CC BY
17
удк 664.8.032:634.23 О. В. Василишина
кандидат с.-г. наук, доцент Уманського нацюнального уыверситету садiвництва
ЗМ1НИ Б1ОЛОГ1ЧНО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН, ХЛОРОГЕНОВО1 ТА КАВОВО1 КИСЛОТ В ПЛОДАХ ВИШН1 П1Д ЧАС ЗБЕР1ГАННЯ ЗА IX ОБРОБКИ РЕЧОВИНАМИ АНТИМ1КР0БН01 Д11
Анотащя. Наведено результати впливу тривалост збер/гання, способу обробки плод/в вишн/ на вмст та збереженсть хлорогеново)' / кавово)' кислот. Виявлено, що р/вень фенолкарбонових кислот пд час збер/гання знижуеться / з його зниженням п'щвищуеться сприйнятливсть плод/в до побурння та ушкоджень грибковими захворюваннями, ¡, як насл'щок, це призводить до зниження виходу товарно) продукц)
В результат/ проведених дослджень встановлено, що в залежност вщ способу збер/гання р/вень аскорб/ново)' кислоти в плодах зменшуеться майже в 1,5 рази, одночасно рутину - зб':льшуеться. В/дзначаеться стабл/зуюча роль аскорб/ново)' кислоти при зм'ш'1 рутину.
Ключов'1 слова: бюлопчно активна речовини, аскорб/нова кислота, синерпзм, хлорогенова, кавова кислота, фенолкарбонов/ кислоти, плоди вишн], збер/гання.
Е. В. Василишина
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент Уманский национальный университет садоводства
ИЗМЕНЕНИЯ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ, ХЛОРОГЕНОВОЙ И КАВОВОЙ КИСЛОТ В ПЛОДАХ ВИШНИ ПРИ ХРАНЕНИИ И ОБРАБОТКИ ВЕЩЕСТВАМИ АНТИМИКРОБНОГО ДЕЙСТВИЯ
Аннотация. Приведены результаты влияния продолжительности хранения, способа обработки плодов вишни на содержание и сохранность хлорогеновой и кофейной кислот. Выявлено, что уровень фенолкарбоновых кислот при хранении снижается и с его снижением повышается восприимчивость плодов к побурению и повреждений грибковыми заболеваниями, это приводит к снижению выхода товарной продукции.
В результате проведенных исследований установлено, что в зависимости от способа хранения уровень аскорбиновой кислоты в плодах уменьшается почти в 1,5 раза, одновременно рутина - увеличивается. Отмечается стабилизирующая роль аскорбиновой кислоты при изменении рутина.
Ключевые слова: биологически активные вещества, аскорбиновая кислота, синергизм, хлорогеновая, кофейная кислота, фенолкарбоновые кислоты, плоды вишни, хранение.
O. V. Vasylyshyna
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor Uman National University of Horticulture
CHANGES BIOLOGICALLY ACTIVE SUBSTANCES, CHLOROGENIC ACIDS AND COFFEE CHERRIES IN THE FRUIT DURING STORAGE SUBSTANCES FOR THEIR TREATMENT ANTIMICROBIAL ACTION
Abstract. The results of the impact of the storing, method of processing content of cherry fruit and safety coffee and chlorogenic acid. Founded, that the level fenolkarbonovyh acids during storage is reduced and its reduction increases susceptibility to browning of fruit damage and fungal diseases, and as a result, it reduces the output of marketable products. Was established as a result of research , that depending on how the storage level of ascorbic acid in fruit decreased almost 1,5 times, while routine - increasing. Noted the stabilizing role of ascorbic acid when changing routine. Keywords: biologically active compounds, ascorbic acid, synergy, chlorogenic, caffeic acid, phenolcarbonic acid fruits cherry storage.
