввдбулось перевищення вищевказаного показника, порiвняно до тварин III групи на 19,28% (P < 0,01).
Актившсть АлАТ у тварин III дослвдно! групи пе-ревищила контрольне значення на 21,33% (P < 0,05), а у тварин IV групи була бшьшою, порiвняно до тварин
III дослвдно! групи на 15,38% (P < 0,01). Актившсть лужно! фосфатази була вищою за кон-
трольне значення на 2,82% (P < 0,05), у тварин III та
IV дослвдних груп - на 54,42% та 112,93% (P < 0,01).
V тварин дослвдно! IV групи вище вказаний показник був бшьшим, порiвняно до тварин III дослвдно! групи на 37,89% (P < 0,01).
Рiвень глюкози в кровi свиноматок II дослвдно! ш-дгрупи був бшьшим, порiвняно до контролю на 13,16% (P < 0,05), а у тварин III та IV дослвдних груп - меншим на 5,26% i 15,79% (P < 0,05), ввдповвдно. У тварин III дослвдно! групи кшьшсть глюкози була бшьшою, порiвняно до тварин III дослвдно! групи на 11,11% (P < 0,01).
У тварин II дослвдно! групи рiвень загального бшка перевищив контроль на 5,75% (P < 0,05), а у тварин III та IV дослвдних груп був меншим на 22,65 та 40,07% (P < 0,05), ввдповвдно.
Кшьшсть С-реактивного бiлка у тварин IV дослвдно! групи перевищила аналопчний показник у тварин III дослвдно! на 100% (P < 0,01), ввдповвдно.
Кшьшсть ß-лiпопротевдiв у тварин III та IV досль дних груп перевищила контрольне значення на 25,96% та 55,77% (P < 0,05), ввдповвдно. У тварин IV дослвдно! групи ввдбулось збшьшення цього показника, порiвняно до тварин III дослвдно! групи на 23,66% (P < 0,05).
Рiвень аалово! кислоти у тварин II дослвдно! групи перевищив контрольне значення на 19,13% (P < 0,05), а у тварин IV дослвдно! групи на 9,79%, порiвняно до тварин III дослвдно! групи.
Рiвень серомуко!ду у тварин III та IV дослвдних груп перевищив контрольне значення на 25,47% та 39,57% (P < 0,05), а у тварин IV дослвдно! групи на 11,24% (P < 0,05), порiвняно до тварин III дослвдно! групи.
На 21 добу актившсть АлАТ (табл. 6) у тварин III та IV дослвдних груп була бшьшою, порiвняно до тварин контрольно! групи на 16,44 (P < 0,01) та 43,84% (P < 0,05), а у свиноматок IV групи на 23,53%, порiвняно до контрольно! групи.
Актившсть АсАТ перевищила аналопчний показник у тварин контрольно! групи на 1,32% (P < 0,05) а
у тварин III та IV дослвдних груп - на 18,42% (P < 0,05) та 57,89% (P < 0,001).
У тварин IV дослвдно! групи цей показник був 6i-льшим, порiвняно до тварин III дослвдно! групи на
33,33% (P < 0,01).
Актившсть лужно! фосфатази у свиноматок II дослвдно! пвдгрупи перевищила контрольне значення на 2,59% (P < 0,05), а у тварин III та IV дослвдно! групи на 37,62% (P < 0,05) та 142,8% (P < 0,05), ввдповвдно.
Таблиця 6
Бiохiмiчнi показники кровi свиноматок на 21 добу пуерперального перюду пiсля застосування препарату «Амшотон» (M ± m, n = 6)
Показники
Групи тварин
II
III
IV
АлАТ, мккат/л 0,73 ± 0,04 0,74 ± 0,02 0,85 ± 0,06** 1,05 ± 0,02*++
АсАТ, мккат/л 0,76 ± 0,03 0,77 ± 0,03* 0,9 ± 0,03*** 1,2 ± 0,03*++
ЛФ, нккат/л 370,8 ± 2,3 380,4 ± 4,5* 510,3 ± 5,33** 900,3 ± 1,2**++
Глюкоза, ммоль/л 3,7 ± 0,41 4,1 ± 0,25* 3,55 ± 0,40 3,1 ± 1,03++
Загальний бшок, г/л 55,4 ± 0,54 56,7 ± 1,5 71,4 ± 0,44** 81,3 ± 0,5**++
С-реактивний бшок,мм - - 1 ± 0,12 3 ± 0,13
Р^попроте!ди, оп.од. 0,29 ± 0,032 0,27 ± 0,022* 0,31 ± 0,012** 0,55 ± 0,013++
^алова кислота, ум.од. 215,5 ± 3,33 221,7 ± 4,2* 230,2 ± 3,1** 280,4 ± 8,3*++
Серомуко!ди, оп.од. 0,22 ± 0,005 0,21 ± 0,0025 0,24 ± 0,032 0,29 ± 0,0033*+
Примтки: * - P < 0,05;** - P < 0,01;*** - P < 0,001 - що до показникв тварин I групи; + - P < 0,05;++ - P < 0,01- що до показниюв тварин III групи
I
У тварин IV дослвдно! групи цей показник був 6i-льшим, порiвняно до тварин III досадно! групи на 76,43% (P < 0,01).