Постановка проблеми. Плоди вишш - вдале поед-нання цукр1в, кислот, привабливого кольору та смаку. 1х цшшсть для людини визначаеться вмютом в них бюлопчно активних речовин, зокрема в1там1н1в. Найбшьше серед них припадае на в1там1н С (аскорбшова кислота) 10...50мг/100г I в1там1н Р (рутин) 90...300 мг/100г [1, 2]. За вм1стом Р-активних речовин вишня не поступаеться аронп чорноплщнш, горобиш, яблукам, смородин! [3].
Вм1ст аскорбшовоТ кислоти в плодах вишш залежить в1д метеоролопчних умов перюду вегетацп I е особлив1стю сорту.
Аналiз останшх дослщжень та публшацш. За
спостереженнями Н.К.Чернозубенко I ш. [11] прохолодна з великою юльюстю опад1в погода - один 1з позитивних фактор1в для накопичення аскорбшовоТ кислоти в плодах вишш I сягае 10-50 мг/100г. Вм1ст аскорбшовоТ кислоти в плодах вишш також залежить вщ зони вирощування та особливостей сорту. Сорти вишн1, вирощеш на твдш УкраТни характеризуются в 2 рази меншим вмютом
аскорбшовоТ кислоти (2-15мг/100г) шж в Санкт-Петербурз1 (15-30 мг/100г) [3, 5]. Значення аскорбшовоТ кислоти для оргашзму людини досить вагоме та багатогранне. Дуже важливими е виражеш захисш властивосп щодо впливу на оргашзм токсичних речовин хiмiчноТ природи, радюнуклщв, участь у процесах антиокислювального за-хисту [6, 7]. При окисленш, аскорбшова кислота пере-творюеться в депдроаскорбшову та пщдаеться руйнуванню пщ впливом ультрафиолетового опромшення, присутност залiза i мщ як каталiзаторiв, та за термiчноТ обробки продукций Протягом збер^ання плодiв ТТ вм^ поступово знижуеться. У малолежких плодах вишш втрати ТТ бтьш значш [8, 9].
Вишня мютить значну кшьюсть полiфенольних спо-лук - катех^в, антошашв, флавошв, флавонолiв, як мають Р-втамшну актившсть. За одними даними Тх вм^ коливаеться, залежно вщ зони та погодних умов року вирощування, вщ 500 до 650мг/100г [13, 17], за шшими, залежно вщ ступеня стиглостi - 492-2500 мг/100г, причо-
№1, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
35
му, бшьша Тх кшьюсть знаходиться в темнозабарвлених плодах [3].
В плодах вишш полiфенольнi речовини представлено у виглядi глiкозидiв. Зокрема, рутином, що е глiкозидом кверцетину (кверцетин-3-рутинозид), вуглеводна частина якого складаеться iз глюкози i рамнози.
В процесах бюлопчного окислення вiдмiчаеться синер-гiзм дií рутину i аскорбшовоТ кислоти. Вони взаемно шд-вищують бiологiчну стабiльнiсть один одного. Вплив аскорбшовоТ кислоти на стабiльнiсть рутину в плодах пов'язаний iз Тх взаемодiею. Стабiлiзуюча дiя аскорбiновоí кислоти пояснюеться редукованими властивостями цiеí сполуки, а також шпбуючою дiею на окислювальш фер-менти. З осганшми властивостями пов'язана захисна роль флавонолiв, в тому числi рутину, по вщношенню до аскор-бiновоТ кислоти [16, 17, 18].
Приймаючи участь в ацетилюванш антоцiанiв, фенол-карбоновi кислоти зумовлюють забарвлення плоду. 1з кислотами (хiнною, яблучною) та цукрами - здатн утворювати ефiри. Такi сполучення мають велике значення для фор-мування смаку, кольору, запаху шд час розвитку плоду. Найбшьш поширена хлорогенова кислота е ефiром кавовоТ i хiнноТ кислот [17].
Хоча в плодах вишн знайдено лише слщи кавовоТ кислоти, вона в^грае важливу роль при транспортуванн1 та зберiганнi продукцiТ. ^м того, завдяки своТм фунп-токсичним властивостям, кавова кислота прискорюе про-цес суберенiзацií. Тому у вщповщь на пошкодження плоду пiдвищуеться вм^ хлорогеновоТ кислоти [3]. В одних i тих же концентрацiях (1 мг/кг) хлорогенова кислота стимулюе утворення раневоТ перидерми, тодi як кавова кислота, навпаки, пригшчуе. Дослiдженнями [18] доведено, що через 3 дн тсля пошкодження вiдбуваеться накопичення хлорогеновоТ кислоти i пiсля досягнення максимуму, вм^ ТТ зменшуеться. Тодi як в прираневш зонi кавова кислота накопичуеться через 14 дшв.
Вважаеться, що хлорогенова кислота е хiмiчним бар'е-ром на шляху проходження мiкроорганiзмiв i служить надiйним захистом вiд ушкодження. Крiм того, поява по-темнiння шкiрочки (загар) i м'якуша плодiв яблук поясню-ють ферментативним окисленням хлорогеновоТ кислоти [15, 16, 18].
МЛж вмiстом хлорогеновоТ кислоти i ступенем побурiння плодiв встановлений обернений кореляцiйний зв'язок. Бшьш стiйкi до побурiння плоди характеризуються висо-ким вмiстом хлорогеновоТ кислоти i економними ТТ втра-тами, тому дослщження ТТ кiлькостi в плодах вишш шд час збер^ання е актуальним питанням.
Мета статп. Враховуючи важливе значення бюлопч-но активних речовин в життедiяльностi людини i рослин метою дослiдження було встановлення впливу тривалосп та способiв зберiгання плодiв вишнi на вм^ аскорбiновоí кислоти i рутину та фенолкарбонових кислот в них.
Методика дослщжень. Достлдження проводили на кафедрi технологiТ зберiгання i переробки плодiв та овочiв. Плоди вишнi сорту Альфа збирали в насадженнях дослщного господарства шсгитуту помологiТ iм. Л.П. Си-миренка за 3-5 дшв до настання споживчоТ стадiТ стиг-лостi, першого товарного сорту, укладали Тх в ящики № 1 та транспортували.
Пюля збирання i товарноТ обробки плоди охолоджу-вали протягом 12-24год. в холодильнiй камерi КХР-12М до температури 1-2°С за вщносно'Т вологостi повiтря 85-90% з наступним перенесенням в таку ж камеру для тривалого збер^ання за температури 0...+0,5°С та вiдносноТ вологосп повiтря 85-90%.
Оптимальну температуру збер^ання плодiв у камер1 пiдтримували електронним пристроем "Ера-50А". Для пiдтримання градiенту температури не бiльше ±0,5°С тд стелею камер працював осьовий вентилятор.
Дослщження зi зберiгання плодiв вишш проводили за схемою:
1 - необроблеш плоди в ящиках №1 масою 5 кг (контроль 1); облкова одиниця - ящик. Маса партм складала 60 кг.
Плоди в герметизованих полiетиленових пакетах мют-юстю до 1 кг, по 5 штук в ящику №1: 2 - без обробки (контроль 2); 3 - плоди оброблеш 0,7% водним розчином бензоату натрю 4 - те ж 0,5% розчин сорбшовоТ кислоти; 5 - те ж 0,4% розчин лимонноТ кислоти; 6 - те ж 95,5% розчин етанолу.
Облкова одиниця - плоди в полiетиленових пакетах масою 1 кг.
^сля попереднього охолодження плоди в атчастих емкостях занурювали на 25-30 сек. в охолоджеш розчини антимкробноТ дм з температурою 0... + 1°С, виймали i давали стекти. Обвiтрювали, продуваючи потоком пов^ря вiд вентилятора (Ц 4-70 №4). Плоди масою 1 кг тсля обробки, а також необроблеш (контроль), умщували у пластиковi контейнери, а останш в полiетиленовi пакети з плiвки виготовленоТ з полiетилену високого тиску, не-стабiлiзованого завтовшки 50-55 мкм (ГОСТ 10354-80). Герметизували Тх пластиковими затискачами.