Рiвень глюкози в кровi свиноматок II дослвдно! групи перевищив контрольне значення на 10,81% (P < 0,05). У свиней III пвдгрупи рiвень глюкози був бшьшим, порiвняно до тварин IV групи на 12,68% (P < 0,01).
Рiвень загального бшка у тварин III та IV дослвд-них груп був бшьшим, порiвняно до тварин контрольно! групи на 28,88 та 46,75% (P < 0,01), ввдповвдно. У тварин IV дослвдно! групи цей показник був вищим, порiвняно до тварин III групи на 13,87% (P < 0,05).
C-реактивний бшок у тварин IV досладно! групи був бшьшим, порiвняно до тварин III дослвдно!' групи на 200% (P < 0,05).
В-лшопроте!ди у свиноматок III дослвдно! групи перевищили контрольне значення на 6,85% (P < 0,05), а у свиней II дослвдно! групи цей показник був мен-
шим на 6,85% (P < 0,05). У тварин IV дослвдно! групи цей показник перевищив аналопчний показник у тварин III дослвдно! групи на 77,24% (P < 0,01). Рiвень аалових кислот у тварин II групи перевищив контро-льне значення на 2,88% (P < 0,05), а у тварин III та IV дослвдних груп на 6,82% (P < 0,01) та 30,12% (P < 0,05), ввдповвдно. У свиней IV дослвдно! групи цей показник був бшьшим, порiвняно до тварин III досль дно! групи на 21,81% (P < 0,01).
Рiвень серомукощв у тварин IV групи перевищив контрольне значення на 31,36% (P < 0,05), а у тварин III дослвдно! групи - на 21,2% (P < 0,05).
На 3 добу пуерперального перюду тсля застосування препарату «Амшотон» показник БАСК (табл. 7) у свиноматок II дослвдно! групи перевищив контроль-ний показник на 5,41% (P < 0,05), а у тварин III i IV дослвдних груп вш був меншим на 4,88% (P < 0,05) та 10,91% (P < 0,05).
Таблиця 7
Показники природно! резистентносп на 3 добу пуерперального перюду тсля застосування препарату «Амшотон» (M ± m, n = 6)
Групи тварин
Показники -
_I_II_III_IV
БАСК, % 56,35 ± 0,62 59,4 ± 0,62* 53,6 ± 1,39* 50,2 ± 0,38*+
ЛАСК, % 46,3 ± 0,70 52,5 ± 0,55* 43,0 ± 1,51* 40,1 ± 2,01+
КАСК, %_13,86 ± 0,44_17,5 ± 0,56*_13,8 ± 0,91*_11,0 ± 0, 9++
Примтки: * - P < 0,05 - що до показникгв тварин I групи; + - P < 0,05;++ - P < 0,01 - що до показникгв тварин III групи
Цей показник у свиней IV дослвдно! групи був меншим, порiвняно з тваринами III дослвдно! групи на 60,34% (P < 0,05).
Показник ЛАСК у тварин III дослвдно! групи був меншим, порiвняно з тваринами контрольно! групи на 13,39% (P < 0,05), а з тваринами IV дослвдно! групи -на 6,74 (P < 0,05). ЛАСК у тварин II групи була вища,
порiвняно до контрольного значення на 13,39% (P < 0,05).
КАСК у тварин II дослвдно! групи перевищила контрольне значення на 26,26% (P < 0,05), а свиноматок III дослвдно! групи була менше на 0,43% (P < 0,05) i б№ша, порiвняно з тваринами IV дослвдно! групи на 20,29% (P < 0,01).