Упаковану продукшю переносили в камери i збер^али протягом 40 дiб за температури 0...±0,5°С та вщносноТ вологостi пов^ря 85-90%.
На початку та в кшц зберiгання визначали вмiст аскорбшовоТ кислоти йодометричним методом [19], рутину, хлорогеновоТ i кавовоТ кислот методом високорщин-ноТ газовоТ хроматографiТ на хроматографi Gilson [20]. Математичну обробку даних проводили за Б.А. Доспехо-вим [14] на персональному комп'ютерi в програмi „Excel 2000".
Основж результати дослiдження. За даними таб-лицi тривалiсть збер^ання плодiв становить 17-40 дiб. 1з застосуванням полiетиленових пакетiв вона в 2,4 раза вища нiж у контролi 1. Причина результату криеться у створенш в полiетиленових пакетах внаслщок дихання i вибiрковоТ здатност плiвки модифiкованого газового се-редовища. При цьому в плодах уповшьнюються процеси дихання та випаровування вологи, що значною мiрою сприяе збереженню бюлопчно активних речовин, зокрема аскорбшовоТ кислоти та рутину.
Враховуючи важливе значення бюлопчно активних речовин та синерпзм дм в життедiяльностi рослин, нами було визначено вплив тривалосп та способiв збер^ання плодiв вишнi на вмiст аскорбiновоТ кислоти i рутину в них. Вм^ аскорбiновоТ кислоти протягом зберiгання плодiв вишнi зменшився в 1,4-1,5 разiв. Цi змiни зумовлено окисненням аскорбшовоТ кислоти, що доведено багатьма попередшми дослщженнями Н. К. Чернозубенко, А. Н. Ли-мишенцева [10, 11]. Оскшьки термiн зберiгання плодiв рiзний, перерахунок втрат аскорбiновоТ кислоти за одну добу, показав переваги у збереженш вмюту аскорбiновоТ кислоти в дослщних варiантах з обробкою препаратами антимкробноТ дГТ. Так, лише за одну добу збер^ання плодiв вишш, залежно вщ способу Тх обробки, вмют аскорбiновоТ кислоти зменшився в 2,4-2,8 рази, а рутину пщвищився в 5-6 раз. З перевагою дослщних варiантiв, в них вони були в 1,4 рази меншм.
Дослщженнями Л.М. Тележенко [13] встановлено, що збiльшення вмiсту фенольних сполук вщбуваеться через окисну полiмеризацiю i утворення димерiв. Конкретно цей факт пов'язують iз гiдролiзом складних форм полiфенолiв i бiлкiв.
В наших дослщженнях встановлено, що з одночасним зниженням С-втамшносп, в плодах вишш вщбувалось пiдвищення Р-вiтамiнноТ цiнностi за рахунок накопичення вм^у рутину. Найбшьша його кiлькiсть зафiксована в плодах контрольного варiанту та в пакетах iз обробкою плодiв лимонною кислотою та етиловим спиртом. Пщ-вищення складало бiльше як у 4 рази. Найнижчий рiвень рутину вiдмiчено в варiантi iз обробкою бензойною кислотою. На цю тенденшю вказують i результати дослЬ джень Е.Н.КананихшоТ [12] - Р-активнi речовини зумовлюють стаб^зашю аскорбiновоТ кислоти, захищаючи ТТ вiд окислення.
У нашому випадку при зберiганнi плодiв вишш зi збть-шенням втрат аскорбшовоТ кислоти в варiантi "контроль 1", збтьшуеться вмiст рутину, i навпаки, чим нижчi втрати
№1, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
36
Таблиця 1
Вихщ товарно! продукцм та BMicT аскорбшово! кислоти, рутину та фенолкарбонових кислот в плодах
вишш на кшець збер^ання
Варiант дослщу i S .У X лаб IQL-— 0 -5 а , л != й 3 ок BMicr аскорбшово! кислоти, мг/100г BMiCT рутину, мг/100г Вм^т фенолкарбонових кислот, мг/кг
14 тук 1 = В втрати за добу збшьшення за добу хлорогенова кавова
До збер^ання 13,2 - 0,67 - 299,0 29,4
Контроль 1 17 79,3 10,0 0,58 6,27 0,37 329,0 57,2
Контроль 2 40 79,9 8,6 0,22 3,03 0,07 219,0 20,9
Обробка речовинами бензоатом натр^ 40 81,6 9,5 0,24 2,20 0,06 93,2 9,9
сорбшовою кислотою 40 80,8 9,5 0,24 2,62 0,07 78,0 19,8
антимкробноТ лимонною кислотою 40 82,0 8,5 0,21 2,90 0,07 116,0 15,7
дм: етанолом 40 79,0 8,6 0,22 2,81 0,07 178,0 23,5
Н1Р05 2,0 0,5 0,02 0,55 0,03 6,2 0,9
вiтамiну, тим менше накопичуеться рутину. Очевидно це вказуе на доволi складнi змiни у складi флавонолiв при окисленнi аскорбшовоТ кислоти.
В плодах вишш сорту Альфа вмют хлорогеновоТ кислоти складае 299мг/кг, а кавовоТ 29,4 мг/кг (табл. 1).
Протягом 17 дiб збер^ання у контролi 1 вмют хлорогеновоТ кислоти пщвищився на 10%, а кавовоТ в 2 рази.
На пщвищення вмюту фенолкарбонових кислот вказуе Л. В. Метлицкий [15], В. Ш. Банташ i В. В. Арасимович [16] i пов'язують Тх накопичення з особливютю сорту та сприйнятливiстю плодiв до грибкових захворювань.
Через 40 дiб зберiгання вмiст хлорогеновоТ i кавовоТ кислот зменшуеться у контролi 2 в 1,4 рази. В плодах вишш, оброблених речовинами антим^робноТ дм, рiвень хлорогеновоТ кислоти пiд час зберiгання також знизився: в оброблених бензоатом натр^ в 3 рази, сорбшовою в 3,8, лимонною кислотою в 2,6, етанолом 1,7 рази. Вм^ кавовоТ кислоти зменшився у плодах вишш, оброблених бензоатом натр^ в 3 рази, сорбшовою i лимонною кислотами в 1,5 i 1,9, етанолом в 1,3 рази. Зменшення вмюту фенолкарбонових кислот дослщники [16, 18] пов'язують з ферментативним окисленням.
Вмют фенолкарбонових кислот в плодах вишш коре-люе з виходом товарноТ продукцм (г = 0,7±0,1). Зокрема зi збiльшенням вмiсту хлорогеновоТ кислоти у плодах вишш, тдвищуеться вихщ товарноТ продукцiТ. Так, в плодах вишш, оброблених розчином лимонноТ кислоти, на кшець збер^ання, вихщ товарноТ продукцiТ був най-вищим - 82% при цьому вмют хлорогеновоТ кислоти складав 116,0 мг/кг. Тодi як обробка iншими речовинами призвела до зниження рiвня хлорогеновоТ кислоти та виходу товарноТ продукцм на 0,4-3%. Вплив кавовоТ кислоти виражений менше.
Висновки. Отже, вмют аскорбшовоТ кислоти i рутину в плодах вишш протягом збер^ання тддаеться знач-ним змшам. Так, залежно вщ способу зберiгання вм^ аскорбiновоТ кислоти в плодах зменшуеться майже в 2 рази, одночасно вм^ рутину збтьшуеться в 5 раз. Збер^ання вишш в умовах модиф^ованого газового се-редовища iз обробкою плодiв речовинами антимiкробноí дм сприяе збереженню складових компонентiв плодiв I зокрема вiтамiну С в 1,5-2 рази.