На 10 добу пуерперального перюду БАСК (табл. 8) у тварин III дослвдно! групи була вищою, пор1вняно до тварин IV дослвдно! групи на 4,54% (P < 0,05), а ЛАСК - на 7,41% (P < 0,05).
КАСК у свиноматок II дослщно! групи була бшь-ша за аналопчний показник у тварин контрольно! групи на 29,5% (P < 0,05). Перевищення цього показ-ника, пор1вняно до тварин IV дослщно! групи спосте-
рталась у тварин III дослщно! групи (на 14,5% (P < 0,05).
На 21 добу пуерперального перюду показник БАСК (таб. 9) у тварин II дослщно! групи збшьшився, пор1вняно до контрольного значения на 1,93% (P < 0,05), i зменшився у тварин IV дослвдно! групи пор1вняно до свиней III дослщно! групи - на 6,72% (P < 0,05), а показник ЛАСК - на 9,29% (P < 0,05).
Таблиця 8
Показники природно! резистентносп на 10 добу пуерперального перюду тсля застосування препарату «Амшотон» (M ± m, n = 6)
Показники Групи тварин
I II III IV
БАСК, % 55,35 ± 0,55 57,4 ± 0,74 50,6 ± 1,05 48,4 ± 0,94+
ЛАСК, % 44,30 ± 0,23 51,0 ± 0,65 42,0 ± 1,43 39,1 ± 1,41+
КАСК, % 13,05 ± 0,13 16,9 ± 0,81* 11,8 ± 1,0 10,3 ± 0,25+
Примтки: * - P < 0,05 - що до показникш тварин I групи; + - P < 0,05 - що до показникш тварин III групи
Таблиця 9
Показники природно! резистентносп на 21 добу пуерперального перюду тсля застосування препарату «Амшотон» (M ± m, n = 6)
Групи тварин
Показники -
_I_II_III_IV
БАСК, % 54,35 ± 0,62 55,4 ± 0,62* 50,6 ± 1,39 47,2 ± 0,68+
ЛАСК, % 43,30 ± 0,70 49,5 ± 0,55 42,0 ± 1,91 38,1 ± 2,01+
КАСК, %_12,90 ± 0,44_15,2 ± 0,56*_11,8 ± 0,91*_9,0 ± 0,41+
Примтки: * - P < 0,05 - що до показник тварин I групи; + - P < 0,05 - що до показник тварин III групи
У свиноматок II дослщно! групи КАСК пвдвищи-лась, порiвияно з контрольним значенням на 17,83% (P < 0,05), а у тварин IV групи зменшилась, порiвияно з свиноматками III дослвдно! групи на 23,73% (P < 0,05).
Отже у клшчно-здорових свиноматок тсля застосування препарату «Амшотон» покращилось функць онування кровотворно! системи (пiдвищився, порiв-няно з тваринами контрольно! групи рiвень гемогло-бiну та еритроцилв на 28,08% (P < 0,05) та 1,59% (P < 0,05) на 10 добу i на 9,76% (P < 0,05) та 18,33% (P < 0,05) на 21 добу тсля родiв, ввдповщно), вщбу-лась нормалiзацiя обмшних процеав (зб№шився, порiвияно до контрольних показник1в вмют загально-го бiлка на 3 добу - на 7,4% (P < 0,05) та 10 добу - на 13,16% (P < 0,05) i глюкози на 10 добу - на 13,16% (P < 0,05) та 21 добу тсля родiв - на 7,4% (P < 0,05). Застосування препарату «Амшотон» клшчно-здоровим тваринам у тсляродовий перюд викликало пвдвищення, порiвняно з контролем бактерицидно! (3 доба - на 5,4% (P < 0,05), 21 доба - на 1,93% (P < 0,05), лiзоцимно! (3 доба - 13,39% (P < 0,05) та комплементарно! (3 доба - на 26,26% (P < 0,05), 10 доба -29,5% (P < 0,05), 21 доба - на 17, 83% (P < 0,05) акти-вносп сироватки кровi i посилило неспецифiчний iмунний захист оргашзму.