У вщповщь на ураження плодiв вишнi вмiст хлорогеновоТ i кавовоТ кислоти тдвищуеться, причому дiя хлорогеновоТ кислоти проявляеться бшьше.
Лiтература
1. Третяк К.Д. Вишня I черешня / К.Д. Третяк, В.Г. Завгородня, М.1. Туров-цев. - К.: Урожай, 1990. - 171 с.
2. Гудковский В.А. Антиокислительные (целебные) свойства плодов и ягод
и прогресивные методы их хранения / В.А. Гудковский // Хранение и переработка сельхозсырья. - 2001. - № 4. - С. 13-15.
3. Ермаков А.И. Биохимия плодов и овощей / А.И. Ермаков, Г.А. Луковнико-ва. - М.: Урожай, 1969. - 222 с.
4. Плешков Б.П. Практикум по биохимии растений / Б.П. Плешков.- М.: Колос, 1976.- 311с.
5. Тележенко Л.Н. Биологически активные вещества фруктов и овощей: сохранение при переработке / Л.Н. Тележенко, А.Т. Безусов. - Одесса: Оп^ум, 2004. - 231 с.
6. Ames J.M. Selected natural colourants in foods and beverages / J.M. Ames, T. Hofman // Chemistry and physiology of selected food colourants: symposium series. - 2001. - P. 1-20.
7. Karl Herr-mann. Gesundheitliche Bedeutung Von antioxidativen Flavonoiden und hydroxyzimtsauren im Obst und in Fruchtsaften / Karl Herr-mann. // Flussiges Obst. - 1999. - № 10. - P. 566-570.
8. Марх А.Т. Химические и биохимические изменения в плодах и овощах при консервировании / А.Т. Марх // Пути повышения биологической ценности пищевых продуктов. - М.: Пищепром, 1966. - С. 32-39.
9. Скорикова Ю.Г. Хранение косточковых плодов до переработки / Ю.Г. Ско-рикова. - М.: Легкая и пищевая прмышленность, 1982. - 195 с.
10. Чернозубенко Н.К. Определение пригодности новых сортов черной смородины и вишни для хранения и переработки: дис... канд. с.-х. наук: 05.18.03 / Чернозубенко Нина Корнеевна. - К., 1993. - 202 с.
11. Лимишенцева А.Н. Содержание каротина и аскорбиновой кислоты в свежих и переработаных овощах / А.Н. Лимишенцева, Л.Г. Гайдым, В.Н. Тимофеева // Хранение и переработка сельхозсырья. - 2003. -№ 8. - С. 154-155.
12. Кананыхина Е.Н. Характеристика пигментного комплекса антоциансо-держащих пищевых растений - сырья для производства биофлавоноидных красителей / Е.Н. Кананыхина, И.В. Пилипенко // Химия природных соединений. - 2000. - № 2. - С. 118-120.
13. Тележенко Л.М. Науковi основи збереження бюлопчно активних речовин в технолопях переробки фрукпв та овочiв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.т.н.: спец. 05.18.13 "Технолопя консервованих продукпв" / Л.М. Тележенко. - Одеса, 2004. - 37 с.
14. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта с основами статистической обработки исследований / Б.А. Доспехов. - М.: Колос, 1979. - 416 с.
15. Метлицкий Л.В. Фитоиммунитет / Л.В. Метлицкий, О.Л. Озерецковская.
- М.: Наука, 1968. - 354 с.
16. Банташ В.Г. Фенольный комплекс яблок обработанных хлористым кальцием / В.Г. Банташ, В.В. Арасимович. - Кишинев: Штиница, 1988. - 141с.
17. Плешков Б.П. Биохимия сельскохозяйственных растений / Б.П. Плешков.
- М.: Агропромиздат, 1987. - 485с.
18. Демьянец Е.Ф. Поражения плодов яблони побурением кожицы при длительном хранении в зависимости от содержания некоторых фенольных веществ / Е.Ф. Демьянец, Г.М. Рыбак // Физиология и биохимия культурных растений. - 1974. - № 3. - С. 293.
19. Найченко В.М.Технолопя збер^ання i переробки плодiв та овочiв / В.М.Найченко, О.С. Осадчий. - К.: Школяр, 1999.- 502 с.
20. Ханглен А. Высокоэффективная жидкосная хроматография в биохимии / А. Ханглен, П. Хупе, Ф. Лотшпайх, В. Вельтер . - М.: Мир, 1988. - 688с.
References
1. Tretiak K.D., Zavhorodnya V.G., Turovtsev M.I. (1990) Cherries and cherry. K.: Harvest, 1990. 171 p.
2. Hudkovskyy V.A. (2001) Antioxidant properties of fruit and berries and methods prohress of storage / Storage and processing agricultural raw materials. 2001, №4, P. 13 - 15.
3. Ermakov A.I., Lukovnykova G.A.(1969) Biochemistry fruit and vegetables. M.: Harvest,1969, 222 p.
4. Pleshkov B.P. (1976) Workshop on biochemistry of plants. M .: Kolos, 1976. 311p.
5. Telezhenko L.N., Bezusov S.A. (2004) Biology substances fruit and vegetables: storage and processing. Odessa: Optium, 2004. 231 p.
№1, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
37
6. Ames J.M., Hofman T. (2001) Selected natural colourants in foods and beverages / Chemistry and physiology of selected food colourants: symposium series. 2001, P.1 - 20.
7. Karl Herr-mann. (1999) Gesundheitliche Bedeutung Von antioxidativen Flavonoiden und hydroxyzimtsauren im Obst und in Fruchtsaften / Karl Herrmann. // Flussiges Obst, 1999, № 10, P. 566 - 570.
8. Markham A.T. (1966) Chemical and byohymycheskye changed in fruits and vegetables at preserving / Ways Increase byolohy values foods products. M.: Pyscheprom, 1966. P. 32 - 39.
9. Skorykova J.G. (1982) Stone storage of fruit to preserving. M .: light and food industry, 1982. 195 p.
10. Chernozubenko N.K. (1993) Determining the suitability of new varieties of blackcurrant and cherries for storage and processing: disertation of Ph.D. Sciences: 05.18.03 / Chernozubenko Nina Korneevna. K., 1993. 202 p.
11. Lymyshentseva A.N., Haydum L.G., Timofeev V.N. (2003) Contents carotene and ascorbic acid in fresh and processed vegetables/ Storage and processing agricultural raw materials. 2003, № 8, P. 154 - 155.
12. Kananyhyna E.N., Pylypenko I.V. (2000) Characterization of the pigment complex antianalgesic food plants - raw material for production of bioflavonoides / Chemistry of natural compounds. 2000, №2, P. 118 - 120.
13. Telezhenko L.M. (2004) Scientific basis of conservation of biologically active substances in technology of processing fruits and vegetables: Author. Dis. on competition sciences. the degree of Doctor of Technical Sciences .: specials. 05.18.13 «Technology of canned food». Odessa, 2004. 37p.
14. Dospehov B.A. (1979) Methods of increase of the field experience with the fundamentals of research statystycal monitor. M.: Kolos, 1979. P. 154 - 317.
15. Metlytskyy L.V. Ozeretskovskaya A.L. (1968) Fytoymmunytet. M .: Science, 1968. 354 p.
16. Bantash V.G., Arasymovych V.V. (1988) Phenolic complex of apples treated with calcium chloride. Chisinau: Shtynytsa, 1988. 141p.