Застосування «Амшотону» свиноматкам з запаль-ними ускладненнями в шсляродовий перюд в значнш мiрi покращило !х клшшо^зюлопчний стан. У таких же хворих тварин, яким не застосовували вищевказа-ного фармаколопчного засобу в пуерперальний перь
од ввд початку запального процесу динамша основних клiнiко-фiзiологiчних, гематологiчних, бiохiмiчних та гуморальних показник1в з часом попршувалася. У необроблених свиней з тсляродовими ендометритами на 21 добу тсля родiв збiльшилась, порiвняно з хво-рими тваринами, яким застосовували препарат «Амь нотон» шльшсть лейкоципв - на 36,4% (P < 0,05), швидшсть оадання еритроцитiв - на 55,59% (P < 0,01), шдвищився вмют загального бiлку у сироватщ кровi - на 13,87% (P < 0,01), С-реактивного бшку - на 200% (P < 0,05) та серомукощв - на 21,2% (P < 0,01), що сввдчило про гострi запальш процеси в оргашзмг У хворих необроблених свиней на 21 добу тсля родiв значно тдвищилась в сироватцi кров^ порiвняно з хворими обробленими «Амшотоном» тваринами ак-тивнiсть АлАТ - на 23,53% (P < 0,01), лужно! фосфа-тази - на 76,43% (P < 0,01), вмют ß-лiпопроте!нiв - на 77,24% (P < 0,01), аалово! кислоти - на 21,81% (P < 0,01), зменшився рiвень глюкози - на 12,68% (P < 0,01), що вказувало на можливють штоксикацш-ного навантаження та ураження печшки, а зб№шення активностi АсАТ (на 33,3% (P < 0,01) могло бути ознакою порушення обмiнних процесiв в серцевому м'язi.
Застосування препарату «Амшотон» тваринам з запальними процесами вщразу пiсля родiв покращило динамiку показнишв неспецифiчного iмунiтету. Так у оброблених свиноматок з запаленнями репродуктив-них оргашв на 21 добу тсля родiв пiдвищилась, порi-вняно з хворими необробленими тваринами бактерицидна, лiзоцимна та комплементарна активнiсть сиро-
ватки кров1 - на 7,2%, 10,24% i 31,1% (P < 0,05) вщ-повщно.
Висновки
Виходячи з отриманих результатiв маемо конста-тувати, що застосування препарату «Амшотон» (в дозi 0,05 мл на 1 кг живо! маси в першi 2 години тсля родiв та через 48 годин) клшчно-здоровим свиноматкам на початку пуерперального перюду викликало виражений профiлактичний ефект а у свиней з запа-льними ускладненнями (гострим катаральним ендо-метритом) призвело до покращення, порiвняно з таким ж необробленими тваринами, динамiки гематоло-гiчних, бiохiмiчних (сироватки кровi) та гуморальних показнишв.
Перспективи подальших дослгджень. Застосування бютичного препарату «Амiнотон» коровам на rai диспансеризаци та ветеринарно! превенцп шсляродо-вих ускладнень в пуерперальний перiод.
References
Dorofejchuk, V.G. (1968). Opredelenie aktivnosti lizocima nefelometricheskim metodom. Laboratornoe delo. 1, 28-30 (in Russian). Kocarev, V.N., Shumskij, N.I., Nezhdanov, A.G., & Boev, V.Ju. (2014). K voprosu jetiologii, diagnostiki, profilaktiki i terapii poslerodovyh gnojno-vospalitel'nyh zabo-levanij polovyh organov u svinomatok. Vestnik Voronezhskogo
gosudarstvennogo agrarnogo universiteta. 4(39), 225229. Rezim doctupa: https://elibrary.ru/item.asp? id=21401398 (in Russian). Kocarev, V.N., Gorohov, N.A., Sulejmanov, S.M., Tolka-chev, I.S., Mihajlov, E.V., Papin, N.E., & Chusova, G.G. (2013). Kliniko-laboratornye pokazateli svinomatok s priznakami gestoza. Veterinarnyj vrach. 6, 37-41. Rezim doctupa: https://elibrary.ru/ item.asp?id=21207017 (in Russian). Kondrahin, I.P., Kurilov, N.V., & Malahov, A.G. (1985). Klinicheskaja diagnostika v veterinarii: Spravochnoe izdanie. M.: Agropromizdat (in Russian). Kolb, V.G., & Kamyshnikov, V.S. (1982). Spravochnik
po klinicheskoj himii. Minsk: Belarus' (in Russian). Kocarev, V.N., & Boev, V.Ju. (2011). Antimikrobnyj preparat «Dinopen» dlja terapii svinomatok pri poslerodovyh zabolevanijah. Veterinarija. 11, 42-44 (in Russian).