17. Pleshkov B.P. (1987)Biochemistry of agricultural plants. M.: Agropromizdat, 1987. 485p.
18. Demyanets E.F., Rybak G.M. (1974) Lesion of apple fruit russeting of the skin during long-term storage depending on the content of some phenolic compounds / Physiology and biochemistry cultural plants. 1974, № 3, P. 293.
19. Naychenko V.M., Osadchy A.S. (1999) The technology of storage and processing of fruit and vegetables. K .: School, 1999. 502 p.
20. Hanhlen A., Hupe P., Lotshpayh F., Velter V.(1988) Giacona highly efficient chromatography in biochemistry. M .: Mir,1988. 688p.
С. В. Пустовп-
кандидат техшчних наук, старший викладач Житомирського нацюнального агроеколопчного ушверситету [email protected]
удк 631.354.2:632.945:631.811.98:633.16
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ДООБМОЛОТУ КОЛОСОВОГО ВОРОХУ
Анотащя. Стаття присвячена всеб/чному дослдженню процесу дообмолоту колосового вороху. Разом з вивченням виходу компонент/в вороху в камеру колосового шнека зернозбирального комбайна, що подаеться на повторний обмолот, визначали показники якост роботи очистки, транспортуючих орган/в / дообмолочувального пристрою. У роботI науково обфунтовано та доведено, що з/ збльшенням завантаження очистки вщ 1,0 до 6,0 кг/с, спостер/гаеться зниження коеф/ц/ента сепарацИ Встановлення роздльного решета перед дообмолочувальним пристроем, дозволяе видлити з вороху обмолочене зерно / др/бн/ дом/шки, а частинки необмолочених колосюв / велик/ дом/шки йдуть сходом на повторний обмолот, що зменшить травмування зерна. Перев/рка ефективност встановлення роздльного решета показала, що вих/д необмолоченого зерна п/сля дообмолочувального пристрою зм/нюеться залежно вд завантаження очистки з 1 до 3 %.
На основI проведених дослджень розроблено експериментальну установку для дослдження процесу дообмолоту колосового вороху у зернозбиральному комбайн/ КЗС-9-1 «Славутич».
Ключов'1 слова: колосовий ворох, коеф/ц/ент сепарацИ, дообмо-лочувальний пристр/й, транспортування, коеф/ц/ент ¡нтенсивносл обмолоту колосюв.
С. В. Пустовит
кандидат технических наук, старший преподаватель Житомирский национальный агроэкологический университет В. И. Котков
кандидат технических наук, доцент
Житомирский национальный агроэкологический университет ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОЦЕССА ДООБМОЛОТУ КОЛОСОВОГО ВОРОХА
Аннотация. Статья посвящена всестороннему исследованию процесса доомолота колосового вороха. Вместе с изучением выхода компонентов вороха в камеру колосового шнека комбайна, подаваемого на повторный обмолот, определяли показатели качества работы очистки, транспортирующих органов и домолачивающего устройства. В работе научно обосновано и доказано, что с увеличением загрузки очистки от 1,0 до 6,0 кг/с, наблюдается снижение коэффициента сепарации. Установление раздельного решета перед домолачиваемым устройством, позволяет выделить из вороха обмолоченое зерно и мелкие примеси, а частицы необмолоченных колосьев и крупные примеси идут сходом на повторный обмолот, что уменьшит травмирования зерна. Проверка эффективности установления раздельного решета показала, что выход необмолоченного зерна после домолачивающего устройства меняется в зависимости от загрузки очистки с 1 до 3 %.
На основе проведенных исследований разработана экспериментальная установка для исследования процесса домолота колосового вороха в зерноуборочном комбайне КЗС-9-1 «Славутич».
Ключевые слова: колосовой ворох, коэффициент сепарации, домолачивающее устройство, транспортировка, коэффициент интенсивности обмолота колосков.
S. V. Poustovit
PhD, Senior Lecturer
Zhytomyr National Agroecological University
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2016