Kocarev, V.N., Misajlov, V.D., & Nezhdanov, A.G. (2008). Gepatotropnye preparaty dlja korrekcii reproduktivnoj funkcii svinomatok. Veterinarija. 5, 31-35 (in Russian). Misajlov, V.D., & Kocarev, V.N. (2005). Pervichnaja slabost' rodov, mertvorozhdaemost' porosjat i poslerodovye bolezni svinomatok. Svinovodstvo. 4, 2225. Rezim doctupa: https://lib.dsau.dp.ua/book/33993 (in Russian).
Kozenko, O., & Krempa, N. (2016). Hygienic assessment of the level of sows feeding under different physiological states. Scientific Messenger of LNU of
Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18, 4(72), 20-26. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/ index.php/journal/article/view/978.
Lyubasyuk, N. (2016). Effect of feeding sows pvma intermiks on digestibility and metabolism of pigs. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18, 2(67), 129-133. doi: 10.15421/nvlvet6729.
Men'shikov, V.V. (1999). Obespechenie kachestva laboratornyh issledovanij. Preanaliticheskij jetap. M.: Labinform (in Russian).
Ponomarenko, V.P., Kharenko, A.M., & Kharenko, M.I. (1999). Vplyv biostymuliatoriv na vidtvornu funktsii svynomatok i knuriv-plidnykiv. Veterynarna medytsyna Ukrainy. 5, 26-27 (in Ukrainian).
Ponomarenko, V.P. & Kharenko, A.M. (1997). Novi biostymuliatory pry intensyfikatsii vidtvornoi funktsii svynomatok i knurtsiv-plidnykiv. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii mo-lodykh vchenykh «Naukovi dosiahnennia v haluzi veterynarnoi medytsyny». Kharkiv. IEKVM UAAN, 110-115 (in Ukrainian).
Preobrazhenskij, O.N. (2003). Sovremennye metody diagnostiki beremennosti i besplodija zhivotnyh. Veterinarija. 7, 32-34 (in Russian).
Herasymov, V.I., Tsytsiurskyi, L.M., & Baranovskyi, D.I. (2003). Svynarstvo i tekhnolohiia vyrobnytstva svynyny. Kh.: Espada (in Ukrainian).
Smirnova, O.V., & Kuz'mina, T.A. (1966). Opredelenie baktericidnoj aktivnosti syvorotki krovi metodom fo-toneflometrii. ZhMJel. 4, 8-11 (in Russian).
Turishhev, S.N. (1986). Opredelenie aktivnosti komple-menta v minimal'nom objeme biologicheskoj zhidkos-ti. Laboratornoe delo. 9, 548-550 (in Russian).
Kharenko, M.I., Khomyn, S.P., & Tsarenko, O.M. (2004). Fiziolohiia ta patolohiia rozmnozhennia svynei. Sumy: Kozatskyi Val (in Ukrainian).
Kharenko, M.I. (1995). Otsinka neplidnosti svynomatok. Tvarynnytstvo Ukrainy. 4-5, 24 (in Ukrainian).
Chekan, O.M. (2004). Diahnostyka, prohnozuvannia ta profilaktyka pisliarodovoi patolohii u svynomatok: avtoref. dys... kand. vet. nauk: 16.00.7.; Lvivska natsionalna akademiia veterynarnoi medytsyny im. S.Z. Hzhytskoho. Lviv (in Ukrainian).
Filatov, A.V., Ushakova, L.M., Lobanov, V.S., & Hlopickij, V.P. (2017). Jeffektivnost' primenenija Pro-gestamaga® dlja povyshenija reprodukcii matochnogo pogolovja svinej. Veterinarija. 12, 44- 47. Rezim doctupa: https://elibrary.ru/item.asp?id=30684701 (in Russian).
Brigadirov, Ju.N., Ocarev, V.N., Shaposhnikov, I.T., Manzhurina, O.A., Lobanov, A.Je., & Lihacheva, I.L. (2017). Jeffektivnost' probioticheskogo preparata «Giprolam» dlja korrekcii mikrobnogo pejzazha polovyh putej svinomatok. Veterinarija. 4, 43-46. Rezim doctupa: https://elibrary.ru/item.asp?id=29389350 (in Russian).
Burtis, C.A., Ashwood, E.R., & Bruns, D.E. (2006). Tietz Textbook of Clinical Chemistry and Molecular Diagnostics (4th edition). Philadelphia, PA: WB Saunders.
